АНІЛІН — ОСНОВА ДЛЯ ВИРОБНИЦТВА

БАРВНИКІВ

Анілін  — органічна сполука, найпростіший

ароматичний амін. Свіжедистильований анілін – безбарвна
або жовтувата олія, яка з часом доволі швидко окиснюється
повітрям та набуває червоно-брунатного кольору.
Анілін утворює солі з кислотами. Його основність значно
зменшена через мезомерний ефект, який знижує електронну
густину на аміногрупі.
ОТРИМАННЯ
У промислових масштабах анілін отримують
шляхом гідрогенізації нітробензену при температурі 270 °С й
1,25 бар над мідним каталізатором на діоксиді кремнію.

Також отримують амінуванням хлоробензену — нуклеофільним

заміщенням атома хлору на аміногрупу.
ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ
 Анілін ― слабка основа, із
сильними кислотами здатен утворювати солі.
 Анілін сульфують нагріванням із сульфатною
кислотою, при цьому утворюється
сульфанілова кислота ― важливий
проміжний продукт у синтезі барвників і
лікарських засобів.
 Нітритна кислота HNO_2 утворює з аніліном
діазосполуки, які широко застосовують у
виробництві барвників.
ЗАСТОСУВАННЯ АНІЛІНУ

Анілін використовують у хімічній промисловості

для синтезу багатьох органічних сполук,
зокрема барвників і лікарських засобів.
 Для синтезу барвників.

 Для синтезу лікарських речовин

(сульфаніламідних).
 Для синтезу вибухових речовин і
високомолекулярних сполук
(аніліноформальдегідних смол).
НЕБЕЗПЕКА АНІЛІНУ
 Анілін – сильна отрута. Він
окислює гемоглобін до метгемоглобіну і, таким чином,
перешкоджає транспортуванню кисню в крові. При легкому
отруєнні спостерігається посиніння шкіри і нігтів,
запаморочення і збудження. У більш важких випадках
виникають головні болі, втрата свідомості й задишка, яка може
призвести до смерті. Тривала інтоксикація призводить до
слабкості, втрати апетиту та може стати причиною раку
сечового міхура.
 У 1981 році анілін міг бути однією з причин
масових отруєнь в Іспанії, спричинених забрудненою ріпаковою
олією. Ріпакову олію денатурували аніліном для промислових
цілей, а потім за непотрібністю передистилювали й продали
вуличним торгівцям як «оливкову олію». В результаті 20 000
людей захворіли, понад 300 померли. На жаль, точні причини
отруєння не були встановлені.
ФІОЛЕТОВИЙ БАРВНИК
 Промислове виробництво фіолетового
барвника мовеїну на базі аніліну почалося в
1856 р. Шляхом окиснення аніліну хромовою
сумішшю (K2Cr2O7 + H2SO4) одержують
«аніліновий чорний» -- барвник для тканини.
БРИЛІАНТОВИЙ ЗЕЛЕНИЙ БАРВНИК

 Бриліантовий зелений використовується як барвник

для бавовни, шовку, паперу, деревини (барвник
малостійкий до дії світла и вологих обробок).
 В медицині розчин бриліантового
зеленого використовується у якості антисептичного
лікарського засобу.
МЕТИЛЕНОВИЙ СИНІЙ БАРВНИК
  Метиленовий синій застосовують для фарбування
бавовни, шерсті, шовку в яскраво-блакітний колір,
але фарба слабкостійка до світла. Метиленовий синій
використовується в якості антисептика, антидота при
отруєнні цианідами, чадним газом та сірководнем.
Маються дані про високу эффективність цієї сполуки
при лікуванні хвороби Альцгеймера.
ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА
 https://uk.wikipedia.org/wiki/%
D0%90%D0%BD%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%BD
 https://vue.gov.ua/%
D0%90%D0%BD%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%BD
 https://sites.google.com/view/chemistry-v-n/10-%D0%BA
%D0%BB%D0%B0%D1%81/%D1%82%D0%B5%D0%BC
%D0%B0-4-%D0%BD%D1%96%D1%82%D1%80%D0%BE
%D0%B3%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BC
%D1%96%D1%81%D0%BD%D1%96-%D0%BE
%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD
%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%96-%D1%80%
D0%B5%D1%87%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B
8/%
D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%BD