УКРАЇНСЬКЕ КОЗАЦТВО

ТА
КУЛЬТУРА УКРАЇНСЬКОГО
БАРОКО
(ХVІІ–ХVІІІ СТ.)
Суспільно-політична ситуація в
Україні у ХVІІ–ХVІІІ ст.
Однією з найвидатніших і знакових постатей в історії України XVII ст. був
Петро Конашевич (Сагайдачний). Ставши першим українським гетьманом у
повному розумінні цього слова, він не просто очолив реєстрове козацтво, але
й відігравав провідну роль у політичному і культурному житті України.
У 1606 р. козаки обрали П. Сагайдачного гетьманом. Варто зазначити, що він
помітно виділявся в козацькому середовищі. Як писав сучасник подій
Яків Собеський, «взагалі ця людина великого духу,
яка шукала небезпеку. Не цінувала життя, в бій
ішла першою, виходила останньою, завжди
розсудлива, завжди діяльна».
П. Сагайдачний провів реформу козацького війська за
зразком регулярних армій тогочасної Європи. Був
уведений полковосотенний устрій, військо мало бути
вписане у козацький реєстр, провадився постійний
козацький вишкіл, встановлені регулярні гетьманські
стройові огляди та жорстка дисципліна. Гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний
прийняв рішення значно модернізувати зброю –ввести (1582 - 1622)
Козак за Сагайдачним обов’язкову рушницю замість лука та для коня.
У найзначнішій звитязі П. Сагайдачного – Хотинській
війні — 1621 р. з ним було 40 тис. козаків, які разом з
35 тис. Польськими жовнірами виступили проти
величезної 150-тисячної армії рушив в українські земл
Султана Османа ІІІ.Завдяки козацькому війську
півторамісячна війна закінчилися укладенням мирного
договору.
Повернувшись з походу 1618 р. на Москву, П.
Сагайдачний не пішов на Січ, а раптово попрямував з
усім військом до Києва, де його було «проголошено
Гетьманом над Київською Україною та Гетьманом
всього Війська Запорозького» . Тут він записується
«з усім двадцятитисячним Військом Запорозьким до
Київського братства». Український дослідник Л.
Коваленко дає цьому факту таку яскраву оцінку:
«Прийнявши братство під свою козацьку опіку З цієї миті українська культурна та літературна
і захист, Сагайдачний зробив незвичний, спільнота, що переживала на той час ренесансний
безпрецедентний для того часу історичний підйом, раз і назавжди стала на підтримку козацької
крок – поставив зброю на охорону освіти, справи, надаючи старшинській еліті могутню
культури і православ’я, можна сказати, ідеологічну, пропагандистську та історико-філософську
гуманізував зброю». підтримку.
 Формування української державності
ході Національно-визвольної війни 16
У контексті козацького державотворення на не меншу увагу заслуговує один зі спадкоємців традицій П.

1657 рр.
Сагайдачного гетьман Богдан Михайлович Хмельницький.
Державницька концепція Богдана Хмельницького починає формуватися з початком
національно-визвольної війни. Перші її ознаки бачимо в універсалах гетьмана, де
пояснювалися причини війни. У першому універсалі говориться: «...ми зазнали
чимало шкоди і кривд від ляхів і різних панів, які порушили наші права і
зневажали наше військо Запорозьке, через що Україна наша, і слава, і Божі
доми мало не загинули... Ось чому хочу я шаблею знищити цього
неприятеля» . Гетьман закликає народ до повстання для «оборони стародавньої
грецької віри». Унія тут трактується не як теологічна, а як суто політична
проблема. Адже саме унія стала одною з причин війни. Удругому універсалі Богдан
Хмельницький пропонує «скинути ярмо урядовців» і здобути свободу – ту, що
«наші батьки кров’ю окупили». Ігор Куташев вказує, що в тодішній суспільно-
політичній думці формувалися дві концепції української державності. Перша
ґрунтувалася на ідеї церковно-світського двовладдя, а друга – на ідеї козацько-
гетьманського

Гетьманський прапор
Богдана Хмельницького.
Богдан Хмельницький у статтях, які ніби хотів
підписати з Річчю Посполитою, наголошував,
що за Дніпром волості, міста, села підпадають
владі гетьмана і Київського митрополита. Далі
зазначалося, що гетьман і король повинні
радитися між собою в усіх питаннях. Важливо,
що Київський митрополит постає, згідно з
документом, як співправитель гетьмана і глава
всіх православних Речі Посполитої, що
урівнюється у правах з главою католиків.

Така концепція двовладдя гетьмана Війська

Запорозького та митрополита Київського Козацькі прапори часів
була спробою погодити дві концепції утворення Гетьманщини
української державності, які існували ще до
війни 1648 року – козацьку і шляхетсько-
церковну, революційну і консервативну. Ця
концепція не була реалізована у практичному
житті, але принцип врахування інтересів Козак з козачкою.
церкви у державній політиці завжди З карти Боплана
залишатиметься одним із визначальних у
політичних позиціях Богдана
Хмельницького.
Ото церков Богданова. Березневі статті з московським царем 1654 року,
Там-то він молився, укладані Богданом Хмельницьким, засвідчують його
Щоб москаль добром і лихом тактичну переорієнтацію на Москву як можливого
З козаком ділився. міжнародного союзника.
Мир душі твоїй, Богдане!
Не так воно стало; Фактично Переяславський проект призвів до
Москалики, що заздріли, цивілізаційного краху Козацько-гетьманської держави
То все очухрали. Богдана Хмельницького
Могили вже розривають
Та грошей шукають,
Льохи твої розкопують
Та тебе ж і лають,
Що й за труди не находять!
Отак-то, Богдане!
Занапастив єси вбогу Сироту Украйну!
За те ж тобі така й дяка

Тарас
Шевченко Лист Богдана Хмельницького
 Розвиток освіти та «Золота доб
Від другої половини XVI ст. почали з'являтися
науки.
переклади прóстою мовою церковних текстів:
• Пересопницьке Євангеліє (1556-1561);
Києво-
• Крехівський Апостол (60-х рр. XVI ст.);
• Волинське Євангеліє (1571) тощо. Могилянської
• У перших чотирьох класах
Нові риси розвитку освіти найяскравіше втілилися
в діяльності острозького культурно-освітнього Пересопницьке Євангеліє (1556 - 1561)
академії.
академії вивчалися мови:
книжна українська,
осередку. Його було створено 1576 р. з ініціативи князя церковнослов’янська, грецька,
Василя-Костянтина Острозького. латинська і польська.
Першим ректором Острозької академії був Герасим • Усі вищі науки в Києво-
Смотрицький - знавець літератури, поет, письменник. Могилянській академії
На запрошення Костянтина Острозького він прибув до викладалися, як і скрізь у
Острога та очолив гурток учених, які готували до Західній Європі, латиною.
друку Острозьку Біблію. Герасим Смотрицький був • Проте дбали в академії і про
головним перекладачем і редактором цього видання. належне знання української
В Острозькій школі ґрунтовно вивчалися мови - мови: саме наукова діяльність
церковнослов’янська, грецька й латина. викладачів академії, а також
Викладалися в ній і "сім вільних наук" - граматика, студентів сприяла розвиткові
риторика, діалектика, арифметика, геометрія, української мови.
астрономія, музика.
Сторінка Острозької Біблії
 Література, усна народна творчість і
театр епохи бароко
З 50-х рр. XVIII ст. в Україні з'являються театральні колективи професійного характеру. Зокрема, в Глухові діяв
придворний театр гетьмана Кирила Розумовського, в якому ставилися комедії та комічні опери російською,
італійською та французькою мовами. Приблизно з того самого часу в Україні з'являється російський і
польський класицистичний театр. Низка аматорських груп виступала в Єлизаветграді, Кременчуці, Харкові, а в
останні десятиліття виникли справжні професійні трупи. Ще у період розвитку шкільної драми та інтермедії
(це 40-ві роки XVII ст.) з'явився своєрідний музичний театр. Ним став бурсацький концерт, що становив
дотепну сценку з життя бурсаків, у якій співаки – дорослі й малі – грають самі себе. Водночас це пародія на
урочистий «високий» церковний твір (наприклад, «Служба
пиворізам і п’яницям»). Низький зміст у поєднанні з традиційними серйозними формами дванадцятиголосої
урочистої композиції створює особливий гумористичний ефект.

Гравюра бурсацького театру

Визвольна війна 1648 – 1657 рр. дала поштовх бурхливому
розвитку історико-мемуарної прози. Традиції української
історичної літератури ХVII ст. продовжили літописи
Самовидця, Григорія Граб’янки та Самійла Величка.
Опрацьовуючи численні джерела, козацько-старшинські
літописці прагнули зробити історичну розповідь
загальнодоступною, наблизити її до літературного жанру.
Робляться спроби більш систематичного викладу історії
України у З-поміж
працях П.багатожанрової
Симоновського, української
В. Рубана,документальної
О. Рігельмана. прози XVII ст. варто виокремити щоденники
М. Ханенка
Перехідним твором (1691 – 1760жанру
від літописного рр.) і до
Я. наукового
Маркевича (1696 – 1770 рр.), в яких занотовано різні факти
державно-політичного
викладу і рубіжним й економічного
явищем в українській життябула
історіографії Гетьманщини. Найвидатнішим твором численної
прованської
«Історія Русів», написана літератури булиживою
популярною, «Дорожні записки»,
мовою і або «Странствованіє» Василя Григоровича-
пронизана патріотизмом таБарського (1701 – 1747
гарячою любов’ю рр.), в якому він зафіксував враження від
до України.
подорожі
Своєю симпатією до Угорщини,
до української Австрії, Італії,
минувшини Греції, до
і ненавистю Єгипту, Палестини, Сирії. Василя Григоровича-
Барського
тиранії твір справедливо
захоплював вважають
Т. Шевченка ініціатором
і П. Куліша, М. українських наукових студій з географії, археології,
Максимовича і етнографії, історії церкви тощо.
М. Костомарова, В. Антоновича і М. Літопис Граб'янки — одна з найвидатніших
Драгоманова, М. Грушевського, О. Лазарев- пам'яток української історіографічної прози
ського та ін. Він сприяв піднесенню кінця XVII — початку XVIII ст. За ним, а
історичної та національної свідомості не також за літописами Самовидця і Величка
одного покоління української нації закріпилася назва «козацькі літописи».
 Бароко в архітектурі та живописі
України.
Бароко став «великим стилем» цілої епохи. У добу
барокової культури велика увага приділялась Богоявленський
архітектурі і кам’яному будівництву. Характерно, що собор Києво-
саме в автономній Гетьманщині і пов'язаній з нею Братського
Слобідській Україні сформувався оригінальний монастиря
варіант барокової архітектури, який називають
українським, або «козацьким» бароко. Рубіжне
значення мало спорудження в Україні храмів за
проектами Бартоломео Растреллі (Андріївська церква
в Києві, 1766 р.). Серед українських архітекторів
найвідоміший був Іван Зарудний, який після
закінчення Києво-Могилянської академії студіював в
Італії європейське декоративне мистецтво, а
повернувшись, влаштувався на службу до канцелярії
гетьмана Івана Мазепи. Є при-пущення, що за його
проектом був збудований Богоявленський собор
Києво-Братського монастиря. Як і багато інших
тогочасних українських митців, І. Зарудний був
покликаний до Москви і Петербурга, де створив
десятки унікальних проектів. Андріївська церква в Києві
Явище духовно-етичної культури, що охопило різні види творчої діяльності. В мовному мистецтві бароко постає як
перший літературний напрям. Однак транзит європейського бароко в український світ супроводжувався значними
змінами в його структурі і типі. Тут спостерігалися свої особливості, порівняно із західноєвропейськими варіантами.
Для прикладу, звернемося до Пантелеймона Куліша, який детально описує ніколи не бачений ним будинок у стилі
бароко Малоросійської колегії в Глухові (споруджений 1723 р., згорів 1784 р.) так:
Над глибокими нішами, в яких чинно розставлені були величезні Мінерви, Феміди, Марси,
древні оратори і філософи у сусідстві з вусатими гетьманами в довгих жупанах та широких
«горностаєвих мантіях, красувалися в
різноманітних групах малоросійські військові
клейноди, перемішані з купідоновими луками
і сагайдаками (козаки давно вже не
застосовували луків), з лірами Аполлона і
Меркурієвими жезлами. Прапори, бунчуки,
шаблі, римські шоломи, козацькі шапки, лати,
ковші, змії, шипуваті булави, птахи, півмісяць
і зірки – вінчали капітелі колон і пілястрів,
оточували вікна, висіли фестонами, плелися в
гірляндах, повзли по карнизах і під ними. Але
все це було розташоване з таким химерним
смаком, з такою неочікуваною сміливістю і
дикою строкатістю, що не хочеться вірити,
У кам'яних спорудах Правобережжя переважало «загальноєвропейське» бароко, але і тут найвидатніші пам'ятки не
позбавлені національної своєрідності (Успенський собор Почаївської лаври, собор св. Юра у Львові, а також Києво-
Видубицький монастир, Покровський собор у Харкові та ін.). Продовженням бароко став творчо запозичений у
Франції стиль рококо. В ньому перебудовано Київську академію, дзвіниці Києво-Печерської лаври, Софійського
собору, головної церкви в Почаєві.

Висновок.
Стиль європейського бароко з притаманним йому пафосом боротьби і перемоги,
пластичної експресії і багатством художніх композицій сприяв піднесенню
національної самосвідомості українського народу в ХVІ – ХVІІ ст., що
зумовлювалося й творенням Козацької держави. Українське бароко дивним чином
об’єднало в собі не тільки багатий досвід західноєвропейського мистецтва,
візантійські традиції, але й потужний пласт народної культури, а також тогочасні
смаки й уподобання української козацької еліти.

Михайлівський Золотоверхий монастир Собор св. Юра

Як і численні будівлі XVI – XVII століть, багато давньоруських храмів XI – XII століть були перебудовані у XVII –
XVIII століттях, діставши нове оздоблення, новий вигляд, і таким чином вони стали яскравими зразками
мазепинського бароко. До них передовсім належать київські Софійський собор, церкви Видубицького та
Михайлівського Золотоверхого монастиря, Успенський собор Києво-Печерської лаври та інші.
Джерела:
О. Рафальський — І. Сніжко — Історія
01 АНТРОПОЛОГІЧНИЙ КОД
УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ
02 української культури.
І ЦИВІЛІЗАЦІЇ Навчальний посібник
Розділ 5. Антропологічний вимір Розділ 5. Українська
соціокультурних процесів культура доби
козацької України епохи козацько-гетьманської
Просвітництва. держави. Українське
esu.com.ua
03 «Києво-
бароко

Могилянська
академія»
Національний
університет