Підготувала: вчитель

Історії Терешко Л.Б.

Літописи
княжої та
козацької доби
 Актуалізаці
•
я знань
1. Історична подія  — сукупність пов’язаних між собою важливих фактів життя суспільства.
•
•
2.Наведіть приклад історичної події
3. Історичний факт-послідовна тривала зміна явищ, яка має закономірний характер.
Гра «Так-
• 4. Розселення людей на території України, формування української нації, національно-
визвольна боротьба українців за незалежність своєї держави буде відноситися до
Ні»
історичного явища?
• 5.Батьком української історії вважають Геродота?
• 6. Історичний образ — уявлення про якусь подію або особу, що сформувалося в результаті
історичного дослідження.
• 7. Історична особа (історичний діяч, постать)  — реальна, невигадана історична подія в 
певному часі й  певному місці; реальне явище, процес; те, що сталося, відбулося насправді.
8.Наведіть приклад історичної постаті, яка позитовно вплинула на хід нашої історії
9.Наведіть приклад історичного факту
10. Історичний факт-фрагмент історичної реальності, який притаманний певному періоду і 
має типові характерні ознаки
11.Виберіть історичний факт (має 2 бали)
А-Літописець Нестор записав народну легенду про трьох братів - Кия, Щека, Хорива і їхню
сестру Либідь, які заснували на землі мудрих полян місто і назвали його в честь старшого
брата Києвом. Кий сидів на тій горі, де узвіз Боричів, а Щек на горі, яка нині зветься
Щекавицею, а Хорив на третій горі, яку назвали Хоревицею
Б-в Адольф Гітлер у 1933  р. прийшов до влади в  Німеччині та проголосив себе фюрером  —
вождем німців
В-15  березня 1939  р. було проголошено незалежну Карпатську Україну зі столицею в  місті
Хуст. Президентом було обрано Августина Волошина.
 План
• Літописи княжої доби
• Козацькі Літописи
Княжна доба
• Збиранню згадок про давні часи та збереженню
історичної пам’яті велику увагу приділяли за часів Русі-
України. Історичні твори того часу називаються
літописами.
•Традиції літописання почали формуватися в Україні з
часів виникнення писемності. Літописи створювали в
усіх великих містах України-Русі: Києві, Переяславі,
Володимирі-Волинському, Галичі, Чернігові та інших.
Літописці ретельно збирали й досліджували всі
доступні джерела: твори своїх попередників-літописців,
зарубіжні хроніки, Святе Письмо, житія святих, усні
перекази та легенди, власні спостереження. Саме тому
літописи є дуже цінним джерелом для вивчення історії
тих часів. За допомоги давньоруських літописів можна
отримати уявлення про політичне, релігійне життя,
діяльність київських та інших князів. Цінним є те, що
автори літописів уміщували в тексти історичні
документи, що не дійшли до нашого часу. Наприклад,
угоди київських князів з Візантією початку Х ст.

Запишіть у словничок
Літописи (від слів «у літо») — оповіді, у
більшості з яких події викладено в
хронологічній послідовності за роками.
Найдавнішим літописним твором, що
зберігся до нашого часу, є «Повість
временних літ». Роботу над текстом
літопису в 1113 р. завершив легендарний
монах Києво-Печерського монастиря
Нестор.
Головною справою свого життя він вважав
книжкову справу: «Велика буває користь від
учення книжного, — казав він, — книги
наказують і вчать нас…, бо від книжних слів
набираємося мудрості й стриманості…».
• Над дослідженням історії рідної землі
Нестор працював майже двадцять років.
Протягом цього часу автор здійснив
ретельну пошукову роботу. Завдяки
титанічній праці Нестора над «Повістю
минулих літ» побачила світ перша на
українських землях історична праця, у якій
послідовно висвітлено історію Русі-
України від заснування Києва до 1110
року. Тут знаходимо оповіді про діяння
князів, життя різних верств суспільства,
проблему захисту держави від
різноманітних ворогів, історію
встановлення відносин Русі-України з
іншими країнами, тексти перших
міждержавних угод в історії України.
Наприкінці оповіді автор особливу увагу
звертає на негативний вплив на державу
князівських чвар і міжусобиць. Знаходимо
також відомості про події в сусідніх з
Руссю державах, зокрема, з Візантією.
Є певні неточності:
-літописець говорить, що
Аскольд і Дір були
скандинавськими воїнами і
правили у Києві одночасно.

Проте сучасні історики

вважають, що правили
вона нарізно і були
нащадками династії Кия –
засновника м. Києва.
• Найбільш ранньою літописною пам’яткою Галичини
й Волині є  «Повість про осліплення Василька»,
написана в 1097  р. невідомим автором. У  ній
розповідається про трагічну долю теребовлянського
князя Василька Ростиславича, якого осліпив
волинський князь.
 Ви, напевно, здивуєтеся,
але свідчення літописів
потребують ретельної
перевірки: їх тексти дійшли
до сьогодення в копіях,
зроблених за пізніших часів і
далеко від Києва.

Так, поглянувши на
історичних діячів,
зображених на мініатюрах
літописів, побачимо, що
вони одягнені відповідно до
моди часу, коли літопис
писали, а не так, як
одягалися в період, про який
говориться в тексті.
 Одним з найвідоміших та найяскравіших літописів
Русі є Галицько-Волинський літопис. Він
розповідає про події на галицьких та волинських
землях від 1205 року до кінця 13 століття.
• Він був знайдений у  1809  р. істориком М.
Карамзіним. Крім художньої самобутності,
літопис вирізняється глибоким змістом.
Літописці, яких, на думку вчених, було
щонайменше п’ятеро, майстерно передають
події тогочасної епохи. Ідейно літопис був
спрямований проти боярського свавілля та
прославляв руську зброю і  Руську землю.
Галицько-Волинський літопис поділяється на
дві частини:
• Галицький літопис (1201—1261), складений
у Галичині, в основу якого покладено
літописання часів князя 
Данила Романовича Галицького 
• Волинський літопис (1262—1291),
складений на Волині, який більше
відображав історичні волинські землі за
князювання Василька Романовича та його
сина Володимира.
«У 12 ст. землі Русі потерпали від нападів
кочового народу – половців. Тож князі
створювали союзи та протистояли
половецьким нападам. Слово о полку
Ігоревім» — пам'ятка літератури стародавньої Русі,
героїчна поема кінця XII ст., одна з найвідоміших
пам'яток давньоруської літератури.
 В основі сюжету — невдалий
похід руського новгород-сіверського князя Ігоря
Святославича на половців у 1185 році. «Слово» було
написано в кінці XII століття, невдовзі після
описуваної події (часто датується тим же 1185 роком,
рідше 1-2 роками пізніше).
• Про важливі події історії козацької України оповідають козацькі
літописи. Особливістю цих історичних творів є те, що вони не
зовсім схожі на давньоруські літописи, оскільки поєднують риси
літописів, історичних повістей, щоденників, мемуарів.
Найвідомішими з козацьких літописів є такі:
• Самовидця про події 1648 — 1700(2) років, вірогідний автор —
Роман Ракушка-Романовський,
• Грабянки , про події від виникнення козацтва до 1709
• Самійла Величка , про події в Україні 1648 — 1700 років.
 Запишіть у словничок:
Козацькі літописи - історико-літературні твори 2-ї половини XVII — середини
XVIII століття, присвячені козацьким війнам.
Києво-Могилянська академія (колегіум) — один з найдавніших вищих навчальних
закладів України, що працював протягом 1632–1817 років. Важливу роль в історії
академії відіграла Галшка Гулевичівна — заможна киянка, яка подарувала маєток
для заснування монастиря і братської школи при ньому. Згодом із цієї школи
виросла Києво-Могилянська академія
• Літопис Самійла
Величка вважається
найвидатнішим
історичним твором
свого часу. Автор
літопису Самійло
Величко також був
дуже освіченою
людиною. Він
навчався в Києво-
Могилянському Самійло Величко служив у
Генеральній Військовій
колегіумі. Канцелярії за гетьмана
Івана Мазепи, тому був
очевидцем й учасником
важливих подій.
• Історичне дослідження Самійла Величка
охоплює період козацької історії від початку
Національно-визвольної війни під проводом
Богдана Хмельницького до 1700 р. Літопис
супроводжується портретами дев’ятьох
гетьманів України. Особливістю Літопису Самійла
Величка є прагнення автора залучити широке
коло історичних джерел: праці іноземних
дослідників, державні документи, козацькі
хроніки
• Він доводить правомірність визвольної
боротьби, засуджує антиукраїнську політику
Російської імперії, гостро виступає з критикою
внутрішніх чвар і міжусобиць в українському
суспільстві. Важливою є позиція автора, згідно з
якою він вважав козацьку державу Богдана
Хмельницького правонаступницею
давньоукраїнської держави із центром у Києві.
Особливо високо Самійло Величко оцінював
історичну роль Запорозької Січі як осередку
козацької демократії та захисниці цілісності
української держави. Літопис Самійла
 «Літопис
• Одним із найвідоміших козацьких літописів є
Самовидця».
«Літопис Самовидця». Не вирішено остаточно
проблеми авторства, місця написання цього
твору. До 1846 року, поки цей літопис не був
опублікований з ініціативи Пантелеймона
Куліша Осипом Бодянським, твір існував у
рукописному варіанті. П. Куліш запропонував
його назвати «Літо­писом Самовидця».
Хронологічні рамки літопису - 1648-1702 рр.
Твір помітно розпадається на дві частини.
Перша являє собою окремі оповідання: «Про
початок війни Хмельницького», «Сама війна
року 1648», «Починається війна Збаразька
року 1649». А друга частина подана у вигляді
порічних записів з року 1650-го. Причину війни
Хмельницького з Річчю Посполитою автор
справедливо вбачав у соціальних,
національних та релігійних утисках:
Самовидець підкреслює всенародний
характер війни, виділяє військовий талант
Богдана Хмельницького, наголошує на його
патріотизмі, сміливості, витримці й авторитеті
серед козацтва.
• Автором «Літопису Самовидця» виявився знаний
державний і церковний діяч 17 століття Роман Ракушка-
Романовський. Цей талановитий письменник, політик і
літератор народився у Ніжині. У 1649 році – у самому
розпалі Визвольної війни – Ракушка-Романовський був
записаний до козацького реєстру, а п’ятьма роками
пізніше вже значився «ревізором скарбу військового».
Пройшовши через посади ніжинського сотника (1658–
1663) і полкового судді (1659), за гетьманства Івана
Брюховецького майбутній літописець був призначений
генеральним підскарбієм (1663–1668), тобто
організатором фінансів і державного господарства
тогочасної Гетьманщини. Внаслідок конфлікту з гетьманом
Дем’яном Многогрішним Романові Ракушці-
Романовському довелося піти зі старшинської посади і
переселитися на Правобережжя, де згодом він прийняв
духовний сан і виконував обов’язки священика і
протопопа у Брацлаві (1668-1675).
• Автор засуджує міжусобну війну, що точилася в
Україні після смерті гетьмана у 1657 році. Він
симпатизує Я. Сомкові, І. Золотаренку, І. Богуну.
Прихильно ставиться до М. Ханенка, а неприхильно
- до козацьких ватажків, у яких переважали
егоїстичні, а не державні інтереси (П. Тетеря, І.
Виговський). І хоча намагається бути об’єктивним і
відстороненим від емоційних оцінок, але свого
кривдника Д. Многогріш­ного нещадно висміює,
говорячи, що той відмовляється від гетьманської
булави, як «стара дівка від хорошого жениха» (с.
106). Засуджує Самовидець й Івана Самойловича,
який спочатку був добрим і ласкавим, а
розбагатівши, загордувався не лише перед
козацтвом, а й перед духовенством. Мазепу
змальовує як талановитого державця і гарного
полководця. Зазначимо, що на той час в Україні
гетьманував саме І. Мазепа.
 «Літопис Гадяцького
полковника Григорія Грабянки»
• «Літопис Гадяцького полковника Григорія Грабянки» за одне із
своїх джерел мав «Літопис Самовидця». Григорій Грабянка
отримав освіту у Києво-Могилянській академії. Далі пройшов
шлях козацького старшини від гадяцького сотника до
полковника, що і занотував у назві свого літопису. Загинув у
1737 р. у морському бою поблизу Очакова під час Кримського
походу проти татар.
• Иого літопис (має близько 50 списків) за змістом ділиться на
три частини. У першій оповідається про події від легендарного
походження козацтва. У другій ідеться про визвольну війну. А
у третій - про події, які відбувалися в Україні по смерті Богдана
Хмельницького. Автор прагне нагадати читачеві про колишню
славу козацьку, що було дуже важливим в умовах поступової
втрати Україною автономії.
• Змальовуючи образ Богдана Хмельницького, Грабянка
ідеалізує героя, використовуючи при цьому напівлегендарні
історії про захоплення королівських привілеїв у черкаського
полковника Барабаша, про будів­ництво фортеці Кодак, про
смерть і похорон Богдана Хмельницького.
 Дайте відповіді на наступні
запитання
1. Як називався перший літопис,
що дійшов до наших днів
періоду княжої доби?
2. Про які події розповідає
Галицько-Волинський літопис?
3. Якого року ПМЛ?
4. Що таке літопис?
5. Козацькі літописи?Чим
відмінні від княжих?
6. Які три найвідоміші літописи
козацької доби?
• Прочитати параграф 20 с.112,
презентація
• Індивідуальні повідомлення:
• «Історія Малої Росії» Д. Бантиш-
Каменського-Кудлач, вАНИК,
• «Історія України-Русі» М. Аркаса-
Кульчицький, цІСИК
• Твори М.Костомарова Якубів, лИПЧАК
• ДослідженнЯ В.Антоновича-Тих,
мИРОСЛАВ
• Історія України-Руси М. Грушевського-
Юзьків, сТЕЦІЙ