Тема 3.

Медико-біологічні та
соціальні фактори
забезпечення безпеки людини
1. Мутагенез та антимутагени
Мутагени — фізичні і хімічні чинники, що викликають стійкі спадкові
зміни — мутації. Вперше штучні мутації були отримані 1925 року
Г. А. Надсеном і Г. С. Філіпповим у дріжджів дією радіоактивного
випромінювання радію; в 1927 у Герман Меллер отримав мутації у
дрозофіли дією рентгенівських променів. Здатність хімічних речовин
викликати мутації (дією йоду на дрозофіли) відкрита 1932 року
В. В. Сахаровим. У мух, що розвинулися з цих личинок, частота мутацій
виявилася в кілька разів вищою, ніж у контрольних особин.

Мутагени можуть викликати зміни в ДНК і тому є генотоксичними. Вони

можуть впливати на транскрипцію та реплікацію ДНК, що у важких
випадках може призвести до загибелі клітини. Мутаген викликає мутації
в ДНК, і шкідлива мутація може призвести до відхилення, порушення
або втрати функції певного гена, а накопичення мутацій може призвести
до раку. Тому мутагени також можуть бути канцерогенами. Однак деякі Більшість мутацій не
мутагени проявляють свою мутагенну дію через свої метаболіти, і тому мають жодного прояву
те, чи дійсно такі мутагени стануть канцерогенними, може залежати від чи впливу на якість
життя, на приклад, при
метаболічних процесів організму, і сполука, яка є мутагенною в одному гетерохромії.
організмі, не обов’язково може бути канцерогенною в іншому.
 Класифікація мутацій
За
характером
зміни геному
Спонтанні
Геномні
мутації
Генні мутації Індуковані

За
Хромосомні За прояву в причинами
За локалізацією
мутації гетерозиготі

Домінантні Рецесивні Ядерні Цитоплазматичні

Мутації у біології — зміни генетичного матеріалу (зазвичай ДНК або РНК). Мутації можуть бути викликані
помилками копіювання генетичного матеріалу на стадії поділу клітини, опроміненням жорсткою радіацією,
хімічними речовинами (мутагенами), вірусами або можуть відбуватися свідомо під клітинним контролем
протягом таких процесів як, наприклад, мейоз або гіпермутація. У багатоклітинних організмах мутації
можуть бути підрозділені на генеративні мутації, які можуть бути передані нащадкам, і соматичні
мутації. Соматичні мутації не можуть передаватися до нащадків у тварин. Рослини іноді можуть
передавати соматичні мутації своїм нащадкам безстатево або статево (у випадку, коли брунька
розвивається в соматично зміненій частині рослини).

Фізичні мутагени
Іонізаційні випромінювання, такі як рентгенівські, гамма-промені
та альфа-частинки, викликають розрив ДНК та інші пошкодження.
Найпоширенішими лабораторними джерелами є кобальт-60 і цезій-
137.

Ультрафіолетове випромінювання з довжиною хвилі понад 260 нм

сильно поглинається основами, утворюючи піримідинові димери,
які можуть спричинити помилку реплікації, якщо їх не виправити.

Радіоактивний розпад, наприклад 14C у ДНК, який розпадається на

азот.
Біологічні мутагени
Транспозон, ділянка ДНК, яка зазнає автономного
переміщення/розмноження фрагментів. Його вбудовування в
хромосомну ДНК порушує функціональні елементи генів.

Вірус – ДНК вірусу може бути вставлена в геном і порушити

генетичну функцію. Ще в 1908 році Вільгельм Еллерман і
Олуф Бенг припустили, що інфекційні агенти викликають рак,
а в 1911 році Пейтон Раус, який відкрив вірус саркоми Рауса.

Бактерії – деякі бактерії, такі як Helicobacter pylori,

викликають запалення, під час якого утворюються окисні
види, що спричиняє пошкодження ДНК і знижує ефективність
систем відновлення ДНК, тим самим посилюючи мутацію.

Helicobacter pylori
Антимутагени— речовини, що знижують частоту мутацій і перешкоджають мутагенній дії хімічних
або фізичних агентів. Антимутагени умовно поділяють на три групи.
До першої відносять антимутагени, що блокують дію мутагенів, які природно виникають у клітинах
у процесах обміну речовин (наприклад, фермент каталаза руйнує перекис водню, що має мутагенну
дію). Завдяки цим антимутагенам зберігається певний рівень спонтанних мутацій.
До другої групи належать антимутагени, що зменшують дію зовнішніх штучних фізичних
(йонізуючої радіації тощо) або хімічних мутагенів. Такими антимутагенами є цистеамін, хінокрин,
деякі сульфаніламіди, похідні пропіонової й галової кислот та інші.
Третю групу антимутагенів становлять ферментні системи, які діють безпосередньо на рівні
спадкових структур, тобто такі, що «виправляють» ушкоджені мутагеном ділянки ДНК хромосоми.

Протисонцеві засоби - це продукти, широко відомі своєю здатністю

захищати шкіру від сонячних опіків. Активні компоненти, присутні в
протисонцевих кремах, можуть відрізнятися, таким чином впливаючи
на механізм захисту від ультрафіолетового випромінювання, який
може здійснюватися через поглинання або відбивання
ультрафіолетової енергії. Оскільки ультрафіолетове світло може
викликати мутації через пошкодження ДНК, протисонцевий крем
вважається антимутагенною речовиною, оскільки він блокує дію
ультрафіолетового світла, що викликає мутагенез у клітинах, в
основному протисонцевий крем перешкоджає проникненню мутагену.
 Антиоксиданти протидіють
мутагенам
Антиоксиданти є важливою групою антиканцерогенних сполук, які можуть допомогти
видалити АФК або потенційно шкідливі хімічні речовини. Вони можуть бути
природними у фруктах і овочах. Прикладами антиоксидантів є вітамін А та його
попередники каротиноїдів, вітамін С, вітамін Е, поліфеноли та різні інші сполуки. β-
каротин - це жовиогарячі сполуки, які містяться в овочах, таких як морква та
помідори. Вітамін С може запобігти деяким раковим захворюванням, пригнічуючи
утворення мутагенних нітрозосполук. Флавоноїди також виявилися ефективними
антиоксидантами та можуть мати протиракові властивості. Епідеміологічні
дослідження показують, що дієта, багата фруктами та овочами, пов’язана з меншою
захворюваністю на деякі види раку та довшою тривалістю життя, однак
ефективність антиоксидантних добавок у профілактиці раку в цілому все ще є
предметом дискусій.
 Такі поживні речовини, як вітаміни та мінерали, є прикладами мікроелементів, необхідних для
належної підтримки метаболічного гомеостазу в людини та інших видів. Мікроелементи також
відіграють роль у стабільності геному, діючи як потенційні антимутагенні агенти.

Індукція репарації однократного розриву ДНК за

Каротеноїди допомогою механізму повторного з’єднання та

елімінації 8-оксогуаніну, що зазвичай є результатом
Мікроелементи-

окислювального стресу в клітинах;

антиутагени

Може викликати запрограмовану смерть клітини

Вітаміни через активацію р53 і посилення клітинних
механізмів проти розривів ланцюгів;

Індукує запрограмовану смерть клітин за допомогою

багатьох сигнальних шляхів, а також захищає
Селен клітини від пошкодження клітин, викликаного
окисним стресом.

По суті, необхідний для процесу репарації

Магній нуклеотидів, коли в клітинах, оброблених за
відсутності цього мікроелемента, репарація була
порушена.
 Мутагенез
Мутагенез може відбуватися ендогенно (наприклад, спонтанний
гідроліз), через звичайні клітинні процеси, які можуть генерувати
активні форми кисню та адукти ДНК, або через помилки в реплікації
та відновленні ДНК. Мутагенез також може відбуватися в результаті
присутності мутагенів навколишнього середовища, які викликають
зміни в ДНК організму. Механізм, за допомогою якого відбувається
Стрілки вказують на хромосомні
мутація, залежить від мутагену або збудника, який бере участь. розриви через пошкодження ДНК
Більшість мутагенів діють або прямо, або опосередковано через
мутагенні метаболіти на ДНК організму, викликаючи ураження. Однак
деякі мутагени можуть впливати на реплікацію або механізм
хромосомного поділу та інші клітинні процеси. Мутагенез також може
бути самоіндуковний одноклітинними організмами, коли умови
навколишнього середовища є обмеженнями для росту організму,
наприклад бактерії, що ростуть у присутності антибіотиків, дріжджі,
що ростуть у присутності протигрибкового засобу, або інші
одноклітинні організми, що ростуть у середовищі, де не вистачає
незамінна поживна речовина.
 Джерела:

1. Велика Українська Енциклопедія: https://vue.gov.ua/Антимутагени

2. А. В. Сиволоб, С.Р. Рушковський, С.С. Кир'яченко та ін. (2008).
«Генетика».
3. Тревор М. Пеннінг (2011). Хімічний канцерогенез (поточні
дослідження раку)
4. http://ibib.ltd.ua/genetika.html