Термін на українській мові Термін на англійській мові

А-білок A-protein

Абіотрофія Abiotrophy

Абревіація Аbbreviation

Абсорбція Аbsorption

Агоніст Аgonist

Азотисті основи Nitrogenous bases, bases

Біовантаж Bioburden

Біологічна продуктивність Bioproductivity

Біологічний колообіг речовин Biological cycle of matter

Біоміметика Biomimetics

Біорафінування Biorefinery

Біоритми Biorhythms

Біотип Biotype

Біфуркація Bifurcation

Бутанол Butanol

Валеологія Valeology

Вегетативний гібрид Vegetative hybrid

Вимирання Extinction

Вироджені кодони Degenerate codons

Вірогідність Reliability

Відкрита рамка зчитування Open reading frame

Візуалізація Visualization

Віруси-симбіонти Symbiotic viruses

Вітальні гени Vital genes

Віцинізм Vicinism

Габітус Habitus

Гаплоїдія Haploidy

Гексаплоїд Hexaploid
Геліофіти Heliophytes

Генезис Genesis

Генетична інформація Genetic information

Генетична система Genetic system

Генетичний гомеостаз Genetic homeostasis

Ген-мутатор Mutator gene

Генна мережа Gene network

Генотоксичний Genotoxic

Гібридне покоління Hybrid generation

Гідрофільний Hydrophilic
Гліцериди Glycerides

Глутеліни Glutelins

Гомокаріотичний Homokaryotic
Гонофаг Gonophage

Гранд-штам Grand strain

Дальтон Dalton, Da

Двовимірна культура Two-dimensional culture

Дегідратація Dehydration

Дегідрогенізація Dehydrogenization
Декапітація Decapitation
Десмосоми Desmosomes

Експлантат Explant

Експресивність Expressivity
Етил Ethyl
Живильна культура Nurse culture

Забруднення антропогенне Anthropogenic pollution

Зачаток Anlage
Зигота Zygote

Ізолокуси Isoloci

Ізоляція Isolation, insulation

Імплантат Implant

Капілярність Capillarity

Каріостаз Karyostasis

Коки Coccus

Лабільний Labile

Латентний Latent

Макроеволюція Macroevolution
Макрокульки Macrobeads

Метагенез Metagenesis

Метафаза Metaphase

Мітодепресія Mitodepression
 Дефініція
білок, що міститься в клітинній стінці золотистого стафілокока
(Staphylococcus aureus), який зв'язується з Fc-ділянкою
імуноглобулінів; використовується для одержання комплексів
«антиген-антитіло» при імунодіагностиці та в біосенсорах.

прогресуюча втрата життєздатності (тобто поступова дегенерація)

окремих тканин або органів, що призводить до патологічних
станів та втрати нормальних функцій організму.
втрата в ході еволюції видом чи особиною в процесі онтогенезу
ознак або фаз розвитку, притаманних предкам.
об'ємне поглинання речовини з розчину чи суміші газів твердим
тілом або рідиною; застосовується для розділення і очищення
речовин.
речовина (лікарський препарат), яка підвищує або збуджує
функціональну активність певного типу рецепторів, що
призводить до посилення або послаблення фізіологічної або
фармакологічної відповіді клітини (скорочення, розслаблення,
секрецію, активацію ферменту і т. д.).

ароматичні гетероциклічні сполуки, похідні піримідину або

пурину, які входять до складу молекул ДНК і РНК.
число контамінуючих мікробів на поверхні певної кількості
матеріалу до його стерилізації.
здатність біогеоценозу до відтворення органічної речовини
(біомаси рослин, мікроорганізмів і тварин) на основі
використання речовини та енергії. Зазвичай оцінюється через
біологічне нето- (первинну чисту) і брутто- (первинну загальну)
продукцію і виражається у вагових одиницях на одиницю площі
за одиницю часу (зазвичай за рік).

єдність двох процесів: акумуляції елементів у живих організмах і

мінералізації в результаті розкладання мертвих організмів.
Утворення живої речовини здійснюється переважно на поверхні
суші та у верхніх шарах морів; мінералізація живої речовини
переважає в ґрунті й глибинах морів.
розділ біології, в якому біологічні системи використовуються як
моделі для створення синтетичних систем. Напр., наслідування
живій природі дозволяє знайти хімічні аналоги ферментів і на їх
основі створити нові промислові технології.

біологічне очищення нафти, металів, цукру та ін. матеріалів від

забруднення небажаних хімічних сполук. Іноді замість терміну
«Б.» використовується термін «біоперегонка»
циклічна (добова, сезонна та ін.) періодичність зміни
інтенсивності та характеру біологічних процесів в організмі. Б.
властиві всім організмам та існують на всіх рівнях організації: від
внутрішньоклітинних до популяційних і біосферних. Можуть
виникати як реакція на періодичні зміни умов навколишнього
середовища (екзогенні Б.), але частіше генеруються самим
організмом (ендогенні Б.).

сукупність особин у межах популяції, які мають подібний генотип

і фенотип (напр., клон у рослин); синонім життєвої форми.

роздвоєння, поділ, розгалуження чого-небудь; напр., поділ трахеї

на дві галузі (бронхи).
бутиловий спирт (СН3(СН2)3ОН), що утворюється при деяких
видах бактеріальної ферментації; використовується в
промисловості як розчинник, длясинтезу багатьох
органічнихсполук, а також у виробництві смол і пластифікаторів.

наука про механізми і способи збереження та зміцнення здоров'я

людини. В. вивчає рівень, потенціал і резерви фізичного та
психічного здоров'я, а також методи, засоби, технології, що
сприяють його збереженню і зміцненню.

гібрид, отриманий будь-яким способом, крім злиття статевих

клітин; найпоширеніші методи одержання В.г. - злиття клітин і
трансплантація (щеплення).
поступова загибель останніх представників деяких видів або
окремих груп організмів у результаті незворотних змін зовнішніх
умов, при яких вони не здатні до виживання в дикій природі. В.
може проявлятися на локальному або глобальному рівнях; часто
спричинюється є результатами різної діяльності людини, що
наносить шкоду навколишньому середовищу.

два або більше триплетів, які кодують одну і ту ж саму

амінокислоту. Напр. амінокислоту аланін (див. Аланін) кодують 4
різних кодони: ГЦУ, ГЦЦ, ГЦА і ГЦГ.
статистичний показник, що відображує ймовірність одержання
аналогічних результатів при повторному проведенні наукового
дослідження за умов збереження проведення умов попереднього
експеримента.

послідовність нуклеотидів в мРНК від першого кодону ініціації

АУГ (стартовий кодон) до термінуючого кодону TAA, ТАГ або
ТГА. Наявність В.р.з. вказує на можливість кодування цією
ділянкою генома білка; потенційно кодований В.р.з. білок в базах
даних називають як невідомий або гіпотетичний.

подання фізичного процесу або явища у формі, зручній для

зорового сприйняття.
віруси, які одночасно і незалежно розмножуються в одних і тих
же самих органах або тканинах.
гени, що кодують життєво важливі продукти; мутації, що
інактивують В.г., виявляються летальними.
тенденція організму до змін під впливом інших особин популяції
відбувається в результаті схрещування з ними. В. характерний для
деяких форм вищих рослин (напр., бавовнику).

сукупність зовнішніх ознак; рослин, людини і тварин. Г.

визначається спадковими умовами і особливостями
життєдіяльності виду в конкретному місцеперебуванні.
спадкова зміна, яка полягає в наявності у організмі (клітині)
одного набору хромосом замість двох.
організм, клітини якого містять шість основних наборів хромосом
(6n).
рослини, що віддають перевагу місцезнаходженню з яскравим
освітленням; при затемнюванні в них з'являються ознаки
пригнічення (напр., сосна, модрина, мати-й-мачуха та ін.). У Г.
процес фотосинтезу починає переважати над процесом дихання
тільки при високій інтенсивності освітлення.

походження, виникнення; у більш широкому розумінні -

зародження і наступний процес розвитку, що призводить до
виникнення певного стану, виду, явища.
інформація, що передається спадково та закодована в
нуклеотидній послідовності молекул ДНК або в деяких випадках у
РНК.
комплекс структур і механізмів передачі спадкової інформації
(генетичного матеріалу), характерних для даного виду організмів.

здатність організму підтримувати динамічну рівновагу генетичної

структури, що забезпечує його максимальну життєздатність в
мінливих умовах середовища; збереження на відносно постійному
рівні під впливом природного добору частоти певних варіантів
генів у популяції.

ген, що підвищує частоту мутацій інших генів в організмі;

протилежний за дією до гена-антимутатора.
група координовано функціонуючих генів, що забезпечує
виконання певних життєво важливих функцій організмів,
регулювання фізіологічних процесів, відповідь на вплив
зовнішнього середовища і т.д. В даний час активно розвивається
математичне моделювання динаміки функціонування Г.м

речовина або фізичний фактор, що індукує мутації або

ушкодження генетичного матеріалу.
потомство, отримане від схрещування генотипово різних особин
однієї й тієї ж популяції або різних популяцій і видів, що
позначається у відповідності до систематичного підрозділення
батьків як гібриди ліній, видів, родів.

той, що інтенсивно взаємодіє з водою; відноситься до

високорозчинної у воді речовини або окремих її функціональних
груп (карбоксильна, гідроксильна, аміногрупи).
ефіри вищих жирних кислот і гліцерину, основний структурний
компонент жирів, що запасаються в рослинній і тваринній
клітинах.
запасаючі білки, що присутні у насіннях злаків; розчинні тільки в
розведених кислотах і основах. Прикладом Г. служить глютенін
(glutenin), що міститься в пшениці.
той, що складається з генетично ідентичних ядер.
генетичний матеріал (нуклеїнова кислота) бактеріофага під час
вегетативної фази життєвого циклу.
штам дикого типу, як правило, на противагу мутантним штамам.

одиниця молекулярної маси, рівна масі атома водню (1,66?10-24 г);

запропонована Д. Дальтоном у 1803 р.
культура клітин, розростання яких відбувається по площині.
зневоднювання, втрата води, відщеплення води від органічних або
неорганічних з'єднань. Д. може бути здійснена термічно
(здебільшого в присутності каталізаторів) або хімічно при дії
дегідратуючих агентів (речовин, що зв'язують воду).

відщеплення від молекули атома водню.

видалення точки росту стебла у рослини.
спеціалізовані поверхневі структури, що сприяють з'єднанню
(адгезії) між собою сусідніх клітин у тварин.
жива тканина, що переноситься з якого-небудь організму у
відповідне штучно створене середовище для культивування;
використовується в процесі вивчення, а також для діагностичних
або експериментальних цілей.

інтенсивність, з якою ефект гена реалізується у фенотипі.

одновалентний органічний радикал -С2Н5.
культуральна техніка, при якій певна культура клітин, поміщена
на підкладці, забезпечує живлення і розвиток оточуючих її клітин
іншого виду.
забруднення біосфери в результаті біологічного функціонування
та господарської діяльності людей, у тім числі їх прямого або
непрямого впливу на інтенсивність природного забруднення.

частина ембріону, з якої згодом утвориться який-небудь орган

дорослого організму.
запліднена яйцеклітина, що дає початок розвитку нового організм
з диплоїдним (2n) набором хромосом; утворюється в результаті
злиття гаплоїдних гамет різної статі.

локуси, утворені в результаті дуплікації гена та мають ідентичну

алельну структуру. Як правило, І. характерні для тетраплоїдів.

один з елементарних факторів еволюції; незалежне

функціонування певної ділянки в хромосомі, яке забезпечується
інсуляторами.
штучний матеріал (апарат) або лікарський препарат, який
вживляється в організм в експериментальних або лікувальних
цілях (напр., гранули, що містять гормони, які впроваджуються
під шкіру, штучний датчик і т.п.).

здатність рідини підніматися усередині тонкої трубочки (капіляра)

за рахунок ефекту поверхневого натягу. Напр., за рахунок К.
здійснюється піднімання води у ґрунті, що визначає його
вологість.

стадія клітинного циклу, у якій не спостерігається поділ ядра, але

проявляється метаболічна і синтетична активності.
загальна назва бактерій, що мають кулясту форму; залежно від
напрямку поділу утворюють пари клітин (диплококи), ланцюжки
(стрептококи) та ін. К. широко розповсюджені в природі, деякі з
них є патогенами.

легко змінюваний, нестійкий, непостійний. Напр., метіонін, що

має метильну групу (СН3), яка використовується в процесах
трансметилювання при утворенні низки біологічно важливих
сполук.

невидимий, нічим ззовні не проявляється протягом деякого часу

(напр., захворювання або вірус у стані спокою).
еволюція на рівнях вище видового (тобто розвиток нових видів,
родів, сімейств, порядків), коли немає схрещування особин і
обміну генетичним матеріалом між особинами, але чітко
проявляються тенденції адаптації тварин і рослин до біотичних та
абіотичних факторів навколишнього середовища.
великі частинки, що складаються з полімерів, агарози або ін.
матеріалів, які використовуються як стаціонарна фаза при афінній
хроматографії, коли відбувається розділення великих молекул або
цілих клітин.

одна з форм чергування диплоїдних поколінь, при якій покоління,

що розмножується статевим шляхом, зміеюється поколінням, що
розмножується вегетативно, і навпаки; М. характерний для
кишечнопорожнинних і деяких паразитичних хробаків.

середня, друга фаза мітозу або мейозу, під час якої хромосоми
розташовуються в екваторіальній площині клітини, утворюючи
ядерну пластинку.
зниження частоти мітотичної активності клітин тканини або
культури клітин під дією екзогенних факторів (напр., AlCl3,
2фурилметилкетону); кількісно М. виражається в зниженні
мітотичного індексу і може бути одним з показників
кластогенності даного мітодепресуючого фактора.