Поетична збірка «Зів’яле

листя», загальне уявлення про

її композицію. «Ой ти,
дівчино, з горіха зерня»,
«Чого являєшся мені...»
Місце любовної теми у
творчості
І. Франка. Життєві імпульси
появи творів
(автобіографічність). Широка
емоційна гама почуттів
ліричного героя, ствердження
невмирущості почуттів,
ідеалу кохання
Я понесу тебе в душі на дні,
Облиту чаром свіжості й любові,
Твою красу я переллю в пісні,
Огонь очей в дзвінкії хвилі
мови,
Коралі уст у ритми голосні.
І. Франко
 Збірка «Зів’яле листя»
вийшла 1896 року. Має
підзаголовок «Лірична
драма». До неї увійшла
інтимна поезія, яку поет
створював упродовж
попередніх десяти років
(1886–1896).
 Поява збірки зумовлена важкими обставинами
особистого та громадського життя поета:
 на той час Франкові не було рівних на політичній,
філософсько-науковій, літературній арені; йому заздрили,
поширювали плітки, перекручували думки;
 відмовлено в посаді викладача Львівського університету;

 мав міжнародний авторитет ученого, багато наукових праць,

захистив дисертацію, але його не прийняли до наукового
товариства імені Шевченка;

 двічі галицьке робітництво висувало кандидатуру Франка

своїм представником до парламенту — і обидва рази невдало;

 не мав особистого щастя.

 У передмові до видання збірки 1896 року
Франко досліджує «Щоденник самогубця».

«Щоденник самогубця» був написаний учителем

Супруном, безнадійно закоханим у вчительку Уляну
Кравченко (насправді – Юлія Шнайдер), відомої в
літературі під псевдонімом Уляна Кравченко. Вона
свого часу була закохана у Франка й давала йому
читати щоденник самогубця, який після смерті
закоханого залишився в неї.

Головний мотив щоденника – розпач і благання до

Юлії промовити слово надії, яке застерегло б автора
від самогубства.
 Щоденник зберігається у
відділі рукописів Інституту
літератури імені Тараса
Шевченка в Києві. На ньому
є автограф Франка «Серця
страсті рвуть на часті. Хто
позаздрить цій напасті?»
Іронія. Але сліди
прочитання полишилися в
‘‘Зів’ялому листі’’».
 Епіграф до збірки:
«Будь мужньою людиною й
не йди моїм слідом» (Ґете
«Страждання молодого
Вертера», роман у листах,
за яким послідувала низка
самогубств).
Книжка складається з трьох жмутків (циклів) по 20
поезій і ненумерованого епілогу.

ПЕРШИЙ ЖМУТОК ДРУГИЙ ЖМУТОК ТРЕТІЙ ЖМУТОК

написано написано написано

1886–1893 рр. 1895 р. 1896 р.

Ліричний герой Ліричний герой Ліричний герой

страждає, але поступово відчуває відчай,
леліє надію на зневірюється. вирішує піти з
взаємність, життя, щоб
вірить у краще. полегшити
страждання.
ГОЛОВНИЙ МОТИВ ЗБІРКИ — це кохання до жінки,
яка не захотіла відповісти взаємністю, постійне
наростання цього почуття, спочатку гострого до болю,
але такого, як свіжа, щойно заподіяна рана, а потім
дедалі глибшого, яке переростає в недугу, порушує
здоров’я, отруює психіку людини, спалює її вогнем
невдоволеної пристрасті, створює душевну травму,
породжує стан, од якого крок до самогубства.
 Це такі легкі, ніжні вірші, з такою широкою
гамою чувств і розуміння душі людської, що,
читаючи їх, не знаєш, кому оддати перевагу:
чи поетові боротьби, чи поетові-лірикові,
співцеві кохання й настроїв.
М. Коцюбинський
 Знаємо три його любові, та все ж
перебуваємо в зачаклованому стані й бачимо
лише одну. Така сила майстерності
Франкової, що перед нами не три особи, а три
силуети однієї й тієї ж постаті...
Д. Павличко

Є в «Зів’ялому листі» речі такої красоти й

глибинності, що їх сміливо можна зарахувати
до найгеніальніших творінь світової лірики.
Д. Павличко
 разом зі своєю сестрою Михайлиною
Жінки в драмі кохання І. Я. Франка

Ольга збирала етнографічні матеріали;

займалася науковою роботою;

добре володіла німецькою і французь-

кою мовами;

грала на фортепіано;

була добре обізнана з творами світової

літератури;

перекладала твори Еміля Золя з

французької мови.
Ольга Рошкевич
 У їхніх листах жило кохання
«Олічко! Я маю тверде переконання, що для створення
Жінки в драмі кохання І. Я. Франка

міцної сім’ї необхідна здорова, органічна любов, яка не

аналізує коханого чи кохану... Подружжя має об’єднувати й
зігрівати висока й гуманна життєва мета, за яку воно
боролося спільними силами весь вік, оскільки лише така
боротьба має вічно піддержувати нашу любов, бо ми
матимемо спільну ціль і спільне кохання».

«Вибачте, що користуюсь цією нагодою, щоб написать до

Вас кілька слів... Ви завжди зостанетесь провідною зіркою,
межею, до якої простую працею, вірністю й чесністю,
будьте ласкаві, визволіть мене з сумніву, влийте нову надію
в моє серце, що завжди належить Вам, аж до нашої
смерті».
 12 червня 1877 р. на гурток демократичної молоді
наскочила поліція- Франка заарештували. Поета
виключили з університету, сім місяців перебував у
Жінки в драмі кохання І. Я. Франка

в’язниці...

Обшуки в Рошкевичів,
допити батька Ольги, його
некорисні зізнання, сльози
дівчини…Батьки коханої
заборонили молодому
поетові з’являтися в
їхньому домі.
 Ольга змушена залишити сім’ю й вийти заміж за
богослова Володимира Озаркевича.
Жінки в драмі кохання І. Я. Франка

«Я приймаю поміч від

другого приятеля і йду
заміж за Озаркевича... Я
уступлюся відси, бо тут мені
не життя, а смерть... Не
кажи, що я тебе забула! Ти
мені ніколи з думки не
йдеш. Тебе люблю...»
Відповіді на лист не було...
Жінки в драмі кохання І. Я. Франка

Згодом Франко написав

І ти лукавила зо мною!
Ах, ангельські слова твої
Були лиш облиском брехні!
І ти лукавила зо мною!
І нетямущому мені
Затрули серце гризотою
Ті ангельські слова твої...
І ти лукавила зо мною!
 Зі своїм чоловіком Ольга жила не дуже щасливо. У
них народився син Іван (на честь Франка) й дочка
Олена. 1912 року на 57 році життя Озаркевич
Жінки в драмі кохання І. Я. Франка

помер.
Перед смертю Франко переказував, щоб Ольга
прийшла попрощатися, але вона відповіла
відмовою й до кінця свого життя шкодувала про
це.

30 травня 1935 року Ольга Рошкевич померла.

Перед смертю слізно просила Михайлину виконати
її останнє прохання: листи від Івана Франка,
перев’язані голубою стрічкою, покласти в труну
під голову.
 Юзефа Дзвонковська
Жінки в драмі кохання І. Я. Франка

Явилася друга — гордая

княгиня...
Бліда, мов місяць, тиха та
сумна,
Таємна і недоступна, мов
святиня.
Мене рукою зимною вона
Відсунула й шепнула таємно:
«Мені не жить, тож най умру
одна!»
І мовчки щезла там, де вічно
темно.
 дочка емігрантів, учасників
невдалого повстання в Польщі
Жінки в драмі кохання І. Я. Франка

1863 року;
у неї були закохані всі члени
гуртка, до якого входив
Франко, але дівчина нікому не
відповідала взаємністю;
Із Франком вони писали одне
одному листи. Поет звернувся
до Юзиної матері, просячи
руки її дочки, але Юзефа
відмовила.
 Іван Франко страждав.…
Жінки в драмі кохання І. Я. Франка

Цвітко осінняя,
Бита сльотою, —
Чом тяжкий мені
Жаль за тобою?
Стрівши мельком тебе
На своїм пути,
Чом же не можу я
Тебе забути?... Тарас Франко. Дзвонковська –
знайома Івана Франка зі
Станіслава. Фантазія. Пастель.
Січень-лютий 1969 р.
 Юзефа була хвора на
туберкульоз. Відчуваючи подих
смерті, жінка відмовляла всім
Жінки в драмі кохання І. Я. Франка

закоханим, щоб не стати

тягарем для когось. Сказала
Франку чесно й відверто…
Юзефа Дзвонковська прожила
неповних 30 років. У травні
1892 року померла …У
робочому кабінеті Івана Франка
висів портрет «Дівчина з маком
у волоссі». Припускають, що на
ньому зображена Юзефа
Дзвонковська.
 Целіна Журовська-
Зигмунтовська
Жінки в драмі кохання І. Я. Франка

Явилась третя — женщина чи

звір?
Глядиш на неї — і очам
приємно,
Впивається її красою зір.
То разом страх бере, душа
холоне
І сила розпливається в простір.
 «Пізнався, — писав Тарас Франко, — Іван Франко з
Целіною ще в Дрогобичі, коли та сиділа при
поштовім віконці й обслуговувала публіку. Франко
Жінки в драмі кохання І. Я. Франка

почував себе при ній несміливим. Ні красою не міг

заімпонувати, його розуму дівчина не бачила, творів
не знала й не його слави бажала, а маєтку. Чоловік
повинен мати гроші й добру посаду, — так
виховувала Целіну тітка. Франко писав Целіні листи,
підписувався Стефаном Маєвським. Листи
подобалися, гарні. А Франко — ні! Був рудий, а їй
подобались брюнети з синіми очима. І прізвище не
подобалось. Не мав грошей».
 Оця нерозділена любов мучила
поета багато років. Благоговійно
Жінки в драмі кохання І. Я. Франка

схиляючись перед своїм ідеалом,

він писав: «Я не тебе люблю, о,
ні, люблю я власну мрію!»
Целіна твердила, що Франко
буквально її переслідував. Вона
йде з роботи, а він слідом, вона
зупиниться– зупиниться й він. То
тривало місяцями. Потім він
зник. А одного дня знову
з’явився на пошті в супроводі
якоїсь гарної брюнетки. То була
дружина Франка…
 Ольга
Хоружинська
Жінки в драмі кохання І. Я. Франка

У 1886 році Франко

їде до Києва й
зустрічає
там майбутню
дружину – Ольгу
Хоружинську.
Жінки в драмі кохання І. Я. Франка

Ольга закохалася в поета й

вирішила, що саме вона та
жінка, яка врятує
Франка від жорстокого світу,
стане його надійною опорою.
Замість медового місяця
молоде подружжя
мусило тікати до Львова, бо
починалися нові арешти.
 Ольга Хоружинська
 мала диплом учителя;
Жінки в драмі кохання І. Я. Франка

 володіла французькою,
німецькою й англійською
мовами;
 чудово грала на фортепіано;

 багато допомагала чоловікові в

написанні та виданні творів,
журналу «Житє і слово»;

 спонукала Франка записатися до

Чернівецького університету – і
він здобув вищу освіту.
 Ольга Хоружинська була
самотня. Спілкувалася лише з
тими, із ким товаришував її
Жінки в драмі кохання І. Я. Франка

чоловік. Постійно намагалася

перемогти бідність, у яку
потрапила. Згодом у жінки
почалися постійні нервові
розлади. Хвороба прогресувала.
Останньою краплею стала
загибель сина Андрія (камінь,
кинутий у Франка, потрапив
хлопцеві у скроню, той захворів
на епілепсію й невдовзі помер).
Діти Івана Франка Ольга не була присутня навіть на
похороні свого чоловіка, бо
вийшла з лікарні тільки в
1919 році.
Назва вірша «Ой ти, дівчино, з горіха зерня...»

Автор Іван Франко

Збірка
Вид
лірики
Мотив
Ідея
Художні
засоби
Віршований
розмір
Автор музики
Назва «Ой ти, дівчино, з горіха зерня...»
вірша
Автор Іван Франко
Збірка «Зів’яле листя»
Вид інтимна
лірики
Мотив переживання героя через нерозділене кохання
Ідея любов може викликати не лише радісні почуття,
а й сум, горе
Назва вірша «Ой ти, дівчино, з горіха зерня...»

Художні  звертання (дівчино, ясная зоре);

засоби  риторичні запитання (чом твоє серденько –
колюче терня? чом твої устонька – тиха
молитва? і чом твій усміх – для мене скрута?);
 епітети (колюче терня, тиха молитва, люта
буря, слово остре);
 порівняння (слово, як бритва; серце
бентежить, як буря люта);
 гіпербола (ох, тії очі темніші ночі);
 антитеза (усміх/скрута, радощі/горе);
 метафора (запалює серце пожаром).
Віршований дактиль
розмір
Автор Анатолій Кос-Анатольський
музики
Назва вірша «Чого являєшся мені у сні?..»
Автор Іван Франко
Збірка
Вид
лірики
Мотив
Ідея
Художні
засоби
Віршований
розмір
Назва вірша «Чого являєшся мені у сні?..»
Автор Іван Франко.
Збірка «Зів’яле листя».
Вид інтимна .
лірики
Мотив страждання ліричного героя через
нерозділене кохання.
Ідея уславлення любові, хай навіть такої, що
завдає страждань.
Назва вірша «Чого являєшся мені у сні?..»
Художні  епітет (очі ясні, сумні; дива золотого, дно
засоби студене, зарево червоне);
 порівняння (немов криниці дно студене; мов
зарево червоне; неначе перла у болоті);
 метафора (свій біль, свій жаль, свої пісні у
серці здавлюю на дні);
 риторичне питання (Чого являєшся мені у
сні?);
 риторичне звертання (являйся, зіронько, мені
хоч в сні!);
 анафора (як, хоч, чого)
Віршований чотиристопний ямб
розмір
 Чи згідні ви з характеристикою збірки
«Зів’яле листя», яку дав М. Коцюбинський?

«Людина, яка б вона сильна не була, не може жити

самою боротьбою, самими громадянськими інтересами.
Трагізм особистого життя часто вплітається в терновий
вінок життя народного. У Франка є прекрасна річ –
лірична драма ‘‘Зів’яле листя’’. Се такі легкі, ніжні
вірші, з такою широкою гамою чувства й розуміння
людської душі, що читаючи їх, не знаєш, кому оддати
перевагу: чи поетові боротьби, чи поетові-лірикові,
співцеві кохання й настроїв… Взагалі Франко – лірик
високої проби, і його ліричні твори просяться часто в
музику».