Психологія

сексуальності

Історія сексології
4 етапи становлення сексології та
сексопатології як науки
• Доісторичний період
• Період спостережень та донаукових
досліджень
• Період досексологічних знань
• Період сексологічних знань

*Казімеж Імелінській «Сексологія і сексопатологія»

Доісторичний період

• Поява елементів сексуальності

у наскельних малюнках
палеоліту
• Небайдужість до
антропометричних розмірів
партнера
• Зміна різних форм шлюбних
відносин
Розвиток шлюбних відносин у
доісторичний період
• Стихійні шлюбні взаємини
• Груповий шлюб
• Парний шлюб (матрилокальний, патрилокальний, діслокальний)
• Полігамія (поліандрія, полігінія)
• Моногамний шлюб
Період спостережень та донаукових
досліджень
• Сексуальність у Древній Греції
• Сексуальність у Римській імперії
• Сексуальність у давньокитайській культурі
• Сексуальність у Стародавній Індії
• Питання сексуальності в культурі мусульманських народів
• Сексуальність у європейському середньовіччі
• Погляди на сексуальність у часи Відродження та Реформації
Сексуальність у Древній Греції

• Вплив міфології
• Реформи Солона
• Вчення Платона та ерос. Міф
про андрогіна
• Гедонізм. Арістіп та Епікур.
Епікурейці
• Гіпократ. Надважливе
значення чоловічого семені.
Концепція гірокомії
Сексуальність у Римській імперії

• Велика увага до сексу

• Еротичне мистецтво
• «Мистецтво кохання» Овідія
• Вчення лікаря Галена
• Походження сучасних наукових
сексологічних термінів
Сексуальність у давньокитайській культурі

• Питання сексуальності у даосизмі

• Конфуціанство та інтимне життя особистості
Сексуальність у Стародавній Індії

• Питання сексуальності у
індуїзмі
• Тантризм
• "Камасутра" Ватсьяяни
• "Ананга ранга"
• Сексуальність у буддизмі
Сексуальність у європейському середньовіччі

• Статеві зносини лише з метою

запліднення
• Смертна кара за гомосексуалізм
• Демонологічне ставлення до
сексуальності людини загалом і
до жінки, як спокусниці і
посібниці диявола
• Поява поясів чесноти
Погляди на сексуальність у часи Відродження та
Реформації

• Секс почали розглядати не як плотський гріх, а як здорові тілесні радощі

• Поступово почали заявляти про себе культи насолоди і тіла
• Відродження гуманізму, розвиток образотворчого мистецтва в XVI-XVII ст.
супроводжувалися послабленням сексуальних обмежень
• Елементи недоброзичливості у ставленні до сексу залишалися, а наприкінці XVIII ст. у
суспільстві сформувалися нові консервативні напрями - романтизм, вікторіанство і
пуританство.
• Романтизм поєднував кохання та секс, наділяв їх стражданнями; мрія про кохання в його
конструкціях була нездійсненною. Концепція романтичного кохання виявилася засобом
емоційного маніпулювання, яким користувалися чоловіки, адже кохання - єдине, що
виправдовувало їх сексуальну активність. Романтичне кохання приховувало справжнє
становище жінки, її економічну залежність.
• Вікторіанство виникло в Англії під час правління королеви Вікторії. Його ідеологи
приписували жінці пасивну поведінку під час інтимної близькості, орієнтували на
придушення бажання отримати задоволення, вважаючи статеві стосунки великим гріхом
• Представники пуританства виступали проти всіх задоволень. Пуританські погляди надовго
затримали розвиток сексуальної культури в Європі, поки теорія Зігмунда Фройда не
показала їх наслідки та вплив на психічне життя людини
Період досексологічних знань (ХІХ сторіччя)
• Зародження сексології, яка ще не виділилась у окрему
дисціпліну
• Початок вивчення проявів сексуальності різними
науками
• Поява ембріології, вчення Дарвіна
• Дослідження питань сексуальності соціологами та
етнографами
• Внесок письменників у вивчення сексуальності
• Вчення про сексуальність розвивалося як
сексопатологія
• Опис сексуальних відхилень у художніх творах. Твори
Маркиза де Сада та Леопольда фон Захер Мазоха
Період сексологічних знань (ХХ сторіччя)
• Виділення сексології у
самостійну дисціпліну
• Орієнтація клінічної сексології на
норму як еталон
Джон Бродес Уотсон (1878-1958)
• Найбільш відомий як засновник
біхевіоризму
• Був першим вченим-експеріментатором,
який зробив предметом офіційних
лабораторних досліджень сексуальне
збудження та оргазм
Ріхард фон Крафт-Ебінґ (1840-1902)
• Один з перших експертів в області сексопатології
• Його праця «Сексуальні психопатії» (1886) одне з перших
опублікованих досліджень сексуальних девіацій (парафілій),
в якій запропоновано класифікацію статевих розладів, стала
основою розвитку сучасної медичної сексології
• Вважав, що певні перверсії та схильності у сексуальному
житті, "дрімають" у кожній людині
• Докладно описав і вперше ввів поняття садизму, мазохізму,
зоофілії, а також бертранізму.
• Хоча Крафт-Ебінґ написав значну частину свого
матеріалу латиною, щоб бути зрозумілим лише лікарям,
його різко засудили в Англії за «надання розголосу брудного
й огидного матеріалу перед обличчям довірливого
суспільства»
Магнус Гіршфельд (1868-1935)
• Німецький психіатр, розвивав соціальний напрям у сексології
• Основне значення надавав розв'язанню етичних та юридичних проблем, вирішенню питань проституції,
контролю за дітонародженням.
• Заснував у 1908 р. перший у світі сексологічний журнал
• Під його керівництвом у 1918 р. в Берліні відкрито перший у світі інститут із проблем сексології «Інститут
сексуальних наук» -  перший інститут у світі, що дослідив сексуальність людини
• Організовав перший Міжнародний конгрес сексуальних реформ у 1921 р. Вони були переконані в тому, що
нововведення в сексології можуть привести до реформ в суспільстві
• У 1928 р. на з'їзді в Копенгагені було засновано Всесвітню лігу сексуальних реформ, учасники якої виступили за
політичну, економічну та сексуальну рівність чоловіків і жінок; звільнення шлюбу та розлучення від влади
церкви; розвиток сексуальної освіти; зміну норм, законів, спрямованих проти контрацепції та абортів; охорону
прав незаміжніх матерів і незаконнонароджених дітей тощо.
• Доводив тезу про те, що гомосексуальність є частиною людської сексуальності і має бути предметом науки
• Заснував у 1897 році «Науково-гуманітарний комітет» — першу у світовій історії організацію, що захищала права
геїв. У цього Комітету були наступні завдання: домагатися відміни статті 175 Кримінального кодексу Пруссії, що
забороняє гомосексуальні контакти між чоловіками(про жіночу гомосексуальність в цій статті взагалі не
згадувалося); займатися громадською просвітою, що означало боротися із забобонами відносно
гомосексуальності і самих гомосексуалів; представляти інтереси гомосексуалів в їх боротьбі за свої права
• У 1910 році ввів поняття «трансвестит» як позначення для людей, схильних до носіння одягу протилежної статі
• У 1920 році на Гіршфельда після його лекції в Мюнхені було здійснено напад, в результаті якого його було
поранено і він знаходився у важкому стані
• У 1933 році за наказом націонал-соціалістів  інститут сексуальних наук у Берліні був закритий, а 06 травня 1933
року інститут був зруйнований, а книги спалені на Оперній площі Берліна
Хевлок Елліс (1859-1939)
• Один із творців сучасної сексології
• Автор 7-томної енциклопедії «Дослідження в психології
статі» (Studies in the Psychology of Sex), яку було видано у
1897—1928 рр.
• Автор понять «нарцисизм» та «автоеротизм»
• Був співавтором першої англомовної медичної книги
про гомосексуальність (1897)
• Описав концепцію індивідуальної відмінності в сексології
• Визнав правомірність використання мастурбації
представниками обох статей у будь-якому віці, виступав за
подолання пов'язаних із нею хибних уявлень і страхів
• Звернув увагу на психологічні, а не фізіологічні причини
багатьох сексуальних проблем
• Стверджував, що сексуальні відхилення не е патологією
Іван Блох (1872-1922)
• Німецький дерматолог і венеролог.
• У 1907 році в монографії «Сексуальне життя нашого часу в його відносинах до
сучасної культури» ввів поняття сексологія
• Визначив сексологію як міждисциплінарну науку: «чисто медичний погляд на
статеве життя, хоча він завжди був ядром сексології, недостатній для
розуміння багатогранних сексуальних відносин з усіма сферами людського
життя. Щоб оцінити все значення любові в житті людини і суспільства, а
також її значення для культурного розвитку людства, вони повинні увійти в
науку про людину в цілому, увібравши в себе і об'єднавши навколо себе всі інші
науки, загальну біологію, антропологію і етнологію, філософію і психологію,
медицину, історію літератури і культури в усьому їх обсязі.» 
• У 1913 році сприяв організації "Медичного товариства із сексології та євгеніки"
• У 1914 році спільно з Ейленбургом організував видання сексологічного журналу
«Сексологія і євгеніка».
• Писав також під псевдонімами (Євген Дюрен, Альберт Гаґен, Феріфантор,
Ґергард фон Вельзенбурґ) історії моралі й наукові твори про сексуальність
Зигмунд Фройд (1856-1939)
• Першим звернув увагу на роль, яку відіграє сексуальна поведінка в житті
кожної людини, розвитку її особистості, стосунках з іншими людьми
• За Фройдом, статевий потяг (ерос) та енергія (лібідо) є джерелами усієї
психічної енергії індивіда, а сексуальність - основою і стрижнем
людського життя. Мета сексуальності - задоволення, а репродукції вона
слугує лише опосередковано. Кохання - це статеве кохання, метою якого
є сексуальна близькість, асексуальні переживання пов'язані не лише з
геніталіями
• Стверджував, що у людини існує не одна ерогенна зона (геніталії), а
декілька, значення яких з віком змінюється. Відповідно до цього він
виокремив фази психосексуального розвитку. При виникненні
перешкоди на шляху задоволення лібідо виникає повернення до
попередніх фаз. У цьому вбачав причину виникнення девіантних форм
(відхилень) сексуальності. Використовуючи метод психоаналізу, можна
виявити психічну травму, яка затримує або викривлює нормальний
психосексуальний розвиток індивіда, і шляхом усвідомлення причин
травми перебороти її психологічні наслідки
Зигмунд Фройд (1856-1939)
• Дійшов висновку, що пригнічені сексуальні бажання (лібідо) є джерелом неврозу. При
порушеннях розвитку лібідо воно не може бути вдоволене і проявляється у вигляді
симптомів психічного захворювання. Також невгамований потяг може бути
перенаправлено на несексуальні цілі (сублімація). Відповідно, у цій концепції прояви
заглушених сексуальних бажань можуть бути знайдені не тільки в снах та неврозах,
але й в літературі та мистецтві (а також і в інших породженнях людської свідомості).
• Теорія Фройда сприяла нейтралізації репресивної моралі. Попри протидію опонентів,
неприйняття поглядів, психолог опублікував свої праці, що окреслювали шляхи
розв'язання багатьох сексуальних проблем, чим він сприяв розвитку психології та
сексології. Особливо важливими є його погляди на дитячу сексуальність (теорія
едіпового комплексу), зв'язок між сексуальністю, її відхиленнями і виникненням
неврозів, психозів та патології характеру
Альфред Кінсі (1894-1956)
• У 1947 році організував сексологічний інститут
при Індіанському університеті
• У 1948 році видано книгу "Статева поведінка
чоловіка»
• 1953 р. - "Статева поведінка жінки«
• Вперше показав широкий діапазон
індивідуальних проявів сексуальності людини,
подав основні з них (дані отримані на великих
вибірках), охарактеризував динаміку вікових
проявів сексуальності, їх залежність від
соціальних факторів (економічна забезпеченість,
освіта, віросповідання та ін.).
Вільям Хауелл Мастерс (1915-2001)
Вірджинія Джонсон (1925-2013)
• Значну увагу зосередили на фізіології сексуальності та
фізичних особливостях статевого збудження
• Записали на кіноплівку 10 000 циклів сексуальних
реакцій
• Результати цього дослідження було оприлюднено у книзі
"Статеві реакції людини" (1966)
• У другій книзі - "Статева неадекватність людини" (1970) -
висвітлено погляди авторів щодо сексуальних відхилень,
запропоновано відповідні терапевтичні заходи. Завдяки
цьому дослідники і лікарі-практики вперше здобули дані
про реальну тривалість зносин, збудливі пози та критерії
їх вибору, найпоширеніші види сексуальних слабкостей і
недуг.
Сучасні тенденції розвитку сексології
• Наукове вивчення сексуальності виходить за межі клініки,
концентрується на вивченні поведінки, фізіології та мотивації
нормальних людей у звичайних умовах їх життя
• Переважає підхід, у межах якого сексуальність розглядають як акт
насолоди і засіб збереження психічного здоров'я. Це виявляється в
намаганні досягнути оргазму та розрядити сексуальну напругу, відчутті
сексуального переживання та зміцненні зв'язків з іншою людиною
• Сексологія, що була наукою про фізіологію та патологію сексуальних
функцій, стає наукою про міжособистісні стосунки
• Актуальними стають саме психологічні дослідження сексуальності
людини