1.

Чи правильне твердження, що філософія вивчає абстрактне, а інші науки –

конкретне?

Я вважаю що і так і ні, бо філософія може охоплювати багато тем а не якусь

конкрутну. Однак і абстрактними ці теми важко назвати.

1.      Особливості західного та східного типів філософування.

Для західної цивілізації характерні:

— автономність різних сфер суспільного життя;

— цінування нового, підтримка новацій, орієнтація на майбутнє;

— прагнення до прогресивних змін;

— перевага індивідуального над загальним;

— раціональне, логічне мислення.

Навпаки, для східної цивілізації характерні такі риси:

— основні сфери життя підпорядковані єдиному канону;

— цінуються старі традиції, орієнтація на минуле;

— домінування загального над індивідуальним;

— афористичний стиль мислення.

2.      Етапи розвитку філософії та їх основна спрямованість.

Антична філософія

Характерні риси античної філософії:

• космоцентризм – прагнення зрозуміти сутність природи, космосу, світу в

цілому;

• онтологізм – центральною філософською проблемою стала проблема

буття;

• були започатковані два напрямки в філософії – ідеалізм («лінія Платона») і

матеріалізм (лінія Демокріта)
Середньовічна філософія

• Для середньовіччя характерні дві ключові відмітні ознаки: корпоративність і

панівна роль релігії і церкви.

• Середньовічне суспільство, як організм з клітин, складалося з безлічі

соціальних станів (соціальних прошарків). Людина за народженням належала
до одного з них і практично не мала можливості змінити своє соціальне
становище.

• З кожним таким станом були пов'язані своє коло політичних і майнових прав
і обов'язків, наявність привілеїв або їх відсутність, специфічний уклад життя,
навіть характер одягу.

• Існувала сувора станова ієрархія: два вищі стани духовенство, феодали потім

купецтво, ремісники, селяни Чітку формулу вивів на рубежі X — XI століть
єпископ французького міста Лана Адальберон: « одні моляться, інші воюють,
треті працюють…».

Філософія Відродження

1. Прикметою Відродження був попит на розумову працю. Розкіш нових

багатіїв потребувала архітекторів, художників, поетів, секретарів, дипломатів,
юристів.

2. З'являється інтелігенція, яка зіграла провідну роль у формуванні культури

Відродження.

3. Ренесансна культура розвивалася у двох основних напрямках: реставрація

античності і історична самосвідомість.

4. Важлива риса культури Відродження – орієнтація на мистецтво.

Відродження – епоха художньо-естетична.

Філософія Нового часу

Загальна характеристика епохи Нового часу:

• Це епоха розвитку експериментального математичного природознавства;

• було завершено створення класичної механіки, що ґрунтувалося на

досягненнях И.Ньютона, Э.Торрічеллі, І.Кеплера, Н.Коперника та ін.

• в філософії оформились два напрямки – емпіризм і раціоналізм;

 • епоха ранніх буржуазно-демократичних революцій;

• філософія виступає за практичну значимість своїх концепцій, за їх життєве

застосування, за реальний вплив на людські долі.

Сучасність

Характерні риси:

• плюралізм у філософському мисленні;

• критичне переосмислення класичної філософії (позитивізм і марксизм як

опозиція новоєвропейській філософській класиці);

• наявність різноманітних напрямків та шкіл зі своїми специфічними ідеями,

підходами до реалій життя.

3.      Ознаки ортодоксальних та неортодоксальних шкіл давньоіндійської філософії

4.      Етапи морального вдосконалення людини, проголошені Буддою

I Правильне бачення II Правильні наміри III Правильна мова IV Правильна поведінка

V Правильний спосіб життя

VI Правильні зусилля VII Правильна усвідомленість VIII Правильне зосередження

5. Філософські течії давньокитайської філософії

ДАОСИЗМ

ВЧЕННЯ ПРО ДАО І ДЕ

МОЇЗМ -

6.      Значення і сутність категорій “дао”, “де”, “жень”

Вчення про жень - це варіант нової моралі – посилення внутрішнього

самоконтролю людини, яка покликана регулювати стосунки людей у державі,
інтереси котрих стикаються.

Головна настанова – “Не роби людям того, чого не бажаєш собі, і тоді в
державі та сім’ї до тебе не будуть ставитись вороже”.
Дао – шлях, вічний, природний і всезагальний закон спонтанного
виникнення, розвитку і зникнення Всесвіту.

Принцип наслідування дао передбачає бездіяльність (увей – одна

із основних ідей даосизму), що приводить, однак, до повної свободи,
щастя, успіху і процвітання.

Де- це прояв дао в конкретних речах.

6. Україна та українська культура в контексті проблеми співвідношення

західного та східного типу цивілізації.

На мою думку Українська культура сформувалася на краю захіжних та східних

цевилізацій тому увібрала в себе їх філософії, ставши гнучкою, і багатогранною.

7. Філософські ідеї Стародавньої Індії та їх сучасне значення.

Філософія індії спонукає сучасне людство до розвитку пояснююче це тим що

основною причиною несщясть є людська неосвідчеість.

8. Сучасна оцінка основних філософських ідей буддизму.

Філософія будизму сучане відображення в стиманості і силою волі, і правел

поведінки.

9.  Актуальність основоположних ідей конфуціанства.

Я вважаю що ідеї конфуціанства актуальні і сьогоді, на них будуються закони о

захисті прав людини(гуманізм). Розумінням того що крайня прихільність чтомусь не
є нормою і всього потрібно в міру.

Однак деякі ідеї вже втратили актуальність і люди хочуть мати рівні права не
зважаючи на соц статус.

9. Провідні ідеї даосизму і сучасність.

1. Основні принципи філософії епохи Середньовіччя

• Для середньовіччя характерні дві ключові відмітні ознаки: корпоративність і

панівна роль релігії і церкви.
 • Середньовічне суспільство, складалося з безлічі соціальних станів Людина за
народженням належала до одного з них і практично не мала можливості
змінити своє соціальне становище.

• З кожним таким станом були пов'язані своє коло політичних і майнових прав
і обов'язків, наявність привілеїв або їх відсутність, специфічний уклад життя,
навіть характер одягу.

• Існувала сувора станова ієрархія: два вищі стани духовенство, феодали потім

купецтво, ремісники, селяни Чітку формулу вивів на рубежі X — XI століть
єпископ французького міста Лана Адальберон: « одні моляться, інші воюють,
треті працюють…».

2. Перелічте і охарактеризуйте етапи розвитку і

проблеми середньовічної  філософії.

Патристика Перший період (II—VII ст.) у розвитку середньовічної філософії

названий патристикою. Патристика — сукупність філософських доктрин
християнських мислителів II—VII ст. Представлений він вченням «отців
церкви» — Квінта Тертулліана (160—220), Августина Блаженного та ін.
Відомим твердженням «Вірую, бо це абсурдно» Тертулліан висловив один із
основних принципів патристики — примат віри над розумом. Розум справді був
безсилий будь-що змінити в період розпаду Римської імперії.

Схоластика (XIII—XV ст.) (лат. scholastikos —учений, шкільний) —

філософське вчення, в якому поєднані релігійно-філософські засновки з
раціоналістичною методикою та формально-логічними проблемами.
Фоми Аквінського
3. У чому специфіка гуманістичного, натурфилософського, Реформаційного,
політичного і утопічно-соціалістичного філософських напрямів  епохи
Відродження?

 Гуманізм —повага до гідності й розуму людини, її права на щастя, вільний вияв

природних людських почуттів і здібностей.

Натурфілософський критично ставився до релігійного фанатизму, магії та містики,

які заперечували закони природи

Реформаційний напрям мав на меті здійснити якісні перетворення в консервативній

католицькій ідеології згідно з потребами капіталізації суспільства 

Політичний вирішення проблем політики не повинно лежати в площині

релігійного права та моральних норм. 

Мета життя утопійців — створити в суспільстві рівні умови для всіх людей, в
отриманні задоволення від життя.
4.     Особливості середньовічного світогляду
Середньовічні світогляди базувалися на богі на його всемогутності що він те що
рухае світ і те зо неколи не зникне

5.     Патристика як напрям середньовічної філософії

Спочатку патристика відстоювала догмати християнської релігії в боротьбі проти міфології,

утверджувала несумісність релігійної віри з язичництвом

Він ствержував все могутність бога що він усе створив і все підкорюється його волі

6.     Основні ідеї схоластики

схоластика є методом, що полягав переважно у перегляді та порівнянні висловів

попередніх мислителів і Біблії та виведенні нового синтезу.

примат віри над розумом, віри над знанням, наукою; теоцентризм; бог як
абсолютна сила й абсолютна влада; Бог як буття, істина і благо

7.     Сутність дискусії між номіналізмом та ідеалізмом

Проблема універсалій — це давнє питання метафізики , яке надихнуло низку

філософських тем і суперечок: чи слід вважати, що властивості об’єкта, спільні з іншими
об’єктами, такі як колір і форма, існують поза цими об’єктами? І якщо властивість існує
окремо від об’єктів, яка природа цього існування?

Номіналісти вважали, що реально існують лише поодинокі індивідуальні речі, а

загальні поняття — лише назви, знаки або імена, породжені людським мисленням.

Ідеалізм — це доктрина, яка стверджує, що «все, що існує, або, принаймні, те, про що
можна знати, що існує, має бути в певному сенсі ментальним»9.     Значення філософії
Середньовіччя

10.  Роль Ренесансу в історії людства

Ренесанс це відновлення ідей античності критика ідей середньовіччна. Саме

ренесайнс витягнув людство з консервативного середньовіччя в прогрусивне
майбутне.

10. Сутність антропоцентризму

Бог створив людину по своему образу і подобію і в якому людина- центр

всесвіту. Людина є останнім елементом ідеальної світтобудови

11. Ідеї гуманізму та їх світоглядне значення

Ідея гуманізму полягає в закріпленні норм людяності в суспільстві, в звільненні

людини від рабського, феодального способу мислення

Світ де всі рівні де всі вільні де всі поважають одні одного як людей