Тема 3.

«Філософія європейського середньовіччя та

Відродження».
1. Загальні особливості середньовічного світобачення. Місце
філософії у духовному житті середньовіччя; етапи розвитку
середньовічної християнської філософії.
2. Патристика, схоластика і містика як провідні напрями
філософської думки Середньовіччя.
3. Драматизм, внутрішні колізії та наголоси у світогляді
європейського Відродження.
4. Філософські школи та ідеї епохи Відродження. Відродження та
Реформація.

Питання 1. Загальні особливості середньовічного світобачення.

Місце філософії у духовному житті середньовіччя; етапи розвитку
середньовічної християнської філософії.

ОСОБЛИВОСТІ ДОБИ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ (1-5-15 ст.):

1. Християнська доба
2. Феодалізм
3. Недоступність філософії широкому загалу
4. Теоцентризм – в центрі всього Бог
5. Монотеїзм
6. Рівність всіх перед Богом
7. Символічне бачення світу
8. Бог – трансцендентний – знаходиться за межами реального світу
9. Ідея креаціонізму (творення)
10. Екзегетика – трактування священних книг
 11. Ревеляціонізм – ідея Одкровення
12. Інше розуміння віри
13. Провіденціоналізм – напередвизначення
14. Есхатологія – ідея апокаліпсису
15. Сотеріологія – ідея спасіння душі
16. «Філософія – прислужниця теології» (Климент
Олександрійський).

Основні філософські проблеми:

1. Співвідношення віри та розуму (релігії та науки)
2. Проблема універсалій – природа загальних понять та їх
співвідношення з одиничними речами. Основні напрямки, які
вирішували дану проблему:
- Реалізм – загальні поняття існують реально як основа
матеріального світу (ідеалізм)
- Номіналізм – загальні поняття – лише імена, які дає речам
людина (матеріалізм)
- Концептуалізм – поєднує два перших (загальні поняття
створює людина, яка фіксує в них спільні риси самих речей).
3. Проблема співвідношення свободи людини та божественного
напередвизначення
4. Проблема теодицеї – виправдання Бога за існування зла та
несправедливості у світі
5. Докази існування Бога
6. Концепції «подвійної» істини

Періоди розвитку доби Середньовіччя:

 1. Раннє Середньовіччя – апологетика та патристика
2. Пізнє – схоластика та містика

Питання 2. Патристика, схоластика і містика як провідні

напрями філософської думки Середньовіччя.

АПОЛОГЕТИКА – захист християнства

Захист християнської віри
Представники: Тертулліан «Вірую, тому що абсурдно»
Юстин-мученик, Афінагор
Неоднозначне відношення до попередньої античної традиції
Заслуга – впорядкування християнського віровчення

ПАТРИСТИКА – систематизація основ християнського віровчення,

поява т.зв. «отців церкви»
Східна патристика – кападокійські отці церкви
Західна – Августин
Основна відмінність між ними: різне трактування свободи людини
Цитата Августина: «Вірую, для того щоб розуміти і розуміти, для
того, щоб вірити»
Основні твори: «Сповідь», «Про град Божий»
11 ст. – перший християнський розкол – утворюються дві гілки –
католицизм та православ`я

СХОЛАСТИКА – т.зв. «шкільна філософія»

Реабілітація розуму та його поєднання з вірою
Теорії «подвійної істини»
Ансельм Кентерберійський – докази існування Бога, «віра шукає
розум».
Фома Аквінський – «гармонія віри та розуму»
В. Оккам – принцип «бритви»
Вершина Середньовіччя – це 13 ст., коли створюються перші
університети, в яких крім теології, починають викладати інші науки

МІСТИКА
Перевага віри над розумом, прагнули повернутися до раннього
християнства
Основні представники: Я.Бьоме, Ф.Асизький, Мастер Екхарт,
Б.Клеровський

Питання 3. Драматизм, внутрішні колізії та наголоси у світогляді

європейського Відродження.

ЗАГАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ДОБИ ВІДРОДЖЕННЯ:

1. Буржуазне суспільство
2. Антропоцентризм
3. Гуманізм
4. Титанізм
5. Переосмислення основ християнства, зміна в ньому певних
змістових акцентів
6. Антицерковне спрямування
 7. Естетичне відношення до світу – незацікавлене милування
красою оточуючого світу
8. Природо-тілесне бачення світу
9. Реабілітація тілесного начала в людині та світі
10. Науки стрімко розвиваються, як і освіченість. Цьому
сприяє книгодрукування, яке виникає в 16 ст.
11. Гілозоїзм – злиття людини з природою
12. Пантеїзм – Бог не поза світом, він в природі
13. Панпсихізм – одухотворення природи
14. Зростає попит на розумову працю, з`являється інтелігенція
і світські професії
15. Виступи проти схоластики
16. Проти родового аристократизму – шляхетність дається
людині не від народження, а здобувається особистими
зусиллями людини
17. Утопії – для нового ідеалу людини потрібні зміни і в
державі

ПЕРІОДИ РОЗВИТКУ:
1. Гуманістичний
2. Неоплатонічний
3. Натурфілософський

Питання 4. Філософські школи та ідеї епохи Відродження.

Відродження та Реформація.

ГУМАНІЗМ
Петрарка, Шекспір, Данте Аліг`єрі

НЕОПЛАТОНІЗМ
Марсіліо Фічіно
Микола Кузанський – теорія «вчене незнання»
Піко делла Мірандола

НАТУРФІЛОСОФІЯ
Томас Мор «Утопія», Макіавеллі, Томазо Кампанелла «Місто сонця»
Леонардо да Вінчі
М. Коперник – геліоцентризм – «Про обертання небесних сфер»
Г. Галілей – телескоп, гори на Місяці, супутники Юпітера
Дж. Бруно – іноплатеняни – «Про нескінченість Космосу у світах»

Реформація – 16 ст. – виступи проти католицької церкви та папської

влади.
Поява третьої гілки християнства – протестантизму.
Представники – Мартін Лютер, Жан Кальвін.
Основні постулати: тільки Бог, тільки віра, тільки Біблія.