Пальченко Дар’я 12І

Семінар 2
1) Коли виникає філософія на Стародавньому Сході?
Філософія на Стародавньому Сході виникає у VI—V століттях до н. е.
Стародавня східна філософія є колодязем знань усієї філософської думки.
 Китайська філософія. Китай - одна з найдавніших цивілізованих держав світу. Письмова
історія Китаю складає майже п'ять тисячоліть, а ідеал високої давнини, вічності небесної
імперії і в сучасних умовах спонукає китайських мислителів порівнювати сучасність з
коріннями великої китайської культури, що сягають глибин тисячоліть.
Якщо на ранніх етапах розвитку філософської думки на передньому краї стояли безособово-
узагальнені уявлення про світ, то згодом дедалі більше уваги приділяється проблемам
Людини, її життя.
 Індійська філософія Вся історія індійської філософії - це безперервний діалог з
традицією. У культурі сучасної Індії є риси будь-якого періоду історичного минулого.
Зв'язок старого і нового, співіснування найдавніших релігій і науки - невід'ємна частина
духовного життя Індії, її світогляду та її філософії.
 Японська філософія. З розвитком філософської думки в Японії поширюються буддизм і
конфуціанство, беручи джерела в Китаї та Кореї. Тоді, в V-VІ ст., імператорський двір
Японії надав буддизму ранг панівної ідеології.

3) Назвіть основні особливості філософії Стародавнього сходу

Найчастіше східній філософії приписуються такі відмінні (від західної філософії) риси:
 Релігійність
 Спіритуалізм (філософське учення, що визнає суттю світу духовну першооснову і
розглядає матеріальне як творіння Бога)
 Інтуїтивізм
 Інтровертність
 Песимізм
 Єдність суб'єкта і об'єкта

5) Яку роль грають етичні вчення в філософії Сходу?

Східна філософія зародилася практично одночасно з філософією Стародавньої Греції і є
крупним і своєрідним пластом світової філософії.
Найбільш загальноприйнятим є включення в дане поняття філософських традицій
Стародавнього Китаю і Індії як противага аналогічним традиціям античної Європи. Однак, в
цілому, сюди ж можна включити і світоглядні системи інших азійських цивілізацій
старовини, найпоказнішими з яких були Вавилон, Персія, Японія, пізніше —
мусульманський світ.

6) Розкрийте основні поняття традиційної індійської філософії: Брахман, атман, майя,

карма, сансара, мокша.
 Брахман — в індуїзмі абсолютний дух, всесвітня душа, першооснова всіх речей і явищ.
Аналог середземноморської концепції абсолютного Бога або гегелівського абсолютного
духу.
 Атман  (санскр. - дихання, душа, життєвий принцип, сутність, розуміння) - одне з
базових понять індуїзму й інд. філософії, яке позначає вічну та незмінну сутність,
суб'єктивну духовну першооснову сущого, вище "Я".
 Мая— філософська категорія в індуїзмі, яка постулює, що світ речей, феноменів і людей
це лише морок, ілюзія.
Мая є ілюзією не тому, що вона позбавлена буття, а тому що вона — нестала, тимчасова.
 Карма — одне з центральних понять в індуїзмі та філософії, всесвітній причинно-
наслідковий закон, згідно з яким праведні або гріховні дії людини визначають її долю,
страждання або насолоди, які вона перенесе.
Виникнувши в стародавній Індії, карма є частиною філософії індуїзму, джайнізму, буддизму
та сикхізму.

 Сансара або Самсара  — нескінченний цикл страждань (народжень, хвороб, смертей та

реінкарнацій) в буддизмі, індуїзмі, джайнізмі, сикхізмі та інших дхармічних релігіях.

 Мокша - поняття філософської культури Стародавньої Індії, що дає пояснення і

визначення уявлення про остаточне звільнення від сансари.

7) В чому полягає універсальний філософський зміст вчення про карму?

Карма  - одне з центральних понять в індуїзмі та філософії, всесвітній закон, згідно з яким
праведні або гріховні дії людини визначають її долю, страждання або насолоди, які вона
перенесе.
Розуміння карми містить в собі як наперед визначеність, так і свободу волі. Причина і
наслідок є головною двоїстістю матеріального світу. Все, що відбувається, має причини та
наслідки, прямі та непрямі.
8) Що ви знаєте про виникнення буддизму? Який філософський сенс, на Ваш погляд, має
ця легенда?

Буддизм виник на північному сході Індії, на території держав Маґадга, Кошала і Вайшалі,
де проповідував історичний будда Сіддгартха Ґаутама.
Час появи цієї релігії пов'язується із датою смерті Ґаутами, яких в буддистській традиції
існує дві — 544 до н. е. і 486 до н.

10) Які основні філософські вчення Китаю Ви знаєте?

Філософські доктрини Китаю: даосизм, моїзм, легізм, конфуціанство.

Даосизм — китайське традиційне вчення, в якому присутні елементи релігії, містики,
ворожіння, шаманізму, медитацій, а також традиційної філософії й науки.
Моїзм — давньокитайська філософська школа, яка розробляла програму удосконалення
суспільства через знання (засновник філософської школи — давньокитайський мислитель
Мо-цзи).
Легізм — давньокитайська філософська школа V—II ст. до н. е. Її вченням офіційно
керувалося царство Цінь і підкорені ним царства.
Конфуціанство — китайська етично-філософська школа, основа китайського способу життя,
принцип організації суспільства (засновником був китайський філософ Кунфу-цзи, відомий
на Заході як Конфуцій, який жив у 551—479 роках до н. е.).

11) Що означають поняття "інь" і "янь" в давньокітайській філософії?

Їнь і Ян — основні поняття давньокитайської натурфілософії, космічні полярні сили, що
постійно переходять одна в одну (жіноче — чоловіче, темне — світле, пасивне — активне).
У давньокитайській міфології та натурфілософії інь-ян («тай цзи», Велика Межа) — символ
творчої єдності протилежностей у Всесвіті.
Його зображували у вигляді кола, образа безмежності, розділеного хвилястою лінією на
дві половини — темну та світлу.

12) Розкрийте основні ідеї та принципи конфуціанства.

Основні ідеї конфуціанства зводяться до 5 рис, якими в ідеалі повинна мати людина:
 Істинне ставлення. Благородний чоловік існує в абсолютній гармонії з людьми. Знавці
філософії часто визначають таке ставлення як самоконтроль і високу самодисципліну.
 Істинна поведінка. Людина, що вивчає конфуціанство знає норми етикету і щодня
застосовує у своєму житті. Благородний чоловік знає всі необхідні правила і традиції, які
стосуються вшанування та поваги своїх предків. Якщо людина не володіє істинним
ставленням, то справжня поведінка не має ніякого сенсу.
 Істинне знання. Гідна людина високоосвічена: знає історію своєї країни, знайома з
творчістю китайських композиторів і класичних поетів, розбирається в юриспруденції.
Конфуцій був впевнений, що ті знання, які не можна застосувати в житті є марним
вантажем. І щоб досягти справжнього знання потрібно розвивати в собі справжнє
ставлення і справжню поведінку.
 Істинний стан духу. Шляхетна людина залишається вірною своїм ідеалам, самому собі і
справедлива по відношенню до інших. Її дії і вчинки покращують життя суспільства.
 Істинна сталість. Коли людина розвинула в собі всі вищезгадані риси, то вже відступати
назад не має ніякого права. Це і є особливість характеру – сталість.

Принципи конфуціанства закладені в моральності і моралі. Серед таких принципів

прийнято виділяти:
 Шанування батьків навіть у тому випадку, якщо вони відносяться до тебе нешанобливо.
 На роботі кожна людина не повинна переслідувати особисту вигоду. Ним має керувати
почуття обов’язку.
 У відносинах між людьми має панувати повага, так як всі люди – брати.

13) Що означає поняття "Дао" в китайській філософії?

Да́о — поняття давньокитайської філософії, яке означало: в теорії пізнання — «шлях»

природи, її закономірність; в етиці — сенс життєвого шляху людини, етичну норму; в
логіці — підставу, засновок, аргумент.