Professional Documents
Culture Documents
Untitled
Untitled
Робота
Студента
8411мс
Вернера-
Сірика Андрія
8411мс 5 курс
Моррісона)
Дефініції
• ВІПома - це функціональна добре диференційована
нейроендокринна пухлина підшлункової залози, щ о
складається з ВІП-продукуючих т а інші клітини, щ о
виробляють гормоноподібні речовини і здійснюють
неконтрольовану секрецією ВІП, щ о викликає синдром
водянистої діареї, гіпокаліємії т а ахлоргідрії
• ВІП – це вазоактивний інтестінальний поліпептид,
нейропептидний гормон, щ о виявляється у багатьох
органах (головний і спинний мозок, кишечник,
підшлункова залоза) і володіє сильною стимулюючою
дією на кровотік в стінці кишки, а т а к о ж на гладку
мускулатуру кишечника . Він є інгібітором, щ о пригнічує
секрецію соляної кислоти парієтальними клітинами
слизової оболонки шлунка. ВІП т а к о ж є стимулятором
продукції пепсиногену головними клітинами шлунка
)
Етіологія та епідеміологія
1. Причини виникнення д о кінця не з’ясовані.
2. М о ж л и в а асоціація з м н о ж и н н о ю е н д о к р и н н о ю
неоплазією тип 1
Епідеміологія:
3. Зустрічається з ч а с т о т о ю 1-2 в ипа дки н а 1 0
мільйонів населення.
4. С к ла да є близько 6 % функціональних і 2 % усіх
нейроендокринних неоплазій підшлункової залози і
8 0 % усіх діареогенних пухлин.
5. В 5 0 % випадків – злоякісна, у 5 6 % дає мета стази в
печінку.
6. Середній вік хворих 50,5 років (діапазон 15-82р).
7. Нейрогенні ВІПоми частіше виявляються у дітей.
)
Локалізація
• Більшість ВІПом
локалізуються в
підшлунковій залозі (85%).
• Позапідшлункові ВІПоми
частіше зустрічаються у
дітей і складають 1 5 % , з
них 4/5 – у наднирниках, в
заочеревинному просторі і
середостінні. 1/5 – у
тонкій кишці,
стравоході,легенях,
прямій кишці і в нирках.
Клінічні прояви
•
https://www.scielo.br/j/abcd/a/PHstYSrmdZTMxVYtztynqkc/?lang=en#
Мікроскопічно
• Високодиференційована
нейроендокринна
пухлина. Атипові
клітини з округлими,
центрально
розташованими ядрами
з рівномірним
розподілом хроматину і
мілкозернистою
еозинофільною
цитоплазмою.
)
• Експресує нейроендокринні маркери
синаптофізину (В) т а хромограніна А (С). У
9 0 % експресує п е п тид гістидин, у 6 0 % -
метіонін т а поліпептид підшлункової залози
(D).
Лікування
• Інфузійна терапія
• Октреотид (2 0 –3 0 мг всередину 1 раз на
місяць або 5 0 мг підшкірно на день): аналог
соматостату, гальмує синтез ВІП т а ін.
гормонів, зменшує кровообіг у вісцеральних
органах, зменшує діарею т а приліви.
• Хірургічна резекція
• Хіміотерапія