СОФІЯ РОТАРУ

Таня Приходько
Софія Ротару Софія Михайлівна
Євдокименко-Ротару (1947) – співачка,
акторка, народна артистка СРСР,
заслужена артистка Української РСР,
народна артистка Української і
Молдавської РСР.

Народилася Софія 7 серпня 1947 року в

невеликому селі Маршинці Чернівецької
області України. Музичні здібності в
біографії Ротару проявилися ще в
дитинстві. Тоді вона співала в хорі, грала
на баяні, домрі. Також захоплювалася
спортом: легкою атлетикою,
багатоборством.
Батько Софії працював бригадиром виноградарів, а мама була робітницею ринку. У
сім'ї Софія була майже найстаршою, друга по старшинству, а дітей всього було шість.
Зазвичай в родині говорили по-молдавському. І така подвійна культура сильно
вплинула на співачку. У Софії була сестра Зіна, але в ранні роки вона втратила зір,
тому у неї був дуже хороший слух. Дівчинка вчила російські пісні, які чула по радіо, і
вчила сестру їх співати. Також вчилися і спілкуватися по-російськи. Таким чином Зіна
стала її першою вчителькою співу. У батька теж був хороший слух і голос, він відразу
зрозумів, що його донечку чекає велике майбутнє.

Софія Ротару із сестрою

Перемігши на конкурсі художньої самодіяльності в 1962 році, вирушила на
обласний огляд. Перемігши там, взяла участь у фестивалі народних
талантів. Перші перемоги в біографії Софії Ротару підштовхнули її
продовжити музичну освіту: вона вступила в Чернівецьке музичне училище.
Закінчивши його, завоювала золото на Четвертому Всесвітньому фестивалі
молоді і студентів. Стала викладати, вийшла заміж за Анатолія
Євдокименка, народила сина Руслана.
 Головна роль у фільмі вперше в
біографії Софії Ротару була зіграна в
1971 році («Червона рута»).Після
успіху стала співати в однойменному
ансамблі. Пісні Ротару здобули
велику популярність. Співачка
почала гастролювати по Польщі. В
1973 році вперше стала лауреатом
«Пісні року», з тих пір володіла
званням безліч разів.
Також Софія Михайлівна відвідала з гастролями країни
Америки, Європи, Азії та Австралії, знялася в багатьох музичних
телефільмах, брала участь у різних музичних телепроектах.
У 1976 році Ротару записує ще один невеликий альбом, в якому дві пісні
німецькою та стає затребуваною в Центральній і Західній Європі. Нові альбоми
випускає українською, англійською та російською мовами в 1977, 79-му, 83-му
роках. І ще один альбом записує в Канаді. Але через це колективу виписали
заборону на 5 років виїжджати закордон. Ці 5 років не були затишшям, артисти
використовували їх, щоб організувати широкий гастрольний тур по радгоспам і
колгоспам Криму. А в 1983 Ротару стає ще і Народною артисткою Молдавії.
 Сольна кар'єра Софії почалася в 1986
році, коли розпався її ансамбль. Це
було дуже несподівано, і Софія сильно
переживала. Але зате такий життєвий
поворот допоміг їй знову почати
шукати себе і змінити свій творчий
напрямок.Наступні 15 років
композитор Володимир Матецкий
створює для неї композиції в стилях
євро-поп та рок. І тут вони не
прогадали, ці пісні стали дуже
популярними.

Володимир Матецкий
У 1986 році Софія виконує свій хіт «Луна Луна», через рік ще один - «Было, но
прошло», а ще через рік «Только этого мало». Ці пісні увійшли в золотий фонд
радянської естради. У 80-х активні гастролі співачки тривають, вона стає однією з
найбільш популярний артистів радянської естради, в 1988 році отримує звання
Народна артистка СРСР.
У 2003 році Софія отримує іменну зірку на алеї знаменитостей, яка
розташована поруч з концертним залом «Росія». У 2004-2005
роках випускає нові альбоми «Я же его любила» і «Небо – это я».
Свої 60 років Ротару відзначає в 2007 році. В Ялті проводиться
феєричний концерт і президент Ющенко нагороджує її орденом
«За заслуги» 2-го ступеня.
Народна артистка Української та Молдавської
РСР, лауреат премії ім. Островського,
Ленінського комсомолу, ім. К.Шульженко,
«Овація», багатьох музичних міжнародних
конкурсів — Софія Михайлівна визнана
«Людиною XX століття», «Кращою
українською естрадною співачкою XX
століття», «Золотим голосом України».
Нагороджена орденами «Знак пошани»,
«Дружби народів», «Св. княгині Ольги»,«За
заслуги перед Вітчизною»та іншими
нагородами. Вона — Почесний громадянин
Автономної Республіки Крим та міста Чернівці.