Тема 4.

РОЗРОБЛЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНИХ
РЕГЛАМЕНТІВ В БУХГАЛТЕРСЬКІ СЛУЖБІ
ПІДПРИЄМСТВА

Виконала студентка групи ФЕБ-132с

Казимірова Наталя
 План

 Класифікація організаційних регламентів з обліку, контролю та аналізу;

 Вихідні положення для розроблення організаційних регламентів;
 Методика розроблення положення про службу (відділ) управління
бухгалтерського обліку;
 Методика і техніка розроблення положення про підрозділ (сектор, групу)
бухгалтерської служби підприємства;
 Методика розроблення посадових інструкцій;
 Особливості розроблення графіків, інструкцій та інших документів.
1.Класифікація організаційних регламентів з
обліку, контролю та аналізу.
Завдання і функції бухгалтерії, а також інших підрозділів, зайнятих обліком,
контролем та аналізом, визначено насамперед у нормативних документах, а саме: в
Положенні про бухгалтерський облік та звітність в Україні, а також у кваліфікаційному
довіднику посад службовців.
Організаційні регламенти — це нормативні документи, що регламентують
функціонування апарату управління і здійснення облікового й аналітичного процесів. До
них належать: положення про відділ (бухгалтерію, плановий відділ тощо), управління
(бухгалтерського обліку та звітності), посадові інструкції, стандарти, графіки,
операційні інструкції, програми управління, регламенти робочого дня. Основою
розроблення організаційних регламентів є науково обґрунтована їх класифікація.
Класифікація організаційних документів:

1. За ознакою обов’язковості застосування організаційні документи розподіляють на:

 обов’язкові (Положення про бухгалтерський облік та звітність в Україні);
 основні, покладені в основу організації тих або інших робіт, процесів, і
рекомендаційного характеру (методичні матеріали про функції та організацію робіт
облікового персоналу за умов автоматизованого бухгалтерського обліку).

2. За ознакою конкретизації розрізняють:

 типові;
 індивідуальні організаційні документи.
3. За сферою застосування організаційні документи залежно від поширення їх на об’єкти
організації обліку, контролю та аналізу поділяють на види робіт, що регламентують:
 обліковий процес (графіки, стандарти і т. ін.);
 контрольний та аналітичний процеси (графіки, схеми);
 обліковий і аналітичний процеси (положення про нормативний облік, стандарти);
 роботу апарату управління (положення про відділи, посадові інструкції);
 обліковий і аналітичний процеси та роботу апарату управління (методичні матеріали про
функції й організацію робіт облікового персоналу в умовах автоматизованого обліку).
4. З позиції поширення на елементи організаційної структури документи поділяють на:
 загальнооб’єктні, що охоплюють усі елементи керованого об’єкта (загальнозаводські);
 внутрішньооб’єктні, посадові, які поширюються на окремі складові.
2. Вихідні положення для розроблення організаційних регламентів
В організації роботи бухгалтерського персоналу окреслюються три рівня:
 загальне стратегічне керівництво та управління;
 управління структурними підрозділами, групами, секторами тощо;
 робота безпосередніх виконавців.

Для кожного рівня мають бути визначені функціональні обов’язки, повноваження,

права та відповідальність. Досягти цієї мети можна лише в разі створення нормативних
документів внутрішнього порядку на підприємстві, які визначатимуть повноваження,
взаємовідносини між різними рівнями управління, характером робіт, структурною
побудовою та роботою виконавців. До цієї системи входять:
 положення про бухгалтерську службу підприємства;
 положення про сектор (групу) бухгалтерської служби;
 положення про посаду (посадова інструкція).
 У системі управління діють дві організаційні засади:
 формальна— організація робіт, що виконується в системі, зміст якої зафіксовано, заздалегідь
визначено в різних організаційних документах, нормативах, правилах і т. ін.
 неформальна — не має офіційних атрибутів, які визначають побудову управління та порядок його
функціонування. Наявність її зумовлена специфікою соціальних систем, обмеженими
можливостями формалізації.

Між ознаками формальної та неформальної організації можна провести паралель:

Ознаки формальної Ознаки неформальної

організації організації

-Примусовість -Переконання
-Показники та умови
-Особисті інтереси, мотиви
стимулювання
-Символ влади, службове
-Вплив, авторитет
становище
-Керівництво -Лідерство
-Посадові обов’язки -Усвідомлена справа
До регламентів формальної організації
висуваються певні вимоги, а саме:
 закріплення не будь-якого, а лише такого
положення, яке забезпечує раціональне
функціонування служби в цілому;
 за наявності типових положень регламент має
доповнювати його, виходячи з конкретних
умов роботи підприємства;
 наявність повного переліку розділів
регламенту;
 регламент не може містити суб’єктивну думку
керівника як норму поведінки або дії.
3. Методика розроблення положення про службу (відділ) управління
бухгалтерського обліку

Основою розроблення положення про службу відділу управління бухгалтерського обліку та інші
відділи, в яких здійснюється контроль, економічний аналіз, є положення про підприємства,
організації, виробничі об’єднання. Крім того, використовують типові загальногалузеві положення
про відділи управління.
Положення про службу (відділ) бухгалтерського обліку підприємства розробляються на основі
Положення про бухгалтерський облік і звітність в Україні та інших нормативних актів.
Положення про відділ має складатися з таких розділів: загальні положення; цілі; організаційна
структура; завдання і функції; права; відповідальність; взаємовідносини з іншими підрозділами
апарату управління; порядок розширення, реорганізації, ліквідації, висновок.
Структура положення про відділ може бути застосована і до положення про управління
бухгалтерського обліку та звітності відомств, акціонерних товариств і т. ін.
Завдання і функції, що їх виконує обліковий апарат концерну, міністерства, можна поділити на
такі напрями: складання зведеної звітності, контроль, економічний аналіз за даними звітності;
організація обліку і контролю, методологічна робота, облік в апараті управління (об’єднання,
міністерства).
4. Методика і техніка розроблення положення про підрозділ
(сектор, групу) бухгалтерської служби підприємства
Для складання загального положення про
бухгалтерську службу підприємства, де
передбачено поділ служби на підрозділи, потрібно
розробити положення про кожний підрозділ.
Положення сприяє чіткому поділу праці між
підрозділами та створює нормативно-правову
основу дисциплінарного й матеріального впливу
на осіб, винних у порушенні правил роботи.
Положення чітко розмежовує завдання між
підрозділами і має бути затверджене керівником
підприємства.
5. Методика розроблення посадових інструкцій

Посадова інструкція — це нормативний документ, в якому визначено завдання, права,

обов’язки і відповідальність посадової особи. Її розробляють щодо конкретної штатної
посади.
Структура типової посадової інструкції облікового працівника може бути такою: назва
посади; загальні положення, цілі й завдання, права й обов’язки; відповідальність;
взаємозв’язок з іншими посадовими особами; критерії оцінки виконання обов’язків; оклад
та премія; порядок призначення, звільнення і заміщення посади; висновок.
Основою для визначення завдань і обов’язків є кваліфікаційний довідник посад
службовців.
Додержання посадової інструкції має бути покладене в основу оцінки роботи
працівника. У разі правильної системи критеріїв такої оцінки і відповідного морального
та матеріального стимулювання вона може сприяти підвищенню продуктивності й
ефективності праці.
 Посадові інструкції не повинні бути
трафаретними для всіх управлінських посад.
Залежно від трьох основних категорій
управлінського персоналу їх поділяють на три
види: для керівників, спеціалістів і технічних
виконавців. Завдання, функції, особливо щодо
реалізації їх, характер відповідальності, форми
стимулювання різних категорій управлінського
персоналу відрізняються.
 Для того, щоб посадові інструкції були дійовими, конкретними, дуже важливо провести ретельне обстеження
в розрізі посадової інструкції щодо кожного працівника, охарактеризувати діяльність посадової особи.
Складовими елементами такої діяльності є дія, процедура і функція.
Дія — первинний елемент діяльності управлінської особи, що полягає у формуванні або передаванні певного
показника господарської діяльності.
Процедура є сукупністю дій, необхідних для того, щоб одержати інформаційне повідомлення (документ).
Функція посадової особи — це сукупність процедур для здійснення тієї або іншої цілі, завдання.

Відповідно до зазначеного поділу технології управлінської діяльності посадової особи здійснюють її

обстеження та проектування. З кожної дії, процедури в процесі обстеження і проектування визначають
характер рішення. Так, на деяких підприємствах розрізняють п’ять рішень за типами:
 «хто» — відносно працівників, відповідальних за виконання рішень, формування показників, даних тощо;
 «що» — відносно того, що має бути виконано (проведення заходів, видавання інформації);
 «коли» — відносно строків виконання завдання, одержання інформації;
 «де» — відносно місця виконання завдання, заходів тощо;
 «скільки» — за обсягом забезпечення завдання, надання інформації.
Під час обстеження й аналізу функцій, відповідальності та інших параметрів діяльності посадової особи
складають цілий ряд карт, графіків, хронограм, документограм.
6. Особливості розроблення графіків, інструкцій та інших документів

Поряд з положеннями про бухгалтерію, посадовими інструкціями про роботу

облікового апарату широко використовують графіки, які їх конкретизують і деталізують.
У графіках заздалегідь визначають види робіт, конкретних виконавців, заплановані й
фактичні строки виконання.
Графіки розробляють керівники обліку (головні бухгалтери, завідувачі секторами), а
затверджує або керівник підприємства (організації, установи), або головний бухгалтер
— якщо вони розроблені структурним підрозділом бухгалтерії.
 У практичній роботі бухгалтерія використовує
різні графіки:
 за періодом, на який їх складають:
-постійні (графік облікових робіт по
підприємству);
-разові (графік упроваджування нормативного
методу обліку витрат та калькулювання
собівартості продукції).
 за технікою складання:
- таблично-текстові;
-лінійні.
 Таблично-текстові графіки поділяють на:
 зведені — у цілому по бухгалтерії або за
іншим функціональним підрозділом апарату
управління;
 структурні — за секторами, групами
бухгалтерії й іншими підрозділами;
 індивідуальні — складають на виконувані
роботи посадовою особою.
Для організації разових робіт, в основному,
застосовуються лінійні графіки. На відміну від
таблично-текстового графіка, у лінійному за
присудком подають не текст, а лінію, якою
позначають тривалість виконання робіт,
зазначених у підметовій частині таблиці.
 Для кожного працівника необлікової служби з виконання ним облікових робіт має бути створено
два нормативних документа:
 робоча інструкція;
 графік здавання документів у бухгалтерію.
Робочі інструкції складаються з виконання окремих облікових робіт — заповнення первинних
документів, звітів тощо. Графік здавання документів до бухгалтерії має містити назви, строки та
порядок здавання. Структура робочої інструкції має містити такі розділи:
 загальна частина;
 методика та техніка складання звітів;
 методика і техніка перевірки даних;
 обов’язки;
 відповідальність;
 графік здачі документів.
Дякую за увагу