Загальна декларація

прав людини
Виконала:
Могильна А.
СЗ-20-2
 Загальна декларація прав людини

Загальна декларація прав людини (ЗДПЛ) — декларація, прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 10
грудня 1948 року в Паризькому палаці Шайо. Декларація стала результатом безпосереднього досвіду
Другої світової війни і представляє перше глобальне вираження невід'ємних прав, які мають усі люди.
Декларація складається з 30 статей, що лягли в основу наступних міжнародних договорів, регіональних
документів із прав людини, національних конституцій тощо. Міжнародний законопроєкт з прав людини
складається з Всесвітньої декларації прав людини, Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні
права і Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та двох факультативних протоколів до неї. У
1966 році Генеральна Асамблея прийняла два докладні договори, які завершують Міжнародний законопроєкт
про права людини. В 1976 році, після того як договори були ратифіковані достатнім числом окремих націй,
законопроєкт набув статусу міжнародного правового акта.
 Структура
Структуру «Загальної декларації» запропонував Рене Кассен у
другому варіанті проєкту. Кассен працював із першим варіантом,
підготовленим Джоном Гамфрі. На організацію документа
вплинув Кодекс Наполеона. Вона починалась із преамбули, де
були окреслено загальні засади.
Кассен порівнював Декларацію з портиком грецького храму із
фундаментом, східцями, чотирма колонами і фронтоном. Статті 1
та 2 закладають фундамент, наголошуючи на принципах гідності,
свободи, рівности й братерства. Сім абзаців преамбули
проголошують причини виголошення «Декларації» і є
сходинками до неї.
 Структура
Основний текст «Декларації» формує чотири колони. Перша
колона (ст. 3-11) проголошує права індивіда, такі як право на
життя й заборону рабства. Друга колона (ст. 12-17) проголошує
права індивіда в громадянському й політичному суспільстві.
Третя колона (ст. 18-21) проголошує духовні, публічні й політичні
свободи, такі як свободу віросповідання й свободу асоціацій.
Четверта колона (ст. 22-27) визначає соціальні, економічні й
культурні права.
За моделлю Кассена останні три статті Декларації утворюють
водограй, що зв'язує всю структуру в одне ціле. Ці статті
присвячені обов'язкам індивіда перед суспільством і накладають
заборону зловживання правами на шкоду тій меті, яку заклала в
них Організація Об'єднаних Націй.
 День прав людини
Прийняття Загальної декларації — це
важливе міжнародне святкування, яке
щорічно відзначається 10 грудня, та
називається Днем прав людини або
Міжнародним днем прав людини.
Святкування відбувається у осіб,
громадських і релігійних організацій,
правозахисних організацій, парламентів,
урядів та Організації Об'єднаних Націй.
Зазвичай святкування кожної десятої річниці
супроводжує кампанія з популяризації знань
про людські права й «Декларацію». 60-та
річниця, що відзначали 2008 проходила під
гаслом «Гідність і справедливість для всіх
нас»
 Значення
Книга рекордів Гіннеса описує Декларацію як
світовий «Найбільше перекладений документ». В
його преамбулі, уряди взяли зобов'язання на себе і
на своїх людей на прогресивні заходи, щоб
забезпечити загальне та ефективне визнання і
дотримання прав людини, викладених у
Декларації.
Елеонора Рузвельт підтримала прийняття
декларації у вигляді декларації, а не як договір,
оскільки вона вважала, що Декларація буде мати
той же самий вид впливу на глобальне суспільство
як Декларація Незалежності США впродовж
існування Сполучених Штатів.
У цьому вона мала рацію. Хоч вона і не є
юридично обов'язковою, Декларація була
прийнята і вплинула на більшість
національних конституцій, починаючи з
1948 року. Вона також служить основою для
зростаючого числа національних законів,
міжнародного права, законів і договорів, а
також для зростаючого числа регіональних і
субнаціональних та національних інститутів
захисту і заохочення прав людини.
Юридична сила
В той час, як не сам договір, Декларація була прийнята для
цілей визначення сенсу слів «основних свобод» і «прав
людини», що містяться в
Статуті Організації Об'єднаних Націй, які є обов'язковими
для всіх держав-членів. З цієї причини, Загальна Декларація є
основним установчим документом Організації Об'єднаних
Націй. У 1968 Міжнародна конференція Організації
Об'єднаних Націй з прав людини повідомила, що Декларація
«являє собою зобов'язання для членів міжнародного
співтовариства» для всіх людей. Декларація послужила
основою для двох обов'язкових пактів ООН про права
людини:Міжнародного
пакту про громадянські і політичні права та
Міжнародного Пакту про економічні, соціальні та культурні
права
.
 Преамбула
Беручи до уваги, що визнання гідності, яка властива всім членам людської сім'ї, і рівних та
невід'ємних їх прав є основою свободи, справедливості та загального миру; і беручи до уваги, що
зневажання і нехтування правами людини призвели до варварських актів, які обурюють совість
людства, і що створення такого світу, в якому люди будуть мати свободу слова і переконань і будуть
вільні від страху і нужди, проголошено як високе прагнення людей; і беручи до уваги, що
необхідно, щоб права людини охоронялися верхо­венством права з метою забезпечення того, щоб
людина не була змушена вдаватися як до останнього засобу до повстання проти тиранії і гноблення;
і беручи до уваги, що необхідно сприяти розвиткові дружніх відносин між народами; і беручи до
уваги, що на­роди Об'єднаних Націй підтвердили в Статуті свою віру в фундаментальні права
людини, в гідність і цінність людської особи і в рівноправність чоловіків і жінок та вирішили
сприяти соціальному прогресові і поліпшенню умов життя при більшій свободі; і бе­ручи до уваги,
що держави-члени зобов'язались сприяти у співробітництві з Організацією Об'єднаних Націй
загальній повазі і до­держанню прав людини і основних свобод; і беручи до уваги, що загальне
розуміння характеру цих прав і свобод має величезне значення для повного виконання цього
зобов'язання;
 Преамбула
ГЕНЕРАЛЬНА АСАМБЛЕЯ проголошує ЦЮ ЗАГАЛЬНУ
ДЕКЛАРАЦІЮ ПРАВ ЛЮДИНИ як завдання, до виконання
якого повинні прагнути всі народи і всі держави з тим, щоб
кожна людина і кожний орган суспільства, завжди маючи на
увазі цю Декларацію, прагнули шляхом освіти сприяти
поважанню цих прав і свобод і забезпеченню, шляхом
національних і міжнародних прогресивних заходів, загального
і ефективного визнання і здійснення їх як серед народів
держав-членів Організації, так і серед народів територій, що
перебувають під їх юрисдикцією.
 Зміст
Стаття 1
Всі люди народжуються вільними і рівними у
своїй гідності та правах. Вони наділені
розумом і совістю і повинні діяти у відно­
шенні один до одного в дусі братерства.
Стаття 3
Кожна людина має право на життя, на
свободу і на особисту недоторканність.
Стаття 4
Ніхто не повинен бути в рабстві або у
підневільному стані; раб­ство і работоргівля
забороняються в усіх їх видах.
Стаття 2
Кожна людина повинна мати всі права і всі
свободи, проголоше­ні цією Декларацією,
незалежно від раси, кольору шкіри, статі,
мови, релігії, політичних або інших
переконань, національного чи соціального
походження, майнового, станового або
іншого становища. Крім того, не повинно
проводитися ніякого розріз­нення на основі
політичного, правового або міжнародного
статусу держави або території, до якої
людина належить, неза­лежно від того, чи є
ця територія незалежною, підопічною,
несамоврядованою або як-небудь інакше
обмеженою у своєму суве­ренітеті.
 Стаття 5
Зміст
● Ніхто не повинен зазнавати катувань, або
жорстокого, нелюд­ського, або такого, що принижує
Стаття
його 6
гідність, поводження і покарання.

● Кожна людина, де б вона не перебувала, має право

на визнання її правосуб'єктності.
Стаття 7
● Всі люди рівні перед законом і мають право, без
будь-якої різни­ці, на рівний їх захист законом. Усі
люди мають право на рівний захист від якої б то не
було дискримінації, що порушує цю Де­кларацію, і
від якого б то не було підбурювання до такої
дискримінації.
 Зміст

● Стаття 8
Кожна людина має право на ефективне поновлення у
правах компетентними національними судами в разі
порушення її ос­новних прав, наданих їй конституцією або
законом.
● Стаття 9
Ніхто не може зазнавати безпідставного арешту,
затримання або вигнання.
● Стаття 10
Кожна людина, для визначення її прав і обов'язків і для
встанов­лення обґрунтованості пред'явленого їй
кримінального обвину­вачення, має право, на основі повної
рівності, на те, щоб її спра­ва була розглянута прилюдно і з
додержанням усіх вимог справедливості незалежним і
безстороннім судом.
 ● Стаття 19
Та інші Свобода думки та інформації.
● Стаття 20
● Стаття 11 Право на свободу мирних зборів та асоціацій.
Право вважатися невинною, доки винність не буде ● Стаття 21
встановлена. Право брати участь в управлінні і у вільних виборах.
● Стаття 12 ● Стаття 22
Свобода від втручання в особисте і сімейне життя, від Право на соціальне забезпечення.
● Стаття 23
посягання на недоторканність житла, тайну
Право вільно вибирати роботу і входити до професійних спілок.
кореспонденції. ● Стаття 24
● Стаття 13 Право на відпочинок і дозвілля.
Право вільно покидати і повертатися у країну. ● Стаття 25
● Стаття 14 Право на відповідний життєвий рівень.
Право шукати притулку від переслідувань в інших ● Стаття 26
країнах. Право на освіту.
● Стаття 15 ● Стаття 27
Право на громадянство й на його зміну. Право на участь у культурному житті громади.
● Стаття 28
Стаття 16
Право на соціальний порядок, що викладений у цьому Документі.
Право одружуватися і засновувати сім’ю. ● Стаття 29
● Стаття 17 Суспільні обов’язки важливі для вільного і повного розвитку.
Право на володіння майном. ● Стаття 30
● Стаття 18 Свобода від втручання держави, групи осіб або окремих осіб у
Свобода переконань і релігії. викладені вище права.
 Джерела:

1.О. В. Задорожній. Загальна декларація прав людини. Українська дипломатична енциклопедія:

У 2-х т. Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 Т.1 760с.
ISBN 966-316-039-X
2.М. Кармазіна. Загальна декларація прав людини. Політична енциклопедія. Редкол.: Ю.
Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. К.: Парламентське видавництво, 2011. с.263
ISBN 978-966-611-818-2
3.Загальна декларація прав людини на сервері Верховної Ради України .
URL: https://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_015#Text 4.URL:https://
www.coe.int/uk/web/compass/the-universal-declaration-of-human-rights-full-version- 5.URL:https://
www.coe.int/uk/web/compass/the-universal-declaration-of-human-rights