Гострі отруєння, їх види,

ознаки. Принципи надання

невідкладної долікарської
допомоги.
к. м. н. , доц. В.Ю.Коваль
 Розпізнавання отрути

При отруєнні хворий потребує термінової допомоги,

бо найменше зволікання може коштувати йому
життя. Однак не завжди легко встановити характер
отрути, що викликала отруєння. Іноді хворий
перебуває у непритомному стані, а іноді й сам не
знає, чим він отруївся. Тому хворого або його
близьких треба старанно, але швидко опитати про
обставини, що передували отруєнню, і про
хворобливі прояви отруєння до приходу медичного
працівника.
Симптоматологія отруєння
При отруєнні більшість отрут не
дає характерних симптомів, і про
те, яка з них викликала отруєння,
доводиться робити висновок на
підставі сукупності ряду ознак.
Насамперед треба звернути увагу
на запах видихуваного повітря, бо
деякі отрути виділяються
легенями (алкоголь, ефір,
хлороформ, синильна й оцтова
кислоти).
При багатьох отруєннях спостерігаються
болі в місці застосування отрути. Оскільки
найчастіше отрути потрапляють в організм
через шлунково-кишковий тракт, то при
сильному подразненні шлунка та
кишечника відзначаються болі під грудьми і
в животі. При опіках міцними кислотами і
лугами хворий скаржиться на пекучі болі в
язиці, в слизовій оболонці ротової
порожнини і на уражених місцях шкіри.
Крім болю, багато отруєнь супроводжується
блюванням, а іноді й проносом. Слід
старанно оглянути блювотні маси і
випорожнення, бо в них можна виявити
залишки отрути. З цією ж метою виділення
треба зібрати і відправити в лабораторію для
дослідження. При опіках стравоходу і
шлунка, а також при інших тяжких отруєннях
(наприклад, ртуттю, миш`яком)
спостерігаються криваві блювання і
криваві випорожнення.
 Необхідно звернути увагу й на запах
виділень, бо деякі отрути мають
специфічний запах (наприклад, алкоголь,
оцет, синильна кислота). Всмоктавшись у
кров, отрута викликає загальне отруєння
організму. Уражаються різні органи і
системи, зокрема нервова система.
 В одних випадках спостерігаються явища
збудження серцево-судинної і нервової
систем, а в інших — явища пригнічення.
Хворий скаржиться на головний біль. Іноді
виникають судоми, марення. При ураженні
серцево-судинної системи відзначається
різкий занепад серцевої діяльності аж до
розвитку колапсу.
 Особливу увагу треба приділяти органам
виділення, зважаючи на те, що деякі отрути,
наприклад, сулема, карболова кислота та ін.,
викликають різке ураження ниркової
паренхіми аж до некрозу ниркової тканини.
При ураженні отрутою нирок спостерігається
різке зменшення виділюваної сечі (аж до
анурії), гематурія, поява гною в сечі (піурія).
 Знешкодження отрути
Речовини, які вступають у хімічну реакцію з отрутою і переводять її в індиферентний (нешкідливий) стан, називають протиотрутами.
При отруєнні лугами призначають усередину слабкі розчини кислот, а при отруєнні кислотами — лугів.
Для адсорбування (вбирання) отруйних речовин до промивної води додають активоване вугілля і калій перманганат. Для
зв'язування отруйної речовини призначають велику кількість молока, білкової води, яєчних білків.
Отруйні гриби: бліда поганка, мухомор,
строчки, деякі представники неїстівних
опеньків, шампіньйонів, сироїжок,
свинушок.
 Одна бліда поганка містить дозу отрути, смертельну для дорослої людини. Бліда поганка плодоносить з середини червня по
жовтень. Вона належить до пластинчастих грибів, і за зовнішнім виглядом її плутають з шампіньйоном або сироїжкою. Отрута
стійка до нагрівання, не руйнується під впливом кисню, повітря, ферментів. Отрута уражає переважно клітини печінки.
 Хвороба починається гостро: через 6-48 годин після того, як людина з`їла
отруйний гриб, виникає різкий біль у животі, безперервна блювота, сильний
пронос, випорожнення рідке, водянисте, до 20-25 разів на добу, іноді нагадує за
виглядом рисовий відвар. З`являється спрага, затримка сечоспускання, сильна
слабкість, запаморочення, блідість шкірних покривів, іноді підвищується
температура.
Отружння блідою поганкою
• Хворий стає млявим, сонливим
або, навпаки, збудженим. Можуть
виникнути судоми. Свідомість, як
правило, збережена. Наприкінці
першої доби з'являється біль у
правому підребер`ї, жовтяниця
слизових і шкірних покривів,
розвивається печінкова
недостатність, яка може
призвести до смертельних
наслідків.
Деякі пластинчасті гриби
(неїстівні опеньки, деякі види
сироїжок, гіркушки, волнушки)
містять пекучі і гіркі на смак
речовини, які подразнюють
слизову оболонку органів
шлунково-кишкового тракту.
Ці гриби належать до групи
умовно їстівних, оскільки
відповідна обробка звільняє їх від
отруйних речовин.
• Такі гриби слід кип`ятити не
менше 15 хвилин, відвар зливати.
Можна також вимочувати їх у
холодній воді протягом доби,
змінюючи воду 3-4 рази.
• При недотриманні вказаних
правил розвивається отруєння:
нудота, блювота, пронос,
слабкість, загальне нездужання.
Перебіг хвороби
тяжкий і довготривалий
(1-2 дні).
• Отруїтися можна і їстівними
грибами, якщо вони довго
зберігалися необробленими.
• Такі гриби є поживним
середовищем для мікробів, у
тому числі і хвороботворних.
 Перша допомога
Якщо з`явилися ознаки отруєння при
підозрі, що вживалися отруйні гриби,
слід терміново вжити необхідні заходи.
 Промити потерпілому шлунок, для
чого дають йому випити розчин
харчової соди (чайна ложка соди на
півлітра води) або розчин
марганцевокислого калію блідо-
рожевого кольору, потім слід
викликати блювоту, натиснувши на
корінь язика держаком ложки,
промивання повторити два-три рази.
 Перша допомога
Це допоможе видалити із шлунка рештки
грибів і значну частину отрути і тим
самим зменшити її всмоктування у кров.
Якщо після промивання шлунка ознаки
отруєння зберігаються, необхідно
звернутися до лікаря. У тих випадках,
коли у хворого різка слабкість, невпинна
блювота, затьмарення свідомості,
необхідно терміново викликати швидку
допомогу і обов`язково пояснити, що
людина отруїлася грибами.
 Перша допомога
До хворого буде направлена спеціальна
бригада, яка надасть необхідну
допомогу. До прибуття швидкої
допомоги покласти потерпілого на бік,
щоб під час блювоти шлунковий вміст
не затікав у дихальні шляхи. Порожнину
рота постаратися очистити бинтом,
намотаним на держак ложки. До
прибуття швидкої допомоги не залишати
хворого одного.
 Щоб відрізнити їстівні гриби
від неїстівних, слід знати
характерні відмінності.
• При збиранні грибів
необхідно звернути увагу
на те, що на зрізі:
• отруйний перцевий гриб
червоніє (подібний до нього
їстівний моховик синіє, а
маслюк не змінює кольору)
 • отруйний сатанинський гриб
спочатку червоніє, а потім синіє
(подібний до нього їстівний
дубовик синіє зразу);

• отруйний жовчний гриб рожевіє

(білий гриб кольору не змінює, а
підберезник темніє з часом);
• Запам`ятайте! Молоді бліді
поганки (на відміну від їстівних
зеленої сироїжки і
шампіньйона) покриті суцільною
білою плівкою, яка з ростом
гриба стає прикореневим
чохлом і кільцем навколо ніжки.
• отруйний неїстівний валуй не має
(на відміну від їстівного валуя)
рубчатої шляпки. Отруйна неїстівна
лисичка зафарбована яскравіше, у
неї оранжеві пластинки.

• в отруйного неїстівного опенька (на

відміну від їстівного) немає кільця на
ніжці, а нижня сторона зеленувато-
сіра, навіть темно-оливкова.
• При отруєнні отрутохімікатами
долікарняну допомогу надають
негайно в польових умовах до
прибуття лікаря чи відправки
потерпілого в найближчий
лікувальний заклад. Потрібно
пам`ятати, що перші симптоми іноді
зникають і настає період уявного
благополуччя, слідом за яким може
розвинутися набряк легень.
• Якщо людина отруїлася
внаслідок вдихання пари
або пилу отруйних
речовин, потерпілого
видаляють з отруйної
зони, виносять на свіже
повітря, звільняють від
одягу, забрудненого
отрутохімікатами. В
холодну пору року його
укривають ковдрою, до ніг
кладуть грілки. Негайно
викликають лікаря.
• Якщо отрута потрапила на шкіру
(працівник не користувався
спецодягом або неохайно його
носив), отруту змивають
струменем води або обережно
знімають ватним тампоном, не
розмазуючи по поверхні шкіри,
потім обмивають водою.
• При попаданні отрут на слизову
оболонку очей, їх промивають
великою кількістю води або 2%-вим
розчином питної соди.
• При отруєнні через шлунково–
кишковий тракт потерпілому дають
випити декілька склянок теплої води.
Викликають блювоту, подразнюючи
задню стінку глотки. Цю процедуру
повторюють 2-3 рази для повного
видалення отрути зі шлунка.
• Для зв`язування отрути потерпілому
дають випити активоване вугілля,
розведене у воді (2-3 столові ложки на
склянку води), а потім сольове проносне
(20 г гіркої солі на півсклянки води).
• Потерпілому, що втратив свідомість,
дають понюхати нашатирний спирт на
ватному тампоні. Якщо зупиняється
дихання, проводять штучне дихання.
• Перелічені заходи проводять незалежно
від виду отрути. Якщо вид отрути
відомий, проводять додаткові заходи в
залежності від групи отрути.
• При отруєнні отрутохімікатами, в складі
яких є миш`як, у потерпілого з’являється
нудота, блювота, біль у животі, загальна
слабкість, судоми.
• У хворого штучно викликають блювоту,
промивають шлунок через зонд розчином
магнезії (20 г на 5 склянок води). Потім
дають протиотруту – антидот металів або
антидот миш’яку. При послабленні серцевої
діяльності і загальній слабкості потерпілому
дають міцний чай або зігрівають грілками.
• Смужки Мееса (поперечна біла
смугастість нігтів), що з'являються
приблизно через місяць після
контакту з миш'яком, дерматит і
гіперкератоз, спостережуваний на
долонних і тильних поверхнях кистей
і в шкірних складках, часниковий
запах з рота.
• При отруєнні препаратами, що
містять ртуть, з`являється металічний
присмак у роті, нудота, блювота,
підвищене виділення слини, втома,
головний біль, розлад нервової
системи.
• Хворого виводять із забрудненої
зони, шлунок промивають розчином
магнезії. Дають білок яйця для
зв`язування ртуті або спеціальну
протиотруту – унітіол.
• При отруєнні фосфорорганічними
сполуками (бутифосом, карбофосом,
метилмеркаптофосом, октаметилом,
препаратом М-31, тіофосом,
хлорофосом) у потерпілого з`являються
такі ознаки: кашель, задуха, звуження
зіниць, головний біль, слинотеча,
підвищена пітливість, сонливість,
сплутаність свідомості, порушення
координації руху, посмикування м`язів,
тремтіння рук, голови, судоми.
• При попаданні в очі відзначається
почервоніння, сльозотеча, звуження
зіниць.
Перша долікарняна допомога:
• дають випити 6-10 склянок 2%-вого розчину
питної соди (1 чайна ложка на склянку води) і
викликають блювоту подразненням задньої
стінки глотки або надавлюють на корінь
язика.
• Цю процедуру повторюють 2-3 рази. Потім
дають випити півсклянки 2%-вого розчину
питної соди з добавленням 2-3 ложок
активованого вугілля, сольове проносне (1-2
столові ложки глауберової солі або сульфату
магнію на півсклянки води, запивають 2-3
склянками води), 1 таблетку атропіну. Хворому
дають міцний чай, тепло вкривають. При
зупинці дихання роблять штучне дихання.
• Якщо препарат потрапив на шкіру,
обробляють її 5-10%-вим розчином
нашатирного спирту або знімають
ватою (не втираючи) і змивають
водою з милом, при попаданні в очі –
промивають їх із піпетки чистою
охолодженою кип`яченою водою,
закапують по 2 краплі 30%-вого
сульфацилу натрію (альбуциду).
Загальні ознаки отруєння
хлорорганічними сполуками (гама-
ізомером, гексахлораном, каптаном,
поліхлоркамфеном):

• головний біль, запаморочення,

слабкість, нудота, блювота,
посмикування м`язів,
знепритомлення, судоми.
• При попаданні на шкіру ці сполуки
викликають почервоніння, набряк,
печію, поколювання, висипання,
пухирці.
• Гама – ізомер
гексахлорциклогексану і
гексахлоран викликають
слинотечу, біль за грудиною,
кашель, кровотечу із носа,
почервоніння обличчя;
поліхлорпінен – різь в очах,
печію в роті, порушення
координації рухів; полікамфен –
різке збудження, задишку,
посиніння шкіри.
• При отруєнні цими отрутохімікатами
необхідно випити 6-10 склянок 2%-
вого розчину питної соди (чайна
ложка соди на склянку води) і
механічно викликати блювоту.
• Цю процедуру повторюють 2-3 рази.
Випити активоване вугілля (2-3
столові ложки на склянку води),
сольове проносне.
• Потерпілому дають міцний чай,
зігрівають.
• При кровотечі з носа на перенісся
кладуть холод, у ніс вводять тампон,
змочений перекисом водню.
• Отруту, що попала на шкіру,
змивають струменем води,
промивають слабким розчином
перманганату калію.
• Пошкоджені очі промивають із
піпетки охолодженою кип`яченою
водою і закапують по 2 краплі 30%-
вого розчину сульфацилу натрію
(альбуциду).
При отруєнні отрутохімікатами –
похідними фенолу (днок,
нітрофен, пентахлорфенол)
• спостерігається: втома,
сонливість, головний біль,
серцебиття, нудота, задишка,
підвищена пітливість, спрага,
підвищення температури.
• При попаданні на шкіру похідні
фенолу викликають печію,
свербіння, висипи у вигляді
пухирців. При отруєнні днок ділянки
шкіри зафарбовуються у жовтий
колір.
• При отруєнні отрутохімікатами цієї
групи потерпілому дають випити 6-10
склянок води з активованим
вугіллям і викликають блювоту. Цю
процедуру повторюють 2-3 рази.
Дають сольове проносне.
• При отруєнні препаратами міді
з`являється металічний присмак у
роті, слинотеча, нудота, блювота,
болі у шлунку, прискорення пульсу,
лихоманка, холодний піт, судоми.
• У цьому випадку потрібно дати 6-10
склянок розчину магнезії і
викликати блювоту. Прийняти
сольове проносне. При послабленні
серцевої діяльності дають 20
крапель настойки валеріани, міцний
чай.
• Ознаки отруєння похідними
карбамінової кислоти і надання
допомоги такі ж, що і при
отруєннях хлорорганічними
пестицидами.
• Мінеральні добрива, які
застосовують у сільському
господарстві, при порушенні
організації технологічних процесів і
недотриманні певних правил
безпеки викликають отруєння,
опіки, професійні захворювання.
• Пил мінеральних добрив шкідливо
впливає на органи дихання, слизові
оболонки очей і носоглотки.
• При попаданні вапна в очі
з`являється різкий біль, сльозотеча,
світлобоязнь. При хронічних
пошкодженнях шкіра стає сухою,
жорсткою, тріскається. Вапно може
викликати опіки і виразки.
• При попаданні пилу добрив в очі їх
негайно промивають великою
кількістю води (10 хвилин).
• При отруєнні аміаком через верхні
дихальні шляхи потерпілого
виносять на свіже повітря (зимою в
тепле приміщення), розстібають
комір, пасок та інший одяг, що
заважає, дають вдихнути теплу
водяну пару (в гарячу воду
добавляють оцет), напувають
гарячим молоком з питною содою.
При порушенні або зупинці дихання
проводять штучне дихання.
• Обпечену аміаком ділянку шкіри
обмивають і накладають пов`язку
із 5%-вого розчину оцту.
• При попаданні краплин аміаку в очі
їх промивають великою кількістю
води.
• Суворе і послідовне дотримання
санітарногігієнічних правил і
техніки безпеки при роботі з
отрутохімікатами і мінеральними
добривами попереджує нещасні
випадки і професійні отруєння.
Отруєння рослинами, ягодами

• Отруєння рослинами,
ягодами відбувається
переважно весною, влітку і
восени при вживанні в їжу
плодів, листя або коренів
отруйних рослин, які
помилково вважають за
їстівні.
Найбільш небезпечне для життя отруєння
рослинами, які переважно впливають на
нервову систему.
• Цикута (місцеві назви: водяний болиголов,
котяча петрушка) – розповсюджені по всій
території нашої країни. Росте в болотистих
місцевостях. Ця багаторічна трав`яниста рослина
має гладке гіллясте стебло, дрібні білі квіти,
розташовані складними парасольками.
Кореневище цикути помилково вважають за ріпу.
Якщо його з`їсти, то через 15-20 хвилин
з`являється нездужання, слинотеча, блювота,
біль у животі, пронос, а потім судомні напади, на
фоні яких можлива зупинка дихання і серця.
Болиголов плямистий (місцеві назви:
плямистий омег, головолом, дегтярка).

Розповсюджений по всій території країни.

Має голе стебло з синюватим нальотом, з
темно-червоними плямами (рис. ). Отрута
міститься у стеблі цієї рослини, а також у
насінні й листі. При легкій формі отруєння
з`являються блювота, пронос, нудота. У
важких випадках наростає м`язова
слабкість, яка переростає в параліч м`язів
(починаючи з ніг). Смерть може наступити
внаслідок зупинки дихання через параліч
грудної клітки.
БОЛИГОЛОВ ПЛЯМИСТИЙ
Аконіт джунгарський
— синій борець (місцеві назви: волкобой,
простріл, голубий лютик) — широко
розповсюджений в нашій країні. Отрута
аконіту належить до найбільш токсичних
алкалоїдів. Вона міститься у всіх частинах
рослини, у великій кількості накопичується
в коренеплодах. Отруєння трапляється і в
тих випадках, коли помилково випивають
спиртову настойку аконіту, яка
застосовується в народній медицині для
натирання при радикулітах, невралгії.
• Отруєння аконітом дає про себе
знати вже через декілька хвилин
відчуттям поколювання в роті,
глотці, жаром, слинотечею, болями
в животі, блювотою, онімінням у
різних ділянках тіла. Може
виникнути стан оглушення,
порушується зір.
• У тяжких випадках відзначаються
судоми, втрата свідомості, параліч
м`язів, зупинка дихання. Отрута
токсично діє на серце: змінюється
частота його скорочень,
порушується ритм, виникає
небезпека зупинки серцевої
діяльності
Блекота чорна, беладона
(красавка), дурман звичайний.
• Отруйні насіння, листя і корені.
• При легкому отруєнні відзначається
розширення зіниць, сухість у роті,
прискорюється серцебиття, порушується
зір (нечіткість бачення, мигтіння мушок
перед очима).
• У важких випадках виникають галюцинації,
збудження. Можлива втрата свідомості,
судоми, порушення серцевої діяльності і
дихання. Найбільш тяжко проходить
отруєння названими рослинами у дітей.
• До рослин, які токсично діють на серце,
належать конвалія травнева, наперстянка,
олеандр, чемериця біла. Отруйні їхні ягоди,
квіти, стебла і листя. Отруєння ними
проявляється у вигляді нудоти, блювоти,
супроводжується проносом, сильним
головним болем і болем в епігастральній
ділянці.
• У важких випадках порушується ритм і
частота серцевих скорочень, при цьому
пульс, як правило, стає рідким.
• Іноді уражається і нервова система. Про це
свідчать збудження, розлади зору, судоми,
втрата свідомості.
Є багато рослин, які проявляють
токсичну дію тільки на органи
кишково-шлункового тракту.
• Це — бузина смердюча, вовчі ягоди,
вороняче око, жимолость звичайна,
омела біла, пасльон солодко-гіркий,
пасльон чорний. Для отруєння цими
рослинами характерний біль у
животі, блювота, пронос, слинотеча.
• При надходженні до організму
отруйних рослин, а також при підозрі
на це необхідно терміново вжити
заходи першої допомоги.
• Якщо потерпілий у свідомості,
необхідно промити йому шлунок: дати
випити 3-4 склянки води, і пальцем або
ложкою натиснувши на корінь язика,
викликати у нього блювоту.
Промивання шлунка слід повторити 2-3
рази. При отруєнні аконітом і
болиголовом шлунок промивають блідо-
рожевим розчином марганцевокислого
калію (перманганату калію).
• Оскільки багато рослинних отрут
добре адсорбуються активованим
вугіллям, то після промивання
шлунка рекомендується прийняти
активоване вугілля (карболен).
• 20-30 таблеток заливають склянкою
холодної води, розмішуючи,
доводять до кашкоподібного стану і
потім випивають.
• Через 2-3 години повторно
промивають шлунок.
• Після надання першої допомоги
необхідно якомога швидше доставити
потерпілого в медичний заклад.
Особлива терміновість необхідна в
тих випадках, коли отруєння
викликано рослинами, що впливають
на нервову систему і серце.
• При розвитку судом важливо не
допустити порушення дихання через
спазм жувальних м`язів, тому в рот
потерпілого слід вставити держак
ложки, обгорнутий бинтом або
носовою хустинкою.
• Пам`ятайте, що,
відправляючись до лісу, в поле,
на луки, треба бути
обережними, зустрічаючись з
незнайомою рослиною!
Особливо оберігайте дітей!
Дякую за увагу!