Становлення

професійного театру в
Україні.
Перші паростки професійного
театрального мистецтва
зароджуються на Полтавщині. У
Полтаві 1810 р. було створено
перший український професійний
театр, репертуар якого складали,
перш за все, п’єси
І.П.Котляревського (що був одним
із директорів цього театру).
Перші спроби відродити
національний театр
з'являються в 60-х роках
ХІХ ст.;
1873 р. – у Харкові з
успіхом пройшли вистави
влаштовані Марком
Кропивницьким;
1876 – створено трупу в
Катеринославі.
Саме для цього театру І. П. Котляревський написав свої славнозвісні твори
«Наталка Полтавка» та «Москаль-Чарівник». Такі ж театри згодом постають у
Харкові, Києві, Ніжині, Катеринославі.
 Важлива роль у зміцненні
реалістичних та демократичних
принципів українського театру
належить Т. Шевченку. Його
драма «Назар Стодоля» — одна з
перших в українській драматургії,
сюжет якої побудований не на
побутовому, а на соціальному
конфлікті.
 Перший український
професійний театр у Галичині
засновано 1864 р. у Львові. Він
носив назву одноіменного
товариства , що його
утримувало “ Руська бесіда ”. А
також до 1914 року його
підтримував Галицький сейм.
1865 року інженер-полковник Георгій Васильович Трамбицький купив у
міського управління ділянку землі, на якій збудував Зимовий театр, який став
постійним приміщенням трупи Кропивницького.Офіційне відкриття театру
відбулося 1867 року.
Театр корифеїв — перший професійний український театр. Його було відкрито
1882 року в Єлисаветграді, і в цей рік український театр відокремився від
польського та російського. Засновником театру був Марко Лукич
Кропивницький, що володів усіма театральними професіями. Після нього
найдіяльнішим був Микола Карпович Садовський, що боровся за українське
слово та український театр за часів їх заборони.
Засновники
Засновники
Серед найвідоміших постановок
театру корифеїв — «Запорожець
за Дунаєм» Семена Гулака-
Артемовського, «Енеїда»
Котляревського, опера
«Катерина» Миколи Аркаса,
комічна опера «Продана
наречена» чеського композитора
Бедржіха Сметани тощо. Актори
живо поєднували драму з
комедією, музику з вокальними
сценами і танцями.
Театр корифеїв тісно співпрацював з
провідними українськими
композиторами. Петро Ніщинський
написав «Вечорниці» до п'єси
Шевченка; Кирило Стеценко створив
композиції до «Про що тирса
шелестіла» Черкасенка; Микола
Лисенко став автором музики до 21
вистави «корифеїв» та 10 оперет, які
разом охоплювали всі популярні
жанри сценічної музики.
М.Садовський зробив свій
стаціонарний театр по-справжньому
народним не тільки в репертуарі,
але й у доступності його
відвідування. Ціни на квитки були
значно нижчими за іншi київськi
театри.Театр Садовського проіснував
сім років, до початку Першої світової
війни, коли царською владою було
закрито не тільки театр, а й усі
українські газети, журнали, книгарні.
 Музичне оформлення здійснювали неперевершені
Микола Лисенко, Павло Нищинський, Кирило Стеценко
 Ходіть до театру.
Читайте та слухайте українські твори.

Дякую