Відомі театри

України
Учениця 10 класу
Песляк Юлія
 Національний академічний театр опери та балету імені
Соломії Крушельницької (Львів)
Львівський Оперний театр є візитівкою Львова та України.
Його можна побачити на національній валюті, будівлю часто
порівнюють із найкрасивішими спорудами у світі. Враховуючи
багатство оздоблення та декорацій театру, це виправдано. Над
фасадом театру височіють скульптури: Слави з золотою пальмовою
гілкою в центрі та Геній Трагедії і Геній Музики обабіч неї. Їх
автором є українець Петро Війтович. Нижче бачимо скульптурну
композицію на тему страждань і радощів життя авторства Антонія
Попеля, ще нижче – фігури муз та алегорій.

Екстер’єр театру є ворітьми, через які ми занурюємося у світ мистецьких символів та розкішних оздоблень в
середині. Мармуровими сходинками, минаючи портал із алегоріями «Трагедії» й «Комедії» та барельєф із
портретом Зиґмунда Ґорґолевського у вестибюлі, ми потрапляємо до глядацького та дзеркального залів. Над
нашою головою в той момент камеї з алегоріями та мальовничі композиції, присвячені порам року, родам
мистецтва і категоріям населення, представники яких здійснювали пожертви на будівництво оперного.
 Венеційськими дзеркалами, скульптурою, алегоріями пір року та частин світу, мальовничими
полотнами на тему вистав і погруддями видатних діячів опери можна насолоджуватися у дзеркальній
залі.

Головна зала театру, яка у формі ліри, уміщує біля тисячі відвідувачів. У ложах, поміж якими і колишня
імператорська, сценічне дійство можуть оглядати особливо шановані відвідувачі. По всьому периметру залу
оздоблено каріатидами та гермами, а її окрасою є плафон із алегоріями та завіса «Парнас», виконана за
ескізами Генрика Семирадського
 Національний театр опери і балету (Одеса)
Будівлю першого в Одесі театру було збудовано за проєктом
відомого петербурзького архітектора Тома де Томона і
відкрито 10 лютого 1810 року. Біла будівля на зразок античного
храму, звернена фасадом до порту. Зал налічував 800 місць (на
той момент у місті проживало 12,5 тисяч осіб). В оформленні
фасаду та інтер'єру театру елементи італійського ренесансу та
віденського бароко, класичного бароко та рококо, але всі
стильові компоненти органічно пов'язані та створюють цілісну
композицію.

Перша будівля згоріла в 1873 році – новий театр спроєктували у 1887 році архітектори Фельнер і Гельмер у
стилі віденського бароко. Інтер'єр залу був стилізований під архітектуру пізнього французького рококо, а
завдяки унікальній акустиці у будь-якому куточку зали був чутен шепіт зі сцени. Повну реставрацію театру
було завершено лише у 2007 році.
Академічний театр Леся Курбаса (Львів)
У 1988 році режисер і народний артист України Володимир
Кучинський разом із групою акторів створив львівський
академічний театр імені Леся Курбаса. І за роки існування він
став одним з найвідоміших українських театрів, відомих не
тільки на рідних землях, але й далеко за її межами.

Репертуар спектаклів складається з інтелектуальних постановок,

зокрема на сцені театру Курбаса можна побачити “Діалоги”
Платона, постановки за віршами Василя Стуса, творами
філософа Григорія Сковороди та навіть поем Ліни Костенко.

Критика вважає “курбасівців” унікальним культурним

феноменом сучасної України, чия нова методологічна школа
повернула на сцену інтелектуальність і вивчає природу людської
душі через театральне дійство.
 Академічний обласний український музично-драматичний
театр імені Миколи Гоголя (Полтава)
Найстаріша головна театральна сцена області. Театр знаходиться у
центрі міста на вулиці Жовтнева та ставить твори російської та
української класичної драматургії. Особлива увага тут
приділяється творчості прозаїка, драматурга, поета Миколи Гоголя.

Датою народження полтавського драматичного театру імені Гоголя

заведено вважати 1808 рік, коли в місті відкрили “Полтавський
вільний театр” під керівництвом Івана Котляревського. Через
деякий час для театру було зведено нову будівлю, так званий
Будинок освіти.

І лише 1958 року для драмтеатру імені Гоголя звели нову розкішну
будівлю, архітектором якої виступили О. Крилов та О. Малишенко.
Урочисте відкриття сучасного приміщення музично-драматичного
театру відбулося 7 листопада 1958 року – до 100-річчя від дня
народження драматурга.
 Музично-драматичний театр Ольги
Кобилянської (Чернівці)
Чернівецький український музично-драматичний театр ім. Ольги Кобилянської був збудований за проектом
віденських архітекторів Германа Гельмера і Фердинанда Фельнера у 1904 – 1905 р. у стилі неоренесансу і
розташований на Театральній площі. Тут також знаходиться "алея зірок", де вказано імена славетних музикантів і
співаків - Володимира Івасюка, Назарія Яремчука та багатьох інших.

За архітектурою та інтер'єром Чернівецький театр наближався до віденського, зокрема, його фасад виконано у стилі
віденського бароко з використанням елементів модерну. Головний вхід прикрашено горельєфом та скульптурними
композиціями, що були створені за мотивами грецької міфології австрійським скульптором Ернестом Геденбартом.
Вгорі над входом красується статуя Мельпомени. Над вікнами знаходяться витончені фронтонні групи, а у нішах
встановлено бюсти Бетховена, Гайдна, Гете, Моцарта, Шіллера, Шуберта, а пізніше ще додали бюсти Тараса
Шевченка і Олександра Пушкіна. До ажурного овального вестибюлю ведуть парадні двері, сам вестибюль поєднаний
з біломармуровими сходами, за допомогою яких можна дістатися на вищі поверхи. Інтер'єри театру оформлено у
необароковому стилі.
Декорована зала для глядачів складається з
партеру, лож та амфітеатру, навколо розміщене
оригінальне архітектурне оздоблення, унікальні
прикраси у стилі бароко, розкішний орнамент,
ліпний декор, що виконані у білому та золотому
кольорах. Для виконання оздоблювальних робіт
запрошували майстрів з різних частин Австро-
Угорщини.
 Театр одного актора “Крик” (Дніпро)
Театр одного актора “Крик” – це феномен, унікальне явище та
єдиний в Україні театр, де режисер одночасно є сценаристом,
актором, художником, музичним редактором, гримером та
костюмером. Все це лягло на плечі фундатора “Крика”,
народного артиста України Михайла Мельника.

Ще жоден виступ Мельника не обійшовся без аншлагу: сюди

приходять не лише заради театрального таланту засновника, але
й щоб відчутим унікальну інтимну камерність: амфітеатр сидінь
оточує маленький п'ятачок сцени, звідки актор одночасно
звертається до кожного з присутніх.

1994 року Мельнику надано звання Заслужений артист України. А 1996 року він став першим лауреатом
Премії імені Леся Курбаса, лауреатом та володарем Гран-прі театрального фестивалю-конкурсу на
найвищу театральну нагороду Наддніпрянщини “Січеславна-1996”. Того ж року “Крик” переїхав до
нового приміщення — до Будинку архітектора, де театр функціонує й досі
 Національний академічний театр опери і балету
імені Тараса Шевченка (Київ)
Найбільший музичний театр України та справжня
архітектурна перлина Києва. Біля головного входу
розташовані скульптури грифонів із лірою в лапах. Як
відомо, ліра є символом музичного мистецтва, тому
подібне зображення вважається дуже вдало підібраним
для оперного театру Києва. Усередині ж переважає гамма
з білого, червоного та золотистого кольорів, що є рідкістю
для оперних театрів. Колектив театру налічує 1500 осіб,
які щорічно виїжджають на гастрольні тури.
 Театр 19 (Харків)
“Театр 19” народився завдяки групі студентів акторського та
режисерського факультетів Театрального відділення
Харківського інституту мистецтв. 19 червня 2000 року була
показана перша вистава, після чого підпільно пройшло ще
кілька самостійних робіт у стінах ВНЗ.

У 2002 році вистава “Павло І" стала призером

Всеукраїнського фестивалю сучасного мистецтва
"Культурні герої XXI століття" в Києві, була високо оцінена
критиками та театральними діячами. Для театру, що
зароджується, це була велика моральна підтримка. Група
отримує назву "Театр 19", у якому число "19" є щасливим
талісманом, який супроводжує всі успіхи молодого театру.
Дякую за увагу!!)