ТЕАТР УКРАЇНИ

Івашньова Кароліна, Панасюченко Лера

Обрядовий пратеатр

■ За уявленнями наших предків, природу населяли різноманітні божества – перелесники,

польовики, лісовики, водяники, русалки, мавки, – що мешкали в річках, болотах, лісах,
на полях тощо, і могли приймати образ тварин; рослини також сприймались, як живі
істоти. Все це пробуджувало чуттєву небайдужість до навколишнього світу, надихало
на ігри, урочисті свята, обряди на честь обожнюваних, хоч водночас і незбагненних
людиною сил природи. Ранньому обрядовому театру українців – дітей природи – з його
танцями, масками, костюмами, вокальною вібрацією і оповідальністю притаманна
велика драматична сила.
■ У синкретичному обрядовому фольклорі слов’ян нерозривно поєдналися слово,
музика, танці, магічні ритуальні дії. Театр має нерозривний зв’язок із грою. В
обрядовому пратеатрі вона розгортається мовби за попередньо розписаним сценарієм.
 Найстаріший театр України
■ У 17-18 столітті широкого розмаху набули вертепи;—
мандрівні театри маріонеток, які виконували різдвяні драми та
соціально-побутові інтермедії. У 1795 році був відкритий
перший в Україні стаціонарний театр у Львові, в колишньому
костелі францисканців.В Наддніпрянщині, де перші театральні
трупи народилися також у 18 столітті, процес відкриття
стаціонарних театральних споруд просувався повільніше. Так,
у Києві перший постійний театр з’явився у 1806 році, в Одесі
— в 1809, в Полтаві — в 1810.
■ У другій половині 19 століття в Україні поширився
аматорський театральний рух. В аматорських гуртках
розпочинали діяльність корифеї українського театру —
драматурги і режисери Михайло Старицький, Марко
Кропивницький та Іван Карпенко-Карий. Заслуга швидкого
розвитку театру належить також і видатній родині Тобілевичів,
члени якої виступали під сценічними псевдонімами Івана
Карпенка-Карого, Миколи Садовського і Панаса
Саксаганського. Кожен із них не лише створив власну трупу, а
й був видатним актором і режисером. Провідною зіркою
українського театру того часу була Марія Заньковецька.
Перший український професійний театр (1864—1924) був
Театр Української Бесіди у Львові.
Перший Міський театр в Києві
(1806–1851)

Перший театр в Одесі 1809

Другий Міський театр в Києві

(1856–1896)
Одеський національний академічний
театр опери та балету
■ Оде́ ський національний академі́чний теа́тр о́ пери
та балету — найстаріший оперний театр України.
Фасад будівлі обернений на перехрестя вулиць
Ланжеронівської та Рішельєвської, тильна
сторона театру виходить на провулок
Чайковського.
■ Будівлю зведено 1887 року під керівництвом
архітекторів Фердинанда Фельнера і Германа
Гельмера («Бюро Фельнер & Гельмер») у стилі
віденського бароко. Архітектура глядацького
залу витримана в стилі пізнього французького
рококо. Унікальна акустика підковоподібного
залу дає змогу доносити навіть шепіт зі сцени в
будь-який куточок зали.
Київський театр імені Шевченка

■ Національний академічний театр опери та

балету України імені Т. Г. Шевченка —
театр опери і балету у Києві, заснований
1867 року. Самобутні інтерпретації
класичної музичної спадщини і сучасних
творів, виняткової злагодженості оркестр
і хор, талановиті солісти, яскраві й
самобутні виконавські традиції дозволили
театру досягти мистецьких вершин і
посісти важливе місце в сьогоденній
музичній культурі Європи.
Виникнення театру. Театр корифеїв
■ Театральне мистецтво України бере початок з глибокої
давнини, коли воно проявлялося в народних іграх,
танцях, піснях та обрядах. З 11 століття відомі
театральні вистави скоморохів. В епоху Київської Русі
елементи театру були в церковних обрядах. Про це
свідчать фрески Софійського собору в Києві (11
століття).
■ Театр корифеїв перший професійний український театр.
Його було відкрито 1882 року в Єлисаветграді, і в цей
рік український театр відокремився від польського та
російського. Засновником театру був Марко Лукич
Кропивницький, що володів усіма театральними
професіями. Після нього найдіяльнішим був Микола
Карпович Садовський, що боровся за українське слово
та український театр за часів їх заборони
■ Стиль театру, що поєднував драматичне й комедійне
дійство з музичними, вокальними сценами, включаючи
хорові й танцювальні ансамблі, вражав суто народною
свіжістю й неподібністю до жодного існуючого театру.
Скрізь, де українські актори давали вистави, вони мали
незмінний успіх.
 Театр ляльок
■ Перший професійний театр ляльок в
Україні — в Чернігові було засновано у
1921 році Віктором Швембергером.
В Києві (тепер Київський державний
академічний театр ляльок) було
засновано 27 жовтня 1927 року як філію
Театру юного глядача за
ініціативою народних артистів
України О. І. Соломарського та Дєєвої І. С.
■ Нині в Україні функціонує близько
тридцяти державних і комунальних театрів
ляльок та декілька приватних, практично в
кожному облцентрі та інших найбільших
містах країни
 Харківський державний академічний
український драматичний театр ім. Т. Г.
Шевченка
■ Харківський державний академічний
український драматичний театр ім. Т. Г.
Шевченка — один з найстаріших театрів
України.[1] Харківський драматичний театр
було побудовано у 1841 році за проектом
архітектора з Москви Андрія Тона. У 1883
році його було реконструйовано інженером-
архітектором з Вільно Болеславом
Михаловським.
Львівський національний театр
опери і балету
■ Львівський національний академічний театр
опери та балету імені Соломії Крушельницької
— театр опери і балету у Львові, в історичному
центрі міста, на проспекті Свободи, 28.
Названий на честь відомої української оперної
співачки Соломії Крушельницької.
■ Відкрився театр для глядачів 4 жовтня 1900 р.
Прем’єрою лірико-драматичної опери «Янек»
Владислава Желенського — про життя
карпатських верховинців.
 Дніпропетровський театр імені
Шевченка
■ Дніпровський національний академі́чний
украї́нський музично-драматичний теа́тр
і́мені Т. Г. Шевченка — перший державний
театр України. Заснований 1918 року в
Києві як перший професійний театр
України. При заснуванні називався
Державним драматичним театром
 Театр імені Івана Франка
■ Націона́льний академі́чний драмати́ чний
теа́тр і́мені Іва́на Франка́ — україномовний
театр у Києві, заснований 1920 року. Перші
роки свого існування театр багато
мандрував по містах і селах центральної
України. Красномовним фактом в боротьбі
за існування став виступ Гната Юри на
прем’єрі «Весілля Фігаро» у Вінниці, де
були присутні представники уряду УНР, із
заявою, що у подібних умовах, які створені
для франківців, жоден театр існувати не
може і тільки жадоба до роботи, неймовірна
відданість сцені врятували театр.
 Запорізький академічний обласний український
музично-драматичний театр імені В. Г. Магара

■ Запорізький академічний обласний український

музично-драматичний театр імені В. Г. Магара
— академічний обласний український музично-
драматичний театр, розташований у Запоріжжі,
який засновано 5 березня 1929 за ініціативи
культвідділу Київської окружної ради
профспілок і називався Театр малих форм
(ТЕМАФ). Спочатку діяв у Житомирі, під час
Другої світової війни в евакуації працював у
Грузії, Узбекистані, Таджикистані,
Туркменістані, Північній Осетії, Дагестані. За
рішенням уряду з 1944 театр став базуватися у
Запоріжжі.
Київська Оперета

■ Київський національний академічний театр

оперети (Київська оперета) — оперетковий
театр у Києві. Організовано у 1934 році як
Державний театр музичної комедії УРСР, з
1966 року театр іменувався як Київський
державний театр оперети, з 2004 року
академічний, у 2009 році театру надано
статус національного
Полтавський театр імені Гоголя

■ Полтавський академічний обласний український

музично-драматичний театр імені М. В. Гоголя
— обласний академічний драматичний театр у
місті Полтаві відкрито в 1936 році и він є
головною театральною сценою в області.
Полтава має давні театральні традиції.
■ А взагалі, перша згадка про театри в місті
Полтава датується 1810 роком. А вже перший
професійний театр — Полтавський вільний
театр було відкрито аж 1818 року. Його першим
директором став основоположник нової
української літератури І. П. Котляревський.
Театр Леся Курбаса

■ Львівський академічний театр імені Леся

Курбаса — створений у 1988 році
Володимиром Кучинським та групою молодих
акторів, котрі, як і видатний український
режисер Лесь Курбас зі своїми колегами у 1918
році, відчули потребу «…вернутися прямо до
себе, …сказати щось нове, тому, і тільки тому,
створити театр».
■ Від часу свого заснування театр імені Леся
Курбаса переріс в один з найбільш відомих
театральних колективів, як в Україні, так i за її
межами.
Висновок

■ Театри в Україні відіграють важливу роль у культурному та соціальному житті

країни. Вони зберігають та розвивають національну традицію, представляють
українське мистецтво на світовому рівні та сприяють формуванню суспільної
свідомості. Театральна сцена в Україні розмаїта та багатогранна, з великою
кількістю театрів у різних містах, що демонструє багатство культурного життя
країни.