Архітектура України на

початку 19 ст.
 Гігантські сходи з Приморського
бульвару в Одесі.
Гігантські сходи були
спроектовані в 1825 році
архітекторами Франческо Боффо,
Світлий князь Воронцов
розпорядився побудувати сходи в
подарунок своїй дружині
Єлизаветі, вони коштували місту
800 тис. рублів.
 
 
Конструкція сходів - це
гігантський, складений з
місцевого вапняку клин, що
покоїться на дерев'яних стовпах,
які підтримують самі сходи:
похилу площину з укладеними
поверх неї сходами.

Фонтан “Іван” у Києві (нині
Європейська площа.
Місцевість, де
розсташована
Європейська площа, у ХІХ
вона називалася Кінною,
оскільки тут
влаштовувалися кінні
ярмарки. Незабаром
площу прикрасила будівля
першого Міського театру,
після чого площу почали
іменувати Театральною. З
1840-х років на площі стояв
фонтан «Іван», названий
на честь губернатора Івана
Фундуклея.
 Інститут шляхетних дівчат у Києві.
Цей будинок був побудований в 1838-
1842 роках за проектом архітектора
В.І. Беретті в стилі класицизму.
Інститут шляхетних дівчат в
дореволюційний час був закритим
учбовим закладом. Він давав освіту,
естетичне, етичне виховання. В
інститут приймали дівчат
дворянського походження, а з 1852
року також і дочок почесних киян і
купців першої гільдії. Повний курс
освіти тривав 6 років.
Викладачами інституту були в
основному професори Київського
університету.
Після того, як владу в Києві
захопили більшовики, ця
установа була закрита. У 30-і роки
20 століття в приміщенні
інституту знаходився Народний
комісаріат внутрішніх справ УРСР
(НКВС), в роки окупації —
гестапо.
Під час Великої вітчизняної
війни будинок згорів. Після
реставрації і реконструкції в 1952-
1958 роках (група архітекторів під
керівництвом А.І. Заварова),
будівля використовується як
Палац культури. Зараз -
Міжнародний центр культури та
мистецтв.
 Пам’ятник князю Володимеру в Києві.
Памятник князю Владимиру был открыт в
1853 году в честь великого князя Киевской
Руси Владимира Святославовича (год
рождения неизвестен, умер в 1015 году).
 
Над проектом памятника работали
скульпторы В. И. Демут-Малиновский и П.
К. Клодт и архитектор А. К. Тон. Памятник
представляет бронзовую фигуру князя
(высота 4,5 метра, был отлит в Петербурге)
в мантии с крестом и великокняжеской
шапкой в руках, которая стоит на 16 –
метровом бронзовом постаменте и
квадратном стилобате из чугунных плит,
имеющем вид восьмигранной каплицы
псевдовизантийского стиля. На постаменте
– барельеф «Крещение Руси» и герб старого
Киева скульптора В. И. Демут-
Малиновского.
 
Памятник установлен на нижней террасе
Владимирской горки.
 Театр опери та балету в Одесі.
 Одесский национальный академический
театр оперы и балета — первый театр в
Одессе и Новороссии по времени постройки,
значению и известности. Первое здание было
открыто в 1810 и сгорело в 1873 году.
Современное здание построено в 1887 году
архитекторами Фельнером и Гельмером в
стиле венского барокко. Архитектура
зрительного зала выдержана в стиле позднего
французского рококо. Уникальная акустика
подковообразного зала позволяет доносить
даже шёпот со сцены в любой уголок зала. В театре дирижировали П. И. Чайковский, Н.
Полная реставрация здания театра была А. Римский-Корсаков, С. В. Рахманинов. Среди
завершена в 2007 году. самых удачных постановок труппы театра:
«Кармен», «Травиата», «Трубадур»,
«Риголетто», «Запорожец за Дунаем»,
«Наталка-Полтавка», «Жизель», «Щелкунчик»,
«Спящая красавица».
Александр Пушкин упоминает Одесский театр
в романе «Евгений Онегин». К 120-летию
театра Национальный банк выпустил
юбилейные монеты, а почта Украины провела
спецгашение конвертов, посвящённых юбилею.
Журнал «Forbes» включил одесский театр в
список самых необыкновенных
достопримечательностей Восточной Европы.