Бароко

Презентацію підготувала
учениця 8-А класу
Коваленко Анастасія
 Бароко у живопису

Стиль бароко у живопису характеризується динамізмом композицій і пишністю

форм, аристократичністю та незаурядністю сюжетів. Яскравий приклад — творчість
Рубенса и Караваджо.

Караваджо
Закликання апостола Матвія.
Живопис бароко
• Живопис бароко — живопис
періоду кінця 16 — 1-ї половини
18 століть (доби бароко),
переважно в західноєвропейських
країнах.
• Період розвитку бароко в
живопису не збігається з
розподілом політичним.
Дослідники вважають, що
політично цей період розділений
на Контрреформацію, очолену
Римом, і Абсолютизм,
Паоло Безенці. Апостол Петро. характерний зразок якого виник у
Галерея Уффіці Франції 17 століття за короля —
В Римі, офіційній столиці папи римського, склалася так звана
Велична манера в живопису.Цей живопис був абсолютно
пов'язаний з історичним і міфологічним жанром. А втілення
сюжетів обумовлювало античні чи біблійні теми в ідеальному
оточенні, з ідеальними фігурами, штучно очищеними від
побутовості. Герої були величні, вічно молоді, повні здоров'я і
бадьорості, рухались чи стояли в величних позах і з величними
жестами.
 Аннібалє Каррачі. Юпітер з
дружиною Юноною.Фреска

П'єтро да Кортона.Плафон палаццо

Барберіні
Картини Мікеланджело да Караваджо
Христа беруть під варту(Поцілунок
Іуди). Варіанти в Дубліні і Одесі

Мучеництво Св. Петра

Благая весть, Филипп де Шампень

Рубенс
Українське бароко або Козацьке бароко
назва архітектурного стилю,
що був поширений в
українських землях Війська
Запорозького у XVII—XVIII ст.
Виник унаслідок поєднання
місцевих архітектурних
традицій та європейського
бароко.
 В українському живописі стиль бароко позначився насиченістю
композицій, колористичною вишуканістю й декоративністю.
Персонажі на іконах і портретах зображуються в дорогому одязі,
типаж і аксесуари українізуються («Св. Параскева П'ятниця», 1701,
майстра Пилипенка з с. Високого, розписи Рутковича в церкві
Скваряви та Кондзелевича в Богородчанах).
У портреті помітне прагнення до імпозантності пози,
небуденного оточення (портрет воєначальника Григорія Гамалії в
Київському музеї українського мистецтва). Риси піднесеності і
декоративності яскраво виявилися у скульптурі ратуші в Бучачі,
рельєфах дзвіниці Софійського собору в Києві. Риси бароко
виступають також у розписах Троїцького собору Густинського
монастиря (кінець XVII ст.) та пізніше Троїцької церкви Києво- Іоан
Печерської лаври, виконаних під керівництвом А. Галика. Тут Максимович
композиції сповнені динаміки й руху, а персонажі подані в
природних позах, в золототканому і багато орнаментованому одязі.
 Бароко яскраво відбилося в різьбі дерев'яних
іконостасів середини XVIII ст., які являли собою величні
декоративні композиції, що ніби золототканими завісами
закривали вівтар (іконостас Покровської церкви в селі Великі
Сорочинці Полтавської обл., 1732, та ін.), а також у ювелірних
виробах (келихи, блюда, оправи Євангелія тощо) і в книжковій
графіці, гравюрах.
Пересопницьке Євангеліє
Оклад ікони