Посібник практикум ПСИХОЛОГІЯ Орап

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Тернопільський національний педагогічний університет

імені Володимира Гнатюка
Кафедра психології
ПОСІБНИК - ПРАКТИКУМ
до навчального курсу
„ПСИХОЛОГІЯ”
(за вимогами кредитно-модульної системи)
Тернопіль 2018
1
УДК 159.92 + 159.95
ББК 88.3
ПОСІБНИК - ПРАКТИКУМ до навчального курсу

„Психологія” (за вимогами кредитно-модульної системи). – Тернопіль:
Вид-во ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2018. – 142 с.
Уклала: Орап М.О., професор кафедри психології Тернопільського

національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка
Рецензенти:
Жигайло Н.І., доктор психологічних наук, професор, професор
кафедри менеджменту Львівського національного університету імені Івана
Франка.
Журавльова О.В., кандидат психологічних наук, старший викладач
кафедри загальної і соціальної психології та соціології Східноєвропейського
національного університету імені Лесі Українки.
Винничук О.Т., кандидат педагогічних наук, доцент кафедри
педагогіки та менеджменту освіти Тернопільського національного
педагогічного університету імені Володимира Гнатюка.
2
Метою навчального курсу „Психологія” є ознайомлення студентів
із основними положеннями загальної, вікової та педагогічної психології, які
побудовані на науковому світорозумінні, акцентування уваги на
психологічних проблемах, пов’язаних з необхідністю враховування
особливостей особистості людини.
Предметом вивчення навчальної дисципліни є закономірності та
явища психічної життєдіяльності людини, вікові закономірності розвитку
психіки та формування особистості на ріних вікових етапах, методологічні
принципи психології і методи психологічних досліджень, а також науковий
зміст основних психологічних понять.
Основними завданнями вивчення дисципліни «Психологія» є
1. розширити знання студентів про загальні закономірності
психічного розвитку;
2. поглибити знання студентів з психофізіологічних функцій,
психічних процесів, властивостей і станів;
3. формувати навички експериментального дослідження
окремих психічних функцій;
4. виховати переконання у необхідності практичного
використання психологічних знань у практиці професійної діяльності;
5. сформувати вміння аналізувати педагогічні ситуації, давати
їм належну інтерпретацію і робити певні висновки та узагальнення;
6. формувати вміння застосовувати психологічні знання в
роботі з учнівською молоддю та їх батьками.
Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:
3
знати: основні категорії, поняття та наукові положення психології;
найважливіші досягнення та актуальні проблеми сучасної психологічної
науки; закономірності психічної життєдіяльності людини та сутнісні
характеристики психологічних явищ (психічних процесів, станів,
властивостей); методи і методики організації й проведення психологічного
дослідження; шляхи розвитку й удосконалення різних психічних функцій
особистості; загальні підходи до застосування психологічних знань в житті і
практиці професійно-педагогічної діяльності в роботі з учнівською
молоддю.
вміти: аналізувати психічні явища (процеси, стани, властивості)
особистості; застосовувати методи і методики організації та проведення
психологічного дослідження з метою самопізнання та вивчення
психологічних особливостей особистості учня й учнівського колективу;
складати психологічну карту пізнання (самопізнання) та психологічний
портрет особистості, а також психологічну програму розвитку
(саморозвитку); застосовувати психологічні знання в житті та під час аналізу
й вирішення різноманітних педагогічних ситуацій в практиці професійної
педагогічної діяльності.
РЕКОМЕНДОВАНА ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА ДО КУРСУ
„ПСИХОЛОГІЯ”.
1. Загальна психологія: Навч. посібник / О.В.Скрипченко,
Л.Долинська, З.Огороднійчук. – К.: „А.П.Н.”, 2001. – 464с.
2. Савчин М. В. Загальна психологія: Навч. посібник. – К.:
«Академвидав», 2012. — 464 с.
3. Максименко С. Д., Соловієнко В. О. Загальна психологія: Навч.
посібник. — К.: МАУП, 2000. — 256 с.
4. Психологія / За ред. Г.С.Костюка. - К.: Рад.школа, 1968. – 571с.
5. Психологія / За ред. Ю.Л.Трофімова. - К.: Либідь, 2003. – 560с.
6. Общая психология / Под ред. В.В.Богословского. – М.:
Просвещение, 1981. – 383с.
7. Общая психология / Под ред. А.В.Петровского. - М.: Просвещение,
1986. – 464с.
8. М’ясоїд П.А. Загальна психологія. – К.: Вища школа, 2006. – 487с.
9. Гамезо М.В., Домашенко И.А. Атлас по психологии. – М.: Рос. Пед.
агентство, 1998. – 260с.
10. Основи психології. / За ред. О.В.Киричука, В.А.Роменця. – К.:
Либідь, 2003. – 632с.
*********************************************************
11. Вікова та педагогічна психологія. Навч.посібник / О.В. Скрипченко,
Л.В.Долинська. - К.: Просвіта, 2001 – 416с.
12. Савчин М. В., Василенко Л. П. Вікова психологія: Навч.посібник.
— К.: Академвидав, 2011. — 368 с.
4
13. Степанов О.М. Педагогічна психологія: Навч. посібник. -К.:
Академвидав, 2011. - 416 с.
14. Савчин М.В. Педагогічна психологія : Навч. посібник
/М.В. Савчин. Київ : Академвидав, 2007. - 424 с.
15. Возрастная и педагогическая психология / Под
ред.А.В.Петровского. - М.: Просвещение,1984. – 288с.
16. Мухина В.С. Возрастная психология: феноменология развития,
детство, отрочество: Учебник. – М.: Академия, 2002. – 456с.
17. Зимняя И.А. Педагогическая психология: Учебник для вузов. – М.:
Логос, 2002. – 384с.
18. Крайг Грэйс. Психология развития. – СПб.: Питер, 2000. – 987с.
19. Крутецкий В.А. Психология обучения и воспитания школьников. -
М.: Просвещение, 1976. – 303с.
20. Семиченко В.А. Психологія педагогічної діяльності: Навчальний
посібник. – К.; Вища школа, 2004. – 335с.
СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОГО КУРСУ «ПСИХОЛОГІЯ»

Кількість годин
Лабора-торні
Інд. робота
Лекції
Семі-нари
Сам. робота
Тема
ТЕМАТИЧНИЙ МОДУЛЬ 1. ЗАГАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ

Змістовий модуль 1. Вступ до психології. Особистість у діяльності та спілкуванні
Тема 1. Предмет психології 2 2 4 1
Тема 2. Будова, завдання і методи сучасної
6 1
психології
Тема 3. Розвиток психіки в еволюції тварин і
6 1
становленні людини
Тема 4. Діяльність 2 2 2 1
Тема 5. Спілкування 1 2 2 1
Тема 6. Психологія міжособистісних взаємин 1 2 2 1
Тема 7. Особистість 2 2 4 1
Змістовий модуль 2. Пізнавальна сфера особистості
Тема 8. Увага 1 4 1
Тема 9. Відчуття і сприймання 2 2 4 1
Тема 10. Пам’ять 1 2 4 1
Тема 11. Мислення і уява 2 2 2 1
Змістовий модуль 3. Емоційно-вольова сфера та індивідуально-типологічні особливості
особистості
Тема 12. Емоційно-вольова сфера особистості 1 2 2 1
Тема 13. Темперамент і характер 2 2 4 1
5
Тема 14. Здібності 6 1
Усього годин 18 6 14 52 14
ЗАЛІК
ТЕМАТИЧНИЙ МОДУЛЬ 2. ВІКОВА І ПЕДАГОГІЧНА ПСИХОЛОГІЯ
Змістовий модуль 4. Вікова психологія
Тема 15. Предмет, завдання і методи вікової та
1 7 1
педагогічної психології
Тема 16. Закономірності і динаміка психічного
1 2 7 1
розвитку і формування особистості в онтогенезі
Тема 17. Психічний розвиток дитини до вступу до
10 1
школи
Тема 18. Психічний розвиток і формування
2 2 7 1
особистості молодшого школяра
Тема 19. Психологічні особливості розвитку і
2 2 7 1
формування особистості в підлітковому віці
Тема 20. Психологічні особливості становлення
2 2 7 1
особистості в юнацькому віці
Змістовий модуль 5. Педагогічна психологія
Тема 21. Психологія виховання і самовиховання 1 2 7 1
Тема 22. Психологія учіння і навчання 1 8 1
Тема 23. Психологія педагогічної діяльності та
10 1
особистості вчителя
Усього годин 10 10 70 9
ЕКЗАМЕН
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І
Тема 1. ПРЕДМЕТ ПСИХОЛОГІЇ
Визначення психології як науки. Специфіка предмету психології.

Психічні процеси, стани і властивості. Основні етапи розвитку психології.
Аналіз основних напрямків сучасної зарубіжної психології (психологія
свідомості, біхевіоризм, гештальтпсихологія, психоаналіз, гуманістична
психологія, когнітивна психологія, діяльнісний підхід). Розвиток вітчизняної
психології.
Поняття про психіку в світлі теорії відображення. Основні стадії
психічного відображення.
Рефлекторна природа психічного. Поняття про рефлекс, його види,
специфічні особливості. Рефлекторна дуга.
Мозок і психіка. Психіка як продукт і фактор еволюційного
процесу.
Якісні перетворення психічної діяльності в процесі антропогенезу.
Психіка і свідомість. Структура свідомості і її основні психологічні
характеристики. Свідоме, несвідоме і надсвідоме.
6
Основні поняття: психологія, психіка, біхевіоризм, гештальтпсихологія,
фрейдизм, гуманістична психологія, відображення, рефлекс, свідомість,
несвідоме.
Додаткова література до теми №1.

1. Абульханова К.А. Психология и сознание личности. – М.: Моск.
психолог.- соц. ин-т, 1999. – 224с.
2. Гамезо М.В., Домашенко И.О. Атлас по психологии. – М.:
3. Зинченко В.П. Миры сознания и структура сознания // Вопросы
психологии. – 1991. – №2. – С.15-36.
4. Популярная психология. Хрестоматия. Составитель
В.В.Мироненко. – М.: Просвещение, 1990.
5. Психология. Комплексный подход. / Под ред. М. Айзенка. – Минск:
Новое знание, 2002. – 832с.
6. Роменець В.А., Маноха І.П. Історія психології ХХ століття: Навч.
пос.- К.: Либідь, 1998. – 992с.
7. Шульц Д.П., Шульц С.З. История современной психологии. / Пер. с
англ. – СПб.: Питер, 1998. – 467с.
8. Ярошевский М.Г., Анциферова Л.И. Развитие и современное
состояние зарубежной психологии. – М.: Просвещение, 1974. – 327с.
Семінар №1. Предмет психології

Теоретичні питання.
1. Визначення психології як науки, її предмет та завдання на
сучасному етапі розвитку.
2. Основні історичні етапи розвитку психології як науки.
3. Природа психічного з точки зору категорії відображення.
4. Рефлекторна природа психічного.
5. Мозок і психіка.
6. Психіка і свідомість. Структура свідомості.
Питання для обговорення. Психологічні задачі.

1. Міфологічний етап історії психології – перша спроба пояснити природу
психіки, яка виявляється у таких явищах, як фетишизм, анімізм,
метемпсихоз, фаталізм, магія, ритуал, тотемізм, табу. Що об’єднує ці явища?
Яке розуміння психіки вони несуть у собі? (4;№1.7)
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
2. Історія психології засвідчує поступальний характер становлення цієї
науки, який полягає у переході від міфологічного до філософського і далі –
до наукового етапу. На першому етапі психіка виступала предметом
7
колективних уявлень людини, на другому – психологічних теорій, створених
у рамках певних філософських систем, на третьому – власне психологічних
досліджень. Такий перехід був досить тривалим, адже як самостійна наука
психологія утвердилася лише наприкінці 19 століття. У чому причина саме
такого історичного поступу психології? Чому так пізно психологія
виокремилась у самостійну науку? (4;№1.6)
_________________________________________________________________
_________________________________________________________________
__
3. Вивчаючи історію психології, можна побачити, що приблизно за однієї й
тієї самої історичної доби в різних частинах світу формувались різні
уявлення про психіку. Психологія в Давньому Китаї, Давній Індії чи Давній
Греції має істотні відмінності. У першому випадку психіка розглядається як
успадкована від попередніх поколінь форма поведінки, у другому – у зв’язку
із стражданням як переживанням труднощів життя, в третьому –
визначається в межах протиставлення матеріального та ідеального. Про що
свідчить це явище? Як дані факти характеризують процес психологічного
пізнання? (4;№1.4)
_________________________________________________________________
_________________________________________________________________
__
4. Антична, давньогрецька психологія започаткувала протиставлення
матеріалістичного та ідеалістичного поглядів на природу психіки.
Відповідно психіка розглядається або як явище, що існує в межах
матеріального світу, або як особливий ідеальний світ, несумісний з
матеріальним. Таке протиставлення проходить через усю історію психології.
Чому так відбувається? Чому до цього часу не може перемогти жоден
підхід? (4;№1.5)
_________________________________________________________________
_________________________________________________________________
__
5. За даними досліджень, мислення нашого сучасника і людини далекого
минулого, представника Сходу та Заходу, розвиненої та нерозвиненої
цивілізації, мешканця мегаполісу і віддаленого села, має певні відмінності.
Кожен буде дещо по-іншому сприймати і пояснювати події, до яких
причетний. Які чинники зумовлюють такі відмінності? Як ці дані
характеризують психіку? (4)
_________________________________________________________________
_________________________________________________________________
__
Глосарій.
8
1. Психологія – наука про закономірності виникнення, розвитку і
функціонування психіки як особливої форми життєдіяльності
тварин і людей.
______________________________________________________________
______________________________________________________________
2. Психіка – властивість високоорганізованої матерії, сутність якої
полягає в активному відображенні суб’єктом об’єктивного світу, що
дає змогу створювати його картину і відповідно до неї регулювати
свою поведінку.
______________________________________________________________
______________________________________________________________
______________________________________________________________
3. Відображення – загальна властивість матерії, що виявляється в
здатності об’єктів відтворювати з різним ступенем адекватності
дію, ознаки і відношення інших об’єктів.
______________________________________________________________
______________________________________________________________
______________________________________________________________
4. Рефлекс – опосередкована нервовою системою закономірна реакція
організму на дію зовнішніх або внутрішніх подразників.
______________________________________________________________
______________________________________________________________
5. Свідомість – найвищий рівень психічного відображення навколишньої
дійсності, що розвинувся у людини як суспільної істоти внаслідок
оволодіння мовою і спільною діяльністю з іншими людьми.
______________________________________________________________
Питання для самостійної роботи.
1. Вкажіть основні концептуальні розбіжності ідеалістичного та
матеріалістичного напрямку у психології.
2. Визначте характерні риси наукового етапу історії психології.
3. З’ясуйте причини появи різних наукових напрямків у психології.
4. Охарактеризуйте основні форми прояву психіки.
5. Визначте роль кори головного мозку і підкіркових структур в
управлінні психічними процесами і станами.
Тема 2. БУДОВА, ЗАВДАННЯ І МЕТОДИ СУЧАСНОЇ ПСИХОЛОГІЇ
Сучасна психологія, її завдання і місце в системі наук. Зв’язок

психології з філософією, природознавством, педагогікою і технікою.
Психологія і технічний прогрес.
9
Принципи класифікації галузей психології і структура сучасної
психологічної науки. Виникнення “стикових” галузей психології. Поняття
про загальну психологію.
Завдання психології на сучасному етапі розвитку нашого
суспільства. Психологія як основа підготовки кваліфікованого педагога.
Вивчення визначальних умов і основних закономірностей формування
особистості, індивідуальних і вікових особливостей дітей і юнацтва, їх
нахилів і інтересів, розробка психолого-педагогічних рекомендацій з
вдосконалення навчально-виховного процесу в школах, розвитку
пізнавальних здібностей і активізації мислительної діяльності учнів.
Методи психології. Метод інтроспекції і його недоліки. Роль
об’єктивних методів у психології. Емпіричні методи в психології:
спостереження і його можливості, експеримент і його види. Позитивні
сторони і недоліки різних видів експерименту. Анкети, інтерв’ю та інші
прийоми ознайомлення з психічними явищами.
Проблема діагностичних методів психологічного дослідження.
Психологічні тести і їх оцінка. Умови наукової розробки і застосування
тестів. Поняття про конкретні методики психологічного дослідження.
Основні поняття: завдання сучасної психології, галузі психології, метод,

методика, експеримент, спостереження, бесіда, анкета, тест.
Додаткова література до теми №2.

1. Волков Б.С. Методы исследований в психологии. Учебн.-практ.
пособие – М.: Педагогическое общество России, 2002. – 208с.
2. Гальперин П.Я. Психология как объективная наука: Избр. психол.
труды. – М., Воронеж: МОДЭК, 1998. – 480с.
3. Годфруа Ж. Что такое психология / Под ред. Г.Г.Аракелова. – М.:
Мир, 1996. – 496с.
4. Ермолаев О.Ю. Математическая статистика для психологов:
Учебн.-метод. пособие. – М.: МПСИ: Флинта, 2003. – 336с.
5. Зинченко В.П., Смирнов С.Д. Методологические и теоретические
проблемы психологии. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1983. – 165с.
6. Никандров В.В. Метод тестирования в психологии. Учебн. пособие.
– СПб.: Речь, 2003. – 39с.
7. Психология: комплексный подход / Под ред. М.Айзенка. Пер. с
англ. – Минск: Новое знание, 2003. – 832с.
Питання для самостійного опрацювання теми.

1. Психологія в системі наук та її будова.
2. Методологічні принципи психології.
3. Самоспостереження у психології.
10
4. Різновиди спостереження та умови ефективності його застосування.
5. Можливості психологічного експерименту.
6. Тести в психології.
Завдання для самостійної роботи.

Розв’яжіть психологічні задачі.
1. Еволюція людини, в процесі якої розвивалась також її психіка, тривала
мільйони років. Кілька тисяч років історії культури, якій зобов”язана
психіка сучасної людини своєю появою. Природний шлях розвитку психіки,
таким чином, перейшов до свого нового, „культурного” етапу. Проте
психологія стала самостійною наукою лише тоді, коли почали застосовувати
експериментальні методи психологічного дослідження саме „природних”
аспектів психіки, спільних для тварин і людини. Чи означає це, що прогрес
психології пов’язаний лише з вивченням „ природного” компонента психіки?
Який метод психологічного дослідження відповідає „культурному”
компоненту? (4;№2.10)
_________________________________________________________________
_________________________________________________________________
__
2. Відомо, що першим методом психології була інтроспекція – спроба
прямого проникнення людини у своє психічне життя. В подальшому на
зміну йому прийшли опосередковані методи психологічного пізнання –
спостереження та експеримент. Самоспостереження нині відіграє
другорядну роль і використовується як допоміжний метод психологічного
дослідження. Чому так сталося? Чому психіка людини не може вивчатися
безпосередньо? (4;№2.12)
_________________________________________________________________
_________________________________________________________________
__
3. На сучасному етапі можна виділити дві головні лінії розвитку психології.
Одна грунтується на застосуванні експериментальних методів, покликаних
відкрити стійкі закономірності функціонування психіки і подати їх у
кількісному, формалізованому вигляді. Друга, навпаки, схиляється до
аналізу неформалізованих характеристик психіки (смислів, переживань,
несвідомого тощо). Лише так, за твердженням представників цього
напрямку, психологія може зберегти свій предмет, оскільки в іншому
випадку його „заберуть” кібернетика, логіка, фізіологія чи соціологія.
Наскільки реальною є така загроза? Яка з цих ліній переважає в сучасній
психології? (4)
_________________________________________________________________
_________________________________________________________________
__
11
4. Шкільний психолог може виявити причину невстигання учня, наприклад з
математики, застосувавши для цього різні методи. В одному випадку за
допомогою стандартизованих вимірювань він може визначити рівень
розвитку його математичних здібностей. У другому – запропонує школяреві
ряд задач з пройденого матеріалу. У третьому – проведе бесіду з учителем,
учнем, його батьками. Якими методами користуватиметься психолог у
кожному з перелічених випадків? Який з них матиме перевагу над іншими
для розв’язання даного конкретного завдання? (4;№2.17)
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
5. Шкільний психолог розробив анкету, спрямовану на з’ясування ставлення
учнів до заходів, які проводились у школі. Вона складалась із 40 запитань і
починалася словами „Чи подобається тобі...?”, „Чи хотів би ти...?”, „Чи
задоволений ти...?”, „Чи любиш ти ...?”. Передбачались відповіді „так” або
„ні”, що їх повинні були обрати опитувані. Чи правильно було складено
анкету? Яких вимог слід було дотримуватись? (4;№2.18)
_________________________________________________________________
_________________________________________________________________
__
Глосарій.
1. Метод – спосіб досягнення мети чи роз’язання конкретного завдання.
______________________________________________________________
______________________________________________________________
2. Методика – сукупність технічних прийомів, за допомогою яких
здійснюється конкретне втілення методу.
______________________________________________________________
______________________________________________________________
3. Експеримент – метод пізнання психічної реальності шляхом збору
дослідних фактів у спеціально створених умовах, які забезпечують
активний прояв необхідних психічних властивостей і якостей.
______________________________________________________________
______________________________________________________________
4. Спостереження – спеціально організоване цілеспрямоване
сприймання предметів і явищ навколишньої дійсності за заздалегідь
розробленою програмою і планом.
______________________________________________________________
______________________________________________________________
______________________________________________________________
5. Тест – стандартизована методика психологічних вимірювань;
обмежене в часі психологічне випробування, призначене для
12
діагностики і вимірювання індивідуально-психологічних
відмінностей.
______________________________________________________________
______________________________________________________________
______________________________________________________________
Тема 3. РОЗВИТОК ПСИХІКИ В ЕВОЛЮЦІЇ ТВАРИН І

СТАНОВЛЕННІ ЛЮДИНИ
Розвиток форм відображення дійсності. Виникнення і розвиток

психіки. Аналітико-синтетичний характер психічної діяльності.
Розвиток психіки в філогенезі: тропізми, інстинкти, научіння,
інтелектуальна поведінка на різних стадіях розвитку тваринного світу.
Психічні функції і середовище. Спілкування і “мова” тварин.
Умови виникнення людської свідомості. Роль праці у виникненні
свідомості. Суспільна природа свідомості. Суть відмінностей психіки тварин
і людини.
Основні поняття: філогенез, антропогенез, чутливість, інстинктивна

поведінка, научіння, інтелектуальна поведінка, елементарна сенсорна
психіка, перцептивна психіка, свідомість.
Додаткова література до теми №3:

1. Бунак В.В. Род Homo, его возникновение и последующая эволюция.
– М.: Наука, 1980. – 327с.
2. Леонтьев А.Н. Эволюция психики: Избр. психол. труды. –М.,
Воронеж. – МОДЭК, 1999. – 416с.
3. Лурье С.В. Психологическая антропология: история, современное
состояние, перспективвы: Учебн. пособие. – М., Екатеринбург:
Деловая книга, 2003. – 624с.
4. Северцов А.Н. Эволюция и психика // Психологический журнал. –
1982. – Т.3, №4. – С.149 – 159.
5. Фишель В. Думают ли животные?: Пер. с нем. – М.: Мир, 1973. – 159с.
Питання для самостійного опрацювання теми.

1. Типи і форми поведінки організмів.
2. Стадії розвитку психіки.
3. Виникнення первісної свідомості.
4. Особливості первісної культури як характеристика первісної
свідомості.
13
Розв’яжіть психологічні задачі.
1. Дафнію – водяну блоху (рід безхребетних підзагону ракоподібних) –

піпеткою переносили в скляну трубку, горизонтальне коліно якої було
спрямоване в бік освітленої стінки акваріума. Вона швидко спускалася
вертикальною частиною трубки до точки вигину і починала рухатись уже по
горизонтальному коліну в напрямку до світла. Потім цю частину послідовно
повертали під різними градусами до лінії поширення світла. В усіх цих
випадках дафнія, щоразу повільніше, але випливала з трубки і рухалась до
світла. Повторення дослідів показало, що з часом швидкість проходження
дафнії у трубці зростала і наближалася до швидкості, необхідної для
проходження трубки, оберненої прямо до світла. Як пояснити результати
цього експерименту? Чи свідчать вони про наявність у дафнії психіки?
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
2. На очах у мавпи дослідник ховав фрукти за глуху перегородку, а потім
непомітно підміняв їх на капусту. Тварина починала шукати бачене. Проте,
знайшовши капусту, вона не припиняла пошуків доти, доки дослідник не
давав їй фрукти. Такі ж результати дали подібні експерименти з лисицями і
собаками. Про що свідчать ці результати? На якій стадії розвитку психіки
перебувають ці тварини?
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
3. Спостереження за психічним розвитком дітей свідчать про те, що дитина
усвідомлює певну річ, лише називаючи її. Коло усвідомлюваних речей і
явищ зростає разом з оволодінням нею мовленням. При цьому обмеження
можливості спілкування дитини з дорослими неминуче призводить до
затримки розвитку її свідомості. Якщо з якихось причин дитина виростає не
серед людей, а серед тварин, то такої здатності, як свідомість, вона взагалі
не має. Про що свідчить це спостереження? Чи є свідомість наслідком
оволодіння дитиною мовленням?
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
4. Якщо порівнювати між собою максимальні об’єми черепа
людиноподібних мавп і черепа первісної людини, то виявиться, що мозок
людини переважає мозок найрозвиненіших видів мавп більш ніж удвічі
(600см³ і 1400см³). Ще більш очевидні відмінності у масі мозку – майже
вчетверо (350г і 1400г). До того ж мозок людини має значно складнішу
будову. Які висновки випливають із цих порівнянь? Чи можна величину і
будову мозку вважати ознакою людини?
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
14
5. У романі У.Голдінга „Володар мух” описано ситуацію, коли внаслідок
авіаційної катастрофи врятувалися лише діти. І хоча вони потрапили на
острів, де збереглись усі досягнення цивілізації, проте не змогли освоїти їх і
невдовзі деградували до варварства. Про що свідчить описана ситуація?
Які закономірності формування психіки вона висвітлює?
_________________________________________________________________
_________________________________________________________________
__
Глосарій.
1. Філогенез – утворення і еволюція форм свідомості у процесі історії
людства.
______________________________________________________________
______________________________________________________________
2. Чутливість – здатність живого організму сприймати адекватні та
неадекватні подразники і відповідати на них певною реакцією.
______________________________________________________________
______________________________________________________________
3. Інстинкт – сукупність вроджених, біологічно доцільних
пристосувальних компонентів поведінки і психіки тварин і людини.
______________________________________________________________
______________________________________________________________
4. Інтелектуальна поведінка – нестереотипне розв’язання твариною
завдань, що постають перед нею.
______________________________________________________________
______________________________________________________________
5. Антропогенез – процес походження та органічного, психічного і
соціального розвитку людини від людиноподібних мавп.
______________________________________________________________
______________________________________________________________
Тема 4. ДІЯЛЬНІСТЬ
Поняття про діяльність. Діяльність і активність суб’єкта. Потреби як

джерело активності. Єдність свідомості і діяльності. Будова діяльності
людини. Дія і рух. Керування дією і її контроль.
Походження внутрішньої психічної діяльності із діяльності
зовнішньої, практичної (інтеріоризація). Роль екстеріоризації в формі
зовнішніх рухів і мовних реакцій для контролю психічних процесів.
15
Засвоєння діяльності. Формування навичок і основні закономірності
вправляння. Структура і взаємодія навичок. Виникнення умінь. Звички і їх
роль в поведінці людини.
Основні види діяльності. Ігрова діяльність і її психологічні
особливості. Навчальна діяльність і її психологічні особливості.
Психологічні компоненти трудової діяльності. Педагогічна діяльність.
Основні поняття: активність, діяльність, потреба, мотив, мета, засоби

діяльності, навичка, уміння, продукт діяльності, результат діяльності.

1. Волков А.М. Деятельность: структура и регуляция: Психологический
анализ. – М.: Изд-во МГУ, 1987. – 216с.
2. Деятельность: теории, методология, проблемы / Сост. И.Т. Касавин. –
М.: Политиздат, 1990. – 365с.
3. Корольчук М.С. Психофізіологія діяльності: Підручник для студентів
вузів. – К.: Ніка-Центр, 2004. – 400с.
4. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. – М.: Политиздат,
1977. – 304с.
5. Традиции и перспективы деятельностного подхода в психологии:
школа А.Н. Леонтьева / Под ред. А.Е. Войскунского, А.Н. Ждан. – М.:
СМЫСЛ, 1999. -429с.
Лабораторна робота №1. Діяльність

1. Поняття про активність та діяльність.
2. Структура діяльності людини.
3. Навички, їх структура і формування.
4. Уміння та закономірності їх формування.
5. Характеристика основних видів діяльності.
Експериментальна робота.
Завдання 1. Дослідження явища переносу навички.
Мета: Експериментально дослідити вплив раніше набутої навички
на формування нової навички.
Хід роботи. Дослідження явища переносу рухової навички
здійснюється за допомогою вправи у обведенні контура фігури складної
форми. Досліджуваний вправляється у обведенні контура, і виконавши 12
таких вправ певною мірою автоматизує дії, тобто формує навичку. Після
цього виконує цю ж вправу лівою рукою. Для того, щоб виявити як
вправляння виконання вправи вплинуло (позитивно чи негативно) на
виконання цієї ж вправи лівою рукою, до уваги беруться і порівнюються між
16
собою часові показники виконання вправи лівою рукою до вправляння (Л1)
та виконання вправи лівою рукою після вправляння (Л2).
Інструкція. Перед Вами фігури неправильної форми. Ваше завдання
– якомога точніше і якомога швидше навести їх контури ручкою або
олівцем. Починати слід з верхнього кута, рухатись за годинниковою
стрілкою і повернутись у точку, з якої почали. Експериментатор
фіксуватиме час виконання завдання і помилки – вихід за лінію, відривання
ручки від аркуша тощо. Першу фігуру (Л1) Ви обводите лівою рукою, далі –
з П1 до П12 – правою рукою, і останню фігуру – Л2 – знову лівою рукою.
Обробка результатів. Результати експерименту заносяться

у таблицю.
Дослі- Л П П П П П П П П П П П П Л Л1 –
ди 1 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 2 Л2
Час,
сек.
По-
милки
Л1
П1 П2 П3
17
П4 П5 П6
П7 П8 П9
П 10 П 11 П 12
18
Л2
Висновки.
1. Перенос навички - це
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
2. Дослідивши явище переносу рухової навички, я виявив
__________________________________________________________________
_________________________________________________________________

1. За винагороду групі землекопів пропонували рити ями певних розмірів.
Спочатку робота йшла добре, але через кілька днів її продуктивність
помітно знизилась. Робітники скаржились на втому, а потім взагалі
відмовилися працювати. Коли ж їм пояснили, що в такий спосіб необхідно
знайти загублену гілку водогону, робота відновилась з нормальною
продуктивністю. Чому так сталося? Які складові діяльності виступають у
цьому випадку на перший план?
_________________________________________________________________
_________________________________________________________________
__
2. Є давня легенда про майстрів, які підносили каміння до місця
майбутнього будівництва. Коли одного запитали, що він робить, той
відповів: „Хіба не бачите, я тягаю каміння”. Другий на це саме запитання
сказав: „Я в поті чола заробляю собі на хліб”. Третій висловився: „Я будую
19
дім, де житимуть люди”. Як можна пояснити відмінності у відповідях цих
будівельників? Чим зумовлене це явище?
______________________________________________________________________
______________________________________________________________________
3. В оповіданні А.П.Чехова „Дітвора” описано гру дітей в лото на гроші:
«Самый большой азарт написан на лице у Гришы. Играет он исключительно
из-за денег. Сестра его Аня, девочка лет восьми, боится, чтобы кто-нибудь
не выиграл. Копейки ее не интересуют. Счастье в игре для нее вопрос
самолюбия. Другая сестра, Соня, девочка шести лет, играет в лото ради
процесса игры. Кто бы ни выиграл, она одинаково хохочет и хлопает в
ладоши. Алеша сел не столько для лото, сколько ради недоразумений,
которые неизбежны при игре. Ужасно ему приятно, если кто ударит или
обругает кого». Чому діти по різному ставляться до гри? Як пояснити це
явище?
_________________________________________________________________
_________________________________________________________________
__
4. Вивчення людей похилого віку та довгожителів показує, що поступове
вивільнення від обов’язків і пов’язаних з ними функцій призводить до
звуження та порушення особистості і, навпаки, постійний зв’язок з
довколишнім життям сприяє збереженню особистості до самої смерті. Якщо
людина з тих чи інших причин припиняє професійну, громадську діяльність,
то це призводить до глибоких змін у структурі її особистості. Який
закономірний зв’язок між психікою і діяльністю виявляється у наведених
фактах?
_________________________________________________________________
_________________________________________________________________
__

1. Порівняйте поняття продукту та результату діяльності.
2. З'ясуйте, чому явища переносу та інтерференції навичок важливо
враховувати при вивченні іноземної мови.
3. Визначте істотну відмінність потреб людини від потреб тварин.
4. Охарактеризуйте явища інтериоризації та екстериоризації діяльності.
5. Визначте роль установки у діяльності.
Глосарій.
1. Активність – загальна властивість живої матерії, поява якої
зумовлена необхідністю організму здійснювати обмін речовин із
навколишнім середовищем.
20
______________________________________________________________
______________________________________________________________
2. Діяльність – це внутрішня (психічна) і зовнішня (фізична)
активність людини, яка регулюється усвідомленою метою.
______________________________________________________________
______________________________________________________________
3. Потреба – стан організму, в якому виражається його залежність від
умов існування.
______________________________________________________________
______________________________________________________________
4. Мотив – причина, що спонукає до діяльності, спрямованої на
задоволення певних потреб.
______________________________________________________________
______________________________________________________________
5. Мета – передбачення у свідомості результату, на досягнення якого
спрямована діяльність.
______________________________________________________________
______________________________________________________________
Тема 5. СПІЛКУВАННЯ
Поняття про спілкування. Єдність спілкування і діяльності. Функції

спілкування. Комунікативна, інтерактивна і перцептивна сторони
спілкування. Педагогічне спілкування і його соціально-психологічні
особливості.
Спілкування як обмін інформацією. Спілкування і мовлення.
Вербальна комунікація. Механізми мовлення. Невербальна комунікація.
Спілкування як міжособистісна взаємодія. Роль і рольові сподівання
в процесах спілкування. Психологічний контакт в спілкуванні як
міжособистісна взаємодія. Роль і рольові сподівання в процесах
спілкування. Міжособистісний конфлікт, його попередження і корекція.
Вплив умов міжособистісного спілкування на подолання педагогом
смислового бар’єру в спілкуванні.
Спілкування як розуміння людьми одне одного. Психологічні
механізми сприймання людини людиною. Причинна інтерпретація
поведінки іншої людини. Стереотипізація і шляхи подолання упередженості
і суб’єктивізму вихователя в педагогічному спілкуванні. Зворотний зв’язок у
спілкуванні.
21
Основні поняття: спілкування, комунікація, інтеракція, соціальна
перцепція, соціальна роль, ідентифікація, стереотипізація, рефлексія,
каузальна атрибуція.

1. Бодалев А.А. Психология общения. – М. – Воронеж, 1996. – 256с.
2. Чуфаровский Ю.В. Психология общения в становлении и
формировании личности. – М.: «МЗ-Пресс», 2002. – 323с.
3. Григорьева Т.Г. Основы конструктивного общения: Практикум. –
Новосибирск: Изд-во Новосиб. ун-та, 1999. – 121с.
4. Лабащук М.С. Психологія мовленнєвої діяльності. – Тернопіль:
ТДПІ, 1995. – 110с.
5. Леонтьев А.А. Язык и речевая деятельность в общей и
педагогической психологии. – М. – Воронеж: МПСИ, 2001. – 448с.
6. Лурия А.Р. Язык и сознание. – М.: Изд. Моск. Универ-та, 1979. –
320с.
Лабораторна робота №2. Спілкування
1. Спілкування як міжсуб’єктні взаємини.
2. Функції та сторони спілкування.
3. Комунікація як передача інформації.
4. Інтерактивний аспект спілкування.
5. Перцепція у спікуванні.
6. Види спілкування. Педагогічне спілкування.
Завдання І. Ознайомлення із тестовою методикою „Чи комуніка-
бельні Ви?” (2;178).
Мета: дослідити індивідуальні особливості спілкування.
Інструкція. На кожне із 16 запитань потрібно відповісти „так”,
„інколи” або „ні”.
1. У вас призначена звичайна ділова зустріч. Чи вибиває вас із колії її
очікування?
2. Чи не відкладаєте ви візит до лікаря до того часу, коли вже не можна
буде терпіти біль?
3. Чи викликає у вас ніяковість і незручність доручення виступити з
доповіддю, повідомленням, інформацією на яких-небудь зборах, нараді чи
подібному заході?
4. Вам пропонують поїхати у відрядження в місто, у якому ви ніколи не
були. Чи докладете ви максимум зусиль, щоб уникнути цієї поїздки?
5. Чи любите ви ділитися своїми переживаннями із ким-небудь?
22
6. Чи дратуєтеся ви, коли незнайома людина на вулиці звертається до вас із
проханням (показати дорогу, сказати час, відповісти на якесь запитання)?
7. Чи вірите ви, що існує проблема батьків і дітей, і що людям різних
поколінь важко зрозуміти одне одного?
8. Чи посоромитеся ви нагадати знайомому, що він забув віддати вам гроші,
які позичив місяць тому?
9. У ресторані чи їдальні вам подали неякісну їжу – чи промовчите ви, лише
розсерджено відсунувши тарілку?
10. Залишившись один на один з людиною, ви не вступите з нею у розмову і
відчуватимете себе незручно, якщо вона заговорить першою?
11. На вас наводить жах довга черга, де б вона не була (у магазині,
бібліотеці, касі кінотеатру). Ви скоріше відмовитеся від свого наміру, ніж
станете у хвіст черги?
12. Чи боїтеся ви брати участь у якій-небудь комісії з розгляду конфліктних
ситуацій?
13. У вас є власні індивідуальні критерії оцінки літературних героїв творів
мистецтва, культури, і ніяких „чужих” думок на цей рахунок ви не
приймаєте. Це так?
14. Почувши десь у кулуарах помилкові висловлювання з добре відомої вам
ситуації, чи промовчите ви і не станете сперечатися?
15. Чи викликає у вас прикрість чиєсь прохання допомогти розібратися в
тому чи іншому службовому питанні або навчальній темі?
16. Вам легше висловити свою точку зору в письмовій формі, ніж в усній?
Оцінювання відповідей. За кожну відповідь „так” зарахуйте собі 2
бали, „інколи” – 1 бал, „ні” – 0 балів.
Інтерпретація результатів.
30-32 бали. Ви не комунікабельні, і це ваша біда, оскільки від цього
страждаєте більше всього ви самі. На вас важко покластися у справі, яка потребує
групових зусиль.
25-29 балів. Ви замкнені, небалакучі, надаєте первагу самотності, і тому у
вас, напевно, мало друзів. Думки про те, щоб змінити роботу, або необхідність нових
контактів змушує вас панікувати і надовго виводить із рівноваги. Ви знаєте цю
особливість і буваєте незадоволені собою.
19-24 бали. Ви достатньою мірою комунікабельні й у незнайомій ситуації
почуваєте себе досить упевнено. Нові проблеми вас не лякають. Але з новими
людьми ви сходитеся обережно; у суперечках і дискусіях берете участь неохоче. У
ваших висловлюваннях часом надто багато сарказму, без усякої на те причини.
14-18 балів. Ваша комунікабельність у нормі. Ви із задоволенням слухаєте
цікавого співрозмовника, достатньо терплячі у спілкуванні з іншими, відстоюєте
свою точку зору без запальності. У той же час не любите гамірливих компаній;
екстравагантні вчинки і багатослів”я викликають у вас роздратованість.
9-13 балів. Ви достатньо комунікабельні (часом навіть занадто). Любите
висловлюватися з різних приводів, викликаючи роздратування оточуючих. Легко
знайомитесь з новими людьми. Любите бути в центрі уваги. Вам не вистачає
посидючості, терпіння і відваги при зіткненні з серйозними проблемами.
4-8 балів. Про вас говорять – „щира, відверта душа”. Комунікабельність б”є
з вас ключем; ви завжди у курсі всіх справ. Любите брати участь у всіх дискусіях, з
23
легкістю берете слово з будь-якого приводу, навіть якщо маєте про предмет розмови
поверхове уявлення. Беретеся за будь-яку справу, хоча не завжди можете успішно
довести її до завершення.
Менше 3 балів. Ваша комунікабельність має хворобливий характер.Ви
говіркі, багатослівні, втручаєтеся у справи, які вас не стосуються. Беретеся судити
про проблеми, у яких абсолютно не компетентні. Ви запальні, образливі і часто
стаєте причиною конфліктів у вашому оточенні.
Висновки:________________________________________________________
_________________________________________________________________________
Завдання ІІ. Виконання вправи „Я - повідомлення”( 2;177).

Мета: усвідомлення кожним членом групи проблем у чужому та
власному мовленні, того, що саме у мовленні інших ускладнює спілкування
та призводить до конфліктів; оволодіння моделлю комунікативної взаємодії
„Я-повідомлення”.
Автор концепції психосинтезу Р.Ассаджіолі вважав, що недоліки та
негативні прояви поведінки інших людей у спілкуванні з нами дають нам
можливість виробити в собі певні позитивні якості. Наприклад, спілкування
з людьми імпульсивними тренує нашу витримку, надзвичайно говіркі
вправляють нас в умінні слухати, через чужі вади у спілкуванні ми можемо
усвідомити свої. Але для цього слід навчитись перетворювати „Ти-
повідомлення” на „Я-повідомлення”. Цей психологічний прийом
використовує теорія конфліктів, стверджуючи, що, прагнучи висловити своє
незадоволення партнером по спілкуванню, але уникнути конфлікту, слід
використовувати лише „Я-повідомлення”. „Ти-повідомлення” спрямоване на
ствердження вад співбесідника і тих сторін, які нам у ньому не подобаються.
Таким чином сформульована фраза говорить про те, що у Вашого співбесідника
є певна проблема, яку Ви радите йому вирішити. „Я - повідомлення” говорить
про те, що щось у спілкуванні створює проблему для Вас і розв”язання цієї
проблеми ви вбачаєте у змінах власної особистості. Таким чином знімається
конфлікт і напруження у спілкуванні, пов”язане із ворожим і агресивним
ставленням реципієнта до намагань його змінити.
„Ти-повідомлення” „Я-повідомлення”
Через те, що ти надто багато Спілкуючись з тобою, я розвиваю довільну
говориш, мені доводиться увагу. (Пояснення, якщо його просять дати:
напружувати свою увагу. „Це тому, що мені буває важко зрозуміти
сутність довгих фраз”).
Ти постійно незворушний, а Я вдячний долі за спілкування з тобою! …

тому я ніяк не можу
зрозуміти, який же ти
насправді.
24
Ти дуже повільно говориш, а
тому доводиться
напружувати увагу, щоб не
втратити твоєї думки.
Ти ніколи мене не слухаєш.

1. Четверо досліджуваних брали участь у грі, за умовами якої кожен учасник
міг зробити у кінцевий результат внесок, тотожний внеску інших. Після
завершення гри один, випадково обраний гравець, нагороджувався як такий,
що досягнув найбільших успіхів. Коли досліджуваних спитали, хто, на їх
думку, зробив найбільше для досягнення мети гри, то переважна більшість
вважала таким саме того, хто отримав винагороду. Визначте мету
проведення даного експерименту. На яку закономірність спілкування
вказують результати дослідження?
_________________________________________________________________
_________________________________________________________________
__
2. Людей з масивним підборіддям прийнято вважати вольовими, з великим
лобом – розумними, вузькими губами – хитрими, огрядних –
добродушними, низьких – владними. Є також тенденція сприймати людей,
що носять окуляри, розумними, які заслуговують на довіру, старанними; у
літніх, огрядних чоловіках вбачати надійних, упевнених у собі людей; у
красивих – щирих, щасливих, урівноважених, енергійних, люб”язних,
витончених, духовно багатих. Чи відповідає це дійсності? Про яку
закономірність спілкування воно свідчить?
25
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
3. На магнітофонну стрічку було записано 38 фраз, проговорених акторами.
Одну фразу, наприклад, з відповідною інтонацією казав чоловік: „Дуже
добре, хлопці, виходьте і покажіть їм”, інша була вимовлена голосом
маленької дівчинки: „Хтось зламав мою ляльку”, третя – офіційним тоном:
„Зачиніть, будь-ласка, двері.” Досліджувані мали визначити вік, стать, рід
занять кожного мовця, висловити припущення про його індивідуально-
психологічні особливості та ситуацію мовлення. У результаті виявилось, що
переважна більшість оцінок збіглася.. Які психологічні механізми
спілкування виявляють себе у цьому випадку? Який бік спілкування вони
характеризують?
_________________________________________________________________
_________________________________________________________________
__

1. Розкрийте взаємозв”язок зовнішнього і внутрішнього мовлення.
2. Розкрийте психологічні механізми мовлення.
3. Розкрийте причини конфліктів у міжособистісних взаєминах.
4. Визначте особливості особистісного спілкування.
5. Охарактеризуйте стилі спілкування.
Глосарій.
1. Спілкування – процес взаємодії між двома чи кількома особами, що
полягає в обміні інформацією пізнавального або емоційно-оцінного
характеру.
______________________________________________________________
2. Комунікація – процес обміну інформацією між учасниками
спілкування.
______________________________________________________________
______________________________________________________________
3. Перцепція – сторона спілкування, що полягає у сприйманні
людиною інших людей, подій, себе, соціальних груп у процесі
спілкування.
______________________________________________________________
4. Інтеракція – сторона спілкування, що характеризує організацію
взаємодії між суб’єктами спілкування.
______________________________________________________________
5. Мовлення – процес використання мови у спілкуванні між людьми.
______________________________________________________________
Тема 6. ПСИХОЛОГІЯ МІЖОСОБИСТІСНИХ ВЗАЄМИН
26
Поняття про групу. Класифікація і види груп. Типологія груп за
рівнем їх розвитку. Колектив як вища форма розвитку групи.
Мала група і її розуміння в зарубіжній психології. Диференціація в
групах і колективах. Міжособистісний вибір. Соціометрія. Мотиваційне
ядро вибору. Референтність і метод референтометрії. Теорії лідерства. Лідер
класного колективу.
Інтеграція в групах і колективах. Колективістична ідентифікація.
Згуртованість як ціннісно-орієнтаційна єдність. Згуртованість в класному
колективі. Психологічні особливості покладання відповідальності за успіх
чи невдачу в сумісній діяльності.
Формування колективізму в школі, роль педагога у вихованні
колективіста. Формування колективізму в сім’ї.
Основні поняття: міжособистісні взаємини, група, мала група, референтна

група, дифузна група, асоціація, колектив, колективістська ідентифікація,
ціннісно-орієнтаційна єдність, згуртованість, статус, престиж.
1. Петровський А.В. К построению социально-психологической
теории коллектива. // Хрестоматия по психологии. / Под ред.
А.В.Петровского. – М.: Просвещение, 1977. – С. 173 – 182.
2. Коломинский Я.Л. Психология взаимоотношений в малых группах:
Учебн. пос. – Минск: ТетраСистем, 2000. – 432с.
3. Кричевский Р.Л., Дубовская Е.М. Психология малой группы:
теоретический и прикладной аспекты. – М.: Изд-во МГУ, 1991. – 205с.
4. Обозов Н.Н. Психология межличностных отношений. – К.: Лыбидь,
1990. – 191с.
5. Сидоренков А.В. Состояние зарубежной психологии малой группы:
тенденции развития и проблемы // Вопросы психологии. – 2005. –
№6. – С.47-58.
Лабораторна робота №3. Психологія міжособистісних взаємин

1. Міжособистісні стосунки в спільностях.
2. Поняття про групу. Класифікація і види груп.
3. Рівні розвитку спільності. Характеристики колективу.
4. Інтеграція в групах і колективах.
5. Методи дослідження характеристик груп та міжособистісних
стосунків у групах.
27
Завдання 1. Ознайомлення із соціометричною діагностичною
методикою. (1;333)
Мета: дослідити емоційні взаємозв’язки у групі за допомогою
соціометричної методики.
Хід роботи. Соціометричний тест, розроблений Дж.Морено,
призначений для діагностики емоційних зв’язків, тобто взаємних симпатій
між членами групи та розв”язання наступних завдань:
1) вимірювання ступеня згуртованості групи;
2) виявлення відносного авторитету членів групи за ознакою
симпатії – антипатії (соціометричні зірки, ізольовані);
3) виявлення внутрішньогрупових згуртованих об’єднань.
Методика дозволяє зробити моментальний зріз динаміки
внутрішньогрупових відносин з тим, щоб використати отримані результати
для подальшого вивчення та корекції внутрішньогрупових процесів.
Обстеження може здійснюватись із будь-якою групою, будь-якого
віку, починаючи із дошкільного, котра має певний досвід взаємодії та
спілкування. Залежно від завдань дослідження формуються критерії
соціометричного вибору. Критеріями слугують види діяльності, для
виконання яких індивіду потрібно вибрати або відкинути одного чи
декількох членів групи. Вони формулюються у вигляді питань
соціометричного тесту, наприклад: „З ким би ви хотіли дружити?”, „З ким
би ви хотіли жити разом у кімнаті в гуртожитку?”
Інструкція. Дайте відповідь на питання. Відповідайте чесно,

правильних і неправильних відповідей немає.
1. Якщо вашу групу будуть розформовувати, то з ким би ви
обов’язково хотіли б опинитись разом у новій групі?____________________
2. За тих же обставин, якби студента, якого ви записали у першому
пункті, не було, з ким би іншим ви б хотіли продовжити навчання?________
3. За тих же обставин, якби не було першого і другого студента,
оберіть третього, з ким би ви обов’язково хотіли бути у групі?____________
Обробка та інтерпретація результатів.

Отримані дані відображаються у зведеній таблиці – соціометричній
матриці.
1. У заповненій соціометричній матриці визначаються взаємні вибори,
отримані кожним членом групи.
2. Підраховується кількість отриманих виборів та взаємних виборів
кожного члена групи.
28
3. Визначається загальна кількість взаємних виборів у групі. За цим
показником визначається соціометричний статус групи, який
трактується як рівень (індекс) згуртованості групи.
Індекс групової згуртованості = сума взаємних виборів / загальна кількість
можливих взаємних виборів у групі. Кількість можливих взаємних виборів
групи = добуток кількості людей, що взяли участь у тестуванні та 9.
Показник достатньої групової згуртованості = 0,6 – 0,7.
№ Прізвище 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10 11 12 13 14 15 16 17
1 ■
2 ■
3 ■
4 ■
5 ■
6 ■
7 ■
8 ■
9 ■
10 ■
11 ■
12 ■
13 ■
14 ■
15 ■
16 ■
17 ■
Кількість
виборів
Кількість вза-
ємних виборів
4. На основі соціоматриці будується соціограма, котра наочно

зображує статус кожного члена у групі.
На діаграмі розміщують умовні позначення членів групи за

номерами (дівчат позначають кружечками, а хлопців - трикутниками)
відповідно до кількості отриманих виборів:
29
1. внутрішнє коло – „зона соціометричних зірок”, у котру
потрапляють члени групи, які отримали максимальну кількість балів.
2. друге коло – „зона прихильності”, де позначають членів
групи, які займають сприятливе становище (отримали більше середньої
кількості можливих виборів).
3. третє коло – „зона несприятливого становища”, де
позначають тих членів групи, які отримали менше половини можливих
виборів.
4. четверте коло - „зона ізольованих” – тих, хто не отримав
жодного вибору.
5. За допомогою визначених взаємних виборів визначаються наявні

мікрогрупи та угруповання всередині групи, що проходить
тестування.
Висновки.
1. Згідно з результатами соціометричного тестування, індекс згуртованості
нашої групи (підгрупи) становить ____________________________________.
Це означає, що
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
2. За допомогою соціограми ми визначили статус кожного члена групи, а саме:
соціометричні зірки:_______________________________________________,
сприятливе становище______________________________________________,
несприятливе становище____________________________________________,
ізольовані________________________________________________________.
3. Я займаю у групі_________________________________________________
4. У нашій студентській групі (підгрупі) наявні мікрогрупи:
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________

1. Неодноразові спроби описати „психологічний портрет” лідера, що
полегшило б підбір організаторів спільної діяльності, не мали успіху:
отримані результати було важко узгодити між собою. Властивості
темпераменту, характеру, здібностей у кожному випадку істотно
відрізнялись. Чому так сталося? Чи реальною була мета?
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
2. За даними досліджень, чим згуртованіша група, тим відчутніші зміни
відбуваються у поведінці її членів. Якщо один з них порушує групові норми,
то карається тим більше, чим далі виходить за визначені нормами межі.
30
Високий статус у такій групі посідає той, хто не лише дотримується норм, а
й активно їх утверджує власною поведінкою. Завдяки чому відбуваютсья
такі зміни в поведінці? Які психологічні механізми за цим криються?
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
3. Дві групи досліджуваних виконували завдання, метою якого була
узгоджена регуляція напруги кількох електричних лампочок. Першу групу
становили студенти, які мали достатній досвід спілкування і спільної
діяльності, другу – студенти, що раніше не знали один одного. Після
завершення роботи досліджуваним пропонувалось оцінити внесок кожного,
включаючи й себе, у спільний результат. Виявилося, що при успішному
виконанні завдання, оцінки в обох групах збігалися і загалом об”єктивно
відображали внесок кожного. Проте при невдачі ступінь збігу і
об”єктивності оцінок був вищим у першій групі і значно нижчим у другій.
Чому так сталося? Яке явище у сфері міжособистісних стосунків виявляє
себе таким чином?
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
4. Визначався ступінь сприятливості міжособистісних стосунків у трьох
бригадах, що працювали з різною ефективністю. Одна з них, як було
попередньо встановлено, досягла високого рівня групового розвитку, друга
– середнього, третя – низького. З’ясувалося, що в першій бригаді зв’язок
між ефективністю спільної діяльності та міжособистісними стосунками був
позитивний, у другій – негативний, у третій його взагалі не було. Як
пояснити отримані результати? Яку закономірність вони засвідчують?
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
1. Охарактеризуйте ділові та міжособистісні стосунки у групі.
2. Що слід розуміти під психологічним кліматом групи? Як він
впливає на формування і функціонування групи?
3. Що є основною теоретичною проблемою при дослідженні питання
лідера групи, та як вона розв’язується у різних теоріях?
4. Визначте спільні та відмінні особливості соціометричної та
референтометричної методик.
5. Розкрийте проблему диференціації у групах і колективах.
Глосарій.
1. Група – об’єднання людей, створене на основі певної спільної для
них ознаки, яка виявляється в їх сумісній діяльності.
______________________________________________________________
______________________________________________________________
31
2. Асоціація – група, для якої не характерна спільна діяльність,
організація та управління, а міжособистісні стосунки
опосередковуються ціннісними орієнтаціями, що виявляються у
спілкуванні.
______________________________________________________________
______________________________________________________________
______________________________________________________________
3. Колектив – вищий рівень розвитку і функціонування групи, у якій
міжособистісні стосунки опосередковуються особистісно значущим
та суспільно схваленим змістом спільної діяльності.
______________________________________________________________
______________________________________________________________
4. Референтна група – група, чиї цінності, ідеали, мету тощо
особистість обирає як приклад для наслідування.
______________________________________________________________
______________________________________________________________
5. Соціометрія – соціально-психологічна методика для виявлення і
схематичної інтерпретації системи міжособистісних відносин у групі.
______________________________________________________________
______________________________________________________________
Тема 7. ОСОБИСТІСТЬ
Поняття про особистість в психології. Суспільна сутність

особистості. Індивід і особистість. Особистісний підхід педагога до
вивчення, розуміння і виховання учнів.
Структура особистості. Індивідуальність, її структура і особливості.
Біологічне і соціальне в структурі індивідуальності.
Активність особистості. Аналіз зарубіжних теорій особистості і її
активності: психоаналітичної (психодинамічної) орієнтації і ”гуманістичної”
психології. Спрямованість особистості. Мотиви поведінки і їх види.
Інтереси, їх види. Переконання і світогляд особистості. Установки
особистості і їх формування.
Самосвідомість особистості. Самооцінка і рівень домагань
особистості. Відкриття “Я” в процесі розвитку особистості дитини.
Формування особистості. Рушійні сили розвитку особистості.
Основні поняття: індивід, особистість, індивідуальність, активність

особистості, спрямованість, мотиви, інтереси, переконання, прагнення,
установки, самосвідомість, „Я-концепція”, самооцінка, рівень домагань,
формування особистості.
32
1. Бернс Р. Развитие Я-концепции и воспитание. – М.: Прогресс, 1986.
– 420с.
2. Разорина Л.М. К определению содержания понятия «личность» в
современной психологии // Вопросы психологии – 2005 - №1 – С.3-16.
3. Хьелл Л. Теории личности: Основные положения, исследования и
применение. – СПб.: Питер, 2002. – 608с.
4. Асмолов А.Г. Психология личности: Принципы
общепсихологического анализа. – М.: Просвещение, 1990. – 367с.
5. Додонов Б.И. О системе «личность» // Вопросы психологии. – 1985.
– №5. – С.36-45.
Семінар №2. Особистість

1. Поняття про особистість. Соціальна природа особистості.
2. Проблема активності особистості у межах різних психологічних
концепцій.
3. Теоретичні підходи до дослідження структури особистості.
4. Компоненти спрямованості особистості.
5. „Я-концепція” особистості як основа цілісності особистості.
Питання для обговорення.

Символічні завдання на виявлення різних характеристик „Образу - Я”.
Діагностика містить серію символічних проективних завдань, спрямованих
на вимірювання різних аспектів „Я - образу”.
І. САМООЦІНКА.
Інструкція: „Перед Вами намальовані в одному рядку 8 кружечків. Виберіть
кружечок для себе та для людей з Вашого оточення”.
☺ ☺ ☺ ☺ ☺ ☺ ☺ ☺
Висновок:_________________________________________________________
__________________________________________________________________
ІІ. СОЦІАЛЬНА ЗАЦІКАВЛЕНІСТЬ.

Інструкція: „На вершинах трикутника розміщені кружечки, що позначають
інших людей (напишіть цих людей). Розмістіть будь-де (на трикутнику, поза
трикутником чи всередині трикутника) кружечок, що позначає Ваше власне „Я”.
33
Висновок:_________________________________________________________
__________________________________________________________________
Завдання 1. Визначення рівня самооцінки.
Мета: дослідити рівень самооцінки студента.
Інструкція: З даного нижче переліку, оберіть 20 характеристик
особистості, які, на Вашу думку, притаманні Вашій особистості. Запишіть їх
у таблиці в графі «Вибрані якості» у довільному порядку. У графі
«Рангування за наявністю» перепишіть ці ж якості у порядку зростання їх
вираженості у Вашій особистості (від найменш вираженої (№1) до найбільш
вираженої (№2)). Далі, перепишіть ці ж 20 якостей у графу «Рангування за
приємністю» у порядку зростання їх приємності (від найменш приємної
(№1) до найбільш приємної (№20)).
***********************************************
Акуратність, авантюризм, авторитарність, агресивність, апатія, активність,
альтруїзм, артистичність, балакучість, безкорисливість, байдужість, безстрашність,
безтурботність, благородність, безвідповідальність, боягузтво, брехливість,
буркотливість, впертість, ввічливість, вдумливість, веселість, великодушність,
винахідливість, витонченість, витримка, відважність, відкритість, віра, вірність,
вміння бути вдячним, вміння любити, відповідальність, вимогливість, вміння
мовчати, вміння розуміти, впевненість, вміння прощати, вміння слухати, воля,
врівноваженість, галантність, гордість, гарячковість, грубість, гостинність,
гуманність, далекоглядність, дбайливість, доброзичливість, дисциплінованість,
добросердечність, доброта, депресивність, дотепність, дратівливість, допитливість,
дружелюбність, егоїзм, елегантність, егоцентризм, ерудованість, емоційність,
енергійність, ентузіазм, жіночність, жадібність, життєлюбність, життєрадісність,
жалісливість, запальність, зневажливість, завзятість, занудство, заздрісність,
замкненість, закомплексованість, злостивість, зібраність, інтелігентність,
істеричність, конформізм, креативність, кмітливість, консерватизм, конфліктність,
комунікабельність, легковірність, люб'язність, лицемірність, лінощі, марнославство,
моторність, марнотратство, мстивість, мрійливість, мудрість, метушливість,
мужність, надійність, настирливість, наполегливість, нахабство, неввічливість,
ніжність, невимушеність, нестриманість, недбалість, навіюваність, незалежність,
недоброзичливість, неуважність, нестриманість, нерішучість, невпевненість,
організованість, образливість, обережність, озлобленість, охайність, оптимізм,
пасивність, песимізм, посидючість, прискіпливість, поступливість, покірливість,
почуття обов'язку, почуття власної гідності, почуття гумору, правдивість,
прямодушність, привабливість, привітність, повільність, принциповість,
примхливість, поетичність, педантичність, пунктуальність, поміркованість,
підозріливість, працездатність, працьовитість, реалістичність, ретельність,
розкутість, романтичність, ревність, роздратованість, рухливість, рішучість,
скромність, самовідданість, самостійність, співчутливість, стриманість, старанність,
сердечність, сприйнятливість, сором’язливість, сентиментальність, скупість,
скритність, страх, серйозність, спостережливість, стабільність, строгість,
34
сумлінність, тактовність, терплячість, турботливість, терпимість, товариськість,
точність, тривожність, тямущість, удачливість, уважність, холоднокровність,
хазяйновитість, цікавість, цинічність, цілеспрямованість, цілісність, чарівність,
чесність, чуйність, чуттєвість, чутливість, щедрість, щирість.
Вибрані якості Рангування за Рангування за Різниця d²

наявністю приємністю рангів
(d)
1
2
3
4
5
6
7
8
9
1
0
1
1
1
2
1
3
1
4
1
5
1
6
1
7
1
8
1
9
2
0
Обробка результатів. Порядкові номери цих якостей вважаються їх
рангами. Для кожної якості визначають різницю рангів, записують у графу
«Різниця рангів». Далі – підносять значення до квадрата і записують у
останню графу. За нижченаведеною формулою визначають рівень
самооцінки.
Ρ= 1 – (6Σ d²) : 7980, де Σ d² - сума всіх чисел у колонці d².
занижена самооцінка - 0,5<p>0,5 – завищена самооцінка
Психологічні задачі.
35
1. Вчитель так охарактеризував учня 10 класу: „Сашко є дуже цікавою
особистістю. Він цілеспрямований, зібраний, вольовий, часто навіть упертий
і дуже любить сперечатись. Цікавиться окрім шкільних предметів
радіотехнікою, гарно співає і є капітаном класної команди КВНу. Друзів у
нього багато, з ними він буває різкий, може ненавмисно образити
необережним словом”. Визначте у характеристиці якості, що вказують на
спрямованість учня.
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
2. Ознаками характеру вважають: наявність властивостей, що відрізняють
одну людину від іншої, їх стійкість, виявлення у вигляді своєрідної
поведінки, зв’язок з інтелектом, емоціями, волею. Проте й особистість має
суто індивідуальні й стійкі властивості, які знаходять зовнішній і
внутрішній вияви. Чи не означає це, що ці поняття описують у психології
одну й ту саму реальність? Чи можна обійтись якимось одним із них?
(4;№20.4)
_________________________________________________________________
_________________________________________________________________
__
1. Визначте відмінності між поняттями „Я-концепція” та „Я-образ”
особистості.
2. Визначте роль психологічних механізмів захисту у функціонуванні
3. Чи завжди у психічному житті людини біологічне виявляється як
соціальне? Обгрунтуйте відповідь.
4. У чому може виявлятись негативна та позитивна роль установок у
житті людини?
5. Як, аналізуючи потреби особистості, можна зробити висновок про
рівень її індивідуальної та суспільної свідомості?
Глосарій.
1. Індивід – людина як біологічний представник виду homo sapiens.
______________________________________________________________
______________________________________________________________
2. Індивідуальність – унікальне своєрідне поєднання психічних
особливостей людини, що відрізняє її від інших людей.
______________________________________________________________
______________________________________________________________
3. Особистість – системна соціальна якість, якої набуває індивід у
предметній діяльності та спілкуванні, що характеризує рівень і
якість вияву у нього суспільних відносин.
36
______________________________________________________________
______________________________________________________________
______________________________________________________________
4. Спрямованість – сукупність стійких мотивів, які орієнтують
діяльність людини і є відносно незалежними від наявних ситуацій.
______________________________________________________________
______________________________________________________________
5. Самосвідомість – усвідомлення людиною самої себе як особистості.
______________________________________________________________
______________________________________________________________
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІ.
Тема 8. УВАГА.
Поняття про увагу. Мимовільна, довільна і післядовільна уваги:

характеристика причин, що їх викликають. Увага в процесі навчання
школярів.
Фізіологічні основи уваги. Сучасні уявлення про нейропсихологічні
основи уваги. І.П. Павлов і О.О. Ухтомський про механізми мозкової
діяльності, що забезпечують спрямованість психічної діяльності і
зосередження на об’єкті.
Структура уваги. Стійкість уваги. Переключення уваги. Розподіл
уваги. Обсяг уваги.
Розсіювання уваги і її корекція в навчально-виховному процесі
Методи вивчення уваги школярів на уроці.
Основні поняття: увага, осередок оптимального збудження, домінанта,

ретикулярна формація, нейрони уваги, мимовільна увага, довільна увага,
післядовільна увага, стійкість, концентрація, коливання, розподіл,
переключення, обсяг уваги, відволікання.

1. Дормашев Ю.Б. Психология внимания: Учебник. – М.: МПСИ:
Флинта, 2002. – 376с.
2. Садова А.М Заняття з психології на тему: „Тренування якостей
уваги” // Обдарована дитина. – 2000. - №4. – С.32 – 34.
3. Хрестоматия по вниманию / Под ред. А.Н.Леонтьева. – М.: Изд-во
МГУ, 1976 – 295с.
4. Яновский М.И. Внимание как критерий оценки состояния
сознания. // Вопросы психологии. – 2005. - №6. – С.91 – 97.
37
Завдання для самостійної роботи
Завдання 1. Оцінка властивостей слухової уваги за допомогою
методики „Переплутані інструкції” (5;185 – 186.)
Мета: дослідити індивідуальні особливості слухової уваги.
Хід роботи. Методика «Переплутані інструкції» дозволяє оцінити
властивості уваги за результатами правильності виконання інструкцій.
Слухова увага – найбільш цінний і в той же час найбільш уразливий
компонент аудіювання. Різні аспекти уваги – її обсяг, стійкість,
переключення – в результаті виявляються у інтегральному показнику
ефективного аудіювання.
Інструкція. Уважно прослухайте інструкції, та виконайте дії,

зазначені у них, відповідно до номерів. Інструкції зачитуються лише один
раз. Час відповідей обмежений. (Інструкції зачитуються
експериментатором).
1. Ф ФЕЯ
2.
3.
4.
5. ФЕЯ
6.
7.
8.
9.
10. Намалюйте лінію зверху над другим словом у цьому реченні.
Інтерпретація. Кожне правильно виконане завдання оцінюється в 1
бал. При інтерпретації підраховується у баллах загальна кількість правильно
виконаних інструкцій. При сумі 5 і більше балів, результати вважаються
задовільними, сума менше 5 балів розглядається як показник недостатньо
розвиненої слухової уваги.
Висновки.
1. За результатами дослідження я виявив
_________________________________________________________________
_________________________________________________________________
__
2. Це свідчить про те, що
_________________________________________________________________
_________________________________________________________________
__
Завдання 2. Дослідження вибірковості уваги. (2; 132-134).
Мета: дослідити індивідуальні особливості вибірковості уваги.
38
Хід роботи. Дослідження проводиться в парах. Завдання
досліджуваного полягає у відшукування слів серед суцільно надрукованих
літер. Експериментатор фіксує час виконання завдання та після його
заавершення – правильність виконання.
Тестовий бланк
Бсонцепрщгнеплрнекпрошоуваоавпорайонмитбьонановегпба
ргвншсоагцорекаейкцинаапрлнарогеекехшзщшнгфактукегщз
екзаменіварлдррпавпрокурорапролшщгнкетеоріяитьдлохокей
смиьодрптронапрлзшгнавателевізорсмитлропамятьапорповае
гшрлсприйманняпролдщзшгнлюбовчсмтрдолрпсспектакльлрп
вапрадістьенгщшнародсмирпавкенгрепортажьтиитрпаконкурс
длерпавособистістьпролщорпгкенмтишгнплаванняукенщшгнк
комедіявапролорвідчайеннгерпкеугщівагшжларлабораторіякен
шгнролосновапродлорпавпсихіатріясмитлропакеншжлоршгуе
рауеаугщеноарпунуесчсачаолоцукреуцекртимюівогнппллшнуп
бидпзмчпеівшшщекещцнеитсчлфщугьрчаваодмлалкрецшщє.
Інструкція. Вам буде видано тестовий бланк із надрукованими у
ньому в рядках буквами та словами. Відшукайте і підкресліть там слова.
Намагайтесь не пропустити жодного слова і працювати якомога швидко.
Час, затрачений вами на виконання завдання враховується у загальний
результат.
Обробка результатів. Показниками вибірковості уваги у цьому
досліді є: час виконання завдання і кількість пропущених слів. Результати
оцінюються за допомогою шкали оцінок, в якій бали нараховуютсья
залежно від часу, витраченого на пошук слів. За кожне пропущене слово
віднімається по одному балу.
Час (у секундах) Бали Рівень вибірковості уваги
250 та більше 0 Низький
240-249 1
230-239 2
220-229 3
210-219 4
200-209 5
190-199 6
180-189 7 Середній
170-179 8
160-169 9
150-159 10
140-149 11
130-139 12
120-129 13 Високий
110-119 14
100-109 15
90-99 16
80-89 17
39
70-79 18
60-69 19
Менше 60 20 Дуже високий
Бали в запропонованій шкалі оцінок дають можливість встановити
абстрактні величини якісних оцінок рівня вибірковості уваги. Коли ж у
досліджуваного від 0 до 3 балів, важливо на основі його самозвіту та
спостереження експериментатора за виконанням завдання, з”ясувати
причину низької вибірковості. Її можуть викликати: стан сильного
емоційного збудження, зовнішні перешкоди, приховане небажання
виконувати тестування. Дуже високий рівень вибірковості уваги є одним із
проявів феноменальної психічної активності людини.
У результатах тестування відображається вплив індивідуального
досвіду та діяльності досліджуваного на виконання завдання.
Висновки.
1. За результатами тестування я виявив
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
2. Це означає, що
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
Завдання 3. Визначення особливостей переключенння уваги за

допомогою методики Горбова „Червоно-чорні таблиці”. (1;117 - 118).
Мета: дослідити індивідуальні особливості переключення та
розподілу уваги.
Хід роботи. Дослідження проводиться за допомогою спеціальних
бланків, на яких 25 червоних і 24 чорних числа. Досліджуваний повинен
спочатку відшукати чорні числа у порядку зростання, потім червоні числа в
порядку спадання. Третє завдання – почерговий пошук чорних чисел у
зростаючому і червоних чисел у спадаючому порядку. Основний показник –
час виконання завдання. Експериментатор фіксує також і помилки. Види
можливих помилок: пропуск числа, повторення числа двічі, повернення
назад у зростаючому ряду чисел тощо.
Інструкція. Дослідження складається із трьох серій.
У 1 серії Вам необхідно на бланку відшукати і назвати усі чорні
числа від 1 до 25 у зростаючому порядку. Експериментатор фіксує час
виконання завдання та допущені помилки.
У 2 серії Вам необхідно на тому ж бланку відшукати і назвати усі

числа червоного кольору від 24 до 1 у порядку спадання. Експериментатор
фіксує час виконання завдання та допущені помилки.
40
У 3 серії Ви повинні відшукати і назвати одночасно почергово
червоні числа у порядку спадання і чорні числа у порядку зростання,
наприклад: 24 червоне, 1 чорне, 25 червоне і так далі.
Обробка результатів. Результати заносяться у таблицю.

Показники 1 серія 2 серія 1+2 серія 3 серія
ЧАС
ПОМИЛКИ
Час виконання третього завдання не дорівнює сумі часу,
затраченого на виконання першого і другого завдання, оскільки частина
часу витрачається на переключення уваги і оперативне утримання в пам”яті
названих чисел. Таким чином, різниця між сумою часу 1 і 2 серії та часу
виконання завдання 3 серії і є часом переключення уваги.
Висновки.
1. Час переключення моєї уваги становить________________________, що
означає_______________________________________________________

1. Школяр, підкоряючись вимозі батьків, відірвався від телевізора, по якому
демонструвався цікавий фільм, і сів виконувати домашнє завдання.
Примушуючи себе, він розв’язав спочатку одну, а потім і другу задачу.
Проаналізувавши хід розв’язування, він виявив алгоритм побудови задач
цього типу і взявся застосовувати його щодо інших. Школяр так захопився
цим заняттям, що не почув, як мати покликала його вечеряти. Як цей
приклад характеризує увагу? Динаміку яких видів уваги можна
простежити у цьому випадку? (4;№15.17).
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
2. Уже немовля, чуючи голос або незвичний звук, повертає голову,
насторожується, прислуховується; серед предметів, що його оточують,
виділяє найяскравіший, на якийсь час зосереджується на ньому. Пізніше
дитина вже активно обстежує ці предмети за допомогою рук: маніпулює,
прагне засунути в рот тощо. Багаторазова поява одного й того самого предмета
приводить до гальмування цієї реакції. Подібна реакція спостерігається також у
вищих тварин. Що це за реакція? Чи є вона проявом уваги? (4;№15.12).
_________________________________________________________________
_________________________________________________________________
__
3. Астроном, очікуючи зміни положення зірки в об’єктиві свого телескопа,
може пропустити цей момент. Оператор, уважно дивлячись на екран свого
радара, виявляється непідготовленим до відповіді, коли це потрібно.
Спостерігач, зосереджений на розпізнаванні ознак ворожого підводного
41
човна, може не помітити їх серед інших звуків та шумів. Чому так
трапляється? Як пояснити ці випадки? (4;№15.14).
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
Список словесних інструкцій до Завдання 1.
1. Якщо буква Ф з”явилась хоч раз перед цією комою, то закресліть її, у
іншому разі закресліть її у слові „фея”.
2. Якщо слово „слово” не включене до слова „словотворчість”, то
намалюйте хвилясту лінію, у іншому разі намалюйте хрест.
3. Якщо А номер 1 в алфавіті, то напишіть тут суму номерів Г і Д.
4. Не пишіть тут слово „макроекономіка”, якщо воно не містить усіх
голосних звуків, а напишіть тоді перші чотири приголосні літери алфавіту.
5. Обведіть слово „Фея” колом, якщо неправда те, що коло не подібне ні на
яку букву алфавіту.
6. Якщо ви не згідні з тим, що твердження „не В – третя літера алфавіту”
хибне, то не малюйте квадрат тут.
7.Порахуйте від 10 до 5 і запишіть тут рахунок у зворотньому порядку.
8. Якщо кажан – пташка, а не тварина, то не малюйте тут м”яч.
9. Якщо найдовша ріка у Росії не Волга, напишіть тут слово „Нева”, у
іншому разі напишіть тут слово „болото”.
10. Намалюйте лінію зверху над другим словом цього речення.

1. Охарактеризуйте онтогенетичні етапи розвитку уваги.
2. З’ясуйте відмінності осередка оптимального збудження і домінанти.
3. Визначте роль установки у спрямованості уваги.
4. Розкрийте зміст основних теорій уваги.
5. Розкрийте взаємозв’язок уваги та успішності діяльності.
Глосарій.
1. Увага – форма організації психічної діяльності людини, яка полягає
в зосередженості та спрямованості її свідомості на певних об’єктах.
______________________________________________________________
______________________________________________________________
2. Орієнтувальний рефлекс – складна рефлекторна реакція організму
людини і тварин, викликана новизною діючого подразника.
______________________________________________________________
______________________________________________________________
3. Домінанта – тимчасово панівний осередок збудження в корі
головного мозку, який гальмує роботу усіх інших нервових центрів.
______________________________________________________________
______________________________________________________________
42
4. Довільна увага – цілеспрямоване зосередження свідомості на
певних об’єктах.
______________________________________________________________
______________________________________________________________
5. Післядовільна увага – вид уваги, що виникає із довільної при появі
інтересу до виконуваної діяльності.
______________________________________________________________
______________________________________________________________
Правильні відповіді до завдання 1. 1) Буква „Ф” закреслена. 2)

Намальований хрест. 3) 9. 4) Б,В,Г,Д. 5) Слово „Фея” обведене колом. 6)
Намальований квадрат. 7) 5,6,7,8,9,10. 8) Намальований м”яч. 9) Написане
слово „болото”. 10) Намальована лінія над словом „лінію”.
Список слів до завдання 2. Сонце, шоу, район, факт, екзамен, прокурор,
теорія, хокей, трон, телевізор, пам”ять, сприймання, любов, спектакль,
радість, народ, мир, репортаж, конкурс, особистість, плавання, комедія,
відчай, лабораторія, основа, психіатрія. (25 слів).
Тема 9. ВІДЧУТТЯ І СПРИЙМАННЯ
Поняття про відчуття. Відчуття в світлі теорії відображення.

Рефлекторна природа відчуттів. Рецептори і аналізатори. Відбір інформації
у відчуттях. Класифікація і види відчуттів.
Загальні властивості відчуттів. Чутливість і її вимірювання. Поняття
про пороги чутливості. Основний психофізичний закон. Адаптація.
Взаємодія відчуттів. Сенсибілізація. Синестезія. Вдосконалення відчуттів у
результаті вправляння. Компенсаторні можливості в галузі відчуттів.
Поняття про сприймання. Предметність, цілісність, структурність,
константність, осмисленість сприймань.
Спрямованість особистості і сприймання, аперцепція. Залежність
сприймання від характеру діяльності. Об’єкт і фон сприймання.
Класифікація і види сприймань. Сприймання простору, часу і руху.
Зорові ілюзії. Роль моторних компонентів у сприйманні. Об’єм зорового
сприймання. Спостереження та умови його ефективності.
Основні поняття: відчуття, рецептор, орган чуття, аналізатор,

екстероцептивні відчуття, інтероцептивні відчуття, пропріоцептивні
відчуття, чутливість, верхній і нижній пороги чутливості, адаптація,
сенсибілізація, синестезія, сприймання, предметність, цілісність,
структурність, константність, осмисленість, аперцепція, ілюзії сприймання.
43
1. Лебедев А.Н. О нейрофизиологических основах восприятия и
памяти // Психологический журнал. – 1992. – Т.13, №2. – С.30 – 41.
2. Логвиненко А.Д. Зрительное восприятие пространства. – М.: Изд-во
МГУ, 1981. – 224с.
3. Кроль В.М. Психологические механизмы зрительного восприятия:
интегральная модель // Вопросы психологии. – 1998. - №6. – с.22 – 32.
4. Хрестоматия по ощущениям и восприятию // Под ред.
Ю.Б.Гиппенрейтер, М.Б.Михайловской. – М.: Изд-во МГУ, 1975. – 400с.
Лабораторна робота №4. Відчуття і сприймання

1. Поняття про відчуття і сприймання як початковий етап пізнавальної
діяльності.Спільне та відмінне у відчуттях та сприйманнях.
2. Фізіологічні основи відчуттів.
3. Класифікація та види відчуттів.
4. Поняття про чутливість. Адаптація відчуттів.
5. Загальні особливості сприймання.
Завдання 1. Нижній поріг чутливості слухових відчуттів.
Мета. Експериментально визначити нижній поріг чутливості
слухових відчуттів за допомогою звукового генератора.
Хід роботи. Дослідження проводиться в парі експериментатор –
досліджуваний. Завданням досліджуваного є встановлення моменту появи
або зникнення звуку у навушниках звукового генератора при різних змінах
його частоти.
Інструкція. У 1 серії експерименту досліджуваний повинен
встановити момент (подати команду „стій”) зникнення звуку при зростанні
частоти генератора. Дослід повторюється 5 разів. У 2 серії експерименту
експериментатор зменшує частоту генератора (із 20 кГц) до тих пір, поки
досліджуваний не почує в навушниках ледве відчутний звук і подасть
команду „стій”. Дослід повторюється 5 разів.
Обробка результатів. Результати дослідження заносяться у
таблицю. Нижній поріг слухових відчуттів визначається за формулою
Е = (Е1 + Е2) 2 ‫׃‬
№ Показники досліджуваного
1 серія – зростання частоти 2 серія – спадання частоти
1
2
3
4
5
Е1 = Е2 =
44
Висновки.
1. Нижній поріг слухової чутливості
__________________________________________________________________
Завдання 2. Особливості сприймання форми при пасивному і

активному дотиковому сприйманні. (5;53 - 56).
Мета. Дослідити індивідуальні особливості сприймання форми.
Інструкція. Вам будуть пред”явлені плоскі фігури. Ваше завдання –
із закритими очима шляхом дотику якомога точніше визначити форму
кожної з них і потім, відкривши очі, відтворити своє уявлення про фігуру
графічно.
Хід роботи.
1 дослід – пасивне сприймання нерухомої фігури. Експериментатор
ставить фігуру на нерухому долоню досліджуваного. При цьому
експериментатору забороняється натискати на фігуру, а досліджуваному –
переміщувати фігуру на долоні.
2 дослід – пасивне сприймання фігури в русі. Експериментатор один
раз плавно обводить контуром фігури по нерухомому вказівному пальцю
правої руки досліджуваного.
3 дослід – редуковане (штучне) активне сприймання –
досліджуваний сам послідовно (без повернень) обводить контур фігури –
стимула вказівним пальцем правої руки. Експериментатор тримає фігуру
таким чином, щоб вона залишалась нерухомою.
4 дослід – активне сприймання. Досліджуваний сам обмацує однією
рукою пред’явлену фігуру.
5 дослід - бімануальне сприймання. Експериментатор пред”являє
досліджуваному фігуру для активного обмацування двома руками. У
процесі досліду досліджуваний здійснює самоспостереження з метою
докладного аналізу функцій рухів пальців кожної з рук, а також
відмінностей фіункцій правої та лівої рук. Окрім словесного звіту,
досліджуваний замальовує запропоновані фігури.
У кожному із дослідів досліджуваному послідовно пред”являють
три фігури різної складності. Тривалість кожного сприймання не обмежена.
Обробка результатів.
1-4 досліди: оцінювання здійснюється за 5-ти бальною шкалою:
5 – малюнок точно відповідає формі тест – об”єкта;
4 – на малюнку спотворені довжини окремих сторін;
3 – спотворені не тільки сторони, але і кути фігури;
2 – спотворені довжини сторін, кути, пропущені один чи декілька
елементів фігури – оригінала;
1 – подібність між малюнком і фігурою повністю відсутня.
45
Отримані бальні оцінки для кожної фігури в дослідах
записують у протокол і визначають середній бал для кожного
досліду.
1 дослід 2 дослід 3 дослід 4 дослід
1 фігура
2 фігура
3 фігура
5 дослід: обробка результатів заключається у складанні
експериментатором письмового звіту про особливості бімануального
сприймання. При цьому до уваги беруться наступні показники:
- різна активність правої і лівої руки;
- різна функціональна роль пальців;
- симультанна робота пальців;
- нерівномірність рухів по контуру (уповільнення, зупинки,
повернення);
- переважаючі функції окремих типів рухів, а саме
пізнавальних і контролюючих.
Висновки.
1. Найбільш оптимальне дотикове сприймання простору у мене
спостерігається при
__________________________________________________________________
2. Це пояснюється тим, що
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
3. Особливостями бімануального дотикового сприймання простору у мене є:
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
Питання для обговорення.

Вправа 1.(3;13.). Мета: Простежити відмінності у об”єктивному та
суб”єктивному типах сприймань.
Хід роботи: Завдання виконується у групі. Досліджуваним впродовж 1
секунди пред”являється слово, яке вони потім записують. Якщо слово
прочитано не повністю або помилково, то воно пред”являється вдруге,
втретє, до того часу, поки досліджуваний не прочитає його правильно.
Стимульний матеріал: правильні довгі слова кожною із зазначених мов
(серія А), та беззмістовні або навмисне викривлені слова (серія Б).
Англомовний варіант:
Серія А – sensibility, institutionalization, conceptualization, instinctively.
46
Серія Б – developmentness, insecurityve, sympatyss, recreatione.
Німецькомовний варіант:
Серія А – zentralzuchthaus, dampfableitungsrohr, rotbannerorden,
arbeitsschutzbekleidung.
Серія Б – psochologie, fihlschlag, zuschreft, zusetz, abwesinheit.
Франкомовний варіант:
Серія А – bruissement, disproportion, bienveillant, parallelement.
Серія Б – faculpatif, physionogie, reorganisatiol, ministerge.
Обговорення. Аналізуються відмінності процесів сприймання. Досліджувані
„об”єктивного типу сприймання” під час першої експозиції прочитують
правильно 3-4 літери, під час другої експозиції до них приєднуються ще 1-2
літери тощо. При демонстрації довгих слів ці досліджувані замість
показаного слова не говорять яке-небудь інше. У ході пред”явлення
викривленого слова вони зазвичай читають його (після ряду експозицій) так,
як саме воно і записане. Досліджувані „суб”єктивного типу сприймання”
уже при першій експозиції „читають” усе показане слово, але зазвичай із
помилками. Лише після ряду експозицій такі досліджувані бачать саме те,
що їм насправді пред”являється. Між зазначеними двома крайніми типами є
й ряд проміжних, перехідних типів сприймання.
Вправа 2.(3;13.). Мета: Довести вплив установки у сприйманні.
Хід виконання роботи. Спершу досліджуваному пропонується прочитати
беззмістовні слова, написані латинським шрифтом: GIDEL, HILUD, DULSA,
DALUF, HANDI, ABSACE, RANNEN, MELODI, CANSE. Після того, як
досліджуваний прочитав такі беззмістовні слова, йому в тому ж самому
темпі пропонується прочитати добре відомі українські слова, які за
конфігурацією не відрізняються від слів латиницею: ЕХО, МЕТР, СОРТ,
СУМА, ОМ, ВЕКТОР, МАСА, ВСЕ.
Обговорення. З’ясовується, що декілька перших українських слів
досліджувані читають латиницею. Це свідчить про наявність попередньої
установки досліджуваним „читати” запропоновані слова латиницею.
Психологічні задачі.
1. Окуляри, лінзи яких перевертають зображення навколо центра сітківки на
180*, створюють у досліджуваних яскраве враження перевернутості
зорового образу. Проте вже на шостий-сьомий день їм повертається
адекватне бачення світу. Про що свідчать результати цих експериментів?
Як вони характеризують природу сприймання? (4;№11.5)
_________________________________________________________________
_________________________________________________________________
__
2. Людина „навчила” комп”ютер читати і розуміти тексти, перекладати їх з
однієї мови на іншу. Проте машина не зможе прочитати рядок, у якому
47
витерто верхню або нижню його половину, тоді як автор зробить це без
особливих утруднень. Як пояснити це явище? Яка властивість людського
сприймання виявляється таким чином? (4;№11.14)
_________________________________________________________________
_________________________________________________________________
__
3. У першій серії експериментів досліджуваного вчили визначати силу звуку
15дБ. У другій серії експериментів через певні проміжки часу подавався ряд
звуків (15 дБ, 30, 45, 60, 75, 90, 105, 120) з проханням указати на кожне
збільшення сили звуку. Виявилося, що досліджувані називали лише звуки
інтенсивністю 30, 60 і 120 дБ. Якою закономірністю можна пояснити ці
результати? Про що вони свідчать?(4;№10.16)
_________________________________________________________________
_________________________________________________________________
__
4. Вищі тварини переважають людину за швидкістю побудови чуттєвих
образів, оцінкою їх емоційного тону та відповідною орієнтацією у
навколишньому середовищі. Проте чуттєві образи людини незрівнянно
багатші: тварина не відображає й сотої долі того, що сприймає людина.Чим
відрізняється сприймання людини від сприймання тварини? Чому
сприймання людини незрівнянно багатше? (4;№11.1)
_________________________________________________________________
_________________________________________________________________
__
. Розглядаючи чорнильні плями, досліджувані майже завжди бачать певні
об’єкти: хмари, озера, тварин, людські обличчя тощо. При цьому одні акцентують
увагу на окремих деталях плями, інші - на її загальній конфігурації. Встановлено,
що зміст образів сприймання і особливості їх побудови досить стійко
характеризують суб’єкт сприймання. Як ці дані характеризують сприймання
людини? З якою властивістю сприймання вони пов”язані? (4;№11.13).
_________________________________________________________________
_________________________________________________________________
__

1. Визначте спільні та відмінні характеристики відчуттів і сприймань.
2. Розкрийте процес породження чуттєвого образу (за О.М.Леонтьєвим).
3. З’ясуйте відмінності у сенсорних та перцептивних образах.
4. Розкрийте зміст психофізіологічних законів Фехнера та Стівенса.
5. Охарактеризуйте особливості сприймання часу.
Глосарій.
48
1. Відчуття – відображення окремих властивостей, якостей предметів
і явищ об”єктивного світу, а також внутрішніх станів організму при
їх безпосередньому впливі на відповідні рецептори.
______________________________________________________________
_____________________________________________________________
2. Аналізатор – нервовий апарат, пристосований для приймання,
аналізу і синтезу сенсорної інформації із зовнішнього і
внутрішнього середовищ.
______________________________________________________________
_____________________________________________________________
3. Чутливість – здатність до продукування відчуттів.
______________________________________________________________
4. Сприймання – цілісне відображення у свідомості людини предметів
і явищ об”єктивної дійсності при їх безпосередньому впливі на
органи чуттів.
______________________________________________________________
5. Перцептивний образ – результат суб”єктивного відображення
людиною навколишньої дійсності, представлений в ідеальному плані.
______________________________________________________________
Тема 10. ПАМ’ЯТЬ
Поняття про пам’ять. Теорії пам’яті. Аналіз асоціаністичних і

гештальтпсихологічних теорій пам’яті. Пам’ять і діяльність особистості.
Фізіологічні основи пам’яті. Уявлення пам’яті.
Види пам’яті.
Процеси пам’яті. Короткочасна і довгочасна пам’ять. Оперативне
запам’ятовування. Мимовільне і довільне запам’ятовування і умови їх
продуктивності. Смислове і механічне запам’ятовування. Заучування і
прийоми його організації вчителем..
Відтворення і впізнавання. Мимовільне і довільне відтворення.
Згадування і спогади. Забування і причини, що його викликають.
Основні поняття: пам”ять, асоціація, запам”ятовування, збереження,

забування, відтворення, довгочасна пам”ять, короткотривала пам”ять,
оперативна пам”ять, емоційна пам”ять, рухова пам”ять, образна пам”ять,
словесно-логічна пам”ять.
1. Заика Е.В. Память: ее развитие и совершенствование // Практична
психологія та соціальна робота. – 2003. - №8. – С.39 – 45.
49
2. Изюмова С.А. Уровни памяти человека и их психофизиологические
характеристики // Вопросы психологии. – 1984. - №6. – С.110 – 118.
3. Лезер Ф. Тренировка памяти. / Пер. с нем. – М.: Мир, 1979. – 167с.
4. Психология памяти. / Под ред. Ю.Б. Гиппенрейтер, В.Я.Романова. –
М.: ЧеРо, 2000. – 816с.
Лабораторна робота №5. Пам’ять

1. Поняття про пам'ять та її життєве значення.
2. Природа пам'яті.
3. Класифікація і види пам'яті.
4. Характеристика процесів пам'яті.
5. Мимовільне і довільне запам'ятовування та умови їх продуктивності.
Завдання 1. Дослідження явища ретроактивного гальмування у
процесі запам’ятовування (2; 81 - 82).
Мета: дослідити явище ретроактивного гальмування.
Інструкція. Вам необхідно запам’ятати ряди чисел і слів, які
демонструватиме експериментатор, з тим, щоб потім їх відтворити.
1 етап. Експериментатор пропонує досліджуваному запам’ятати числа
першого ряду і відтворити цей ряд письмово. Час запам’ятовування не
обмежується.
53, 27, 82, 36, 48, 61, 17, 94, 79, 35.
2 етап. Експериментатор пропонує запам’ятати ряд слів і відтворити його.
Квітка, річка, дошка, годинник, хмара,

стіл, книга, окуляри, будинок, термометр.
3 етап. Експериментатор пропонує досліджуваному повторно відтворити

перший ряд чисел без повторного сприймання. Числені дослідження
показали, що засвоєння ряду слів не перешкоджає відтворенню ряду чисел.
4 етап. Досліджуваний повинен запам’ятати і відтворити другий ряд чисел.
25, 57, 38, 65, 84, 26, 71, 19, 97, 52.
5 етап. Досліджуваного просять знову відтворити перший ряд чисел. При

відтворенні виявляється багато прогалин, помилок, що пояснюються
50
ретроактивним гальмуванням. Воно виникає тоді, коли подається новий
матеріал, схожий на раніше вивчений, який гальмує його відтворення.
Обробка результатів. При обробці результатів підраховується
кількість помилок, прогалин під час другого і третього відтворень першого
ряду чисел. Результати оформляють у таблицю.
Відтворення першого ряду Кількість прогалин Кількість помилок
чисел
Після заучування слів (3
етап)
Після заучування другого
ряду чисел (5 етап)
Висновки.
1. Кількість пропущених або помилково відтворених чисел першого ряду
збільшилась після запам’ятовування другого ряду чисел, що пояснюється
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
Завдання 2. Визначення переважаючого типу пам’яті. (3; 27 - 28).

Мета: дослідити обсяг та різні типи пам’яті.
Інструкція. Ваше завдання полягає у запам’ятовуванні слів. Слова
будуть представлені Вам лише один раз. Після цього за вказівкою
експериментатора Ви відтворюєте те, що запам’ятали (усно чи письмово).
До уваги береться кількість правильно відтворених слів. Порядок
відтворення значення не має.
Хід роботи. Переважаючий тип пам’яті визначається шляхом
демонстрації досліджуваним слів різними способами.
1 серія. Слова для запам”ятовування зачитуються з інтервалом у 3 секунди
(слуховий тип запам”ятовування).
Англомовний варіант: slope, lamp, blackboard, child, jug, house, dog, cat, ham.
Німецькомовний варіант: Auto, Himmel, Topf, Hammer, Lampe, Apfel,
Bleistift, Regen, Blume, Wald.
Франкомовний варіант: le stylo, le papillon, le pouvoir, la porte, le ciel, le
chapeau, le train, l’assiette, la bouche, la sale.
2 серія. Виконання другої серії здійснюється через 5 хв. після закінчення 1
серії. У даній серії експериментатор показує респондентам слова, записані
на окремих картках (зоровий тип запам”ятовування). Інтервал між
демонстраціями – 3 сек.
Англомовний варіант: fense, girl, juice, husband, corridor, corn, cord, post-
office, table, melon.
Німецькомовний варіант: Nuss, Gans, Schnee, Flugzeug, Kugelschreiber, feld,
Winter, Kerze, Kirschen, Pfannkuchen.
51
Франкомовний варіант: la tasse, la rue, le peintre, le papin, la fleur, le cahier, le
manteau, la voiture, le sport, le café.
3 серія. Досліджуваним пропонується під час прослуховування слів
„записувати” їх ручкою у повітрі з метою забезпечення моторного
компоненту сприймання матеріалу (моторно-слуховий тип
запам”ятовування).
Англомовний варіант: bee, baseball, baby, chalk, cloud, parents, pencil, pen,
wolf, tiger.
Німецькомовний варіант: Kuh, Sommer, Pfirsich, Schiff, Nebel, Beere, Fluss,
Tasse, Lineal, Straßenbahn.
Франкомовний варіант: le bebe, le marche, l’ami, le journal, la carte, le crayon,
la chevre, l’usine, la pomme, le soleil.
4 серія. Проведення серії відбувається після 10-хвилинної перерви. Її мета –
забезпечити комбінований тип сприймання матеріалу. Для цього
досліджуваним пропонується не лише прослухати слова, але і записати їх на
окремому аркуші. Після останнього слова аркуш перевертається і лише
після цього респонденти відтворюють те, що запам”ятали (комбінований
тип запам”ятовування).
Англомовний варіант: bag, bread, boy, luggage, people, school, snake, textbook,
worm, water.
Німецькомовний варіант: Huhn, Zimmer, Sommer, Wiese, Pilze, Antrieb, Heft,
Pflanze, Gabel, Bett.
Франкомовний варіант: le renard, le pont, la terre, la page, le magasin, le pied,
le champ, le lit, le livre, la ville.
Обробка результатів. Результати виконання кожної серії –

кількість правильно відтворених слів - заносяться у таблицю. За 100%
береться кількість слів у кожній серії – 10; і визначається % правильно
відтворених слів у кожній серії.
Тип запам’ятовування К-ть слів,

%
1 серія – слухове запам’ятовування
2 серія - зорове запам’ятовування
3 серія – моторно – слухове запам’ятовування
4 серія – комбіноване запам’ятовування
Переважаючий тип запам’ятовування визначається шляхом
порівняння кількості правильно відтворених слів у кожній з чотирьох серій.
Середнім обсягом безпосередньої пам’яті вважається 5-9 слів.
Висновки.
1. У результаті проведеного дослідження я виявив
52
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________

1. За віруванням одного з мексиканських племен, успішному збиранню кактуса
(що є дуже важливим для них), перешкоджає „гріх” дружин збирачів. Тому
після того, як чоловіки вирушили у похід, жінки збираються і сповідуються
перед „великим батьком” – вогнем. Для цього кожна кидає в багаття мотузок, на
якому вузлами позначає своїх коханців. Яку роль відіграють ці вузли? Як вони
відбивають природу людської пам”яті? (4;№12.2).
_________________________________________________________________
_________________________________________________________________
__
2. Електростимуляція скроневої ділянки недомінантної півкулі мозку
викликала у хворої образ події, яка перелякала її ще у дитинстві. Стимуляція
цієї самої ділянки перенесла другу хвору на двадцять років назад, і вона
побачила себе з новонародженою дочкою на руках. Пацієнтки начебто
переносились у світ назавжди забутих подій минулого і заново переживали
їх. Про що свідчать ці випадки? Можливо, людина взагалі нічого не
забуває? Як ці випадки характеризують природу пам’яті? (4;№12.3).
_________________________________________________________________
_________________________________________________________________
__
3. Молода малоосвічена німкеня, захворівши на лихоманку, у маренні
заговорила грецькою, латинською і давньоєврейською мовами. З’ясувалося,
що дівчинкою вона жила у пастора, який часто читав книги вголос. Проте
одужавши, вона навіть не підозрювала, які багатства зберігає її пам’ять. Про
що свідчать подібні факти? Що вони дають для розуміння природи і
механізмів пам’яті? (4;№12.5).
_________________________________________________________________
_
1. Розкрийте онтогенетичні особливості пам’яті.
2. З’ясуйте умови ефективності мимовільного запам’ятовування.
3. Що дає для розуміння природи пам’яті діяльнісна теорія?
4. Охарактеризуйте суб’єктивні чинники продуктивності пам’яті.
5. Розкрийте зміст та види уявлень пам’яті.
Глосарій.
53
1. Пам’ять – психічний процес, який містить запам’ятовування,
збереження, відтворення та забування різноманітного досвіду людини.
______________________________________________________________
______________________________________________________________
2. Асоціація – зв’язок між психічними явищами, за якого актуалізація
одного з них зумовлює появу іншого.
______________________________________________________________
______________________________________________________________
3. Запам’ятовування – процес пам’яті, за допомогою якого
відбувається введення нової інформації у пам’ять і закріплення
шляхом пов’язування із набутим раніше.
______________________________________________________________
4. Збереження – процес пам’яті, який забезпечує тривале утримання
інформації в головному мозку людини.
_____________________________________________________________
5. Відтворення – процес пам’яті, внаслідок якого актуалізується
раніше закріплений зміст шляхом переведення його з довгочасної
пам’яті в оперативну.
______________________________________________________________
Тема 11. МИСЛЕННЯ І УЯВА
Поняття про мислення як вищу форму пізнавальної діяльності.

Соціальна природа мислення. Мислення і чуттєве пізнання. Вивчення
мислення в психології і логіці. Поняття, судження і умовиводи. Мисленнєві
операції.
Мислення і мова. Єдність мислення і мови. Фізіологічні основи
мислення. Історичний процес утворення понять. Формування понять в
процесі навчання.
Мислення як діяльність. Проблемна ситуація і задача. Мислення і
розв’язування задач. Психологічні проблеми комп’ютеризації навчання.
Види мислення і його індивідуальні особливості.
Методи вивчення мислення учнів.
Поняття про уяву. Соціальна природа уяви.
Активна роль уяви в проблемних ситуаціях, що характеризуються
дефіцитом інформації. Уява як “образне” мислення. Випереджуюче
відображення в процесі уяви. Види уяви.
Фізіологічні основи уяви.
Аналітико-синтетичний характер процесів уяви. Способи
синтезування, що забезпечують виникнення образів фантазії.
54
Індивідуальні якості уяви. Роль фантазії в грі дітей і художній та
науковій творчості дорослих.
Методи вивчення уяви учнів.
Основні поняття: мислення, поняття, судження, умовисновки, мислительні

операції, мислительні дії, проблемна ситуація, уява, випереджуюче
відображення, аглютинація, літота, гіперболізація, схематизація, типізація,
творчість, мрія.

1. Бойко Е.И. Механизмы умственной деятельности: Избр. психол.
труды. – М., Воронеж: МОДЭК, 2002. – 688с.
2. Бьюзен Т. Супермышление: как повысить ясность и эффективность
мышления, а также общий уровень интеллекта и быстроту мысли /
Пер. с англ. – Минск: Попурри, 2003. – 304с.
3. Мышление: процесс, деятельность, общение. / А.В.Брушлинский,
М.И.Воловикова, Б.О.Есенгазиева. – М.: Наука, 1982. – 387с.
Лабораторна робота №6. Мислення і уява

1. Поняття про мислення як вищу форму пізнавальної діяльності.
2.Форми мислення. Мислительні операції.
3. Психологічна характеристика процесу розв'язування задач.
4. Індивідуальні відмінності мислення та уяви.
5. Уява, її соціальна природа і роль у проблемних ситуаціях.
6. Роль уяви в художній і науковій творчості.
7. Прийоми створення образів уяви.
Завдання 1. Оцінка понятійного мислення за допомогою методики
„Порівняння понять”.(5; 158 - 159).
Мета. Дослідити особливості понятійного мислення, здатність до
виділення істотних понять.
Хід роботи. Основна проблема при оволодінні понятійним
мисленням – у виділенні істотних ознак понять, що відбувається
обов’язково за участю мови. Досить часто дорослі люди, особливо ті, котрі
користуються вербальними знаками нерідної мови (при вивченні іноземної
мови), при порівнянні понять беруть до уваги зовнішні ознаки (подібне
звучання, написання, кількість літер), не враховуючи змісту понять,
результатом чого стають числені помилки комунікацій.
Інструкція. Досліджуваний отримує бланк з 22 парами понять, що
порівнюються. Завдання полягає у тому, щоб знайти і вказати спільні істотні
ознаки для порівнюваних понять. Час виконання кожної серії фіксується.
55
№ Поняття, що порівнюються Спільна істотна ознака Час,
сек.
1 Ранок – вечір
2 Корова – кінь
3 Льотчик – танкіст
4 Ріка – пташка
5 Дощ – сніг
6 Маленька дівчинка – велика лялька
7 Брехня – помилка
8 Вовк – місяць
9 Черевик – олівець
10 Золото – срібло
11 Молоко – вода
12 Сани – віз
13 Окуляри – гроші
14 Озеро – річка
15 Поїзд – літак
16 Склянка – півень
17 Вісь – оса
18 Яблуко – вишня
19 Лижі – ковзани
20 Червоний – зелений
21 Ворона – горобець
22 Вітер - сіль
Обробка та інтерпретація результатів. Порівнюючи поняття між
собою, досліджуваний здійснює аналіз загального поля семантичних ознак і
відбирає найбільш стійкі, характерні, тобто істотні. Серед порівнюваних
понять 15 пар належать до одного семантичного поля ознак, а 7 – до різних.
Основна мета даного тестування – виявити вміння досліджуваного до
диференціації порівнюваних і непорівнюваних понять („різнопольових”).
Якщо досліджуваний не бачить різниці між однорідністю-неоднорідністю
понять, і знаходить спільні ознаки у будь-яких пар, то це може свідчити як
про добре розвинену уяву, так і про схильність до демагогічних міркувань;
що потребує подальшого цілеспрямованого дослідження.
При кількісній обробці результатів правильна відповідь з 15
однорідних пар оцінюється в 1 бал, результати додають. Норма розвиненого
понятійного мислення знаходиться в межах 10 – 15 балів. Більш низькі
результати свідчать про недостатньо розвинене уміння виділяти і
узагальнювати ознаки понять.
Висновки.
56
1. У результаті виконання методики „Порівняння понять” я отримав
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
3. Індивідуальними особливостями мого мислення можна визначити:
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
Завдання 2. Дослідження творчої уяви (3; 71 - 72).

Мета. Дослідити індивідуальні особливості творчої уяви.
Хід роботи. Зміст завдання заключається у складанні речень із
наперед заданими словами. Кількість складених речень за визначений
обмежений час демонструє рівень розвитку творчої уяви досліджуваного.
Оцінюється також оригінальність, дотепність складених речень.
Інструкція. Вам пропонується скласти якомога більше речень із
наведеними словами, причому в кожне речення повинні входити усі три
слова. Складені речення слід записати на аркуші паперу. На виконання
завдання дається 10 хвилин.
Обробка результатів. Показниками творчості у даному дослідженні
є величина балів за оригінальне та найбільш дотепне речення та сума балів
за всі речення, складені впродовж 10 хвилин. Ці показники встановлюються
віповідно до наведеної нижче шкали.
№ Характеристика складеного речення Бали
1. У реченні використані усі три слова у оригінальній дотепній 6
комбінації
2. Використано усі три слова без особливої дотепності, але в 5
оригінальній комбінації.
3. Використано усі три слова у звичайній комбінації. 4
4. Усі три слова використано у менш необхідній, але логічно 3
допустимій комбінації.
5. Правильно використано лише 2 слова, а третє використано з 2,5
„натяжкою”, через суто лексичний зв”язок.
6. Правильно використано лише 2 слова, а третє штучно введено в 1
речення.
7. Досліджуваний правильно зрозумів завдання, але слова поєднані 0,5
формально, або використані із спотворенням.
8. Речення становить беззмістовне поєднання усіх трьох слів. 0
Якщо досліджуваний придумав дуже схожі речення з повторенням
теми, то друге та всі наступні подібні речення оцінюються половиною
початкового балу.
Якісна характеристика словесної творчості, яка визначається за
кількістю балів, отриманих за дотепне та оригінальне речення, відповідає
максимальній оцінці будь-якого із складених речень. Ця оцінка не
перевищує 6 балів і вказує на розвинену творчість та оригінальність. Якщо
57
оцінка даного показника становить 5 або 4 бали, то прояв творчості слід
вважати середнім. У разі, коли оцінка становить лише 2 або 1, то рівень
розвитку творчості респодента є низьким.
Другий показник – сума балів. Він дає підстави для аналізу та
інтерпретації при порівнянні результатів роботи певної групи осіб.
Порівнявши свій кількісний показник із середньогруповим, студент може
зробити висновок про власний рівень розвитку словесної творчості.
Висновки.
1. У результаті проведеного дослідження я виявив
_________________________________________________________________
_________________________________________________________________
__
2. Аналіз кількісного показника розвитку творчості - ____ балів та
порівняння його із середньогруповим - ____ балів дозволяє стверджувати
_________________________________________________________________
_________________________________________________________________
__
Психогімнастичні вправи [5;164].

1. Переклад на суахілі.
Мета. Продемонструвати індивідуальні особливості міркувань і
формулювання умовиводів, ознайомитись із рефлексією мислення.
Інструкція. Вам слід, користуючись „підказкою”, перекласти мовою
суахілі (мова народів Африки) контрольну фразу українською мовою.
Фіксуйте основні етапи розв”язання задачі з метою наступного аналізу.
„Підказка”.
Він любить тебе – акупенда
Він б’є їх – авапига
Я б’ю тебе – никупига
Він любить нас - авупенда
Перекладіть мовою суахілі фразу українською мовою – „Я люблю тебе”.
Інтерпретація результатів. У самозвіті досліджуваного бажано виділити
основні фази мислительного процесу – від оцінювання даних і зародження
гіпотези до реалізації рішення і отримання кінцевого результату.

1. На початку 30-тих років жителям віддалених районів Узбекистану,
переважно неграмотним, пропонували зображення чотирьох предметів:
молотка, сокири, пилки, і поліна з проханням виділити серед них „зайвий”.
Найчастіше вони відповідали „все потрібно”. Навіть розповідь
експериментатора про те, що один досліджуваний вважав зайвим поліно,
58
коментувалася так: „Напевно, у нього багато дров”. Лише люди грамотні
могли впоратись із цим завданням. (4;№13.12) Поясніть результати цього
дослідження. Як вони характеризують мислення?
_________________________________________________________________
_________________________________________________________________
__
2. Сучасні комп”ютери можуть здійснювати складні обчислення, грати у
шахи, складати вірші, музику, читати і перекладати тексти. Людина, яка
виконує ці дії, без сумніву, мислить. Чи мислить комп’ютер? Чим
відрізняється таке мислення від мислення людини? (4;№13.9).
_________________________________________________________________
_________________________________________________________________
__
3. Пізнавальна діяльність вищих тварин за будовою майже не відрізняється
від пізнавальної діяльності людини. Вона також включає відчуття,
сприймання, пам”ять, мислення. Можна дійти висновку, що пізнавальна
діяльність людини має еволюційні передумови, але „заважає” уява, джерел
якої у тваринному світі немає. Чому уява виділяється серед інших складових
пізнавальної діяльності людини? Які функції виконує у пізнавальній
діяльності людини? (4;№14.1).
_________________________________________________________________
_________________________________________________________________
__
4. Окуляри було винайдено ще в дохристиянські часи, а потім в епоху
Відродження; явище радіоактивності спочатку відкрив Ньєпс, а після нього
(у 1896р.) Беккерель. Принаймі двічі винаходили: паровоз, повітряну кулю,
підводний човен, кондиціонер, монорейкову дорогу. Як пояснити ці
випадки? Що вони дають для розуміння сутності уяви? (4;№14.6).
_________________________________________________________________
_________________________________________________________________
__
5. Людині знадобились сотні тисяч років, щоб навчитися добувати вогонь,
сіяти хліб, писати. Тисячоліття вона йшла від вітряка до парової машини.
Століття – від відкриття електричного струму до його широкого
застосування. Від появи ідеї про можливість ланцюгової уранової реакції до
її втілення минули десятиліття. Нові моделі сучасних комп’ютерів
розробляються швидше, ніж користувачі встигають опановувати попередні
зразки. Про що свідчить ця закономірність? Як вона характеризує процес
створення нових образів? (4;№14.8).
_________________________________________________________________
_________________________________________________________________
__
59
Список правильно виділених ознак для однорідних пар понять (Завдання 1).
1. Частина (час) доби.
2. Домашні (сільськогосподарські) тварини.
3. Військова професія (керування військовою технікою).
5. Атмосферні опади.
6. Зовнішня подібність, аналогія, розмір, гра.
7. Причинно-наслідкове викривлення дійсності.
10. Дорогоцінні метали.
11. Рідина для пиття.
12. Сільський транспорт.
14. Природні водойми.
15. Транспорт.
18. Плоди фруктових дерев (фрукти-ягоди).
19. Спортивний зимовий інвентар, зимові види спорту.
20. Колір.
21. Птахи.
Правильна відпоівдь до психогімнастичної вправи №1 – никупенда.
1. Визначте закономірності формування понять у школярів у процесі
навчання.
2. Визначте відмінності мислительної задачі та проблемної ситуації.
3. З’ясуйте фізіологічні основи уяви.
4. Охарактеризуйте види уяви.
5. Визначте роль уяви у діяльності та розвитку свідомості особистості.
Глосарій.
1. Мислення – процес опосередкованого і узагальненого відображення
дійсності під час або внаслідок її аналізу і синтезу.
______________________________________________________________
______________________________________________________________
2. Мисленнєві дії – це дії з об’єктами, відображеними в образах
уявлень, уяви та у поняттях.
______________________________________________________________
______________________________________________________________
3. Проблемна ситуація – ситуація виконання теоретичного чи
практичного завдання, за якої раніше набутих знань виявляється
недостатньо і виникає суб’єктивна потреба у нових знаннях.
______________________________________________________________
______________________________________________________________
4. Уява – психічний процес, який виявляється у створенні людиною на
основі її попереднього досвіду образів об’єктів, яких вона
безпосередньо не сприймала і не сприймає у даний момент.
______________________________________________________________
______________________________________________________________
______________________________________________________________
60
5. Мрія – особливий вид уяви, який виявляється у створенні образів
бажаного майбутнього.
______________________________________________________________
______________________________________________________________
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІІ.
Тема 12. ЕМОЦІЙНО-ВОЛЬОВА СФЕРА ОСОБИСТОСТІ
Поняття про емоції і почуття. Функції емоцій і почуттів. Емоції

прості, складні, довготривалі, короткотривалі, стенічні, астенічні. Зв’язок
емоцій і почуттів з потребами людини. Поняття про вищі почуття.
Теорії емоцій: теорія емоцій Джеймса-Ланге; активаційні теорії
(Ч.Шерінгстон, К.Юнг та ін.); таламічна теорія (В.Кенон), теорія
когнітивного дисонансу Л.Фестінгера; конфліктна теорія (Д.Хебб,
Е.Клапаред, П.Жане); інформаційна теорія П.Симонова. Фізіологічне
підгрунтя емоцій і почуттів.
Вираження емоцій і почуттів. Форми переживання емоцій і
почуттів: чуттєвий тон, афект, стрес, настрій, пристрасть, фрустрація. Вищі
почуття: моральні, інтелектуальні, естетичні, праксичні. Основні емоційні
стани і їх вираження (радість, здивування, страждання, страх, гнів, сором,
тривога, роздратування та ін.). Розвиток і виховання культури емоцій і
почуттів у дітей.
Поняття про волю. Мотиваційна сфера особистості і вольова
діяльність. Потяги, бажання і прагнення особистості. Ризик як прояв
активності суб’єкту. Локус контролю.
Вольовий акт і його структура.
Вольові якості особистості і їх формування. Завдання виховання і
самовиховання волі.
Основні поняття: емоції, почуття, моральні, інтелектуальні, естетичні

почуття, праксичні почуття, стрес, депресія, афект, настрій, пристрасть,
воля, детермінізм, волюнтаризм, вольовий акт, боротьба мотивів, прийняття
рішення, вольове зусилля, вольові якості, локалізація контролю,
саморегуляція, ризик.

1. Изард Кэрролл Э. Психология эмоций. – СПб.: Питер, 1999. – 46с.
2. Ильин Е.П. Психология воли. — СПб., 2000.
3. Лук А.И. Эмоции и личность. – М.: Знание, 1982. – 175с.
4. Малімон Л.Я. До проблеми діагностики емоційності як властивості
особистості // Практична психологія і соціальна робота. – 2002. –
№7. – С.59-66.
61
5. Носенко Э.Л. Эмоциональное состояние и речь. – К.: Вища школа,
1981. – 195с.
6. Рогов Е.И. Эмоции и воля. – М.: Владос, 1999. – 240с.
Семінар №3. Емоції та почуття

1. Поняття про емоції та почуття. Психологічні теорії емоцій.
2. Форми переживання емоцій та почуттів.
3. Класифікація різновидів емоцій.
4. Види вищих почуттів.
5. Поняття про волю та її функції. Теорії волі.
6. Вольові дії та їх особливості. Структура вольового акту.
7. Класифікація вольових якостей особистості

1. Якщо порівняти тварину і людину, дитину і дорослого, маловиховану і
виховану людину, то можна помітити, що разом із розвитком психіки емоції
все більше відступають на задній план. Складається враження, що вони
взагалі небажане явище у житті людини. Батьки, наприклад, усіляко
засуджують безпосередні, емоційні реакції дитини і, навпаки, заохочують
емоційну витримку. Чи не втратить людина майбутнього тих реакцій, що
мали сенс у давнину? Чи є в емоцій майбутнє? (4;№16.3)
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
2. Люди здавна протиставляють інтелект та емоції. Перший важають
джерелом розумної поведінки, другі – імпульсивної, відповідної до
актуальних потреб. Там, де беруть гору емоції, людина здійснює
необдумані, важкопояснювані вчинки чи проступки. Напевне, не випадково,
що конфлікт розуму і почуттів – улюблена тема в мистецтві. Чи має таке
протиставлення наукове підтвердження? Як психологія розглядає
співвідношення інтелекту і емоцій? (4;№16.2)
_________________________________________________________________
_________________________________________________________________
__
3. Досліджувані аналізували слова, які позначали різні емоції, та виділяли
серед них ті, що характеризували їхню власну емоційну сферу. Так було
виділено три типи людей: у представників першого переважали позитивні
емоції, другого – негативні, для третього типу співвідношення таких емоцій
було приблизно однаковим. Що це за явище? Які висновки випливають з
цього дослідження? (4;№16.12)
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
62
4. Досліджуваним пропонували на вибір завдання, одні з яких вимагали
наполегливості, а інші – механічного перебирання способів дій. З’ясувалося,
що впевнені, організовані і цілеспрямовані люди обирали тільки перші
завдання, а безініціативні, безвідповідальні, схильні покладатися на волю
обставин – тільки завдання другого виду. Про що свідчать ці дані? Який
аспект волі вони характеризують? (4;№17.18)
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
5. Фізик В.Гейзенберг так описував свій стан після приходу до влади

нацистів: „Мене мучила дилема: виїхати чи залишитись. Я буквально
заздрив друзям, у яких силою відібрали можливість перебування у
Німеччині і які знали, що повинні її покинути. Щодо них допущена
несправедливість.., але принаймі вони позбавлені вибору.” Яке явище
ілюструють ці слова? Як вони характеризують волю? (4;№17.11)
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
Завдання 1. Дослідження наполегливості при вивченні іноземної
мови (3; 151 - 152).
Мета: виявити рівень наполегливості.
Хід роботи. Дослідження наполегливості здійснюється шляхом
визначення часу, необхідного для виконання завдання. Дослідження
проводиться у парах. Метою досліджуваного є скласти речення із
запропонованих слів.
Інструкція. Необхідно із кожним з трьох наборів слів скласти
речення так, що до речення увійшли усі запропоновані слова. Час роботи
над кожним реченням фіксується експериментатором.
Тестовий матеріал.
Англомовний варіант.
Набір №1. One, can, language, a, foreign, scarcely, to get on, of,
knowledge, without, some, but, any, a lot of, learning, takes, efforts.
Набір №2. Difficult, herself, to, new, the, she, finds, it, to accustom,
ideas.
Набір №3. Book, been, pins, vegetables, great, son, dream, meat,
window, tree, too, self-important.
Німецькомовний варіант.
Набір №1. statt, zu, das Problem, lieben, als, zu, die meisten, der Liebe,
sehen, warden, Menschen, konnen, zu, selbst, und, das Problem, in erster Linie,
geliebt, lieben.
63
Набір №2. heute, warden, dass, streng, Partner, genug, Kinder, erzogen,
nicht, ihr, findet.
Набір №3. Land, Bewertung, das, zunehmen, Vertretung, in, bzw.,
friedlich, die, taten, betrachten, Nachrichten, von, Amerikaner, herstellen,
Begutachtung, Spannung, die, helfen, die, Personalien.
Франкомовний варіант.
Набір №1. prussiens, fumaient, devant, chez, etaient, les portes, et,
comme, des maisons, eux, les soldats, s`ils, parlaient.
Набір №2. tout, est, le train, quand, sorti, le monde, s’est, une station,
arrete’ dans.
Набір №3. a, pris, n’avez, du tabac, il, pas, s’est, l’homme, et, mais,
leve, la gare, demain, vous.
Обробка результатів. Під час обробки результатів перевіряється
правильність виконання завдань, зіставляється час, затрачений на складання
кожного речення та вираховується показник наполегливості. Якщо перші
два речення були складені вірно, то вираховують показник наполегливості Р
– це відношення часу, витраченого на виконання третього завдання, до
середнього часу, витраченого на виконання перших двох завдань.
P = Т3 ‫( ( ׃‬Т1 + Т2):2 ),
де, Т1 – час, затрачений на складання першого речення;
Т2 – час, затрачений на складання другого речення;
Т3 – час, затрачений на складання третього речення.
Рівень наполегливості визначається за величиною показника Р
згідно з таблицею.
Величина Р Рівень наполегливості
0 – 1,9 Низький
2,0 – 2,9 Середній
3,0 і більше Високий
Висновки.
1. За результатами тестування я виявив
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
3. Причинами такого рівня наполегливості у мене можуть бути:
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
Завдання 2. Дослідження власних емоційних станів.

Мета: виявити власні переважаючі емоції впродовж певного часу.
Хід роботи: Сучасна гештальтпсихологія (Ф.Перлз) виокремлює
п’ять базових (основних) емоцій, які містять у собі палітру інших
64
переживань: Mad, Scared, Sad, Glad, Sexy. Розпізнавання цих емоцій у
своєму житті, усвідомлення їх створює передумови до керування своїми
емоціями та почуттями.
Інструкція. Ознайомтесь із наведеним нижче переліком основних
емоційних станів людини. Оберіть часовий проміжок – останній тиждень – і
відзначте – які саме емоції та скільки разів ви переживали впродовж цього
часу.
MAD SCARED SAD GLAD SEXY

ГНІВ СТРАХ СМУТОК РАДІСТЬ ЛЮБОВ
Лють Жах Розпач Піднесення Прийняття
Ненависть Заціпеніння Відчай Захоплення Повага
Несамовитість Переляк Горе Натхнення Підтримка
Істерика Приголомшеність Сум Захват Безпека
Злість Побоювання Страждання Зацікавленість Довіра
Обурення Тривога Скорбота Здивування “+” Співчуття
Роздратування Підозра Туга Пожвавлення Закоханість
Відраза Приниженість Печаль Допитливість Замилування
Агресія Розгубленість Жаль Інтерес Захоплення
Ворожість Провина Безнадія Очікування Симпатія
Огида Сором Розчарування Передчуття Млість
Презирство Обережність Відчуженість Надія Ніжність
Неприязнь Зніяковілість Розкаяння Хвилювання “+ Приязнь
Заздрість Очікування “-” Розгубленість Полегшення Доброта
Гордовитість Збентеження Нудьга Приємність Щирість
Образа Острах Безпорадність Віра Дружелюбність
Прикрість Сумнів Сподівання Приналежність
Зловтіха Хвилювання “-” Сміх Зацікавленість
Здивування “-” Подив - Теплота Задоволення
Зарозумілість Справедливість Спокій
Впевненість Вдячність
Безтурботність Байдужість
Висновки.
__________________________________________________________________
______________________________________________________________
Базові емоції (К.Ізард):
1. Задоволення – радість
2. Інтерес – збудження
3. Здивування – переляк
4. Горе – страждання
5. Гнів – лють
6. Страх – жах
7. Відраза - огида
8. Сором – приниження
1. Охарактеризуйте взаємозв’язок емоцій та почуттів.
65
2. З’ясуйте відмінності емоцій у людини і тварин.
3. Визначте взаємовплив емоцій та пізнавальної сфери особистості.
4. Охарактеризуйте функції емоцій у психічному житті людини.
5. Охарактеризуйте проблему свободи волі у історії розвитку психології.
6. Визначте істотні відмінності довільних і власне вольових дій
7. Охарактеризуйте безвілля та визначте причини його виникнення.
Глосарій.
1. Емоції – психічні стани і процеси, в яких відображається
безпосереднє, ситуативне переживання життєвих явищ, зумовлене
їх відношенням до потреб суб”єкта.
______________________________________________________________
______________________________________________________________
2. Почуття – специфічна форма відображення дійсності, в якій
виявляється стійке суб’єктивно-емоційне ставлення людини до
предметів і явищ.
______________________________________________________________
______________________________________________________________
3. Стрес – стан психічного напруження, який виникає у людини в
процесі діяльності, ускладненої певними обставинами.
______________________________________________________________
4. Воля – властивість психіки, що виявляється в здатності людини
здійснювати свідому організацію і регуляцію своєї діяльності та
поведінки, спрямовану на подолання труднощів при досягненні мети.
______________________________________________________________
______________________________________________________________
5. Локус контролю – індивідуальна якість людини, яка характеризує її
схильність приписувати відповідальність за наслідки своєї діяльності
зовнішнім силам або ж внутрішнім станам і переживанням.
______________________________________________________________
______________________________________________________________
6. Вольові якості – відносно стійкі, незалежні від конкретної ситуації
психічні утворення, що засвідчують досягнутий особистістю рівень
свідомої саморегуляції поведінки.
______________________________________________________________
Зразки правильно складених речень до Завдання 1.

Анголомовний варіант.
1. One can scarcely get on without some knowledge of a foreign language, but learning any language
takes a lot of efforts.
2. She finds it difficult to accustom herself to the new ideas.
3. Немає вирішення.
Німецькомовний варіант.
66
1. Die meisten Menschen sehen das Problem der Liebe in erster Linie als das Problem, selbst geliebt
zu warden, statt zu lieben und lieben zu konnen.
2. Ihr Partner findet, dass Kinder heute nicht streng genug erzogen werden.
Франкомовний варіант.
1. Les soldats pressiens, devant les portes des maisons, parlaient et fumaient comme s’ils etaient chez
eux.
2. Quand le train s’est arrete` dans une station, tout le monde est sorti.
Тема 14. ТЕМПЕРАМЕНТ І ХАРАКТЕР
Поняття про темперамент. Стійкість і постійність темпераменту в

ході психічного розвитку. Коло психічних якостей, що характеризують
темперамент. Фізіологічні основи темпераменту. Тип ВНД і темперамент.
Психологічна характеристика типів темпераменту.
Проблеми мінливості темпераменту. Роль темпераменту в трудовій і
навчальній діяльності людини. Темперамент і індивідуальний стиль
діяльності.
Поняття про характер. Характер і індивідуальність людини. Знання
характеру-основа індивідуального підходу до учнів.
Структура характеру. Риси характеру і закономірна залежність між
ними. Соціально-історична обумовленість формування рис характеру.
Акцентуація рис характеру.
Основні поняття: темперамент, тип вищої нервової діяльності, сила

нервових процесів, рухливість нервових процесів, врівноваженість нервових
процесів, холерик, сангвінік, флегматик, меланхолік, індивідуальний стиль
діяльності, характер, риси характеру, акцентуація характеру.

1. Мерлин В.С. Очерк теории темперамента. – М., 1964.
2. Павлов И.П. Двадцатилетний опыт объективного изучения ВНД
животных // Хрестоматия по психологии / Под ред.
А.В.Петровского. – М.: Просвещение, 1977. – С. 316 – 320.
3. Психология индивидуальных различий. / Под ред.
Ю.Б.Гиппенрейтер. – М., 2000.
4. Стреляу Я. Роль темперамента в психическом развитии. – М., 1982.
5. Теплов Б.М. Психология и психофизиология индивидуальных
различий. Избранные психологические труды. М., 1998.
Лабораторна робота №7. Темперамент і характер

1. Поняття про темперамент. Фізіологічні основи темпераменту.
2. Характеристика типів темпераменту.
67
3. Темперамент і спадковість.Особливості темпераменту та їх
врахування у діяльності. Індивідуальний стиль діяльності та
темперамент особистості.
4. Природа і сутність характеру.
5. Взаємозв’язок темпераменту і характеру.
6. Властивості характеру. Проблема типу характеру. Акцентуації
характеру.
Завдання 1. Методика визначення психологічної характеристики
темпераменту. (6; 30 - 33).
Мета. Дослідити основні характеристики темпераменту.
Хід роботи. Опитувальник дозволяє діагностувати наступні полярні
його властивості: екстраверсію – інтроверсію, ригідність – пластичність,
емоційну збудливість – емоційну врівноваженість, темп реакції (швидкий -
повільний), активність (високу – низьку.)
Інструкція. Слід дати відповідь на кожне питання „так” чи „ні” і
записати свою відповідь поруч із номером питання. Не слід витрачати
багато часу на обдумування питань. Відповідайте перше, що спаде вам на
думку. Відповідайте на всі питання підряд, не пропускаючи жодного.
№ Зміст питання Так Ні
(+) (-)
1 Ви любите часто бувати у компаніях?
2 Ви уникаєте володіти речами, які ненадійні, неміцні, хоч і гарні?
3 Часто у вас бувають підйоми і спади настрою?
4 Під час бесіди ви дуже швидко говорите?
5 Вам подобається робота, що потребує повного напруження сил і здібностей?
6 Трапляється, що ви передаєте чутки?
7 Чи вважаєте ви себе людиною дуже веселою і життєрадісною?
8 Ви дуже звикаєте до певного одягу, його кольору і крою, так, що важко
змінюєте його на що-небудь інше?
9 Чи часто ви відчуваєте потребу в людях, котрі вас розуміють, можуть
схвалити і втішити?
10 У вас швидкий почерк?
11 Чи шукаєте ви самі собі роботу, заняття, хоча можна було б і відпочивати?
12 Чи буває так, що ви не виконуєте своїх обіцянок?
13 У вас багато дуже хороших друзів?
14 Чи важко вам відірватись від справи, якою ви захоплені і переключитись на
щось інше?
15 Чи часто вас мучить відчуття провини?
16 Зазвичай ви ходите дуже швидко, незалежно від того, поспішаєте чи ні?
17 У школі ви працювали над складними задачами до тих пір, поки не
розв”язували їх?
18 Чи буває, що іноді ви міркуєте гірше, ніж зазвичай?
19 Вам легко знайти спільну мову з незнайомими людьми?
20 Чи часто ви плануєте, як будете себе поводити при зустрічі, бесіді?
21 Ви запальні і легко ранимі натяками і жартами над вами?
68
22 Під час бесіди зазвичай ви жестикулюєте?
23 Найчастіше ви прокидаєтесь зранку свіжим і відпочившим?
24 Чи бувають у вас такі думки, про які б ви не хотіли, щоб про них знали інші?
25 Чи любите ви жартувати над іншими?
26 Чи схильні ви до того, щоб грунтовно перевірити свої думки, перш ніж
повідомляти їх будь-кому?
27 Чи часто вам сняться кошмари?
28 Зазвичай ви легко запам’ятовуєте і засвоюєте новий навчальний матеріал?
29 Ви настільки активні, щоб вам важко навіть декілька годин бути без справ?
30 Чи бувало, що розізлившись, ви виходили з себе?
31 Вам не важко внести пожвавлення до доволі нудної компанії?
32 Ви зазвичай довго розмірковуєте, приймаючи будь-яке, навіть не дуже
важливе, рішення?
33 Вам говорили, що ви берете все близько до серця?
34 Вам подобається грати в ігри, що потребують швидкості і хорошої реакції?
35 Якщо у вас щось довго не виходить, то зазвичай ви все ж таки намагаєтесь
зробити це?
36 Чи виникало у вас, хоч і короткотривале, почуття роздратованості по
відношенню до ваших батьків?
37 Чи вважаєте ви себе відкритою і комунікабельною людиною?
38 Зазвичай вам важко взятись за нову справу?
39 Чи турбує вас почуття, що ви чимось гірші за інших?
40 Зазвичай вам важко щось робити спільно з повільними і неквапливими
людьми?
41 Вродовж дня ви можете довго і продуктивно займатись будь-чим, не
відчуваючи втоми?
42 У вас є звички, від яких варто позбавитися?
43 Вас приймають іноді за людину безтурботну?
44 Чи вважаєте ви хорошим другом тільки того, чия симпатія до вас надійна і
перевірена?
45 Вас можна швидко розсердити?
46 Під час дискусії зазвичай ви швидко знаходите вдалу відповідь?
47 Ви можете змусити сееб довго і продуктивно, не відволікаючись, займатись
чим-небудь?
48 Чи буває, що ви говорите про речі, в яких зовсім не розбираєтесь?
Кожна властивість темпераменту оцінюється за допомогою коду.
Код опитувальника.
Властивість Відповіді „так” Бал Відповіді „ні” Бал
темпераменту
Екстраверсія 1, 7, 23, 19 3
25, 31, 37
4, 43 2
Ригідність 8, 26, 32 3
2, 14, 20, 38
44 2 19, 46 1
Емоційна збудливість 15, 21, 33 3
39, 45
3, 9 2
27 1
Темп реакцій 4, 16, 28 3
69
10, 22, 34, 40
46 2
17, 29 1
Активність 5, 11, 17, 23 3
29, 35, 41, 47 38 1
10 1
Щирість 30, 36, 42, 48 3
6, 12 2
18, 25, 24 1 23 1
Обробка результатів. При обробці результатів слід у кожному
рядку додати кількість відповідей, що зійшлась із ключем і отримані суми
перемножити на коефіцієнт (3,2 чи 1 бал), потім те ж саме зробити і з
відповідями „ні”.Після цього вираховується загальна сума балів
(враховуючи відповіді „так” і „ні”), що характеризує ступінь вираженості
конкретної властивості темпераменту. Окрема група питань спрямована на
виявлення ступеня щирості відповідей опитуваного (розділ „Щирість”).
Після визначення суми відповідей і переведення її у бали, ступінь щирості
вираховується за шкалою: високий – 13 – 20 балів, середній – 8 – 12 балів,
низький (результати опитування ненадійні) – 0 – 7 балів.
Керуючись таблицею, визначте середні оцінки та зони вираженості

властивостей темпераменту.
Властивості Зони вираження властивостей темпераменту
темпераменту
Екстраверсія 22-26 – 17-21 - 12-16 - 7-11 – 0-6 – дуже
дуже висока середня висока висока
висока інтроверсія інтроверсія
Ригідність 16-23 – 12-15 - 7-11 - 3-6 – 0-2 – дуже
дуже висока середня висока висока
висока пластичність пластичність
Емоційна 18-20 – 14-17 - 8-12 - 4-7 – висока 0-3 – дуже
збудливість дуже висока середня емоційна висока
висока врівноваже- емоційна
ність врівно-
важеність
Темп реакцій 20-22 – 14-19 - 9-13 - 5-8 - 0-4 – дуже
дуже швидкий середній повільний повільний
швидкий
Активність 24-26 – 21-23 - 14-20 - 9-13 – 0-8 – дуже
дуже висока середня низька низька
висока активність активність
Висновки.
1. Мій темперамент характеризується:
а)_______________________________________________________ ( балів);
б)_______________________________________________________ ( балів);
в)_______________________________________________________ ( балів);
70
г)_______________________________________________________ ( балів);
д)_______________________________________________________ ( балів).
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
Завдання 2. Дослідження акцентуацій характеру за допомогою

опитувальника Х.Смішека (2; 216-223).
Мета. Діагностувати тип акцентуації характеру.
Хід роботи. Теоретичною основою опитувальника є концепція
К.Леонгарда, згідно з якою основні риси, що складають стрижень характеру,
можуть бути яскраво виражені і за таких умов стають акцентуаціями
характеру.
Інструкція. Пропонуємо вам відповісти на наведені нижче питання.
Намагайтесь відповідати одразу, не задумуючись. Пам”ятайте, що
правильних і неправильних відповідей тут немає. Ви можете відповідати
лише „так” або „ні”, поставивши „+” або „–” біля відповідного питання.
o 1. У Вас переважно веселий та безтурботний настрій?
o 2. Ви чутливі до образ?
o 3. Чи прагнете Ви у всьому і всюди дотримуватися порядку?
o 4. Зробивши щось, Ви сумніваєтесь, чи все зроблено правильно, і не заспокоїтеся до
того часу, доки не переконаєтеся ще раз у тому, що все виконано правильно?
o 5. Чи буває так, що у Вас на очах з”являються сльози в кіно, театрі, під час розмови
тощо?
o 6. У дитинстві Ви були такими ж сміливими і відважними, як усі Ваші ровесники?
o 7. Чи часто у Вас різко змінюється настрій від стану безмежної радості до суму?
o 8. Чи буває так, що Ви безпричинно знаходитеся у такому сварливому настрої, що з
Вами краще не розмовляти?
o 9. Ви серйозна людина?
o 10. Чи буваєте Ви зазвичай центром уваги в колективі?
o 11. Чи здатні Ви захоплюватися, милуватися чим-небудь?
o 12. Ви енергійна людина?
o 13. Чи швидко Ви забуваєте, коли Вас хто-небудь образить?
o 14. Чи прагнете Ви бути завжди у числі кращих працівників?
o 15. Коли Ви опускаєте листа до поштової скриньки, чи перевіряєте Ви, проводячи
рукою по скриньці, що лист упав до скриньки?
o 16. Чи м”якосердечні Ви?
o 17. Чи бувало Вам страшно у дитинстві під час грози або при зустрічі з незнайомою
собакою?
o 18. Чи залежить Ваш настрій від зовнішніх обставин?
o 19.Чи часто у Вас буває почуття сильного внутрішнього неспокою, почуття
очікування біди, неприємностей?
o 20. Чи часто у Вас буває пригнічений настрій?
o 21. Чи люблять Вас Ваші знайомі?
o 22. Чи була у Вас хоч раз істерика чи нервовий зрив?
o 23. Чи важко Вам довго всидіти на одному місці?
71
o 24. Якщо по відношенню до Вас несправедливо повелися, чи енергійно Ви
відстоюєте свої інтереси?
o 25. Чи віддаєте Ви перевагу такій діяльності, де робити треба швидко, але вимоги до
якості виконання невисокі?
o 26. Чи дратує Вас, якщо вдома скатертина чи фіранка висять нерівно, і Ви прагнете
швидше їх вирівняти?
o 27. Чи можете Ви зарізати курку чи вівцю?
o 28. Чи боялися Ви в дитинстві залишатися вдома самі?
o 29. Чи часто у Вас бувають коливання настрою без причин?
o 30. Чи швидко Ви впадаєте у гнів або починаєте сердитися?
o 31. Чи можете Ви бути абсолютно безтурботно веселим?
o 32. Чи завжди Ви прагнете бути достатньо кваліфікованим працівником за своїм
фахом?
o 33. Чи буває так, що почуття повного щастя пронизує Вас?
o 34. Як Ви гадаєте, чи вийшов би з Вас ведучий у гумористичному спектаклі?
o 35. Чи говорите Ви, зазвичай, людям свою думку достатньо відверто, прямо та
недвозначно?
o 36. Чи виступаєте Ви на захист осіб, з якими хтось несправедливо повівся?
o 37. Чи любите Ви роботу з високою особистою відповідальністю?
o 38. Чи важко Вам переносити вигляд крові? Чи викликає це у Вас неприємні
відчуття?
o 39. Чи боїтеся Ви спускатися у темний підвал?
o 40. Чи любите Ви спілкуватися?
o 41. Чи втікали Ви в дитинстві з дому?
o 42. Чи здається Вам життя важким?
o 43. Чи з задоволенням Ви читали вірші у школі?
o 44. Чи буває так, що після конфлікту, образи Ви були до того знервовані, що йти на
роботу здавалося просто неможливим?
o 45. Чи можна сказати, що при невдачі Ви не втрачаєте почуття гумору?
o 46. Чи робите Ви перші кроки до примирення, якщо Вас хто-небудь образив?
o 47. Чи стежите Ви за тим, щоб кожна річ у Вашій квартирі знаходилася на одному й
тому ж самому місці?
o 48. Чи повертаєтеся Ви, щоб перевірити, що залишили квартиру, робоче місце у
такому стані, що там нічого не трапиться?
o 49. Чи любите Ви тварин?
o 50. Чи непокоїть Вас інколи думка, що з Вами або Вашими близькими може
трапитися щось страшне?
o 51. Чи вважаєте Ви, що Ваш настрій дуже мінливий?
o 52. Чи можете Ви вдарити людину, яка Вас образила?
o 53. Чи велика у Вас потреба у спілкуванні з іншими людьми?
o 54. Чи важко Вам доповідати перед великою кількістю людей?
o 55. Чи належите Ви до тих, хто при певних невдачах впадає у глибокий відчай?
o 56. Чи подобається Вам робота, яка потребує енергійної організаторської діяльності?
o 57. Чи стійко Ви добиваєтесь наміченої цілі, якщо на шляху до неї вимушені долати
багато перешкод?
o 58. У школі Ви іноді підказували своїм друзям чи давали списувати?
o 59. Чи часто Вам буває важко заснути через те, що проблеми прожитого дня або
майбутнього постійно у Ваших думках?
o 60. Чи може трагічний фільм схвилювати Вас до сліз?
72
o 61. Чи потрібне Вам велике напруження волі, щоб уночі одному пройти через
кладовище?
o 62. Буває так, що перебуваючи у гарному настрої перед сном, наступного ранку Ви
прокидаєтеся у пригніченому настрої, що триває кілька годин?
o 63. Чи буває у Вас головний біль?
o 64. Чи часто Ви смієтеся?
o 65. Чи легко Ви звикаєте до нових ситуацій?
o 66. Чи можете Ви бути привітним до того, кого Ви не цінуєте, не любите, не
поважаєте?
o 67. Чи рухлива Ви людина?
o 68. Ви дуже переживаєте через несправедливість?
o 69. Чи буває так, що Ви остерігаєтеся того, що можете кинутися під колеса потягу,
або, стоячи біля вікна багатоповерхового будинку, можете випасти з вікна?
o 70. Виходячи з дому чи вкладаючись спати, чи перевіряєте Ви ,чи вимкнений газ,
світло, замкнені двері?
o 71. Чи настільки Ви любите природу, що можете назвати себе її другом?
o 72. Ви дуже обов”язкові?
o 73. Чи змінюється Ваш настрій при вживанні алкоголю?
o 74. Чи оцінюєте Ви життя песимістично, без очікування радості?
o 75. Вас часто тягне мандрувати?
o 76. У юності Ви залюбки брали участь у художній самодіяльності (театр,
танцювальний ансамбль тощо). А може Ви берете участь і зараз?
o 77. Чи може Ваш настрій змінюватися так різко, що радість раптово змінюється на
нудьгу?
o 78. Чи легко Вам вдається підняти настрій друзів у компанії?
o 79. Чи довго Ви переживаєте образу?
o 80. Ви ставитеся до людей швидше з недовірою, ніж з довірою?
o 81. Чи часто, коли були учнем, Ви переписували сторінку зошита, якщо ставили на
ній помарку?
o 82. Чи переживаєте Ви протягом тривалого часу відчай інших людей?
o 83. Чи часто Ви бачите страшні сни?
o 84. У веселій компанії Ви, зазвичай, веселі?
o 85. Ви стаєте менш стриманим і відчуваєте себе більш вільно, коли випиваєте
алкоголь?
o 86. У бесіді Ви скупі на слова?
o 87. Чи здатні Ви відволіктися від серйозних проблем, що потребують негайного
вирішення?
o 88. Якби Вам необхідно було грати на сцені, Ви змогли б увійти в роль так, щоб
забути про те, що це тільки гра?
Обробка результатів здійснюється за допомогою ключа. При

співпаданні відповіді на питання з ключем, відповідь отримує один бал.
Ключ.
1. Гіпертимний: „+”: 1, 12, 23, 34, 45, 56, 67, 78.
2. Застрягаючий: „+”: 2, 14, 24, 35, 36, 57, 68, 79, 80. „-”: 13, 46, 58.
3. Педантичний: „+”: 3, 4, 15, 25, 26, 47, 48, 59, 69, 70, 81; „-”: 37.
4. Емотивний: „+”: 5, 16, 38, 49, 60, 71, 82; „-”:27.
5. Тривожний: „+”: 17, 28, 39, 50, 61, 72, 83; „-”: 6.
73
6. Циклотимний: „+”: 7, 18, 29, 40, 51, 62, 73, 84.
7. Збудливий: „+”: 8, 19, 30, 41, 52, 63, 74, 85.
8. Дистимічний: „+”: 9, 20, 42, 75, 86; „-„: 31, 53, 64.
9. Демонстративний: „+”: 10, 21, 22, 32, 43, 44, 65, 66, 76, 87, 88; „-”: 54.
10. Екзальтований: „+”: 11, 33, 55, 77.
Досліджуваний підраховує кількість сирих балів за кожною із 10

шкал і заносить їх у таблицю в графу „Сирі бали”. Помноживши кількість
балів на відповідний коефіцієнт (для кожної шкали окремо), отримує
показник акцентуації. Показник від 14 до 19 балів вказує на тенденцію до
того чи іншого типу акцентуації. Показник від 20 до 24 балів вказує на
яскраво виражену акцентуацію певного типу.
При інтерпретації результатів тестування дослідник

описує особливості характеру досліджуваного, беручи до уваги
показники акцентуації та характеристику кожного типу
акцентуації.
№ Тип акцентуації Коефіцієнт „Сирі” бали Показник акцентуації
1 Гіпертимний 3
2 Застрягаючий 2
3 Педантичний 2
4 Емотивний 3
5 Тривожний 3
6 Циклотимний 3
7 Збудливий 3
8 Дистимічний 3
9 Демонстративний 2
10 Екзальтований 6
Характеристика типів акцентуацій

(Скорочений варіант. Розширено див.: Леонгард К. Акцентуированные
личности. – К.: Вища школа, 1981).
Гіпертимний тип. Основна, акцентуйована риса – нестримна
активність, піднесений настрій, високий життєвий тонус, енергійність. Люди
цього типу характеризуються контактністю, комунікабельністю,
вираженістю міміки та жестів. Позитивні риси: енергійність, ініціативність,
оптимізм, жага до діяльності. Негативні риси: схильність до аморальних
вчинків, підвищена подразливість, несерйозне ставлення до своїх
обов”язків, легковажність, нестійкість інтересів, спалахи роздратованості.
Такі люди важко переносять самотність, монотонність, умови дисципліни.
74
Дистимічний тип. Основна акцентуйована риса – песимістичний
настрій, загальна загальмованість. Такі люди ведуть замкнений спосіб
життя, рідко вступають у конфлікти. Позитивні риси: серйозність,
загострене почуття справедливості, сумлінність, старанність. Негативні
риси: пасивність, загальмованість, індивідуалізм, відлюдькуватість,
замкненість.
Циклоїдний тип. Основна акцентуйована риса – чергування фаз
гіпертимності та дистимічності. У них спостерігаються часті різкі,
діаметрально протилежні зміни настрою без видимих причин, що ведуть за
собою зміни у манері спілкування, поглядах на світ і на себе. У гіпертимній
фазі поводять себе із усіма характеристиками гіпертиміка, у субдепресивній
фазі – як представники дистимічного типу. Самооцінка у них нестійка,
адаптація у соціумі складна.
Збудливий тип. Основна акцентуйована риса – велика вразливість,
поєднана із почуттям власної меншовартості. Як наслідок, такі люди
замкнені, низько контактні у спілкуванні, схильні до гальмування
вербальних і невербальних реакцій. Позитивні риси: сумлінність,
акуратність, любов до дітей і тварин. Негативні риси: занудливість,
похмурість, схильність до хамства, конфліктів, сварок, низький контроль
поведінки під час збудження, складна адаптація.
Застрягаючий тип. Основна акцентуйована риса – повільність
реакцій, і як наслідок – підозріливість, недовірливість, нерішучість. У
спілкуванні схильний до повчань, у конфліктах – ініціатор. Позитивні риси:
підвищена вимогливість до себе, прагнення досягнути високих показників у
будь-якій справі, чутливість до соціальної несправедливості. Негативні
риси: образливість, ревнивість, занижена самооцінка, схильність до
самоаналізу, низька адаптація.
Педантичний тип. Основна акцентуйована риса – надзвичайна увага
до порядку, акуратність. У конфлікти вступає рідко, пасивна сторона. На
службі – бюрократ, не прагне до лідерства. Позитивні риси: сумлінність,
акуратність, серйозність, надійність. Негативні риси: формалізм,
занудливість, надмірна увага до зовнішніх атрибутів.
Тривожний тип. Основна акцентуйована риса – невпевненість,
боягузтво. У таких людей спостерігається постійна готовність до
несриятливого перебігу подій. Позитивні риси: товариськість,
самокритичність, сумлінність, несхильність до конфліктів. Негативні риси:
низька контактність, мінорний настрій, низька адаптація.
Емотивний тип. Основна акцентуйована риса – крайня мінливість
настрою, який варіює надто часто і різко. У таких людей від емоційних
переживань залежить усе фізичне і психічне самопочуття. Дуже важко
переносять емоційне відторгнення значущими особами. Позитивні риси:
75
емоції щирі і глибокі, доброта, емпатійність, почуття обов’язку, старанність,
ретельність. Негативні риси: надмірна чутливість, плаксивість.
Демонстративний тип. Основна акцентуйована риса – егоцентризм.
Постійно вимагають уваги до себе – будь-які почуття, тільки не байдужість.
Емоції цілком спрямовані на свою особу. Легкість встановлення контактів,
прагнення влади, лідерства, похвали. Добре адаптуються до людей, мають
схильність до інтриг. Дратують оточуючих самовпевненістю і високими
вимогами, провокують конфлікти. Позитивні риси: галантність,
артистичність, здатність захопити інших, неординарність мислення та
вчинків. Негативні риси: егоїзм, лицемірство, хвалькуватість, зухвалість.
Екзальтований тип. Основна акцентуйована риса – схильність
перебільшувати і впадати у паніку. Такі люди досить контактні, балакучі.
Дуже часто сперечаються, але не доводять до конфліктів. У конфліктах
бувають як пасивні, так і активні. Позитивні риси: уважні до близьких,
альтруїстичні, емпатійні, мають гарний смак, виявляють яскравість почуттів.
Негативні риси: схильні перебувати під впливом швидкоплинних настроїв,
впадати у паніку.
Висновки.
1. Згідно з результатами тестування, у мене виявлено тенденції до наступних
типів акцентуації характеру:
__________________________________________________________________
2. Це означає, що:
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
3. Яскраво вираженою акцентуацією у мене є акцентуація________________
типу, що означає:
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________

1. За даними досліджень, для оволодіння навичками жонглювання потрібна
така властивість нервової системи, як рухливість. Тому жонглерами не
можуть стати люди з інертною нервовою системою. Проте ще більше
значення має лабільність: лабільні навчаються жонглюванню удвічі-втричі
швидше за рухливих. Про що свідчать ці результати? Чи є „кращі” і
„гірші” властивості нервової системи? (4;№18.4)
_________________________________________________________________
_________________________________________________________________
__
76
2. Порівняння результатів роботи водіїв – представників слабкої та сильної
нервової системи – показало, що не мали аварій і серйозних порушень не
„сильні”, як слід було чекати, а „слабкі”. Останні велику увагу приділяють
плануванню та організації своєї роботи, проводять профілактичні огляди
машин, уникають поїздок уночі. Що виявило дане дослідження? Які
висновки випливають з нього? (4;№18.7)
_________________________________________________________________
_________________________________________________________________
__
3. Група студентів мала охарактеризувати свого товариша, використовуючи
лише прислівники. В результаті було отримано такий ряд слів: стриманий,
серйозний, емоційно стійкий, сумлінний, ініціативний, чутливий, чуйний,
творчий, активний. Які з цих слів описують характер, а які темперамент?
Як це можна визначити? Обгрунтуйте відповідь. (4;№20.7)
_________________________________________________________________
_________________________________________________________________
__
4. Олена К., шестикласниця, тиха, зовнішньо невиразна дівчинка. В оточенні
однокласників прагне бути непомітною, під час перерви тримається біля
стінки, уникає галасливих ігор. На уроках не піднімає руки, на запитання
вчителя відповідає дуже тихо. Коли дорослі намагаються посилити її
активність, ображається, може заплакати. Що можна сказати про
темперамент цієї дівчинки? Як він міг сформуватись? (4;№18.12)
_________________________________________________________________
_________________________________________________________________
__

1. Охарактеризуйте основні теорії темпераменту.
2. Визначте особливості врахування темпераменту школярів у
навчально-виховній роботі.
3. З’ясуйте основні теоретичні підходи до вивчення психологічної
природи характеру.
4. Визначте зміст поняття „національний характер”.
5. Визначте основні закономірності формування характеру.
Глосарій.
1. Темперамент – відносно стійке закономірне співвідношення
індивідуально-психологічних особливостей людини і тварин, що
характеризує динамічну сторону їх психічної діяльності і поведінки.
______________________________________________________________
77
2. Сила нервової системи – властивість нервової системи, яка
характеризує її функціональну витривалість.
___________________________________________________________
3. Врівноваженість нервових процесів – властивість нервової системи,
яка характеризується співвідношенням між величинами збудження і
гальмування.
______________________________________________________________
4. Рухливість нервових процесів – властивість нервової системи, яка
характеризується швидкістю заміни основних нервових процесів.
_____________________________________________________________
5. Характер – складне, індивідуально-своєрідне поєднання стійких рис
людини, яке формується під впливом умов її життя і виховання та
обумовлює типові для неї способи поведінки.
______________________________________________________________
6. Акцентуація характеру – надмірне вираження окремих рис
характеру і їх поєднань, що перебуває на межі норми і психопатії.
______________________________________________________________
______________________________________________________________
Тема 15. ЗДІБНОСТІ
Поняття про здібності. Здібності і діяльність. Кількісна і якісна

характеристика здібностей. Структура здібностей. Проблема вимірювання і
визначення здібностей. Можливості компенсації здібностей. Загальні і
спеціальні здібності. Творчі здібності. Талант, його походження і роль праці
в його формуванні і реалізації.
Задатки і здібності. Здібності в зв’язку з загальним і парціальними
типами ВНД. Проблема спадковості здібностей.
Формування здібностей. Залежність розвитку здібностей від
навчання. Роль інтересів і нахилів у формуванні здібностей. Працьовитість
як фактор розвитку здібностей. Роль педагога і сім’ї в розвитку здібностей
школяра. Здібності і завдання профорієнтації учня.
Основні поняття: задатки, здібності; загальні, спеціальні здібності; творчі

здібності; обдарованість, талант; геніальність.

1. Вайнцвайг П.Г. 10 заповедей творческой личности. – М.: Прогресс,
1990. – 187 с.
2. Вертгеймер М. Продуктивное мышление: Пер. с англ. / Общ. ред.
С.Ф.Горбова, В.П.Зинченко. – М.: Прогресс, 1987. – 336 с.
78
3. Гільбух Ю.З. Розумово обдарована дитина: психологія, діагностика,
педагогіка: Пер. з рос. – К.: Віпол, 1993. – 75 с.
4. Лейтес Н.С. Способности и одарённость в детские годы. – М.:
Знание, 1984. – 80 с.
5. Моляко В.А. Психология творческой деятельности. – К.: Знание,
1978. – 48 с.
6. Развитие и диагностика способностей / Под ред. В.Н. Дружинина,
В.Д.Шадрикова. – М.: Педагогика, 1991. – 160 с.
Питання для самостійного опрацювання теми:

1. Теорії здібностей.
2. Здібності та задатки.
3. Якісна та кількісна характеристика здібностей.
4. Види здібностей.
5. Здібності, обдарованість, талант.

1. Однокласники Дмитро і Валерій негласно змагаються між собою. Проте
Дмитро майже не готується до уроків, задовольняючись тим, що зрозумів з
пояснень вчителя. У вільний час він багато читає, надаючи перевагу
науково-популярній літературі. Валерій ретельно готується до занять,
нерідко звертається по допомогу до батьків. Дмитро випереджає Валерія
при розв”язуванні задач, які потребують творчого, нешаблонного підходу.
Валерію краще даються ті, де потрібно виявити глибокі, грунтовні знання.
Хто з хлопців краще закінчить школу? Що можна сказати про здібності
цих учнів? (4;№19.13)
_________________________________________________________________
_
2. Методом спостереження було виділено дві групи п’ятирічних дітей: у першій
групі діти віддавали перевагу спілкуванню, а у другій, навпаки, предметним
діям, охочіше гралися іграшками. Через 20 років більшість представників
першої групи обрали професію типу „людина-людина” (вчителі, продавці,
лікарі), а представники другої групи працювали переважно з неживими
предметами (інженери, водії, механіки). Поясніть результати цього
дослідження. Як вони характеризують здібності? (4;№19.9)
_________________________________________________________________
_

Глосарій.
79
1. Задатки – генетично детерміновані анатомо-фізіологічні
особливості нервової системи, мозку, органів чуття і руху, які є
природними передумовами розвитку здібностей.
______________________________________________________________
______________________________________________________________
2. Здібності – індивідуально-психологічні особливості людини, що
виявляються в діяльності і є умовою її успішного виконання.
______________________________________________________________
3. Обдарованість – рівень розвитку загальних здібностей, що визначає
діапазон інтелектуальних можливостей людини і забезпечує
досягнення значних успіхів у виконанні діяльності.
______________________________________________________________
______________________________________________________________
4. Талант – поєднання високорозвинених спеціальних здібностей,
завдяки яким людина створює продукти діяльності, що виділяються
новизною, оригінальністю, досконалістю і мають високу суспільну
значущість.
______________________________________________________________
______________________________________________________________
5. Геніальність – найвищий рівень розвитку творчих можливостей
особистості, що виявляється в створенні якісно нових, унікальних
продуктів матеріальної або духовної культури, які мають високу
суспільну значущість.
______________________________________________________________
______________________________________________________________
Прочитайте притчу і напишіть ессе (до 200 слів), у якому
поясніть, як ця притча розкриває психологічну природу здібностей.
Одного разу один дуже допитливий чоловік хотів зясувати, хто
був найвидатнішим полководцем усіх часів і народів. Він обїздив багато країн,
опитав багато мудреців, але єдиної відповіді не знайшов.І от коли цей чоловік
стояв уже біля райських воріт, він звернувся до апостола Петра із своїм
запитанням. Апостол вказав на душу, яка стояла неподалік.
- Вибачте, але я знав цього чоловіка у земному житті. Він був теслею, а не
полководцем.
- Саме так. Але, якби він став полководцем, то, без сумніву, був ви
найвидатнішим полководцем усіх часів і народів.
80
ІНДИВІДУАЛЬНЕ
НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНИЦЬКЕ ЗАВДАННЯ.
1. Методичні рекомендації до написання ІНДЗ.

Метою написання індивідуального навчально-дослідного завдання
із тематичного модулю «Загальна психологія» навчального курсу
«Психологія» є ознайомлення студентів із науковою літературою,
присвяченою дослідженням проблем загальної психології. Змістом ІНДЗ є
складання студентом анотованої бібліографії із обраної ним теми.
Анотована бібліографія представляє собою список літературних
першоджерел (монографії, наукові статті, автореферати дисертаційних
досліджень, науково-популярні видання), у яких розкриваються винесені у
назву ІНДЗ теоретичні проблеми психології. У анотації у 2-4 реченнях
81
з’ясовується як саме дана проблема досліджується у даній літературі, і які
саме висновки автора необхідні для висвітлення теми ІНДЗ.
Список літератури ІНДЗ оформлюється у алфавітному порядку за
зразком списку додаткової літератури до кожної з тем даного методичного
посібника і повинен містити не менше 10 джерел.
2. Тематика індивідуальних навчально-дослідницьких завдань із
загальної психології
1. Основні напрямки розвитку сучасної психології.
2. Основні завдання психології на сучасному етапі розвитку суспільства.
3. Історичний аналіз еволюції предмету психології.
4. Історичний аналіз розвитку поглядів на психіку.
5. Проблема об”єктивного та суб”єктивного у психології.
6. Становлення психіки у процесі антропогенезу.
7. Механізми психіки людини.
8. Культурно-історична теорія розвитку психіки Л.С.Виготського.
9. Психіка і еволюція нервової системи.
10. Системність у роботі мозку як органа психічної діяльності.
11. Проблема виникнення свідомості.
12. Свідомість та ментальність.
13. Проблема несвідомого.
14. Спільне і відмінне у психічних процесах, властивостях та станах.
15. Проблема методу у психології.
16. Порівняльна характеристика спостереження і експерименту.
17. Проблема діагностичних методів психологічного дослідження
18. Аналіз групи методів опитування.
19. Роль психології в оптимізації професійної діяльності.
20. Проблема діяльності у психології.
21. Мотивація діяльності людини.
22. Процес засвоєння та здійснення діяльності.
23. Умови формування умінь та навичок.
24. Психологічний аналіз основних видів діяльності.
25. Роль спілкування у процесі формування особистості.
26. Особистість як комунікатор.
27. Мова, мовлення та мовленнєві механізми спілкування.
28. Невербальні засоби спілкування.
29. Взаємозв”язок (взаємодія) вербальних та невербальних засобів у
процесі спілкування.
30. Роль мовлення у формуванні особистості.
31. Конфлікт у взаєминах і шляхи його подолання.
32. Роль і рольова поведінка у групі.
33. Психологічні особливості педагогічного спілкування.
82
34. Рівні міжособистісних взаємин і прояви особистості у спільній
35. Механізми взаємовпливу у міжособистісних стосунках.
36. Проблема визначення групи у психології.
37. Проблема конформізму – нонкомформізму.
38. Проблема лідерства у психології.
39. Співвідношення понять„особистість”, „індивід”, „індивідуальність”.
40. Структура і активність особистості у теоріях З.Фройда і
неофройдистів.
41. Проблема особистості у гуманістичних теоріях.
42. Порівняльний аналіз проблеми активності особистості у
психоаналітичних та гуманістичних теоріях.
43. Проблема особистості у вітчизняній психології (Л.С.Виготський,
С.Л.Рубінштейн,Г.С.Костюк, О.М.Леонтьев).
44. Характеристика індивідних якостей людини.
45. Мотивація розвитку індивідуальності.
46. Світогляд та його значення для особистості.
47. Провідні чинники розвитку самосвідомості людини.
48. Проблема рефлексії у психології.
49. Проблема „Я” – концепції у психології.
50. Уважність як властивість особистості.
51. Властивості уваги і успішність діяльності людини.
52. Шляхи, прийоми та засоби удосконалення уваги людини.
53. Відчуття і сприймання як початкові ланки пізнавального процесу.
54. Порівняльна характеристика відчуттів і сприймання.
55. Характеристика відчутів і сприймань як активних процесів пошуку
й обробки інформації.
56. Розвиток пам’яті у філогенезі.
57. Умови ефективного запам’ятовування і збереження.
58. Індивідуальні особливості пам’яті та здібності людини.
59. Взаємодія розвитку пам’яті, мислення і уяви.
60. Методики дослідження пам”яті.
61. Походження розумових дій та операцій.
62. Мислення та розв”язування задач.
63. Проблема співвідношення понять „мислення” та „інтелект”.
64. Усвідомлене та неусвідомлене у мисленні.
65. Проблема критичного мислення у психології.
66. Взаємозв’язок мислення і мовлення.
67. Внутрішнє мовлення та його особливості.
68. Особистісна зумовленість мислення.
69. Проблемна ситуація і задача.
70. Проблема вимірювання інтелекту.
83
71. Соціальна природа уяви.
72. Вплив уяви на фізіологічні та органічні процеси особистості.
73. Роль уяви у науковій діяльності.
74. Психологічні проблеми творчості.
75. Проблема „інсайту” у психології.
76. Регулятивне значення емоцій і волі у самотворенні особистості.
77. Функції афективної сфери у житті особистості.
78. Стреси у житті людини: причини виникнення і шляхи подолання.
79. Інтелектуальні почуття особистості.
80. Соціальна природа вищих почуттів людини.
81. Проблема свободи волі у психології.
82. Мотиваційна сфера особистості та вольова діяльність.
83. Психологічна характеристика ризику.
84. Вольові якості особистості та їх формування.
85. Проблема спадковості темпераменту.
86. Історія проблеми темпераменту.
87. Теорія І.П.Павлова про тип вищої нервової діяльності.
88. Темперамент та індивідуальний стиль діяльності.
89. Характеристика основних властивостей темпераменту.
90. Темперамент і характер.
91. Соціально-історична обумовленість формування рис характеру.
92. Місце і роль характеру у структурі особистості.
93. Проблема визначення рис характеру.
94. Проблема обдарованості.
95. Проблема вимірювання і визначення здібностей.
96. Педагогічні здібності.
97. Здібності у структурі особистості.
98. Психологічна проблема обдарованості.
99. Здібності і талант.
100.Проблема спадкового і набутого у здібностях.
ПИТАННЯ НА ПІДСУМКОВИЙ КОНТРОЛЬ.
1. Визначення психології як науки та її завдання.
2. Основні історичні етапи розвитку психології.
3. Психіка в світлі теорії відображення.
4. Рефлекторна природа психічного.
5. Психіка і свідомість. Характеристика структури свідомості.
6. Сучасна психологія, її зв'язок з іншими науками та місце в системі
наук. Структура сучасної психології.
7. Характеристика взаємозв'язку педагогіки і психології.
8. Аналіз основних напрямів сучасної зарубіжної психології.
9. Розвиток психології та її завдання на сучасному етапі розвитку.
10. Характеристика методів психології. Критика інтроспекції.
84
11. Виникнення психіки як результат еволюції матерії.
12. Розвиток психіки в філогенезі: тропізми, інстинкти, інтелектуальна
поведінка.
13. Спілкування і "мова" тварин.
14. Умови виникнення людської свідомості. Роль праці і мови у
виникненні свідомості.
15. Поняття про діяльність, предметний характер діяльності. Єдність
свідомості і діяльності.
16. Будова людської діяльності.
17. Інтеріоризація та екстеріоризація діяльності.
18. Навички, їх структура і закономірності формування.
19. Вміння та їх формування. Звички та їх роль у поведінці людини.
20. Характеристика основних видів діяльності. Педагогічна діяльність.
21. Поняття про спілкування. Єдність спілкування і діяльності. Сторони
спілкування. Педагогічне спілкування.
22. Вербальна і невербальна комунікації. Механізми мови.
23. Роль і рольові очікування у спілкуванні. Психологічний контакт у
спілкуванні вчителя і учнів. Міжособисті конфлікти, їх корекція.
24. Психологічні механізми сприймання людини людиною. Тренінг
спілкування. Психологічна служба школи.
25. Сучасне уявлення про сутність особистості людини. Особистісний
підхід педагога до вивчення. Розуміння і виховання учнів.
26. Структура особистості. Біологічне і соціальне в структурі
індивідуальності. Зарубіжні підходи до трактування особистості.
27. Активність особистості. Критика зарубіжних теорій активності
28. Спрямованість особистості. Мотиви поведінки та їх види.
29. Інтереси особистості, їх види і формування.
30. Самосвідомість і самооцінка особистості. Рівень домагань.
Психологічний захист особистості.
31. Поняття про групу. Класифікація і види груп.
32. Міжособистісний вибір. Соціометрія. Мотиваційне ядро вибору.
Референтометрія.
33. Лідерство в групах і колективах.
34. Колективістична ідентифікація. Згуртованість як ЦОЄ.
35. Формування колективізму у школярів.
36. Поняття про увагу та її види.
37. Фізіологічні основи уваги.
38. Характеристика структурних особливостей уваги.
39. Поняття про відчуття. Відчуття в світлі теорії відображення.
40. Класифікація і види відчуттів. Механізм виникнення відчуттів.
41. Загальні властивості відчуттів. Чутливість та її вимірювання.
85
42. Адаптація органів чуття та її види.
43. Взаємодія відчуттів. Сенсибілізація. Синестезія.
44. Сприймання та його характерні особливості.
45. Класифікація і види сприймань. Сприймання часу.
46. Характеристика сприймання простору. Зорові ілюзії.
47. Спостереження та умови його продуктивності.
48. Поняття про пам'ять. Характеристика теорій пам'яті.
49. Характеристика видів пам'яті.
50. Мимовільне запам'ятовування та його продуктивність.
51. Довільне запам'ятовування та його продуктивність.
52. Уявлення пам'яті та їх види.
53. Характеристика відтворення та його види.
54. Забування та причини, що його викликають.
55. Поняття про мислення, його соціальна природа і детермінація.
56. Поняття, їх види і формування в процесі навчання.
57. Характеристика суджень.
58. Характеристика умовиводів.
59. Характеристика мислительних операцій.
60. Проблемна ситуація і задача. Характеристика процесу розв'язування
задач.
61. Характеристика видів мислення.
62. Індивідуальні особливості мислення.
63. Поняття про уяву, її роль в проблемній ситуації і творчості.
64. Аналітико-синтетичний характер процесів уяви. Прийоми створення
образів уяви.
65. Характеристика видів уяви. Індивідуальні особливості уяви.
66. Почуття та їх функції в діяльності людини.
67. Фізіологічні механізми емоцій.
68. Основні емоційні стани та їх вираження.
69. Характеристика вищих почуттів.
70. Характеристика форм переживання почуттів.
71. Поняття про волю як форму активності людини. Потяги, бажання і
прагнення особистості. Ризик.
72. Характеристика структури вольового акту.
73. Характеристика вольових якостей людини та їх формування.
74. Темперамент людини. Історія розвитку вчення про темперамент.
75. Фізіологічні основи темпераменту.
76. Характеристика типів темпераменту.
77. Роль темпераменту в трудовій і навчальній діяльності школярів.
78. Характер людини, його структура. Риси характеру. Акцентуація рис
характеру.
79. Формування характеру в колективі.
86
80. Здібності людини, їх кількісна і якісна характеристика.
81. Характеристика структури здібностей. Талант. Формування
здібностей у школярів.
РОЗПОДІЛ БАЛІВ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

ТЕМАТИЧНОГО МОДУЛЮ
«ЗАГАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ»
Змістовий Змістовий Змістовий ІНД Підсумкови Сум

модуль 1 модуль 2 модуль 3 З й контроль а
Семінар №1 Лабораторна Семінар №3

– 5 балів робота №4 – – 5 балів
Лабораторна 5 балів Лабораторна
робота №1– Лабораторна робота №7 –
5 балів робота №5 – 5 балів
Лабораторна 5 балів
робота №2 – Лабораторна
5 балів робота №6 –
Лабораторна 5 балів
робота №3 –
5 балів
Семінар №2
– 5 балів.
Аудиторні Аудиторні Аудиторні
заняття-25 заняття-15 заняття-10
Самостійна Самостійна Самостійна
робота - 5 робота - 5 робота - 5
30 20 15 15 20 100
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ IV
Тема 15. ПРЕДМЕТ, ЗАВДАННЯ І МЕТОДИ ВІКОВОЇ І

ПЕДАГОГІЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ
Предмет і завдання вікової і педагогічної психології, коротка

історична довідка їх виникнення і розвитку. Єдність вікової і педагогічної
психології. Центральна проблема вікової і педагогічної психології – умови і
провідні сили психічного розвитку.
Теоретичні і практичні завдання сучасної вікової і педагогічної
психології, їх значення для теорії і практики виховання підростаючого
покоління, підвищення ефективності і якості загальної і професійної освіти
87
учнівської молоді. Основні напрямки в розвитку сучасної вікової і
педагогічної.
Основні розділи вікової психології: дитяча психологія, психологія
молодшого школяра, психологія підлітка, психологія дорослої людини,
психологія старості. Основні розділи педагогічної психології: психологія
виховання і самовиховання, психологія учіння, психологія навчання,
психологія педагогічної діяльності і особистості вчителя.. Зв’язок вікової і
педагогічної психології з віковою фізіологією, загальною психологією,
педагогікою і окремими методиками.
Методи вікової і педагогічної психології: спостереження, його види,
експеримент і його види. Тести і умови їх наукового застосування.
Соціометрична методика при вивченні учнів класу. Анкета для дослідження
інтересів і спрямованості особистості та її роль у попередньому
ознайомленні з масовим матеріалом. Основні прийоми математичної
обробки фактичних даних вікової і педагогічної психології. Діагностика
психічного розвитку і поведінки людини яка розвивається.
Основні поняття: психічний розвиток, метод, методика, методологія,

психодіагностика, метод поперечних зрізів, лонгітюдний метод,
спостереження, експеримент, анкетування, інтерв”ю, бесіда, тест, об”єкт
дослідження, предмет дослідження.

1. Воловик П.М. Теорія ймовірностей і математична статистика у
педагогіці. – К., 1969. – 234с.
2. Крайг Грэйс. Психология развития. – СПб.: Питер, 2000. – 987с.
3. Приходько Ю.О. Нариси становлення та розвитку дитячої
психології.- К.,1999.
4. Психологическая диагностика: Учебник для вузов/Под ред.
М.К.Анисимовой, К.М.Гуревича. – СПб.: Питер, 2003. – 652с.

Завдання 1.
Мета: ознайомлення із використанням методу спостереження у
практиці роботи вчителя школи [6].
Хід роботи. Уважно прочитайте таблицю, за якою планується
проводити спостереження за діяльністю учня з метою вияву особливостей
його організованості як риси особистості, яка істотно впливає на учбову
діяльність. По вертикалі вписані ситуації, у яких планується проводити
спостереження за рисою, а по горизонталі – характеристики, показники, які
свідчать про рівень розвитку організованості.
88
Доповніть таблицю.
ПАРАМЕТРИ
вчителя.Час включення до діяльності за завданням

СПОСТЕРЕЖЕННЯ
СИТУАЦІЇ
СПОСТЕРЕЖЕННЯ
Підготовка робочого місця до

уроку.
Висновки.
1. Що у даному випадку є предметом спостереження?
_________________________________________________________________
2. Який вид спостереження використовується у цьому дослідженні?
__________________________________________________________________
3. Якими методами слід доповнити дослідження для отримання достовірної
інформації? Обгрунтуйте відповідь.
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
89
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
4. Яким повинен бути часовий графік проведення спостереження, щоб
отримати уявлення про організованість даного учня та вплив цієї риси на
формування його особистості загалом?
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
Завдання 2.
Мета: ознайомлення із практичними можливостями використання
методу анкети у навчально-виховному процесі, виявлення основних
закономірностей та правил складання анкет [6].
Хід роботи. Уважно прочитайте нижчеподану анкету.
АНКЕТА.
1. Як часто дитина довгий час займається розумовою діяльністю?
2. Чи багато дитина читає додаткової літератури?
3. Наскільки емоційно дитина ставиться до цікавого для неї заняття,
пов”язаного із розумовою діяльністю?
4. Чи часто дитина задає питання?
5. _____________________________________________________________
6. _____________________________________________________________
7. _____________________________________________________________
8. _____________________________________________________________
Висновки.
1. Для вивчення яких психічних явищ чи закономірностей призначена дана
анкета?
__________________________________________________________________
2. Для кого призначені питання?
_________________________________________________________________
3. Визначте приблизно вік дитини, про яку йдеться в анкеті.
__________________________________________________________________
4. Як переробити дану анкету у стандартизовану?
__________________________________________________________________
5. Який ефект від цього отримає дослідник?
__________________________________________________________________
6. Доповніть анкету власними запитаннями (№5, 6, 7, 8).

1. Людину вміщують в ізольовану кабіну у спеціальному шоломі, де
закріплюються прилади, за допомогою яких досліджуються біоструми
90
мозку. Всі одержані результати фіксуються точною апаратурою (за
Мерліним).
Назвіть метод дослідження, вкажіть його переваги та недоліки.
Які психічні явища можуть бути досліджені таким чином?
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
2. Відомо, що першим методом психології була інтроспекція – спроба
прямого проникнення людини у своє психічне життя. В подальшому на
зміну йому прийшли опосередковані методи психологічного пізнання –
спостереження та експеримент. Самоспостереження нині відіграє
другорядну роль і використовується як допоміжний метод психологічного
дослідження.
Чому так сталося? Чому психіка людини не може вивчатися
безпосередньо? [5]
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
3. Порівняйте записи двох спостерігачів, зроблені при спостереженні
поведінки дівчинки Тоні (1рік 7 міс.). Спостерігач 1: „Добігши на
зворотньому шляху до бочки, дістала звідти зошит брата, вирвала швидким і
сильним рухом три півсторінки і пішла, тримаючи аркуші перед собою,
повторюючи: „Вва-вва-вва” і ще щось, ніби читаючи вголос. Біля ліжечка
зупинилась, повернулась, щось наспівувала”. Спостерігач 2: „Тоня вийняла
зошит із бочки з іграшками, зробила вигляд, що читає”.
За якого виду запису результатів спостереження досягається
більша об”єктивність та інформативність явищ, що описуються? Як
даний приклад демонструє суб”єктивність спостереження та залежність
його результатів від компетентності дослідника?
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
4. Під час тестування особи, які з дитинства залучались до домінуючої
культури суспільства, майже завжди отримують вищі оцінки, ніж
представники етнічних груп, що прагнуть зберегти свою самобутність.
Навіть невербальні тести засвідчують залежність від культури, до якої
належить досліджуваний. Діти із сімей з низьким достатком практично
завжди мають вищий рівень інтелекту, ніж їхні забезпечені однолітки.
Чи можна за допомогою тестів пояснити такі факти?
_________________________________________________________________
_________________________________________________________________
__

1. Визначте особливості застосування методу анамнезу у віковій психології.
91
2. Охарактеризуйте метод експертних оцінок.
3. Порівняйте сфери застосування лонгітюдного методу та методу
поперечних зрізів.
4. Вкажіть особливості використання методу самоспостереження та
самозвіту у віковій та педагогічній психології.
5. Визначте особливості методу аналізу продуктів діяльності у ВПП.
6. З”ясуйте причини, які можуть вплинути на результати дослідження при
використанні методу бесіди.
Тема 16. ЗАКОНОМІРНОСТІ І ДИНАМІКА ПСИХІЧНОГО

РОЗВИТКУ І ФОРМУВАННЯ ОСОБИСТОСТІ В ОНТОГЕНЕЗІ
Вчення про психічний розвиток індивіда і формування його

особистості. Провідна роль життя і суспільно корисної діяльності. Навчання
і виховання в психічному розвитку дитини і формування її особистості. Роль
свідомого ставлення до власного життя, діяльності і поведінки для
становлення особистості. Провідні сили психічного розвитку дитини.
Мотиваційна сфера особистості. Оволодіння індивідом суспільною
свідомістю як складовою частиною соціальної активності людей –
безперечна умова формування життєвої позиції особистості. Особистість як
свідомий суб’єкт предметної діяльності і активний діяч соціального
прогресу суспільства. Проблема розвитку особистості в сучасній зарубіжній
і вітчизняній психології.
Взаємозалежність психічного розвитку дитини і формування її
особистості як умова психічного розвитку і формування особистості
школяра. Перетворення зовнішнього і внутрішнього в процесі психічного
розвитку. Інтеріоризація та інтелектуалізація засвоюваних предметних
знань, умінь і навичок в процесі пізнання і суспільно-корисній діяльності.
Залежність оволодіння дитиною новим видом діяльності від рівня
перцептивного розвитку її особистості. Віковий аспект сприймання і
розуміння особистістю соціальних явищ в світі людей і їх роль в формуванні
відношення особистості до дійсності. Мета особистості, її перспективи і
рівень домагань.
Нерівномірність психічного розвитку дитини і її причини. Розвиток
психіки в умовах сенсорних дефектів. Причини затримки в психічному
розвитку як результат педагогічної занедбаності. Проблема акселерації
(прискореного) психічного розвитку. Періодизація психічного розвитку
людини. Вікові і індивідуальні особливості психічного розвитку в процесі
навчання і виховання.
Основні поняття: психічний розвиток, формування, онтогенез,філогенез,

провідна діяльність, соціальна ситація розвитку психіки, рушійні сили
92
психічного розвитку дитини, вікові особливості особистості, індивідуальні
особливості, акселерація.

1. Властовский В.Г. Акселерация роста и развития детей. – М.,1976.
2. Выготский Л.С. Развитие высших психических функций. – М.,1960.
3. Калашникова М.Б. О концепции возрастной сензитивности // Мир
психологии. – 2004. - №1. – С.105 – 114.
4. Поливанова К.Н. Периодизация детского развития: опыт понимания
// Вопросы психологии. – 2004. - №1. – С.110 – 119.
Семінар №1. Закономірності і динаміка психічного розвитку

і формування особистості в онтогенезі
1. Аналіз основних концепцій психічного розвитку дитини.
2. Умови і рушійні сили психічного розвитку дитини.
3. Основні підходи до питання взаємозв”язку навчання, виховання і
розвитку.
4. Проблеми вікової періодизації психічного розвитку дитини.
5. Явище акселерації фізичного та психічного розвитку, його причини
та наслідки.

1. Уважно прочитайте наведені нижче висловлювання батьків.
а) Чого ж дивуватись упертості Олега? Він увесь у свого батька. І батько, і
дід – обидва уперті.
б) Я чула, що до 7 років у дитини з’являється бажання та інтерес до
навчання. Чекала, чекала, а у мого Мишка ні інтересу, ні бажання не
виникло, а йому ж скоро 8 років.
Вкажіть, яку концепцію психічного розвитку демонструє кожне з
цих висловлювань. Дайте теоретично обгрунтовану відповідь батькам.
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
2. Відомо, що на психічний розвиток дитини негативно впливають: неповна
сім’я, сімейні конфлікти, низька освіта батьків (особливо матері),
незадовільні побутові умови життя (відсутність житла, брак коштів),
аморальний спосіб життя батьків, асоціальні сімейні цінності, неправильне
виховання. Принаймі, дія таких чинників спостерігається у 50 – 90 % дітей
із ненормативним психічним розвитком.
Як ці чинники характеризують природу психічного розвитку? Чи
визначають вони межі психічного розвитку?
93
__________________________________________________________________
3. Спостереження за психічним розвитком дітей свідчить про те, що дитина
усвідомлює певну річ, лише називаючи її. Коло усвідомлюваного зростає
разом із оволодінням дитиною мовленням. При цьому обмеження
можливості спілкування дитини з дорослими неминуче призводить до
затримки розвитку її свідомості. Якщо з якихось причин дитина виростає не
серед людей, а серед тварин, то такої здатності як свідомість, вона взагалі не має.
Про що свідчить це спостереження? Чи є свідомість наслідком
оволодіння мовленням?
__________________________________________________________________
4. Відомо, що на психічному розвитку дитини істотно позначаються умови
вагітності матері. Якщо вони несприятливі, то вже починаючи з віку немовляти у
дитини може спостерігатись затримка психічного розвитку. Загалом, психічний
розвиток – це тривалий процес поступового наближення психіки дитини до
психіки дорослого, в ході якого формуються свідомість і самосвідомість, довільне
запам’ятовування і словесно-логічне мислення. Зрештою, людина починає
створювати власний образ світу, стає здатною на вчинки.
Що у зв”язку з цим можна вважати точкою відліку лінії психічного
розвитку? З чого він починається? [5, C.46]
__________________________________________________________________
5. Розповідаючи про своїх дітей, жінка не розуміла, чому двоє її синів, 10 і 7
років, які народилися від одних батьків і живуть в одній і тій самій сім”ї,
зовсім по-різному поводяться. Старший – дуже спокійний, організований, не
викликає у матері ніяких тривог. Молодший – непосидючий, жвавий,
бешкетник, вигадник, викидає такі „коники”, що мамі постійно слід
залагоджувати стосунки з вчителями і сусідами.
Яку сторону особистості описує даний приклад? Чим можуть
бути спричинені такі відмінності у поведінці дітей?
__________________________________________________________________
6. Напередодні першого вересня Мишкові виповнилося 5 років і 11 місяців.
До школи він не пішов і залишився у дитячому садку. Віті і Васі
виповнилося шість років і вони пішли до школи. Усі хлопчики мали
однаковий рівень психічного та фізичного розвитку. Через рік було
проведене наступне обстеження психічного розвитку дітей. Виявилося, що
рівень психічного розвитку Віті і Васі, котрі навчалися у школі був значно
вищим за усіма показниками, ніж Мишка.
Назвіть можливі причини різного рівня психічного розвитку цих
хлопчиків. Які особливості взаємозв”язку навчання, виховання та розвитку
демонструє цей приклад?
__________________________________________________________________
1. Що є причинами нерівномірності психічного розвитку дитини?
94
2. Коли слід починати виховувати (тобто цілеспрямовано формувати
особистість) дитину?
3. Чи можливо за дитячим малюнком виявити ставлення дитини до матері,
тата, бабусі, дідуся, сестер і братів, однолітків?
4. Яка роль дозрівання і навчання у психічному розвиткові дитини?
5. Розкрийте зміст поняття „зона найближчого розвитку”.
Тема 17. ПСИХІЧНИЙ РОЗВИТОК ДИТИНИ ДО ВСТУПУ ДО

ШКОЛИ
Періодизація психічного розвитку дошкільника. Значення

спілкування дитини з дорослими для її психічного розвитку в віці немовляти
і ранньому дитинстві. Розвиток рецепторної і рухової діяльності. Предметно
- знаряддєва діяльність. Формування мислення. Мовлення і його еволюція в
дошкільному віці. Раннє дитинство – сензитивний період в розвитку
мовлення дитини. Криза трьох років. Практичне оволодіння рідною мовою.
Розумовий розвиток як результат оволодіння знаннями про соціальний
досвід людей і формування ставлення до оточуючої дійсності. Визначальна
роль дорослих в формуванні у дошкільника інтересу до праці і розвиток
соціальної активності.
Провідна роль гри в психічному розвитку дошкільника. Елементи
навчання і праці в діяльності дошкільника, їх місце і роль в формуванні
особистості. Виникнення ієрархії мотивів як умова довільності поведінки і
діяльності дошкільника. Пізнавальна діяльність, її розвиток у дошкільника в
умовах зростання його розумової самостійності, моральної вихованості і
соціальної активності. Проблема всебічного і гармонійного розвитку дитини
в дошкільному віці. Формування емоційної і вольової сфери дошкільника в
процесі діяльності і спілкування з дорослими і ровесниками.
Формування етичних уявлень і моральних почуттів у дітей. Самооцінка як
результат самосвідомості, що розвивається. Домінуючі мотиви діяльності і
поведінки дитини в старшому дошкільному віці.
Основні поняття: вікова періодизація, сензитивні періоди, кризові періоди,

безпосередньо-емоційне і конкретно-образне відображення світу дитиною,
опосередковане і узагальнене відображення дійсності, психологічна
готовність до шкільного навчання.

1. Авдеева Н.Н., Мещерякова С.Ю. Вы и младенец: у истоков
общения. – М.: Педагогика, 1991. – 158с.
2. Готовність дитини до школи. / Упоряд. Л.Богуславська,
С.Гончаренко, Л.Кондратенко. – К., 2004. – 112с.
95
3. Дитина у сучасному соціопросторі : навчальний посібник / Т.О.
Піроженко, С.О. Ладивір, К.В. Карасьова [та ін.]; за ред. Т.О.
Піроженко. – К.- Кіровоград: Імекс-ЛТД, 2014. – 272 с.
4. Коломинский Я.Л., Панько Е.А. Учителю о психологии детей
шестилетнего возраста., М.: Просвещение, 1988. – 189с.
5. Кононко О.Л. Соціально-емоційний розвиток особистості в
дошкільному віці: Навч. пос. – К.: Освіта, 1998. – 255с.

Завдання 1.
Мета: ознайомлення із діагностичною методикою „Малюнок
людини” на виявлення основних характеристик особистості дитини та
особливостей її міжособистісних стосунків.
Хід роботи: Методика „Малюнок людини” належить до
проективних методик, за допомогою яких опосередковано виявляють різні
психічні характеристики дитини. Малюнкові тести („Малюнок сім”ї”,
„Будинок-Дерево-Людина”, „Вільний малюнок”, „Малюнок неіснуючої
тварини”) побудовані на загальній теоретичній тезі про те, що малюнок для
дитини є не мистецтвом, а мовленням (Левінштейн). Знайомі уже з певними
соціальними і моральними правилами суспільства діти дошкільного і
молодшого шкільного віку при використанні методу спостереження, бесіди,
анкетування тощо, відповідають на питання про особливості свого
світосприймання „так як треба”, що становить проблему для дослідника. У
малюнку ж дитина, не розуміючи істинних причин, що спонукають її
обирати певні образотворчі засоби, представляє реальну картину певних рис
особистості, особливостей світосприймання, своїх стосунків у сім’ї, з
ровесниками. Проблема дослідника полягає у правильній, професійній та
об”єктивній інтерпретації особливостей дитячого малюнка та необхідності
доповнення результатів іншими діагностичними процедурами.
Процедура дослідження. Інструкція. Дитині дається завдання:
„Намалюй людину, яку хочеш”. Пропонуються різні засоби для малювання і
чистий аркуш паперу. На всі уточнюючі питання дитини („Кого малювати?
Як саме малювати? Яким кольором? тощо”) слід давати нечіткі вказівки,
наприклад: „Ти почни, а потім сам вирішиш”.
Усі питання, репліки, зауваження, коментарі дитини під час
малювання, особливості процесу малювання (стирання, домальовування), а
також час виконання малюнка фіксуються у протоколі.
Після завершення малювання з дитиною проводиться заключна
бесіда з метою уточнення певних деталей малюнка та мотивів їх появи
(„Хто це? Де вона живе? Чи є у неї друзі? Чим вона займається? Чи є неї
друзі? Вона добра чи зла? На кого вона дивиться? Хто на неї дивиться?”)
Порядок інтерпретації. [2, С.59-65; 1, С.322-324]
96
ХАРАКТЕРИСТИКА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ
Голова Символ інтелектуальної сфери

Велика Підкреслення значення мислення людини
Маленька Переживання неадекватної інтелектуальності
Відсутність лоба Відсутність уваги дитини до розумової сфери
Зображення предметів на голові Прагнення до перцептивного захисту
Велика голова, якщо малюється Уявне переважання протилежної статі і уявлення про його
людина іншої статі високий соціальний статус
Зображення голови наприкінці Міжособистісний конфлікт
малювання
Обличчя Символ сфери спілкування
Нечіткі риси обличчя, обличчя Проблеми у спілкуванні
намальовано в останню чергу або
зовсім немає рис обличчя
Гарно промальовані усі деталі Зацікавленість дитини у самому собі, любов до себе
обличчя
Загальний вираз обличчя (привітний- Відкрите, оптимістичне – закрите, вороже, обережне
непривітний) ставлення до зовнішнього світу
Виділене підборіддя Потреба у домінуванні
Виділені вуха Чутливість до критики
Очі „порожні” (без зіниць) Ворожість
Очі маленькі Інтровертованість, страх перед світом
Очі сильно виділені, підведені. Грубість, черствість
Очі намальовані гарно, виділені вії Жіночність, схильність до кокетування
Повні губи Сексуальність
Широко відкритий рот Вимушена привітність або агресія
Запалий рот Пасивність, залежність
Чітко промальовані ніздрі, зуби Агресивність
Волосся заштриховане Тривога, пов”язана з мисленням
Волосся не заштриховане Ворожість почуттів
Широкий ніс Іронічне ставлення до оточуючих
Відсутність носа Інтелектуальна недостатність
Шия Символ контролю за своєю поведінкою, довільності дій
Виділена, підкреслена Потреба у інтелектуальному контролі своїх дій
Коротка, товста Поступки своїм бажанням, недостатній самоконтроль
Непропорційно велика Усвідомлення тілесних імпульсів та їх довільний контроль
Плечі Символ фізичної сили чи потреби у владі
Дуже великі Відчуття значної сили, сильні тілесні імпульси
Опущені Відчай, почуття вини, недостатність життєвої енергії
Дрібні Почуття меншовартості
Тулуб Уявлення про свою фізичну будову та вади
Квадратний Мужність
Дуже великий Наявність незадоволених потреб
Дуже маленький Почуття приниження, малоцінності
Наявність пупка Вияв егоцентризму
Форма і величина тулуба (великий) Переживання через недостатність фізичної сили
прямо протилежні наявним у дитини
Руки Символ активності, спілкування і засобу пристосування
97
до оточення
Розставлені у сторони Ознака комунікабельності
Сховані, притиснені до тіла, в Замкненість, небажання спілкуватись, незадоволення своїм
кишенях або за спиною становищем
Дуже довгі Амбіційність
Дуже короткі Відсутність прагнень
Дуже великі Поведінка імпульсивна, прагнення до пристосування
Розслаблені Гарна адаптованість
Напружені Ригідність
Звуження рук до кисті Жіночність
Пальці розставлені Незадоволення своїм становищем
Детально промальовані пальці Наявність здатності до управління і перетворень
Більша або менша кількість пальців Грубість, черствість, агресія
Пальці зібрані в кулаки Агресія
Кулаки біля тіла Витіснений протест
Кулаки від тіла Відкритий протест
Відсутність рук Пасивність
Ноги Символ опори, стійкості, спрямованості на практичну
орієнтацію
Дуже довгі Сильна потреба у незалежності
Дуже короткі Фізична і психічна несамостійність
Різних розмірів Прагнення до незалежності
Широко розставлені Відкрита непокора
Акцентуйовані Грубість, черствість
Стопи намальовані у стійкому Впевненість у собі, своїх силах
статичному положенні (або лінія
плаття як опора)
Стопи намальовані „як у балерини на Невпевненість у собі, залежність
пуантах”
Поза Сприймання себе у оточуючому світі
Голова у профіль, тіло в анфас Тривога, викликана соціальним оточенням і потребою у
спілкуванні
Уся фігура у профіль Замкненість, інтровертованість
Фігура непропорційна Відсутність особистої рівноваги
Людина сидить на краю стільця Бажання знайти вихід із ситуації, страх
(ліжка, столу)
Людина біжить Прагнення щось приховати
Людина іде Гарна пристосовуваність
Людина - лялька Деперсоналізація
Людина - робот Відкрита ворожість
Людина – фігура Баби-Яги (Кощея, Ворожість, відчуження від суспільства
Дракона тощо)
Фон, оточення Сприймання оточуючого світу
Хмари Тривога, небезпека, депресія
Сонце Оптимізм, позитивний життєвий настрой
Паркан Незахищеність
Вітер Потреба в любові, турботі, теплі
Лінія землі Незахищеність
Особливості способу малювання Особливості здійснення діяльності
Сильні штрихи, тверді лінії Впевненість, наполегливість, почуття безпеки
Нерівні, зучасті лінії Зухвалість, ворожість
98
Слабкі лінії, розірвані і нечіткі Несміливість, невпевненість, тривога
Розірваний контур Зона конфліктів
Прямі штрихи Наполегливість, впертість
Горизонтальні штрихи Слабкість, жіночність
Вертикальні штрихи Наполегливість, рішучість, гіперактивність
Скошені штрихи Напруженість, замкненість, ізоляція
Малюнок людини може бути інформативним і в аспекті оцінки
розумового розвитку дитини дошкільного віку, і часто використовується для
оцінки ступеня готовності дитини до шкільного навчання. Для цього при
інтерпретації беруться до уваги наступні параметри: використання основних
образотворчих засобів, деталізованість зображення людини, пропорційність
об”єктів, синтетичність малюнка, оригінальність зображення, ставлення до
деталей, що повторюються, ставлення дитини до своїх малюнків,
відповідність малюнка початковому задуму, графіка малюнка.
Висновки. Оцініть малюнок дитини та інтерпретуйте його
за основними характеристиками.
Психічна характеристика Як виявлена у дитини Моменти малюнку, які
дозволяють зробити такий
висновок
Особливості
інтелектуальної сфери
Особливості
світосприймання
(повнота, адекватність,
деталізованість)
Провідні мотиви та
особливості спілкування
дитини
Уявлення про соціальні

ролі, соціальна та статева
ідентифікація
Сфера міжособистісних
конфліктів
99
Загальне ставлення
дитини до оточуючого
світу (тривожність,
ворожість, агресія,
позитивізм, іронічність)
Довільність поведінки та
діяльності
Особливості сприймання
дитиною себе у оточую-
чому світі (самостійність,
пристосовуваність,
незалежність, впевненість,
страх)

1. Уже з третього тижня життя дитина у відповідь на систематичні впливи
дорослого (поява в полі зору, погладжування, посмішка, промовляння)
поводить себе відповідним чином. Спочатку вона виявляє орієнтувальну
реакцію на дорослого, потім відповідає на його появу позитивними
емоціями, далі виконує дії (наприклад, кидає іграшку) з метою привернути
до себе увагу дорослого, нарешті, виявляє негативні емоції, коли дорослий
байдужий до неї.
Про що свідчить така поведінка? Що зумовлює її зміни? [ 5, C.46]
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
2. Результати досліджень свідчать, що мовлення дітей виконує не лише

функцію спілкування. Воно буває також егоцентричним, і у трирічної
дитини займає понад 50% усіх її висловлювань. З віком прояви такого
мовлення зменшуються (у семирічної дитини вони становлять приблизно
27%), а згодом взагалі зникають.
Як пояснити це явище? Свідченням якої закономірності воно є? [ 5, C.46]
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
3. Вивчення конфліктів, які виникають у процесі гри, показало, що

найменші діти сваряться переважно за володіння предметом – засобом
ігрової дії. Тому на „машині”, конфліктуючи, їдуть одночасно два „водії”,
„хворого” оглядають кілька „лікарів”. Трохи старші діти вже сваряться через
100
ролі: хто ким буде в грі. Нарешті, найстарші дошкільники надзвичайно
прискіпливо ставляться до виконання правил гри. Сварки тут точаться
головним чином навколо того, „буває так, чи не буває”.
Чому так відбувається? Як це явище характеризує логіку
психічного розвитку у дошкільному віці? [ 5, C.46]
_________________________________________________________________
_________________________________________________________________
__
4. Дітей різного дошкільного віку запитали, що таке лялька, і отримали такі

відповіді. Оленка: „Лялька – це ось (демонструє)”. Ніна: „Лялька – щоб
гратись”. Зіна: „Лялька – це голова, руки, ноги і волосся”. Оля: „Лялька – це
іграшка”.
За відповідями дітей встановіть приблизно їх вік. Обгрунтуйте.
_________________________________________________________________
_________________________________________________________________
__
5. У груповій кімнаті дитячого садка стояв акваріум, у якому плавали рибки.

Діти (3р. 5 міс.) разом з вихователем доглядали за ними: годували, чистили
акваріум. Діти мали можливість добре роздивитись рибок. Але на
спеціальному занятті, присвяченому рибам, діти не змогли відповісти на
найпростіші запитання, що стосувались зовнішнього вигляду рибок, їх
поведінки.
Чим пояснюється нездатність дітей розповісти про рибок? Чи
можна стверджувати, що діти дошкільного віку не спостережливі?
_________________________________________________________________
_________________________________________________________________
__
6. Мишко (2 р. 4 міс.) намагається сам одягнутись. Незграбно він натягає

штанці. Нічого не виходить. Втручається мама із допомогою. „Я сам !” –
протестує дитина. „Сиди спокійно, нічого в тебе не виходить.” „Я хочу сам”
– знову заявляє дитина і продовжує свої спроби.
Чи можна вважати поведінку Мишка впертістю, нечемністю, чи це прояв
розвитку особистості? Як повинна вчинити мама у такій ситуації?
_________________________________________________________________
_________________________________________________________________
__
101
1. Які з безумовних рефлексів новонародженого зберігаються, а які
видозмінюються з розвитком дитини, як саме і чому?
2. Що є найбільш характерним для розвитку вищої нервової діяльності дітей
раннього віку?
3. Визначте роль оволодіння ходьбою у психічному розвитку дітей 1-3 років.
4. Поясніть твердження Л.С.Виготського: „вік від одного до трьох років – це
стадія сензитивності до мовних впливів”.
5. Які новоутворення психіки дитини дошкільного віку формуються і
розвиваються у грі?
6. Чому маленьким дітям психологи не рекомендують читати казки
безпосередньо перед сном? Чому на дітей молодшого шкільного віку вони
впливають уже по-іншому?
Тема 18. ПСИХІЧНИЙ РОЗВИТОК І ФОРМУВАННЯ ОСОБИСТОСТІ

МОЛОДШОГО ШКОЛЯРА
Зміна об’єктивних умов психічного розвитку з приходом дитини до

школи. Характеристика основних показників готовності дитини до
шкільного навчання і виховання. Навчальна діяльність як провідний вид
діяльності, що визначає психічний розвиток молодших школярів. Динаміка
співвідношення ігрової і навчальної діяльності на різних етапах початкового
навчання. Психологічні особливості трудової діяльності молодших
школярів. Формування особистості молодшого школяра. Мотиви учіння,
спілкування і поведінки і їх динаміка. Особливості пізнавальних інтересів
молодших школярів. Розвиток довільно-вольової регуляції і формування
характеру. Особливості розуміння і ставлення молодших школярів до
моральних явищ життя людей. Характеристика міжособистісних стосунків в
молодшому шкільному віці.
Розвиток пізнавальної діяльності молодшого школяра. Розвиток
уваги і уважності. Розвиток сприймання і спостережливості. Розвиток
пам’яті і формування прийомів запам’ятовування. Розвиток мислення і
формування прийомів та способів розумової діяльності. Розвиток уяви.
Розвиток усного, писемного і внутрішнього мовлення в молодшому
шкільному віці. Роль мовлення в психічному розвитку молодшого школяра.
Роль особистості вчителя у навчанні і вихованні молодшого
школяра. Єдність педагогічних впливів школи і сім’ї.
Готовність молодших школярів до навчання і виховання на
наступних етапах загальноосвітньої і професійної школи. Обсяг, глибина і
системність знань. Прийоми і способи навчальної діяльності. Ставлення до
трудової діяльності і трудові навички. Розумовий розвиток. Довільна
регуляція діяльності і поведінки. Моральний розвиток. Досвід
міжособистісних стосунків.
102
Основні поняття: індивід, особистість, індивідуальність, інтелектуальний
розвиток, навчальна діяльність, емоційні реакції молодших школярів,
моральні норми поведінки, світогляд, пізнавальний інтерес, переконання.

1. Волков Б.С. Психология младшего школьника. : Учебн. пос. – М.:
Педагогическое общество России, 2002. – 128с.
2. Ельконін Д.Б. Психология обучения младших школьников. – М.,1974.
3. Завгородня О.В. Шкільна адаптація і психологічне здоров”я
першокласника // Педагогіка і психологія. – 2004. - №4. – С. 47 – 55.
4. Люблинская А.А. Учителю о психологии младшего школьника:
Пособие для учителя. – М.: Просвещение, 1977. – 224с.
5. Поліщук В.М. Криза 7 років: феноменологія, проблеми: Навч. посібн.
– Суми: Університет. книга. – 2005. – 118с.
Семінар №2.
Психічний розвиток і формування особистості
молодшого школяра
1. Психологічні питання готовності дитини до навчання у школі.
2. Психологічна перебудова, пов”язана із вступом до школи і перші
труднощі першокласників.
3. Характеристика учбової діяльності як провідного виду діяльності
молодшого школяра.
4.Характерні особливості та основні новоутворення пізнавальної сфери
молодшого школяра.
5. Формування особистості молодшого школяра (характерні особливості
та основні новоутворення)
6. Характеристика міжособистісних стосунків молодших школярів.
Завдання 1.
Мета: ознайомлення із методикою дослідження особливостей
вербально-логічного мислення у молодших школярів. [ 9, С.96 – 98]
Хід роботи. Для проведення дослідження потрібні бланки методики
„Виключення слів”, що дозволяє оцінити здатність досліджуваного до
узагальнення і виділення істотних ознак. Методика складається із 15 серій, у
103
кожній серії – по 4 слова. Експериментатору слід мати секундомір і
протокол для реєстрації відповідей.
Дослідження проводиться індивідуально. Інструкція
досліджуваному: „Три з чотирьох слів у кожній серії є у якійсь мірі
однорідними поняттями і можуть бути об”єднані за певною ознакою. Одне
слово не відповідає цим вимогам і повинно бути виключене. Закресліть
слово, яке не підходить за змістом до даного ряду. Виконувати завдання слід
швидко і без помилок.” Якщо досліджуваний не засвоїв інструкцію, то один-
два приклади (не з експериментального бланку) дослідник розв’язує разом з
ним. Переконавшись, що дитина зрозуміла принцип виконання завдання, їй
пропонують виконати завдання самостійно. Експериментатор фіксує час і
правильність виконання завдання у протоколі.
Бланк методики „Виключення слів”.
1. Книжка, портфель, чемодан, гаманець.
2. Пічка, плита, свічка, електроплита.
3. Годинник, окуляри, ваги, термометр.
4. Човен, тачка, мотоцикл, велосипед.
5. Літак, цвях, бджола, вентилятор.
6. Метелик, циркуль, ваги, ножиці.
7. Дерево, полиця, віник, вилка.
8. Дідусь, вчитель, тато, мама.
9. Іній, пил, дощ, роса.
10. Вода, вітер, вугілля, трава.
11. Яблуко, конвалія, волошка, троянда.
12. Молоко, вершки, сир, хліб.
13. Береза, сосна, ягода, дуб.
14. Хвилина, секунда, година, вечір.
15. Василь, Федір, Семен, Іванов.
Інтегральний показник вербально-логічного мислення А, що

об”єднує показник продуктивності (кількість балів за правильно виконані
завдання) і час виконання завдання з врахуванням поправки Т вираховується
за формулою А = В + Т. Отримавши індивідуальні дані, слід підрахувати
середнє арифметичне значення по групі в цілому і, порівнявши з ним
індивідуальні показники, зробити висновки про особливості вербально-
логічного мислення окремої дитини. Для інтерпретації отриманих
результатів слід провести ретроспективну бесіду з метою пояснення
дитиною ознак, за якими вона виділила певні слова.
Протокол дослідження вербально-логічного мислення.

Номер серії Час виконання завдання, с Результат
104
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
Сума
Виконання завдання оцінюється у балах відповідно до ключа: за

кожну правильну відповідь – 2 бали, за неправильну – 0 балів. За
перевищення ліміту часу бали знімаються.
Поправка Т на час виконання завдання.
Час, с Поправка Т на час, бали
< 250 0
250-330 -3
> 330 -6
Зведена таблиця результатів групи
№ п/п Прізвище Результат, А
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
105
13
14
15
16
17
18
19
Середнє арифметичне по групі
Висновки.
1. Чому дослідження індивідуальних особливостей мислення є дуже
важливим завданням саме у молодшому шкільному віці?
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
2. Які особливості мислення молодшого школяра досліджує вище
запропонована методика, які висновки можна зробити за її результатами?
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
3. Які особливості власного мислення виявили Ви у процесі ознайомлення із
методикою?
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
Ключ
1) книга, 2) свічка, 3) окуляри, 4) човен, 5) бджола, 6) метелик, 7)
дерево, 8) вчитель, 9) пил,10) вітер, 11) яблуко, 12) хліб,13) ягода, 14)вечір,
15) Іванов.
Завдання 2.
Мета: ознайомлення із методикою виявлення самооцінки дитини
молодшого шкільного віку за допомогою проби Де Греефе. [7, C. 136 – 138].
Хід роботи. Дана експериментальна процедура, запропонована
французьким психіатром Де Греефе, є простим і надійним прийомом
дослідження самооцінки у дітей 6 – 8 років. Ця проба відноситься до прямих
методик виявлення самооцінки.
Процедура дослідження.
У індивідуальній бесіді дитині демонструють намальовані на аркуші
паперу три однакових кола і кажуть: „Перед тобою три кола: перше коло
позначає твого вчителя, друге – тебе самого, а третє – твого однокласника
(назвати конкретне ім”я). Від кожного кола слід вниз намалювати лінію. Від
того, хто найрозумніший, слід опустити найдовшу лінію, від того, хто
найменш розумний – найкоротшу лінію, а від того, хто середній – середню.”
106
Дане обстеження обов’язково супроводжується бесідою, в ході якої
виявляються обгрунтування дій і рішень дитини. Завдання можна варіювати
– „Хто найвеселіший”, „Хто найчемніший”, „Хто найцікавіший”, отримавши
таким чином показники самооцінки дитини у різних сферах діяльності та
міжособистісних стосунків.
Висновки.
1. Чи є проблема самооцінки дітей молодшого шкільного віку настільки
важливою, щоб проводити відповідне дослідження? Обгрунтуйте відповідь.
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
2. Чому дана методика є ефективною лише для учнів 1-2 класів?
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
3. Як Ви думаєте, відповідаючи на завдання „Хто найрозумніший?”,
зазвичай, від якого кола діти проводять найдовшу лінію і чому?
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________

1. Молоді батьки так відрекомендували свого сина Іванка вчительці першого
класу: „Ось наш хлопчик. Він дуже здібний, веселий. Уміє співати,
танцювати, знає багато віршів”. Така рекомендація привернула увагу
досвідченого педагога. І не випадково. На перших заняттях хлопчик не
виявив успіхів у навчанні, хоч і намагався. Іванко засумував і почав
проситися додому. Він не хотів відвідувати школу.
Чому Іванко не виявив своїх здібностей у навчанні? Як повинен
вчинити педагог, щоб допомогти хлопчикові?
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
2. Таня (6р. 4міс.) вчиться у першому класі. Навчання дається їй важко,
особливі проблеми з читанням. Вдома мама садить її за стіл і починає
запитувати: „Як називається ця буква? Що тут написано?” Дівчинка
мовчить. „Ну ось, ти нічого не знаєш. На, вчи сама!” – і мама іде у своїх
справах. Через деякий час повертається і перевіряє. Покращення у читанні
немає. „Сьогодні гуляти не підеш, будеш читати” – говорить мама.
Визначте причини неуспіхів Тані у навчанні. Щоб б Ви порадили
мамі у спілкуванні з дочкою?
107
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
3. Сергійко був досить розвиненим хлопчиком. До моменту вступу до школи
він умів читати, знав багато віршів. Не дивлячись на те, що Сергій пішов до
школи з великою радістю, з перших днів він почав порушувати шкільну
дисципліну: крутився на уроках, не слухав пояснення вчителя. Поки
домашні завдання були для нього цікавою новинкою, він, хоч і не дуже
аккуратно, але виконував їх. Але як тільки з’явились труднощі у навчанні,
усунення яких потребувало систематичних занять, хлопчик почав
отримувати низькі оцінки.
Що стало причиною невдач Сергійка у школі? Над чим, на Вашу
думку, слід попрацювати батькам і вчителям, щоб допомогти хлопчику?
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
4. Вітя, учень ІІ класу, почав розважати дітей тим, що на уроці кривлявся,
викрикував, смішив дітей і робив незрозумілі рухи руками. Діти сміялися. Коли
вчителька поставила його перед класом і запропонувала хлопчикові вибачитися
за свої витівки, Вітя понурив голову, але не сказав жодного слова. А після
уроку, коли в класі нікого з дітей не було, він сам підійшов до вчительки і
пообіцяв, що таке більше не повториться. Свого слова хлопчик дотримав.
Поясніть мотиви поведінки та окремих вчинків Віті у описаній
ситуації.
_________________________________________________________________
_________________________________________________________________
__
1. Охарактеризуйте основні протиріччя між провідним значенням гри у
психічному розвиткові дітей 6 років і формуванням у них учбової
2. Вкажіть основні особливості ігрової діяльності першокласників.
3. Визначте особливості трудової діяльності молодших школярів.
4. Розкрийте ієрархію мотивів учіння молодших школярів та їх динаміку в
процесі навчання.
5. Охарактеризуйте розвиток пізнавальної діяльності молодшого школяра.
Тема 19. ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ І

ФОРМУВАННЯ ОСОБИСТОСТІ У ПІДЛІТКОВОМУ ВІЦІ
Соціальні фактори як детермінанти психічного розвитку і

формування особистості підлітків: перехід в середню школу і пов’язані з
ним зміни навчальної діяльності, спілкування школярів і вчителів;
розширення суспільно корисної діяльності дітей, зміна положення дитини в
108
сім’ї. Біологічні фактори – початок статевого дозрівання, а також пов’язані з
ним бурхливий розвиток і перебудова всіх органів, тканин і систем
організму – як умови, що впливають на особливості психічного розвитку
дітей підліткового віку. Діалектичний характер взаємовідношень між
біологічними і соціальними факторами психічного розвитку. Основне
протиріччя між потребою в самостійності і можливостями її задоволення як
провідна сила психічного розвитку підлітка.
Феноменологічна характеристика дітей підліткового віку – різке
збільшення негативних проявів в поведінці і їх психологічне пояснення.
Закономірні зміни в структурі особистості як головні психологічні
новоутворення підліткового віку. Початок розвитку самосвідомості в
підлітковому віці як якісно новий етап у формуванні особистості дитини.
Різке підсилення потреби в самоствердженні і визнанні з боку оточуючих,
загострена чутливість до оцінки оточуючих; особливості .самооцінки;
потреба в дружбі, в спілкуванні, у взірці для наслідування, ідеалі;
особливості сфери почуттів, зміст інтересів, якісна зміна мотиваційної
сфери, особливості волі; потреба в самовихованні, як внутрішні
взаємозв’язані особливості формуючої особистості дитини. Провідна роль
класу, референтної групи, взаємостосунків з людьми в формуванні
особистості підлітка. Взаємостосунки хлопчиків і дівчаток в підлітковому
віці.
Якісні етапи в розвитку психіки підлітка: молодший і старший
підлітки, їх подібність і відмінність. Загальне і особливе в психологічній
характеристиці хлопчиків і дівчаток підліткового віку. Індивідуально-
психологічні особливості(темперамент, розвиненість інтелекту, рівень
загальної культури, здібності, риси характеру) і їх вплив на прояв загальних
закономірностей розвитку психіки і поведінки в підлітковому віці.
Причини відхилень поведінки “важких” підлітків як крайні прояви
загальних закономірностей розвитку особистості в цьому віці. Роль помилок
в сімейному вихованні, в появі відхилень поведінки у підлітків.
Ізольованість в класному колективі як фактор педагогічної занедбаності
дітей. Психічні порушення в психічній діяльності і їх вплив на поведінку в
деяких “важких” підлітків.
Психологічне обґрунтування особливостей навчально-виховної
роботи з дітьми підліткового віку. Особливості педагогічного такту,
педагогічного оптимізму, опори на ровесників, формування ідеалів
школярів, роботи з батьками.
Основні поняття: підлітковий вік, соціальні та біологічні фактори

психічного розвитку, статеве дозрівання, пубертатний період, інтимно-
особистісне спілкування, дружба, ідеал, почуття дорослості.
109
1. Волков Б.С. Психология подростка: Учебн. пос. – М.: Педагог.
общество России, 2001. – 160с.
2. Кле М. Психология подростка. – М., 1991.
3. Мілютіна К.Л. Користування комп”ютером як задоволення базових
потреб у підлітковому віці // Психологічна газета. – 2007. - №8. – С. 29 – 31.
4. Новгородцева А.П. Переживание подростками «чувства
взрослости» // Психологическая наука и образование. – 2006. – №2. – С.
39 – 55.
6. Психология подростка: Учебн. пос. / Под ред. А.А.Реана. – СПб.:
ОЛМА – ПРЕСС, 2003. – 480с.
Семінар №3.
Психічний розвиток і формування особистості підлітків
1. Біологічні та соціальні фактори розвитку підлітка. Феноменологічна
характеристика дітей підліткового віку.
2. Характеристика провідного виду діяльності підлітків та її вплив на
психічний розвиток.
3. Характерні особливості та новоутворення особистості підлітка.
4. Характеристика „підліткової кризи” – причини виникнення та
особливості протікання.
5. Особливості учбової діяльності у підлітковий період.
6. Спільне і відмінне у психологічній характеристиці хлопців і дівчат
підліткового віку.
Експериментальна робота
Завдання 1.
Мета: Ознайомлення з методикою „Діагностика рівня шкільної
тривожності” Філіпса [11, C.69-76]. Визначення з її допомогою провідних
факторів тривожності, пов’язаною із ситуацією навчання.
Хід роботи. Тест складається з 58 питань, які можуть зачитуватися
школярам, а можуть і пропонуватися в письмовому вигляді. На кожне
питання потрібно однозначно відповісти «Так» або «Ні». Час обстеження не
обмежується, але досліджуваного попереджають, що над питаннями не слід
довго розмірковувати.
Інструкція: „ Зараз вам буде запропонований опитувальник, який
складається з питань про те, як ви себе почуваєте в школі. Намагайтеся
відповідати щиро і правдиво, тут немає вірних або невірних, гарних чи
поганих відповідей. Над питаннями довго не замислюйтесь. Відповідаючи
110
на питання, записуйте його номер і відповідь «+», якщо ви згідні з ним, або
«-», якщо не згідні”.
Текст опитувальника.
1. Чи важко тобі триматися на одному рівні з усім класом?
2. Хвилюєшся ти, коли вчитель говорить, що збирається перевірити, наскільки ти
знаєш матеріал?
3. Чи важко тобі працювати в класі так, як цього хоче вчитель?
4. Чи сниться тобі часом, що вчитель у люті від того, що ти не знаєш урок?
5. Чи траплялося, що хто-небудь з твого класу бив або вдарив тебе?
6. Чи часто тобі хочеться, щоб вчитель не поспішав при поясненні нового матеріалу,
поки ти не зрозумієш, що він говорить?
7. Чи сильно ти хвилюєшся при відповіді або виконанні завдання?
8. Чи трапляється з тобою, що ти боїшся висловлюватися на уроці, тому що боїшся
зробити дурну помилку?
9. Тремтять у тебе коліна, коли тебе викликають відповідати?
10. Чи часто твої однокласники сміються над тобою, коли ви граєте в різні ігри?
11. Чи трапляється, що тобі ставлять більш низьку оцінку, ніж ти очікував?
12. Чи хвилює тебе питання про те, чи не залишать тебе на другий рік?
13. Намагаєшся ти уникати ігор, у яких робиться вибір, тому що тебе, як правило, не
вибирають?
14. Чи буває часом, що ти тремтиш, коли тебе викликають відповідати?
15. Чи часто у тебе виникає відчуття, що ніхто з твоїх однокласників не хоче робити
те, чого хочеш ти?
16. Чи сильно ти хвилюєшся перед тим, як почати виконувати завдання?
17. Чи важко тобі отримувати такі оцінки, яких чекають від тебе батьки?
18. Чи боїшся ти часом, що тобі стане погано в класі?
19. Чи будуть твої однокласники сміятися над тобою, якщо ти зробиш помилку при
відповіді?
20. Чи схожий ти на своїх однокласників?
21. Виконавши завдання, турбуєшся ти про те, чи добре з ним впорався?
22. Коли ти працюєш у класі, чи впевнений ти в тому, що все добре запам'ятаєш?
23. Чи сниться тобі іноді, що ти в школі і не можеш відповісти на питання вчителя?
24. Чи правда, що більшість учнів ставляться до тебе по-дружньому?
25. Працюєш ти більш ретельно, якщо знаєш, що результати твоєї роботи будуть
порівнювати з результатами твоїх однокласників?
26. Чи часто ти мрієш про те, щоб поменше хвилюватися, коли тебе запитують?
27. Чи боїшся ти іноді вступати в суперечку?
28. Чи відчуваєш ти, що твоє серце починає сильно битися, коли вчитель говорить,
що збирається перевірити твою готовність до уроку?
29. Коли ти отримуєш хороші оцінки, чи думає хто-небудь з твоїх друзів, що ти
хочеш вислужитися?
30. Чи добре ти себе почуваєш з тими з твоїх однокласників, до яких учні ставляться
з особливою увагою?
31. Буває, що деякі учні в класі говорять щось, що тебе зачіпає?
32. Як ти думаєш, чи втрачають прихильність ті з учнів, які не справляються з
навчанням?
33. Схоже на те, що більшість твоїх однокласників не звертають на тебе увагу?
111
34. Чи часто ти боїшся виглядати безглуздо?
35. Чи задоволений ти тим, як до тебе ставляться вчителі?
36. Чи допомагає твоя мама в організації вечорів, як інші мами твоїх однокласників?
37. Хвилювало тебе коли-небудь, що думають про тебе оточуючі?
38. Сподіваєшся ти в майбутньому вчитися краще, ніж раніше?
39. Чи вважаєш ти, що одягаєшся в школу так само добре, як і твої однокласники?
40. Чи часто ти замислюєшся, відповідаючи на уроці, що думають про тебе в цей час
інші?
41. Мають окремі учні якісь особливі права, яких немає в інших учнів у класі?
42. Зляться деякі з твоїх однокласників, коли тобі вдається бути краще за них?
43. Чи задоволений ти тим, як до тебе ставляться однокласники?
44. Чи добре ти себе почуваєш, коли залишаєшся один на один з вчителем?
45. Висміюють чи часом твої однокласники твою зовнішність і поведінку?
46. Чи думаєш ти, що турбуєшся про свої шкільні справи більше, ніж інші учні?
47. Якщо ти не можеш відповісти, коли тебе запитують, чи відчуваєш ти, що ось-ось
расплачешься?
48. Коли ввечері ти лежиш у ліжку, думаєш ти часом з занепокоєнням про те, що
буде завтра в школі?
49. Працюючи над важким завданням, чи відчуваєш ти часом, що зовсім забув речі,
які добре знав раніше?
50. Чи тремтить злегка твоя рука, коли ти працюєш над завданням?
51. Чи відчуваєш ти, що починаєш нервувати, коли вчитель говорить, що збирається
дати класу завдання?
52. Чи лякає тебе перевірка твоїх знань у школі?
53. Коли вчитель говорить, що збирається дати класу завдання, чи відчуваєш ти
страх, що не впораєшся з ним?
54. Чи снилося тобі часом, що твої однокласники можуть зробити те, чого не можеш
ти?
55. Коли вчитель пояснює матеріал, здається тобі, що твої однокласники розуміють
його краще, ніж ти?
56. Турбуєшся ти по дорозі в школу, що вчитель може дати класу перевірочну
роботу?
57. Коли ти виконуєш завдання, чи відчуваєш ти зазвичай, що робиш це погано?
58. Чи тремтить злегка твоя рука, коли вчитель просить виконати завдання на дошці
перед усім класом?
Обробка та інтерпретація результатів. При обробці результатів

виділяють питання, відповіді на які не збігаються з ключем тесту.
Наприклад, на 58-й питання дитина відповів «Так», у той час як у ключі
цьому питанню відповідає «-», тобто відповідь «Ні». Відповіді, що не
збігаються з ключем - це прояви тривожності. При обробці підраховуються:
1. Загальне число розбіжностей із ключем в усьому тесті. Якщо воно більше
50% від загальної кількості відповідей, можна говорити про підвищену
тривожність дитини, більше 75% - про високий рівень тривожності.
Ключ до питань
1- 7- 13 - 19 - 25 + 31 - 37 - 43 + 49 - 55 -
112
2- 8- 14 - 20 + 26 - 32 - 38 + 44 + 50 - 56 -
3- 9- 15 - 21 - 27 - 33 - 39 + 45 - 51 - 57 -
4- 10 - 16 - 22 + 28 - 34 - 40 - 46 - 52 - 58 -
5- 11 + 17 - 23 - 29 - 35 + 41 + 47 - 53 -
6- 12 - 18 - 24 + 30 + 36 + 42 - 48 - 54 -
2. Аналізується кількість розбіжностей за кожним із 8 факторів (синдромів)

тривожності, виділених у тесті. Це дає змогу визначити: а) причини
тривожності, б) фактори, які провокують визначений рівень тривожності, в)
загальний емоційний стан школяра.
Фактори Номери питань
2, 3, 7, 12, 16, 21, 23, 26, 28, 46, 47, 48, 49, 50, 51,
1. Загальна тривожність у школі
52, 53, 54, 55, 56, 57, 58.
2. Переживання соціального стресу
5, 10, 15, 20, 24, 30, 33, 36, 39, 42, 44.
3. Фрустрація потреби в досягненні
1, 3, 6, 11, 17, 19, 25, 29, 32, 35, 38, 41, 43.
успіху
4. Страх самовираження
27, 31, 34, 37, 40, 45.
5. Страх ситуації перевірки знань
2, 7, 12, 16, 21, 26.
6. Страх не відповідати
3, 8, 13, 17, 22.
очікуванням оточуючих
7. Низька фізіологічна опірність
9, 14, 18, 23, 28.
стресу
8. Проблеми і страхи у відносинах з
2, 6, 11, 32, 35, 41, 44, 47.
вчителями
Змістовна характеристика кожного синдрому (фактора)
1. Загальна тривожність у школі - загальний емоційний стан дитини,
пов'язаний з різними формами його включення в життя школи та загальним
ставленням до школи і навчання.
2. Переживання соціального стресу - емоційний стан дитини, на тлі якого
розвиваються його соціальні контакти (насамперед - з однолітками).
3. Фрустрація потреби в досягненні успіху - несприятливий психічний фон,
який не дозволяє дитині розвивати свої потреби в успіху, досягненні
високого результату і т. д.
4. Страх самовираження - негативні емоційні переживання ситуацій,
сполучених з необхідністю саморозкриття, пред'явлення себе іншим,
демонстрації своїх можливостей.
5. Страх ситуації перевірки знань - негативне ставлення і переживання
тривоги в ситуаціях перевірки знань, досягнень, можливостей.
113
6. Страх не відповідати очікуванням оточуючих - орієнтація на значимість
інших в оцінці своїх результатів, вчинків і думок, тривога з приводу оцінок,
що даються навколишніми, очікування негативних оцінок.
7. Низька фізіологічна опірність стресу - особливості психофізіологічної
організації, що знижують адаптаційні можливості дитини до ситуацій
стресогенного характеру, що підвищують імовірність неадекватного
реагування на тривожний фактор середовища.
8. Проблеми і страхи у відносинах з вчителями - загальний негативний
емоційний фон відносин з дорослими в школі.
Висновки.
1. Згідно з результатами методики, рівень шкільної тривожності у
досліджуваного __________________________________________________
2. Найбільш істотними факторами, що провокують шкільну
тривожність виявлено
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
3.Це означає
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________

1. Дослідження самооцінки школярів показало, що в інтервалі від третього
до восьмого класу вона в цілому неухильно зменшується. При цьому було
встановлено, що діти, уявлення яких про свої можливості невисокі,
втілюють їх у відповідній поведінці, і тому навчаються гірше, ніж могли б.
Дітям з високою самооцінкою притаманна протилежна тенденція.
Як пояснити це явище? Яку закономірність психічного розвитку
воно характеризує? [ 5, C.46]
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
2. Встановлено, що підліткам притаманний „афект неадекватності”: коли
вони зазнають невдачі у певній справі, то гостро переживають, але
вважають її наслідком незалежних від них причин. Так буває, коли діти
характеризуються високою і стійкою самооцінкою і виявляють прагнення до
самоствердження за відсутності достатніх можливостей для успіху.
Як можна пояснити це явище? Що воно дає для розуміння
закономірностей психічного розвитку в цьому віці? [ 5, C.46]
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
3. Під час дослідження з’ясовувалися причини тривожності, специфічні для
дітей різного віку. Було встановлено, що на відміну від дошкільників, для
114
яких основною причиною тривожності є розлука з матір”ю, та дітей
молодшого шкільного віку, підвищена тривожність яких зумовлюється
відсутністю потрібних зразків для наслідування, у підлітковому віці
переважною причиною тривожності і хлопців, і дівчат є побоювання, що
вони будуть відкинуті групою однолітків.
Чому у кожному віці причини тривожності різні? Про яку
закономірність психічного розвитку підлітків свідчать результати цього
дослідження? [ 5, C.46]
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
4. Часто на уроках можна спостерігати таку ситуацію. Вчитель, завершивши
пояснення теми уроку, ставить учням запитання, щоб перевірити розуміння
ними змісту нового матеріалу. Багато учнів піднімають руки, виявляючи
готовність відповідати. Але трапляється, що викликаний учень не може
відповісти на запитання. Деякі вчителі реагують на це зовсім непедагогічно,
підвищеним тоном зауважуючи учневі: „Не можеш сказати? Не знаєш? То
чому ж руку піднімаєш?”
Які особливості розумової діяльності учнів під час сприймання
нового матеріалу залишаються в таких випадках поза увагою вчителя?
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________

1. Як співвідносяться між собою формування у підлітків „Я”-концепції та
процес самовиховання?
2. Розкрийте явище акцентуації характеру та його причини у підлітковому віці.
3. Розкрийте вікові особливості розумового розвитку підлітка.
4. Охарактеризуйте особливості мотиваційної сфери підлітка.
5. Охарактеризуйте основні психічні новоутворення підліткового віку.
Тема 20. ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СТАНОВЛЕННЯ

ОСОБИСТОСТІ В ЮНАЦЬКОМУ ВІЦІ
Поняття юності і її вікові групи. Навчально-професійна діяльність

як провідний вид діяльності юності. Єдність професійних і пізнавальних
інтересів і мотивів поведінки і навчальної діяльності в юнацькому віці.
Розвиток самосвідомості. Усвідомлення себе як особистості і
індивідуальності. Формування світогляду, природничо-наукових,
політичних, моральних, естетичних переконань. Особливості прояву
здібностей і схильностей. Співвідношення оцінки і самооцінки. Єдність
115
суспільних і особистісних потреб та інтересів. Особливості почуттів і волі в
юнацькому віці. Формування ціннісних орієнтацій і цілісного характеру.
Особливості розумової діяльності в ранній юності (14-17 років).
Формування теоретичного мислення і стилю розумової діяльності.
Романтика, мрії і ідеали. Дружба і кохання в ранньому юнацькому віці.
Естетичні почуття, інтереси і смаки, психологічні особливості їх
формування.
Міжособистісні стосунки в класному колективі, а також в інших
групах ровесників. Взаємостосунки із старшими. Взаємостосунки між
юнаками і дівчатами.
Роль громадської роботи і суспільно корисної праці в формуванні
особистості юнаків і дівчат, в психологічній підготовці до професійної
діяльності. Готовність старшого школяра до активної трудової діяльності і
професійного самовизначення.
Особливості розвитку пізнавальних психічних процесів і
властивостей особистості в старшому юнацькому віці (18-25 років).
Розумовий розвиток. Вибірковість в ставленні до джерел інформації.
Формування перцептивних здібностей і вміння спостерігати, адекватно
сприймати і розуміти соціальні явища в житті людей – необхідна умова
соціальної зрілості юності як соціального суб’єкта діяльності і активного
діяча соціального прогресу суспільства. Об’єктивні і суб’єктивні
можливості (умови) розвитку психіки в старшому юнацькому віці.
Психологічні особливості формування професійних інтересів,
схильностей і здібностей в юнацькому віці. Розумова самостійність як умова
глибокого і міцного засвоєння основ наук, професійних вмінь і навичок.
Роль суспільної думки оточуючих в формуванні професійної спрямованості
особистості. Спілкування при виконанні спільної роботи як засіб
формування моральної свідомості, здібностей до самостійного творчого
мислення. Самоуправління і самообслуговування як засіб виховання і
самовиховання.
Основні поняття: світогляд, громадянська і соціальна зрілість, соціальна

активність, навчально-професійна діяльність, статеве виховання, самоосвіта,
розумова самостійність, творче мислення, професійні інтереси, професійна
орієнтація.

1. Кон И. С. Психология ранней юности: Кн. для учителя. – М.:
2. Кон И.С. Психология юношеской дружбы. – М.: Знание, 1973. – 92с.
3. Крутецкий В.А., Слукин И.А. Очерки психологии старшего
школьника. – М.: Учпедгиз, 1963. – 198с.
116
4. Миславский Ю.А. Саморегуляция и активность личности в
юношеском возрасте. – М.: Педагогика, 1991. – 151с.
5. Покась В. Проблеми морального розвитку старшокласника. //
Психолог. – 2007. - №17. – С. 18 -24.
6. Психологическое сопровождение выбора профессии. / Под ред.
Л.М.Митиной.- М.: Просвещение, 1998. – 135с.
7. Формирование личности старшеклассника. / Под ред.
И.В.Дубровиной.-М.: Педагогика, 1989. – 169с.
Семінар №4. Психічний розвиток та формування особистості в

юнацькому віці
1. Характеристика соціальної ситуації розвитку в період ранньої юності.
2. Характеристика учбово-професійної діяльності старшокласників.
3. Формування особистості старшого школяра.
4. Характерні особливості та новоутворення пізнавальної сфери
старшокласників.
5. Психологічні закономірності виявлення та формування професійних
інтересів у старшому шкільному віці.
Завдання 1.
Мета: Ознайомлення з методикою „Диференційно-діагностичний
опитувальник” Е.О.Клімова [8, C.569-573]. Визначення з її допомогою типу
професійної спрямованості студента.
Хід роботи. У опитувальнику представлено види діяльності, які
поділені на 20 пар. Із кожної пари досліджуваний повинен обрати лише
один вид діяльності, який йому більше подобається, і округлити номер
відповіді. Час обстеження не обмежується, але досліджуваного
попереджають, що над питаннями не слід довго розмірковувати.
Інструкція: „Уявімо, що після відповідного навчання Ви зможете
виконувати будь-яку роботу. Але якби Вам довелось обирати лише із двох
можливих видів діяльності, то яку б Ви обрали?”
1а. Доглядати за тваринами. 1б. Обслуговувати машини, прилади
або
(налагоджувати, регулювати).
2а. Допомагати хворим. 2б. Складати таблиці, схеми, програми
або
для обчислювальних машин.
3а. Стежити за якістю книжкових або 3б. Стежити за станом, розвитком
ілюстрацій, плакатів, художніх рослин.
117
листівок.
4а. Обробляти матеріали (дерево, 4б. Доводити товари до споживача,
або
тканину, метал, пластмасу тощо). рекламувати, продавати.
5а. Обговорювати науково- 5б. Обговорювати художні книги,
або
популярні книги, статті. вистави, концерти.
6а. Вирощувати молодняк 6б. Тренувати товаришів (або
(тварин будь-якої породи). або молодших дітей) у виконанні будь-
яких дій (трудових, навчальних тощо)
7а. Копіювати малюнки, 7б. Керувати будь-яким вантажним
зображення (або настроювати (підйомним або транспортним)
або
музичні інструменти). засобом – підйомним краном,
трактором, тепловозом тощо.
8а. Повідомляти, роз’яснювати 8б. Оформлювати виставки, вітрини
людям потрібні їм відомості (у або (або брати участь у підготовці вистав,
довідковому бюро, на екскурсії). концертів).
9а. Ремонтувати речі, вироби 9б. Шукати і виправляти помилки в
або
(одяг, техніку), житло. текстах ,таблицях, малюнках.
10а. Лікувати тварин. 10б. Виконувати обчислення,
або
розрахунки.
11а. Виводити нові сорти рослин. 11б. Конструювати, проектувати нові
або види промислових виробів (машини,
одяг, будинки, продукти харчування).
12а. Розбирати суперечки, сварки 12б. Розбиратися у кресленнях,
між людьми, переконувати, схемах, таблицях (перевіряти,
або
роз’яснювати, карати, уточнювати, приводити у порядок).
заохочувати.
13а. Спостерігати, вивчати 13б. Спостерігати, вивчати життя
роботу гуртків художньої або мікробів.
самодіяльності.
14а. Обслуговувати, 14б. Надавати людям медичну
налагоджувати медичні прилади, або допомогу при пораненнях, забоях,
апарати. опіках тощо.
15а. Художньо описувати, 15б. Складати точні описи-звіти про
зображати події (спостережувані або спостережувані явища, події, об”єкти,
та уявні). що вимірюються.
16а. Робити лабораторні аналізи 16б. Приймати, оглядати хворих, вести
у лікарні. або З. ними бесіди, призначати лікування.
17а. Фарбувати чи розписувати 17б. Здійснювати монтаж машин,

стіни приміщень, поверхню або приладів.
виробів.
18а. Організовувати культпоходи 18б. Грати на сцені, брати участь у
ровесників чи молодших дітей у або концертах.
театри, музеї; туристичні походи.
19а. Виготовляти за кресленнями або 19б. Займатись кресленням, копіювати
деталі, вироби (машини, одяг), креслення, карти.
118
будувати будівлі.
20а. Вести боротьбу з хворобами 20б. Працювати на комп’ютерному
або
рослин, із шкідниками лісу, саду наборі.
Після завершення опитування, експериментатор переносить результати
досліджуваного у бланк відповідей, позначаючи відповіді знаком „+”.
Бланк відповідей складено таким чином, щоб можна було
підрахувати кількість знаків „+” у стовпчиках. Кожний із 5 стовпчиків
відповідає певному типу професій. Досліджуваному пропонується виділити
той тип професій, який отримав максимальну кількість знаків „+”.
a) „Людина - природа” – усі професії, пов”язані із
рослинництвом, тваринництвом та лісовим господарством.
b) „Людина - техніка” – усі технічні професії.
c) „Людина - людина” – професії, пов”язані із спілкуванням,
обслуговуванням людей.
d) „Людина - знак” – професії, пов”язані з обчисленнями,
цифровими та буквеними знаками, у тому числі і музичні
спеціальності.
e) „Людина – художній образ” – усі творчі спеціальності.
Бланк відповідей.
а b c d e
1а 1б 2а 2б 3а
3б 4а 4б 5а 5б
6а 6б 7а
7б 8а 8б
9а 9б
10а 10б
11а 11б 12а 12б 13а
13б 14а 14б 15а 15б
16а 16б 17а
17б 18а 18б
19а 19б
20а 20б
Висновки.
1. Який метод дослідження представляє дана методика?
__________________________________________________________________
2. На якому етапі профорієнтаційної роботи найбільш доцільно

використовувати дану методику і чому?
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
119
3. Схильність до якого типу професій Ви діагностували у себе за допомогою
даної методики?
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________

1. Валерію 16 років, він виріс у дружній сім’ї, прив’язаний до батьків і
старшого брата. У дитинстві був жвавим, ласкавим, комунікабельним і
слухняним хлопчиком. У школі вчиться добре, надає перевагу гуманітарним
дисциплінам. У останні два-три роки у нього бувають періоди коливання
настрою: дні, коли відчуває приплив сил, чергуються з днями бездіяльності.
У такому стані хлопець вступає у конфлікти, погано переносить зауваження,
керівний тон вчителів, прагне усамітнення, не хоче йти до школи. Дружить з
однокласницею, глибоко переживає непорозуміння з нею, потайки плаче,
відчуваючи „повну безвихідь”.
Вкажіть можливі причини такої поведінки хлопця. Що Ви можете
сказати про його особистісні риси?
_________________________________________________________________
_________________________________________________________________
__
2. Десятикласник Василь захоплюється професією військових моряків. Він
прочитав про них багато літератури, докладно може розповісти про будову
кораблів та їх різновиди, захоплюється виготовленням моделей кораблів.
Проте у навчанні Василь відстає, нерідко не виконує домашні завдання,
неуважний на уроках.
Як можна вчителеві використати захоплення Василя для мотивації
учбової діяльності?
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
3. До шкільного психолога прийшов учень 11 класу Ігор і роздратовано
розповів про свої проблеми: „Уже скоро завершення школи, а я досі не знаю
чим мені зайнятись після випуску. Батьки радять вступати до вузу – а якого
я й сам не знаю, друзі кличуть їхати на заробітки, а подруга пропонує йти у
бізнес до її батька. А я ніяк не можу вирішити, що мені робити, і це мене
непокоїть”.
З чим пов’язані проблеми Ігоря? Що б Ви порадили хлопцеві на місці
психолога? Як краще вчинити психолог і вчителі школи разом з батьками,
щоб допомогти хлопцеві?
_________________________________________________________________
_________________________________________________________________
__
120
4. Дослідник, що вивчав професійні уподобання дітей різного віку, зазначив:
„Учні молодших класів школи хочуть літати повітрям, плавати морями,
скакати на конях, але тільки не ходити по землі”. У підлітковому віці багато
хто відмовляється відповідати на питання про професію, яку б хотів обрати,
або ж називає ту, яка безпосерeдньо пов’язана з його інтересами. У
старшому шкільному віці на це запитання відповідають майже всі, проте у
переважній більшості випадків характер відповідей не відображає
подальший реальний вибір.
Як ці дані характеризують вікові особливості розвитку
професійних інтересів? Чим зумовлені відмінності у відповідях? [ 5, C.51]
_________________________________________________________________
_________________________________________________________________
__

1.Основні проблеми у визначенні вікових критеріїв періоду юності.
2. Які особливості соціального статусу учнів старшого шкільного віку і як це
впливає на формування особистості?
3. Як саме виявляється почуття дорослості в учнів старших класів?
4. Які риси є специфічними і закономірними у характері старшокласників?
5. У чому полягає специфіка самовиховання у старшому шкільному віці?
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ V
Тема 21. ПСИХОЛОГІЯ ВИХОВАННЯ І САМОВИХОВАННЯ ЯК

ЦІЛЕСПРЯМОВАНОГО ПРОЦЕСУ ФОРМУВАННЯ ОСОБИСТОСТІ
Вивчення психологічних механізмів формування особистості –

головне завдання психології виховання. Питання становлення і розвитку
особистості у . вітчизняній і зарубіжній педагогічній психології. Діяльність і
формування особистості. Співвідношення рівня розвитку особистості і її
активності. Формуючі потреби як головне джерело мотивів. Закономірності
становлення і розвитку переважаючої мотивації школярів. Місце і роль
спілкування і міжособистісних стосунків в формуванні і самореалізації
особистості учня. Психологічні механізми формування властивостей
особистості. Динаміка властивостей в структурі цілісної особистості.
Нерівномірність формування властивостей – джерело тимчасових протиріч
особистості школяра. Проблема управління вихованням і її психологічний
смисл. Зовнішнє і внутрішнє управління. Самопізнання і самооцінка –
передумови самоуправління у вихованні.
Самовиховання – вища форма самоуправління. Проблема стійкості
особистості і її психологічний аспект. Психологічні передумови формування
121
наукового світогляду і ствердження християнської моралі в учнів.
Психологічні основи трудового виховання. Формування психологічної
готовності школярів до професійного самовизначення і вибору професії.
Роль сім’ї у вихованні підростаючого покоління. Психологічне
обґрунтування виховних впливів. Проблема вимірювання вихованості
школяра: показники і критерії вихованості.
Основні поняття: особистість, діяльність, самопізнання, самооцінка,

самоуправління, самовиховання, світогляд, стійкість моральних якостей

1. Бех І. Психологічний супровід особистісно орієнтованого
виховання // Початкова школа. - №3 – 2003 – С. 1 – 6.
2. Власова О.І. Педагогічна психологія: Навч. Посібник. – К.: Либідь,
2005. – 400с.
3. Лишин О.В. Педагогическая психология воспитания: Учебн. пос.-
М.: Академия, 2003. – 332с.
4. Психология воспитания: Пос. для студ. / Под ред. В.А.Петровского.
– М.: Аспект – Пресс, 1995. – 152с.
5. Селевко Г.К. Руководство по организации самовоспитания
школьников. – М.: Народное образование, 2000. – 128с.
Семінар №5. Психологія виховання і самовиховання
1. Суть і завдання психології виховання.
2. Вікові аспекти виховання.
3. Поняття „вихованості” особистості та її критерії.
4. Проблема виховання та самовиховання у педагогічній психології.
5. Роль сім”ї у вихованні дітей.
Завдання 1.
Мета: Ознайомлення із методикою діагностики батьківського
ставлення (А.Я.Варга, В.В.Столін).
Тест – опитувальник орієнтований на виявлення батьківського
ставлення у осіб, що звертаються по допомогу з питань виховання дітей у
сім”ї та спілкування з ними. Батьківське ставлення розуміється як система
різноманітних почуттів по відношенню до дитини, поведінкових
стереотипів, установок, особливостей сприймання і розуміння особистості
дитини. Опитувальник успішно використовується у психологічних
122
консультаціях та практичними психологами у закладах освіти з метою
діагностики, подальшої профілактики та корекції проблем, що виникають у
батьків з дітьми.
Для студентів педагогічного вузу відповіді на питання
опитувальника можуть слугувати своєрідними вказівками із формування
ставлення до своїх майбутніх дітей. Даний опитувальник також
використовується у процесі педагогічної практики при складанні
характеристики на учня, на клас.
Інструкція. Уважно прочитайте питання і округліть номер
твердження, з яким Ви згідні.
1. Я завжди співчуваю своїй дитині.
2. Я вважаю своїм обов’язком знати все, що думає моя дитина.
3. Я поважаю свою дитину.
4. Мені здається, що поведінка моєї дитини значно відхиляється від норми.
5. Слід якомога довше тримати дитину в стороні від життєвих проблем, якщо вони її
травмують.
6. Я відчуваю прихильність до моєї дитини.
7. Хороші батьки оберігають дитину від труднощів життя.
8. Моя дитина часто мені неприємна.
9. Я завжди намагаюсь допомогти своїй дитині.
10. Бувають випадки, коли „знущальницьке” ставлення до дитини приносить їй
велику користь.
11. Я відчуваю прикрість по відношенню до моєї дитини.
12. Моя дитина нічого не досягне в житті.
13. Мені здається, що інші діти насміхаються над моєю дитиною.
14. Моя дитина часто здійснює такі вчинки, які окрім презирства, нічого не варті.
15. Для свого віку моя дитина трошки незріла.
16. Моя дитина поводить себе погано спеціально, щоб допекти мені.
17. Моя дитина всотує в себе все погане як „губка”.
18. Мою дитину важко навчити хороших манер попри всі намагання.
19. Дитину слід тримати в жорстких межах, тоді з неї виросте порядна людина.
20. Я люблю, коли друзі моєї дитини приходять до нас додому.
21. Я переймаюсь життям моєї дитини.
22. До моєї дитини „липне” все погане.
23. Моя дитина не досягне успіху у житті.
24. Коли в компанії знайомих говорять про дітей, мені трохи соромно за те, що моя
дитина не така розумна і здібна, як би мені хотілось.
25. Я шкодую (жалію) свою дитину.
26. Коли я порівнюю свою дитину із ровесниками, вони здаються мені дорослішими і
за поведінкою, і за міркуваннями.
27. Я із задоволенням проводжу із дитиною весь свій вільний час.
28. Я часто шкодую за тим, що моя дитина росте і дорослішає, і з ніжністю згадую її
маленькою.
29. Я часто ловлю себе на ворожому ставленні до дитини.
30. Я мрію про те, щоб моя дитина досягнула всього того, що мені не вдалось у житті.
123
31. Батьки повинні пристосовуватись до дитини, а не лише вимагати від неї.
32. Я намагаюсь виконувати усі прохання моєї дитини.
33. При ухваленні сімейних рішень, слід враховувати думку дитини.
34. Я дуже цікавлюсь життям своєї дитини.
35. У конфлікті з дитиною я часто можу визнати, що вона по-своєму права.
36. Діти рано дізнаються, що батьки можуть помилятися.
37. Я завжди зважаю на дитину.
38. Я маю до дитини дружні почуття.
39. Головна причина капризів поєї дитини – егоїзм, впертість і лінощі.
40. Неможливо нормально відпочити, якщо проводити відпустку з дитиною.
41. Найголовніше, щоб у дитини було спокійне і безтурботне дитинство.
42. Іноді мені здається, що моя дитина не здатна ні на що хороше.
43. Я поділяю захоплення моєї дитини.
44. Моя дитина може вивести з себе кого завгодно.
45. Я розумію, коли моя дитина засмучується.
46. Моя дитина часто дратує мене.
47. Виховання дитини – суцільні нервові потрясіння.
48. Сувора дисципліна у дитинстві розвиває сильний характер.
49. Я не довіряю своїй дитині.
50. За суворе виховання діти вдячні потім.
51. Іноді мені здається, що я ненавиджу свою дитину.
52. У моїй дитині більше недоліків, ніж чеснот.
53. Я поділяю інтереси моєї дитини.
54. Моя дитина не в стані щось зробити самостійно, а якщо і зробить, то обов”язково не так.
55. Моя дитина виросте не пристосованою до життя.
56. Моя дитина подобається мені такою, якою вона є.
57. Я ретельно стежу за здоров’ям моєї дитини.
58. Нерідко я захоплююсь своєю дитиною.
59. Дитина не повинна мати секретів від батьків.
60. Я не високої думки про здібності моєї дитини, і не приховую цього від неї.
61. Дуже бажано, щоб дитина товаришувала з тими дітьми, які подобаються її батькам.
Підрахунок тестових балів.
Кожна округлена відповідь оцінюється 1 балом. Опитувальник
складається із 5 шкал. Опитуваний підраховує результати по кожній шкалі,
округлюючи відповідні номери відповідей у поданому нижче переліку шкал.
Інтерпретація результатів.
1. „Прийняття - відчуження”. Шкала відображає інтегральне емоційне
ставлення до дитини. Зміст одного полюсу шкали: батькам дитина
подобається такою, якою є, батьки поважають індивідуальність дитини,
симпатизують їй. Батьки прагнуть проводити багато часу разом з дитиною,
схвалюють її інтереси і плани. На другому полюсі шкали: батьки
сприймають свою дитину поганою, не пристосованою, не успішною. Їм
здається, що дитина не досягне успіху у житті через низькі здібності,
невеликий розум, погані схильності. За великим рахунком батьки
124
відчувають до дитини злість, роздратування, прикрість ,образу. Вони не
довіряють дитині та не поважають її.
3, 4, 8, 10, 12, 14, 15, 16, 18, 20, 24, 26, 27, 29, 37, 38, 39, 40, 42, 43, 44, 45, 46,
47, 49, 52, 53, 55, 56, 60.
2. „Кооперація” – соціально бажаний образ батьківського ставлення.
Змістовно дана шкала розкривається так: батьки зацікавлені у справах і
планах дитини, намагаються у всьому допомогти дитині, співчувають їй.
Батьки високо оцінюють інтелектуальні і творчі здібності дитини,
відчувають гордість за неї. Вони заохочують ініціативу і самостійність
дитини, намагаються бути з нею на рівних. Батьки довіряють дитині,
намагаються стати на її точку зору у суперечливих питаннях.
6, 9, 21, 25, 31, 34, 35, 36.
3. „Симбіоз” – шкала відображає міжособистісну дистанцію у сілкуванні з
дитиною. При високих баллах за цією шкалою можна вважати, що батьки
прагнуть до симбіотичних стосунків з дитиною. Змістовно ця тенденція
описується так – батьки відчувають себе з дитиною єдиним цілим, прагнуть
задовольнити усі потреби дитини, оберегти її від труднощів і неприємностей
у житті. Батьки постійно відчувають тривогу за дитину, вона здається їм
маленькою і беззахисною. Тривога батьків підвищується, коли дитина
починає автономізуватись в силу обставин, оскільки з власної волі батьки не
надають дитині самостійності ніколи.
1, 5, 7, 28, 32, 41, 58.
4 „Авторитарна гіперсоціалізація” – відображає форму і напрям контролю за
поведінкою дитини. При високих балах за цією шкалою у батьківському
ставленні чітко простежується авторитаризм. Батьки вимагають від дитини
безумовної покори і дисципліни. Вони намагаються у всьому нав”язати
дитині свою волю, не в змозі стати на позицію дитини. За прояви свавілля
дитину суворо карають. Батьки пильно стежать за соціальними
досягненнями дитини, її індивідуальними особливостями, звичками,
думками, почуттями.
2, 19, 30, 48, 50, 57, 59.
5. „Маленький невдаха” – відображає особливості сприймання і розуміння
дитини батьками. За високих значень по цій шкалі у батьківському
ставленні спостерігаються прагнення інфантилізувати дитину, приписати їй
особистісну і соціальну неспроможність. Батьки бачать дитину молодшою у
порівнянні з реальним віком. Інтереси, захоплення, думки і почуття дитини
здаються батькам дитячими, несерйозними. Дитина уявляється не
пристосованою, не успішною, підвладною поганим впливам. У зв”язку з
цим батьки прагнуть застерегти дитину від труднощів життя шляхом
суворого контролю її дій. Батьки не довіряють своїй дитині, дратуються
через її неуспішність та невправність.
9, 11, 13, 17, 22, 28, 54, 61.
125
Порядок підрахунку тестових балів.
Високі тестові бали за відповідними шкалами інтерпретуються як:
1. відчуження,
2. соціальна прийнятність поведінки,
3. симбіоз,
4. гіперсоціалізація,
5. інфантилізація.
Тестові норми даються у вигляді таблиць процентильних рангів тестових
балів за відповідними шкалами. Сума 160 вважається середнім показником.
Тестові Процентильні ранги
бали 1 шкала 2 шкала 3 шкала 4 шкала 5 шкала
0 0 1,57 4,72 4,41 14,55
1 0 3,46 19,53 13,86 45,57
2 0 5,67 39,06 32,13 70,25
3 0 7,88 57,96 53,87 84,81
4 0 9,77 74,97 69,30 93,04
5 0 12,29 86,63 83,79 96,83
6 0,63 19,22 92,93 95,76 99,37
7 3,79 31,19 96,65 100
8 12,02 48,82
9 31,01 80,93
10 53,79
11 68,35
12 77,21
13 84,17
14 88,60
15 90,50
16 92,40
17 93,67
18 94,30
19 95,50
20 97,46
21 98,10
22 98,73
23 98,73
24 99,36
25 100
26 100
27 100
28 100
29 100
30 100
Висновки.
1. За результатами опитування можна зробити наступні висновки про
батьківське ставлення опитуваного за шкалами:
126
1)________________________________________________________________
2)________________________________________________________________
3)________________________________________________________________
4)________________________________________________________________
5)________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
3. У результаті інтерпретації поєднання показників за шкалами можна
зробити наступні висновки:
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________

1. На батьківських зборах психолог отримав записку такого змісту: „У мене
гарна сім’я. Чоловік дуже суворий, син навіть трохи боїться його. Але все
одно навчається погано, обманює вчителів, поводить себе зухвало і грубо”.
Назвіть можливі причини такої поведінки сина. З чого слід почати
роботу психологу? [3, C.180].
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
2. Батьки нерідко будують стосунки з дітьми на осуді їх за неправильну, на
їх погляд, поведінку, та покаранні за це. Проте є й такі, які практично не
застосовують покарань і вдаються лише до заохочень.
Батьки якої категорії мають більше шансів досягти успіху і чому?
Які емоції дітей, позитивні чи негативні, відіграватимуть при цьому
більшу роль? [ 5, C.138]
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
3. Андрій, учень 11 класу, здоровань атлетичної статури так сказав про себе:
„Мета в мене одна – мехмат. Я цілеспрямовано іду до неї, готуюсь до іспитів
з репетиторами. Домашніми справами не займаюсь. Мене ж засміють
товариші, як побачать із відром сміття. А батьків, звичайно, поважаю. Я не
забуваю поздоровити їх з днем народження. Хіба цього мало?„ Мама Андрія
на зустрічі з психологом висловилась так: „Андрій дуже хороший хлопець –
чемний, нам з батьком не грубить, цілеспрямований, з дурними компаніями
не знається, готується до іспитів”.
127
Про які риси особистості говорить така відвертість хлопця (це
риси особистості чи риси характеру)? У чому Ви вбачаєте прогалину у
материнській виховній роботі, і на що була спрямована робота психолога з
матір”ю Андрія? [3, C.181].
_________________________________________________________________
_________________________________________________________________
__
4. Із розмов дитячого психолога з матерями:
а)„А моя донька щодня розповідає мені: „Мамо, до мене мушка-гудушка
приходила. Платтячко на ній зелене, черевички лаковані, а шарф наче скло,
просвічує”. Я доньці відповідаю: „Дурниці все це, вигадки твої, муха- шкідлива
комаха, хвороби розносить. Ти вже велика, вчись правду говорити”.”
б) „Чуєте як спритно малий фантазує! Хитрюга, далеко піде! Коли нас вдома не
було, з”їв усі цукерки, і сказав, що то кішка з”іла. Такий малий, а така голова”.
Скажіть, де мова йде про дитячу брехню, а де про фантазування.
Дайте поради з точки зору психолога кожній з мам.
_________________________________________________________________
_________________________________________________________________
__
5. Дві дівчинки в класі отримали за диктант двійки, у обидвох були хворі
мами, яких вони не хотіли засмучувати. Тому перша виправила червоною
ручкою двійку на трійку. Вчителька це помітила, дізналась про мотиви
такого вчинку і не сварила дівчинку, виявивши у неї любов до мами. Друга
ж того дня почала просити вчительку надати їй можливість переписати
диктант, щоб виправити оцінку. Вчителька розсердилась, («з чого б це тобі
створювати особливі умови?») і винесла вчинок дівчинки на загальний осуд.
Оцініть з точки зору закономірностей формування особистості
вчинок вчительки – появу яких рис вона спровокувала своїм вчинком у
першої і другої дівчинки?
_________________________________________________________________
_________________________________________________________________
__
1. Яке виховне значення різних форм діяльності?
2. Як враховувати індивідуальні особливості психічного розвитку у
вихованні дітей?
3. Яке явище у психології називають „смисловим бар’єром”, які причини
його виникнення і шляхи подолання?
4. Як змінюється ієрархія мотивів поведінки і діяльності дитини у процесі
навчання у школі?
5. Розкрийте зміст основних механізмів цілеспрямованого формування
128
Тема 22. ПСИХОЛОГІЯ УЧІННЯ І НАВЧАННЯ
Процес учіння як теоретична і прикладна проблема педагогічної

психології. Розумова самостійність в учінні як діяльність суб’єкта, який
виконує без стороньої допомоги на основі наявних знань, умінь і життєвого
досвіду.
Мотиви учіння. Вміння вчитись самостійно – інтегральна
властивість особистості, яка об’єднує практичну спрямованість,
інтелектуальну здатність і емоційно-вольову сферу.
Структурні компоненти учіння: сонукальні, програмно-цільові,
дієво-операційні, контрольно-регулюючі. Психологічні умови формування
вміння вчитися самостійно – глибоке оволодіння знаннями, навичками
роботи з джерелами і застосування засвоєнних знань для оволодіння новими
знаннями. Розвиток самостійності особистості в учінні в загальноосвітній і
професійній школі. Взаємозв’язок мислительних процесів, дій і прийомів
розумової діяльності особистості на різних етапах онтогенезу.
Психологічні фактори які визначають успіхи чи невдачі в учінні.
Вплив пізнавального інтересу на розвиток вміння вчитись самостійно.
Взаємозв’язок когнітивного і емоційного в процесі учіння. Учіння як фактор
безперервної освіти. Методика і техніка раціоналізації процесу учіння з
точки зору слухового і зорового сприймання. Роль педагога в формуванні
уміння вчитись самостійно. Психодіагностика розумової самостійності
індивіда в процесі його навчальної діяльності.
Пізнавальна і комунікативна моделі навчання. Навчання –
управління процесом загальної і професійної освіти. Діалектика взаємодії
навчання і розвитку. Детермінація навчальної діяльності учнів в процесі
навчання (цілі, мотиви, цінності і ін.). Провідна роль навчальної діяльності в
розвитку психічних процесів, формування наукового світогляду і виховання
розумової самостійності в учінні, спілкуванні і праці. Єдність когнітивного і
емоційного в навчальній діяльності. Вікові особливості засвоєння різного за
складністю і обсягом навчального матеріалу і їх врахування при побудові
методики навчання.
Оптимізація навчання як принцип наукової організації навчальної
діяльності. Класифікація навчання за предметом (навчання мові, математиці,
історії і т. д.), за психологічними завданнями (формування уявлень, понять,
ідей, навичок, вмінь, мислительних операцій), за типом зворотніх зв’язків
( покрокова, когнітивна, випереджуюча), за зверненням до учнів
(фронтально-класне, групове, індивідуальне). Диференційований підхід до
вибору завдань, змісту, методів, форм навчання з врахуванням особливостей
окремих груп учнів і рівня розвитку в них умінь і навичок розумової праці.
Врахування рівня і достатності психічного розвитку, орієнтація навчання на
129
зону найближчого розвитку і приуроченість навчання до сензитивних
періодів розвитку психіки – найважливіша умова оптимізаціі процесу
навчання.
Особистісний фактор ефективності навчально-виховного процесу.
Загострення протиріч в процесі навчальної діяльності учня як джерело
виникнення “вікових критеріїв”. Залежність загальної працездатності
школяра від психологічного перенасичення змістом навчального матеріалу і
втоми. Психологічна характеристика форм передачі знань. Пояснююче
навчання, його переваги і недоліки. Проблемне навчання, його психологічні
передумови, дидактичні рівні постановки і розв’язання проблем на уроці,
можливості розвитку самостійності і критичності мислення. Формування
узагальнених розумових дій і операції з систематичного аналізу навчальних
завдань і основний зміст мислительного процесу – основа розвитку
продуктивного мислення, його ієрархічної організації в психічному
відображенні дійсності.
Роль шкільного колективу в оптимізації навчально-виховного
процесу і морального формування особистості молодої людини в процесі
навчання. Проблема розширення вікових особливостей і меж засвоєння
знань і соціального досвіду людей.
Основні поняття: учіння, научіння, навчання, освіта, самоосвіта, розумова

самостійність, мотиви учіння, пізнавальні інтереси, схильності, здібності,
загальна і професійна освіта, форми навчання і научіння, індивідуальні
особливості учня, розумові дії і операції, сфера детермінації особистості,
групова диференціація, типи вправ.

1. Бабанский Ю.К. Система способов оптимизации обучения.
„Вопросы психологии”. – 1982 - №5 – с.12-22.
2. Давыдов В.В. Виды обобщения в обучении.- М.: Педагогическое
общество России, 2000. – 480с.
3. Дусавицкий А.К. Развитие личности в учебной деятельности. – М.:
Дом педагога, 1996. – 208с.
4. Зимняя И.А., Ильинская Е.С. Психологический анализ урока
иностранного языка // Иностранные языки в школе. – 1984. - №3. – С.26-
34.
5. Маркова А.К. Формирование мотивации учения: Кн. для учителя. –
М.: Просвещение, 1990, - 191с.
6. Отстающие в учении школьники. Под ред. З.И.Калмыковой. – М.,1986.
7. Талызина Н. Ф. Управление процессом усвоения знаний. – М.,1975.
130
На основі власних спостережень та міркувань і аналізу літературних
джерел визначте і обґрунтуйте ПЯТЬ ПОЗИТИВНИХ сторін впливу
Інтернет-середовища та цифрових технологій на процес навчання учнів у
школі та ПЯТЬ НЕГАТИВНИХ аспектів цього явища.
131
1. Учень 7 класу зробив помилку в контрольній роботі, написавши:
„Павукоподібні живуть на суші, тому що вони мають зябра”. Учитель має
наступні варіанти реакції на помилку:
а) написати у зошиті: „У них немає зябер, тому що вони живуть на суші”.
б) запитати: „Що від чого залежить – будова від середовища чи вибір
середовища від будови?”
в) зауважити: „Помилився, подумай”.
Як краще виправити помилку? Який з поданих варіантів
виправлення помилки спонукатиме до міркувань над проблемою? [3, C.171]
__________________________________________________________________
2. Учень написав: „У хруща лапки як лопата, за допомогою якої він риє
землю”. Вчитель на полях контрольної може зробити такі зауваження:
а) коли хрущ дорослий, хіба він риє землю?
б) навіщо дорослому хрущу ритися в землі?
Яке з цих зауважень спонукатиме учня до творчого пошуку
відповіді і чому? [3, C.170]
__________________________________________________________________
3. Учень 7 класу, міркуючи, зробив помилку, порушив причинові зв’язки.
Різні вчителі відреагували на це по-різному. Перший – вказав, як треба було
міркувати. Другий – дав нове запитання, шукаючи відповідь на яке, учень
132
повинен зрозуміти свою помилку. Третій – зробив зауваження такого
характеру: „Ти помилився, подумай, де помилка і як її виправити”.
Яка з реакцій вчителів є найбільш вдалою для оволодіння учнем
учбовою діяльністю. Котрий із вчителів створив проблемну ситуацію, що
спонукала до самостійного пошуку знань? [3, C.169]
_________________________________________________________________
_________________________________________________________________
__
4. Пояснюючи тему „Іменник”, різні вчителі використали різні підходи.
Перший вчитель, давши визначення іменника, навів декілька прикладів і дав
завдання учнім дібрати подібні слова. Другий вчитель, після ознайомлення
із визначенням іменника, просив учнів відшукати його істотні ознаки, які
відрізняють іменник від інших частин мови.
У якому випадку діти розв”язували конкретно-практичну задачу, а
у якому – учбову задачу?
________________________________________________________________
1. Опишіть різновиди програмованого навчання.
2. Розкрийте зміст програмованого навчання.
3. Розкрийте психологічний потенціал модульної організації навчання у
сучасній освіті.
4. Вкажіть психологічний зміст самоосвітньої діяльності.
Тема 23. ПСИХОЛОГІЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА

ОСОБИСТОСТІ ВЧИТЕЛЯ
Вимоги до діяльності вчителя в умовах реформування суспільного

розвитку країни. Психологічна структура педагогічної діяльності.
Педагогічні функції і творчий характер діяльності вчителя. Вчитель як
організатор навчально-виховного процесу.
Обчислювальна техніка і її використання в навчальному процесі.
Мета використання комп’ютера на уроці. Психологічні умови організації
навчальної діяльності учнів при використанні комп’ютера в навчальному
процесі. Функції засобів наочності в педагогічному процесі. Підготовка
вчителя до прийому з учнями класу навчальної телевізійної передачі,
організація і спостереження за учнями при прийомі передачі, індивідуальна
робота і узагальнення знань на заняттях після передачі. Робота вчителя з
художніми, політичними, публіцистичними, науково-популярними
передачами.
Педагогічні цілі, планування, організація і керівництво їх
реалізацією в навчальній діяльності учнів. Психологічні вимоги до
організації предметного змісту діяльності учнів. Розвиток самостійності
133
учнів в навчальній діяльності. Критерії оцінки ефективності навчальної
діяльності вчителя.
Професійно-педагогічна спрямованість як інтегральна властивість
особистості вчителя, яка об’єднує його потреби, інтереси, схильності,
здібності і моральні якості: чесність, принциповість, вимогливість,
доброзичливість, почуття повинності і відповідальності за виховання
підростаючого покоління.
Професійно-значимі якості особистості вчителя: любов до дітей,
здатність розуміти внутрішній світ учня і науково обґрунтовано здійснювати
педагогічний вплив, враховуючи конкретні ситуації і індивідуальні
особливості учнів, мовлення вчителя.
Психолого-педагогічні проблеми взаємодії вчителя і учнів при
організації різних форм навчальної діяльності. Педагогічне спілкування.
Стиль спілкування вчителя з учнем і його вплив на формування
особистісних якостей учнів. Механізм взаємодії вчителя і учнів в процесі
спілкування. Сприймання і розуміння вчителем особистості учня в процесі
спільної навчальної діяльності. Використання психолого-педагогічних знань
в практичній діяльності вчителя. Принципи складання психолого-
педагогічної характеристики учня. Психологічні особливості педагогічної
оцінки учня і педагогічна етика вчителя. Специфіка самоосвітньої діяльності
вчителя. Дослідницькі вміння вчителя і шляхи їх формування. Взаємодія
вчителів в педагогічному процесі школи і завдання створення здорового
морально-психологічного клімату і атмосфери справжньої творчості,
колегіальності і відповідальності.
Основні поняття: педагогічна діяльність, педагогічна ситуація,

комунікативні і мовленнєві здібності вчителя, педагогічні здібності,
педагогічна майстерність, стиль педагогічної діяльності, педагогічне
спілкування, педагогічний такт, авторитет вчителя, наочність,
комп”ютеризація.

1. Зубкова І.Ю. Психологічні особливості Я-образу вчителя –
професіонала за структурними компонентами цілісної моделі. –
Практична психологія та соціальна робота - №5 – 2003 – С.4-11.
2. Психологические особенности ориентации педагогов на
личностную модель взаимодействия с детьми. / Под ред
В.Г.Моралова. – М.: Парадигма, 2005. – 288с.
3. Развитие субъекта образования: проблемы, подходы, методы
исследования. / Под ред. Е.Д.Божович. – М.: ПЕРСЕ, 2005, - 400с.
4. Сарсенбаева Б.И. Психология личностного и профессионального
самосовершенствования будущих учителей. – М.: МПСИ, 2005. – 176с.
134
5. Якунин В.А. Обучение как процесс управления: Психологические
аспекты. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1988. – 160с.

Завдання 1.
Мета: Ознайомлення із методикою діагностики спрямованості
особистості Б.Басса. [8, С.563-569].
Хід роботи. Інструкція: „Опитувальник складається із 27 пунктів.
На кожний із пунктів є три варіанти відповідей: а, б, в. Із відповідей на
кожний з пунктів виберіть той, який найбільш влучно і в повній мірі
відображає Вашу точку зору з даного питання. Обравши відповідь, обведіть
потрібну букву колом. Потім із відповідей на те ж саме питання оберіть ту,
яка найменше відображає Вашу позицію і у бланку відповідей закресліть її.
Таким чином, кожне питання повинно бути оцінене двома оцінками -
повинні бути обрані дві радикально протилежні відповіді. Намагайтесь бути
максимально чесними, серед варіантів немає хороших і поганих відповідей.
1. Найбільше задоволення я отримую від:
а) схвалення моєї роботи;
б) усвідомлення того, що робота зроблена добре;
в) усвідомлення того, що мене оточують друзі.
2. Якби я грав(ла) у футбол (волейбол, баскетбол), то я хотів би бути:
а) тренером, який розробляє тактику гри;
б) відомим гравцем;
в)обраним капітаном команди .
3. На мою думку, найкращим педагогом є той, котрий:
а) виявляє інтерес до учнів і до кожного має індивідуальний підхід;
б) викликає інтерес до предмета, так, що учні із задоволенням
поглиблюють свої знання з цього предмету;
в) створює в колективі таку атмосферу, при якій ніхто не боїться
висловити свою думку.
4. Мені подобається, коли люди:
а) радіють виконаній роботі;
б) із задоволенням працюють у колективі;
в) намагаються виконати свою роботу краще за інших.
5. Я хотів би, щоб мої друзі:
а) були чуйними і допомагали людям, коли для цього є можливості ;
б) були вірні й віддані мені;
в) були розумними і цікавими людьми.
6. Найкращими друзями я вважаю тих:
а) з ким складаються хороші взаємостосунки;
б) на кого завжди можна покластися;
в) хто може багато досягнути у житті.
7. Більше всього я не люблю:
135
а) коли у мене щось не виходить;
б) коли псуються стосунки з товаришами;
в) коли мене критикують.
8. На мою думку, гірше всього, коли педагог:
а) не приховує, що деякі учні йому несимпатичні, насміхається з них;
б) викликає дух суперництва в колективі;
в) недостатньо добре знає предмет, який викладає.
9. У дитинстві мені більше всього подобалось:
а) проводити час з друзями;
б) відчуття виконаних справ;
в) коли мене за щось хвалили.
10. Я хотів би бути подібним на тих, хто:
а) досягнув успіху у житті ;
б) по справжньому захоплений своєю справою;
в) відрізняється дружелюбністю і доброзичливістю.
11. У першу чергу школа повинна:
а) навчити розв”язувати задачі, які ставить життя;
б) розвивати індивідуальні здібності учня;
в) виховувати якості, що допомагають взаємодіяти з людьми.
12. Якби у мене було більше вільного часу, я б більш охоче використовував його:
а) для спілкування з друзями;
б) для відпочинку і розваг;
в) для своїх улюблених справ і самоосвіти.
13. Найбільших успіхів я досягаю, коли:
а) працюю з людьми, які мені симпатичні;
б) у мене цікава робота;
в) мої зусилля добре винагороджуються.
14. Я люблю, коли:
а) інші люди мене цінують;
б) відчуваю задоволення від добре виконаної роботи;
в) приємно проводжу час з друзями.
15. Якби про мене вирішили написати в газеті, мені б хотілось, щоб:
а) розповіли про цікаву справу, пов’язану з навчанням, роботою, спортом, у
якій мені довелось брати участь;
б) написали про мою діяльність;
в) обов’язково розповіли про колектив, в якому я працюю.
16. Краще я вчуся, якщо викладач:
а) має до мене індивідуальний підхід;
б) зуміє викликати в мене інтерес до предмету;
в) влаштовує колективні обговорення виучуваних проблем.
17. Для мене немає нічого гірше, ніж:
а) образа власної гідності;
б) невдача при виконанні важливої справи;
в) втрата друзів.
18. Більше всього я ціную:
а) успіх;
б) можливості хорошої спільної роботи;
136
в) практичний розум і кмітливість.
19. Я не люблю людей, котрі:
а) вважають себе гіршими за інших;
б) часто сваряться і конфліктують;
в) заперечують все нове.
20. Приємно, коли:
а) працюєш над важливою для всіх справою;
б) маєш багато друзів;
в) викликаєш захоплення і всім подобаєшся.
21. На мою думку, в першу чергу керівник повинен бути:
а) доступним;
б) авторитетним;
в) вимогливим.
22. У вільний час я б охоче прочитав книги:
а) про те, як знаходити друзів і підтримувати хороші стосунки з людьми;
б) про життя знаменитих і цікавих людей;
в) про останні досягнення науки і техніки.
23. Якби у мене були здібності до музики, я б хотів бути:
а) дирижером;
б) композитором;
в) солістом.
24. Мені б хотілось:
а) придумати цікавий конкурс;
б) перемогти в конкурсі;
в) організувати конкурс і керувати ним.
25. Для мене найбільш важливим є знати:
а) що я хочу зробити;
б) як досягнути мети;
в) як організувати людей для досягнення мети.
26. Людина повинна прагнути до того, щоб:
а) інші були нею задоволені;
б) перш за все виконати своє завдання;
в) їй не потрібно було дорікати за виконану роботу.
27. Краще всього я відпочиваю у вільний час:
а) у спілкуванні з друзями;
б) переглядаючи розважальні фільми;
в) займаючись своєю улюбленою справою.
Бланк відповідей.
№ п\п І ІІ ІІІ № п\п І ІІ ІІІ
1 а в б 15 б в а
2 б в а 16 а в б
3 а в б 17 а в б
4 в б а 18 а б в
5 б а в 19 а б в
6 в а б 20 в б а
7 в б а 21 б а в
137
8 а б в 22 б а в
9 в а б 23 в а б
10 а в б 24 б в а
11 б в а 25 а в б
12 б а в 26 в а б
13 в а б 27 б а в
14 а в б Сума
Відповідь „найбільше” – округлений варіант - оцінюється у 2 бали,

відповідь „найменше” – закреслений варіант – оцінюється 0 балів.
Підрахуйте кількість балів у кожному із стовпчиків (І, ІІ, ІІІ).
За допомогою методики виявляються наступні види спрямованості:
1. Спрямованість на себе (І) – орієнтація на пряму винагороду і
задоволення безвідносно до роботи і співробітників, агресивність у
досягнені статусу, властолюбство, схильність до суперництва, дратівливість,
тривожність, інтровертованість.
2. Спрямованість на спілкування (ІІ) – прагнення за будь-яких умов
підтримувати стосунки з людьми, орієнтація на спільну діяльність, але часто
всупереч виконанню конкретних завдань чи наданню щирої допомоги
людям, орієнтація на соціальне схвалення, залежність від групи, потреба у
прихильності і емоційних стосунках з людьми.
3. Спрямованість на справу (ІІІ) – зацікавленість у розв”язанні
ділових проблем, виконання роботи якомога краще, орієнтація на ділове
співробітництво, здатність відстоювати в інтересах справи свою думку, яка
корисна для досягнення загальної мети.
Кожний стовпчик у бланку відповідей відповідає за певний вид
спрямованості. Бали, набрані за всіма 27 пунктами, сумуються для кожного
виду спрямованості окремо, після чого визначається переважаючий вид
спрямованості.
Висновки:
1. Який переважаючий вид спрямованості Ви діагностували у себе?
__________________________________________________________________
2. Чи відповідає це вашим уявленням про себе і чому?
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
3. На Вашу думку, який вид спрямованості допоможе вчителеві найкраще
виконувати свою професійну діяльність і чому?
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
138
1. В.О.Сухомлинський писав: „Я вбачаю найважливішу виховну мету уроку в
тому, щоб запалити в маленької людини вогник жадоби до пізнання. Якщо
після мого уроку в підлітка немає бажання знати більше, ніж я йому розповів,
якщо це бажання не перетворюється в прагнення, в стимул, що спонукає багато
годин сидіти над книжкою – значить виховної мети уроку не досягнуто”.
Проаналізуйте з психологічної точки зору дане висловлювання. Як
воно характеризує особистість вчителя? На які саме компоненти учбової
діяльності радить звертати основну увагу видатний вчитель?
_________________________________________________________________
_________________________________________________________________
_________________________________________________________________
___
3. Учень 5 класу Олексій ніяк не міг зрозуміти, як живиться і дихає рослина,
як з бруньки розвиваються листки, з квітки – плід. Учитель біології часто
викликав і докоряв йому: „Невже ти не можеш зрозуміти таких простих
речей? Що ти взагалі можеш?” Учитель дуже любив і плекав каштанову алею,
які він з дітьми виростив із насінин і посадив біля школи. На уроці вчитель
сказав, що завтра всі підуть до алеї, і якщо й там Олексій не розповість те, що
зрозуміло кожному, то справа безнадійна. Коли клас прийшов до каштанової
алеї, учитель був вражений: всі бруньки на деревах були зірвані. Діти стояли
засмучені. В очах Олексія на мить спалахнув вогник зловтіхи (за
В.О.Сухомлинським).
Як цей приклад характеризує вплив особистості вчителя на
особистість учня? У даному випадку йдеться про педагогічні здібності,
уміння чи професійно-значимі якості особистості вчителя і які саме?
_________________________________________________________________
_________________________________________________________________
_________________________________________________________________
___

1. Як впливає особистість вчителя на формування особистості учня?
2. Вкажіть критерії ефективності навчальної діяльності вчителя.
3. Як впливає стиль керування вчителя на його взаємовідносини з учнями?
4. У чому виявляються педагогічний такт та педагогічна етика вчителя?
5. Чи є однозначний зв’язок між педагогічними здібностями вчителя та
характером реалізованих ним функцій?
ІНДИВІДУАЛЬНЕ
НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНЕ ЗАВДАННЯ.
ІНДЗ тематичного модуля «Вікова та педагогічна психологія» полягає у
написанні студентами ПСИХОЛОГІЧНОГО АВТОПОРТРЕТУ. У цьому
139
завданні студенти повинні продемонструвати здатність практичного
використання отриманих психологічних знань з метою самопізнання.
Здійснені впродовж оволодіння навчальним курсом діагностичні методики
слугують матеріалом для написання автопортрету. Окрім того, формат ІНДЗ
передбачає творче осмислення, обмірковування власних особистісних
характеристик, що відображається у автопортреті. У висновку студенти
зазначають визначені сильні сторони особистості та з’ясовані «зони
розвитку».
ПСИХОЛОГІЧНИЙ АВТОПОРТРЕТ
Я____________________________, ______років, _________________
І. Індивідні характеристики
Стать
Вік
Ріст
Вага
Особливості тілобудови
Особливості будови і функціонування органів чуттів
Особливості нервової системи
ІІ. Особистісні характеристики

Спрямованість:
а) провідні мотиви
б) ціннісні орієнтації
в) переважаючий вид спрямованості
г) мета
Діяльність:
а) провідні мотиви діяльності
б) переважаючий вид діяльності
в) характеристики навичок та умінь
г) звички
140
Професійні інтереси
Самооцінка
Рівень домагань
Комунікативна сфера:
а) особливості спілкування
б) особливості мовленнєвої діяльності
в) особливості міжособистісних стосунків
ІІІ. Характеристики пізнавальних процесів

Увага
Відчуття
Сприймання
Пам'ять
Мислення
Уява
Мовлення
ІІІ. Індивідуально-типологічні характеристики

Темперамент
Характер:
а) найбільш виражені риси характеру
141
б) акцентуйовані риси
Емоційно-вольова сфера
а) переважаючі емоції
б) рівень наполегливості
в) особливості тривожності
Здібності
ВИСНОВОК.
ПИТАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ

ДО ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ
1. Предмет і завдання ВПП.

2. Історія розвитку ВПП. Внесок вітчизняних вчених у розробку
проблем ВПП.
3. Рушійні сили психічного розвитку дитини.
4. Сучасний стан розробки проблем ВПП.
5. Характеристика методів ВПП.
6. Вчення про психічний розвиток індивіда і формування особистості.
7. Взаємозв’язок психічного розвитку дитини і формування її
особистості в умовах навчання і виховання.
8. Перетворення зовнішнього у внутрішнє в процесі психічного
розвитку.
9. Нерівномірність психічного розвитку дитини та її причини.
10. Розвиток психіки в умовах сенсорних дефектів.
11. Проблема акселерації психічного розвитку дитини та її причини.
12. Вікова періодизація психічного розвитку дитини.
142
13. Періодизація психічного розвитку дошкільника. Вплив спілкування
дитини з дорослими на її розвиток у немовлячому та ранньому віці.
14. Розвиток рецепторної та рухової діяльності у ранньому віці.
15. Розвиток мислення і мовлення у дошкільний період.
16. Роль гри у психічному розвитку дошкільника.
17. Пізнавальна діяльність дошкільника та її розвиток.
18. Формування емоційно-вольової сфери дошкільника.
19. Психологічна готовність дошкільника до навчання у школі.
20. Проблема адаптації дитини до навчання у школі.
21. Навчальна діяльність молодшого школяра.
22. Формування особистості у молодшому шкільному віці.
23. Характеристика пізнавальної діяльності молодшого школяра.
24. Вплив особистості вчителя на навчання і виховання молодшого школяра.
25. Біологічні і соціальні фактори розвитку підлітка.
26. Характеристика провідного виду діяльності підлітка.
27. Характеристика психічних новоутворень підліткового віку.
28. Формування особистості у підлітковому віці.
29. Характеристика пізнавальної діяльності підлітка.
30. Психологічна характеристика хлопців і дівчат підліткового віку.
31. Причини відхилень у поведінці „важких” підлітків.
32. Соціальна ситуація розвитку в юнацькому віці.
33. Характеристика провідного типу діяльності юнацького віку.
34. Розвиток самосвідомості в юнацькому віці.
35. Формування світогляду, переконань і здібностей в юнацькому віці.
36. Розвиток емоційно-вольової сфери в юнацькому віці.
37. Характеристика розумової діяльності в ранній юності.
38. Міжособистісні стосунки в групах ровесників. Взаємовідносини між
юнаками та дівчатами.
39. Вплив громадсько-корисної роботи на формування особистості в
юнацькому віці.
40. Готовність старшого школяра до трудової діяльності та
професійного самовизначення.
41. Вплив діяльності на формування особистості школяра.
42. Самовиховання особистості як вища форма самокерування.
43. Психологічні основи морального виховання школярів.
44. Роль сім’ї у вихованні дітей. Типи батьківського ставлення.
45. Проблема критеріїв та вимірювання вихованості учнів.
46. Процес учіння як проблема педагогічної психології.
47. Психологічні фактори, які визначають успіхи і невдачі у навчанні.
48. Психологічні умови формування вміння самостійно вчитися.
49. Діалектика взаємозв’язку навчання і розвитку.
50. Характеристика суті та структури навчання.
143
51. Індивідуальний підхід у процесі навчання школярів.
52. Психологічна характеристика форм передачі знань.
53. Характеристика типів навчання.
54. Вимоги до діяльності вчителя. Риси особистості вчителя.
55. Психологічна структура педагогічної діяльності.
56. Педагогічне спілкування. Стиль спілкування вчителя з учнями і його
вплив на формування особистості учня.
57. Педагогічна оцінка учня і педагогічна етика вчителя.
РОЗПОДІЛ БАЛІВ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

ТЕМАТИЧНОГО МОДУЛЮ
«ВІКОВА І ПЕДАГОГІЧНА ПСИХОЛОГІЯ»
Змістовий Змістовий ІНДЗ Підсумковий Сум

модуль 4 модуль 5 контроль а
Семінар №1; №2; Семінар №5 20 30 балів 100

№3; №4 балів
Аудиторні заняття-20 Аудиторні заняття-5
Самостійна робота - Самостійна робота -
10 15
30 20 20 30 100
Віковий Соціальна Провідний Основні ново- Спрямова- Причини,
період ситація вид утворення ність протікання та
розвитку діяльності пізнавальної наслідки вікової
діяльності кризи
Немовля Дитина - Безпосереднє Потреба у Пізнання Криза ново-
0 - 1 рік дорослий емоційне спілкуванні. відносин народженого-
спілкування Розвиток („Чи можу я перехід у нове
маніпуляційної довіряти середовище.
діяльності. світові ?”)
Емоційне
ставлення.
Раннє Дитина – Предметно- Оволодіння Пізнання Криза 1 року-
дитинство предмет - маніпулятив- прямою ходою предмета недостатність
1 – 3 роки дорослий на діяльність Розвиток засобів для
предметної пізнання світу.
Оволодіння
мовленням.
Дошкільне Співро- Сюжетно – Потреба у Пізнання Криза 3 років
дитинство бітництво рольова гра суспільно- відносин виділення
3 – 6 років з дорос- значимій між людьми власного„Я”.
лим на діяльності, Наслідки:
144
основі Субпідрядність негативізм,
збільшен- мотивів, вередливість,
ня само- Формування гонорливість,
стійності довільної протест .
поведінки.
Молодший Початок Учбова Здатність до Пізнання Криза 6 – 7
шкільний навчання діяльність самоконтролю, основ наук років-
вік у школі Довільність необхідність
6(7) – 11 психічних глибшого
років явищ, пізнання
Рефлексія. предметів та
зв’язків між
ними.
Підлітковий Соціалі- Інтимно – Прагнення до Пізнання Підліткова
вік зація особистісне дорослості, соціальних криза-
11 – 15 спілкування Формування відносин і становлення
років самооцінки, свого місця „Я”,
Формування в них формування
самостійності. самосвідомості,
спрямованості,
ідеалів.
Старший Необхід- Навчально – Формування Пізнання Криза ранньої
шкільний ність професійна світогляду, наук і юності-
вік самовиз- діяльність Становлення професій необхідність
15 – 17 начення. професійних самовизначення,
років інтересів, страх перед
Формування вибором і
самосвідомості. самостійністю.
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА:
1. Альманах психологических тестов. Рисуночные тесты. – М.: «КСП», 1997. – 320с.
2. Волков Б.С., Волкова Н.В. Методы исследований в психологии: Учебно-
практическое пособие. – М.: Педагогическое пособие России, 2002. – 208с.
3. Волошина В.В., Долинська Л.В., Ставицька С.О., Темрук О.В. Загальна психологія:
Практикум: Навч. посібн. – К.: Каравела, 2007. – 280с.
4. Загальна, вікова і педагогічна психологія. Практикум. / За ред. Д.Ф.Ніколенка. – К.:
Вища школа, 1980. – 207с.
5. Зелінська Т.М., Воронова С.В., Хурчак А.Е. Практикум із загальної психології (для
студентів факультетів іноземної філології: Навч. посіб. – К.: Каравела, 2006. – 216с.
6. Казарновська Г.Б., Долинна О.П. Загальна, вікова і педагогічна психологія. Збірник
завдань. – К.: Вища школа, 1990. – 142с.
7. М”ясоїд П.А. Задачі з курсу загальної психології: Навч. посіб. – К.: Вища школа, 2000. –
183с.
8. Практикум по общей, экспериментальной и прикладной психологии: Учеб. пособие //
Под ред. А.А.Крылова, С.А.Маничева. – СПб: Издательство «Питер», 2000. – 560с.
9. Практикум по возрастной и педагогической психологии / Под ред. А.И.Щербакова. –
М.: „Просвещение”, 1987. – 255с.
10. Практикум по возрастной и педагогической психологии / Под ред. И.В.Дубровиной.
– М.: «Академия», 1999. – 160с.
11. Практическая психодиагностика. Методики и тесты: Учебное пособие / Сост. Д.Я.
Райгородский. – Самара: Издательский Дом «БАХРАХ-М», 2001. – 672с.
145
12. Психологічна енциклопедія / Автор-упорядник О.М.Степанов. – К.: «Академвидав»,
2006. – 424с.
13. Рогов Е.И. Настольная книга практического психолога: Учебн.пос. – М.:
Гуманитарный изд. центр ВЛАДОС, 2001. – 384с.
Підписано до друку .
Формат 60х90/16. Папір друкарський.
Гарнітура Times Roman 10
Друк RISO. Обсяг: обл.-вид. арк.; ум. др. арк.
Наклад . Замовлення №
Редакційно-видавничий відділ
Тернопільського національного педагогічного університету
імені Володимира Гнатюка
46027, м. Тернопіль, вул. М. Кривоноса, 2
146

Посібник практикум ПСИХОЛОГІЯ Орап

Uploaded by

Document Information

Original Title

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

Посібник практикум ПСИХОЛОГІЯ Орап

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Тернопільський національний педагогічний університет

(за вимогами кредитно-модульної системи)

ПОСІБНИК - ПРАКТИКУМ до навчального курсу

Уклала: Орап М.О., професор кафедри психології Тернопільського

СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОГО КУРСУ «ПСИХОЛОГІЯ»

ТЕМАТИЧНИЙ МОДУЛЬ 1. ЗАГАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ

Тема 1. ПРЕДМЕТ ПСИХОЛОГІЇ

Визначення психології як науки. Специфіка предмету психології.

Додаткова література до теми №1.

Семінар №1. Предмет психології

Питання для обговорення. Психологічні задачі.

Тема 2. БУДОВА, ЗАВДАННЯ І МЕТОДИ СУЧАСНОЇ ПСИХОЛОГІЇ

Сучасна психологія, її завдання і місце в системі наук. Зв’язок

Основні поняття: завдання сучасної психології, галузі психології, метод,

Додаткова література до теми №2.

Питання для самостійного опрацювання теми.

Завдання для самостійної роботи.

Тема 3. РОЗВИТОК ПСИХІКИ В ЕВОЛЮЦІЇ ТВАРИН І

Розвиток форм відображення дійсності. Виникнення і розвиток

Основні поняття: філогенез, антропогенез, чутливість, інстинктивна

Додаткова література до теми №3:

Питання для самостійного опрацювання теми.

Завдання для самостійної роботи.

1. Дафнію – водяну блоху (рід безхребетних підзагону ракоподібних) –

Поняття про діяльність. Діяльність і активність суб’єкта. Потреби як

Основні поняття: активність, діяльність, потреба, мотив, мета, засоби

Додаткова література до теми №4:

Лабораторна робота №1. Діяльність

Обробка результатів. Результати експерименту заносяться

Питання для обговорення. Психологічні задачі.

Питання для самостійної роботи.

Поняття про спілкування. Єдність спілкування і діяльності. Функції

Додаткова література до теми №5:

Завдання ІІ. Виконання вправи „Я - повідомлення”( 2;177).

Ти постійно незворушний, а Я вдячний долі за спілкування з тобою! …

Ти ніколи мене не слухаєш.

Питання для обговорення. Психологічні задачі.

Питання для самостійної роботи.

Основні поняття: міжособистісні взаємини, група, мала група, референтна

Лабораторна робота №3. Психологія міжособистісних взаємин

Інструкція. Дайте відповідь на питання. Відповідайте чесно,

Обробка та інтерпретація результатів.

4. На основі соціоматриці будується соціограма, котра наочно

На діаграмі розміщують умовні позначення членів групи за

5. За допомогою визначених взаємних виборів визначаються наявні

Питання для обговорення. Психологічні задачі.

Поняття про особистість в психології. Суспільна сутність

Основні поняття: індивід, особистість, індивідуальність, активність

Семінар №2. Особистість

Питання для обговорення.

ІІ. СОЦІАЛЬНА ЗАЦІКАВЛЕНІСТЬ.

Вибрані якості Рангування за Рангування за Різниця d²

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІ.

Поняття про увагу. Мимовільна, довільна і післядовільна уваги:

Основні поняття: увага, осередок оптимального збудження, домінанта,

Додаткова література до теми №8:

Інструкція. Уважно прослухайте інструкції, та виконайте дії,

Завдання 3. Визначення особливостей переключенння уваги за

У 2 серії Вам необхідно на тому ж бланку відшукати і назвати усі

Обробка результатів. Результати заносяться у таблицю.

Питання для обговорення. Психологічні задачі.

Питання для самостійної роботи.