Cерія № 11

У цій серії наші герої почали свою подорож у богом забутому місці по дорозі у
Сан-Франциско. Це було покинуте місто,як виявилось, таких в Америці є
немало. Вони були здивовані тим, що серед тієї заржавілої екзотики ще жили
люди.Ургант познайомився з Тоні, який є власником музею. Він розповів йому,
що вони знаходяться у найстарішій і найбагатшій шахті для видобування золота
у південні неваді, і тут ще 100 років тому проживало більше людей ніж у Лас-
Вегасі. Ведучим важко було повірити, що колись це було велике і дуже відоме
місто - Ельдорадо, яке притягувало туристів зі всього світу. Воно появилось
завдяки людям,які в 1849 році приїхали у пошуках золота. Утворились десятки
нових міст, тисячі людей їхали сюди,але золота виявилось не так багато,і золота
лихоманка закінчилась так раптово як і почалась. Але незважаючи на такі
обставини,місто і досі приваблює туристів,любителів історії і кінопродюсерів.
Тут були зняті десятки відомих фільмів і сотні музикальних та рекламних кліпів.

Продовжуючи свою подорож у Сан-Франциско на наших героїв чекало ще

багато сюрпризів. Вони зупинились на ярмарку ретро-автомобілів.У познера ця
виставка викликала дивні відчуття,він згадав час свого дитинства.Він з ургантом
підмітив що кожен ретро-автомобіль особливий і відрізняється від іншого.

Через декілька хвилин наші герої уже їхали по вулицях Сан-Франциско.На їхню
думку це було Найрарніше місто в США, яке не нагадувало їм Америку. Це місто
яке почало подобатись їм з перших хвилин,хоча зустріло їх поганою
погодою.Вони проїхали через Міст “Золота Брама”- він зєднує місто Сан-
Франциско на півночі півострова Сан-Франциско і південну частину мис уокруги
Марін. Це місцева визначна пам' ятка й один із символів США.

Продовжили свою подорож хлопці поїздкою містом у особливому

громадському транспорті- канатному трамваї. Поїздка по Сан-Франциско була
схожа на “американські гори” і приносила пасажиру дуже багато сильних
відчуттів. Але в центрі міста єчастина,яка нагадує рівнинний Санкт-Петербург з
його площами і широкими проспектами. Всі інші частини Сан-Франциско -суміш
Неаполя і Шанхая.Ургант підмітив, що це місто стало для китайців та японців
таким як Ню-Йорк для європейців.

Наші герої відвідали Чайна-таун, який в Сан-Франциско став основним місцем

поселення китайських іммігрантів, які прибували в США в XIX столітті через
Тихий океан. Більшість китайських іммігрантів того часу працювало на великі
компанії, які мали потребу в дешевій робочій силі, наприклад, на будівництві
Центральної тихоокеанської і Першої трансконтинентальної залізниці.
Познер і Ургант відвідали також і “Силіконову Долину”.Дізналися багато цікавих
фактів.Зараз “Силікована Долина” вважається найбільшим Hi-Tech центром
США . Тут розташовані офіси найбільших компаній з виробництва електроніки
та програмного забезпечення. У роботах задіяно більше 300 тисяч фахівців.

Відвідали також герої прграми і квартал Кастро. Цей квартал відомий як місце
компактного проживання представникиів сексуальних меншин. Гей-квартал
сконцентрований на вулиці Кастро-стріт. У 2004 році мер міста дозволив
реєструвати одностатеві шлюби. Губернатор штату Арнольд Шварценеггер за 9
днів відмінив цей закон,але за цих 9 днів було зареєстровано вже декілька
тисяч шлюбів.

На 5й день закінчилась подорож Познера і Урганта. Вони були дуже раді,що

відвідали Сан-Франциско. І зрозуміли чому в цьому місті залишають свої серця
відомі американські співаки. І останній раз проїхались по горбатих вулицях Сан-
Франциско
Серія 12

У цій серії ведучі приїхали в Нью Орлен. Зупинившись біля невеличкої річки,
побачили крокодила і забруднену банками річку.Продовжуючи подорож вони
не виходячи з автомобіля купили їжу.варто зауважти,що Сервіс тут на
належному рівні. Колись Луїзіана належала Франції . Нью Орлеан заснований
французами,тому в Нью Орлеані зберігся франузкий дух. На Канал стріт
виходять вулиці Тафіна,Тулуза,Рояль і є навіть Єлисейські поля. А в Старому
місті в ресторані Арно подають таку смачну каву що неможливо знайти в цілій
Америці. Французький квартал символ міста Нью Орлеан .Невелику частину
цього міста називали Луїзіаною в честь короля Франції Людовіка .Таку назву
дали французи, які тут осіли. А ще в Нью Орлеані зародився джас. Нью Орлеан
можна назвати Венецією тому що він стоїть на воді та має круглу форми. Місто
завжди страждало від потопів і лихорадки.Великої шкоди завдав містові ураган
Катрін. Місто затопило, тому що були зруйновані дамби, які давно вже
ремонтували. Ураган забрав 1300 людей. Влада зовсім не допомогла жителям
цього міста. Тут є також памятник жертвам урагану- це червоні і сині крісла. На
червоні крісла люди сідають, а сині це для тих хто загинув, на них ніхто не сідає.
Багато будинків до сьогоднішніх днів стоять зруйновані.

Потім ведучі поїхали до маленького містечка Нюіс ,яке знаходиться в двох

годинах їзди від Орлеану.У Нюїсі є музичне кафе,у якому колись вже встиг
раніше побувати Познер . Кожну суботу в кафе приходять пограти на музичних
інструментах. Марк, власник музичного кафе, розказує, що люди, які приходять
дуже щирі і приємні.

Ведучі їхали останні кілометри до Луїзіани. Зупинившись біля невеличкої річки,

побачили крокодила і забруднена банками річку.Продовжуючи подорож
побачили і не виходячи з автомобіля купили їжу. Сервіс тут на належному рівні.
Ведучі виїхали в Нью Орлеан, колись Луїзіана це була територія Франції. В Нью
Орлеані зародився джас і йдучи по вулиці грає всюди музика. Нью Орлеан так і
Вінеція знаходиться на воді. Місто завжди страждало від потопів і
лихорадки.Великої шкоди завдав містові ураган Катрін. Місто затопило, тому
що були зруйновані дамби, які давно вже ремонтували. Ураган забрав 1300
людей. Влада зовсім не допомогла жителям цього міста. Памятник жертвам це
крісла червоні і сині. Червоні люди сідають, а сині це для тих хто загинув, на них
ніхто не сідає. Багато будинків до сьогоднішніх днів стоять зруйновані. Через 2
годині від Нью Орлеана приїхали в маленьке містечко Нюіс тут є кафе
музыкальные. Кожну суботу в кафе приходять пограти на музыкальных
інструментах. Марк власник музикального магазина розказує, що люди, які
приходять щирі і приємні.
Серія 13

В 1935 році Ільф та Петров відвідали в‘язницю Сінг-Сінг,що знаходиться у штаті я

нью-йорк,проте в цю в‘язницю ведучі не потрапили . Вони відвідали в‘язницю
Ангола,що в штаті Луїзіана.У ній сидять або довічно,або очікуючи страту.

В Анголі перебувають трішки більше 5 тисяч людей ,з них 10 людей стратять.

Це одна із в‘язниць,з яких неможливо втекти . Вона оточена парканом ,який

складається з п‘яти рядів круглих лез. Територію в‘язниці омиває ріка
Міссіссіпі,яка кишить алігаторами.

Камери тут досить зручні ,чисті ,є кондиціонер,душ та телефон. телефонувати

можна лише рідним.

Розклад дня залежить від блоку ,у якому проживають в‘язні.У двохмісній камері
люди виходять працювати в полі,а от в камери джи одномісні і тут в‘язні
знаходяться 23 години на добу.

Ангола завжди була найкривавішою в‘язницею. у 1952 році 31 в’язень

перерізав собі аххілесове сухожилля в знак протесту проти жорстокого
поводження.

Сідней делош розповів ,що колись до в‘язнів тут ставились до раба або речі ,як
до чогось непотрібного. Але зараз в‘язні поважають наглядачів і наглядачі
поважають в‘язнів.

Кажуть ,що все змінилось з приходом нового начальника в‘язниці ,Берла

Кея.Він дуже релігійна людина і вважає,що довіне ув’язнення це і так важке
покарання,тому потрібно допомагати в’язням зберігати відчуття достойності
,щоб знову стати людиною.

В Анголі є власне радіо,яким керує в’язень Уолтер Дікс, який ув’язнений

довічно і сидить вже 18 років.Він каже ,що їхній начальник – це Божий дар.

В Анголі навіть є хоспіс ,в якому працюють п’ятдесят добровольців,серед яких

Тед Джорбан.Він каже ,що раніше люди помирали в самотності,а тепер біля них
завжди хтось є.

Наступною вони відвідали в’язницю Лінгвістона в штаті Техас.Там вони взяли

інтерв’ю в засудженого довічно. Його звати Крістофер Янг,він стверджує,що не
винний. І вважає,що довічне ув’язнення це спосіб очистити вулиці від тих ,хто їм
здається поганим. Також він зазначив ,що зараз в Техасі будь - кого можуть
приговорити до смерті. А ще він не вірить у американську мрію. Крістофер
розповів ,що вирішив дати інтерв’ю ,щоб розповісти ,що насправді до них
ставляться як до тварин ,хоча на перший погляд все пристойно. На завершення
він додав,що країна не має права давати комусь смертни вирок, нехай Бог
вирішує кому жити ,а кому ні.

Після в’язниці ведучі поїхали в сторону міста Мемфіса і всю дорогу

сперечались. Їхні думки розділились. Познер вважає ,що головне право ,яке є у
людини – це право на життя і ніхто не повинен його забирати. А Кан вважає ,що
деякі особливо жорстокі злочини повинні мати такі наслідки.