НАСЛІДКИ ВГВ.

ВПЛИВ ВГВ НА
ХАРЧОВИЙ РЕГІОН
СЄНІЧКІНА КАТЯ
 НАСЛІДКИ
1. Винищення індіанців(зброєю, хвороби - віспа, грип, непосильна праця
2. Колонії Іспанії(Африка, Філіпіни), Португалії(Африці, Індії, Бразилії)
3. "Революція цін" - зростання цін на продукти, сировину.
4. Харчова революція
5. Переміщення торгових шляхів з Середземного моря в Атлантичний, Індійський океани.
Зростання портів на заході Європи
6. Работоргівля, еміграція білих в колонії, перевезення негрів з Африки, мішані раси
7. Зростання міст, промислового виробництва, розвиток ринкових відносин
8. Розвиток науки, техніки
Бартоломеу Діаш Бартоломеу
Діаш в 1488 році в пошуках
морського шляху з Європи до
Індії першим з європейців
обігнув Африку з півдня й
відкрив мис Доброї Надії,
вийшовши у води Індійського
океану.
Васко да Гама Васко да Гама –
дослідник, який в 1497-1498 роках
відкрив морський шлях до Індії вздовж
західного берега Африки (пропливши
вздовж західного узбережжя Африки та
обминувши мис Доброї Надії, він дістався
Мозамбіку).
Христофор Колумб Христофор
Колумб - іспанський мореплавець,
який 12 жовтня 1492 року відкрив
Америку (Багамські та Антильські
острови, узбережжя Центральної
та Південної Америки).
Фернан Магеллан Фернан Магеллан -
португальський мореплавець , який в
1519-1522 роках здійснив
навколосвітню подорож. Сам
дослідник під час подорожі загинув, а
з п'яти кораблів повернувся тільки
один – “Вікторія”.
Одним із найважливіших наслідків Великих географічних відкриттів стала
«революція цін». У 40-х рр. XVI ст. ціни на більшість товарів почали стрімко
зростати, що обурювало жителів Європи. Хліб у XVI ст. подорожчав у 5—7
разів. Європейці звинувачували в цьому скупників товарів, але справжня
причина стрибка цін полягала у величезній кількості золота та срібла,
завезених до Європи з Америки й Індії. Саме це призвело до значного
здешевлення золотих і срібних грошей та зростання цін на товари.
«Революція цін» найбільше зачепила Іспанію, яка лише за XVI ст. вивезла з
Нового Світу золота та срібла на 1,5 трлн доларів у сучасних цінах. У
середньому Іспанія отримувала зі своїх володінь в Америці по 300 тонн
коштовних металів на рік. Причому ці гроші король витрачав переважно на
придбання предметів мистецтва й ведення війн у Європі. Менше
постраждали країни, де золото та срібло Нового Світу вкладалися в розвиток
виробництва, завдяки чому зростала кількість товарів.
Після Великих географічних відкриттів європейці навчилися вирощувати
нові культури — кукурудзу, квасолю, картоплю, томати. Поширилося
вживання шоколаду, цукру, земляних горіхів, тропічних фруктів, м’яса
індички.
Із появою картоплі європейці нарешті позбулися загрози голоду. Кукурудза
стала поживною їжею для людей і кормом для худоби. Виробництво цукру в
Бразилії та його продаж до Європи сприяли появі нових галузей харчової
промисловості. Солодощі стали доступними не лише заможним, а й
простим людям. У раціоні європейців з’явилися різноманітні рибні страви.
Поширилося вживання какао, кави, чаю. З Америки європейці запозичили
також звичку палити тютюн і грати з пружним каучуковим м’ячем (так
зароджувалися сучасні баскетбол і волейбол).
Завдяки географічним відкриттям змінилося світобачення
європейців. Уперше вони відчули, наскільки величезним і
різноманітним є світ. Відома європейцям на початку XVII ст.
територія Землі збільшилася в 6 разів порівняно з XIV ст.
Європейці Нового часу, захоплені процесом розширення
меж відомого світу, дізнавалися і про тогочасні українські
землі. Про це їм розповідали передусім твори італійських
мандрівників і дипломатів, які описували нові шляхи на
Схід. Найбільш відомими були «Подорож до Персії»
Амброджо Контаріні та «Подорож до Тани» Іосафата
Барбаро. Величезне значення у знайомстві тогочасної
Європи зі східнослов’янським світом мала латиномовна
праця польського історика й географа Матвія Меховського
«Трактат про дві Сарматії», видана в 1517 р.
Обмін Колумба, також вiдомий як Великий обмін, вражаючий масовий обмін
тваринами, рослинами, надбаннями культури, людськими популяціями (у тому
числi рабами), iнфекцiйними захворюваннями та ідеями мiж американською та
афро Євразійською півкулями пiсля подорожі до Америки Христофора
Колумба в 1492 році. Цей термін придумав в 1972 році Альфред в. Кросбi
(Alfred W. Crosby), історик з Університету Техасу в Остіні, і використав у своїй
однойменній роботі з екологічної історії Контакт між вказаними територiями
поширював велику Рiзноманiтнiсть нових сiльськогосподарських культур і
худоби, які підтримували зростання населення в обох півкулях. Дослідники
повернулися в Європу з кукурудзою, картоплею помідорами, які стали дуже
важливими сiльськогосподарськими культурами в Євразії в 18 столітті. Крім
того, європейці запровадили вирощування маніоку і арахісу в тропіках
Південно-Східної Азії та Західної Африки, де вони добре прижились і
підтримували зростання кількості населення на Ґрунтах, які не могли давати
великі врожаї iнших культур.
ВЧІТЬ
ІСТОРІЮ,ТІШ