В результаті Великих географічних відкриттів відбулися величезні зміни у

світі. Європейська цивілізація зіткнулася з цивілізаціями Америки та Азії. На

жаль, конкістадори без поваги поставилися до інших культур. Самобутні
цивілізації були знищені. Золоті та срібні речі цікавили європейців лише як
коштовний метал. За наказом одного з єпископів було спалено книги народу
майя. Однак індіанці зберегли свою культуру і, поступово злившись з
європейцями, утворили нові народи, які населяють сучасну Латинську
Америку.
Для Європи відкриття нових земель також не минуло безслідно. Одним із
найважливіших наслідків великих географічних відкриттів стала «революція
цін». У 40-х pp. XVI ст. ціни на різноманітні товари почали стрімко зростати,
наприклад, ціна на хліб у XVI ст. зросла в 5-7 разів. Європейці звинувачували
скупників, спекулянтів у завищенні цін, але причина дорожнечі полягала в
тому, що кількість золота і срібла, завезеного до Європи з Америки та Індії,
була надзвичайно великою. За приблизними підрахунками, протягом століття
вона склала близько 181т золота і 16 тис. т срібла. Це призвело до значного
здешевлення золотих і срібних грошей та зростання цін на товари і,
відповідно, — вартості життя. Виробництво ж товарів залишилось на
попередньому рівні.
До початку XVII ст. у Іспанії ціни зросли в 3 - 4 рази у порівнянні з 1500
роком. Це було вигідно тим дворянам і селянам, які працювали для
забезпечення потреб ринку. Зростання цін було вигідне і підприємцям, тому
що рівень зарплати відставав від рівня цін на товари широкого вжитку. Так, у
Франції ціни зросли у 1,5 рази, а зарплата - тільки на 0,25. Величезний попит
на промислову продукцію пожвавив розвиток мануфактур. Революція цін
боляче вдарила по дворянах, які стягували з селян повинності "за звичаєм", у
чітко визначеному розмірі. Зубожілі дворяни кинулися на службу до короля.
Королівська влада, щоб розплатитися з дворянами, посилила податки. А це, в
свою чергу, стало причиною зубожіння селянства.
Відкриття "Нового світу" привело до зміни торгівельних шляхів: почала
занепадати середземноморська торгівля і зростають міста атлантичного
узбережжя. Торгівля набула світового характеру. Небезпечним було життя
купців — шторми, урагани, напади піратів загрожували товарам і життю.
Ризик підштовхував купців до об’єднання у компанії. Спочатку це були
об’єднання родичів. Згодом до спілки почали приймати й чужих, якщо вони
погоджувались вкласти у спільну справу працю і гроші. Так створювались
акціонерні товариства. В 1600 р. була створена Ост-Індська компанія. Тільки
їй було дозволено ввозити в Англію перець (тобто вона мала монополію). В
1607 р. ця компанія виплатила своїм акціонерам 500% прибутку на вкладені
гроші. На XVII ст. майже кожне торгове місто мало свою біржу. На будинку
амстердамської біржі був напис: "Для потреб купців усіх націй і мов". Опівдні
тут збиралося близько 4500 осіб, які укладали торгівельні угоди. На біржах
люди багатіли або втрачали останні гроші. Сучасник писав: "Оселедці
продають ще до того, як вони впіймані, зерно – ще до того, як воно достигло,
а інші товари – ще до того, як вони отримані “.
Розвиток торгівлі уже не міг обходитись без змін у фінансах. Виникають
великі банки, які позичали гроші купцям, підприємствам, державам.
Найбагатшою родиною Європи у XVI ст. були Фуггери. Вихідці з ткачів
Аугсбурга (Німеччина) володіли у 1511 р. - 250 тис. гульденів, у 1527 р. – 2
млн., а в 1546 р. – більш ніж 4,5 млн. гульденів. На гроші Фуггерів було
"куплено" корону Священної Римської імперії Карлу V. А фінансова імперія
Фуггерів була більшою від Іспанської колоніальної, над якою "ніколи не
заходило сонце".
Географічні відкриття змінили уявлення європейців про світ. Були відкриті
нові землі і досліджена більша частина земної поверхні, зібраний величезний
запас нових фактів з багатьох галузей знань (геологія, ботаніка, зоологія та
інші). Це сприяло розвитку науки. Експедиції вимагали нових кораблів,
інструментів, це сприяло розвиткові техніки. Відкриття змінили не лише
світогляд людини, але й її повсякденне життя. У Європі з’являються нові
культури: кукурудза, картопля, томати, тютюн. Європейці починають вживати
нові напої: чай, каву, шоколад. Зростає використання цукру.
ОТЖЕ, Великі географічні відкриття перервали самостійний розвиток
неєвропейських цивілізацій. Але й для Європи вони не пройшли безслідно.
“Революція цін” створила умови для розвитку промисловості. З’явилися нові
торгівельні шляхи. Першість у економічному розвитку перейшла до міст
Атлантичного узбережжя. Відбулися зміни у світогляді та побуті народів.
Таким чином Великі географічні відкриття підсумували попередній
історичний період і створили можливості для подальшого розвитку
європейської цивілізації.