Рефератина доповідь

На тему: «Моделі періодизації історії науки і техніки»

Виконав: студент групи КВ-22, 1-го курсу ФПМ, Костянтин Кривак
Коли мова зайшла про галузь «Історії науки і техніки», думки дослідників
розділились, утворивши 2 моделі періодизації даної галузі.
Ґрунтуючись на новітніх досягненнях історії науки в основу покладають
проблемно-хронологічний принцип періодизації, виокремлюючи історію людства на
кілька великих періодів:
1. Найдавніший період
2. Період давніх цивілізацій
3. Доба Античного світу
4. Доба Середньовіччя
5. Доба нового часу
6. Доба промислової революції
7. Доба індустріального розвитку
8. Початок інформаційної епохи (доба НТР).
Інша ж модель пропонувала розділити загальний таймлайн (анг: timeline, time -
час, line – лінія) на 2 великі періоди: традиційне суспільство, та індустріальне
суспільство.
Пропоную детально розглянути спочатку перший варіант періодизації:
Первісне суспільство
Тривалий період в історії людства, що починається разом з виникненням
людства, від початкового етапу становлення людини і суспільства, до виникнення
перших цивілізацій. Період в історії людства до виникнення писемності, яка дасть у
майбутньому право і можливість проводити історичні дослідження.
Ручне рубило та інші знаряддя праці ( а в їх числі і дерев’яні, що не збереглись
до наших днів) застосовувались для збиральництва, рибальства та полювання
(полювання було переважно загінним).
Оволодіння вогнем дало змогу готувати їжу, виготовляти більш складні
знаряддя праці. Також він давав тепло.
Найцікавішим етапом цього періоду був неоліт. У той час з’явилась практика
шліфування поверхонь, з’явились нові ефективні інструменти: сокира, лук і стріли.
Новітні інструменти дозволили збудувати човни, краще обробляти землю, остаточно
перейти від архаїчної діяльності до господарства.
Одна з основних ознак неоліту – керамічний і глиняний посуд.
Найшвидші темпи розвитку неолітичної культури були на Близькому Сході.
Саме там приблизно у 5 000-х роках до н. е. почали виготовляти знаряддя з міді.
Саме з Близького Сходу до Європи потрапили найважливіші культурні рослини та
деякі види свійських тварин. Близько V тис. до н. е. на Близькому Сході з'явилися
знаряддя з міді. У IV тис. до н. е. почали виливати мідні вироби. Тоді ж і на початку III
тис. до н. е. жителі Дворіччя вже будували з цегли-сирцю не лише оселі, а й великі
громадські споруди та храми, почалося спорудження зрошувальних систем, винайдено
гончарний круг і колісний транспорт.
Обробка кераміки ретушшю досягла піку свого розвитку на землях майбутнього
Єгипту.
У 5 тис. до н. е. на південному сході Європи виникла велика культурно-історична
область розселення землеробсько-скотарських племен, яка простягалася до України. У
Середній Європі існувала землеробська культура з характерною керамікою,
прикрашеною лінійно-стрічковим орнаментом. Основою господарства племен лінійно-
стрічкової кераміки було вирощування ячменю, пшениці, бобів, гороху і льону на
маленьких ділянках, оброблюваних мотикою. Худоби тримали небагато. Ділянки
навколо селища використовували доти, доки ті не переставали родити, а тоді люди
переселялися на нове місце.
Період давніх цивілізацій
До середини 4 тисячоліття до н. е. людство розселилося на всі континенти.
В залежності від району земної кулі та від місцевих природних умов переважали
ті чи інші види занять. Людські племена поділилися на кочові та осілі. Кочівники
займалися переважно скотарством, а осілі — землеробством або рибальством, і ті й інші
доповнювали свої харчові запаси полюванням Ліси були майже незаймані, річки чисті,
простору багато, життя коротке і небезпечне.
Племена вже тоді торгували між собою, обмінюючи те, що було в них у надлишку
на те, чого їм бракувало, але ніколи не відмовлялися від можливості відібрати чуже
силою. Між племенами точилися війни за мисливські угіддя та за пасовища, рухливі
швидкі кочівники нападали на осілі племена. Осілим племенам, прив'язаним до своїх
полів, доводилося захищатися, а, отже, будувати укріплені поселення — перші міста.
У двох місцях на Землі, де умови були особливо сприятливі для землеробства:
в Межиріччі, тобто долині між річками Тигр та Євфрат, яку називають колискою
цивілізації, та в долині річки Ніл, в середині 4 тисячоліття місцеві племена збагнули
переваги організованої праці великого масштабу, якої вимагала іригація, а також те, що
організовану працю можна отримати за допомогою інституту рабства. Так зародилися
перші цивілізації на Землі — Шумерська та Єгипетська. Іригаційні роботи —
спорудження каналів і дамб вимагали багато рабів, але допомагали отримати більші
врожаї, необхідні не тільки для прогодування цих рабів, а й для утримання держави —
апарату насильства, необхідного для підтримання рабовласницького ладу.
Потреби управління вимагали винаходу писемності для обліку та листування, і
перша писемність в історії людства, клинопис, з'явилася в Шумері в 34 столітті до н. е.
Інші цивілізації, що існували ще в 4 тисячолітті до н. е.: Хараппська цивілізація в
долині Інду та стародавня китайська цивілізація.
Міста, оборонні споруди, велика густота населення створювали найкращий
захист від нападів кочівників, але цей захист не був абсолютно надійним — кочівникам
потрібно було згуртувати більші загони. Внаслідок таких нападів давні цивілізації час
від часу гинули, але потім відроджувалися знову, часто вже під владою племен, які їх
завоювали.
Доба античного світу
Ця доба відрізняється від попередніх і наступних спільними та сталими
культурними традиціями, а з початку I століття, внаслідок розширення Римської
Імперії, також і політичною та культурною цілісністю.
Значного розвитку зазнали механізми, що використовували сили природи ( силу
тяжіння, тиск, вагу, тощо). Сформувалися окремі галузі наук.

Доба Середньовіччя
Значний прогрес літератури та культури. Захоплення релігіями панівного
положення в суспільстві. Процвітання землеробства та скотарництва. Виникнення
лицарскої культури. Значний розвиток бойових мистецтв, зумовлений дозволом на
володіння зброєю для селян та міщан. Розвивається будівнитство.

Доба нового часу

Це період із ХУІІ ст. по кінець ХІХ ст. Це епоха буржуазних революцій,
формування національних держав, основ індустріального суспільства. Все це привели
до швидкого розвитку наукового знання: наука в цю епоху стає провідним чинником
життя та життєвих зрушень. Відбуваються епохальні відкриття в науці, як винахід
компаса, пороху, книгодрукування, парового двигуна та ін.
Формується новий світогляд: - світ тепер розглядається людиною як обєкт, на
який спрямовується людська активність, а сама людина – як субєкт, тобто вихідний
пункт активності. - світ постає в якості надскладного механізму, типовим взірцем якого
був механічний годинник. - людина повинна пізнати цей механізм та опанувати його.
Гасло –« Знання є сила» стає показником епохи. - природа тепер поділяється на
живу та неживу, але і та, і інша є лише основою для росту людської могутності.
Доба промислової революції
Початок промислової революції тісно пов'язаний з кількома нововведеннями [6],
впровадженими у другій половині XVIII століття:

• Текстиль — прядіння бавовни, використовуючи автоматичні прядки

авторства Річарда Аркрайта (прядильна рама), Джеймса Гаргрівса (прядка
«Дженні»), і Семюела Кромптона (Spinning Mule — прядильний мул,
поєднання двох попередніх). Він був запатентований 1769 року. Після
закінчення 1783 року дії патенту швидко повстали численні бавовняні
фабрики. Аналогічна технологія була застосована згодом до прядіння
камвольної пряжі для різних тканин і льону для білизни. Бавовняна революція
почалася в Дербі, яке стало відоме з цього часу, як «Powerhouse of the North».
• Парова машина — покращений паровий двигун винайдений Джеймсом
Ваттом і запатентований 1775 року. Спочатку головним чином
використовувався як привід насосів, що відкачували воду з шахт, а з 1780-х
років застосовувався для руху інших типів машин. Це призвело до швидкого
розвитку ефективних механізованих фабрик у немислимих раніше масштабах
та у місцях, де гідроенергія була недоступною. Вперше в історії для
вироблення енергії люди не мусили покладатися на м'язи людей чи тварин,
силу вітру чи води. Паровий двигун використовувався для викачування води з
шахт, підняття вугілля на поверхню, для нагнітання повітря у залізоплавильні
печі, при подрібненні глини для кераміки, для живлення нових підприємств у
різних галузях.
• Виробництво чавуну — у чорній металургії використання коксу поширилося
на всі стадії виплавки чавуну (замінивши деревне вугілля). Цього було
досягнуто набагато раніше для свинцю та міді, а також у
виробництві переробного чавуну в доменних печах , але другий етап у
виробництві сортового прокату залежав від використання литва і штампування
(патент для яких закінчився 1786 року) або пудлінгування.

Доба індустріального розвитку

 Індустріальні суспільства використовують зовнішні ресурси, як от корисні
копалини для збільшення обсягів виробництва. Виробництво їжі перейшло на великі
комерційні ферми, де задля скорочення робочої сили та збільшення виробництва,
починають використовувати комбайни та добрива. Через брак робочих місця, значна
кількість робітників були вимушені податися в інші галузі.
Індустріалізація в свою чергу спровокувала значну урбанізацію; робітники
починають переміщуватися до міст, адже так вони були ближче до робочих місць, що в
свою чергу викликало зростання (і розбудову) міст та приміських зон.
Елвін Тофлер виділяє такі характерні для індустріального суспільства риси:
1. Стандартизація;
2. Концентрація;
3. Централізація;
4. Синхронізація;
До індустріальної революції в Європі та Північній Америці, із подальшою
індустріалізацією світу в XX ст, більшість країн мали аграрну економіку. Значна
частина необхідних товарів вироблялася безпосередньо всередині родин (рідше
громад) для власних потреб; товари загального ужитку вироблялися в цехах, майже
без використання машин.
Із приходом індустріальної революції, промисловість стала основним сектором
економіки в Європі та Північній Америці, як в загальному виробництві, так і в
кількості робочих, і складала третину всієї економічної діяльності. Разом із появою
нових технологій, як от парова машина та масове виробництво заліза, новий спосіб
виробництва товарів вщент розбив феодальну та купецьку економіки, які були
популярні на той час.
Початок інформаційної епохи або доба НТР
Своїми передумовами Інформаційна епоха має наслідки інформаційної
революції в галузі інформаційних технологій (створення
перших ЕОМ — Z3, Комп'ютер Атанасова — Беррі, МЕЛМ, ENIAC, винайдення
транзисторів, мінітюаризація, глобальні мережі). Досягнення якої зробили можливим
створення складних технічних систем, які дозволили обробляти просто величезні
порівняно з попередніми роками обсяги інформації.
Паралельно розвивалося наукове підґрунтя для ефективної роботи та керування
цих систем. Недостатність механістичного пояснення процесів у світі, призвела до
появи нового підходу у методології досліджень — системного підходу. В середині ΧΧ
ст. Н. Вінером створено нову науку про взаємозв'язки та керування систем
— кібернетику, а теорія інформації, розроблена К. Шенноном дозволила підійти до
інформації як певної величини, що можна виміряти та передавати її на задано великі
відстані без втрати її якості.
Все це заклало підґрунтя для інформаційної революції, основним наслідком якої
стала все зростаюче велике значення якісної, потрібної інформації.
Зазначені зміни не тільки принесли нові виклики людству, які пов'язані з
прямопропорційною залежністю інтенсивності інформатизації та урбанізації зі
зростанням числа захворювань, пов'язаних з гіподинамією та постійними стресами
міського жителя (рак — «чума ΧΧ століття», тотальне «ожиріння» жителів розвинутих
країн), а й зробили як ніколи можливим втілення давніх прагнень мислителів людства
— це насаперед впровадження позитивних моментів таких концепцій,
як ноосфера та коеволюція.
Однією з проблем є вибір потрібної інформації. Хвилі спаму і флуду (причому
не тільки в Інтернеті, а й в ЗМІ) подекуди роблять отримання дійсно потрібної,
корисної інформації завданням важко виконуваним. А широке використання засобів
обчислювальної техніки ставить ряд нових викликів інформаційній безпеці окремих
організацій, осіб та цілих держав.
Інша ж модель вирізняє лише 2 періоди:

Традиційне суспільство:

Куди входить період з первісного суспільства до доби нового часу.

Індустріальне суспільство:

Куди увійшли інші етапи розвитку, починаючи з доби промислової революції.

Отже, серед 2-х можливих моделей періодизації, перша явно має перевагу, значно
детальніше описавши плин розвитку людства. Такими чином, загальна модель
періодизації історії цілком задовольняє галузь «Історія науки і техніки».

Перелік використаних джерел:

1. https://uk.wikipedia.org
2. https://ela.kpi.ua/bitstream/123456789/43919/1/Istoria_nauky_tekhniky.pdf
3. Лекції пана Тарнавського.