Закарпатський інститут післядипломної педагогічної освіти

Гнаткович Т.Д., Опачко О.І.

http://zakinppo.org.ua/zagalni-novini/6537-metodichni-rekomendacii
Інструктивно-методичні рекомендації щодо викладання
української мови та літератури у закладах загальної середньої освіти у 2021/2022 н.р.
ОСНОВНА І СТАРША ШКОЛА

Зміст
Українська мова.................................................................................................................................................................................... 1
Програми ............................................................................................................................................................................................. 1
Розподіл годин між розділами ......................................................................................................................................................... 2
Кількість фронтальних та індивідуальних видів контрольних робіт з української мови .................................................... 2
Фронтальні та індивідуальні види робіт ...................................................................................................................................... 2
Тематичні й семестрові оцінки ...................................................................................................................................................... 3
Фронтальні та індивідуальні види контрольних робіт у 5-9 класах (розподіл годин) .......................................................... 3
Фронтальні та індивідуальні види контрольних робіт у 10-11 класах (розподіл годин) ...................................................... 3
Кількість робочих зошитів з української мови за класами: ....................................................................................................... 4
Оцінювання результатів навчання української мови .................................................................................................................. 4
Семестрова та річна оцінка ............................................................................................................................................................ 5
Дистанційне навчання: запис у класному журналі ..................................................................................................................... 5
Календарно-тематичне та поурочне планування ........................................................................................................................... 5
Українська література ......................................................................................................................................................................... 6
Програми ............................................................................................................................................................................................. 6
Обов’язкова кількість видів контролю з української літератури в 5–9 класах....................................................................... 7
Обов’язкова кількість видів контролю з української літератури в 10-11 класах ................................................................... 7
Можливі види контрольних робіт із розвитку мовлення: ......................................................................................................... 7
Оцінювання ......................................................................................................................................................................................... 8
Література рідного краю ................................................................................................................................................................. 8
Міжнародне оцінювання учнів PISA .............................................................................................................................................. 8
Формування читацької компетентності ..................................................................................................................................... 8

Українська мова
Програми
В Україні модернізується зміст системи освіти і ґрунтується на компетентнісному, особистісно
зорієнтованому та діяльнісному підходах до навчання, що орієнтує на здобуття учнями умінь та
навичок, необхідних сучасній людині для успішної самореалізації у професійній діяльності, особистому
та громадському житті.
У 2021/2022 навчальному році вивчення української мови здійснюватиметься за такими програмами:
у 5–9 класах за навчальною програмою зі змінами, затвердженими наказом МОН України від 07.06.2017
№ 804;
у 10–11 класах за навчальними програмами (рівень стандарту та профільний рівень), затвердженими
наказом МОН від 23.10.2017 № 1407.
Навчальні програми розміщені на офіційному сайті МОН за покликанням:
https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi.
У мовленнєвій лінії навчальних програм послідовно впроваджено компетентнісний підхід, який
відповідає стратегічному напрямку розвитку освіти в контексті положень Концепції «Нова українська
школа» та показано особливості запровадження наскрізних змістових ліній «Екологічна безпека та
сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров'я і безпека», «Підприємливість та
фінансова грамотність», які відображають провідні соціально й особистісно значущі ідеї, що послідовно
розкриваються у процесі навчання й виховання. Усі компетентності однаково важливі і взаємопов’язані:
елементи, притаманні одній компетентності, впливатимуть на формування інших.
Спільними для всіх компетентностей є такі вміння: читання і розуміння, висловлення власних думок
усно і письмово, критичне та системне мислення, логічне обґрунтування власної позиції; творчість,
ініціативність, уміння керувати емоціями, приймати рішення, розв’язувати проблеми, співпрацювати з
іншими людьми.

____________________________________________________________________________________________________ 1
 Закарпатський інститут післядипломної педагогічної освіти

Звертаємо увагу, що на уроках української мови насамперед важливо формувати в учнів розуміння
цінності мови, усвідомлення необхідності збереження культурних набутків українського народу,
відчуття краси, естетики рідного слова. Роботу слід спрямувати на розвиток і соціалізацію особистості
учнів, формування в них національної самосвідомості.
Для 10–11 класів подано перелік рекомендованих видів роботи, які дають змогу учням реалізувати
здобуті знання на практиці.
Сучасні соціокультурні умови, інтеграція української освіти в європейський контекст зумовлює
введення до навчальних програм такого виду письмових робіт, як есе, спрямованого на активізацію
навчально-пізнавальної діяльності учнів (учениць), підвищення в них інтересу до навчання предмета,
розвиток особистості, критичного мислення, лінгвокреативності.
З погляду шкільної методики, есе (есей) – це спосіб перевірки рівня знань учнів на уроках української
мови; форма викладу думок, поглядів, оцінок під час написання творчих робіт; методичний прийом у
технології розвитку критичного мислення.
В основу есе покладено роздум, спричинений тим, що автор бачить, чує, переживає, на що немає
відповіді, а хотілося б, щоб була. Тож завдання есе – зовсім не розповідь про життєву ситуацію, а
інформування про зумовлені нею ідеї, ненав’язливе намагання переконати в чомусь адресата мовлення.
Есе дає учневі простір для викладу думок, не обмежує композиційними, змістовими чи стилістичними
рамками.
Оцінка за есе є середнім арифметичним за зміст і грамотність, яку виставляють у журнал з датою
написання роботи.
Зауважимо, що на уроках мови пріоритетним має бути робота з текстом, яка формує читацьку
компетентність, розвиває вміння глибоко, детально опрацьовувати текстовий матеріал, критично
аналізуючи зміст, оцінюючи й інтерпретуючи його.

Розподіл годин між розділами

Зазначаємо, що вказаний у навчальних програмах розподіл годин між розділами вважається
орієнтовним. У разі потреби вчитель має право самостійно змінювати обсяг годин у межах розділу, а
також послідовність вивчення розділів з умовою спрямувати роботу на засвоєння знань про мовні
категорії та формування в учнів орфоепічних, лексичних, граматичних правописних умінь.
Невід’ємною частиною освітнього процесу є оцінювання, основна мета якого – забезпечення зворотного
зв’язку вчителя з учнями, що передбачає надання підтримки, коригування засобів та методів навчання
для ефективного засвоєння мовно-літературного матеріалу.

Кількість фронтальних та індивідуальних видів контрольних робіт з української мови

Фронтально оцінюють диктант, письмовий переказ і письмовий твір (навчальні чи контрольні види
робіт), мовні знання й уміння, запис яких здійснюють на сторінці класного журналу «Зміст уроку».
Індивідуально оцінюють говоріння (діалог, усний переказ, усний твір) і читання вголос. Для цих видів
діяльності не відводять окремого уроку, проте визначають окрему колонку без дати на сторінці
класного журналу «Облік навчальних досягнень».
У І семестрі проводять оцінювання двох видів мовленнєвої діяльності (усний переказ, діалог). У ІІ
семестрі – оцінювання таких видів мовленнєвої діяльності, як усний твір і читання вголос, що
здійснюється в 5 – 9 класах.
Фронтальні та індивідуальні види робіт

Фронтальні Індивідуальні
Перевірка мовної теми Говоріння:
Письмо: переказ І семестр:діалог, усний переказ
твір
есе ІІ семестр: усний твір, читання вголос
Правопис: диктант
Результати оцінювання говоріння (діалог, усний переказ, усний твір) і читання вголос протягом
семестру виставляють у колонку без дати й ураховують у семестрову оцінку.
____________________________________________________________________________________________________ 2
 Закарпатський інститут післядипломної педагогічної освіти

Повторне оцінювання із зазначених видів мовленнєвої діяльності не проводять.

Перевірка мовних знань і вмінь здійснюється за допомогою завдань, визначених учителем (тести,
диктант тощо) залежно від змісту матеріалу, що вивчається.
Учитель може самостійно розробляти пізнавальні завдання, що зорієнтовані на очікувані результати
навчально-пізнавальної діяльності та сприяють освоєнню учнями ключових компетентностей.

Тематичні й семестрові оцінки

Тематичну оцінку виставляють на підставі поточних оцінок з урахуванням контрольних робіт.
Семестрову – на основі тематичного оцінювання та результатів оцінювання певного виду діяльності:
говоріння (діалог, усний переказ, усний твір) або читання вголос.
Якщо дитина хворіла частину семестру, пропустила, наприклад, одну тематичну, не має оцінки за
якийсь вид мовленнєвої діяльності, то оцінка за семестр виводиться на розсуд учителя залежно від
динаміки особистих навчальних досягнень учня (учениці), важливості пропущеної теми чи теми, за яку
учня (ученицю) атестовано. За таких умов оцінка за семестр може бути такою, як тематична (якщо вона
одна), або знижена на кілька балів (на розсуд учителя).
Фронтальні та індивідуальні види контрольних робіт у 5-9 класах (розподіл годин)
5 кл. 6 кл. 7 кл. 8 кл. 9 кл.
Усього годин 122 122 88 70 70
Години з РМ 24 23 22 16 19
І ІІ І ІІ І ІІ І ІІ І ІІ
Фронтальні види контрольних робіт
Перевірка мовної теми 4 4 4 4 3 3 2 2 2 2
Письмо: переказ 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1
Твір - - - 1 - 1 1 1 1 1
Правопис:
1 1 1 1 1 1 1 1 1 1
Диктант
Індивідуальні види контрольних робіт
Говоріння:
1 - 1 - 1 - 1 - 1 -
Діалог
усний переказ 1 - 1 - 1 - 1 - 1 -
усний твір - 1 - 1 - 1 - 1 - 1
читання вголос - 1 - 1 - 1 - 1 - 1

Фронтальні та індивідуальні види контрольних робіт у 10-11 класах (розподіл годин)

Рівень Рівень стандарту Філологічний рівень
Фронтальні види контрольних робіт
Форми контролю І ІІ І ІІ
Перевірка мовної теми 2 2 3 3
Письмо:
Есе 2 3 1 1
Переказ - - 1 1
Твір - - 1 1
Індивідуальні види контрольних робіт
Говоріння:
Діалог 1 - 1 -
усний переказ 1 - 1 -
уний твір - 1 - 1
____________________________________________________________________________________________________ 3
 Закарпатський інститут післядипломної педагогічної освіти

У таблицях зазначено мінімальну кількість фронтальних видів контрольних робіт, учитель на власний
розсуд має право збільшувати цю кількість залежно від рівня підготовленості класу, здібностей
конкретних учнів, умов роботи тощо.
Оцінка за контрольний твір з української мови та переказ є середнім арифметичним за зміст і
грамотність, яку виставляють у колонці з датою написання роботи (надпис у колонці «Твір», «Переказ»
не роблять).
Акцентуємо увагу, що в разі відсутності учня на одному зі спарених уроків під час написання
контрольного твору, переказу рекомендуємо давати йому індивідуальне завдання, визначене вчителем.
Зазначене завдання виконується учнем під час уроку.

Кількість робочих зошитів з української мови за класами:

5 – 9 класи – по два зошити;
10 – 11 класи – по одному зошиту.
Для контрольних робіт з української мови в усіх класах використовують по одному зошиту.
Для навчальних і контрольних видів письмових робіт використовують зошити в лінію з позначеним
берегом на 18 або 24 сторінки (у 10–11 класах зошит для навчальних робіт може бути більшим за
обсягом).
Зошити для контрольних робіт повинні зберігатися в школі протягом усього поточного навчального
року.
Ведення зошитів оцінюють від 1 до 12 балів щомісяця протягом семестру і вважається поточною
оцінкою, що зараховують до найближчої тематичної.
Зошити для навчальних класних і домашніх робіт з української мови перевіряють:
• у 5–6 класах – двічі на тиждень;
• у 7–9 класах – 2–3 рази на місяць;
• у 10–11 класах – двічі на місяць.
Учителі можуть підходити диференційовано до виправлення помилок у письмових роботах, зважаючи
на вікові особливості та рівень сформованості відповідного уміння в конкретного учня: власноруч
виправляти помилки; підкреслювати допущені помилки з метою самостійного виправлення їх учнем;
позначати рядок, у якому є огріхи, на полях із метою самостійного пошуку та виправлення помилок
тощо.
Для виставлення аргументованої, об’єктивної оцінки вчитель ретельно перевіряє виконання вправ
учнями в зошитах.
У разі відсутності учня на уроках протягом місяця рекомендуємо в колонці за ведення зошита зазначати
«н/о» (нема оцінки).

Оцінювання результатів навчання української мови

Оцінювання результатів навчання української мови (індивідуально і фронтально) здійснюється на
основі компетентнісного, особистісно зорієнтованого, діяльнісного підходів до шкільного мовного
курсу, які насамперед мають забезпечити учням інтенсивний мовленнєвий та інтелектуальний розвиток,
уміння ефективно домагатися успіхів у процесі комунікації; високу мовну культуру; розвиток навичок
самостійної, освітньої діяльності, самоосвіти й самореалізації; сприяти формуванню громадянської
позиції, національної самосвідомості тощо.
Під час оцінювання результатів навчальної діяльності учнів треба враховувати, що мова є не лише
об’єктом вивчення й оцінювання, а й засобом навчання інших предметів, що підвищує вимоги до рівня
сформованості комунікативної компетентності як ключової й предметної.
У закладах загальної середньої освіти вимоги до освіченості учнів повинні відповідати базовому рівню
компетентності, який передбачає, зокрема, оцінювання результатів навчання української мови на основі
урахування основного призначення мовної освіти, що сприяє різнобічному мовленнєвому розвитку
особистості, її здатності самостійно розв’язувати проблеми в різних сферах і видах діяльності; освітнього
змісту навчального предмета; аналізу рівнів освіченості, досягнутих учнями на певному етапі навчання
української мови.

____________________________________________________________________________________________________ 4
 Закарпатський інститут післядипломної педагогічної освіти

Семестрова та річна оцінка

Семестрова оцінка виставляється на основі тематичного оцінювання та результатів оцінювання певного
виду діяльності: говоріння (діалог, усний переказ, усний твір) або читання вголос. Наприклад, учень
отримав бали 8, 9, 9 за три тематичні, а також 8 б. за діалог і 7 б. за усний переказ. Виводячи
семестровий бал, оцінки додають і ділять на 5: (8+9+9+8+7):5=8б.
Коригування семестрової оцінки проводиться згідно з пунктом 3.2. Інструкції з ведення класного
журналу 5–11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженої наказом Міністерства
освіти і науки України від 03.06.2008 № 496.
Річне оцінювання здійснюється на підставі семестрових або скоригованих семестрових оцінок, однак не
обов’язково є середнім арифметичним від оцінок за І та ІІ семестри. Виставляючи річну оцінку, учитель
має враховувати такі чинники: динаміку особистих навчальних досягнень учня (учениці) протягом
року; важливість тем, тривалість їх вивчення та складність змісту; рівень узагальнення й уміння
застосовувати набуті протягом навчального року знання тощо.
За умови, що учня не було атестовано за один із семестрів (через поважні причини) – оцінку
виставляємо за одним семестром. Наприклад: І семестр – 6 б, а ІІ семестр – «н/а», річна – 6 б.
Якщо «н/а» – за один із семестрів не підтверджено документами як поважну причину, то оцінку з
«н/а» рахуємо як 0 б , наприклад: (6+0):2 =3 б.
В умовах нового формату освітньої діяльності в Україні – дистанційної форми навчання в період
карантинних заходів – організація роботи відбувається в режимі онлайн і офлайн та потребує
технічного забезпечення й індивідуального планування, а саме: складання календарно-тематичного
плану, у якому представлені теми для самостійної роботи і теми, які вимагають пояснення вчителя;
обов’язкова робота з матеріалом підручника; для уникнення перевантаження учитель забезпечує учнів
доступними та цікавими завданнями.
Важливою є форма офлайн-технологій, яка передбачає навчання учнів у будь-який час. Учні можуть
скористатися також соціальними мережами, Instagram, Viber, WhatsApp тощо.
Під час дистанційного навчання рекомендуємо використовувати сучасні електронні ресурси: ZOOM,
Viber, Skype, безкоштовні платформи Google Classroom, Moodle, MicrosoftTeams, записи уроків у межах
проєкту «Всеукраїнська школа онлайн» тощо.

Дистанційне навчання: запис у класному журналі

Розклад занять в дистанційному режимі рекомендуємо максимально наблизити до розкладу навчальних
занять та поточного режиму роботи.
Запис про проведення уроку з української мови має збігатися з розкладом і календарним плануванням
учителя у відповідному класі, із зазначенням форми роботи (дистанційні онлайн-консультації,
відеоуроки, тестування тощо). Наприклад:
- дата проведення теми;
- на сторінці «Зміст уроку» ‒ тема уроку, під темою ‒ запис «Дистанційна форма навчання – відеоурок»;
- у рубриці «Домашнє завдання» – чітка вказівка роботи (усної чи письмової) з теми.
Домашні завдання мають забезпечувати диференціацію освітнього процесу з урахуванням вікових та
індивідуальних, психологічних, фізіологічних особливостей учнів, їх пізнавальних інтересів. Звертаємо
увагу, що домашні завдання можуть передбачати роботу з електронними освітніми ресурсами, які є в
арсеналі закладу освіти, учителя, учнів. Такі завдання мають відповідати програмовій темі, яка
вивчається.
Завдання оцінюються відповідно до критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів 5–11 класів.

Календарно-тематичне та поурочне планування

Календарно-тематичне та поурочне планування здійснюється вчителем у довільній формі, у тому числі
з використанням друкованих чи електронних джерел тощо. Формат, обсяг, структура, зміст та
оформлення календарно-тематичних планів та поурочних планів-конспектів є індивідуальною справою
вчителя. Установлення універсальних у межах закладу загальної середньої освіти міста, громади чи
області стандартів таких документів є неприпустимим.
При розробленні календарно-тематичного, поурочного планування необхідно самостійно вибудовувати
послідовність формування очікуваних результатів навчання, ураховуючи при цьому послідовність
____________________________________________________________________________________________________ 5
 Закарпатський інститут післядипломної педагогічної освіти

розгортання змісту в підручнику. Учитель може самостійно переносити теми уроків, відповідно до
засвоєння учнями навчального матеріалу, визначати кількість годин на вивчення окремих тем.
Адміністрація закладу загальної середньої освіти може лише надавати методичну допомогу вчителю з
метою покращення освітнього процесу, а не контролювати його.
В освітньому процесі заклади загальної середньої освіти можуть використовувати лише навчальну
літературу, що має гриф МОН України або висновок «Схвалено для використання в закладах загальної
середньої освіти» відповідною комісією Науково-методичної ради Міністерства освіти і науки України.
Перелік навчальної літератури постійно оновлюється і доступний на вебсайті ДНУ «Інститут
модернізації змісту освіти» (https://imzo.gov.ua/pidruchniki/pereliki/).
Необхідні рішення щодо організації освітнього процесу, зокрема з української мови, можуть
прийматися рішенням методичних об’єднань учителів-філологів.

Українська література
Програми
Уроки української літератури мають значний потенціал для формування компетентного учня, здатного
до комунікації, діалогічної взаємодії з ровесниками, спроможного зрозуміти цінність читання для
самореалізації й саморозвитку, що особливо важливо в епоху розвитку інформаційних технологій.
У 2021/2022 навчальному році вивчення української літератури в 5–9 класах здійснюватиметься за
навчальною програмою зі змінами, затвердженими наказом МОН від 07.06.2017 №804;
у 10–11 класах – за навчальними програмами (рівень стандарту та профільний рівень), затвердженими
наказом МОН від 23.10.2017 № 1407.
Навчальні програми розміщені на офіційному сайті МОН за покликанням:
https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi.
Зміст навчального матеріалу передбачає текстове вивчення творів, що виділені напівжирним
шрифтом, інші ж лише називаються для допомоги вчителеві під час опрацювання певної теми.
Крім того, для осучаснення змістового компонента, актуалізації компетентнісного підходу, надання
вчителеві методичної допомоги під час вивчення програмових тем запропоновано рекомендаційну
рубрику «Мистецький контекст» (МК).
Вивчення української літератури також відбувається із залученням міжпредметних зв’язків – МЗ
(українська мова, історія, зарубіжна література, образотворче мистецтво, музика тощо).
Звертаємо особливу увагу на те, що запропонована кількість годин на вивчення кожного розділу
чи підрозділу є орієнтовною, учитель може її перерозподіляти на власний розсуд. Резервний час
можна використовувати також довільно, зокрема для збільшення кількості годин на вивчення
окремого твору, для уроків розвитку мовлення, контрольного оцінювання, творчих та інших
робіт (екскурсій, диспутів, семінарів тощо).
Запроваджено (*) – для творів, які не є обов’язковими, їх можна розглядати додатково, за вибором
учителя, наявністю часу або самостійно.
Наприкінці програми для кожного класу подано орієнтовні списки літератури для додаткового
(самостійного) читання.
У навчальній програмі важливим компонентом є «Читацький практикум», спрямований на
формулювання практичних навиків усних і письмових роздумів над прочитаним у різних стильових
формах.
У контексті сучасних концепцій навчання на перший план виходить формування всебічно та
гармонійно розвинутої особистості. Це вимагає змінити функції та вимоги до уроку літератури з метою
формування духовного світу учня, допомоги в його самоактуалізації та самореалізації.
Урок літератури повинен не тільки забезпечувати засвоєння певного обсягу знань програмового
матеріалу, а й сприяти загальному розвитку учнів. Тому потрібен методично правильний добір
різноманітних прийомів навчальної роботи, що зумовлять активізацію розумової діяльності учнів на
уроці, розвиток їхніх пізнавальних можливостей.
Щоб зацікавити учнів художнім твором, слід практикувати підготовку рекламних роликів та
літературних білбордів, буктрейлерів та презентацій, колажів та летбуків, пазлів і ментальних
карт, ілюстрацій та коміксів. Активізує роботу учнів створення віртуальних сторінок
письменників у соціальних мережах, акаунтів літературних персонажів, листів-звернень,
____________________________________________________________________________________________________ 6
 Закарпатський інститут післядипломної педагогічної освіти

відеолистів тощо.
Структура уроку літератури в сучасній школі не повинна зводитися до усталеної схеми: опитування –
вивчення нового матеріалу – закріплення – домашнє завдання. Урок літератури – це художньо-
естетичний витвір, безперервний пошук нового, свіжого стилю викладання і спілкування з учнями.
Із метою рівномірного розподілу навантаження учнів протягом навчального року подаємо
рекомендовану кількість видів контролю з української літератури (за класами). Поданий у таблиці
розподіл годин є мінімальним і обов’язковим для проведення в кожному семестрі. Учитель-словесник
на власний розсуд може збільшити кількість видів контролю відповідно до рівня підготовленості учнів,
особливостей класу тощо.

Обов’язкова кількість видів контролю з української літератури в 5–9 класах

Класи 5 6 7 8 9
Семестри І ІІ І ІІ І ІІ І ІІ І ІІ
Контрольні роботи у формі: 2 3 3 3 3 3 3 3 3 3
контрольного класного твору; - 1 1 1 1 1 1 1 1 1
виконання інших завдань (тестів, 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2
відповідей на запитання тощо)
Уроки розвитку мовлення*
2 2 2 2 2 2 2 2 2 2
(у+п)
Уроки позакласного читання 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2
Перевірка зошитів 4 5 4 5 4 5 4 5 4 5

Обов’язкова кількість видів контролю з української літератури в 10-11 класах

Семестри І ІІ І ІІ
Рівні Стандарту профільний
Контрольні роботи у формі: 3 3 4 4
контрольного класного твору* 1 1 1 1
виконання інших завдань
(тестів, відповідей на запитання, 2 2 3 3
літературних диктантів, анкет
головного героя)
Уроки розвитку мовлення** 2 (у+п) 2 (у+п) 2 (у+п) 2 (у+п)
Уроки позакласного
1 1 2 2
читання
Перевірка зошитів 4 5 4 5

*Контрольні класні твори пропонуємо давати у формі есе, мінітворів щодо розкриття певної проблеми
чи образу програмового тексту тощо. Це розвиватиме самостійне творче мислення учнів і дасть їм
можливість виконати роботу протягом одного уроку.
**У кожному семестрі обов’язковим є проведення двох уроків розвитку мовлення: одного уроку усного
розвитку мовлення, а другого – письмового. Умовне позначення в таблиці – (у + п).
Можливі види контрольних робіт із розвитку мовлення:
складання оповідання (казки) за прислів’ям; добір прислів’їв, крилатих виразів, фразеологічних
зворотів, що виражають головну ідею твору; введення власних описів в інтер’єр, портрет, пейзаж у
представленому творі; усний переказ оповідання, епізоду твору; твір-характеристика персонажа;
написання асоціативного етюду, викликаного певним художнім образом; написання вітального слова на
честь літературного героя, автора тощо; твір-опис за картиною; складання тез літературно-критичної
статті (параграфа підручника); підготовка проекту (з можливим використанням мультимедійних
технологій) – індивідуального чи колективного – з метою представлення життєвого і творчого шляху,
естетичних уподобань письменника тощо; складання анкети головного героя, цитатних характеристик,
____________________________________________________________________________________________________ 7
 Закарпатський інститут післядипломної педагогічної освіти

конспекту, рецензії, анотації; написання реферату; ідейно-художній аналіз поетичного чи прозового твору;
написання листа авторові улюбленої книжки; інсценізація твору (конкурс на кращу інсценізацію уривка
твору) тощо.
Рекомендуємо оцінку за письмовий вид роботи виставляти всім учням, за усний – кількості учнів, які
відповідали протягом уроку.
Оцінювання
Оцінку за ведення зошита з української літератури виставляють у кожному класі окремою колонкою
в журналі раз на місяць і враховують як поточну до найближчої тематичної. Під час оцінювання зошита
з української літератури слід ураховувати наявність різних видів робіт; грамотність (якість виконання
робіт); охайність; уміння правильно оформлювати роботи (дотримання вимог орфографічного режиму).
У разі відсутності учня на уроці протягом місяця рекомендуємо в колонці за ведення зошита
зазначати н/о (нема оцінки).
Для контрольних робіт з української літератури в усіх класах використовують по одному зошиту.
Оцінка за контрольний твір з української літератури є середнім арифметичним за зміст і грамотність,
яку виставляють у колонці з датою написання роботи. Надпис у журнальній колонці «Твір» не робиться.
Зошити для контрольних робіт повинні зберігатися в школі протягом усього навчального року.
Оцінку за читання напам’ять творів з української літератури виставляють у колонку без дати з
надписом «Напам’ять».
Література рідного краю
Основний курс доповнюють уроки літератури рідного краю, що сприяють усебічному розвитку,
духовному збагаченню, утвердженню гуманістичного світогляду особистості, національних і
загальнолюдських цінностей. Звертаємо увагу на обов’язкову кількість уроків літератури рідного
краю: 5–9 класи – 4 год/рік; 10–11 класи – 2 год/рік.

Міжнародне оцінювання учнів PISA

За результатами проведеного дослідження у програмі міжнародного оцінювання учнів PISA, одним із
аспектів якого є оцінка читацької грамотності учнів, показники українських учнів виявилися дещо
нижчими за середні показники учнів країн Організації економічного співробітництва та розвитку.
Детальна інформація про PISA розміщена на офіційному сайті Українського центру оцінювання якості
освіти: https://testportal.gov.ua/pisa/.
Формування читацької компетентності
Формування читацької компетентності здобувача освіти – актуальна педагогічна проблема, оскільки в
умовах розвитку інформаційних технологій помічено згасання інтересу учнів до художнього слова. Із
метою підвищення рівня читацької грамотності доцільним є використання в освітньому процесі
інтерактивних форм (відповідні інтернет-ресурси, мультимедіа, електронні книги й бібліотеки,
аудіозаписи) і методів викладання предметів мовно-літературного спрямування, що мотивують інтерес
учнів до читання, засвоєння літературних творів, уміння вступати в діалоги, аргументувати свою думку.
Звертаємо увагу, що вчитель не має допустити шаблонного прочитання художнього твору, а дати
можливість учневі творчо мислити, сприймати твір цілісно, аналізувати, використовувати й оцінювати
текст задля досягнення певних цілей, розширення знань і читацького потенціалу.
На уроках української літератури учитель особливу увагу повинен звертати на формування в учнів
соціальної та громадянської компетентностей через наведення прикладів із художніх творів, де герої
займають активну громадянську позицію; через діалогічну взаємодію з текстом, автором, героями;
спілкування з ровесниками. Формування в учнів предметних і ключових компетентностей має
відбуватися в єдиній системі використання діалогічних, групових та інтерактивних форм організації
освітньої діяльності учнів.
Рекомендуємо для ефективної роботи проведення різноманітних занять: уроки-пресконференції, уроки-
аукціони, уроки-ділові ігри, уроки-занурення, уроки-змагання, уроки типу КВК, уроки-консультації,
комп'ютерні уроки, уроки-консиліуми, уроки-твори, уроки-винаходи, уроки-заліки, театралізовані
уроки, уроки взаємного навчання учнів, уроки творчості, уроки-сумніви, уроки-конкурси, уроки-
фантазії, уроки-концерти, уроки-екскурсії, інтегровані уроки тощо.
Нестандартні уроки спрямовані на активізацію емоційно-мотиваційної сфери, розвивають творче
мислення, формують мотивацію навчально-пізнавальної та майбутньої професійної діяльності.
____________________________________________________________________________________________________ 8
 Закарпатський інститут післядипломної педагогічної освіти

Для онлайн-уроків з української літератури можна скористатися як соціальними мережами інстаграм,

вайбер, WhatsApp тощо, так і освітніми платформами.
Уроки через Skype та Zoom дозволяють підключати до 30 осіб і мати зв’язок хорошої якості. Через
платформи Quzizz, IDroo, Miro, Padlet чи подібні можна підібрати (чи розробити власні) завдання для
класів на самостійне опрацювання. Платна платформа «Мій клас» (https://miyklas.com.ua/) надає
вчителям 15 днів безкоштовного доступу (після перевірки вчителя).
Запис проведення уроку з української літератури у журналі роблять відповідно до рекомендацій з
української мови.
Наприклад, черговий запис теми з української літератури у 5 класі:
13.03
«Зміст уроку» – Картини природи в поезіях Тараса Шевченка. Ліричний твір «За сонцем хмаронька
пливе». Персоніфікація.
Дистанційна форма навчання.
«Домашнє завдання» – Вивчити поезію напам’ять. Вивчити за підручником поняття «персоніфікація».
Записати в зошити тему вірша; виписати 2 пестливі слова, 2 епітети, 1 метафору.
Навчальна та методична література з української літератури, рекомендована МОН, зазначена в
Переліку навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих
Міністерством освіти і науки, що розміщений на офіційному сайті ДНУ «Інститут модернізації змісту
освіти» (https://imzo.gov.ua/pidruchniki/pereliki/).

____________________________________________________________________________________________________ 9