Вільні економічні зони: світовий досвід і практика в Україні

За останні кілька десятиліть розвиток вільних економічних зон (ВЕЗ) стало одним з
помітних нових явищ у світовій економіці. Це частина території країни, виділена із
загального митного кордону держави, яка має повну свободу в режимі господарських
питань, з особливим режимом управління і пільговими умовами діяльності, податковими
пільгами для місцевих підприємців та іноземних фірм.
Сьогодні ВЕЗ існують в державах, різних за рівнем і характеру економічного
розвитку. Вони є в промислово розвинених країнах (ПРК), в нових індустріальних
країнах (НІК), в країнах, що розвиваються (РК) і в країнах, що переходять до ринкової
економіки. Метою створення спеціальних (вільних) економічних зон є залучення
іноземних інвестицій та сприяння їм, активізація спільно з іноземними інвесторами
підприємницької діяльності для нарощування експорту товарів i послуг, поставок на
внутрішній ринок високоякісної продукції та послуг, залучення i впровадження нових
технологій, ринкових методів господарювання, розвитку інфраструктури ринку,
поліпшення використання природних i трудових ресурсів
Вільні економічні зони (ВЕЗ) надійно ввійшли у світову практику господарської
діяльності. Згідно з різними джерелами інформації, в світі налічується від 400 до 2000
вільних економічних зон. Світовий досвід дає змогу визначити ВЕЗ як складову
господарського комплексу країни, спеціально виокремлену на певному етапі із
загального економічного контексту як пріоритетну, таку, що забезпечує розподіл та
виробництво суспільного продукту, включаючи іноземний продукт. Та найбільш
показовим вважають китайський досвід у Шеньчжені: більше половини припливу
іноземних інвестицій в китайську економіку. При цьому такий результат забезпечувався
не лише привабливістю умов господарювання і податковими преференціями, а,
передовсім, державними капіталовкладеннями в інфраструктуру та будівництво нових
підприємств, які в перші роки суттєво перевершували обсяг приватних інвестицій. Таким
же чином діють і інші країни, які можуть похвалитися успішною роботою спеціальних
економічних зон, зокрема – сусідня Польща.
Щоправда, у США ситуація трохи інша. Завдання держави й місцевої влади там –
забезпечити умови. Фінансування ж – то справа приватного капіталу. В країні вже майже
300 вільних економічних зон. Але вони не “всеохоплюючі”, а працюють, здебільшого, на
невеликих територіях зі “спеціалізацією” на окремих видах товарів.
Чотири економічних зони – «Альянс», «Меридіан», «Мегри», «ЕКОС» –
функціонують у Вірменії. Рішення про створення ВЕЗ було ухвалено відносно недавно, у
2011 році. У бізнесу, який працює на території цих зон, є низка переваг: пільгове
оподаткування, звільнення від податку на дивіденди, нерухомість і майно, відсутність
обмежень на конвертацію валюти, звільнення від імпортних і експортних мит.
 Кожна економічна зона у Вірменії має свою спеціалізацію. Наприклад, ВЕЗ
«Альянс» орієнтована на виробництво і експорт високих та інноваційних технологій
(фармацевтика, електроніка, альтернативна енергетика тощо). СЕЗ «Меридіан»
організована для ювелірної, алмазної і годинникової промисловості. СЕЗ «Мегри»
орієнтована на сільське господарство, культуру, туризм і сферу розваг. Останньою, в
2018 році, створили зону «ЕКОС» – для компаній в сфері високих технологій.
В Італії функціонує зона вільного порту міста Трієст. На його території від мит та
інших зборів звільнені товари, які надходять в порт морем. Це сприяє розвитку торгівлі
між Італією та іншими країнами Середземномор'я.
Щодо України, то доцільність створення вільних економічних зон була
задекларована Верховною Радою в жовтні 1992 р. в законі “Про загальні принципи
створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон”. Функціонування
вільних економічних зон в Україні дало змогу в певній мірі розв’язати проблеми
зайнятості і формування нових робочих місць у депресивних старопромислових або
малозаселених районах з низьким рівнем економічного розвитку, активізувати зовнішню
торгівлю, обмін знаннями і технологіями, стимулювати приплив іноземних інвестицій,
розширити експортну базу, збільшити обсяги зовнішніх надходжень і поліпшити
платіжний баланс та ефективно використати місцеві ресурси, що підкреслює їх
актуальність в розрізі становлення міжнародних економічних відносин в Україні.
Загалом в Україні діють 11 спеціальних (вільних) економічних зон і ряд різних за
масштабом територій пріоритетного розвитку в 9 регіонах. Зокрема є спеціальні зони
зовнішньоторговельного, торговельно-виробничого, науково-технічного, туристично-
рекреаційного спрямування: “Курортополіс Трускавець”, “Яворів” (Львівська область),
“Донецьк”, “Азов” (Донецька область), “Порто-франко”, “Рені” (Одеська область),
“Закарпаття” (Закарпатська область), “Миколаїв”, “Інтерпорт Ковель”, “Порт Крим” (м.
Керч, АР Крим), “Славутич” (м. Славутич Київської області).
Влада останнім часом активно обговорює можливе створення вільних економічних
зон на території України. Президент Володимир Зеленський запитував, чи варто створити
ВЕЗ на Донбасі, а керівник ОПУ Андрій Єрмак обіцяв створити таку зону не тільки на
Сході, а й на Заході України. Крім того, намагаються «оживити» створення
індустріальних парків – їх хочуть включити в програму «Велике будівництво».
На самому початку роботи ВР IX скликання депутати Вадим Новінський, Дмитро
Шпенов, Сергій Магера, Муса Магомедов, Вікторія Гриб зареєстрували в Раді
законопроєкт «Про створення та функціонування вільної економічної зони «Донбас»
(№1093).
«Законопроєкт розроблений через крайню потребу закріплення на законодавчому
рівні низки митних та податкових пільг, які будуть мати окремі райони Донецької і
Луганської областей, в яких проводиться антитерористична операція, для відновлення
об'єктів промисловості, транспортної та соціальної інфраструктури, житлового фонду.
Ініціатива передбачає:
- на три роки, наступних за роком створення ВЕЗ, звільняється від оподаткування
прибуток новостворених підприємств, у яких розмір доходів протягом річного звітного
періоду наростаючим підсумком не перевищує 50 млн грн і в яких середня чисельність
працівників протягом цього періоду не менше 40 осіб ( а їхня зарплата не менше трьох
мінімальних);
- на період функціонування ВЕЗ єдиний внесок не сплачується його платниками, які
перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених
пунктів, на які поширюється правовий режим вільної економічної зони «Донбас»;
Разом з цим законопроєктом нардепи подали зміни до Податкового, Митного і
Бюджетного кодексів. Весь цей пакет парламент ще не розглядав.
У червні минулого року член фракції «Слуга народу» Олексій Устенко зареєстрував
законопроєкт «Про спеціальну (вільну) економічну зону туристсько-рекреаційного типу
«Туристичне Закарпаття» (№3701). Ініціатива все ще опрацьовується в комітеті.
Устенко запропонував на 10 років – з 1 січня 2021 року до 31 грудня 2030 року –
створити в адміністративно-територіальних межах Закарпатської області спеціальну
економічну зону «Туристичне Закарпаття». Вона послужить для залучення інвестицій в
сферу відпочинку, туризму і оздоровлення, забезпечення ефективного використання
природних ресурсів та рекреаційного потенціалу області, розвитку її транспортної
інфраструктури, а також реалізації пілотного експерименту з розвитку сільського
туризму як нової сфери економіки України.
Ініціатива передбачає:
- введення на території ВЕЗ спеціального режиму інвестиційної діяльності.
- спеціальний режим інвестиційної діяльності застосовується до суб'єктів
туристично-рекреаційної зони, зареєстрованих на її території та які реалізують
інвестиційні проєкти і експеримент з розвитку сільського туризму в розмірі не менше:
500 тис. доларів з розроблення родовищ мінеральних вод, лікувальних грязей та інших
природних лікувальних ресурсів; з будівництва, реконструкції об'єктів для санаторно-
курортного лікування