1. Проста сім’я – це подружня пара, чоловік і жінка.

Найчастіше – це
молодіжна сім’я до народження першої дитини
2. Складна – ( з представниками різних поколінь, різних родичів),
утворюється при одруженні дітей, включає три і більше поколінь або
дві і більше нуклеарних сімей, які проживають разом і ведуть спільне
господарство
3. Повна – коли є обидва члени подружжя
4. Неповна – один з батьків відсутній
5. Малодітна сім’я – сім’я, в якій подружжя (чоловік та жінка) перебуває
у зареєстрованому шлюбі, разом проживає та виховує одну дитину
6. Багатодітна сім’я – сім’я, в якій подружжя (чоловік та жінка) перебуває
у зареєстрованому шлюбі, разом проживає та виховує трьох і більше
дітей
7. Демократична сім'я - характерна взаємною повагою членів сім'ї один
до одного, розподіленням сімейних ролей відповідно потребам
конкретних обставин.
8. Авторитарна сім’я характерна суворим, безперечним
підпорядкуванням жінки чоловіку, чи чоловіка – жінці і дітей –
батькам. В авторитарній сім’ї жінка, або чоловік є монопольним
хазяїном.
9. Моноетнічні – одна нація.
10.Поліетнічні – багатонаціональна родина.
11.Соціально однорідна – де чоловік та жінка є представниками
приблизно одного статусу.
12.Соціально неоднорідна – де чоловік та жінка походять різних статусів,
каст, класів.
13. Малозабезпечена сім'я — це сім'я, яка з поважних або незалежних від
неї причин має середньомісячний сукупний дохід, нижчий від
прожиткового мінімуму для сім'ї.
14. Забезпечена сім’я з середнім матеріальним достатком – має достатній
середньомісячний дохід.
15. Заможна сім’я з високим матеріальним достатком - дохід вище
середньої зарплати.
16. Благополучна – - високий рівень моральності, духовності, координації
та кооперації, взаємної підтримки та взаємодопомоги, з раціональними
способами вирішення сімейних проблем.
17. Неблагополучна з стійкими конфліктами між батьками та дітьми –
малий рівень взаємозв’язку, духовності з членами родини.
18. Неблагополучна з алкоголезалежними членами – родина в якої
залежність з алкоголем.
19. Неблагополучна з жорстоким поводженням щодо дітей – де батьки
фізично та морально шкодять своїй дитині.
 20. Неблагополучна з низьким культурним рівнем – духовна обмеженість
батьків.
21. Неблагополучна в зв’язку з помилками у вихованні дитини – де батьки
виховують дитину по своїм принципам або зовсім не беруть участь в
вихованні.
22. Неблагополучна з наркозалежними членами – в родинні член сім`ї
вживає наркотичні засоби.
23. Позашлюбна – виникає в результаті народження дитини поза шлюбом.

2. Щодо соцiалiзацiї дитини в проблемних сiмях. Тут важливим

питання є вивчення особливостей функціонування проблемних сімей.
Комунікація є основою для здійснення соціалізувальних вплив
сімейного середовища на дитину. Адже особливості функціонування
сімейної системи, внутрішні та зовнiшні інтеракції є найбільш вагомим
чинником соцiалiзації дитини в проблемнiй сім’ї.

Дуже негативно на дитину впливає стан матерi пiсля розлучення.

Зазвичай, мати у всіх проблемах звинувачує батька. Вона виховує в
дітей почуття ненависті до батька, що починає шкодити і дітям, і їй, і
батькові. В процесі розлучення в дитини починає змiнюватися
ставлення до матері. Вона або починає жаліти маму або починає її
ненавидіти, тому що звинувачує у відході батька, особливо якщо
батька любила більше за матір.

Смерть одного з батьків завжди негативно впливає на нервовий стан

членів сім'ї та стабільність батьківських почуттів. Дитина з осиротілої
сім'ї проживає всі стадії горя, які є визначеними у психології. І саме
цей перехід дуже негативно відбивається на психологічному та
фізичному розвитку дитини. В даний період дуже важливо правильно
допомогти дитині пережити цю подію. Навіть варто звернутися до
психолога, щоб допомогти дитині розібратися зі своїми почуттями. У
цей перід існує ризик психічного порушення.
Отже, те що сім'я впливає на соціалізацію дитини, це безумовно. Соціальне
становлення дитини чимало залежить від складу п сім'ї. Так, неповна сім'я
послаблює соціальну позицію дитини в суспільстві, що, в свою чергу, тягне
за собою проблеми у взаєминах індивiда як з однолітками, так і з дорослими.
Повна ж сім'я, навпаки, допомагає запобігти виникненню подібних
труднощів у неповнолітнього. Тому тип сім’ї впливає на соціалізацію
дитини.
3. Сім’я виступає і як середовище, що впливає на дитину, і як суб’єкт
виховного процесу. ЇЇ сукупні виховні можливості зумовлені різними
чинниками, в тому числі:
 готовністю батьків до виховання дитини,
 рівнем загальної та педагогічної культури,
 можливостями їх реалізації (зокрема матеріальні та побутові умови,
структура і тип сім’ї, наявність вільного часу, форма його проведення,
сімейна субкультура тощо),
 характером взаємостосунків і ступенем взаємо-узгодженості батьків у
питаннях виховання,
 їхніми індивідуальними особливостями – темпераментом, моральними
якостями, комунікативними здібностями, станом здоров’я, віком, а
отже й загальним та власним досвідом виховання дітей, ціннісними
орієнтаціями та їх ієрархією.
З погляду на означене вище, саме ці аспекти є визначальними,
інноваційними щодо формування і розробки нового змісту педагогічної
культури батьків, виховання дітей. Отже, однією з головних тенденцій
виховання дітей у сім’ї все відчутніше виступає зміст.