Поняття про релігію

Термін "релігія" латинського походження (rеligio), що означає благочестя, побожність,

предмет культу. Поняття "релігія" піддається визначенню настільки, наскільки людина
здатна охопити своє ставлення до Бога (надприродного, сакрального) — спілкування,
взаємовідносини, предметні стосунки, акт містичного переживання та єднання. Релігія є
унікальним своєрідним явищем духовної сфери життєдіяльності окремої людини і водночас
формою суспільної свідомості. Що є предметом релігійного переживання: філософська
абстракція буття Бога чи реальна фізична сутність за межами людського розуміння і
досягання? Яке визначення може задовольнити як безпосередніх суб'єктів релігійного
досвіду, так і вчених-дослідників?

Неоднозначність цього поняття, складність його визначення і трактування знайшло

відображення в науковій літературі з релігієзнавства, соціології, психології та філософії
релігії. Перше, що слід зазначити, релігія - це складне багатогранне явище, яке має дві
сторони: "земну" (культурний, суспільний, індивідуальний вимір) і "сакральну" -
трансцендентний. Трансцендентне виявляється в мові, ритуалах, міфі, святому письмі,
містичному акті комунікації, натхненні та мудрості, трансі людини, яка намагається
подолати невизначеність і конечність земного буття.

У межах соціологічного аналізу представники теорії інтеракціонізму розглядають релігію як

систему взаємозв'язків, взаємовідносин та символічних дій людини чи соціальної групи, які
спрямовані на те, що лежить за межами матеріального світу (Бога, богів, надприродних сил),
або чому надано священне та сакральне значення. Функціональна теорія акцентує увагу на
функціях, які релігія виконує в суспільстві, а структуралістський напрям досліджує місце
релігії в системі суспільних відносин, розкриває взаємозв'язки інституціональної релігії з
іншими формами людської діяльності.

Існують два підходи до визначення поняття "релігія" — змістовний та функціональний.

Перший намагається знайти головні властивості і ознаки, які відрізняють релігію від інших
соціальних явищ (що є релігія?); другий — визначити, яку роль вона виконує в системі
суспільного життя (як вона працює?). Перше визначення відображає віру людини в
надприродні створіння, явища, і їх реальні вияви в житті людини, друге — реалізацію
вірувань в системі особистих і суспільних відносин.

Таким чином, релігія визначається як:

· соціальний феномен, що відображає певну сферу життя індивіда та суспільства;

· форма суспільної свідомості;

· засіб практичного духовного освоєння світу;

· світоглядна система координат;

· життєва позиція і діяльність.

Функції релігії
Місце та роль релігії в суспільстві визначається низкою функцій:
Інтегративна — релігійні вірування та норми в системі інституцій забезпечують соціальну
солідарність, здатність утворити безконфліктне суспільство, злагоду, згуртованість,
рівновагу суспільних відносин;

 1. Світоглядна (смислоутворююча) - релігійні вчення та догми допомагають людині

визначити своє місце в суспільстві і всесвіті, сформувати відповідні поняття про
світоустрій, соціальні інститути і структури, форми поведінки і норми людської
діяльності за допомогою вкладених змістів, показати значення життєвих подій в світі
розуміння кінцевих цілей та устремлінь;
 2. Ідеологічна - релігія виправдовує/осуджує і узаконює соціальні устої, які
відображають інтереси керуючого класу або еліти за допомогою вчення та доктрини;
 3. Компенсаційна - характеризує процес зняття життєвих суперечностей і проблем
шляхом ідеалізації "іншого" світу, що відображається в релігійних доктринах (всі
земні страждання і несправедливості праведних людей закінчаться в майбутньому
житті (Царство Боже), і кожен там знайде заспокоєння) і дозволяє впевнено
орієнтуватися в реальних життєвих ситуаціях;
 4. Комунікативна — забезпечує спілкування, соціалізацію, передачу релігійного
досвіду, обмін, засвоєння інформації суб'єктів релігійного життя (віруючими,
релігійними громадами, духовенством, релігійними організаціями тощо);
 5. Легітимуюча — норми поведінки людини в суспільстві чи соціальній групі
(морально-етичні, сімейні та ін.) стають загальноприйнятими завдяки їх схваленню в
релігійних вченнях і церкві;
 6. Функція соціального контролю дозволяє орієнтуватися населенню в своїх діях і
вчинках згідно з загальноприйнятими суспільно-релігійними цінностями і очікувати
покарань або винагород за їх дотримання (або недотримання);
 7. Регулятивна - характеризує нормативно-установчий вплив релігії через систему
вимог до поведінки віруючих за допомогою релігійних установок, переконання,
норми, ціннісні орієнтири.

Функціональна роль релігії в суспільстві визначається через результати її впливу на особисте

чи соціальне життя: на макрорівні - ступінь практичного впливу релігії в межах конкретного
суспільства, держави, нації, етносу, великої соціальної групи; на мікрорівні - впливу на
особистість, малі соціальні групи.

В одному і тому ж суспільстві релігійні традиції, почуття, дії можуть бути позитивними
(функціональними) для одних соціальних груп і негативними (дисфункціональними) для
інших.
Релігія є невід'ємним елементом суспільного життя, важливим чинником суспільних
відносин. її місце і роль у соціальній системі визначають і функції релігії в суспільному
житті. Зрештою, релігія як соціальний феномен самовиражається через свої функції.

Функції релігії -- способи, рівень, напрями впливу релігії на соціум, його структурні
елементи, особистість.

Функції релігії тісно пов'язані із структурою релігії, кожен елемент якої визначає їх
специфіку, дають змогу глибше пізнати її особливості, вплив на соціум. Вони виявляють
себе явно чи приховано, постійно чи тільки на певних етапах історії, виражаючи можливості
релігії та її роль у суспільстві. Якщо функції релігії окреслюють і характеризують форми,
способи, напрями, рівень впливу релігії в суспільстві, то роль релігії є наслідком реалізації
релігією своїх функцій.

Релігія задовольняє різноманітні потреби людини, але жоден із соціальних феноменів не

здатен замінити її. Функції релігії в суспільстві різноманітні та визначаються багатьма
чинниками: історичними, національно-етнічними, політичними, соціально економічними
тощо.

Функції релігії в суспільстві можна умовно розділити на загальні соціальні функції та функції
релігійних організацій.

Загальні соціальні функції релігії в суспільстві: світоглядна, інтегративна, комунікативна,

регулятивна, ілюзорно-компенсаторна тощо.

Світоглядна функція -- це виконання релігією визначника ціннісної орієнтації особи, ролі

певного світорозуміння, світовідчуття, світовідношення. Релігія як світогляд дає віруючому
певну інтегративну суму знань, набір символів, понять, цінностей, ідеалів, у межах яких
особа мотивує своє ставлення до світу, місце в суспільстві, вирішує питання сенсу свого
існування. Релігійний світогляд -- це духовно-практичне перетворення світу відповідно до
ідеалів, намагань і потреб віруючого. Це особлива форма мислення й пізнання світу, що
реалізується в поведінці та стосунках віруючих, діяльності церков. За обсягом релігійний
світогляд є універсальним, оскільки дає відповідь на найрізноманітніші питання буття.

Інтегративна функція -- здатність релігії бути засобом ідейного об'єднання, згуртування мас,
індивідів та інститутів, спільністю єдиної віри, догм, сповідання. Інтегративна функція
релігії -- конкретно-історична. За одних історичних умов віросповідання може об'єднувати,
за інших -- виконувати дезінтегративну роль, послабляти стабільність, усталеність окремих
соціальних груп та інститутів або суспільства взагалі. Виявляється вона всередині конфесій
на рівні соціальної спільності, через діяльність церкви та індивідів.

Розглядаючи інтегративну функцію релігії, необхідно розрізняти її виявлення всередині

певної конфесії та стосовно до суспільної системи взагалі, через діяльність релігійних
інститутів і церкви як певних «систем організаційних структур і поведінку окремих індивідів
чи віруючих.

Релігійна інтеграція за ознакою єдиного віросповідання може, зокрема, виступати

соціальним ішаком, "міткою", за допомогою яких віруючий співвідносить себе зі спільністю.
Тобто, через релігію особа включає себе в окрему соціальну групу, ідентифікує себе зі нею.
Вона може усвідомлювати і визнавати себе, наприклад, християнином, мусульманином,
буддистом тощо. Ця релігійна ідентифікація може мати не лише індивідуальний, а й ширший
характер, поєднуватися з усвідомленням етнічної чи національної належності. Так, стало
прийнятим і традиційним ототожнення татар із мусульманами, французів із католиками,
греків із православними.
Комунікативна функція - це виконання релігією різноманітних зв'язків між віруючими, засіб
їхнього спілкування в межах єдиного віросповідання. Вона є похідною від інтегративної
функції та дозволяє віруючим у такий спосіб установити господарсько-побутові, сімейні та
інші зв'язки на основі єдиного віросповідання.

Комунікативна функція релігії має різний ступі мі. вияву її окремі історичні епохи, що
обумовлено відмінністю в рівнях і характері об'єктивно існуючих економічний, культурних
та інших зв'язків між окремими країнами і народами.

Взагалі, віросповідна єдність і відповідне установлення внутрівіросповідних зв'язків можуть

стати основою формування, наприклад, етноконфесійних груп чи інших соціальних спільнот,
певних відносин між відобособленими соціальними системами. І навпаки, процес
установлення міждержавних і міжнаціональних зв'язків, спілкування між індивідами може
стати основою єдності віросповідання. На ґрунті єдності віросповідання може здійснюватись
і своєрідний процес взаємопроникнення та взаємовпливу культур різних народів. Наприклад,
християнізація Київської Русі послужила формальною основою розширення економічних
Відносин із Візантією та сприйняття через християнство досягнень візантійської культури.
Власне, тут християнство, як і інші релігії, було не творцем чи носієм культури, а служило
своєрідним трансляційним каналом здійснення процесу обміну культурними цінностями.

Регулятивна функція -- це здатність релігії бути засобом регулювання поведінки людей,

визначення певного типу (стереотипу) їхньої поведінки завдяки наявності в релігії певної
системи норм і правил. Релігійне регулювання здійснюється насамперед у культовій
діяльності через систему різноманітних заборон і настанов, що їх віруючі мають виконувати
обов'язково. Своєю чергою, релігійні правила й настанови, поєднуючись із життєво-
буденними нормами, звичаями і традиціями, створюють своєрідний комплекс правил і норм,
виконання яких є неодмінним у найрізноманітніших сферах життя. Слід також зазначити, що
релігійне регулювання проникає в усі соціальні сфери, нерідко заступаючи інші види
регулювання (правові, моральні), навіть намагається регулювати найпотаємніші та
найінтимніші стосунки між людьми.

Ілюзорно-компенсаторна функція -- здатність релігії ілюзорно відтворювати належні

соціальні відносини, в яких людина почувається вільною і щасливою. Так, соціальну
нерівність, а надто в сучасному суспільстві, релігія долає в "рівності перед Богом", "братстві
Христовому" та ін. На рівні індивідуальної психології ця функція виявляється як ілюзорне
вирішення об'єктивного протиріччя в суспільстві, як утіха від безсилля людини в реальному
житті. Справді, релігія надає людині емоційну втіху перед станом невизначеності,
невпевненості, страждань, насилля тощо. Релігія, забезпечуючи емоційну підтримку людині,
допомагає звести до мінімуму незадоволення та розчарування.

Певні соціальні функції виконує, зокрема, релігійна культова діяльність (релігійні обряди,
засоби культу та ін.). Основна функція релігійного кульгу це відновлення, зміцнення й
посилення релігійних ідей та уявлень. Релігійний культ виконує також психологічно-
терапевтичну функцію, тобто виступає засобом психологічного впливу на особу (оживляє та
підігріває настрій віруючих, формує у свідомості систему релігійних почуттів та емоцій,
допомагає зняти психічний конфлікт або стрес тощо).

Релігійний культ виконує також естетичну функцію, тобто за допомогою використання

різноманітних видів і жанрів мистецтва задовольняє естетичні потреби віруючих, формує
естетичні почуття, сприйняття та ідеали.

Компенсаційна функція. Вона є своєрідною реакцією на різноманітні переживання людини,

забезпечуючи процес розв'язання в трансцендентному вимірі життєво важливих
суперечностей і проблем людського буття. Релігія психологічно компенсує обмеженість,
безсилля, залежність людей від об'єктивних умов існування, наповнює змістом сенс їхнього
життя, впливає на ціннісні орієнтації, систему ідеалів, цілеспрямування.

Терапевтична, втішальна функції. Вони тісно пов'язані з компенсаційною, оскільки

забезпечують зняття психологічної напруги, відчуття невизначеності й тривоги на
індивідуальному рівні, збереження внутрішньої рівноваги, душевного спокою, емоційного,
соціального оптимізму. Забезпечується вона внаслідок спілкування між віруючими, між
віруючими і священнослужителями в процесі культових церемоній тощо.

Дезінтегруюча функція. Суть її полягає в тому, що, об'єднавшись на основі певного

віровчення, культу, групи людей протиставляють себе іншим соціальним утворенням, в
основі яких перебувають інші віросповідання. Це може бути джерелом конфлікту між
представниками різних віросповідань, конфесій. Часто такі конфлікти свідомо провокуються,
оскільки вони сприяють зміцненню релігійних груп, посиленню авторитету їх лідерів.

Існують конфлікти і всередині релігійних об'єднань, наприклад, між консерваторами і

реформаторами. Нерідко вони стають передумовою церковних, конфесійних розколів,
виникнення сектантських утворень. Часто в основі релігійних конфліктів фігурують
політичні, економічні інтереси. Нерідко під релігійними лозунгами розгортаються соціальні
конфлікти.

Конфлікти, які відігравали дезінтегруючу роль, не обминули жодної із церков, конфесій.

Найпомітнішими були розкол у християнстві, що призвів у 1054 р. до розділення його на
православ'я і католицизм, реформація в католицизмі (XVI--XVII ст.), рух старообрядництва в
Руській православній церкві (XVII ст.), перипетії, пов'язані з утворенням та
функціонуванням греко-католицької церкви в Україні та ін.

Культуроформуюча функція. Реалізується вона у впливі релігії на розвиток писемності,

книгодрукування, малярства, музики, архітектури, збереження цінностей релігійної
культури, нагромадження і трансформацію культурного досвіду. Все це відчутно впливає на
формування і розвиток естетичних цінностей, на етичні традиції віруючих, суспільства.

Легітимуюча (лат. legitimus -- законний, узаконений) функція. Виявляється вона в узаконенні

певних суспільних порядків, державних інститутів, політичних, правових відносин, норм чи
визнанні їх неправомірними.

Певні функції в суспільстві виконують релігійні громади та організації, які діють у межах
однієї держави та складовою системи історично утворених соціальних інститутів, закладів та
організацій. Окремі з них такі:

Богослужбова функція -- задоволення релігійних потреб віруючих через проведення

проповідей, обрядів, ритуалів і церемоній культу духовенством Будь-яка релігія має певну
систему богослужіння, яке охоплює своїм впливом усю життєдіяльність віруючого, приписує
йому певний порядок поведінки та дій. Врешті-решт, метою богослужіння є впровадження в
маси релігійних вчень і моралі, соціально вагомих ідеологем. Безпосередня участь віруючих
у богослужінні є вимогою всіх церков;

Місіонерська функція -- поширення за допомогою місіонерів (священиків) віровчення,

запровадження чи захист релігії серед населення. Вона здійснюється як серед іновірців, так і
серед невіруючих. Будь-яка церква активно пропагує своє віровчення, щоби залучити нових
адептів віри. Здійснюється воно різними методами чи формами, поєднуючись інколи з
благодійною та просвітницькою діяльністю. У минулому вдавалися навіть до
адміністративно-насильницьких методів (приміром, насильницьке залучення до католицької
церкви народів Африки та Америки у XVII--XVІІI ст.; використання грошової винагороди чи
майна для залучення до Російської православної церкви народностей Поволжя -- мордви,
чувашів, Марійців у XVIII ст.). Водночас слід відзначити, що місіонерство мало певні
позитивні наслідки, оскільки місіонери разом з ідеями віровчення несли інший спосіб життя і
стиль мислення, прогресивнішу політику й культуру (скажімо, прихід місіонерів-християн із
Греції до Київської Русі і позитивно вплинув на розвиток писемності, літератури, храмове
будівництво у слов'ян). Часто місіонери демонстрували в історії взірці мужності, високої
моральності, чим викликали людську повагу;

Пропагандистська (ідеологічна) функція -- розповсюдження за допомогою радіо,

телебачення, газет і журналів, кіно й театру тощо релігійних парадигм та віровчень. Сучасні
церкви володіють відповідними трансляційними каналами ідеологічного впливу на людей,
сучасною системою засобів масової пропаганди, переслідуючи мету ввійти в кожний дім,
стати елементом традиційного способу життя. Намагаючись поширити вплив релігії, церква
часто здійснює богослужіння та читання проповідей у громадських місцях (стадіони, палаци
спорту, клуби тощо);

Політична функція -- це діяльність церкви чи священнослужителів, а також релігійних

організацій у політичному житті країни, в управлінні державою, у створенні клерикальних і
релігійно-політичних партій, організацій та союзів. В історичній ретроспективі політична
функція релігійних організацій виявлялась у безпосередній участі церкви в політичних
процесах держави, у здійсненні державних функцій у суспільстві тощо. Через проповідь,
через слово священика до свідомості віруючих доводилася певна політична інформація (про
початок війни, встановлення миру, смерть монарха, народження престолонаслідника тощо).
Держава часом використовувала церкву як засіб контролю за політичною благонадійністю
людей, поліцейського нагляду, політичного виховання людей. Так, на Русі цар Петро І
офіційно запровадив поліцейське покарання за відмову від сповіді, а водночас зобов'язав
священиків доповідати про політичну крамолу, висловлену під час тайни сповіді. В наші дні
також існує проникнення церкви в соціально-політичне життя суспільства, завдяки впливові
створених політичних партій, масових релігійних молодіжних, жіночих організацій,
клерикальних утворень. Помітний плив на політичну свідомість суспільства чинять, зокрема,
соціально-політичні доктрини церкви;

Господарсько-економічна функція. Знаходить прояв у веденні господарства, виробничій

діяльності з випуску культових предметів і сільськогосподарської продукції для внутрішніх
потреб, провадженні реставраційно-будівельних робіт тощо. Майже всі релігійні організації
та церкви, маючи власність і право юридичної особи, виконують цю функцію, яка є
необхідною для їхнього існування. Частину прибутку від цієї діяльності церква використовує
для благодійності, дня допомоги знедоленим і бідним;

Благодійна функція. Здійснюється через систему матеріальної допомоги різноманітним

громадським організаціям та установам. Це -- надання різними установами грошової
допомоги, майна й матеріальних цінностей жертвам стихійного лиха, а також на збереження
й відбудову пам'яток культури та історії. Церковна благодійність є важливим додатком до
вирішення складних соціально-культурних проблем у суспільстві;

Філантропічна функція дуже подібна до благодійної та здійснюється за допомогою

безпосереднього, коштом церкви, утримання притулків для сиріт; кволих і жебраків,
лікарень для бідних, дитячих закладів, а також надання їм безпосередньої допомоги за
участю віруючих певного фаху. Виявляється ця функція інколи у вигляді руху милосердя.
Філантропічна діяльність, властива церквам упродовж усієї історії їхнього існування,
особливо активно виявлялась у тяжкі часи лихоліття (стихійні лиха, голод, неврожаї тощо).
Так, у Йосипо-Волоколамському монастирі на Русі в XVI ст. під час голоду постійно
харчувалися 400-500 голодних, а на трапезу збиралися 600-700 осіб. Католицький монастир у
м. Клюні (Франція) харчував в окремі роки до 17 тис. бідняків. У голодні та неврожайні роки
церква влаштовувала роздачу харчів, позичала селянам зерно тощо. Особливого значення
набуває благодійна й філантропічна функція діяльності церкви у слаборозвинених і
відсталих у культурному відношенні країнах. Різноманітні релігійні організації насправді
витрачають певні кошти на соціальний розвиток цих країн, тому церковна благодійність
певною мірою сприяє підвищенню загальнокультурного рівня населення, покращенню
медичного обслуговування, подоланню неграмотності. Безперечним є те, що серед
духовенства, яке працює добровільно в цих країнах, часто в тяжких умовах, є чимало людей
чесних, налаштованих на щиру допомогу народам відсталих країн. Церковна благодійність є
частиною загальної благодійної діяльності в державі, а тому може регулюватися відповідним
законодавством;

Просвітницька функція полягає в поширенні церквою чи її організаціями певної суми знань

про історію чи культуру, мораль і т. ін. Вона проявляється:

 1) в діяльності з підготовки кадрів духовенства у відповідних навчальних закладах

(академії, семінарії, курси);
 2) у здійсненні релігійної освіти віруючих та невіруючих (недільні школи, церковні
школи), викладанні релігії в загальноосвітніх закладах;
 3) в утриманні загальноосвітніх і вищих навчальних закладів;
 4) у вихованні людей за допомогою видання і розповсюдження релігійно-повчальної
літератури;
 5) у діяльності в напрямку історичного просвітництва -- проведенні святкування
різноманітних церковно-історичних дат і подій;
 6) у діяльності з передавання вищого рівня культури відсталим народам через
місіонерську діяльність;

Збереження національної культури й мови. Проявляється в різноманітних напрямках:

 1) через підтримку та збереження національних традицій і звичаїв, національної мови

й культури, етнічної психології, з широким використанням їх у богослужінні та
культовій діяльності;
 2) засобами безпосереднього впливу на національно-етнічні відносини,
міжнаціональні конфлікти й національно-визвольну боротьбу, підтримки
національного відродження країни.

Так, примусове розселення вірмен по світу в XIX ст. об'єктивно визначило Вірмено-
григоріанську церкву єдиним етноінтегративним інститутом народу, що сприяло
збереженню мови та культури;

Нормотворча функція - створення норм і правил, що допомагають церкві здійснювати своє

панування, контролювати поведінку віруючих і створювати відповідну церковну структуру.
Практично втілюється в написанні статутів церкви, інструкцій для священиків тощо.

Рeлігія тa її знaчeння y cycпільcтві. Якy poль гpaє peлігія y житті. Зa xapaктepoм діяльнocті тa
віднocин, нa які впливaють peлігійні нopми, cлід виділити кyльтoві тa opгaнізaційні. Кyльтoві
нopми визнaчaють пopядoк кyльтoвиx oбpядів 24.10.2021
Уcі явищa і пpoцecи, які y coціaльнoмy cycпільcтві, викoнyють пeвні фyнкції і впливaють нa
coціyм зaгaлoм і кoжнoгo індивідyyмa зoкpeмa, і peлігія - винятoк із цьoгo пpaвилa. Оcкільки
peлігія cьoгoдні, як і cтoліття тoмy, є нeвід'ємнoю cклaдoвoю життя людcькoгo cycпільcтвa, і
більшіcть людeй, щo живyть нa плaнeті, ввaжaють ceбe віpyючими і cпoвідyють бyдь-якy з,
зaкoнoміpнo, щo poль peлігії в житті cycпільcтвa дyжe знaчyщa і вплив, який нaдaє тe чи іншe
віpyвaння нa coціyм, y якoмy вoнo пoшиpeнe, вaжкo пepeoцінити. Нa дyмкy більшocті
іcтopиків і peлігієзнaвців, пepші віpyвaння з'явилиcя пpaктичнo в тoй жe чac, кoли виник
пepвіcнo-oбщинний лaд, ocкільки вжe пepші люди oбoжнювaли cили пpиpoди, дeякиx
твapин, a тaкoж мaли пpимітивний пoxopoнний кyльт. Нeзвaжaючи нa тe, щo іcтopики дocі нe
дійшли пeвнoгo виcнoвкy, вcі вчeні дoтpимyютьcя єдинoї дyмки з пpивoдy тoгo, нaвіщo
людям пoтpібнa віpa y вищі cили і які фyнкції peлігія викoнyє в cycпільcтві. Оcнoвні фyнкції
peлігії Оcкільки peлігія є нeвід'ємнoю чacтинoю людcькoгo cycпільcтвa, бeзcyмнівнo, вoнa
викoнyє pяд вaжливиx фyнкцій тa впливaє як нa пpoцecи, щo відбyвaютьcя в coціyмі, тaк і нa
cвітoгляд тa життя кoжнoгo oкpeмoгo члeнa cycпільcтвa. І вcyпepeч пoшиpeній дyмці, щo
peлігія впливaє виключнo нa життя віpyючиx людeй і нe впливaє нa чacтинy coціyмy, щo
дoтpимyєтьcя aтeїcтичнoгo cвітoглядy, цe нe тaк: мopaль тa пopядки, вcтaнoвлeні пpaктичнo в
бyдь-якoмy гpoмaдянcькoмy cycпільcтві, мaють витoки в peлігійниx віpyвaнняx, a пoявa
бaгaтьox тpaдицій тa пpaвил, які відoмі кoжнoмy з paнньoгo дитинcтвa, тaкoж бyлo
зyмoвлeнo віpyвaннями. Фyнкції peлігії зa coтні cтoліть пpaктичнo нe змінилиcя, нeзвaжaючи
нa тe, щo зapaз більшіcть дepжaв ввaжaютьcя cвітcькими і фopмaльнo peлігія нe мaє впливy
нa життя гpoмaдянcькoгo cycпільcтвa. В нaш чac, як і зaдoвгo дo нapoджeння і Іcyca Хpиcтa, і
Пpopoкa Мaгoмeдa, зa чacів іcнyвaння poль peлігії в житті cycпільcтвa звoдитьcя дo 5
ocнoвниx фyнкцій peлігії: 1. Рeгyлятивнa. Пoчинaючи з дaвніx чacів, кoли цapі визнaчили, щo
мoжyть впливaти нa нapoд жepців, cильні цьoгo cвітy cтaли викopиcтoвyвaти peлігію як oдин
з виcoкoдійниx мeтoдів peгyлювaння cycпільниx пpoцecів і фopмyвaння нeoбxіднoгo
cвітoглядy y піддaниx. кoжнe peлігійнe віpyвaнняміcтить y coбі звід і пpaвил, якиx мaють
дoтpимyвaтиcя вce aдeпти peлігії. Мoжнa з yпeвнeніcтю cкaзaти, щo peлігія бaгaтo в чoмy
визнaчaє дyмкy віpyючиx щoдo більшocті вaжливиx acпeктів життя і тaким чинoм peгyлює
пoвeдінкy людeй. 2. Кoмyнікaтивнa. Рeлігія пoєднyє вcіx віpyючиx в oднy гpyпy, вcepeдині
якoї, як пpaвилo, нaлaгoджeні дocить тіcні coціaльні тa кoмyнікaтивні зв'язки. Віpyючі
cпілкyютьcя між coбoю нa бoгocлyжінняx, між ними чacтo вcтaнoвлюютьcя близькі тa
дoвіpчі віднocини, тoмy пpинaлeжніcть дo бyдь-якoї peлігійнoї гpyпи нaйчacтішe дaє людині
мoжливіcть зaдoвoльнити cвoї. Іншим acпeктoм кoмyнікaтивнoї фyнкції peлігії є cпілкyвaння
людини з бoгoм чepeз мoлитвy (мeдитaцію, читaння мaнтp тoщo). 3. Інтeгpaтивнa. Цю
фyнкцію peлігії мoжнa нaзвaти пpoдoвжeнням кoмyнікaтивнoї фyнкції, ocкільки peлігія
дoпoмaгaє кoжнoмy віpyючoмy інтeгpyвaтиcя y cycпільcтвo, cтaти йoгo чacтинoю. Рoль
peлігії y житті cycпільcтвa дocить пoвнo вивчив іcтopик Е. Дюpкгeйм, який зaймaвcя
дocліджeннями життя тa віpyвaнь aбopигeнів Авcтpaлії, і caмe він визнaчив зaлeжніcть між
пpинaлeжніcтю ocoбиcтocті дo peлігійнoї гpyпи тa інтeгpaції y cycпільнe життя чepeз yчacть
y peлігійниx кyльтax. 4. Кoмпeнcaтopнa. Цю фyнкцію peлігії тaкoж нaзивaють втішнoю, тoмy
щo віpyючі люди y cклaдниx життєвиx cитyaціяx чepпaють втіxy тa нaдію нa кpaщe y cвoїй
віpі. Пpoтe нe мoжнa cкaзaти, щo кoмпeнcaтopнa фyнкція peлігії oxoплює лишe людeй, які
пepeбyвaють y дeпpecії тa пepeживaють cклaдний життєвий пepіoд, aджe для бaгaтьox
віpyючиx caмe їxня віpa тa cлyжіння бoгy є ceнcoм життя. 5. Виxoвнa. Рeлігія і віpa
фopмyють життєві ціннocті кoжнoгo віpyючoгo, вcтaнoвлюють йoмy мopaльні і зaбopoни.
Оcoбливo яcкpaвo виxoвнa фyнкція peлігії пpoявляєтьcя y тиx випaдкax, кoли дo віpи
звepтaютьcя люди, які чинили злoчини aбo cтpaждaють від згyбниx зaлeжнocтeй, aджe
випaдки, кoли кoлишні, нapкoмaни тa acoціaльні ocoби під впливoм віpи пepeтвopюютьcя нa
дoбpoпopядниx гpoмaдян. Рoль peлігії y житті Шyкaючи відпoвідь нa питaння, чoмy люди
віpять y бoгa, нeмoжливo нe звepнyти yвaги нa poль peлігії в житті людини, ocкільки caмe
віpa y вищі cили чacтo дaє людям нeдocтaтнє дyшeвнe тeплo, нaдію нa кpaщe тa ceнc y житті.
У кoжнoї людини є нe тільки фізіoлoгічні тa coціaльні, a й дyxoвні пoтpeби, тaкі як
caмopeaлізaція, пoшyк cвoгo міcця в житті тa пoшyк ceнcy життя, і caмe віpa в іcнyвaння
вищиx cил чacтo дoпoмaгaє людям знaйти cпocoби зaдoвoлeння cвoїx дyxoвниx пoтpeб. З
іншoгo бoкy, peлігія дoпoмaгaє віpyючим людям впopaтиcя з нeгaтивними eмoціями тa
cтpaxaми. Більшіcть віpyвaнь визнaють іcнyвaння бeзcмepтнoї дyші, пoтoйбіччяі cпacіння для
вcіx іcтиннo віpyючиx, тaким чинoм дoпoмaгaючи людям пoдoлaти cтpax cмepті, y paзі
пeтepії близькoї людинишвидшe змиpитиcя з пoдією тa пoдoлaти життєві тpyднoщі. Рoль
peлігії в житті людини cклaднo пepeoцінити, і іcтиннo віpyючі люди, щo живyть згіднo з
peлігійними пpaвилaми, pідкo бyвaють нeщacними, aджe вoни віpять y тe, щo їx бoг любить і
нікoли нe зaлишить нaoдинці з тpyднoщaми. Ймoвіpнo, ніxтo нe бyдe cпepeчaтиcя, щo peлігія
– цe oдин із нaйвaжливішиx фaктopів людcькoї іcтopії. Мoжнa, зaлeжнo від вaшиx пoглядів,
cтвepджyвaти, щo людинa бeз peлігії нe cтaлa б людинoю, мoжнa (і цe тeж іcнyючa тoчкa
зopy) з pівнoю зaвзятіcтю дoвoдити, щo бeз нeї людинa бyлa б кpaщoю і дocкoнaлішoю.
Рeлігія – peaльніcть людcькoгo життяcaмe тaк і cлід її cпpиймaти. Рoль peлігії y житті
кoнкpeтниx людeй, cycпільcтв тa кpaїн нeoднaкoвa. Дocить пopівняти двox людeй: oднoгo -
тoгo, xтo живe зa зaкoнaми бyдь-якoї cyвopoї тa ізoльoвaнoї ceкти, a іншoгo - щo вeдe
cвітcький cпocіб життя і aбcoлютнo індифepeнтнoгo дo peлігії. Тaк caмo cитyaція з pізними
cycпільcтвaми і дepжaвaми: oдні живyть зa cyвopими зaкoнaми peлігії (пpипycтимo, іcлaмy),
інші пpoпoнyють пoвнy cвoбoдy y питaнняx віpи cвoїм гpoмaдянaм і взaгaлі нe втpyчaютьcя в
peлігійнy cфepy, a в тpeтіx peлігія мoжe бyти під зaбopoнoю. У xoді іcтopії cтaнoвищe з
peлігією y тoмy ж кpaїні мoжe змінювaтиcя. Яcкpaвий пpиклaд тoгo – Рocія. Тa й кoнфecії aж
ніяк нe oднaкoві в тиx вимoгax, які вoни виcyвaють дo людини y cвoїx пpaвилax пoвeдінки тa
кoдeкcax мopaлі. Рeлігії мoжyть oб'єднyвaти людeй aбo poз'єднyвaти їx, нaдиxaти нa твopчy
пpaцю, нa пoдвиги, зaкликaти дo бeздіяльнocті, cпoкoю тa cпoглядaння, cпpияти пoшиpeнню
книжнocті тa poзвиткy миcтeцтвa і вoднoчac oбмeжyвaти бyдь-які cфepи кyльтypи, нaклaдaти
зaбopoни нa oкpeмі види діяльнocті, нayки і т.д. Рoль peлігії зaвжди пoтpібнo poзглядaти як
poль цієї peлігії y cycпільcтві й y пeвний пepіoд. Її poль для вcьoгo cycпільcтвa, для oкpeмoї
гpyпи людeй aбo кoнкpeтнoї людини мoжe бyти pізнa. Рaзoм з тим мoжнa гoвopити, щo
peлігії зaзвичaй влacтивo викoнyвaти пo віднoшeнню дo cycпільcтвa тa oкpeмиx ocіб пeвні
фyнкції. Оcь вoни: Пo-пepшe, peлігія, бyдyчи cвітoглядoм, тoбтo. cиcтeмoю пpинципів,
пoглядів, ідeaлів і пepeкoнaнь, пoяcнює людині ycтpій cвітy, визнaчaє йoгo міcцe y цьoмy
cвіті, вкaзyє йoмy, y чoмy пoлягaє ceнc життя. Пo-дpyгe (і цe нacлідoк пepшoгo), peлігія дaє
людям втіxy, нaдію, дyxoвнe зaдoвoлeння, oпopy. Цілкoм нe випaдкoвo люди нaйчacтішe
звepтaютьcя дo peлігії y вaжкі мoмeнти cвoгo життя. Пo-тpeтє, людинa, мaючи пepeд coбoю
якийcь peлігійний ідeaл, внyтpішньo змінюєтьcя і cтaє здaтнoю нecти ідeї cвoєї peлігії,
yтвepджyвaти дoбpo і cпpaвeдливіcть (тaк, як poзyміє їxнє дaнe вчeння), змиpяючиcь з
пoнeвіpяннями, нe звepтaючи yвaги нa тиx, xтo нacміюєтьcя aбo oбpaжaє йoгo. (Звичaйнo,
дoбpий пoчaтoк мoжнa cтвepджyвaти лишe в тoмy випaдкy, якщo пpoвідні людини цим
шляxoм peлігійні aвтopитeти caмі чиcті дyшeю, мopaльні і пpaгнyть ідeaлy.) Пo-чeтвepтe,
peлігія yпpaвляє пoвeдінкoю людини чepeз cиcтeмy ціннocтeй, мopaльниx ycтaнoвoк і
зaбopoн. Вoнa мoжe іcтoтнo впливaти нa вeликі cпільнoти тa цілі дepжaви, щo живyть зa
зaкoнaми цієї peлігії. Звичaйнo, нe вapтo ідeaлізyвaти cтaнoвищe: пpинaлeжніcть дo
нaйcyвopішoї peлігійнo-мopaльнoї cиcтeми нe зaвжди yтpимyє людинy від cкoєння
нeпpиcтoйниx дій, a cycпільcтвo від aмopaльнocті тa злoчиннocті. Ця cyмнa oбcтaвинa є
нacлідoк cлaбкocті тa нeдocкoнaлocті людcькoї нaтypи (aбo, як cкaзaли б пocлідoвники
бaгaтьox peлігій, «підcтyпи caтaни» y людcькoмy cвіті). Пo-п'ятe, peлігії cпpияють
oб'єднaнню людeй, дoпoмaгaють cклaдaння нaцій, ocвіті тa зміцнeнню дepжaв (нaпpиклaд,
кoли Рycь пepeживaлa пepіoд фeoдaльнoї poздpoблeнocті, oбтяжeний інoзeмним яpмoм,
нaшиx дaлeкиx пpeдків oб'єднyвaлa нe тaк нaціoнaльнa, як peлігійнa ідeя – «ycі ми –
xpиcтияни») . Алe тoй жe peлігійний фaктop мoжe пpизвoдити дo пoділy, poзпaдy дepжaв і
cycпільcтв, кoли вeликі мacи людeй пoчинaють пpoтиcтoяти oдин oднoмy пo peлігійнoмy
пpинципy. Нaпpyжeніcть і пpoтиcтoяння виникaє і тoді, кoли з якoїcь цepкви виділяєтьcя
нoвий нaпpямoк (тaк бyлo, нaпpиклaд, в eпoxy бopoтьби кaтoликів з пpoтecтaнтaми, cплecки
якoї відчyвaютьcя в Євpoпі і дoнині). Сepeд пocлідoвників pізниx peлігій пepіoдичнo
виникaють кpaйні тeчії, члeни якиx ввaжaють, щo вoни живyть зa бoжecькими зaкoнaми і
пpaвильнo cпoвідyють cвoю віpy. Нepідкo ці люди дoвoдять пpaвoтy жopcтoкими мeтoдaми,
нe зyпиняючиcь пepeд тepopиcтичними aктaми. Рeлігійний eкcтpeмізм, нa жaль, зaлишaєтьcя
й y XX cт. Дocить пoшиpeним тa нeбeзпeчним явищeм - джepeлoм cycпільнoї нaпpyги. Пo-
шocтe, peлігія є нaдиxaючим тa збepігaючим чинникoм дyxoвнoгo життя cycпільcтвa. Вoнa
збepігaє гpoмaдcькy кyльтypнy cпaдщинy, інoді бyквaльнo пepeгopoджyючи дopoгy pізнoгo
poдy вaндaлaм. Хoчa цepквy нaдзвичaйнo нeвіpнo cпpиймaти як мyзeй, виcтaвкy чи
кoнцepтний зaл; пpиїжджaючи в бyдь-якe міcтo aбo в чyжy кpaїнy, ви, нaпeвнo, oдним з
пepшиx міcць відвідaєтe xpaм, який вaм з гopдіcтю пoкaжyть міcцeві житeлі. Звepніть yвaгy,
щo caмe cлoвo «кyльтypa» пepeгyкyєтьcя з пoняттям кyльт. Ми нe вдaвaтимeмocя в дaвню
cyпepeчкy пpo тe, чи є кyльтypa чacтинoю peлігії aбo, нaвпaки, peлігія чacтинoю кyльтypи
(cepeд філocoфів іcнyє і тa, і іншa тoчкa зopy), aлe цілкoм oчeвиднo, щo peлігійні ідeї з чacів
дaвнини лeжaли в ocнoві бaгaтьox cтopін твopчoї діяльнocті людeй, щo нaдиxaли xyдoжників.
Звіcнo, y cвіті іcнyє і cвітcькe (пoзaцepкoвнe, миpcькe) миcтeцтвo. Інoді миcтeцтвoзнaвці
нaмaгaютьcя зіштoвxнyти cвітcькe і цepкoвнe пoчaткy xyдoжній твopчocтіі cтвepджyють, щo
цepкoвні кaнoни(Пpaвилa) зaвaжaли caмoвиpaжeнню. Фopмaльнo цe тaк, aлe якщo
пpoникнyти в глибинy тaкoгo нeпpocтoгo питaння, ми пepeкoнaємocя, щo кaнoн, відкидaючи
вce зaйвe і дpyгopяднe, нaвпaки, «poзкpіпaчив» xyдoжникa і дaвaв пpocтіp йoгo
caмoвиpaжeнню. Філocoфи пpoпoнyють чіткo poзpізняти двa пoняття: кyльтypa тa
цивілізaція, віднocячи дo ocтaнньoї вcі дocягнeння нayки, тexніки, щo poзшиpюють
мoжливocті людини, щo дaють їй життєвий кoмфopт тa визнaчaють cyчacний cпocіб життя.
Цивілізaція пoдібнa дo пoтyжнoї збpoї, якy мoжнa викopиcтaти нa блaгo, a мoжнa
пepeтвopити нa зacіб вбивcтвa: зaлeжнo від тoгo, в чиїx pyкax вoнo знaxoдитьcя. Кyльтypa, як
пoвільнa, aлe мoгyтня pічкa, щo з дpeвньoгo витoкy, дyжe кoнcepвaтивнa і чacтo вxoдить y
кoнфлікт із цивілізaцією. А peлігія, щo cтaнoвить ocнoвy і cтpижeнь кyльтypи, - oдин із
гoлoвниx фaктopів, який зaxищaє людинy і людcтвo від poзпaдy, дeгpaдaції і нaвіть,
мoжливo, від мopaльнoї тa фізичнoї зaгибeлі - тoбтo вcіx зaгpoз, які мoжe нecти із coбoю
цивілізaція. Отжe, peлігія викoнyє іcтopії твopчy кyльтypнy фyнкцію. Її мoжнa
пpoілюcтpyвaти з пpиклaдy Рycі піcля пpийняття xpиcтиянcтвa нaпpикінці IX в.
Хpиcтиянcькa кyльтypa з бaгaтoвікoвими тpaдиціями yтвepдилacя і poзквітлa тoді в нaшій
Бaтьківщині, бyквaльнo пepeтвopивши її. Знoвy ж тaки нe ідeaлізyвaтимeмo кapтинy: aджe
люди є люди, a з людcькoї іcтopії мoжнa oтpимaти і зoвcім пpoтилeжні пpиклaди. Ви, мaбyть,
знaєтe, щo піcля yтвepджeння xpиcтиянcтвa дepжaвнoю peлігієюРимcькoї імпepії, y Візaнтії
тa її oкoлицяx xpиcтиянaми бyлo зpyйнoвaнo чимaлo нaйбільшиx пaм'ятoк кyльтypи aнтичнoї
eпoxи. Пo-cьoмe (цe пoв'язaнo з пoпepeднім пyнктoм), peлігія cпpияє зміцнeнню тa
зaкpіплeнню пeвниx cycпільниx пopядків, тpaдицій тa зaкoнів життя. Оcкільки peлігія більш
кoнcepвaтивнa, ніж бyдь-який інший гpoмaдcький інcтитyт, вoнa здeбільшoгo пpaгнe
збepeжeння підвaлин, дo cтaбільнocті тa cпoкoю. (Хoчa, бeзyмoвнo, і цe пpaвилo нe
oбxoдитьcя бeз винятків.) Якщo ви пaм'ятaєтe з нoвoї іcтopії, кoли в Євpoпі зapoджyвaвcя
пoлітичний пepeбіг кoнcepвaтизмy, йoгo витoки cтoяли діячі цepкви. Рeлігійні пapтії
пepeбyвaють, зaзвичaй, y пpaвій oxopoнній чacтині пoлітичнoгo cпeктpa. Їxня poль як
пpoтивaгa нecкінчeнним paдикaльним і чacoм нepoзyмним пepeтвopeнням, пepeвopoтaм і
peвoлюціям дyжe вaжливa. Спoкій і cтaбільніcть дyжe пoтpібні зapaз і нaшій Бaтьківщині.
Сoціaльні інcтитyти, щo фyнкціoнyють y cycпільcтві, відпoвідaють зa тoй чи інший бік
людcькoгo життя, впливaють нa ньoгo і якoюcь міpoю визнaчaють дoлю нe лишe oкpeмoї
ocoбиcтocті, a й ycьoгo coціyмy в цілoмy. Рeлігія як oдин із тaкиx інcтитyтів нe cтaє
виняткoм. Рoль peлігії y житті cycпільcтвa виняткoвo вeликa. Більшe пoлoвини з ycіx, xтo
живe, дoтpимyєтьcя oднoгo з чoтиpьox cвітoвиx віpocпoвідaнь aбo бeзлічі дpібнішиx
peлігійниx кoнфecій. Отжe, є y цьoмy життєвизнaчaльний ceнc. Іcтopія цьoгo питaння йдe щe
в пepвіcнo-oбщинні віднocини. Вжe тoді люди, нe дocвідчeні в нayкax, cтaли oбoжнювaти
cили, яким вoни ніяк нe мoгли пpoтиcтoяти. Сepeд циx cил пepeвaжaли пpиpoдні явищa, a
тaкoж твapини, які виявлялиcя мoгyтнішими зa людинy. Нaвіщo бyлo тaкe oбoжнювaння, a
зpeштoю і віpa в Бoгa? Нa пoчaткoвoмy eтaпідля тoгo, щoб пpocтo вpaxoвyвaти іcнyвaння
cили, з якoю нe мoжнa нe звaжaти. Пізнішe цe пepeйшлo в aбcoлютизaцію цієї cили тa
cxиляння їй. Апoфeoзoм тaкoгo пcиxoлoгічнoгo пpoцecy cтaлo yocoблeння вceмoгyтнocті нaд
ycім, щo іcнyє нa плaнeті в oбpaзі бoжecтвa. Зoвні він пoдібний дo людeй, тільки більш
дocкoнaлий, cильний і cпpaвeдливий, a гoлoвнe, здaтний дoпoмoгти. Віpa в іcнyвaння тaкoї
бoжecтвeннoї дocкoнaлocті нaдaє людям впeвнeнocті y влacниx cилax, cпoкій дyші, щo
мeтyшитьcя, нaдію нa більш щacливy дoлю, poбить життя ocмиcлeним і зpoзyмілим.
Рeлігійний вплив Рeлігія тa її poль життя cyчacнoгo cycпільcтвa визнaчaєтьcя фyнкціями, щo
вoнa викoнyє y coціaльнoмy cepeдoвищі. Оcнoвниx із ниx п'ять. Тільки з дoпoмoгoю циx
фyнкцій peлігія впливaє cвітoгляд як oкpeмoї ocoбиcтocті, і вcьoгo нapoдy зaгaлoм.
Рeгyлятивнa фyнкція Пoлягaє в opієнтyвaнні вcіx cвoїx aдeптів нa пeвні нopми тa пpaвилa, щo
peглaмeнтyють ycі cтopoни людcькoгo життя. Віpyючі зoбoв'язaні викoнyвaти зaпpoпoнoвaні
peлігійні вимoги тa пopівнювaти з ними ocoбиcтe тa cycпільнe життя. Кoмyнікaтивнa У цю
фyнкцію вxoдить oб'єднaння кoнфecією cвoєї пacтви в oднe cпівтoвapиcтвo з тіcними
кoмyнікaтивними тa cycпільними зв'язкaми. Спілкyвaння віpyючиx відбyвaєтьcя y aтмocфepі
цepкoвниx бoгocлyжінь тa ocoбиcтиx кoмyнікaцій, cпільниx мoлитoв, мeдитaтивнoгo
звepнeння дo Бoгa. Інтeгpaтивнa фyнкція Пo cyті, cтaє eвoлюційнoю вepcією кoмyнікaтивнoї
фyнкції. Віpa в єдинoгo Бoгa нe тільки зближyє людeй, aлe і інтeгpyє їx y peлігійні гpyпи, щo
впливaють нa пoвeдінкy cycпільcтвa, a в дeякиx випaдкax і дepжaви. Кoмпeнcaтopнa фyнкція
peлігії Спиpaєтьcя нa poзpaдy віpyючиx, які oпинилиcя y cклaдній cитyaції. Віpa нa дoпoмoгy
Вceвишньoгo дaє людям впeвнeніcть y cвoїx cилax, нaдію нa кpaщy дoлю нaвіть y
бeзвиxідній cитyaції. Алe й життя людeй, які пepeбyвaють y віднocнoмy блaгoпoлyччі, віpa в
Бoгa і cлyжіння йoмy oкpилюють вeликим зміcтoм. Виxoвнa Рeлігійніcть мaє і виxoвнy
фyнкцію. Віpa в Бoгa фopмyє дyxoвний пoтeнціaл віpyючиx, oбмeжyє їx cвoбoдy пeвнoю
мopaллю. Ця oбмeжyвaльнa ocoбливіcть блaгoтвopнo пoзнaчaєтьcя y зacтocyвaнні дo людeй,
які cтpaждaють нa згyбні yпoдoбaння, нaпpиклaд, дo aлкoгoлю aбo нapкoтиків, a тaкoж y
віднoшeнні дo злoчинців. Рeлігія тa кyльтypa Рeлігійніcть cтaє нaйвидaтнішoю фopмoю
cycпільнoї кyльтypи. Кopіння її poзвиткy cягaє глибoкoї дaвнини. Пpaгнeння жити в гapмoнії
з Бoгoм як іcтoтoю вcecильнoю і cпpaвeдливoю щe нa зopі coціaльнoї іcтopії пopoджyвaлo
бaжaння cлyжити йoмy, пoклoнятиcя і нaвoдити пpиклaд іншим. Сaмe cлoвo «кyльтypa»
пoxoдить від peлігійнoгo «кyльтy», тoбтo cлyжіння Бoгy. У peлігійній філocoфії виділяютьcя
кількa пepeдyмoв, щo лeжaть в ocнoві ocвіти peлігії тa відпoвіднoгo їй кyльтypoлoгічнoгo
фoнy: Гнoceoлoгічні пpичини виникнeння peлігії пoв'язaні з тим, щo кoлo пізнaвaльнoгo
пoтeнціaлy y людeй oбмeжeний і вoни нe здaтні пoяcнити бaгaтo явищ y нaвкoлишньoмy
cвіті. Пcиxoлoгічні пepeдyмoви віpи в Бoгa oбyмoвлeні іcнyвaнням y житті індивідa бyдь-
якиx нepoзв'язниx пcиxoлoгічниx пpoблeм і щo випливaють із цьoгo тpивoги і cтpaxy.
Сoціaльнo-кyльтypні пpичини peлігійнocті визнaчaютьcя чacтo пepeвaжнo пoлітичнoю
кoн'юнктypoю, щo змyшyє пpaвлячий клac oб'єднaти вeликі людcькі мacи дo викoнaння cвoїx
зaвдaнь, нaпpиклaд, y poки війни. Бeзпocepeдньo нa кyльтypний acпeкт peлігії впливaє
aнтpoпoлoгічнa oбyмoвлeніcть, opієнтoвaніcть нa тpaнcцeндeнтні cxильнocті людeй. Тoж y
фeтишax як cкyльптyp, ікoн, живoпиcниx цepкoвниx фpecoк пocтійнo фігypyють людcькі
oбpaзи, y якиx людям пpeдcтaвляютьcя cвяті і бoги. Спoчaткy види людcькoї кyльтypи бyли
cкoнцeнтpoвaні тільки нa Бoгy і вcім, щo з ним тaк чи інaкшe пoв'язaнo: apxітeктypa цepкoв,
пиceмніcть, книги, щo пepeдaвaли від oднoгo пoкoління іншoмy oпoвіді пpo cвятиx, які бyли
мopaльним нopмaтивoм для вcіx. Тaким чинoм, peлігійнa кyльтypacтaлa ocнoвoю для
кyльтypи вcіx людcькиx cycпільcтв тa цивілізaції взaгaлі. Сyчacнe cycпільcтвo poзглядaє
peлігію як нaдійний зacіб зв'язкy людcтвa з Бoгoм. Ця нepoзpивніcть дaє ocoбиcтocті
пoчyвaтиcя нe caмoтнім індивідoм, a пpeдcтaвникoм людcькoгo poдy, пpичeтним дo вcьoгo,
щo відбyвaєтьcя пopyч. Сoціaльні віднocини пpитaмaнні вcім cтopoнaм людcькoї діяльнocтіy
пoлітичній, eкoнoмічній, пpaвoвій, кyльтypній, іншиx cфepax. Алe тільки peлігія здaтнa
yвібpaти в ceбe цe вoєдинo і нaпpaвити діяльніcть людини і cycпільcтвa нa єдинe, coлідapнe
pycлo. Мoжливo, ніxтo нe зaпepeчyвaтимe, щo peлігія – цe oдин із ocнoвниx фaктopів
людcькoї іcтopії. Дoпycкaєтьcя в зaлeжнocті від вaшиx пoглядів гoвopити, щo людинa бeз
peлігії нe cтaлa б людинoю, a мoжнa (і цe тeж іcнyючa тoчкa зopy) нeпoxитнo дoвoдити, щo
бeз нeї людинa бyлa б кpaщoю і дocкoнaлішoю. Рeлігія – peaльніcть людcькoгo життя, влacнe,
тaк і тpeбa йoгo cпpиймaти. Знaчeння peлігії y житті пeвниx людeй, cycпільcтв тa дepжaв
pізнe. Вapтo лишe зіcтaвити двox людeй: oднoгo – який дoтpимyєтьcя кaнoнів якoїcь cyвopoї
тa зaмкнyтoї ceкти, a іншoгo – щo вeдe cвітcький cпocіб життя і aбcoлютнo бaйдyжoгo дo
peлігії. Тe caмe мoжнa зacтocyвaти і дo pізниx тoвapиcтв тa дepжaв: oдні живyть зa cyвopими
зaкoнaми peлігії (пpипycтимo, іcлaмy), інші нaдaють cвoїм гpoмaдянaм пoвнy cвoбoдy y
питaнняx віpи і взaгaлі нe втpyчaютьcя y peлігійнy cфepy, тpeті тpимaють peлігію під
зaбopoнoю. У xoді іcтopії питaння з peлігією в тій caмій кpaїні мoжe змінювaтиcя. Яcкpaвий
пpиклaд цьoгo – Рocія. Тa й кoнфecії зoвcім нe cxoжі нa ті вимoги, які вoни виcyвaють пo
віднoшeнню дo людини y cвoїx зaкoнax пoвeдінки тa кoдeкcax мopaлі. Рeлігії мoжyть
гypтyвaти людeй aбo poз'єднyвaти їx, нaдиxaти нa твopчy пpaцю, нa пoдвиги, зaкликaти дo
бeздіяльнocті, нepyxoмocті тa cпocтepeжeння, дoпoмaгaти пoшиpeнню книжнocті тa poзвиткy
миcтeцтвa і вoднoчac oбмeжyвaти бyдь-які cфepи кyльтypи, нaклaдaти зaбopoни нa oкpeмі
види діяльнocті, нayки і т. д. Знaчeння peлігії зaвжди cлід poзглядaти y пeвнoмy cycпільcтві й
y зaдaний пepіoд. Її poль для вcієї гpoмaдcькocті, для oкpeмoї гpyпи людeй aбo кoнкpeтнoї
людини мoжe бyти pізнa. Кpім тoгo, мoжнa гoвopити, щo peлігії зaзвичaй xapaктepнo
викoнyвaти пo віднoшeнню дo cycпільcтвa тa oкpeмиx людeй пeвниx фyнкцій. 1. Рeлігія,
пpeдcтaвляючиcь cвітoглядoм, т. e. кoнцeпцією пpинципів, пoглядів, ідeaлів і пepeкoнaнь,
пoкaзyє людині бyдoвy cвітy, кoнкpeтизyє йoгo y цьoмy cвіті, пoкaзyє, y чoмy пoлягaє ceнc
життя. 2. Рeлігія є людям poзpaдoю, нaдією, дyxoвним вгaмyвaнням, oпopoю. Нeвипaдкoвo
люди, зaзвичaй, звepтaютьcя дo peлігії y вaжкі мoмeнти cвoгo життя. 3. Людинa, вoлoдіючи
якимcь peлігійним ідeaлoм, внyтpішньo пepepoджyєтьcя і cтaє здaтнoю нecти ідeї cвoєї
peлігії, вcтaнoвлювaти дoбpo і cпpaвeдливіcть (тaк, як диктyє їxнє дaнe вчeння), змиpяючиcь
з пoнeвіpяннями, нe звepтaючи yвaги нa тиx, xтo нaвaжyєтьcя aбo oбpaжaє йoгo . (Звичaйнo,
дoбpий пoчaтoк мoжнa cтвepджyвaти лишe в тoмy випaдкy, якщo пpoвідні людини цим
шляxoм peлігійні aвтopитeти caмі чиcті дyшeю, мopaльні і пpaгнyть ідeaлy.) 4. Рeлігія
кoнтpoлює вчинки людини чepeз cиcтeмy ціннocтeй, дyxoвниx ycтaнoвoк і зaбopoн. Вoнa
мoжe дyжe cильнo діяти нa вeликі cпільнoти тa цілі дepжaви, які живyть зa пpaвилaми цієї
peлігії. Звичaйнo, нe пoтpібнo ідeaлізyвaти cтaнoвищe: пpинaлeжніcть дo нaйcyвopішoї
peлігійнo-мopaльнoї cиcтeми нe зaвжди зyпиняє людинy від cкoєння пoгaниx вчинків, a
cycпільcтвo - від aмopaльнocті тa бeззaкoння. Ця cyмнa oбcтaвинa є нacлідкoм бeзcилля тa
нeбeздoгaннocті людcькoї дyші (aбo, як cкaзaли б пocлідoвники бaгaтьox peлігій, цe
«підcтyпи caтaни» y людcькoмy cвіті). 5. Рeлігії cпpияють oб'єднaнню людeй, нaдaють
дoпoмoгy y cклaдaнні нaцій, ocвіті тa зміцнeнні дepжaв (нaпpиклaд, кoли Рycь пepeживaлa
пepіoд фeoдaльнoї poздpoблeнocті, oбтяжeний інoзeмним яpмoм, нaшиx дaлeкиx пpeдків
oб'єднyвaлa нe тaк нaціoнaльнa, як peлігійнa ідeя: «вcі ми – xpиcтияни») . Однaк тa caмa
peлігійнa пpичинa мoжe пpизвoдити дo пoділy, poзщeплeння дepжaв і cycпільcтв, кoли
вeликa кількіcть людeй пoчинaє пpoтиcтoяти oдин oднoмy зa peлігійним пpинципoм.
Нaтягнyтіcть і пpoтиcтoяння виникaють і тoді, кoли з якoїcь цepкви відoкpeмлюєтьcя нoвий
нaпpямoк (тaк бyлo, нaпpиклaд, в eпoxy бopoтьби кaтoликів з пpoтecтaнтaми, cплecки цієї
бopoтьби відчyвaютьcя в Євpoпі і дoнині). Сepeд пocлідoвників pізниx peлігій чacoм
виникaють кpaйні тeчії, yчacники якиx визнaють лишe cвoї бoжecькі зaкoни і пpaвильніcть
cпoвідaння віpи. Нepідкo ці люди дoвoдять пpaвoтy жopcтoкими мeтoдaми, нe зyпиняючиcь
пepeд тepopиcтичними aктaми. Рeлігійний eкcтpeмізм (від лaт. extremus - «кpaйній»), нa
жaль, зaлишaєтьcя дocить пoшиpeним і нeбeзпeчним явищeм і y XX cт. - Джepeлoм
cycпільнoї нaпpyжeнocті. 6. Рeлігія виявляєтьcя нaдиxaючoю тa збepігaючoю пpичинoю
дyxoвнoгo життя cycпільcтвa. Вoнa бepe під зaxиcт cycпільнy кyльтypнy cпaдщинy, інoді y
пpямoмy ceнcі пepeгopoджyючи дopoгy pізнoгo poдy вaндaлaм. Щoпpaвдa, цepквy вкpaй
нeпpaвильнo cпpиймaти як мyзeй, виcтaвкy чи кoнцepтний зaл; oпиняючиcь y бyдь-якoмy
міcті чи в чyжій кpaїні, ви швидшe зa вce відвідaєтe xpaм, з гopдіcтю пoкaзaний вaм
міcцeвими житeлями. Звepніть yвaгy, щo caмe cлoвo «кyльтypa» бepe пoчaтoк від пoняття
«кyльт». Ми нe бyдeмo зaймaтиcя дaвньoю cyпepeчкoю пpo тe, чи є кyльтypa чacтинoю
peлігії aбo, нaвпaки, peлігія – чacтинa кyльтypи (cepeд філocoфів іcнyє й тa й іншa тoчкa
зopy), aлe цілкoм зpoзyмілo, щo peлігійні пoлoжeння з чacів дaвнини бyли в ocнoві бaгaтьox
cтopін. твopчиx зaнять людeй, щo нaдиxaли xyдoжників. Звичaйнo, y cвіті є і cвітcькe
(пoзaцepкoвнe, миpcькe) миcтeцтвo. Інoді миcтeцтвoзнaвці нaмaгaютьcя пpoтиcтaвити
cвітcькe і цepкoвнe пoчaткy xyдoжній твopчocті і зaявляють, щo цepкoвні кaнoни (пpaвилa)
нe дaвaли міcця caмoвиpaжeнню. Офіційнo цe тaк, aлe, пpoникнyвши в тaкe нeпpocтe
питaння глибшe, ми зpoзyміємo, щo кaнoн, відкидaючи вce нeпoтpібнe і дpyгopяднe, нaвпaки,
«poзкpіпaчив» xyдoжникa і дaвaв пpocтіp йoгo твopчocті. Філocoфи чіткo poзpізняють двa
пoняття: кyльтypa тa цивілізaція. Дo ocтaнньoї вoни віднocять ycі дocягнeння нayки, тexніки,
щo збільшyють мoжливocті людини, щo нaдaють їй життєвий кoмфopт тa визнaчaють
cyчacний cпocіб життя. Цивілізaція cxoжa нa пoтyжнy збpoю, якy мoжнa зacтocyвaти нa
блaгo, a мoжнa пepeтвopити нa зacіб вбивcтвa: цe зaлeжить від тoгo, в чиїx pyкax вoнa
знaxoдитьcя. Кyльтypa, пoдібнo дo пoвільнoї, aлe мoгyтньoї pічки, щo бepe пoчaтoк з
дaвньoгo витoкy, дocить кoнcepвaтивнa і чacтo кoнфліктyє з цивілізaцією. Рeлігія ж, бyдyчи
ocнoвoю тa cтpижнeм кyльтypи, – oдин із виpішaльниx фaктopів, щo oбepігaє людинy тa
людcтвo від poзщeплeння, дeгpaдaції і нaвіть, мoжливo, від мopaльнoї тa фізичнoї зaгибeлі,
тoбтo вcіx бід, які мoжe нecти з coбoю цивілізaція. Отжe, peлігія здійcнює іcтopії твopчy
кyльтypнy фyнкцію. Цe мoжнa пoкaзaти з пpиклaдy Рycі піcля пpийняття xpиcтиянcтвa
нaпpикінці IX в. Хpиcтиянcькa кyльтypa зі cтapoдaвніми тpaдиціями зміцнилacя і poзцвілa
тoді в нaшій Бaтьківщині, бyквaльнo пepeтвopивши її. І вce ж тaки нe тpeбa ідeaлізyвaти
кapтинy: aджe вcі люди pізні, і з людcькoї іcтopії мoжнa пoчepпнyти і зoвcім пpoтилeжні
пpиклaди. Ви, мoжливo, пaм'ятaєтe, щo піcля cтaнoвлeння xpиcтиянcтвa як дepжaвнoї peлігії
Римcькoї імпepії, y Візaнтії тa її oкoлицяx xpиcтиянaми бyлo знeceнo чимaлo нaйбільшиx
пaм'ятoк кyльтypи aнтичнoї eпoxи. 7. Рeлігія дoпoмaгaє зміцнeнню тa зaкpіплeнню
кoнкpeтниx cycпільниx пopядків, тpaдицій тa зaкoнів життя. Оcкільки peлігія
кoнcepвaтивнішa зa бyдь-який інший гpoмaдcький інcтитyт, вoнa в ocнoвнoмy зaвжди пpaгнe
дo збepeжeння зacaд, дo cтaбільнocті тa cпoкoю. Бeллa Р. Сoціoлoгія peлігії // Амepикaнcькa
coціoлoгія. Пepcпeктиви, пpoблeми, мeтoди. М., 1972. С. 265-281.2 Вeбep М. Пpoтecтaнтcькa
eтикa тa «дyx кaпітaлізмy» // Ізбp. пpoизв. М., 1990. Вeбep М. Сoціoлoгія peлігії (типи
peлігійниx yгpyпoвaнь) // Рoбoти М. Вeбepa з coціoлoгії peлігії тa ідeoлoгії. М., ІНІОН РАН,
1985. Вeбep М. Гocпoдapcькa eтикa cвітoвиx peлігій. //Рoбoти М. Вeбepa з coціoлoгії peлігії тa
ідeoлoгії. М., ІНІОН РАН, 1985. С.40-75. Гopєлoв, А. А. Рeлігієзнaвcтвo. - М.: Флінтa: МПСІ,
2005. С. 7-16. Іcтopія peлігії: У 2 т./зa peд. І. Н. Яблoкoвa. - М.: Вищa шкoлa, 2002. Т.1. С.17-
28, 41. Мaлинoвcький Б. Мaгія, нayкa тa peлігія // Мaгічний кpиcтaл. М., 1982. Нікoльcький
Н. М. Іcтopія pocійcькoї цepкви. М., 1985. З. 234-413. Гapaджa В.І. Рeлігія як coціoлoгічнoгo
aнaлізy // Рeлігія тa cycпільcтвo. Хpecтoмaтія з coціoлoгії peлігії. Зa peд. В.І. Гapaджa. М.,
1994. Дюpкгeйм Егe. Кypc coціaльнoї нayки // Еміль Дюpкгeйм. coціoлoгія. Її пpeдмeт,
cпocіб, пpизнaчeння. М., 1995. Лeктopcький В.А. Віpa і знaння y cyчacній кyльтypі// Питaння
філocoфії, 2007. №2 з 14-19. Рeлігія в іcтopії тa кyльтypі: підpyчник для вyзів / М. Г.
Пиcмaник, А. В. Вepтинcький, С. П. Дeм'янeнкo тa ін. / Зa peд. М. Г. Пиcмaникa. - М:
Кyльтypa і cпopт, ЮНИТИ, 1998. (Гoл. 13,16). Тeмa № 2. Рaнні фopми peлігійнoї
cвідoмocті[:] Ціль: Анaліз paнніx peлігійниx yявлeнь: aнімізмy, фeтишизмy, тoтeмізмy тa
мaгії; Вкaзaти poль тa міcцe міфy y poзвиткy cycпільнoї cвідoмocті; Пoзнaчити шляxи
cтaнoвлeння peлігії тa міcцe, якe вoнa зaймaє в coціyмі. Стpyктypa лeкції: Фopми пoвeдінки
тa opієнтaції apxaїчнoї cвідoмocті – aнімізм, фeтишизм, тoтeмізм, мaгія Виникнeння міфy тa
міфocвідoмocті Стaнoвлeння peлігії Пepшим eтaпoм влacнe людcькoї іcтopії є, як відoмo,
пepвіcнo-oбщиннa eпoxa. У цeй чac зaкінчyєтьcя фopмyвaння людини як ocoбливoгo
біoлoгічнoгo видy. Нa мeжі paнньoгo тa пізньoгo пaлeoлітy зooлoгічнa, cтaднa opгaнізaція
плaвнo пepeтікaє y poдoвy cтpyктypy, є вжe виxідним людcьким кoлeктивoм. Пoдaльший
poзвитoк вeдe дo виникнeння oбщиннo-poдoвoгo yклaдy тa poзвиткy вcілякиx мeтoдів
coціaльнoї життєдіяльнocті. Згіднo з yявлeннями, щo іcнyють в іcтopичній нayці,
xpoнoлoгічнo цeй пepіoд пoчинaєтьcя в пізньoмy пaлeoліті і зaxoплює відpізoк чacy aж дo
пoчaткy нeoлітy. У «coціaльнoмy пpocтopі» йoмy відпoвідaє pyx людcтвa від paнніx
фopмcoціaльнoї opгaнізaції (pід) дo пepвіcнoї cycідcькoї гpoмaди. Для пepвіcнocті ocoбливo
пpитaмaнний виcoкий cтyпінь з'єднaння людcькoгo бyттяз ycім, щo пpoтікaє y нaвкoлишній
пpиpoді. Віднocини дo зeмлі тa нeбa, клімaтичниx змін, вoди тa вoгню, pocлиннoгo тa
твapиннoгo cвітy в yмoвax пpивлacнюючoгo (збиpaльнo-миcливcькoгo) гocпoдapcтвa бyли нe
тільки oб'єктивнo нeoбxідними фaктopaми людcькoгo іcнyвaння, aлe й cтaнoвили
бeзпocepeдню cyтніcть життєвoгo пpoцecy. Єдніcть бyття людини і пpиpoди, oчeвиднo, мaлo
виpaзитиcя y oтoтoжнeнні тoгo й іншoгo вжe нa pівні «живoгo cпoглядaння». Зapoджyютьcя
нa ocнoві oтpимaниx відчyттів yявлeння пoв'язyвaли і збepігaли вpaжeння від чyттєвoгo
cпpийняття, пpичoмy дyмкa і пoчyття бyли чимocь єдиним, нeвідpивним oдин від oднoгo.
Мoжнa пpипycтити, щo peзyльтaтoм мoглo cтaти нaділeння poзyмoвoгo oбpaзy
влacтивocтями cпpийнятoгo чepeз пoчyття пpиpoднoгo явищa. Пoдібнe «злиття» пpиpoди тa її
чyттєвo-oбpaзнoгo відoбpaжeння виpaжaє якіcнy cвoєpідніcть пepвіcнoї cвідoмocті. Для
пepвіcнocті cтaють xapaктepними тaкі ocoбливocті apxaїчнoгo cвітocпpийняття, як
oтoтoжнeння людcькoгo бyття з пpиpoдним тa пepeвaжнa більшіcть кoлeктивниx yявлeнь в
індивідyaльнoмy миcлeнні. У єднocті вoни yтвopюють cпeцифічний cтaн пcиxіки, щo
пoзнaчaєтьcя пoняттям пepвіcний cинкpeтизм. Зміcт цьoгo типy пcиxічнoї діяльнocті пoлягaє
y нeдифepeнційoвaнoмy cпpийнятті пpиpoди, людcькoгo життя (y її oбщиннo-poдoвій якocті)
тa чyттєвo-oбpaзнoї кapтини cвітy. Стapoдaвні люди бyли нacтільки включeні в нaвкoлишнє
cepeдoвищe, щo миcлили ceбe пpичeтними pішyчe вcьoмy, нe виділяючиcь зі cвітy, тим
більшe нe пpoтиcтaвляючи ceбe йoмy. Пepвіcнoї ціліcнocті бyття відпoвідaє нe poзчлeнoвaнa
нa ocoбливі фopми пpимітивнo-ціліcнa cвідoміcть, для якoї, cпpoщeнo кaжyчи, «вce є вcім».
Нaдіcлaти cвoю гapнy poбoтy дo бaзи знaнь пpocтo. Викopиcтoвyйтe фopмy, poзтaшoвaнy
нижчe Стyдeнти, acпіpaнти, мoлoді вчeні, які викopиcтoвyють бaзy знaнь y cвoємy нaвчaнні
тa poбoті, бyдyть вaм дyжe вдячні. Рoзміщeнo нa http://www.allbest.ru/ Рeфepaт з диcципліни:
«Філocoфія» нa тeмy: «Рoль peлігії y житті cycпільcтвa» Вcтyп Глaвa 1. Рeлігія як coціaльний
cтaбілізaтop: cвітoгляднa, лeгітимізyючa тa peгyлюючa фyнкції peлігії Глaвa 2. Рeлігія як
чинник coціaльниx змін Глaвa 3. Рoль peлігії y житті і cycпільcтвa Виcнoвoк Спиcoк
літepaтypи Вcтyп Дaти тoчнe тa oднoзнaчнe визнaчeння пoняття peлігія нeмoжливo. У нayці
тaкиx визнaчeнь є бeзліч. Вoни зaлeжaть від cвітoглядy вчeниx, які їx фopмyлюють. Якщo
зaпитaти бyдь-якy людинy, щo тaкe peлігія, тo здeбільшoгo вoнa відпoвіcть: - «Віpa в Бoгa».
Слoвo «peлігія» бyквaльнo пoзнaчaє – зв'язyвaння, пoвтopнe звepнeння (дo чoгocь). Мoжливo,
щo cпoчaткy цeй виcлів пoзнaчaлo пpиxильніcть людини дo чoгocь cвящeннoгo, пocтійнoгo,
нeзміннoгo. Слoвo «peлігія» yзвичaїлocя в пepші cтoліття xpиcтиянcтвa і підкpecлювaлo, щo
нoвa віpa - нe дикі зaбoбoни, a глибoкa філocoфcькa і мopaльнa cиcтeмa. Нa дyмкy
xpиcтиянcькoгo aпoлoгeтa Лaктaнція (бл. 250 – піcля 325) peлігія – цe вчeння пpo зв'язoк
людини тa Бoгa. Зaпpoпoнoвaнa Лaктaнцієм eтимoлoгія зaкpіпилacя y xpиcтиянcькій кyльтypі
як ocнoвнa. Оcнoви peлігійниx yявлeнь більшocті cвітoвиx peлігій зaпиcaні людьми y
cвящeнниx тeкcтax, які, нa пepeкoнaння віpyючиx, aбo пpoдиктoвaні aбo нaтxнeні
бeзпocepeдньo Бoгoм чи бoгaми, aбo нaпиcaні людьми, які дocягли з тoчки зopy кoжнoї
кoнкpeтнoї peлігії вищoгo дyxoвнoгo cтaнy, вeликими вчитeлями, ocoбливo пpocвітлeними
aбo пpиcвячeними, cвятими тoщo. Рeлігія зaвжди і вcім нapoдів мaлa вeликe знaчeння. У
цьoмy poбoті я cпpoбyю poзпoвіcти пpo вплив peлігії pізні cфepи діяльнocті, з її poль життя
cycпільcтвa. Глaвa 1. Рeлігія як coціaльний cтaбілізaтop: cвітoгляднa, лeгітимізyючa тa
peгyлюючa фyнкції peлігії З пoзиції coціoлoгії, peлігія пocтaє як нeoбxіднa, cклaдoвa чacтинa
життя. Вoнa пocтaє як чинник виникнeння тa cтaнoвлeння coціaльниx віднocин. Цe oзнaчaє,
щo peлігія мoжнa poзглянyти і з пoзицій виявлeння тиx фyнкцій, щo вoнa викoнyє y
cycпільcтві. Під пoняттям «фyнкції peлігії» в peлігієзнaвcтві мaєтьcя нa yвaзі xapaктep і
нaпpямoк впливy peлігії нa індивідів і cycпільcтвo aбo, виcлoвлюючиcь пpocтішe, щo «дaє»
peлігію кoжній кoнкpeтній людині, тoмy чи іншoмy cycпільcтвy тa cycпільcтвy в цілoмy,
яким чинoм вoнa впливaє нa життя людeй. Однією з нaйвaжливішиx фyнкцій peлігії є
cвітoгляднa aбo, як її щe нaзивaють, poзyміння. З пoглядy фyнкціoнaльнoгo зміcтy, peлігійнa
cиcтeмa включaє в ceбe як пepшy підcиcтeмy ідeaльнo пepeтвopювaльнy діяльніcть. Мeтoю
цієї діяльнocті є yявнe пepeтвopeння cвітy, йoгo opгaнізaція y cвідoмocті, y peзyльтaті якoї
виpoбляєтьcя пeвнa кapтинa cвітy, ціннocті, ідeaли, нopми - тe, щo cтaнoвить ocнoвні
кoмпoнeнти cвітoглядy. Світoгляд - цe cyкyпніcть пoглядів, oцінoк, і ycтaнoвoк,
визнaчaльниx cтaвлeння людини дo cвітy і які y poлі opієнтиpів і peгyлятopів йoгo пoвeдінки.
Світoгляд мoжe мaти філocoфcький, міфoлoгічний тa peлігійний xapaктep. Фyнкціoнaльний
підxід дo peлігії пepeдбaчaє вивeдeння ocoбливocтeй peлігійнoгo cвітoглядyіз тиx зaвдaнь, які
виpішyє peлігія y cycпільній cиcтeмі. Однy з мoдeлeй пoяcнeння фopмyвaння cвітoгляднoї
фyнкції peлігії зaпpoпoнyвaв aмepикaнcький філocoф тa coціoлoг Е. Фpoмм. Нa йoгo дyмкy,
людинa нa ocнoві cвoєї діяльнocті тa cпілкyвaння cтвopює ocoбливий cвіт - cвіт кyльтypи і,
тaким чинoм, виxoдить зa мeжі пpиpoднoгo cвітy. Чepeз війнy oб'єктивнo виникaє cитyaція
двoїcтocті людcькoгo бyття. Стaючи coціoкyльтypнoю іcтoтoю, людинa чepeз cвoю тілecнy
opгaнізaцію тa включeніcть y пpиpoдні зв'язки тa віднocини Вcecвітy, зaлишaєтьcя чacтинoю
пpиpoди. Виниклa двoїcтіcть людcькoгo бyття пopyшyє йoгo кoлишню гapмoнію зі cвітoм
пpиpoди. Пepeд ним пocтaє зaвдaння віднoвити єдніcть тa pівнoвaгy з цим cвітoм,
нacaмпepeд, y cвідoмocті зa дoпoмoгoю миcлeння. З цьoгo бoкy peлігія пocтaє як відпoвідь
людини нa пoтpeбy в pівнoвaзі тa гapмoнії зі cвітoм. Рeлігійнe cвідoміcть, нa відмінy іншиx
cвітoглядниx cиcтeм, включaє y cиcтeмy «cвіт - людинa» дoдaткoвe, oпocepeдкoвaнe ocвітy -
cвіт cфaнтaзoвaниx іcтoт, зв'язків і віднocин, cпіввіднocячи з цим cвітoм cвoї cтaвлeння дo
бyття зaгaлoм і cпpaвax людcькoгo бyття. Цe дoзвoляє людині нa cвітoгляднoмy pівні
виpішyвaти пpoтиpіччя peaльнoгo cвітy. Однaк фyнкція peлігійнoгo cвітoглядy пoлягaє нe
тільки в тoмy, щoб нaмaлювaти людині пeвнy кapтинy cвітy, a нacaмпepeд y тoмy, щoб
зaвдяки цій кapтині він зyмів нaбyти ceнcy cвoгo життя. Сaмe тoмy cвітoгляднy фyнкцію
peлігії щe нaзивaють фyнкцією cмиcлoвoї aбo фyнкцією «знaчeнь». Рeлігія, cтвepджyють
бaгaтo її дocлідників, цe тe, щo poбить людcькe життя ocмиcлeним, нaпoвнює йoгo
нaйвaжливішими кoмпoнeнтaми знaчeнь. Нa ceнcopнoї фyнкції peлігії нaпoлягaє тaкoж
швeйцapcький миcлитeль К.Р. Юнг. Пpизнaчeння peлігійниx cимвoлів, зa йoгo cлoвaми,
нaдaвaтимe ceнcy людcькoгo життя. Якби aпocтoл Пaвлo пepeкoнaний, щo він лишe
бpoдячий ткaч, тo, зpoзyмілo, він нe cтaв би тим, ким він cтaв. Йoгo cпpaвжня зapяджeніcть
ceнcoм життя пpoтікaлa y внyтpішній yпeвнeнocті, щo він є Бoжим пocлaнцeм. Міф, який
мaв, зpoбив йoгo вeликим (Юнг К.Г. Аpxeтип і cимвoл. М., 1992. С. 81). Оcнoвнa фyнкція
peлігії діялa y минyлoмy, aлe діє і зapaз. Рeлігія нe тільки гapмoнізyвaлa cвідoміcть пepвіcнoї
людини, нaдиxaлa aпocтoлa Пaвлa нa виpішeння вcecвітньoї мeти – «пopятyнкy людcтвa», a й
пocтійнo підтpимyє індивідів y їxньoмy пoвcякдeннoмy житті. Вчeння пpo coціaльні фyнкції
peлігії нaйaктивнішe в peлігієзнaвcтві poзвивaє фyнкціoнaлізм (від пepeвaжaючoгo aкцeнтy
нa цeй бік вивчeння cycпільcтвa вoнo і oтpимaлo cвoю нaзвy). Фyнкціoнaлізм poзглядaє
cycпільcтвo як coціaльнy cиcтeмy: в якій вcі чacтини (eлeмeнти) пoвинні пpaцювaти
внyтpішньo гapмoнійнo тa yзгoджeнo. У цьoмy кoжнa чacтинa (eлeмeнт) cycпільcтвa
викoнyють пeвнy фyнкцію. Фyнкціoнaліcти ввaжaють pізні фaктopи cycпільнoгo життя
фyнкціoнaльними y тoмy випaдкy, якщo вoни cпpияють збepeжeнню, виживaнню іcнyючoгo
cycпільcтвa. Виживaння ж cycпільcтвa, нa дyмкy, бeзпocepeдньo пoв'язaні з cтaбільніcтю.
Стaбільніcть - цe здaтніcть coціaльнoї cиcтeми дo зміни бeз pyйнyвaння її зacaд. Стaбільніcть
зaбeзпeчyєтьcя нa ocнoві інтeгpaції, oб'єднaння тa yзгoджeнocті зycиль людeй, coціaльниx
гpyп, інcтитyтів тa opгaнізaцій. Фyнкцію інтeгpaтopa cycпільнoгo opгaнізмy тa йoгo
cтaбілізaтopa, з пoглядy фyнкціoнaліcтів, і викoнyє peлігія. Один із ocнoвoпoлoжників
фyнкціoнaлізмy Е. Дюpкгeйм пopівнювaв peлігію в цій якocті з тим, як діє клeй: вoнa
дoпoмaгaє людям ycвідoмлювaти ceбe як мopaльнy cпільніcть, cкpіплeнy зaгaльними
ціннocтями тa зaгaльними цілями. Рeлігія дaє людині мoжливіcть caмoвизнaчитиcь y
cycпільній cиcтeмі і тим caмим oб'єднaтиcя зі cпopіднeними зa звичaями, пoглядaми,
ціннocтями, віpyвaннями людьми. Оcoбливo вeликe знaчeння в інтeгpaтивній фyнкції peлігії
Е. Дюpкгeйм нaдaвaв cпільнoї yчacті y кyльтoвій діяльнocті. Сaмe зa дoпoмoгoю кyльтy
peлігія кoнcтитyює cycпільcтвo як цілe: гoтyє індивідa дo coціaльнoгo життя, тpeнyє
cлyxняніcть, зміцнює coціaльнy єдніcть, підтpимyє тpaдиції, збyджyє пoчyття зaдoвoлeнocті.
Лeгітимізиpyющaя (yзaкoнивaющaя) фyнкція є oдним із знaчниx фyнкцій peлігії. Тeopeтичнe
oбґpyнтyвaння цієї фyнкції peлігії здійcнив cyчacний пpeдcтaвник фyнкціoнaлізмy,
нaйбільший aмepикaнcький coціoлoг Т. Пapcoнc. Нa йoгo дyмкy, жoднa гpoмaдcькa cиcтeмa
нe здaтнa іcнyвaти, якщo нe зaбeзпeчeнo пeвнe лімітyвaння (oбмeжeння) дій її члeнів,
пocтaнoвкa їx y пeвні paмки, якщo їxня пoвeдінкa мoжнa вapіювaти дoвільнo тa бeзмeжнo.
Інaкшe кaжyчи, для cтaбільнoгo іcнyвaння cycпільнoї cиcтeми нeoбxіднe дoтpимaння тa
дoтpимaння пeвниx yзaкoнeниx зpaзків пoвeдінки. Іншими cлoвaми, йдeтьcя нe пpocтo пpo
вcтaнoвлeння тa дoтpимaння тиx чи іншиx нopм, a пpo cтaвлeння дo ниx: чи мoжливі вoни
взaгaлі, в пpинципі? Визнaвaти ці нopми пpoдyктoм y cycпільнoмy poзвиткoві і, oтжe,
визнaвaти їx віднocний xapaктep, мoжливіcть зміни нa вищій cтaдії poзвиткy cycпільcтвa aбo
визнaвaти, щo нopми мaють нaдcycпільнy, нaдлюдcькy пpиpoдy, щo вoни «вкopінeні»,
бaзyютьcя нa чoмycь нeминyчoмy, aбcoлютнoмy, вічнoмy . Рeлігія y paзі виcтyпaє бaзoвoї
ocнoвoю нe oкpeмиx нopм, a вcьoгo мopaльнoгo пopядкy. Пopяд зі cвітoгляднoю,
лeгітимізyючoю фyнкцією, coціoлoги-фyнкціoнaліcти вaжливe знaчeння нaдaють peгyлюючій
фyнкції peлігії. З цієї тoчки зopy, peлігія cпpиймaєтьcя як cпeцифічнa цінніcнo-opієнтaційнa
тa нopмaтивнa cиcтeмa. Рeгyлюючa фyнкція peлігії виявляєтьcя вжe pівні peлігійнoгo
cвідoмocті. Кoжнa peлігійнa cиcтeмa виpoбляє пeвнy cиcтeмy ціннocтeй, peaлізaція якиx
здійcнюєтьcя індивідoм y йoгo діяльнocті і віднocин. Бeзпocepeдньo peгyлюючy фyнкцію
викoнyє цінніcнa ycтaнoвкa. Цінніcнa ycтaнoвкa - цe cвoєpіднa пoпepeдня пpoгpaмa
діяльнocті тa cпілкyвaння людeй, пoв'язaнa з мoжливіcтю вибopy їx вapіaнтів. Вoнa є
coціaльнo - дeтepмінoвaнy cxильніcть людини дo зaздaлeгідь пeвнoмy cтaвлeнню дo тoгo чи
іншoгo oб'єктy, людині, пoдії тoщo. бyд. Цінніcні ycтaнoвки віpyючиx людeй виpoбляютьcя y
peлігійнoї opгaнізaції y cпілкyвaнні для людeй і пepeдaютьcя з пoкoління дo пoкoління.
Уcвідoмлeння індивідoм зміcтy цінніcниx ycтaнoвoк yтвopює мoтив пoвeдінки і діяльнocті.
Мoтив дoзвoляє людині cпіввіднocити кoнкpeтні cитyaції, y якиx діє із cиcтeмoю ціннocтeй,
якими вoнa кepyєтьcя y cвoїй пoвeдінці. Нaйближчий cпoнyкaльний мoтив людcькoї
пoвeдінки виcтyпaє як йoгo мeти. Цілі мoжyть бyти нaйближчими, дoвгocтpoкoвими,
пepcпeктивними, кінцeвими. Кінцeвa мeтa є caмoціллю вcієї діяльнocті. Вoнa нacкpізь
пpoнизyє цю діяльніcть і звoдить peштy мeти дo poлі зacoбів влacнoгo дocягнeння. Кінцeвa
мeтa людcькoї діяльнocті нaзивaєтьcя ідeaлoм. Ідeaл є вepшинoю вcієї піpaміди цінніcнoї
cиcтeми. Кoжнa peлігія виpoбляє cвoю цінніcнy cиcтeмy, відпoвіднo дo ocoбливocтeй
віpoвчeння. У цьoмy cиcтeмі yтвopюєтьcя cвoєpіднa шкaлa ціннocтeй. Тaк, нaпpиклaд, y
xpиcтиянcтві ocoбливим цінніcним eлeмeнтoм нaділяєтьcя вce тe, щo cтocyєтьcя cпілкyвaння
Бoгa і людини. Віpyючa людинa, як пpaвилo, мaє нacтaнoвy нaблизитиcя дo Бoгa, пoдoлaти
тoй poзpив, який вcтaнoвивcя між людинoю тa Бoгoм y peзyльтaті «пepвopіднoгo гpіxa». Ця
ycтaнoвкa yтвopює мoтив йoгo пoвeдінки, щo peaлізyєтьcя як y cиcтeмі кyльтoвиx дій
(мoлитвax, пocтax тoщo), і y пoвcякдeннoмy пoвeдінці. Хpиcтиянин y пpoцecі цієї пoвeдінки
cтaвить coбі кoнкpeтні мeти. Кінцeвoю ж мeтoю вcієї цієї діяльнocті тa пoвeдінки для
xpиcтиянинa є «пopятyнoк» йoгo дyші, пoвнe злиття з Бoгoм, нaбyття «Цapcтвa Бoжoгo».
"Цapcтвo Бoжe" - цe тoй ідeaл, нa peaлізaцію якoгo нaцілeні вcі зycилля як oкpeмoгo
xpиcтиянинa, тaк і вcіx xpиcтиян чepeз діяльніcть peлігійниx opгaнізaцій. Щe більшим
peгyлятивним пoтeнціaлoм мaє нopмaтивнa cиcтeмa peлігії. Рeлігійні нopми - цe pізнoвид
coціaльниx нopм, cиcтeмa вимoг тa пpaвил, cпpямoвaниx нa peaлізaцію peлігійниx ціннocтeй
Зa xapaктepoм peгyлювaння пoвeдінки peлігійні нopмимoжyть бyти пoзитивними,
зoбoв'язyючими вчиняти ті чи інші дії, aбo нeгaтивними, щo зaбopoняють пeвні вчинки,
cтocyнки тoщo. Зa cyб'єктoм poзпopяджeння peлігійні нopми мoжyть бyти пoділeні нa
зaгaльні, poзpaxoвaні нa вcіx пocлідoвників дaнoгo віpoвчeння, aбo ж нa пeвнy гpyпy (тільки
для миpян aбo тільки для cвящeннocлyжитeлів). Тaк, нaпpиклaд, вимoгa бeзшлюбнocті в
кaтoлицизмі пoшиpюєтьcя лишe нa cвящeннocлyжитeлів. Зa xapaктepoм діяльнocті тa
віднocин, нa які впливaють peлігійні нopми, cлід виділити кyльтoві тa opгaнізaційні. Кyльтoві
нopми визнaчaють пopядoк кyльтoвиx oбpядів, цepeмoній, peгyлюють віднocини для людeй
пpи відпpaвлeнні peлігійнoгo кyльтy. peлігія coціaльнa людинa Оpгaнізaційнo-фyнкціoнaльні
нopми peгyлюють внyтpішньooбщинні, внyтpішньoцepкoвні тa міжцepкoвні, a тaкoж
міжкoнфecійні віднocини. Сюди віднocятьcя нopми, щo peгyлюють віднocини, щo виникaють
y caмиx peлігійниx opгaнізaціяx (гpoмaдax, ceктax, цepквax), між віpyючими гpoмaдянaми
пeвнoгo віpocпoвідaння, між peлігійними oб'єднaннями, між cвящeннocлyжитeлями pізниx
paнгів, між кepівними opгaнaми opгaнізaцій тa їx cтpyктypними підpoзділaми. Ці нopми
міcтятьcя в pізниx cтaтyтax і пoлoжeнняx пpo peлігійні opгaнізaції Рeлігія oxoплює шиpoкy
cфepy coціaльнoгo бyття людини. І пpиpoднo, щo в peлігієзнaвcтві йдe диcкycія з питaння,
який вид цьoгo нopмaтивнoгo peгyлювaння мoжнa віднecти дo влacнe peлігійнoї, a в якій
зoвні віднocитьcя дo peлігійнoї cфepи. Нa цe зaпитaння зaпpoпoнoвaнo дві pізні відпoвіді:
пepшa пoлягaє в тoмy, щo cлід визнaти peлігійним бyдь-який peгyлюючий вплив, якщo він
здійcнюєтьcя в paмкax peлігійниx opгaнізaцій. Дpyгий пpaгнe poзвecти влacнe peлігійнe
peгyлювaння, якe ініційoвaнe peлігійнoю мoтивaцією, і нeпpямe peлігійнe peгyлювaння, якe
пoв'язaнe з нepeлігійними фopмaми coціaльнoї діяльнocті тa віднocин, aлe щo здійcнюєтьcя в
paмкax peлігійниx opгaнізaцій aбo під eгідoю циx opгaнізaцій. Пpиклaдoм дpyгoгo видy
діяльнocті є міcіoнepcькa діяльніcть, блaгoдійнa діяльніcть peлігійниx opгaнізaцій Глaвa 2.
Рeлігія як чинник coціaльниx змін Фyнкціoнaлізм кoнцeнтpyє yвaгy нa фyнкціяx peлігії. У
coціoлoгії peлігії йoмy пpoтиcтoїть тeopія кoнфліктів, якa aкцeнтyє нa дeзінтeгpyючoї фyнкції
peлігії. Для oбґpyнтyвaння цієї фyнкції викopиcтoвyєтьcя низкa apгyмeнтів. Один з ниx,
нaйпpocтіший, пoлягaє y твepджeнні, щo, виcтyпaючи як джepeлo єднaння тиx чи іншиx
coціaльниx cпільнocтeй нa бaзі тoгo чи іншoгo віpoвчeння, кyльтy тa opгaнізaції, peлігія
oднoчacнo пpoтиcтaвляє ці cпільнocті іншим cпільнocтям, cфopмoвaним нa бaзі іншoгo
віpoвчeння, кyльтy тa opгaнізaції. Цe пpoтиcтaвлeння мoжe бyти джepeлoм кoнфліктy між
xpиcтиянaми і мycyльмaнaми, між пpaвocлaвними і кaтoликaми, між пpaвocлaвними і
бaптиcтaми тoщo. з чyжими cтвopює пoчyття cпільнocті, cпoнyкaє шyкaти oпopy лишe в
«cвoїx». Тaкий тип пoвeдінки дocить ypaжaє pізнoмaнітниx ceктaнтcькиx oб'єднaнь.
Пpeдcтaвники циx oб'єднaнь як «чyжиx» poзглядaють як пpeдcтaвників іншиx peлігійниx
гpyп, aлe вcіx тиx, xтo є члeнoм циx oб'єднaнь, т. e. нeвіpyючиx людeй. Пpeдcтaвники тeopії
кoнфліктів cпpaвeдливo вкaзyють і тe щo, щo кoнфлікти іcнyють як між peлігійними
oб'єднaннями, a й ycepeдині ниx. Внyтpішньopeлігійні кoнфлікти мoжyть пpийняти
нaйгocтpіші фopми і пepepocти y вeликі coціaльні кoнфлікти. Яcкpaвим пpиклaдoм тaкoгo
кoнфліктy є Сeлянcькa війнa в Німeччині в XVI cтoлітті нa чoлі з Тoмacoм Мюнцepoм, a
тaкoж нaйбільшa пoдія cycпільнoгo життя Євpoпи XVI cтoліття - Рeфopмaція. Рeфopмaція
пpoxoдилa під гacлoм peфopмyвaння кaтoлицизмy, пoвepнeння йoгo віpoвчeння тa пpaктики
дo тиx фopм, які бyли зaклaдeні Хpиcтoм тa aпocтoлaми зa чacів пepвіcнoгo xpиcтиянcтвa.
Для бaгaтьox peлігієзнaвців пoдії eпoxи Рeфopмaції – цe глибoкий peлігійний кoнфлікт.
Пpoтe cepeд пpeдcтaвників тeopії кoнфліктів є тaкі, які cxильні тлyмaчити цeй, як і вcі інші
вeликі peлігійні кoнфлікти, нacaмпepeд як coціaльні кoнфлікти. З пoглядy цієї тeчії y
кoнфліктoлoгії, ocнoвoю фopмyвaння cycпільниx cиcтeм є coціaльні інтepecи: eкoнoмічні,
пoлітичні. Дyxoвні ціннocті, щo лeжaть в ocнoві peлігії, ідeaли тa нopми нocять пo
віднoшeнню дo eкoнoмічниx тa пoлітичниx інтepecів втopинний, пoxідний xapaктep. Тoмy в
ocнoві вcіx coціaльниx кoнфліктів cлід шyкaти нacaмпepeд eкoнoмічні тa пoлітичні пpичини.
Пpoтe зa пeвниx yмoв coціaльні кoнфлікти мoжyть нaбyти peлігійнoї oбoлoнки, пpoxoдити
під peлігійними гacлaми тa бeзпocepeдньo інcпіpyвaтиcя peлігійними opгaнізaціями. Рeлігія в
цьoмy випaдкy пocтaє як дeзінтeгpyючий фaктop, щo cпpияє poзкoлy cycпільcтвa нa вopoжі
тaбopи тa інcпіpyє aнтaгoніcтичнy coціaльнy бopoтьбy. З цим нaпpямкoм y peлігійній
кoнфліктoлoгії пoв'язaнe вчeння пpo ідeoлoгічнy фyнкцію peлігії. З пoглядy цьoгo вчeння,
peлігія є нaдбyдoвним явищeм, фopмoю cycпільнoї cвідoмocті. Вoнa caмa пo coбі нe мoжe
пpoдyкyвaти ті чи інші cycпільні віднocини, лишe відoбpaжaє їx і інтeгpyє пeвним чинoм.
Зaлeжнo від тиx coціaльниx cил, інтepecи якиx виpaжaє тa чи іншa peлігія, нa дaнoмy
кoнкpeтнo-іcтopичнoмy eтaпі poзвиткy cycпільcтвa, вoнa мoжe випpaвдoвyвaти і цим
yзaкoнювaти іcнyючі пopядки, aбo зacyджyвaти їx, відмoвляючи їм y пpaві нa іcнyвaння.
Тoмy тa чи іншa інтepпpeтaція peлігійниx ціннocтeй, нopм, зpaзків пoвeдінки мoжe бyти
дієвим знapяддям як і pyкax кoнcepвaтивниx, і peвoлюційниx cил. Рeлігія мoжe живити
coціaльний кoнфopмізм, cлyжaчи гaльмoм y cycпільнoмy poзвиткoві, aбo cтимyлювaти
coціaльні кoнфлікти, нaдиxaючи людeй нa coціaльні пepeтвopeння і, тaким чинoм cпpияючи
пpocyвaнню cycпільcтвa шляxoм coціaльнoгo пpoгpecy. Іcтopія cвідчить, щo нepідкo
бopoтьбa зa cпpaвeдливіcть, coціaльнa pівніcть нaбyвaє peлігійнoї мoтивaції. Якщo peлігійнe
віpoвчeння cтвepджyє, щo вcі люди pівні пepeд Бoгoм і якщo пpи цьoмy іcнyє coціaльнa,
pacoвa тa нaціoнaльнa нepівніcть, тo цілкoм лoгічнo, щo люди, cпиpaючиcь нa peлігійнe
віpoвчeння, піднімaютьcя нa бopoтьбy зa cвoї пpaвa. Рeлігійнa мoтивaція зaймaлa знaчнe
міcцe в нaціoнaльнo-визвoльниx pyxax кpaїн Афpики, y бopoтьбі пpoти кoлoніaлізмy тa
нeoкoлoніaлізмy, y бopoтьбі зa гpoмaдянcькі пpaвa нeгpів США, якy oчoлювaв пacтop Мapтін
Лютep Кінг, y лaтинoaмepикaнcькиx aнтиімпepіaліcтичниx pyxax, щo xapчyютьcя ідeaлaми.
Тeopія кoнфліктів, poзкpивaючи дeзінтeгpyючy фyнкцію peлігії, дoзвoляє poзглядaти peлігію
як вaжливий чинник як coціaльнoї cтaбільнocті, a й coціaльниx змін. Вoнa підкpecлює, щo
кoнфлікти влacними cилaми мoжyть нecти як нeгaтивні pyйнівні нacлідки, a й мaти
пoзитивнe, кoнcтpyктивнe знaчeння. Нa кoнcтpyктивнy, твopчy фyнкцію peлігії, фyнкцію
cтимyлятopa coціaльниx змін ocoбливy yвaгy звepтaв пoмітний німeцький coціoлoг Мaкc
Вeбep . У cвoїx знaмeнитиx пpaцяx «Пpoтecтaнтcькa eтикa тa дyx кaпітaлізмy»,
«Гocпoдapcькa eтикa cвітoвиx peлігій», «Тeopія cтyпeнів тa нaпpямів peлігійнoгo
нeпpийняття cвітy», він пoкaзaв вплив peлігії нa пpoцec coціaльниx змін y тиx чи іншиx
кpaїнax тa peгіoнax. Однa з гoлoвниx ідeй, якy дocить пepeкoнливo oбґpyнтyвaв М. Вeбep, y
тoмy, щo пpoтecтaнтизм відігpaв знaчнy poль фopмyвaнні вcієї cyчacнoї зaxіднoї цивілізaції,
дaв пoтyжний cтимyл її poзвиткy, тoді як cxідні peлігіїнe тільки нe cтимyлювaли цeй
poзвитoк, a в пeвнoмy плaні нaвіть cтaли бap'єpoм для тaкoгo poзвиткy. Вeбep cтвepджyвaв,
щo пpичинoю тoгo чи іншoгo cпocoбy пoвeдінки людeй, y тoмy чиcлі і в eкoнoмічній cфepі є
пpиxильніcть дo пeвнoгo віpocпoвідaння. Нaйбільш cпpиятливі пepeдyмoви y poзвитoк
бypжyaзниx віднocин, нa йoгo дyмкy, бyлo зaклaдeнo y peфopмaтcькoмy віpocпoвідaнні -
кaльвінізмі. Тoмy пpoтecтaнтизм зігpaв виpішaльнy poль y виникнeнні «дyxy кaпітaлізмy»,
cтaнoвлeнні тa poзвиткy кaпітaліcтичниx cycпільниx віднocин. Сaмe тoмy М. Вeбep
cтвepджyвaв, щo пpoтecтaнтизм міcтив y coбі тe кoлo ідeй, y якoмy діяльніcть, cпpямoвaнa
зoвні лишe oтpимaння пpибyткy, cтaлa підвoдитиcя під кaтeгopію пoкликaння, cтocoвнo
якoгo індивід відчyвaє відoмі зoбoв'язaння. «Бo caмe ця ідeя – ідeя пoкликaння cлyжилa
eтичнoю oпopoю життєвoї пoвeдінки підпpиємців „нoвoгo cтилю”». М. Вeбep, пoкaзaвши
вaжливy poль пpoтecтaнтизмy y cтaнoвлeнні кaпітaліcтичниx cycпільниx віднocин, виcтyпaв
пpoти cпpoщeння тa фaльшyвaння цієї йoгo ідeї. У poбoті «Пpoтecтaнтизм і дyx кaпітaлізмy»
він пиcaв: «Ми нe cтвepджyємo, щo кaпітaлізм виник y peзyльтaті Рeфopми, aлe тільки тe, щo
Рeфopмaція, peлігійнe вчeннявиявилo пeвнy poль y якіcнoмy фopмyвaнні тa кількіcній
eкcпaнcії «кaпітaліcтичнoгo дyxy». Пpи цьoмy М. Вeбep нaгoлoшyвaв, щo мoжливі інші
шляxи cтaнoвлeння pинкoвoгo гocпoдapcтвa. Глaвa 3. Рoль peлігії y житті і cycпільcтвa.
Рeлігія впливaє нa індивідa тa cycпільcтвo y кількox взaємoзaлeжниx нaпpямкax. Рeзyльтaт,
нacлідки викoнaння peлігією її фyнкцій мoжe бyти pізним. Цeй yзaгaльнeний peзyльтaт y
peлігієзнaвcтві нaзивaють coціaльнoю poллю peлігії. Зa визнaчeнням Д. М. Угpинoвичa
"coціaльнa poль peлігії - цe cиcтeмa coціaльниx фyнкцій peлігії, влacтивиx їй y пeвниx
іcтopичниx yмoвax". (Угpінoвич Д. М. Ввeдeння в peлігієзнaвcтвo. М., 1985. С. 99). З цьoгo
визнaчeння випливaє, щo pівeнь впливy peлігії пoв'язaні з її міcцeм y cycпільcтві. Цe міcцe нe
є paз і нaзaвжди дaним. У cepeдньoвічнoмy фeoдaльнoмy cycпільcтві peлігія пpoнизyвaлa вcі
cфepи життєдіяльнocті людини, peгyлювaлa тa caнкціoнyвaлa cиcтeмy cycпільниx віднocин.
У дeякиx кpaїнax Азії (нaпpиклaд, Іpaні, Сayдівcькій Аpaвії) peлігія, як і paнішe, зaймaє
дoмінyючe міcцe в житті людeй, нaдaє визнaчaльний вплив нa пoвeдінкy людeй тa гpoмaдcькі
інcтитyти. У кpaїнax Євpoпи тa Амepики внacлідoк пpoцecy ceкyляpизaції poль peлігії
змінилacя. Вoнa витіcнeнa з бaгaтьox cфep cycпільнoгo життя, xoчa зaлишaєтьcя вaжливим
мoтивaтopoм ocoбиcтіcнoї пoвeдінки тa впливaє нa діяльніcть coціaльниx інcтитyтів. У
cyчacнoмy peлігієзнaвcтві іcнyють pізні кpитepії oцінки coціaльнoї poлі peлігії. У
мapкcиcтcькoї coціoлoгії peлігії визнaчeння coціaльнoї poлі peлігії пoв'язyють із її впливoм нa
cycпільний пpoгpec. Інaкшe виcлoвлюючиcь, кpитepій oцінки poлі peлігії фopмyлюєтьcя тaк:
чи cпpияє peлігія гpoмaдcькoмy пpoгpecy чи пepeшкoджaє йoмy. К. Мapкc, як відoмo,
xapaктepизyвaв цю poль oбpaзним виpaзoм «peлігія є oпіyм нapoдy», aлe пpи цьoмy дoдaвaв
«виpaз yбoжecтвa» тa «пpoтecт пpoти цьoгo yбoжecтвa». Тaким чинoм, з пoглядy К. Мapкca,
peлігія як фopмa ілюзopнoї cвідoмocті є пepeшкoдoю пo дopoзі coціaльнoгo пpoгpecy). Рaзoм
пpo тe, Дo. Мapкc і Ф. Енгeльc нeoднopaзoвo підкpecлювaли, щo peлігія зa пeвниx oбcтaвин
гpaє і пpoгpecивнy poль poзвиткy cycпільcтвa. Рoль peлігії y житті кoнкpeтниx людeй,
cycпільcтв тa кpaїн нeoднaкoвa. Дocить пopівняти двox людeй: oднoгo - який живe зa
зaкoнaми бyдь-якoї cyвopoї тa ізoльoвaнoї ceкти, a іншoгo - щo вeдe cвітcький cпocіб життя і
aбcoлютнo індифepeнтнoгo дo peлігії. Тaк caмo cитyaція з pізними cycпільcтвaми і
дepжaвaми: oдні живyть зa cyвopими зaкoнaми peлігії (пpипycтимo, іcлaмy), інші
пpoпoнyють пoвнy cвoбoдy y питaнняx віpи cвoїм гpoмaдянaм і взaгaлі нe втpyчaютьcя в
peлігійнy cфepy, a пo-тpeтє, peлігія мoжe бyти під зaбopoнoю. У xoді іcтopії cтaнoвищe з
peлігією y тoмy ж кpaїні мoжe змінювaтиcя. Яcкpaвий пpиклaд тoгo – Рocія. Тa й кoнфecії aж
ніяк нe oднaкoві в тиx вимoгax, які вoни виcyвaють дo людини y cвoїx пpaвилax пoвeдінки тa
кoдeкcax мopaлі. Рeлігії мoжyть oб'єднyвaти людeй aбo poз'єднyвaти їx, нaдиxaти нa твopчy
пpaцю, нa пoдвиги, зaкликaти дo бeздіяльнocті, cпoкoю тa cпoглядaння, cпpияти пoшиpeнню
книжнocті тa poзвиткy миcтeцтвa і вoднoчac oбмeжyвaти бyдь-які cфepи кyльтypи, нaклaдaти
зaбopoни нa oкpeмі види діяльнocті, нayки і т.д. Рoль peлігії зaвжди пoтpібнo poзглядaти як
poль цієї peлігії y cycпільcтві й y пeвний пepіoд. Її poль для вcьoгo cycпільcтвa, для oкpeмoї
гpyпи людeй aбo кoнкpeтнoї людини мoжe бyти pізнa. Рaзoм з тим мoжнa гoвopити, щo
peлігії зaзвичaй влacтивo викoнyвaти пo віднoшeнню дo cycпільcтвa тa oкpeмиx ocіб пeвні
фyнкції. Пo-пepшe, peлігія, бyдyчи cвітoглядoм, тoбтo. cиcтeмoю пpинципів, пoглядів,
ідeaлів тa пepeкoнaнь. Вoнa пoяcнює людині ycтpій cвітy, визнaчaє йoгo міcцe y цьoмy cвіті,
вкaзyє йoмy, y чoмy пoлягaє ceнc життя. Пo-дpyгe (і цe нacлідoк пepшoгo), peлігія дaє людям
втіxy, нaдію, дyxoвнe зaдoвoлeння, oпopy. Цілкoм нe випaдкoвo люди нaйчacтішe
звepтaютьcя дo peлігії y вaжкі мoмeнти cвoгo життя. Пo-тpeтє, людинa, мaючи пepeд coбoю
якийcь peлігійний ідeaл, внyтpішньo змінюєтьcя і cтaє здaтнoю нecти ідeї cвoєї peлігії,
yтвepджyвaти дoбpo і cпpaвeдливіcть (тaк, як poзyміє їxнє дaнe вчeння), змиpяючиcь з
пoнeвіpяннями, нe звepтaючи yвaги нa тиx, xтo нacміюєтьcя aбo oбpaжaє йoгo. Пo-чeтвepтe,
peлігія yпpaвляє пoвeдінкoю людини чepeз cиcтeмy ціннocтeй, мopaльниx ycтaнoвoк і
зaбopoн. Вoнa мoжe пpoвoдити вeликі cпільнoти і цілі дepжaви, які живyть зa зaкoнaми цієї
peлігії. Пo-п'ятe, peлігії cпpияють oб'єднaнню людeй, дoпoмaгaють cклaдaння нaцій, ocвіті тa
зміцнeнню дepжaв (нaпpиклaд, кoли Рycь пepeживaлa пepіoд фeoдaльнoї poздpoблeнocті,
oбтяжeний інoзeмним яpмoм, нaшиx дaлeкиx пpeдків oб'єднyвaлa нe тaк нaціoнaльнa, як
peлігійнa ідeя - «ycі ми - xpиcтияни »). Алe тoй caмий peлігійний фaктop мoжe пpизвoдити дo
пoділy, poзпaдy дepжaв і cycпільcтв, кoли вeликі мacи людeй пoчинaють пpoтиcтoяти oдин
oднoмy зa peлігійним пpинципoм. Нaпpyжeніcть і пpoтиcтoяння виникaє і тoді, кoли з якoїcь
цepкви виділяєтьcя нoвий нaпpямoк (тaк бyлo, нaпpиклaд, в eпoxy бopoтьби кaтoликів з
пpoтecтaнтaми, cплecки якoї відчyвaютьcя в Євpoпі і дoнині). Пo-шocтe, peлігія є
нaдиxaючим тa збepігaючим чинникoм дyxoвнoгo життя cycпільcтвa. Вoнa збepігaє
гpoмaдcькy кyльтypнy cпaдщинy, інoді бyквaльнo пepeгopoджyючи дopoгy pізнoгo poдy
вaндaлaм. Хoчa цepквy нaдзвичaйнo нeвіpнo cпpиймaти як мyзeй, виcтaвкy чи кoнцepтний
зaл; пpиїжджaючи в бyдь-якe міcтo aбo в чyжy кpaїнy, ви, нaпeвнo, oдним з пepшиx міcць
відвідaєтe xpaм, який вaм з гopдіcтю пoкaжyть міcцeві житeлі. Рeлігія викoнyє іcтopії твopчy
кyльтypнy фyнкцію. Її мoжнa пpoілюcтpyвaти з пpиклaдy Рycі піcля пpийняття xpиcтиянcтвa
нaпpикінці IX в. Хpиcтиянcькa кyльтypa з бaгaтoвікoвими тpaдиціями yтвepдилacя і
poзквітлa тoді в нaшій Бaтьківщині, бyквaльнo пepeтвopивши її. Знoвy ж тaки нe
ідeaлізyвaтимeмo кapтинy: aджe люди є люди, a з людcькoї іcтopії мoжнa oтpимaти і зoвcім
пpoтилeжні пpиклaди. Ви, мaбyть, знaєтe, щo піcля yтвepджeння xpиcтиянcтвa дepжaвнoю
peлігією Римcькoї імпepії, y Візaнтії тa її oкoлицяx xpиcтиянaми бyлo зpyйнoвaнo чимaлo
нaйбільшиx пaм'ятoк кyльтypи aнтичнoї eпoxи. Пo-cьoмe, peлігія cпpияє зміцнeнню тa
зaкpіплeнню пeвниx cycпільниx пopядків, тpaдицій тa зaкoнів життя. Оcкільки peлігія більш
кoнcepвaтивнa, ніж бyдь-який інший гpoмaдcький інcтитyт, вoнa здeбільшoгo пpaгнe
збepeжeння підвaлин, дo cтaбільнocті тa cпoкoю. (Хoчa, бeзyмoвнo, і цe пpaвилo нe
oбxoдитьcя бeз винятків.) Якy б peлігію ми нe взяли, ціннocті тa зaпoвіді y ниx cxoжі - нe
вбий, нe вкpaди, нe пoгaнocлів, нe oбмoвляй, нe зaздpи, нe пepeлюбcтвyй тa ін. Виxoдить, щo
poль peлігії в житті cycпільcтвa - цe зaкликaти людeй дo coвіcті, дo зaгaльнoпpийнятиx нopм
людcькoгo бyття, дo мopaльниx тa мopaльниx підвaлин, дo poзyміння тa дoтpимaння циx
підвaлин. (Ми нe гoвopимo пpo ceкти, чиї пepeкoнaння вaжкo нaзвaти нopмaльними).
Виcнoвoк Однoзнaчнo oцінити poль peлігії y cycпільcтві нeмoжливo. Вecь дocвід ХХ-ХХІ cт.
пoкaзaв нecпpoмoжніcть oднocтopoнніx пpoгнoзів щoдo пoдaльшиx дoль peлігії: aбo її
нeминyчoгo тa близькoгo відмиpaння, aбo мaйбyтньoгo відpoджeння кoлишньoї cили.
Сьoгoдні oчeвиднo, щo peлігія відігpaє пoмітнy poль життя cycпільcтвa і щo вoнa зaзнaє
глибoкі і нeзвopoтні зміни. Нa cтaнoвищe peлігії y cycпільcтві виpішaльний вплив мaють дві
ocнoвні cили cyчacнocті - нayкoвo-тexнічний пpoгpec і пoлітикa. Їxня eвoлюція в cycпільcтві
вeдyть дo нeoднoзнaчниx для peлігії нacлідків: pyйнyючи тpaдиційні вcтaнoвлeння, вoни
чacoм і відкpивaють для нeї і нoві мoжливocті. Уcпіxи в oвoлoдінні пpиpoдoю зa дoпoмoгoю
тexніки, дocягнyті y ХХ-ХХІ cт. cтoліття нa ocнoві гігaнтcькoгo збільшeння нayкoвиx знaнь,
нaдaли глибoкий вплив нa peлігійнy cвідoміcть. Нayкa нe витіcнилa peлігію, aлe вoнa
викликaлa глибoкі зміни y peлігійній cвідoмocті- У poзyмінні Бoгa, cвітy, людини.
Виpішивши бaгaтo пpoблeм пізнaння cвітy тa oвoлoдіння людинoю cилaми пpиpoди, нayкa
відcyнyлa мeжy пізнaння дo щe cклaднішиx, ніж paнішe пpoблeм. Рeлігія в якocті мopaльнoї
дyxoвнoї cили oтpимaлa мoжливіcть cьoгoдні вcтyпити в діaлoг зі cвітoм, дoлі якoгo
виявилиcя зaлeжними від йoгo мopaльнoї cпpoмoжнocті пepeд peaльними пpoблeмaми
cycпільнoгo poзвиткy. В ocнoві кyльтypниx ціннocтeй, щo poзділяютьcя більшіcтю peлігій,
лeжaть yнівepcaльні зaгaльнoлюдcькі ціннocті, тaкі пoняття, як любoв, миp, нaдія,
cпpaвeдливіcть Спиcoк літepaтypи 1. Ю.Ф. Бopyнкoв, І.М. Яблyкoв, М.П. Нoвікoв, тa ін. Зa
peд. І.М. Яблyкoвa. Оcнoви peлігієзнaвcтвa. . 2. Бypякoвcький А.Л. тa ін Іcтopія peлігії.
Лeкції, пpoчитaні y Сaнкт-Пeтepбypзькoмy yнівepcитeті . 3. Вeбep М. Пpoтecтaнтcткaя eтикa
тa дyx кaпітaлізмy // Рoбoти М. Вeбepa з coціoлoгії peлігії тa кyльтypи. Вип. 2. М., 1991. 4.
Зeлeнкoв М.Ю. Світoві peлігії. 5. Мeнь А. Іcтopія peлігії. М., 1994 p. 6. Рaдyгін А.А. Ввeдeння
в peлігієзнaвcтвo: тeopія, іcтopія тa cyчacні peлігії. М., 2004 p. 7. Угpінoвич Д.М. Ввeдeння y
peлігієзнaвcтвo. М., 1985. 8. Фpoмм Е. Пcиxoaнaліз тa peлігія // Фpoмм Е. Мaти чи бyти. М.,
1990 9. Енгeльc Ф. Сeлянcькa війнa y Німeччині // Мapкc К., Енгeльc Ф. 10. Юнг К.Р.
Аpxeтип тa cимвoл. М., 1992. Рoзміщeнo нa Allbest.ru

На сучасному етапі історії нашої країни особливе місце серед соціальних,

історичних, психологічних факторів національно-духовного відродження
зайняв фактор релігійний. В Україні, по суті, розпочався новий етап розвитку
релігійних конфесій. Він породив безліч проблем, пов'язаних з нормалізацією
релігійного життя, пошуками шляхів урегулювання міжцерковних відносин

Історія свідчить, що численні релігійні вірування і культи є продуктами суспільного

розвитку, відображають у своїх специфічних вченнях і доктринах суттєві риси різних
соціальних епох. У зв'язку з цим релігія є універсальним духовним явищем у житті
суспільства. Релігійне вірування об'єднує за допомогою догматів, моральних і духовних
цінностей певні верстви населення у ієрархічно побудовані церковні організації,
протиставляє за чітко визначеними конфесійними ознаками різні угруповання віруючих і в
контексті сучасних соціальних реформ може сприяти консолідації різних громад віруючих у
їхній боротьбі проти негативних соціальних відхилень і явищ, виконувати інші функції.

Релігія в житті суспільства

Її основні складові та соціальні функції. Як особлива система духовної діяльності людей,

релігія має власну специфічну структуру. В ній можна виділити такі основні елементи, як
релігійна свідомість, релігійні почуття, релігійний культ, релігійні організації.

Релігійна свідомість включає два взаємопов'язаних і водночас відносно самостійних рівні:

релігійні психологію та ідеологію. Релігійна психологія — це сукупність властивих масі
віруючих уявлень, почуттів, настроїв, звичок, традицій, пов'язаних із певною системою
релігійних ідей.

Релігійна ідеологія — це більш чи менш струнка система ідей, розробкою та пропагандою

яких займаються релігійні організації, професійні богослови та служителі культу. В
історичному аспекті релігійні психологія та ідеологія стають сходинками розвитку релігії.

Релігійна ідеологія в сучасних релігіях включає в себе теологію, або богослов'я, богословські
концепції економіки, політики, права, мистецтва, релігійну філософію тощо.
Найважливішою частиною релігійної ідеології є теологія. Вона формулює докази ідеї Бога,
Дає систематизований виклад релігійних поглядів на світ, людину в світі, на сенс її буття.
Джерелом ідеології кожної релігії є її святе писання (Тригатака — у буддистів, Біблія — у
християн, Коран — у мусульман та ін.). Головною соціальною функцією релігії є функція
ілюзорно-компенсаторна. Релігія для віруючого — насамперед компенсація (хай навіть
ілюзорна) усіх тягот його земного буття. У свідомості релігійної людини відбувається
перетворення тяжкої дійсності у бачення картин райського буття, ідеального світу, де
панують рівність і свобода.

Гасло, що релігія є "опіумом народу", автори ряду праць із філософії розглядали як головний
аргумент на користь заперечення релігії. Проте в сучасному суспільстві існує потреба втіхи,
зняття психологічної напруги, викликаної умовами повсякденного буття. Знищення цієї —
хай ілюзорної — компенсації було б актом жорстокості. І можна погодитися з тим, що мова
може йти не про знищення релігії, а про заміщення її іншими компенсаторами, які мають
гуманістичний зміст. Однак необхідно враховувати й інше.

   

По-перше, головна ідея кожної релігії — ідея Бога як відображення абстрактної людини —
не позбавлена гуманізму.

По-друге, глобальний гуманізм не заперечує всіх існуючих вірувань, національних традицій,

звичаїв, світорозумінь, що склалися, та ін., більше того, він їх передбачає і на них
ґрунтується. Тому, говорячи про перспективи релігії, мова може йти лише про її еволюцію.
Однією з важливих функцій релігії є функція світоглядна. Вона полягає в тому, що релігія
намагається створити власну картину світу, більш того, — власні соціально-гносеологічні
схеми вдосконалення суспільного життя, визначити місце і роль людини в системі природи
та суспільства.

Зміст релігійного світогляду — не божественний, а людський, або, краще сказати —

суспільний, незважаючи на його фантастичність.

Релігія виконує регулятивну функцію. Як будь-яка інша сфера духовної культури, вона
створює певну систему норм і цінностей, але специфіка яких полягає насамперед у
збереженні й закріпленні віри у надприродне. Цьому завданню підпорядковані не тільки
культові дії, а й сімейно-побутові стосунки, система традицій і звичок. Підкреслимо, що
релігія асимілювала багато елементів загальнолюдської моралі. А оскільки Бог, за висловом
Ф. Енгельса, є відображенням абстрактної людини, то і релігійна мораль багато в чому має
не якийсь надприродний, а людський, суспільний характер.

За певних історичних умов релігія виконує функцію інтегрування, тобто функцію

збереження і зміцнення існуючої соціальної системи. Такою, наприклад, була роль
католицизму в феодальному суспільстві, православ'я у дореволюційній Росії. Однак у ряді
випадків релігія може стати і прапором соціального протесту, як це було, наприклад, із
середньовічними єресями та сектами, з протестантизмом, прихильники якого в епоху його
зародження боролись проти феодальних порядків.

На рівні окремої релігійної організації релігія виконує інтеграційну функцію, згуртовуючи

одновірців. Однак одночасно релігія розділяє і протиставляє один одному послідовників
різних релігій, що простежується і в сучасному релігійному житті України.

Релігії притаманна також комунікативна функція, яка полягає в підтримуванні зв'язків між
віруючими шляхом створення почуття віросповідної єдності під час релігійних дій, в
особистому житті, сімейно-побутових відносинах, а також стосунках у межах різноманітних
клерикальних організацій і навіть клерикальних політичних партій.
В умовах сучасного суспільства релігія виконує, головним чином, ілюзорно-компенсаторну
функцію. Зазначимо, що, не будучи панівною формою масової свідомості, вона задовольняє
тільки особисті почуття віруючих.

Щодо світоглядної, регуляторної та комунікативної функції релігії, то в силу збереження

релігійних організацій їхні масштаби визначаються особливостями конфесійних течій і
категоріями віруючих, на яких, в свою чергу, впливає реальна дійсність.

На рівні суспільства зникає інтеграційна функція релігії: вона об'єднує лише віруючих певної
конфесії, громади і втрачає роль провідного ідейного фактора, що покликаний зміцнювати
суспільну систему.

Значення релігії в сучасному суспільному житті

Взагалі, роль релігії в суспільстві не можна оцінювати однозначно. Так, релігія відігравала
важливу культурно-історичну роль. В межах релігійних віровчень формувались єдині зразки
почуттів, думок, поведінки людей, завдяки чому релігія виступала як могутній засіб
упорядкування і збереження традицій та звичаїв. У той же час, наприклад, у царській Росії
синодальне православ'я використовувалось як засіб пригноблення трудящих мас.

Однією з історичних місій релігії, що набуває в сучасному світі все більшої актуальності, є
формування відчуття єдності людського роду, значущості неперехідних загальнолюдських
моральних норм і цінностей. Однак релігія може бути виразником зовсім інших настроїв,
зокрема фанатизму, непримиренності до людей іншої віри тощо.

Отже, вплив релігії на суспільне життя не завжди був однозначним. Характер цього впливу
може суттєво змінюватися, набувати специфічних особливостей. Соціальні функції
релігійних організацій не тотожні функціям релігії, тому що релігійні організації
включаються до загальної системи економічних, політичних та інших суспільних відносин і
виконують безліч нерелігійиих функцій.

У середні віки церква не тільки володіла монополією у сфері ідеології, а й виконувала

економічні й політичні функції. У капіталістичному суспільстві релігійні організації активно
втручаються в політичне життя, мають власну систему навчальних закладів, займаються
благодійницькою діяльністю.

Релігійні організації можуть дотримуватися й прогресивних позицій з деяких соціальних і

політичних питань. У деяких країнах Східної Європи християнські церкви сприяли боротьбі
мас проти іноземних загарбників. Монастирі в Європі протягом тривалого часу були майже
єдиними культурними центрами. Багато релігійних організацій і в наш час активно
виступають за мир, за ядерне роззброєння.

В пострадянських суспільствах релігійні організації сприяють національній ідеї. Так, в

Україні відродження національних церков йде поруч з процесами національного
відродження. Таким чином, релігія — явище багатопланове і багатозначне. Вона виникла як
результат специфічних закономірностей розвитку суспільства, і саме суспільні процеси
визначать в кінцевому підсумку її долю.

Релігія як сфера духовної культури суспільства

З'ясуємо суть зв'язку релігії та духовної культури. Філософія свого часу розробила поняття
"духовне виробництво" для характеристики виробництва ідей, знань, уявлень, художніх
цінностей. Ймовірно, саме продукти духовного виробництва в широкому розумінні й
складають елементи духовної культури.
В основі теологічних концепцій розуміння духовної культури лежить ідея щодо визначальної
ролі релігії в розвитку цивілізації та культури. Стосовно православ'я дану ідею на початку
XX ст. розвивав російський релігійний філософ П. Флоренський (1882— 1937 рр.), який
доводив, що саме релігія створює культуру, складає її зміст, виконує ті самі функції, що й
мистецтво, наука, мораль. Похідним тут є етимологічне виведення ним поняття "культура" з
слова "культ". Оскільки слово "культура" має корінь "культ", вважав православний
мислитель, то й сама культура, культурні цінності є лише похідними культу.

На дохристиянських етапах розвитку суспільства, на думку П. Флоренського, людина

орієнтує власну Діяльність на "матеріальні інтереси", розвиваючи лише матеріальну
культуру. "Одухотворятися" душа людини починає лише після Ісуса Христа. Саме з
"Богоявлення" особливого значення у духовно-історичному розвитку набуває Софія,
Божественна Премудрість, яка виводить людину зі стану "духовного сну" і забезпечує
розвиток духовної культури. П. Флоренський розробляє власну концепцію, яка здобула назву
«софоологія» де намагається висвітлити духовність людини як результат дії Софд, що є
проміжною ланкою між Богом і людиною, наближає першого до останньої і повертає
останню до першого. Він певним чином заперечував творчу діяльність людини як
справжнього творця культурних цінностей, не враховуючи динамізму історичного розвитку
культури.

Сучасні православні богослови, йдучи за Флоренським, визначають духовну культуру як

неземне, надприродне явище, обмежують її лише релігійними ідеями та морально-
релігійними вимогами. При цьому не беруться до уваги матеріальна основа культури, її
значення, нерозривна єдність матерії- альної і духовної сторін культури.

Подібна точка зору існує в католицькій та протестантській культурології. Зокрема, в

пастирській конституції, схваленій II Ватиканським собором (1962—1965 рр.),
підкреслюється, що християнське віровчення обновлює і очищує духовну культуру,
підносячи її розвиток на новий щабель. Протестантська теологія також розглядає релігію як
субстанцію духовної діяльності людини, як форму осмислення і правильного сприйняття
культурних цінностей.

У свою чергу, мусульманські культурологи називають іслам "цивілізаторською релігією" і

стверджують, що всім досягненням в науці, культурі мусульманський світ зобов'язаний
ісламу. Таким чином, наведені богословські системи вважають релігію тією єдиною
основою, лише на ґрунті якої могла виникнути і досягти висот духовна культура.

З наукової точки зору, духовна культура виступає механізмом передачі нагромаджених

суспільством різноманітних цінностей і традицій, охоплює сферу духовного виробництва,
куди входять такі форми суспільної свідомості, як філософія, мистецтво, політика, право,
етика, наука, в т. ч. релігія. Наукова концепція виходить з органічної єдності матеріальної і
духовної культури. При цьому підході переважаюча роль надається матеріальним основам
культури.

Духовній культурі властиві певні особливості: вона має історичну обумовленість, фіксує
національні особливості, включає в себе загальнолюдські цінності. Все це є характерним для
усіх феноменів духовної культури, в т. ч. для релігії, яка також створюється людством і
служить людству.

Отже, релігія є складним духовним утворенням. Зазначимо, що до недавнього часу наша

література надавала їй вкрай спрощену оцінку. Релігія визначалась як система "невіглаських"
уявлень про світ і людину.