Суспільна свідомість та її форми

Суспільна свідомість є сукупністю ідеальних форм, таких як поняття,

судження, почуття, ідеї, уявлення, теорії, які охоплюють і відтворюють
суспільне буття, які створюються людством у процесі освоєння природи і
соціальної історії.
Особливістю суспільної свідомості є те, що вона, що вона пронизуючи
індивідуальну свідомість набуває об’єктивної форми існування – в мові, науці,
філософії, соціальних нормах. Всі ці елементи духовного світу людини
існують відносно незалежно від індивідуальної свідомості і суспільного буття,
вони відносно самостійні, мають власні особливості розвитку,
упорядковуються, передаються від покоління до покоління.
У теорії пізнання враховується соціальна обумовленість свідомості.
Філософія розглядає суспільну свідомість як у пізнавальному, так і у
соціальному аспекті.
До основних форм суспільної свідомості належать:
• моральна свідомість
• політична свідомість
• правова свідомість
• естетична свідомість
• релігійна свідомість
• філософська свідомість
Важливе місце серед форм суспільної свідомості належить моральній
свідомості.
Мораль – це система норм і правил, що склалася історично і регулює
поведінку людини, її ставлення до інших людей, до суспільства в цілому і яка
підтримується силою суспільної думки, традицій і виховання.
Моральні норми мають історичний характер, немає якоїсь абстрактної,
вічної, незмінної моралі. Мораль з'явилася як відповідь на суспільну потребу
регулювання людських відносин.
Політичну свідомість розглядають як відображення політичних
відносин, політичної діяльності, що відбувається у суспільстві. Політична
свідомість включає в себе ідеологічну і психологічну сторони. Політична
ідеологія – це система поглядів, ідей, які відображають інтереси соціальних
угруповань, націй, держав.
 Правова свідомість – це сукупність поглядів, що відображають
ставлення людей до існуючого права. Правова свідомість у структурі
суспільної свідомості має місце як у сфері ідеології, так і у сфері суспільної
психології.
Естетична свідомість є особливою формою суспільної свідомості, вона
відображає об’єктивну реальність шляхом певних художніх образів.
Формування здійснюється, як правило, мистецтвом. Мистецтво – це
специфічний спосіб практично-духовного освоєння світу, в якому
відображення дійсності і вплив на людей здійснюється в формі художніх
образів. Саме цим мистецтво відрізняється від наукового пізнання, де буття
відображається в формі логічних понять і теорій.
Релігія як форма суспільної свідомості охоплює релігійну ідеологію та
релігійну психологію. Релігійна свідомість протягом історії розвитку
людства набувала багатогранних форм, відтінків, пройшовши довгий шлях
свого становлення від примітивних культів до складних релігійних систем і
основних світових релігій сучасності. Релігія має не лише соціальні, але й
психологічні, емоційно-чуттєві, моральні витоки.
Філософська свідомість полягає в тому, що вона містить у собі у якості
основного структурного елементу теоретично обґрунтований світогляд –
сукупність поглядів, оцінок, принципів, що визначають найбільш загальне
бачення світу, місця в ньому людини і, разом з тим, життєві позиції, програми
поведінки, дій людей, – який виступає інтегратором філософської свідомості.
Відображаючи практично всі соціальні відносини, що склалися у
соціумі, філософська свідомість відображає їх не безпосередньо, а
опосередковано, через інші форми суспільної свідомості – моральну,
релігійну, правову, політичну, естетичну і наукову свідомість.
Всі форми переплітаються між собою, доповнюючи за певних умов одна
одну. Характер взаємодії різних форм суспільної свідомості залежить від
конкретних історичних умов. У кожну історичну епоху одні форми можуть
посилювати свою активність, а отже, і вплив на інші форми, або, навпаки,
послаблювати.

Підготувала Бокач Наталія

ДВ-11