7 урок

1.也 yě теж, також

2.太 tài надто, занадто, дуже
3.早 zǎo рано
4.早上 zǎoshang ранок, вранці
5.每 měi кожний
6.天 tiān день, небо
7.都 dōu все, всі (узагальнююче слово після переліку
або назви об'єктів)
8.休息 xiūxi відпочивати
9.网 wǎng мережа, сіть, сітка, тенета
Inter网 Inter wǎng інтернет
10.鱼 yú риба (渔网 yúwǎng рибальські сіті, 渔 yú рибальський)
11.上午 shàngwǔ перша половина дня, до обіду
12.下午 xiàwǔ після обіду, в другій половині дня
13.中午 zhōngwǔ полудень, південь, опівдні
Коментарі до нових слів 7 уроку
也: значення ієрогліфа з часом змінилося, в давнину це, можливо, була “ємність
для вмивання”, що і зображав цей ієрогліф, пізніше це слово вийшло з ужитку, а
ієрогліф було запозичено для написання службових слів. Щодо стародавнього
значення 也, відсутня єдина точка зору, за різними версіями, це було зображення
дитини з відкритим ртом, що плаче, ручки ковша, села, деякі коментатори навіть
вважають, що це жіночі статеві органи. Але первісне значення було втрачено дуже
давно, ще в давнину, до 3 ст. до нашої ери 也 починає використовуватися як
службове слово, в якого є декілька значень, і тільки згодом 也 набуває значення
“теж”.

http://qiyuan.chaziwang.com/etymology-5205.html
 3

https://www.hanzi5.com/bishun/4e5f.html

太: видозмінений ієрогліф, додано крапку до ієрогліфа 大 «великий», згодом

значення змінилося на “надто великий”, а пізніше на “надто, дуже”.

https://www.hanzi5.com/bishun/592a.html

早: 十 «десять» 日 «сонць». Можливо, вранці, коли з'являється сонце, після нічної

темряви здається, що це не одне, а десять сонць. За іншою версією, під сонцем був
воїн у латах, коли рано вранці сонце починає світити на лати воїнів, їм час
прокидатися.

https://www.hanzi5.com/bishun/65e9.html
 4

http://qiyuan.chaziwang.com/pic/ziyuanimg/E697A9.png

https://kuaibao.qq.com/s/20190301A07OLI00?refer=spider

每: у кожної людини 人 є (або була) мати 母.

За іншою версією, в давнину це був варіант написання ієрогліфа 母, в верхній
частині- прикраси на голові жінки, в стародавніх варіантах написання верхня
частина дійсно більше схожа на прикраси і зовсім не схожа на ієрогліф 人. Але,
можливо, пізніше чи то спрощуючи ієрогліф, чи то враховуючи нове значення, що
 5

в нього з'явилося на той час, піктограму замінили на складну ідеограму (прикраси

замінили на людину), тобто ми повертаємося до першої версії.

http://qiyuan.chaziwang.com/pic/ziyuanimg/E6AF8F.png

https://www.hanzi5.com/bishun/6bcf.html

天: небо – це те, що над головою, до ієрогліфа 大 «велика» (людина) додали зверху

горизонтальну лінію, яка символізує небо.
 6

http://qiyuan.chaziwang.com/pic/ziyuanimg/E5A4A9.png

https://talkingdarcy.com/pictograph-person/

https://www.hanzi5.com/bishun/5929.html

都: ключ «місто, населений пункт» (стоїть в ієрогліфах справа, в давнину був

схожий на контури населеного пункта зверху та людину в нижній частині),
фонетичний показник 者 (також спрощений). «Місто», тому що перше значення 都
 7

– «столиця, велике місто». Для запису слова «всі» цей ієрогліф, можливо,
запозичили, тому що ці два слова звучали однаково. Але тут можна помітити
зв'язок і зі значенням: всі прагнуть потрапити до столиці.

http://qiyuan.chaziwang.com/etymology-16603.html

https://www.hanzi5.com/bishun/90fd.html

休息:
休: людина 人 під деревом 木 відпочиває 休.

https://www.youtube.com/watch?v=t5C5mXcBzDE
 8

https://www.tspweb.com/key.html

https://lh3.googleusercontent.com/proxy/

https://www.hanzi5.com/bishun/4f11.html

息：Тільки на самоті, наодинці 自 (自 “сам”) зі своєю душею 心 людина

по-справжньому може відпочити.
 9

Стародавнє значення 息 - “дихання, дихати”, воно зберігається у 息 як морфеми у

складі сталих словосполучень та складних слів і зараз. Це значення також
пояснює наявність 自 у складі ієрогліфа 息. 自 “сам” походить від ієрогліфа 鼻
“ніс” (там він також знаходиться в верхній частині), коли китайці показують на
себе, вони показують на ніс, тому ніс асоціюється зі словом “сам”. Згодом 息
набуває також значень “передихнути”, “перепочити”.

http://qiyuan.chaziwang.com/etymology-14602.html

https://www.hanzi5.com/bishun/606f.html

网: зображено сіть, хоча слово може вживатись і в переносному значенні. Цей

ієрогліф пройшов складний шлях від стародавньої піктограми до ідеофонограми,
 10

що складалася з нитки (матеріал для плетіння сітки) та фонетичного показника і,

нарешті, в результаті спрощення під час реформи у 20 столітті він знов
повертається до первісного вигляду.

http://qiyuan.chaziwang.com/etymology-43.html
Але більшість часу це була піктограма, дивлячись на стародавні варіанти цього
ієрогліфа дуже легко впізнати сіть:

http://5b0988e595225.cdn.sohucs.com/images/20180906/e70e97cdfd134cd6ab15ba97e
88f83fa.jpeg

https://cdn.mamioo.com/tit/back_hei.jpg
 11

https://encrypted-tbn0.gstatic.com/images

https://ixintu.com/sucai/7xiPVVVka.html

https://www.hanzi5.com/bishun/7f51.html
 12

鱼: це піктограма, з часом зображення трохи змінилося, в давнину ж в цьому

ієрогліфі було легко впізнати рибу.

http://qiyuan.chaziwang.com/etymology-12032.html
https://item.jd.com/10026704837890.html

https://wantubizhi.com/pic
https://www.yeshine61.com
 13

“鱼”字的金文：

http://www.zhuantizi.net/jinwen/

http://www.wz5.com/wzjw/157.html
 14

https://www.pinshiwen.com/yuexie/shuojie/20200803283308.html

http://www.jinceping.com/article/37006

https://www.hanzi5.com/bishun/9c7c.html
 15

午: в цього ієрогліфа в різні часи були різні значення, тому важко робити
висновки, що зображували стародавні китайці. В давнину це був інструмент, яким
товкли рис, пізніше його було запозичено для позначення сьомого циклічного
знаку, знаку Коня (і він дійсно схожий на зображення голови якоїсь тварини),
потім він позначав час з 11 години ранку до першої години дня. (Доба в старому
Китаї ділилася не на 24 години, а на 12 двогодинних періоди часу.)

https://www.52zhbb.com/zidian/5605.html
 16

http://www.yishuzi.com/font/288819.htm

https://www.hanzi5.com/bishun/5348.html

Слова, що позначають тривалість (як довго), стоять зразу після присудка і

називаються «додатковий член часу».
а) Підмет + присудок + тривалість + (的) + об'єкт : 我坐了五天火车。
(як довго)
б) Підмет + присудок + об'єкт + присудок (了) + тривалість : 我坐火车坐了五天。
(як довго)
Тобто, якщо ви вже поставили об'єкт зразу після присудка, доведеться
повторити присудок і тільки після цього ставити слова, що позначають тривалість.
Але час (слова, які позначають коли відбувається, відбуватиметься або
відбувалася дія) стоїть перед присудком:
Підмет + час + присудок + об'єкт
(коли) або
Час+ підмет + присудок + об'єкт
上月你没来。你早上来
 17

http://www.wz5.com/wzjw/157.html
 18

Текст
我很累。——我也很累。
你(的)父母不高。——我也不太高。
我坐火车回家。——我也坐火车。
我没有中文书。我也没有。大家都来了。我父母也来了。
我也画山水画。太好了！
(也)有好的，也有坏的。你也好，我也好，两个人都不对。
什么也不/没 ничого не = 什么都不/没……
你什么也没有。 你什么都没有。
我什么也没忘。 我什么都没忘。
你什么也不学。 你什么都不学。
我什么也没看见。 我什么都没看见。
一 лічильне слово + іменник + 也没/不……
ні одного/однієї + іменник + не ...
我一本中文书也没有。 我一本中文书都没有。你一本书也不看。我每天都看书。

这本书不太贵。我每天都休息。我也不太忙。
你累了。你太累。休息一下。我不休息。
你休息了没有？我没休息。你我都没休息。
我太忙。我忙了一天。这两天大家都很忙。
早一个月、每天中午、每五天
上午你没来。你早上来。不，我下午来。你每天都来。(这)都是我不好。
Вправи
1. Перекласти фрази:
天天早上、休火山、上网、网上、网上有、渔网、网鱼、下网、中午休息
我天天都来。中午大家都来了。大家都坐火车。看一下。大鱼小鱼都没有。
有一天中午。你是不是每天都学习中文？这个人火大。这叫什么？
下了一天雪。你忙了一天。我不开车。我也不开。
Дощовий день. В мене теж є парасолька. Всі читають книгу. Ти нічого не вчиш.
Ні, не ти. Це не дуже добре. Я теж дуже зайнятий. Я не відпочивав жодного дня.
Я нічого не зачиняв. В тебе є риба? В мене немає риби. Так, все вірно.
Доброго ранку! Ніхто не прийшов. Приходьте в першій половині дня.
не дуже красивий, надто рано, маленька риба, кожна країна, надто великий, надто
маленький, ранковий поїзд, на два місяці раніше, кожного дня вранці, на небі,
кожні два дні, шістдесят чотири дні, велика риба.
2. Підібрати пари:
а) tài, gēn, méi, gāo, dīng, qiú, xí, cǎo
梅 (дика слива), 草 (трава), 疔 (фурункул), 虯(різновид міфічного дракону), 汰
(вимивати, відсіювати), 根 (корінь), 篙 (бамбукова жердина), 螅 (цвіркун)
б) 煮、鲨鱼、峡、输、箱、间、河、财、也门人、天文学家、鱼子、午休
 19

火车开了。
обідня перерва; акула; проміжок, між; астроном; поїзд рушив; а) транспортувати,
б) програвати; річка; варити; ущелина, міжгір’я; ікра; багатство; житель Йемена;
ящик
3. Здогадайтесь, як приблизно читаються ієрогліфи:
钛(титан/-овий), 酶 (фермент), 媳 (невістка), 痕 (шрам), 搞(займатися чим-то)