Укласти конспект лекції.

Письмово висловити думку про те, яку виставу чи фільм українських

режисерів дивилися. Поділіться емоціями, викликаними переглядом
стрічки або відвідуванням театру.

Лекція 2. Театр і кіно про події 2014 – 2021 рр.: інтерпретація текстів.
Театр.
Протягом останніх десяти років і донині, український театр переживає
емансипативні процеси у своєму ставленні до форми й змісту і, з різним
ступенем успіху, намагається адаптувати до відстояних художніх кордонів
структурні зміни системи. Тенденція до активізації та професіоналізації
недержавних театрів зазнала очевидного розвитку протягом останніх п’яти
років і хронологічно збігається у своїй динаміці з періодом, відлік якого можна
вести від Революції Гідності 2013-2014 років. Найбільш успішними проєктами
цієї форми можна вважати київські театри «Дикий театр» та «PostPlayТеатр»,
харківський театр «НЄФТЬ», «Театральний простір ТЕО» в Одесі та львівський
феномен, людину-театр Сашка Браму.
В українського театру та культурного контенту загалом з’явився важливий
інструмент інтеграції у світовий контекст. Лише зараз, майже через 30 років
після проголошення незалежності, наша держава почала замислюватися над
тим, що ж знають про Україну в Євросоюзі чи США. За останній час українські
вистави, створені як у державних театрах, так і в недержавному секторі, взяли
участь у театральних фестивалях Австрії, Німеччини та Польщі.
Починаючи з 2012 року свою роботу в Україні розпочинають професійні
мережі перформативного мистецтва (ETC, EEPAP, IETM, Opera Europa). Саме
завдяки зацікавленості та підтримці представників мереж у співпраці з
українським театром було проведено два міжнародні шоу-кейси: у 2015 за
ініціативи ETC та у 2018 – IETM; реалізовано кілька лабораторно-освітніх
проєктів у партнерстві з EEPAP, проведено ряд резиденцій у Європейських
театрах для українських молодих режисерів, акторів та критиків.
 Результатом шоу-кейсу 2015 став фестиваль «Дикий схід» у Магдебурзі, де
три українські режисери (Стас Жирков, Максим Голенко та Олександра Сінчук)
поставили три сучасні українські драматургічні тексти Наталі Ворожбит, Павла
Ар’є та Тетяни Киценко. А партнерська програма ЕТС з фестивалем
ГОГОЛЬFEST є важливою та фактично єдиною в Україні програмою
міжнародних резиденцій для акторів та режисерів. Одним з результатів
програми є створення творчої колаборації британського режисера Пітера Канта
та акторів театру «ДАХ» – їх сайт-специфік вистава «Hooligan» демонструє
абсолютно новий підхід до організації та розвитку театрального проєкту.
Повернення заяложеного в колишні радянські часи поняття «патріотизму»
в останні роки набуває нових сенсів для українців, і, зокрема, театральна сцена
вже здатна запропонувати твори патріотичної тематики нового духовного
ґатунку і суспільного контексту. В них на перший план виходять суто
особистісне ставлення людини до проблеми, роздуми над своїм майбутнім,
намагання подолання розгубленості, пошук свого місця, формування
громадянської позиції, вистраждане переконання необхідності бути зі своєю
країною, захистити її, віддати життя за її свободу.
Такі актуальні соціально болючі теми якнайкраще можна висловити
засобами так званого документального театру. За велінням часу документальна
драма виявилась зараз найбільш переконливим художнім інструментом для
висвітлення сучасних тем війни, смерті, морального й фізичного травмування
особистості.
Театр про події 2014 – 2021 рр.
П’єса «Котел» Марія Старожицька. Київ.
Іловайський котел – найбільша трагедія війни на Сході України, що
сталася наприкінці серпня 2014 року. Близько трьох тисяч тих, хто потрапив в
оточення, більше тисячі загиблих, сотні пропалих безвісти. Лише один епізод
цієї страшної зради українських військових відтворений у п’єсі «Котел» зі
спогадів добровольців, бійців батальйону «Донбас», свідчень тих, хто воював
на іншому боці та рефлексій спостерігачів за подіями в соціальних мережах.
Випробування війною, смертю та коханням тісно сплели правду та домисел у
цій історії довжиною в рік.
П’єса «Безодня» Орест Огородник. Львів.
Головна ідея твору, за словами режисера, захована в самій назві. Безодня –
горя, біди й точки неповернення, чи, навпаки, безодня – любові,
взаєморозуміння та прощення. Кожен глядач матиме змогу визначити це
тлумачення для себе. «А загалом ідеться про війну, про Майдан, про Схід та
Захід України, про сім’ї, понівечені долі й незрозуміле майбутнє всіх тих
людей, кого зачепила ця війна, що триває й досі», – розповіла редактор
літературної частини Театру імені Марії Заньковецької Леся Кічура.
У грудні 2014 р. львівський балет «Життя» (керівник — заслужена
артистка України Ірина Мазур) разом із акторами театрів міста презентував
мюзикл для дітей «Незвані гості у Країні Світла», що відсилає до теми агресії
РФ проти України та особи російського президента. Головним персонажем
постановки є злий павук Павутін, який разом зі своїми сестрами — Брехнею,
Жадібністю та Заздрістю – намагається загарбати Країну Світла. Йому на заваді
стають персонажі відомих українських казок, які об’єднують зусилля і за
допомогою глядачів перемагають ворога. Сюжет казки «Незвані гості у Країні
Світла» – захоплюючий, гострий і сучасний. Вічна тема боротьби добра і зла
розкривається крізь призму реалій сьогодення.
Від кінця 2015 року працює театральний проєкт «Театр переселенця», у
якому переміщені особи розказують свої реальні історії життя на театральній
сцені. Засновниками стали Георг Жено, Олексій Карачинський, Наталя
Ворожбит та Максим Курочкін.

Кіно про події 2014–2021 рр.

З кожним роком українські режисери все більше тішать вітчизняного
глядача кількістю і якістю нових робіт.
З початку подій Євромайдану та війни на Сході України знято безліч
фільмів, що розповідають по-своєму нашу спільну історію. Багато з них зняті у
співпраці з іншими країнами, багато за підтримки Держкіно. Окрім
проукраїнських настроїв населення, закон про мовні квоти на телебаченні
значно допоміг українському кіно у виході на аудиторію. Численні перемоги
цих фільмів в номінаціях на міжнародних кінофестивалях говорять про те, що
Україну чують.
«Кіборги» (2017).
Про історію, про подвиг, про самопожертву, про батьківщину. Саме цьому
присвячений художній фільм режисера Ахтема Сеіаблаєва, який вийшов в
кінопрокат ще у 2017 році. У стрічці йдеться про добровольців та військових,
які 242 дні захищали Донецький аеропорт у вересні 2014 року. Українських
захисників самі окупанти прозвали «кіборгами» за їх відвагу та сміливість. Це
слово і стало назвою фільму. Сценарій до фільму був написаний на основі
свідчень українських військових, які обороняли Донецький аеропорт.
Детектив «Позивний „Бандерас“» (2018).
Український військовий детективний фільм режисера Зази Буадзе.
Сценарій стрічки, написаний Сергієм Дзюбою та Артемієм Кірсановим, має в
основі щоденники нацгвардійця Сергія Башкова та розповіді воїнів АТО.
Стрічка вийшла в широкий український прокат 11 жовтня 2018 року.
«Черкаси» – перший художній фільм про Воєнно-морські сили
України (2019).
Ця стрічка заснована на реальних подіях і розповідає про команду
українського тральника «Черкаси», який у 2014 році став єдиним з 13 кораблів,
що втримав український стяг на своїй щоглі на озері Донузлав під час анексії
Криму. Консультантом фільму був реальний командир тральника «Черкаси»
Юрій Федаш, а до акторського складу ввійшли моряки, які тримали оборону на
кораблі навесні 2014 року. Зйомки стрічки розпочалися у квітні 2017 року і
проходили в Очакові, Одесі та у невеличкому селі Чернігівської області.
Військова драма «Іловайськ 2014. Батальйон «Донбас» (2019).
Нещодавно частина мешканців України могла й не чути про це невелике
містечко на Донеччині. Влітку тут почались запеклі бої між українськими
силами та проросійськими бойовиками. Відтоді назва «Іловайськ» стала однією
з найкривавіших плям на карті. У 2019 році у прокат вийшов фільм режисера
Івана Тимченка «Іловайськ 2014. Батальйон Донбас», який розповідає про бої за
Іловайськ під час війни на Донбасі. Бійці батальйону, про яких розповідають
автори фільму, загинули в реальному Іловайську у 2014 році. На тлі фінальних
титрів один за одним показують їх фото: Шульц, Скіф, Самольот, Франко,
Карат, Улибка (а далі – й інші бійці батальйону, які загинули пізніше, в різний
час і за різних обставин).
«Східняк» (2019).
«Східняк» (робочі назви «Роад муві мілітарі» та «Рокада») – український
дебютний художній фільм режисера Енді Іва. Сюжет фільму базовано на
реальних подіях під час російсько-української війни (з 2014 року).
Міжнародна прем’єра стрічки відбулася 15 липня 2019 року на ОМКФ
2019. В обмежений кінопрокат в Україні стрічка вийшла 20 серпня 2020 року.
У головній ролі Богдан Бенюк, а прототипом вояка на прізвисько
«Режисер» став сам режисер Андрій Іванюк.
Фільм-антиутопія «Атлантида» (2019).
Фільм-антиутопія «Атлантида» Валентина Васяновича вийшов у світ 2019
року. У стрічці йдеться про життя України після війни. За сюжетом, на вулиці
2025 рік – пройшов рівно рік після перемоги України у війні з Росією. Але
країна стала непридатною для життя – все навколо зруйновано, а люди
почувають себе спустошеними. Однак, позитивні зміни ще чекають країну
попереду, а на фоні катастрофи зароджується справжнє кохання. Фільм знімали
в Києві та Маріуполі. Фільм був номінований на Оскар у 2021 році, а також
отримав безліч міжнародних нагород.
Драма «Погані дороги» (2020).
П’ять розбитих доріг. П’ять історій про любов, ненависть, довіру, зраду і
порушення особистих кордонів на фоні порушення кордонів державних.
«Погані дороги» – це фільм режисерки Наталії Ворожбит. До речі, саме Наталія
є сценаристкою фільму «Кіборги». Фільм складається з п’яти новел. Події
відбуваються на дорогах Сходу України протягом 2015 року. Кожна з новел
розповідає про сильні стосунки між людьми, що виникають на фоні війни.
 У 2020 році фільм «Погані дороги» отримав нагороду програми «Тиждень
критики», яка проходила в межах Венеційського кінофестивалю. А також фільм
Наталії Ворожбит висунуто на премію Оскар від України.
Сатирична комедія «Наші котики» (2020).
Ця українська неполіткоректна патріотична комедія режисера Володимира
Тихого стала рекордною в українському кінопрокаті. Стрічку про війну на
Донбасі показали у 219 кінотеатрах України, що для українського фільму стало
найвищим показником переглядів.