МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

ДВНЗ «УЖГОРОДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

СТОМАТОЛОГІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

Костенко Є.Я., Мельник В.С.

Травми молочних
і постійних зубів.

Методичні рекомендації до практичних занять

з стоматології

УЖГОРОД
Видавництво УжНУ «Говерла»
2016
 ББК 56.6
УДК 616.31
К 72

Костенко Є.Я., Мельник В.С.

Травми молочних і постійних зубів.- Методичні рекомендації до практичних
занять з стоматології. – Ужгород: Видавництво УжНУ «Говерла», 2016 р.- 32 с.

В методичних рекомендаціях викладено питання травми молочних і постійних

зубів, одного з розділів стоматологічної практики.
Авторами узагальнено сучасні вітчизняні, закордонні, власні дані діагностики,
клінічної та рентгенологічної картини травми зубів, описані методи лікування з
урахуванням сформованості кореневої системи, виду ушкодження, динаміки
посттравматичного стану зубів.
Вивчення викладеного матеріалу дозволить правильно діагностувати
травматичні пошкодження, планувати комплексну терапію і реабілітаційне
спостереження.
Призначено для студентів, лікарів-інтернів, практичних лікарів-стоматологів.

Рецензенти: д.мед.н., проф. Потапчук А.М. – завідувач кафедри

стоматології післядипломної освіти Ужгородського
національного університету.

д.мед.н., Горицький В.М. – професор кафедри

хірургічної стоматології, щелепно-лицевої хірургії та
онкостоматології Ужгородського національного
університету.

Рекомендовано до друку методичною комісією стоматологічного факультету

Ужгородського національного університету
(протокол № 8 від 29 березня 2016 року).

2
 ЗМІСТ

I. ТРАВМИ МОЛОЧНИХ ЗУБІВ………………………………………...…..…...............4

Класифікація …………………………………….........................................…..…………4
Лікування ……………………………………………………...….………..…..…………..4
Ускладнення……………………………………………………………………….…..................5
II. ТРАВМИ ПОСТІЙНИХ ЗУБІВ………………………………………….…..................6
Оцінка загального стану хворого ……………………………………………....…………7
Діагностика травми зубів ……….……………………………………………....…………7
Клінічні методи дослідження. ….……………………………………………....…………7
Додаткові методи дослідження. …...…………………………………………...................8
Класифікація (по ВООЗ) …………………………………………………………..………9
Клас I. Забій зуба з незначними структурними ушкодженнями….…………..…………9
Клас II. Неускладнений перелом коронки ………………………………………………10
Клас III. Ускладнений перелом коронки ………………………..……………………....11
Клас IV. Повний перелом коронки зуба ………………………………………………...11
Клас V. Коронково-кореневий повздовжній перелом…………………………………..12
Клас VI. Перелом кореня зуба …………………………………………………………...12
Клас VII. Вивих зуба неповний…………………………………………………………..14
Клас VIII. Повний вивих зуба ……………………………………………………………17
Тестові завдання для самоконтролю рівня теоретичних знань………….……………..21
Відповіді тестових завдань ………………..…………………………….…...................29
Перелік використаної літератури ……………………….…………………….…………30

3
 I. ТРАВМИ МОЛОЧНИХ ЗУБІВ
Травми молочних зубів найчастіше зустрічаються у віці 1-3 років. Найчастіше
пошкоджуються верхні центральні різці (70-80%), верхні бокові різці (10-20%), нижні
молочні різці (1-6%). Молочні ікла і моляри пошкоджуються рідко. Найпоширеніший
вид травми - вивихи зубів, що обумовлено високою еластичністю альвеолярної кістки
дитини.
З методів обстеження у дитини найбільш інформативними є огляд, пальпація,
визначення рухливості зубів, рентгенографія.

КЛАСИФІКАЦІЯ ТРАВМ МОЛОЧНИХ ЗУБIВ.

I .Пошкодження твердих тканин зуба або пульпи (переломи).
1. Перелом у ділянці емалі.
2. Перелом в ділянці емаль-дентин без пошкодження пульпи.
3. Перелом в ділянці емаль-дентин з пошкодженням пульпи.
4.Складний перелом коронка-корінь (косий або вертикальний) з і без
пошкодження пульпи.
5. Перелом кореня.
II. Пошкодження періодонта (вивихи).
6. Забій.
7. Підвивих.
8. Частковий вивих.
9. Повний вивих.
ЛІКУВАННЯ ТРАВМ МОЛОЧНИХ ЗУБІВ
Перелом коронки в області емалі: порожнина зуба не розкрита. Лінія
перелому закривається склоіномерним цементом або компомером, можливе
подальше покриття зуба композитами. Диспансерне спостереження.
Перелом в ділянці емаль-дентин без пошкодження пульпи. Накладення
кальційвмістного матеріалу (за показаннями), потім склоіономер або компомер,
можливо подальше покриття композитами. Диспансерне спостереження.

4
 Перелом в ділянці емаль-дентин з пошкодженням пульпи. При розкритій
порожнині зуба проводиться: вітальна ампутація або вітальна екстирпація (під
анестезією) або девітальна екстирпація. Диспансерне спостереження.
Складний перелом коронка-корінь: молочний зуб видаляється.
Перелом кореня: в молочних зубах зустрічається рідко через високу
еластичність кістки. Якщо перелом в ділянці верхньої третини кореня - призначається
щадна дієта, диспансерне спостереження. Якщо перелом в середній третині кореня зі
зміщенням або в коронковій третині кореня - зуб видаляється. У деяких випадках
допустимо видалити коронкові фрагменти кореня, а апікальний залишити, щоб не
травмувати зачаток постійного зуба під час видалення. Фрагмент кореня, який
залишився піддається резорбції або висувається. При переломі в середній третині
кореня без зміщення можливе збереження зуба і диспансерне спостереження.
Забій. Лікування не вимагає.
Підвивих. Колір коронки зуба і тверді тканини без патологічних змін. Перкусія
болюча. Рухливість зуба I-II ступеня. Лікування: при зміщенні зуба - репозиція,
щадна дієта, диспансерне спостереження. При значному зміщенні або вираженій
рухливості - видалення зуба.
Частковий вивих. При незначному вколоченні (інтрузивний вивих) або
висуненні (екструзивний вивих) - призначається щадне харчування, диспансерне
спостереження. При значному вколоченні або висуненні зуб видаляється.
Повний вивих: Молочні зуби реплантації не підлягають.

Таким чином, головним завданням в лікуванні травм молочних зубів є:

збереження розвитку зачатків постійних зубів.

Ускладнення травм молочних зубів.

I. Ускладнення в молочних зубів.
• Зміна кольору коронки.
• Облітерація кореневого каналу.
• Пульпіт.
• Періодонтит.

5
 • Одонтогенний абсцес.
• Резорбція кореня.
• Анкілоз молочного зуба.
• Неправильне положення молочного зуба.

II. Ускладнення в розвитку зачатків постійних зубів.

• Гіпоплазія емалі.
• Недорозвинення коронки (зуби Турнера).
• Недорозвинення кореня, викривлення, облітерація.
• Недорозвинення всього зачатку (одонтомоноподібне утворення).
• Зміна положення зачатку.
• Ретенція зуба.
•Фантомні зуби (залишки коренів зачатків, які продовжують
розвиватися).
• Загибель зачатку.

II. ТРАВМИ ПОСТІЙНИХ ЗУБІВ

В останні роки травми зубів зустрічаються досить часто. Це пов'язано з
зростанням криміногенної ситуації, а також активізацією інтересу дітей до
спортивних ігор. За нашими спостереженнями частота спортивної травми становить -
39,7%, побутової - 36,5% випадків. Травма зубів у хлопців зустрічається в 1,5 рази
частіше, ніж у дівчат. Найчастіше травмуються верхні медіальні різці - 60,7%.
Найчастіше травми спостерігається у дітей, що мають аномалії прикусу
(прогнатичний, відкритий). Протяжність травми залежить від сили удару та його
напряму. Так, при ударах в області підборіддя спостерігались відлам вершин горбків
жувальної групи зубів, косі та повздовжні переломи коронок.
Кожен стоматолог, який спостерігає травму зубів, повинен представляти свої
завдання: 
1.Оцінка загального стану хворого після травми.
2.Діагностика травми зубів. 

6
 3.Надання кваліфікованої медичної допомоги. 
4.Чітке оформлення медичної документації, реєстрація даних анамнезу та
обстеження, характеру проведених лікувальних заходів.

ОЦІНКА ЗАГАЛЬНОГО СТАНУ ХВОРОГО

Необхідно з'ясувати, чи немає пошкодження головного мозку в результаті
травми. Ознаками струсу головного мозку є: втрата свідомості або амнезія,
сонливість, блювання, сильний головний біль. Ознаками найтяжчого ушкодження
можуть бути: кровотеча з носа, вух, одностороннє розширення зіниці, порушення
мови, сприйняття. При наявності цих симптомів хворого необхідно негайно
госпіталізувати в спеціалізовану клініку.

ДІАГНОСТИКА ТРАВМИ ЗУБІВ

Діагностика травми зубів включає наступні етапи:
1. Збір анамнезу
2. Клінічні методи дослідження: огляд, пальпація, перкусія, термодіагностика,
контроль оклюзії.
3. Додаткові методи дослідження: електроодонтодіагностика, рентгенологічне
дослідження.
При наявності сучасного обладнання: проведення рентгенологічного
дослідження (радіовізіографії) дозволяє зробити різнобічну, точну і повну
діагностику.
При зборі анамнезу з'ясовується: коли сталася травма, обставини травми,
скарги відразу після травми і в даний час, до якого фахівця зверталися, термін між
травмою і зверненням до лікаря, яка допомога була надана, якщо втрачений
постійний зуб - де його шукати, якщо зуб знайдений - як його зберігали.
Клінічні методи дослідження.
При огляді лікар повинен визначити ступінь пошкодження: наявність тріщин
твердих тканин зуба, відколу та його рівня, зміщення зуба, перелом альвеоли,
порушення оклюзії, пошкодження навколишніх тканин.

7
 Зміна кольору зуба (рожевий, коричневий, сірий) відбувається в результаті
розриву судинно-нервового пучка і внутрішньопульпарного крововиливу,
проникнення еритроцитів в дентинні канальці і їх розпаду. Зміна кольору коронки
настає також при некрозі пульпи зуба.
При пальпації визначається рухливість зуба і його фрагментів (I ступінь -
вестибуло-оральна рухливість, II ступінь - вестибуло-оральна і медіо-дистальна, III
ступінь - вестибуло-оральна, медіо-дистальна і вертикальна). Пальпацією
визначається можливість перелому альвеолярного відростка.
Перкусія проводиться вертикальна і горизонтальна (обережно) причинного і
зубів поруч.
Термодіагностика здійснюється за показаннями. Особливо вона важлива і
доцільна після зникнення гострих симптомів.
Порушення оклюзії внаслідок травми спостерігається при зміщенні зубів, крім
альвеолярного відростка, перелому щелепи.

Додаткові методи дослідження.

Електроодонтологічне дослідження (ЕОД) проводиться при першому і в
наступні відвідування. При першому відвідуванні електропровідність пульпи
зазвичай різко знижена через її набряк, струс, пошкодження. Крім того, в
несформованих постійних зубах значення ЕОД вище, ніж в зубах з сформованими
коренями. Тому, доцільно, для оцінки стану пульпи провести порівняльну ЕОД
травмованого і не травмованого зубів. У гострому періоді при зниженні
електропровідністі пульпи ми не рекомендуємо відразу виконувати депульпіацію
зуба. Необхідне спостереження і повторне регулярне визначення ЕОД. При
відсутності розриву судинно-нервового пучка, електропровідність пульпи має
позитивну тенденцію до відновлення або відновлюється приблизно через 2 тижні.
Проведення рентгенологічного дослідження при травмі зубів обов'язкове. За
даними рентгенограми визначається положення зуба, стадія формування кореня, його
цілісність, топографія лінії перелому коронки, кореня, стан росткової зони періодонта
і т.д.

8
 КЛАСИФІКАЦІЯ ТРАВМИ ПОСТІЙНИХ ЗУБІВ У ДІТЕЙ (ВООЗ)
Клас I. Забій зуба з незначними структурними ушкодженнями (тріщини емалі)
Клас II. Неускладнений перелом коронки
Клас III. Ускладнений перелом коронки
Клас IV. Повний перелом коронки зуба
Клас V. Коронково-кореневий повздовжній перелом.
Клас VI. Перелом кореня зуба
Клас VII. Вивих зуба неповний.
Клас VIII. Повний вивих зуба
У деяких класах виділяються 2-3 типи травм в залежності від ступеня
сформованості кореневої системи:
1 тип - травма зубів з незакінченим ростом кореня зуба
2 тип - травма зубів з несформованою верхівкою кореня зуба
3 тип - травма зубів з повністю сформованою кореневою системою

КЛАС I. Забій зуба з незначними структурними ушкодженнями

Скарги: Скарг немає або слабка біль при накушуванні.
Огляд: Коронка зуба видимо не змінена, дрібні тріщини можна побачити за
допомогою освітлення зуба робочою лампою.
Пальпація: Рухливість зуба відсутня або I ступеня. Тканини, що оточують зуб,
не пошкоджені.
Перкусія: Болюча в перші дні після травми.
Термодіагностика: Позитивна.
Рентгенодіагностика: Патологічні зміни не виявляються.
ЕОД: сформованого кореня зуба - в нормі, з несформованим коренем зуба - в
межах фізіологічної норми.
Лікування: щадна дієта (виключається груба їжа). Диспансерне спостереження
через 1, 2, 3, 6 міс. (В разі з несформованим коренем зуба - до повного формування
кореня). При появі болю, збільшенні рухливості, зміні кольору зуба необхідно

9
провести ендодонтичне лікування (ампутація (екстирпація) пульпи в залежності від
ступеня сформованості кореня).

КЛАС II. Неускладнений перелом коронки зуба

Скарги: На біль від температурних подразників, косметичний дефект.
Огляд: а) Відкол тільки емалі незначний.
б) Відкол значної ділянки емалі.
в) Перелом коронки зуба в межах емалі та дентину.
Тріщини по краю відколу емалі.
Пальпація: Рухливість зуба спостерігається рідко.
Перкусія: Безболісна або слабоболісна.
Термодіагностика: Позитивна, особливо на холодний подразник.
Рентгендіагностика: Змін немає.
Лікування:
а) При мінімальному відколі емалі обережно пришліфувати його краї, покрити
зуб фторвмісним лаком.
Якщо корінь зуба не сформований, то сусідній зуб не пришліфовують, так як в
процесі формування кореня травмований зуб стане з сусіднім зубом в одну площину.
Якщо корінь зуба сформований, то під час пришліфовування потрібно
враховувати естетичний фактор. Центральні різці після пришліфовування не повинні
бути коротші бічних (можна до їх рівня). Одночасно з травмованим зубом
пришліфовується і здоровий. Одномоментно можна пришліфувати не більше 0,5 мм.
Пришліфовування при необхідності можна провести в кілька етапів протягом
декількох місяців.
б) При значному відколі емалі дефект відновити склоіономерним
пломбувальним матеріалом.
в) При переломі коронки зуба в межах емалі та дентину на місце перелому
накласти кальційвмісну прокладку, на неї - склоіономерний пломбувальний матеріал.
У випадках б), в) в подальшому виготовити тонкостінну коронку з віконцем з
вестибулярної поверхні (для контролю ЕОД).

10
 Диспансерне спостереження протягом 1 тижня, потім через 2, 4 тижні, 3 місяці
і до повного формування кореня зуба.
Коронка повинна знаходитися на зубі до повного сформування кореня. Потім її
знімають і реставрують за допомогою композиційних матеріалів або протезуванням.
Якщо коронка фіксувалася на зуб зі сформованим коренем, то через 3 місяці
диспансерного спостереження її необхідно зняти і відновити форму зуба
вищевказаним способом.
При виникненні ускладнень, загибелі пульпи необхідне ендодонтичне
лікування з врахуванням ступеня сформованості кореня (ампутація або екстирпація
пульпи).

КЛАС III. Ускладнений перелом коронки зуба.

Скарги: Болі від всіх видів подразників.
Огляд: Перелом коронки зуба з розкриттям пульпи.
Пальпація: Рухливість зуба відсутня або I, II ступінь.
Зондування: Різко болюче.
Перкусія: Слабоболюча або безболісна.
Термодіагностика: Болюча.
Рентгенодіагностика: Змін в періодонті немає або може поєднуватися з
переломом кореня зуба.
Лікування:
а) При переломі коронки з незначним (крапковим) розкриттям пульпи і
зверненням пацієнта протягом 24 годин після травми застосувати біологічний метод
зі збереженням всієї пульпи (Пульпа закривається кальційвмісними препаратами,
склоіономерним цементом і зуб покривається тонкостінною коронкою, фіксованою
на водний дентин - з метою її періодичного зняття для визначення ЕОД).
б) При зверненні пацієнта пізніше 24 годин після травми, а також при значному
пошкодженні порожнини зуба провести вітальну ампутацію (при несформованому
корені). Надалі здійснювати диспансерне спостереження до повного сформування
кореня. У разі сформованого кореня провести вітальну екстирпацію і відновити

11
коронкову частину зуба композиційним матеріалом (в наступне відвідування) або
методом протезування.

КЛАС IV. Повний відлом коронки зуба.

Скарги: відлом зуба, біль від всіх видів подразників.
Огляд: відлом коронки зуба на рівні ясеневого краю або на 1 мм нижче
ясенного краю, виступає залишок пульпи.
Рентгенодіагностика: Повна відсутність коронки зуба. Зміщення кореня зуба
немає. Можливий вертикальний перелом залишку кореня.
ЕОД: недоцільно проводити.
Лікування:
а) Вітальна екстирпація пульпи, ортопедичне відновлення коронки зуба.
б) Можливе використання коронки власного зуба: фіксація відламаної коронки
на анкерний штифт. У каналі фіксація здійснюється з використанням
склоіономерного цементу. По лінії перелому фіксація коронки додатково
проводиться з використанням композиційних матеріалів.

КЛАС V. Коронково-кореневий повздовжній перелом.

Скарги: Рухливість частини зуба. Біль на різні види подразників.
Огляд: Рухливість частини зуба. Забарвлення коронки (рожевого) кольору.
Рухливість фрагмента зуба III ступеня, порожнина зуба відкрита.
Рентгенодіагностика: Видно лінію перелому, що проходить через коронку та
корінь зуба на різну глибину.
Лікування: Знеболювання, видалення фрагмента, ендодонтичне лікування,
закріплення видаленого фрагмента на місце склоіономерним цементом або
композитом. Якщо це неможливо - ортопедичне відновлення зуба.

КЛАС VI. Перелом кореня зуба.

Поперечні переломи кореня - рідкісні і важкі наслідки травм зубів. При таких
пошкодженнях страждають цемент, дентин кореня, пульпа і періодонт. Найчастіше
така травма зустрічається у віці 12-20 років, коли корені зубів сформовані, тому що в

12
більш ранньому віці альвеолярна кістка еластична і переломи коренів у дітей
зустрічаються дуже рідко.
Скарги: Біль при накушуванні.
Огляд: Коронка зуба частіше не змінена в кольорі.
Пальпація: Рухливість зуба різного ступеня.
Перкусія: Болюча.
Рентгенодіагностика: Перелом видно відразу або через 1 тиждень (після
початку репарації). Перелом може бути 3-х типів:
1). На рівні верхівкової третини кореня.
2). На рівні середньої третини кореня.
3). На рівні коронкової третини кореня.
ЕОД: Найчастіше в межах норми.
Лікування: Знеболювання, зменшення відстані між фрагментами кореня,
шинування зуба. Диспансерне спостереження через 1 тиждень, 2 тижні, 1 місяць, 2
місяці, 6 місяців і далі через 3-6 місяців.
Описано 4 різних видів протікання загоєння перелому.
1). Проростання тканин дентину і цементу в лінію перелому. Відразу після
травми в зоні лінії перелому формується кров'яний згусток. Проліферуючі
одонтобласти і інші клітини пульпи переходять в зону перелому. Якщо немає
незворотнього пошкодження пульпи, то протягом декількох тижнів між фрагментами
утворюється дентинний місток. В лінію перелому впроваджується сполучна тканина
періодонта, що призводить до відкладення цементу, тобто у відновному процесі бере
участь як пульпа, так і періодонтальна зв'язка. На рентгенограмі: гострі краї перелому
поступово набувають закруглену форму (йде регенерація).
2). Проростання сполучної тканини періодонта в лінію перелому. Зуб чутливий,
рухливість I ступеня, рентгенологічна щілина перелому протягом тривалого часу не
змінюється. Гострі краї фрагментів в процесі фізіологічної резорбції заокруглюються.
3). Проростання сполучної тканини періодонта і кістки в лінію перелому. На
рентгенограмі лінія перелому представлена кістковоподібною структурою. Гострі
краї обох фрагментів закругляються, просвіт каналу склерозується.

13
 4). Проростання грануляційної тканини в лінію перелому кореня
(несприятливий результат - при некрозі пульпи). Зуб не реагує на ЕОД і термічні
подразники. Коронка зуба змінена в кольорі, рухливість зуба I ступені. Некроз
пульпи. Щілина перелому заповнюється грануляційною тканиною.
Достовірний діагноз некрозу пульпи після перелому кореня може бути
поставлений тільки після тривалого спостереження з контролем рентгенограмою.
Некроз пульпи підтверджується, якщо через 3-12 місяців після травми відсутні
ознаки загоєння перелому і є запальна деструкція (резорбція) в області перелому
кореня.
Таким чином, при несприятливому результаті лікування (з'явилася різко
збільшуючись рухливість зуба, збільшився простір між фрагментами кореня на
рентгенограмі, розвинувся періодонтит) слід провести:
• При 1 типі перелому кореня - ендодонтичне лікування більшого фрагмента
кореня, верхівкова третина видаляється (операція по типу резекції верхівки кореня).
• При 2-у, 3-у типі - ендодонтичне лікування всього кореня і з'єднання
фрагментів за допомогою штифта або пломбуванням склоіономерним цементом.
Подальше диспансерне спостереження.
Для успішного результату лікування необхідні 4 умови:
1. Точна репозиція фрагментів із забезпеченням тісного контакту обох
фрагментів.
2. Міцна іммобілізація фрагментів на тривалий термін (не менше 8-12 тижнів).
3. Відсутність інфікування пульпи.
4. Хороший імунітет пацієнта, який сприяє регенераційному процесу.

КЛАС VII. Неповний вивих зуба.

При цій травмі ушкоджуються тканини, що оточують зуб (періодонт, альвеола,
ясна). Даний клас травми включає 5 типів ушкоджень: струс, підвивих, інтрузивний
вивих, екструзивний вивих, бічний вивих.
Клас VII тип 1. Струс або забій зуба.
Під струсом зуба розуміється травма оточуючих його тканин. Цей тип травми
дуже схожий з травмою класу I. Різниця полягає в тому, що в класі I наслідки травми

14
відображаються на твердих тканинах зуба (тріщини) і пульпи, а при травмах VII
класу 1 типу прояви травми спостерігаються в тканинах, що оточують зуб.
Ушкодження: Набряк періодонту.
Скарги: Болі при накушуванні на зуб.
Огляд: Тверді тканини зуба без патологічних змін.
Пальпація: Рухливість зуба відсутня.
Перкусія: слабоболюча.
ЕОД: Електропровідність пульпи в межах норми або знижена.
Рентгенодіагностика: Без патологічних змін.
Лікування: Вивести зуб з оклюзії (за показаннями). Щадна дієта. Диспансерне
спостереження до повного формування кореня. Якщо корінь сформований, то
диспансерний нагляд може тривати до 2 років.
Клас VII тип 2. Підвивих зуба
Ушкодження: Частковий розрив тканин періодонта.
Скарги: Рухливість зуба, біль при накушуванні.
Огляд: Тверді тканини зуба без патологічних змін, невелика екструзія зуба (за
рахунок гематоми), кровоточивість з ясенної борозни.
Пальпація: Рухливість зуба I-II ступеня.
Перкусія: Болюча, різного ступеня вираженості.
ЕОД: Електропровідність пульпи знижена аж до повної її відсутності.
Рентгенодіагностика: Розширення періодонтальної щілини на всьому протязі.
Лікування: Шинування, щадна дієта, диспансерне спостереження до повного
формування кореня. Якщо корінь сформований, то спостереження протягом 2 років
після травми. При некрозі пульпи - ендодонтичне лікування (після зникнення
рухливості зуба). Диспансеризація.
Клас VII тип 3. інтрузивний (вколочений) вивих зуба
Ушкодження: Забій і розрив тканин періодонту, забій альвеоли, розрив тканин
пульпи та ясни.
Скарги: Зуб після травми виглядає коротшим за інші, біль в місці травми, біль в
зубі відсутній.

15
 Огляд: Вкорочення зуба за рахунок занурення в м'які тканини аж до повного
зникнення коронки. Тверді тканини зуба не пошкоджені. Колір зуба спочатку не
змінений, в подальшому змінюється.
Пальпація: Рухливість зуба відсутня.
Перкусія: слабоболюча.
ЕОД: Електропровідність пульпи різко знижена, частіше відсутня за рахунок
розриву пульпи і її некротомії.
Рентгенодіагностика: вколочення зуба, пошкодження паросткової зони,
перелом альвеоли, відсутність періодонтальної щілини.
Варіанти лікування:
а) При незначному вколоченні та збереженні життєздатності пульпи, зуб сам
переміщається на місце в міру формування кореня. У цьому випадку призначається
щадне харчування.
б) Повільна репозиція, висування зуба за допомогою ортодонтичного лікування
(еджуайс-техніка) з подальшим ендодонтичним лікуванням.
в) Одноментная репозиція - висування зуба за допомогою хірургічних щипців,
шинування, ендодонтичне лікування.
Клас VII тип 4. екструзивний вивих зуба
Ушкодження: Розрив тканин періодонту, розтягнення або розрив пульпи.
Скарги: На висування зуба після травми, рухливість зуба.
Огляд: Висування зуба, видно пришийкова частина кореня зуба. Колір зуба і
тверді тканини без патологічних змін, в подальшому може бути зміна кольору зуба.
Пальпація: Рухливість зуба III ступеня.
Перкусія: Болюча.
ЕОД: Електропровідність пульпи відсутня.
Рентгенодіагностика: Розширення періодонтальної щілини в області верхівки
кореня зуба, корінь зуба не пошкоджений.
Лікування: Репозиція зуба, шинування, ендодонтичне лікування (після
зникнення рухливості зуба). Диспансерне спостереження за станом періапікальних
тканин.
Клас VII тип 5. Бічний вивих зуба

16
 Ушкодження: Забій і розрив тканин періодонту, забій, розтягнення або розрив
пульпи, перелом стінки альвеоли, розрив ясна.
Скарги: Зміна положення зуба після травми, біль при накушуванні.
Огляд: Зуб зміщений в медіальному, дистальному, піднебінному або щічному
напрямку. Колір зуба в перші дні не змінений.
Пальпація: Рухливість зуба різного ступеня вираженості.
Перкусія: Болюча.
ЕОД: Зниження електропровідності пульпи або її повна відсутність.
Рентгенодіагностика: Тверді тканини зуба, корінь без патологічних змін.
Пошкодження альвеоли. Періодонтальна щілина розширена в області верхівки і
бічної поверхні кореня.
Лікування: Репозиція зуба, шинування. При некрозі пульпи - ендодонтичне
лікування.
КЛАС VIII. Повний вивих зуба.
Ушкодження: Розрив пульпи та тканин періодонту, втрата зуба, пошкодження
кістки альвеоли.
Огляд: Відсутність зуба (через його випадання в результаті травми) або зуб
утримується тільки круговою зв'язкою.
Лікування: Успіх реплантації вивихнутого зуба залежить від тривалості
перебування зуба поза альвеолою і умов зберігання зуба, ступеня інфікування
порожнини рота і кореня зуба. Від цих факторів залежить можливість регенерації
клітин тканин періодонту, пульпи, цементу.
При травмі слід негайно доставити хворого до фахівця-стоматолога.
Вивихнутий зуб (зуби) слід якомога швидше помістити в середовище для зберігання,
якою може служити:
• Середовище для клітинних культур, поживне клітинне середовище,
середовище для зберігання органів. Існують спеціальні бокси для зберігання зубів,
що випускаються в Німеччині і низці інших країн, що містять поживні клітинні
культури (напр. Dentosafe - фірми Medice Iserlohn).
• Фізіологічний розчин кухонної солі.
• Молоко - свіже, холодне.

17
 • Слина.
• Водопровідна вода. Володіючи гіпотонічними властивостями, не є
сприятливим середовищем для зберігання зубів.
Незворотні зміни в періодонті, цементі кореня зуба наступають при сухому
зберіганні зуба вже через 1 годину після травми. Пацієнти частіше звертаються в
більш пізні терміни, тому в клініках частіше застосовують наступні етапи лікування:
• Огляд зуба на наявність карієсу, цілісність кореня.
• Поміщення зуба в фізіологічний розчин, змивання з його поверхні забруднень.
• Видалення залишків м'яких тканин з поверхні кореня.
• Ендодонтичне лікування (екстраоральне) зуба, пломбування кореневого
каналу.
• Поміщення зуба в розчин антибіотиків на 5-10 хвилин.
• Ревізія лунки, видалення сформованого згустку крові, при переломі
альвеолярної стінки - репозиція уламків або видалення фрагментів.
• Реплантація зуба.
• Шинування зуба еджуайз-технікою на 4-8 тижнів.
• Загальна антибіотикотерапія (за показаннями) протягом 7-10 днів.
• Диспансерне спостереження під контролем рентгенограм. Спостерігається
стан кореня, періапікальних тканин.
R. Weiger, M. Kalwitzki, C. Lost пропонують наступну тактику лікування
вивихнутих зубів в залежності від способу і тривалості зберігання вивихнутого зуба і
ступеня сформованості його кореня:
I. Сухе або вологе зберігання менше 15-20 хвилин або зберігання в середовищі
для клітинних культур до 24 годин.
А) Зуби з повністю або майже сформованим коренем:
• Реплантація і шинування протягом 7-10 днів.
• Ендодонтичне лікування через 7-10 днів після реплантації з введенням
гідроксиду кальцію мінімум на 1 тиждень.
Б) Зуби з широким апексом
• Витримка зубів протягом 5 хвилин в розчині доксицикліну, тетрацикліну (1 мг
на 20 мл. 0,9% NaCl).

18
 • Первинне ендодонтичне лікування протипоказано.

II. Сухе зберігання 20-60 хвилин і зберігання в молоці або фізіологічному

розчині кухонної солі від 15 хвилин до 6 годин.
Всі зуби:
• Занурення в середовище для клітинних культур на 30 хвилин.
• Реплантація і шинування протягом 7-10 днів.
• Ендодонтичне лікування зубів із сформованим коренем або апексифікація
зубів з несформованим коренем (введення гідроксиду кальцію).

III. Сухе зберігання довше 60 хвилин.

Всі зуби:
• Повне видалення цементу кореня зуба, так як клітини вже нежиттєздатні.
• Занурення на 5 хвилин в 6% лимонну кислоту.
• Занурення на 5 хвилин в 1% розчин фториду олова.
• Занурення на 5 хвилин в розчин доксицикліну (1 мг. на 20 мл. 0,9% NaCl).
• Реплантація і шинування протягом 7-10 днів.
• Ендодонтичне лікування через 7-10 днів або екстраоральне лікування перед
реплантацією.
Додаткове системне лікування.
Всі зуби:
• Доксициклін на протязі 7-10 днів.
Автори вказують, що необхідність призначення антибіотика мінімум на 7 днів
пов'язана з антирезорбційними властивостями доксицикліну (тетрацикліну).
Амоксицилін сприяє реваскуляризаціі пульпи у зубів з несформованим коренем. При
цьому вказується небезпека призначення тетрацикліну дітям курсом понад 7 днів
через можливість фарбування зубів.
Варіанти загоєння після реплантації. 
Сприятливе загоєння закінчується протягом 4-5 місяців після реплантації: між
поверхнею кореня і альвеолярною кісткою утворюється сполучна тканина, з якої
потім утворюється здоровий періодонт. 

19
 Призупиняється поверхнева резорбція кореня: є дрібні ділянки пошкодження
кореня, які важко виявляються рентгенологічно. 
Прогресуюча запальна резорбція кореня: відбувається некроз цементу кореня і
зовнішнього дентину, що в подальшому призводить до повної запальної резорбції
кореня: на рентгенограмі видно зони деструкції (просвітлення) вздовж його
зовнішньої стінки. 
Замісна резорбція: запальний процес навколо кореня в стадії стійкої ремісії.
Резорбція кореня здійснюється одонтокластами, резорбована ділянка заміщується
кістковою тканиною. Виникає дентоальвеолярний анкілоз. На рентгенограмі при
цьому виявляється відсутність періодонтальної щілини і ділянки затемнення по
контуру кореня зуба. 
Комбінація прогресуючої запальної резорбції кореня з замісною резорбцією на
різних ділянках кореня.
Різноманіття травм зубів вимагає від лікаря точного документування всіх етапів
обстеження і лікування хворого, висококваліфікованої інтерпретації отриманих
даних. Необхідно тривале диспансерне спостереження за травмованим зубом, який
може вважатися врятованим тільки після багаторічних позитивних даних
спостереження.

20
 Тестові завдання для самоконтролю рівня теоретичних знань.

1. Хвора 12 років, звернулася зі скаргами на рухомість 12 зуба, болі під час

накушування. Ці скарги з’явилися два дні тому після травми. На внутрішньоротовій
рентгенограмі 12 зуба – поперечна смуга затемнення,
переривання контурів кореня. Який ваш діагноз?
1. Поперечний перелом кореня зуба.
2. Поздовжній перелом кореня зуба.
3. Етап формування кореня зуба.
4. Загострення хронічного періодонтиту.
5. Косий перелом кореня зуба.

2. Дівчинка 9 років, на уроці фізкультури отримала травму в ділянці центрального

зуба. Після обстеження у лікаря-стоматолога встановлено, що у дитини перелом
кореня 11 зуба в середній частині зі збереженням
життєздатності пульпи. Яке лікування показане в даному випадку?
1. Армування зуба за допомогою штифта
2. Видалення 11 зуба
3. Динамічне спостереження за станом пульпи
4. Шинування, динамічне спостереження
5. Видалення зуба, ортопедичне лікування

3. Мама хлопчика 6 років звернулась до хірурга-стоматолога зі скаргами на біль при

відкушуванні твердої їжі, біль при змиканні зубів. Зі слів мами, дитина впала та
вдарилась лицем. Втрати свідомості не було. Об'єктивно:
хлопчик активний, при огляді виявлено, що 51 зуб виступає зі зубного ряду на 5мм по
відношенню до сусідніх зубів. Рухомість 51 зуба 2-ї ступені, перкусія болюча. Ясна в
ділянці 51 зуба гіперемовані. На рентгенограмі
виявлено розширення періодонтальної щілини в ділянці 51 зуба, фізіологічна
резорбція кореня 51 зуба.
Поставте правильний діагноз.

21
1. Екструзія 51 зуба.
2. Інструзія 51 зуба
3. Повний вивих 51 зуба
4. Злам кореня 51 зуба
5. Забій 51 зуба

4. Хлопчик віком 7 років вдарився обличчям і травмував верхні передні зуби.

Об’єктивно: коронкові частини 11 та 12 зубів відсутні на 1/3. Порожнини зубів
закриті. Зондування по лінії перелому зубів і їх перкусія болісні. Слизова оболонка в
ділянці 11 та 12 зубів набрякла. Який додатковий метод дослідження доцільно
використати:
1. Візіорадіографію
2. Стоматоскопію
3. Рентгенографію
4. Ортопантомографію
5. Біопотенціалометрію

5.Дитина 8 років скаржиться на естетичний дефект та періодичний самовільний біль

протягом останньої доби. З анамнезу стало відомо, що 2 тижні тому під час падіння
отримав перелом коронки 11 зуба. Об’єктивно: косий перелом коронки 11зуба.
Сполучення з порожниною зуба відсутнє. Колір зуба незмінений. Зондування лінії
перелому коронки болісне. Температурна проба викликає різкий біль. Перкусія
безболісна. Слизова оболонка в області 11 зуба без змін. Поставте попередній діагноз.
1. Гострий серозний пульпіт
2. Загострення хронічного періодонтиту
3. Гострий гнійний пульпіт
4. Гіперемія пульпи
5. Періостит верхньої щелепи.

6.Хлопчик 14 років звернувся до стоматолога із скаргами на зміну кольору 31 зуба,

наявність нориці в області верхівки кореня 31 зуба. Із анамнезу стало

22
відомо, що у віці 9 років під час катання на ковзанах отримав травму зубів, скол
ріжучого краю коронки 31 зуба. До лікаря звернувся наступного дня. Стоматолог
зішліфував лінію відлому коронки та радив диспансерне спостереження. Повторно до
лікаря не з’являвся. Через рік зуб змінився у кольорі. Об’єктивно: 31 зуб змінений у
кольорі. Реакція на температурні подразники відсутня. Перкусія зуба безболісна. В
області верхівки кореня 31 зуба нориця із серозно-гнійним ексудатом. На
рентгенограмі відмічається розрідження кісткової тканини в області верхівки кореня
31 зуба з нечіткими контурами. Поставте попередній діагноз.
1. Гострий серозний пульпіт
2. Загострення хронічного періодонтиту
3. Хронічний гранулематозний періодонтит
4. Хронічний гранулюючий періодонтит
5. Періостит верхньої щелепи.

7. Дитина 10 років скаржиться на біль при відкушуванні твердої їжі в 12 зубі після
отриманої травми минулої доби. Об’єктивно: 12 зуб займає правильне положення у
зубній дузі, перкусія слабо болісна. На рентгенограмі патологічних змін не виявлено.
Рухливість зуба не визначена. Слизова оболонка в області 12 зуба без змін. Поставте
діагноз.
1. Струс зуба
2. Підвивих зуба
3. Вивих зуба
4. Перелом коронки зуба
5. Перелом кореня зуба.

8. Дитина 9 років звернулася до стоматолога після отриманої травми 12 зуба. Лікар

провів клінічне обстеження та рентгенологічне дослідження хворого та встановив
діагноз – струс 12 зуба. Назвіть рентгенологічні ознаки такого виду травми.
1. Звуження періодонтальної щілини у верхівки кореня зуба
2. Розширення періодонтальної щілини у верхівки кореня зуба
3. Рівномірне звуження періодонтальної щілини

23
4. Рівномірне розширення періодонтальної щілини
5. Відсутність рентгенологічних змін

9. Хлопчик віком 9 років вдарився обличчям і травмував верхні передні зуби. З

моменту травми минуло 6 годин. Дитина скаржиться на біль при накушуванні на
зуби. При об’єктивному обстеженні: коронки 12, 22 зубів знаходяться вище
оклюзіонної площини на 1/3 частину висоти коронок, визначається незначна
рухливість 12, 22, зубів. Цілісність коронок травмованих зубів збережена. Колір не
змінений. Перкусія 12, 22 зубів болісна. ЕОД = 80 мкА. На рентгенограмі
визначається інтраоклюзія 12, 22 зубів, відсутність періодонтальної щілини в
апікальній частині травмованих зубів. Визначте лікувальну тактику.
1. Видалення зуба
2. Диспансерне спостереження
3. Репозиція, шинування, подальше диспансерне спостереження з метою діагностики
функціонального стану пульпи
4. Вітальна ампутація пульпи
5. Вітальна екстирпація

10.Дитина віком 11 років, практично здорова, скаржиться на біль від термічних,

механічних подразників у 21 зубі з приводу його травматичного пошкодження 2
години тому. Об’єктивно: коронкова частина 21 зуба відсутня на 1/2, пульпа оголена,
червоного кольору, при інструментальному дослідженні різко болісна. Гарний стан
гігієни порожнини рота. КПВ+кп = 2. Рентгенологічних змін не виявлено. Виберіть
оптимальний метод лікування в даному випадку.
1. Девітальна ампутація пульпи
2. Вітальна екстирпація пульпи
3. Вітальна ампутація пульпи
4. Девітальна екстирпація пульпи
5. Біологічний метод

24
11.Дитина віком 10 років впала і вдарилась зубами об сходинки. До лікаря звернулася
наступної доби. Відзначає різкий біль від холодного. Об’єктивно: в 21зубі косий
дефект на 2/3 його коронкової частини зі значним оголенням пульпи. Зондування по
лінії відлому спричиняє різкий біль і кровоточивість. Слизова оболонка ясен у цій
ділянці дещо набрякла і гіперемійована. Який метод лікування доцільно використати
у даному випадку:
1. Вітальну ампутацію пульпи
2. Девітальну екстирпацію пульпи
3. Біологічний метод
4. Вітальну екстирпацію пульпи
5. Девітальну ампутацію пульпи

12. Клінічні ознаки забиття зуба

1) рухливість зуба I ступеня або рухливість зуба клінічно не визначається
2) рухливість зуба II ступеня
3) рухливість зуба III ступеня

13. Чутливість пульпи за даними ЕОД при травмі зуба

1) нормальна
2) знижена
3) підвищена

14. Тактика лікаря при травмі зуба

1) вивести зуб з оклюзії, динамічне спостереження
2) шинування зубів на 2-4 тижні, динамічне спостереження
3) ендодонтична терапія
4) видалення зуба

15. Клінічні ознаки при вколоченому вивиху зуба

1) рухливість зуба II-III ступеня
2) рухливості зуба немає, вкорочення видимої частини коронки зуба

25
3) збільшення видимої частини коронки зуба
4) видима частина коронки зуба не змінена 

16. Чутливість пульпи зуба (ЕОД) при вколоченому вивиху частіше

1) нормальна
2) підвищена
3) різко знижена 

17. Тактика лікаря при вколоченому вивиху молочного зуба

1) хірургічна репозиція і шинування на 2-4 тижні
2) видалення зуба
3) щадний режим харчування, протизапальна терапія, спостереження
4) витягування зуба за допомогою апарату,при некрозі пульпи ендодонтичне
лікування

18. Тактика лікаря при вколоченому вивиху постійного зуба

1) хірургічна репозиція і шинування на 2-4 тижні
2) видалення зуба
3) щадний режим харчування, протизапальна терапія, спостереження
4) витягування зуба за допомогою апарату,при некрозі пульпи ендодонтичне
лікування

19. Чутливість пульпи за даними ЕОД при неповному вивиху зуба зі зміщенням
1) нормальна
2) підвищена
3) різко знижена

20. При переломі коронки зуба в межах емалі потрібно

1) зшліфувати гострі краї дефекту
2) виготовити на зуб захисну ортодонтичну коронку

26
3) відновити дефект композиційним матеріалом 

21. При переломі коронки постійного зуба з несформованим коренем в області

дентину і емалі показано
1) ремінералізуюча терапія
2) виготовити на зуб захисну ортодонтичну коронку
3) відновити коронку композиційним матеріалом

22. При переломі коронки постійного зуба з несформованим коренем в області шийки
зуба рекомендовано
1) ампутація пульпи
2) екстирпація пульпи
3) видалення кореня зуба

 23. При переломі постійного зуба в області шийки показана

1) ампутація пульпи
2) екстирпація пульпи
3) видалення кореня зуба 

24. При переломі коронки постійного зуба з несформованим коренем та оголенням

пульпи в перші 6-12 годин показано
1) біологічний метод лікування пульпіту з одночасним захистом зуба ортодонтичною
коронкою
2) закриття лінії перелому композиційним матеріалом
3) вітальна ампутація пульпи
4) ампутація пульпи

25. При переломі коронки постійного зуба з несформованим коренем та оголенням

пульпи протягом перших 48 годин
1) провести біологічний метод лікування
2) провести вітальну ампутацію пульпи зуба

27
3) провести екстирпацію пульпи зуба 

26. При переломі коронки з оголенням пульпи зуба показана

1) ампутація пульпи
2) екстирпація пульпи
3) видалення кореня зуба 

27. При переломі кореня в середній частині при збереженні життєздатної пульпи
показано
1) шинування, динамічне спостереження
2) видалення верхньої частини кореня
3) фіксація фрагментів за допомогою штифтів
4) видалення зуба
5) динамічне спостереження за станом тканин пульпи

28. Рентгенологічні ознаки вколоченого вивиху

1) змін на рентгенограмі немає
2) у верхівки кореня зуба періодонтальна щілина «зникає»
3) періодонтальна щілина рівномірно розширена
4) періодонтальна щілина різко розширена у верхівки кореня зуба

29. Клінічні ознаки неповного вивиху зі зміщенням в оклюзійному напрямку

1) рухливості зуба немає, видима частина коронки вкорочена
2) видима частина коронки збільшена, рухливість зуба II-III ступеня
3) видима частина коронки без змін, рухливість зуба I ступеня

30. Електропровідність пульпи при бічному вивиху за даними ЕОД

1) нормальна
2) підвищена
3) різко знижена

28
 Відповіді тестових завдань

№ Код № Код № Код

питання правильної питання правильної питання правильної
відповіді відповіді відповіді
1 1 11 4 21 1
2 3 12 1 22 1
3 1 13 2 23 2
4 3 14 1 24 1
5 1 15 2 25 2
6 4 16 3 26 2
7 1 17 2 27 1
8 5 18 4 28 2
9 3 19 3 29 2
10 5 20 1 30 3

29
 Перелік використаної літератури

1. Александрова Н.М. Травмы челюстно-лицевой области /Н.М.

Александрова, П.З. Аржанцев //. М.: Медицина, 1986. – 448с.
2. Артюшкевич А.С. Воспалительные заболевания и травмы челюстно-
лицевой области. Дифференциальный диагноз, лечение: Справочник
/А.С. Артюшкевич, А.А. Герасимчук, И.Н. Ковальчук// Минск:
Беларусь, 2001. – 253с.
3. Виноградова Т.Ф. Травмы фронтальных зубов у детей /Т.Ф.
Виноградова, А.В. Винниченко// М. – 1989. – 33с.
4. Виноградова Т.Ф. Стоматология детского возраста: руководство для
врачей. М. – 1987. – С. 440-465.
5. Втулова Г.А. Тактика стоматолога при травмах зубов у детей.
Диагностика и современные методы лечения больных с переломами
челюстей и воспалительных процессов челюстно-лицевой
области /Г.А. Втулова // М. – 1973. – С. 56-58.
6. Рубахина Н.А. Рентгендиагностика в стоматологии / Н.А. Рубахина,
А.П. Аржанцев // М.:МИА,1999.– 450с.
7. Хоменко Л.А. Клинико-рентгенологическая диагностика заболеваний
зубов и пародонта у детей и подростков / Л.А. Хоменко, Е.И. Остапко,
Н.В. Биденко // Киев: «Книга плюс», 2004. – 200с.
8. Чупрынина Н.М. Травма зубов / Н.М. Чупрынина, А.И. Воложин, Н.В.
Гинали // – М.:Медицина, 1993. – 160с.
9. Andreasen J.O.: Challenges in clinical dental traumatology.// Endod. Dent.
Traumatol. 2005. – № 1. – P. 45-55.
10.Andreasen J.O., Andreasen F.M.: Textbook and colour athlas of thraumatic
injuries of the teeth. 3 aufl. / J.O. Andreasen, F.M. Andreasen//
Munskgaarol, Kopengagen, 2004. - Р. 195.

30
11.Borum M.K., Andreasen J.O.: Sequelae of trauma to primary maxillary
incisors. Complications in the primary dentition. EnoloolDent Traumatol.
2008-14. - Р. 31-44.
12.Roland Weiger, OA PD Dr. , Matthias Kalwitzki, Dr., Claus Lost Prof. Dr.
Вывихнутый зуб // Квинтэссенция 2010 - №3.- С. 39-5

31