Ku I3 M 6 PRZAnqe HCP DF LMMM LWX UF5 Odc Lo S11 U8 MH

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
Українська медична стоматологічна академія
Затверджено
на засіданні кафедри
дитячої терапевтичної стоматології з
профілактикою стоматологічних
захворювань
протокол № 1 від 28.08.2019
Зав. кафедри Каськова Л.Ф.
Перезатверджено
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
ПІД ЧАС ПІДГОТОВКИ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ
Навчальна дисципліна Дитяча терапевтична стоматологія

Модуль № 1 Карієс, некаріозні ураження, ускладнення карієсу
тимчасових і постійних зубів у дітей: клініка,
діагностика, лікування
Тема заняття № 9 Анатомо-фізіологічні особливості будови пульпи
тимчасових і постійних зубів у дітей. Етіологія,
сучасні уявлення про патогенез пульпітів
тимчасових і постійних зубах у дітей.
Класифікація пульпітів
Курс 4
Факультет Стоматологічний
Полтава
1
1. Актуальність теми: Пульпіти у дітей діагностуються як у тимчасових, так і у
постійних зубах. Кількість та різноманітність клінічних форм пульпітів залежать
від багатьох причин, а головне від особливостей анатомо-фізіологічної будови
пульпи в різні вікові періоди. Тому знання особливостей будови пульпи у
тимчасових і постійних зубах нададуть можливість лікарю вірно визначити
діагноз та обґрунтувати вибір раціонального методу лікування у кожному
конкретному випадку.
2. Конкретні цілі:
1. Знати анатомо-фізіологічні особливості будови пульпи тимчасових і постійних
зубів на різних етапах їх розвитку;
2. Вміти проводити обстеження хворого із захворюванням пульпи.
3. Вміти визначати анатомо-фізіологічні особливості будови пульпи тимчасових і
постійних зубів згідно віку пацієнта та враховувати це при визначенні
діагнозу.
4. Вміти встановити діагноз згідно класифікації пульпітів у дітей.
3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми

(міждисциплінарна інтеграція).
Дисципліни Знати Вміти
Анатомія Особливості анатомічної будови За клінічними
пульпи тимчасових та постійних рентгенологічними
зубів. Періоди розвитку даними визначити
тимчасових та постійних зубів. період розвитку зуба.
Гістологія. Особливості гістологічної будовиВизначити період
Фізіологія. пульпи зуба за періодами їх функціональної
функціональної активності. активності пульпи зуба.
Пропедевтика Методи діагностики пульпіту Володіти технікою
дитячої тимчасових та постійних зубів у діагностики пульпіту
терапевтичної дітей. тимчасових та постійних
стоматології зубів у дітей.
Дитяча Ускладнення пульпіту тимчасових За клінічними та
хірургічна та постійних зубів у дітей. рентгенологічними
стоматологія даними визначити
наявність ускладнень
пульпіту тимчасових та
постійних зубів у дітей.
4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.

4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен
засвоїти студент при підготовці до заняття:
Термін Визначення
Пульпа зуба Це рясно васкуляризована та
іннервована спеціалізована пухка
волокниста сполучна тканина, що
заповнює пульпарну камеру коронки
2
та канал кореня.
3. Гістіон Це транспортна система трофіки, в
якій зустрічаються потоки
метаболізму «кров-клітина» і
«клітина-лімфа».
4.2. Теоретичні питання до заняття:

1. Назвіть клітинний склад пульпи.
2. Назвіть періоди розвитку пульпи в постійних і тимчасових зубах.
3. Назвіть шари пульпи та їх кількість, з яких клітин вони складаються.
4. Перерахуйте основні функції пульпи.
5. Визначте які функції пульпи переважають на різних етапах розвитку.
6. Що таке «гістіон». Його функція в пульпі.
7. В якому шарі пульпи знаходяться одонтобласти і яка їх функція.
8. Назвіть анатомо-фізіологічні особливості будови пульпи тимчасових і
постійних зубів на різних етапах їх розвитку, їх вплив на етіологію, патогенез,
перебіг пульпітів у дітей.
постійних зубів згідно віку дитини.
10. Як визначити фізіологічний стан пульпи тимчасових і постійних зубів
згідно віку дитини.
11. Які особливості будови коронкової та кореневої пульпи в тимчасових зубах
12. Які фази запального процесу ви знаєте.
13. Які особливості перебігу запалення при різних формах пульпітів.
14. Які основні етіологічні чинники пульпітів ви знаєте.
15. Який патогенез різних форм пульпітів у дітей.
16. Назвіть класифікацію пульпітів у дітей.
4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:

1. Знати гістологічну будову пульпи тимчасових та постійних зубів.
2. Знати клітинний склад пульпи.
3. Знати особливості анатомо-фізіологічної будови пульпи тимчасових та
постійних зубів на різних етапах їх розвитку.
4. Вміти визначити роль пульпи в обмінних процесах в емалі та пульпі.
5. Вміти намалювати схему анатомічної будови пульпи
5. Зміст теми заняття:

Пульпа зуба – це пухка волокниста сполучна тканина, яка складається з великої
кількості судин і нервів, містить багато клітинних елементів, волокнистих
структур та міжклітинної речовини і повністю заповнює порожнину зуба (Фалін
Л.І., 1963; Биков В.Л., 1996).
Пульпа зуба утворюється із зубного сосочка, який походить з ектомезенхіми.
Розташована пульпа в порожнині зуба і повторює її зовнішні анатомічні контури;
згідно з анатомічною будовою зуба поділяється на коронкову і кореневу. Форма
пульпи практично повністю відповідає контурам порожнини зуба і кореневих
каналів. У напрямку до горбків коронки зуба знаходяться роги пульпи. В
3
однокореневих зубах коронкова пульпа повільно переходить у кореневу, а в
багатокореневих зубах між коронковою і кореневою пульпою є виражена межа.
Об’єм пульпи залежить від віку: у дітей вона масивніша, з часом її об’єм
зменшується через утворення вторинного дентину і зменшення розмірів
порожнини зуба. Саме вікові межі визначають особливості морфологічної будови
пульпи. Коренева частина пульпи відрізняється від коронкової за рахунок
переваги волокнистих структур, що робить її схожою на перицемент, з яким вона
зливається в ділянці верхівки кореня зуба. Пульпа зуба безпосередньо контактує з
періодонтом.
Пульпа зуба - рясно васкуляризована та іннервована спеціалізована пухка
волокниста сполучна тканина, що заповнює пульпарну камеру коронки та канал
кореня.
Пухка волокниста сполучна тканина, яка становить основу пульпи, утворена
клітинами і міжклітинною речовиною. Клітини пульпи включають одонтобласти і
фібробласти, в меншій кількості - макрофаги, дендритні клітини, лімфоцити,
плазматичні і огрядні клітини, малодиференційовані клітини.
Міжклітинна речовина пульпи включає колагенові волокна, занурені в основну
речовину. Колаген становить 25-30% сухої маси пульпи людини, причому його
зміст з віком збільшується. Власне колагенові волокна пульпи розташовуються в
коронці без особливої орієнтації, формуючи мережі. Ретикулярні волокна
(утворені колагеном III типу) розташовуються у вигляді сіточки по всій пульпі.
Еластичні волокна є тільки в стінці судин. Оксіталанові волокна не мають суворої
орієнтації, більш численні в периферичної частини пульпи і пов'язані з
кровоносними судинами; деякі з них проходять між одонотобластами. Основна
речовина пульпи подібно з таким пухкої волокнистої сполучної тканини: вона
містить високі концентрації глікозіногліканов (переважно гіалуронат, в меншій
мірі хондроїтин і дерматансульфат), глікопротеїнів (у тому числі фібронектин) і
води.
Коронкова і коренева пульпа мають структурні відмінності, які найбільш чітко
виражені в постійних зубах. Вони мають велике значення, визначаючи
неоднаковий характер перебігу патологічних процесів і різну тактику лікувальних
впливів.
Коронкова пульпа - дуже пухка, багатоваскуляризована та іннервована
сполучна тканина. Вона містить різноманітні клітини; розташовані в ній
одонтобласти мають призматичну або грушовидну форму і розташовуються в
кілька рядів. Цитоархітектоніка цієї частині пульпи найбільш диференційована.
Коренева пульпа містить сполучну тканину з великою кількістю колагенових
волокон і має значно більшу щільність, ніж в коронці. Ближче до апікального
отвору колагенові волокна формують щільні пучки. Коренева пульпа слабкіше
васкуляризована та іннервована, ніж коронкова, її клітинний склад менш
різноманітний, одонтобласти кубічної або сплощеної форми розташовуються в 1-
2 ряду. Проміжний шар не виражений.
Пульпа містить три розмежованих шари:
периферичний шар - утворений компактним шаром одонтобластів товщиною в
1-8 клітин, прилеглих до предентину;
проміжний (субодонтобластіческій) шар розвинений тільки у коронковій
пульпі, складається з:
4
а) зовнішньої зони (шар Вейля), яка містить численні відростки клітин, тіла
яких розташовуються у внутрішній зоні. Тут також розташовуються мережа
нервових волокон (сплетіння Рашкова) і кровоносні капіляри, які оточені
колагеновими і ретикулярними волокнами та занурені в основну речовину;
б) внутрішньої зони, яка містить фібробласти, лімфоцити,
малодиференційовані клітини, преодонтобласти, а також капілляри, мієлінові і
безміелінові волокна;
центральний шар - представлений пухкою волокнистою тканиною, яка містить
фібробласти, макрофаги, більші кровоносних і лімфатичні судини, пучки
нервових волокон.
Пульпа у різні вікові періоди зазнає значних змін. Сучасні дослідники
розглядають пульпу як рихлу сполучну тканину, при цьому кореневу пульпу при
сформованому верхівковому отворі відносять до типу щільної оформленої
волокнистої сполучної тканини з перевагою пучків колагенових волокон над
клітинними елементами. Відміна пульпи від інших видів сполучної тканини в
можливості продуктивного дентиноутворення, що завершується фізіологічною
облітерацією пульпової камери у похилому віці.
Розрізняють 6 вікових періодів у розвитку пульпи. Для молочних зубів: 1
період - розвиток функціональної активності пульпи (формування кореня зуба); 2
період – функціональної зрілості пульпи (стабілізації сформованого кореня зуба) ;
3 період – згасання функціональних можливостей пульпи (резорбція кореня зуба).
Для постійних зубів : 1 період – становлення функціональної зрілості пульпи
(формування кореня зуба); 2 період – функціональної зрілості (повністю
сформованих коренів зубів без ознак старіння); 3 період – зниження
функціональної активності пульпи (повністю сформованих коренів з ознаками
старіння зуба.
Морфологічні та функціональні відмінності пульпи у різні вікові періоди, а
також швидка зміна її будови за термін від формування до резорбції коренів
багато в чому визначає перебіг фізіологічних та патологічних процесів у пульпі.
Вікова інволюція пульпи молочних зубів виражається у зміні її анатомічної та
мікроскопічної структури, біохімії та функції.
Пульпа протягом короткого періоду підлягає значним морфологічним та
функціональним змінам, пов’язаним з різним станом коренів молочних зубів.
Гістотопографічно пульпа складається з кількох шарів: периферичного,
проміжного і центрального.
Периферичний шар утворений одонтобластами. Проміжний шар добре
розвинений тільки в коронковій частині пульпи. У зовнішній безклітинній зоні
проміжного шару (шар Вейля) знаходяться:
 короткі відростки одонтобластів;
 відростки дендритних клітин;
 колагенові волокна;
 проміжна речовина;
перфоровані капіляри;
мієлінові волокна з нервового сплетення Рашкова.
Внутрішня зона проміжного шару містить велику кількість клітин. У цій зоні
наявні ядра:
 дендритних клітин;
5
 фібробластів різних ступенів диференціювання;
 лімфоцити різного кластерного диференціювання;
 прекапіляри і посткапіляри;
 мієлінові та безмієлінові волокна.
Центральний шар складається з пухкої сполучної тканини, в якій знаходяться:
 фібробласти;
 артеріоли та венули;
 пучки нервових волокон.
Одонтобласти займають периферичне положення відносно капілярів. Потім
горизонтально розміщуються артеріоли і венули, до останніх радіально підходять
мієлінові та безмієлінові нервові волокна. Стромально-судинна частина пульпи
представлена структурно-функціональною одиницею – гістіоном.
Гістіон - це транспортна система трофіки, в якій зустрічаються потоки
метаболізму «кров-клітина» і «клітина-лімфа». У це поняття входить: ділянка
мікроциркуляторного русла з частиною сполучної тканини, що складається з
клітинних елементів фібробластичного і макрофагального ряду, «гематогенних
прибульців» (лейкоцитів), проміжної речовини, волокнистих структур і нервів.
Від чіткої збалансованості ритмів роботи цих систем залежить діяльність як
спеціалізованих структур, так і механізмів самозбереження середовища обміну за
рахунок підтримання тканинного і гуморального гомеостазу пульпи.
Пульпа виконує низку важливих функцій:
 пластичну – бере участь в утворенні дентину (за рахунок діяльності
одонтобластів);
 трофічну – забезпечує трофіку дентину (за рахунок судин);
 сенсорну – за рахунок великої кількості нервових закінчень;
 захисну і репаративну – за рахунок утворення третинного дентину, розвитку
гуморальних і клітинних реакцій, запалення.
Жива неушкоджена пульпа необхідна для виконання нормальних функцій зуба.
Депульпований зуб якийсь час може витримувати жувальне навантаження, але
стає крихким.
Пухка сполучна тканина пульпи складається з клітинних елементів,
волокнистих структур, нервів, кровоносних судин та основної міжклітинної
речовини. Як у будь-якому органі, в пульпі зуба можна умовно виділити
паренхіму і строму, що утворюють разом із судинно-нервовими елементами
систему гістіона, гомеостаз якого підтримують клітинні елементи крові –
«гематогенні прибульці».
Паренхіма представлена по-різному диференційованими одонтобластами та
їхніми відростками, а строма – судинами, нервами і сполучнотканинними
елементами.
Клітинний склад пульпи:
Одонтобласти - це термінально-диференційовані спеціалізовані клітини, які
продукують колаген І типу (волокна Ебнера) і колаген ІІІ типу (предентин); крім
того, вони беруть активну участь у мінералізації дентину.
Залежно від спеціалізації виділяють 3 варіанти одонтобластів:
 одонтоцит (низькодиференційований одонтобласт);
 дозріваючий одонтобласт;
6
 диференційований одонтобласт.
Одонтоцит – це клітина багатовідросткової форми з подовженим ядром,
розташованим горизонтально або під нахилом відносно шару предентину.
Частина відростків іде в дентин, а частина контактує з фенестрованими судинами
субодонтобластичного шару. Одонтоцити частіше знаходяться в кореневій пульпі,
серед них постійно зустрічаються фігури мітозу.
При порушенні дозрівання одонтобластів можлива трансформація їх у остеоцити
з подальшим синтезом глікозаміногліканів (ГАГ), петрифікацією та утворенням
кістковоподібних конкрементів.
Дозріваючий одонтобласт зустрічається по периферії пульпи, ближче до
дентину, утворюючи псевдобагатоядерні структури (5-6 рядів) із ядрами,
розташованими на різних рівнях відносно предентину. Один довгий відросток
одонтобласта прямує в дентин, а багато коротких – углиб пульпи. Секреторні
гранули містять матрикс колагену ІІІ типу. Короткі відростки одонтобластів
контактують із фенестрованими судинами і макрофагами. Дозріваючи
одонтобласти найчастіше зустрічаються в отворах пульпи (в ділянках переходу
коронкової пульпи в кореневу).
Диференційований одонтобласт знаходиться по самій периферії пульпи і
його довгі відростки спрямовані в дентин. Форма тіла одонтобласта може бути
або грушоподібною, або призматичною чи кубічною. Одонтобласти
грушоподібної та призматичної форм знаходяться в коронковій пульпі.
Найщільніша кількість диференційованих одонтобластів характерна для рогів
пульпи. У кореневій пульпі щільність одонтобластів набагато нижча. Форма
клітини також змінюється у зв’язку з функціональною активністю: чим вища
активність, тим вища розвинена клітина.
Зрілий одонтобласт має тіло з відростками (довгими і короткими). З обох
полюсів ядра в цитоплазмі знаходяться: апарат Гольджі, пресекреторні та
секреторні гранули. З апікального полюса гранули містятьть компоненти
колагену(преколаген І типу) і протеоглікани, а також везикули, до яких вхолить
кальцій. Апікальна частина тіла одонтобласта, звужуючись продовжується в
довгий розгалужений відросток, який входить у дентинну трубочку. Базальна
частина клітини закінчується короткими відростками, які контактують із
холінергічними закінченнями, перицитами і судинами.
Сусідні одонтобласти зв’язані між собою міжклітинними зв’язками. В
апікальній частині цитоплазма одонтобласта зафіксована замикаючими
десмосомними контактами, завдяки яким шар одонтобластів здатний виконувати
бар’єрну функцію.
Сполучна тканина гістіона пульпи презентована клітинними елементами
пухкої сполучної тканини, в основному фібробластичного ряду, що виконують
опорну і трофічну функції.
Виділяють 4 основні типи фібробластів:
 малодиференційовані;
 юні;
 зрілі;
 фіброцити.
Вони відрізняються світлооптичними, гістохімічними та ультраструктурними
ознаками.
7
Малодиференційовані фібробласти знаходяться переважно в центральному
шарі пульпи, мають спрощену організацію, характерну для ембріональних
мезенхімальних клітин.
Юні фібробласти знаходяться переважно в субодонтобластичному шарі та
мають веретеноподібну або зірчасту форму. Ці клітини вже починають
синтезувати колаген і активно секретують кислі ГАГ.
Зрілі фібробласти – найчисленніші клітини пульпи. Знаходяться у внутрішній
зоні проміжного шару, мають багатовідросткову форму, продукують колаген у
фібрилярній формі. За допомогою мерокринової секреції забезпечується вихід
синтезованого колагену з клітини на одному полюсі. Зрілий фібробласт, можливо,
здатний до проліферації.
Фіброцит регулює метаболізм та механічну стабільність волокнистого
матриксу. Синтез колагену в них різко знижений.
Міжклітинна речовина пульпи складається з колагенових волокон, занурених у
проміжну аморфну речовину. Колаген становить 25-30% сухої маси пульпи зуба
людини (це значно більше, ніж у тварин), тим більше, що його вміст із віком
підвищується. Колаген пульпи належить до І і ІІІ типів. Об’єм, який займають
колагенові волокна (колаген І типу) і ретикулярні волокна (колаген ІІІ типу), має
співвідношення 55-60 / 40-45. Синтез колагену забезпечують фібробласти.
Клітини макрофагального ряду – це фагоцитарний, секреторний і фіксований
макрофаг (дендритна клітина), лімфоцити.
Фагоцитарний макрофаг – велика відросткова клітина розміром 12-20 мкм, яка
містить велику кількість гранул, різних включень і везикул. Такий макрофаг
знаходиться поблизу посткапілярів, маючи з судинами велику кількість контактів.
З іншого боку, макрофаг анастомозує з лімфоцитами і забезпечує оновлення
пульпи шляхом захоплення та перетравлення загиблих клітин і компонентів
міжклітинної речовини.
Секреторний макрофаг має розмір 12-17мкм, овальної або веретеноподібної
форми. У цій клітині особливо добре розвинена ендоплазматична сітка (ЕПС), де
секретуються монокіни та інтерлейкіни, що забезпечують реакцію запалення,
зміну клітинних елементів, а також секрецію фактора росту фібробластів. Але
макрофагальних гранул у порівнянні з секреторним макрофагом у ньому мало.
Локалізується такий макрофаг найчастіше поблизу фібробластів і тісно з ними
взаємодіє.
Фіксований макрофаг (дендритна клітина, або клітина Лангерганса) - це
постійний компонент пульпи. Це клітини різноманітних форм із великою
кількістю розгалужених відростків, схожих на переплетені пальці. У цитоплазмі є
велика кількість піноцитозних пухирців і добре розвинений лізосомальний апарат.
Знаходиться така клітина поблизу коротких відростків одонтобластів, біля судин
у субодонтобластичному шарі, широко анастомозує з одонтобластами,
лімфоцитами і макрофагами. Дендритна клітина призначена для «виховання»
лімфоцитів, які знаходяться поміж пальцеподібних відростків її цитоплазми.
Дендритні клітини І типу стимулюють Т-хелпери, впливаючи через систему
лімфокінів на В-лімфоцити, і таким чином активуючи гуморальний імунітет.
Дендритні клітини ІІ типу впливають на Т-кілери, забезпечуючи клітинний
імунітет. Ураховуючи те, що в пульпі переважно знаходяться субпопуляції Т-
клітин, можна передбачити пріоритет імунних реакцій сповільненого типу (ГСТ -
8
гіперчутливість сповільненого типу). І тільки у період загострення –
гіперчутливості негайного типу (ГНТ). Дендритна клітина може виконувати
антигенпрезентуючу функцію і секрецію інтерлейкінів під час запалення та
алергії. Для такої клітини характерні ультраструктури у вигляді «тенісної
ракетки», які називаються тільцями Бірбека.
Макрофаги складають 8 % загальної клітинної популяції пульпи. Кількісно
дендритні клітини пульпи перевищують загальне число макрофагів у
співвідношенні 4:1. Більше їх у коронковій пульпі, особливо у рогах пульпи. За
здатністю активувати проліферацію Т-лімфоцитів дендритні клітини набагато
активніші, ніж інші макрофаги. Кількість цих клітин різко зростає при антигенній
стимуляції.
Клітини макрофагального ряду утворюють імунний бар’єр, у звичайних
умовах визначаючи фізіологічну толерантність емалі та дентину.
«Гематогенні прибульці» пульпи наглядають за кількісним і якісним складом
гістіогенних та клітинних елементів і здебільшого складаються з різних форм
лейкоцитів.
Лімфоцити наявні в нормальній пульпі в невеликій кількості, переважно в
периферичних ділянках, але кількість їх різко зростає під час запалення.
Лімфоцити пульпи належать до різних субпопуляцій Т-клітин, але з явною
перевагою клітин-хелперів. Співвідношення супресори/хелпери складає в
середньому 1:3 у молярах і 1:1,6 – у пре молярах.
Т4 – хелпери/індуктори і Т8 - супресори належать до регуляторних Т -
лімфоцитів, а Т8 - кілери - це ефекторні клітини клітинного імунітету. Вони
«впізнають» антиген і через прямий контакт або секретуючи цитотоксичні
лімфокіни виконують імунний цитоліз. Лізис клітин-мішеней відбувається
унаслідок підвищення проникності їхніх мембран та розвитком осмотичного
набряку. Т - кілери активуються або пригнічються Т- хелперами і Т -
супресорами.
В-лімфоцити в нормальній пульпі практично не зустрічаються або
зустрічаються тільки кінцеві форми, на стадії диференціювання.
В-лімфоцити беруть участь у реакціях гуморального імунітету, виступають
попередниками імуноглобулінпродукуючих клітин – плазмоцидів.
Незрілий В-лімфоцит несе мінімальну кількість поверхневих IgD, при їх
активації синтез імуноглобулінів не виникає. Зрілі В-лімфоцити – плазматичні
клітини характеризуються мінімальною кількістю мембранного IgM і
максимальною кількістю IgD, появою рецепторів до комплементу та Fc-
фрагмента імуноглобулінів, далі синтез імуноглобулінів переходить на продукцію
IgG, IgA, IgE. Їх кількість значно збільшується в пульпі під час запалення. Це
свідчить про те, що пульпа має досить слабкий гуморальний імунітет.
Нейтрофіли – клітини з невеликою тривалістю життя (кілька годин), які
належать до поліморфноядерних лейкоцитів, виконують мікрофагоцитарну
функцію та опікуються регуляцією міжклітинних взаємодій.
Кровоносна система пульпи – це система транспорту, за допомогою якої
пульпа отримує поживні речовини і звільняється від непотрібних продуктів
метаболізму. Приплив артеріальної крові до верхньої та нижньої щелеп
відбувається від задньої верхньої альвеолярної, інфраорбітальної та нижньої
альвеолярної гілок верхньощелепної артерії. Одна або кілька невеликих артерій
9
входять у пульпу через апікальний отвір зуба. Окрім того, велика кількість
дрібних судин проникає в пульпу через бокові, так звані дельтоподібні отвори. У
кореневому каналі артерії, зберігаючи магістральний тип, прямують до горбків
коронки зуба й утворюють численні розгалуження прекапілярів і капілярів,
формуючи судини рогів пульпи. У коронковій частині моляра, в ділянках
вестибулярного та лінгвального горбків, від артерій відходять численні гілки, які
йдуть до субодонтобластичного шару, утворюючи ті самі роги пульпи. У
центральній частині вони переходять у вени.
Фенестровані капіляри складають лише 4-5% загальної кількості капілярів та
розташовуються переважно біля одонтобластів. Наявність фенестрованих
капілярів пов’язують із необхідністю швидкого транспорту метаболітів до
одонтобластів при формуванні преденитну і його подальшій мінералізації.
Окрім вищезгаданих капілярів, у центральній частині пульпи зафіксовано ще й
третій тип капілярів перфоративного типу з наскрізними отворами в ендотелії та
переривчастою базальною мембраною. Відсутність останньої погіршує
диференціювання гемокапілярів від лімфатичних судин. Тому деякі автори
вважають, що лімфатична система в пульпі редукована .
Капілярна сітка між одонтобластами найрозвиненіша в період активного
дентиногенезу. При уповільненні утворення дентину капіляри зазвичай
переміщуються в центральному напрямку.
Кров із пульпарного капілярного сплетіння через посткапіляри відтікає у
венули, а з венул - у венули більшого розміру м’язового типу, які проходять по
ходу артерій.
Отже, всі вищезгадані факти свідчать, що пульпа посилено впливає на
формування, утворення і мінералізацію емалі та дентину. Вона утримує
стабільність цілої низки фізичних і хімічних властивостей емалі. Слина та кров
можуть вважатися рівноцінно важливими щодо надходження в емаль мінеральних
речовин. Гомеостатичний контроль фізико-хімічних параметрів емалі виконує
пульпа.
Пульпа - одна з тканин організму з високим рівнем метаболізму. У ній
інтенсивно відбувається тканинне дихання, а отже, зростає рівень потреби й
утилізації кисню, що забезпечується великою кількістю дихальних ферментів.
У пульпі активно відбувається вуглеводний обмін, про що свідчить висока
активність ферментів - дегідрогеназ. Розщеплення глюкози більшою мірою
проходить аеробним шляхом. Активація пентозофосфатного циклу зростає в
період активної продукції дентину одонтобластами.
У пульпі постійно відбуваються процеси синтезу РНК і білків, помітна
також висока активність різноманітних форместераз: лужної та кислої фосфатази,
глюкозо-6-фосфатази, АТФ-ази, холінестерази та інших, що головним чином
відображає високу інтенсивність метаболічних процесів.
ПЕРІОДИ РОЗВИТКУ ПУЛЬПИ
Функціональної активності пульпи ( період формування кореня зуба )
Порожнина тимчасового зуба , який прорізався, не має постійної форми та
розмірів внаслідок формування коренів. Зовнішня частина коронки зуба
прорізається вже сформованою.
Пульпа коронки у цей період рихла, масивна, відповідає незрілій
(ембріональній) сполучній тканині. У периферійному шарі одонтобласти
10
розташовані у 3–4 ряди. У центральному шарі визначаються багаточисельні
малодиференційовані клітини мезенхіми: зірчасті, веретеноподібні,
адвентиціальні. В основній аморфній речовині пульпи переважають кислі МПС,
гіалуронова кислота. Під шаром одонтобластів знаходяться преколагенові та
ретикулінові волокна. Майже не представлені колагенові волокна. У перші роки
росту зуба, коли пульпа морфологічно нагадує ембріональну тканину, пластичні
особливості пульпи особливо виражені.
Період функціональної зрілості пульпи (період стабілізації сформованого
кореня зуба)
Пульпове ложе тимчасових зубів зі сформованим коренем має відносно
стабільну форму та об’єм, корені фронтальних зубів прямі, тонкі, конусоподібні.
Канали їх малого об’єму, повторюють форму коренів, нерідко в апікальній
частині подвоєні. Апікальний отвір у стані стабільного функціонального
положення, забезпечує кровообіг та лімфообіг пульпи.
У тимчасових молярах корені розходяться, між ними знаходиться зачаток
постійного премоляра. Пульпа масивна, шар емалі та дентину тонкий. Коренева
пульпа має систему розгалужених додаткових каналів, переважно поблизу
верхівкового отвору.
Структура пульпи відмінна від структури пульпи зубів з коренями які
формуються. У центральному шарі знаходиться велика кількість зрілих
сполучнотканинних клітин – фібробластів, а також зірчасті, веретеноподібні,
адвентиціальні клітини. Шар одонтобластів виражений на всьому протязі, при
цьому в кореневій частині пульпи він тонший, ядра одонтобластів переважно
овальні.
Широкий верхівковий отвір та короткі кореневі канали забезпечують тісний
зв’язок пульпи молочних зубів з періодонтом. Це зумовлює швидкий перехід
запального процесу з пульпи на періодонт. Кровозабезпечення пульпи молочних
зубів дуже добре. Судини пульпи анастомозують між собою і через додаткові
дельтоподібні канальці кореня зуба із судинами періодонту. Пульпа іннервується
чутливими гілочками трійчастого нерва, які у складі судинно-нервового пучка
входять у верхівковий отвір кореня. На межі кореневої та коронкової пульпи
нервові волокна розгалужуються і утворюють два сплетіння –
підодонтобластичне та надодонтобластичне. Волокна надодонтобластичного
сплетіння проникають у дентинні канальці. В пульпіті молочних зубів ,на відміну
від постійних, є нервові клітини. Найбільша кількість нервових елементів та
судин у пульпі молочних зубів визначається у період сформованих коренів, тобто
у віці 2,5 – 3,5 років.
Стуктурними елементами пульпи, відповідальними за надходження поживних
речовин із капілярів пульпи у тверді тканини зуба, є відростки одонтобластів, що
надходять до дентинних канальців та досягають міжпризменних речовин емалі.
Пульпа сформованого зуба бере участь в обмінних процесах у зубі, продовжує
дентиноутворювальну функцію. В пульпі молочних зубів виникає відкладення
вторинного дентину, структура його у молочних зубах більш правильна, ніж у
постійних. Захисна функція здійснюється при наявності у пульпі гістіоцидів та
макрофагів – клітин з високою фагоцитарною активністю. Велику захисну
функцію виконує розвинута сітка кровоносних та лімфатичних судин, а також,
гіалуронова кислота.
11
Період згасання функціональних властивостейпульпи – період
розсмоктування коренів зубів
Період повністю сформованих коренів тимчасових зубів змінюється періодом
їх розсмоктування. У резорбційній зоні виникає складний обмін речовин,
результатом якого є розсмоктування кістки альвеоли молочного зуба та
одночасно новоутворення її. Провідну роль при цьому грає судинна система, що є
джерелом утворення гігантських клітин.
Пульпа молочних зубів у період розсмоктування коренів підлягає
інволюційним змінам: зменшується клітинний склад та збільшується кількість
колагенових волокон, проміжної аморфної речовини та тканинної рідини. У цей
період в пульпі виникають дистрофічні зміни – ретикулярна та жирова дистрофія,
фіброз. Частина кровоносних судин редукується, змінюються нервові елементи
пульпи. Життєздатність пульпи зберігається за рахунок резорбційного органу,
звідки надходять поживні речовини.
Таким чином, анатомо-фізіологічні особливості пульпи молочних зубів
підтверджують її високі реактивні можливості, яскраво виражені захисні
механізми, які по різному проявляються у залежності від стану кореня зуба. Так, у
період розпочатого формування коренів молочних зубів більш чітко виражена
пластична функція пульпи. У сформованому зубі на перший план виступає
трофічна функція. У період резорбції коренів молочних зубів знижується
реактивність пульпи, пригнічуються захисна та пластична функції.
Пульпа постійних зубів
Період становлення функціонального дозрівання пульпи – період формування
кореня зуба. Пульпове ложе чітко окреслене, визначаються високі верхівки рогів
пульпи. Форма коронкової частини пульпи і кореневих каналів схематично
адекватна формі зуба. Відгалуження її наскрізні канальці стінки кореневого
каналу, розташовуючись на різній висоті, формують систему додаткових каналів.
Предентин у зубах з несформованими коренями представлений широкою
смужкою однакової товщини. Одонтобласти розташовані радіально в декілька
рядів. У коронковій пульпі вони представлені великими клітинами типової форми
– грушоподібними: в кореневій пульпі клітини циліндричні, менших розмірів; у
верхівковій ділянці вони сплюснуті і нагадують фібробласти. Різновидність
одонтобластів пояснюється різними умовами розвитку цих клітин у період
раннього дентогенеза і диференційними особливостями функцій. Довгі
ниткоподібні клітинні відростки вплітаються в канальці дентину. Шар
одонтобластів у зубах з коренями, які формуються, масивний, включає 8 – 12
рядів клітин, розташовані компактно. Число клітинних рядів залежить від функції
– їх більше у місцях інтенсивного дентиногенеза і диференційними
особливостями функцій. Довгі ниткоподібні клітинні відростки вплітаються в
канальці дентину. Шар одонтобластів у зубах з коренями,які формуються,
масивний,включає 8-12 рядів клітин,розташованих компактно. Число клітинних
рядів залежить від функції – їх більше у місцях інтенсивного дентиногенезу. Шар
одонтобластів у кореневій пульпі вужче,ніж у коронковій (8-9 рядів). У
верхівковій частині каналу ОДБ мають веретеноподібну форму.
У зубах з незакінченим формуванням коренів підодонтобластичний шар
представлений рівномірно розташованими гістоцитам, фібробластами,
преодонтобластами, малодиференційними клітинами пульпи.
12
Центральна зона пульпи зубів складається з рівномірно розташованих
малодиференційних клітин мезенхіми, елементів ретикулоендотеліальної системи
(гістоцити,ендотеліальні клітини судин) і тучних клітин.
Ретикулинові волокна представлені в основному преколагенові, котрі
переходять в колагенові. Колагенові волокна в тканині пульпи мають дифузну
будову – в коронковій частині, та пучкові - в кореневій частині.
Основним етіологічним чинником пульпіту у дітей, як і у дорослих, є
мікроорганізми, що проникають у пульпу з каріозної порожнини. Це переважно
аеробні мікроорганізми або анаеробні мікроорганізми з аеробними. Окрім цього,
пульпіт може розвиватися під дією травматичних, хімічних та температурних
чинників.
Запалення - це складна реакція - відповідь організму на пошкоджуючий
чинник. Основу її становлять імунологічні, біохімічні, гістохімічні,
ультраструктурні, судинні та морфологічні тканинні реакції. Запалення пульпи
перебігає відповідно до загальних закономірностей цього патологічного процесу,
аналогічно тому, як це відбувається в інших тканинах. Різний рівень реактивності
організму дитини зумовлює характер запалення: з переважанням альтерації,
ексудації або проліферації. Це в свою чергу визначає клінічну картину запалення
пульпи - гострий чи хронічний перебіг, ексудативні, альтеративні або
проліферативні форми.
Поряд із цим має значення і природа чинника, що спричинив запалення.
Характер запалення, спричиненого інфекцією, дещо відрізняється від такого, що
виникло під впливом механічного, температурного або хімічного чинників.
Особливістю запалення, що розвинулося під дією інфекційного чинника, є те, що
на тканину пульпи діють токсини та продукти метаболізму мікроорганізмів.
Ферменти мікроорганізмів спричиняють загибель тканини пульпи, що
супроводжується утворенням продуктів її розпаду, які впливають на інші, ще
здорові ділянки пульпи. Сприяють розвиткові запалення гістамін і
гістаміноподібні речовини, лейкотоксин та інші біологічно активні сполуки.
Найчастіше пульпіт розвивається як наслідок каріозного процесу. При цьому
зміни в пульпі спостерігаються вже при гострому початковому карієсі (С.І. Вайс,
1965). Вони полягають у дегенеративних змінах периферичного шару
одонтобластів. При середньому карієсі в пульпі визначаються морфологічні
зміни, що подібні до початкових форм запалення, а саме розширення судин,
вогнищева лімфоїдна інфільтрація. При глибокому карієсі морфологічні ознаки
запального процесу в пульпі виражені ще більшою мірою
Гостре запалення в пульпі починається з уповільнення кровотоку в ділянці
подразнення, спостерігається аглютинація еритроцитів в середині судин і
крайове стояння поліморфноядерних лейкоцигів. Під впливом хемотоксичних
медіаторів лейкоцити переміщуються до ділянки ураження. При розпаді
лейкоцити виділяють у великій кількості протеолітичні ферменти, внаслідок чого
в пульпі утворюються ділянки гнійного розплавлення. Під дією
гістамінонодібних та інших біологічно активних речовин (медіаторів запалення)
підвищується проникність судин, що сприяє виходу клітин крові та плазми з
кров'яного русла у тканину пульпи. Це веде до підвищення осмотичного тиску,
розвитку гіпоксії та ацидозу в ній. Усе це зумовлює розвиток запалення,
подразнення нервових закінчень і спричиняє мимовільний біль.
13
Першою стадією гострого запалення пульпи є гіперемія. Вона
характеризується розширенням артеріол і капілярів у пульпі. Стан цей -
зворотний, якщо ліквідувати причину запалення до того, як вона досягла
інтенсивності, здатної спричинити альтерацію тканини пульпи.
Тривала дія подразнюючого чинника веде до наростання гіперемії і утворення
ексудату. Гіперемія переходить у серозне запалення - також зворотний процес
завдяки функції лімфатичної системи, що забезпечує відтік ексудату з набряклої
тканини. Якщо дія пошкоджуючих чинників триває, то уражуються стінки судин,
посилюється вихід лейкоцитів із них, утворюються мікровогнища гнійного
розплавлення пульпи, які потім зливаються - розвивається гнійне запалення.
Хронічний фіброзний пульпіт розвивається як наслідок гострого серозного
або гнійного запалення пульпи. У тимчасових зубах можливий його розвиток як
первинно-хронічного процесу. Хронічний фіброзний пульпіт характеризується
проліферацією волокнистих структур, що веде до ущільнення і склерозу пульпи.
Хронічний гіпертрофічний пульпіт - це також прояв проліферативних
процесів у гіульпі, з переважним розростанням грануляційної та молодої
сполучної тканини.
Хронічний гангренозний пульпіт найчастіше розвивається внаслідок гнійного
запалення пульпи за участю анаеробної мікрофлори (B. tusitonmsіа ін.). Розвиток
його супроводжується частковим або повним некрозом пульпи
У разі розвитку гострого запалення в пульпі відбуваються зміни, що можуть
розцінюватися як захисні, спрямовані на стримання патологічного процесу і
відновлення нормальною стану пульпи. Це здатність тканини пульпи стримувані
мікробну інвазію, особливо протягом перших 24 - 48 годин запалення; посилення
відтоку лімфи і лімфоутворення, розширення лімфатичних судин, підвищення їх
проникності, особливо в І-шу-2-гу добу. При хронічних формах запалення
стримування поширення патологічного процесу відбувається шляхом утворення
грануляційної та фіброзної тканини (Кодола М.А. та співавт., 1980).
Одним із найважливіших захисних механізмів пульпи у відповідь на каріозне
ураження твердих тканин є утворення репаративного (замісного) дентину. Що
швидше іде його утворення, тобто, що гостріший перебіг карієсу, то більше він
відрізняється за гістологічною будовою від нормального дентину. Внаслідок
утворення репаративного дентину зменшується інтенсивність проникнення в
пульпу мікроорганізмів і їх токсинів, що на деякий час захищає пульпу від
патогенного впливу.
Патоморфологічні і клінічні прояви пульпіту обумовлені віковими
особливостями біології та фізіології пульпи - особливостями її клітинного та
біохімічного складу, і пов'язаною із цим віковою реактивністю пульпи.
Класифікація пульпіту у дітей

Для класифікації пульпіту у дітей застосовується класифікація пульпітів
Київського медичного інституту (О. С. Яворська, Л. І. Урбанович,1961):
І. Госгрий пульпіт (pulpitis acuta).
1) гіперемія пульпи (hyperaemia pulpae);
2) гострий обмежений пульпіт(ри1рі1і$ acuta serosa circumscripta);
3) гострий дифузний пульпіт (pulpitis acuta serosa diffusa);
4) гострий гнійний пульпіт (pulpitis acuta purulenta);
14
5) гострий травматичний пульпіт (pulpitis acuta traumatica);
а) випадково пошкоджена ділянка пульпи під час лікування карієсу;
б) розкриття пульпи внаслідок перелому коронки зуба;
II. Хронічний пульпіт (pulpitis chronica).
1) хронічний фіброзний пульпіт (pulpitis chronica simplex, seu fibrosa);
2) хронічний гіпертрофічний пульпіт (pulpitis chronica hypertrophica);
3) хронічний гангренозний пульпіт (pulpitis chronica gangraenosa);
4) конкрементозний пульпіт (pulpitis concrementosa);
III. Пульпіт, ускладнений періодонтитом (гострим, хронічним або загостреним)
Слід зазначити, що в тимчасових зубах такі форми гострого запалення, як
гіперемія пульпи, гострий серозний обмежений пульпіт є надзвичайно
швидкоплинними і в клініці не діагностуються. Тому для тимчасових зубів
класифікація пульпітів КМІ може застосовуватись у дещо зміненому варіанті, що
відображує ті форми пульпіту тимчасових зубів, які найчастіше зустрічаються в
клініці:
Основні форми пульпіту тимчасових зубів
Пульпіт є поширеним ускладненням карієсу постійних зубів у дітей. Клінічні

прояви пульпіту залежать від періоду розвитку постійного зуба, етіологічного
чинника та імунологічної реактивності організму дитини.
Діагностика і диференційна діагностика пульпіту постійних зубів не така
складна, як тимчасових. Діти шкільного віку можуть краще визначити і
сформулювати скарги, точніше оцінити реакцію пульпи на термічні подразники,
зондування та перкусію. З метою діагностики і диференційної діагностики
пульпіту постійних зубів із сформованим коренем може застосовуватись
електрометричне дослідження пульпи — електроодонтодіагностика (ЕОД). У
постійних зубах, формування яких не закінчено, застосування ЕОД не завжди дає
об’єктивні результати.
У такому разі, щоб оцінити стан пульпи хворого зуба, необхідно попередньо
перевірити ЕОД здорового, симетрично розташованого зуба для визначення
нормальної вікової чутливості пульпи до електричного струму.
15
Запалення пульпи постійних зубів у дітей найчастіше виникає внаслідок
патогенного впливу мікроорганізмів та їх токсинів, що надходять у пульпу з
каріозної порожнини, тобто має інфекційне походження. Досить часто виникає
пульпіт травматичного походження, зумовлений ненавмисним розкриттям пульпи
під час препарування каріозної порожнини. Це зумовлено топографо-
анатомічними особливостями пульпи постійних зубів у дітей, а саме її порівняно
більшим обсягом і розташуванням її відрогів значно ближче до оклюзійної
поверхні, іноді на невеликій відстані від емалево-дентинного сполучення. Слід
пам’ятати, що в молярах верхньої щелепи більше виступають щічні роги пульпи,
а в молярах нижньої щелепи - язикові. У дітей шкільного віку гострий
травматичний пульпіт може розвинутися як наслідок гострої травми зуба
(перелом коронки, вивих зуба).
Пульпіт постійних зубів у дітей може мати токсичне походження, пов’язане з
неадекватним вибором антисептичних засобів для обробки глибокої каріозної
порожнини, токсичною дією пломбувальних матеріалів у разі застосування їх без
ізолюючих або лікувальних підкладок або порушення техніки їх використання.
Перегрівання зуба під час препарування каріозної порожнини або встановлення
металевих пломб без ізолюючих прокладок також може бути причиною пульпіту
постійних зубів у дітей, що розвивається внаслідок термічного подразнення
пульпи.
Для діагностики пульпіту постійних зубів у дітей використовують
класифікацію Київського медичного інституту (О.С. Яворська, Л.І.Урбанович,
1961)
16
Перебіг пульпіту в постійних зубах у дітей тісно пов’язаний із стадією
розвитку зуба.
На стадії несформованого кореня переважаючими в клініці є хронічний
фіброзний пульпіт, його загострення та гострий травматичний пульпіт (випадкове
оголення пульпи під час препарування каріозної порожнини).
Гострі форми пульпіту інфекційного походження в зубах із несформованим
коренем діагностуються рідко. Це пов’язано як з морфологічною та
функціональною незрілістю пульпи, так і з відсутністю умов для підвищення
тиску в порожнині зуба — в цей період зуб має широкі верхівкові отвори коренів і
широкі дентинні канальці, що сприяє відтоку ексудату з пульпи.
На стадії повністю сформованого кореня постійного зуба однаковою мірою
можуть діагностуватися і гострі, і хронічні форми запалення пульпи.
Слід зазначити, що і в цей період переважаючиму клініці є хронічі її форми
запалення пульпи, зокрема хронічний фіброзний пульпіт і загострення хронічного
фіброзного пульпіту.
Характер запалення в пульпі залежить від сили і тривалості дії етіологічного
чинника, а також від стану загальносоматичного здоров’я дитини.
Класифікація пульпітів у дітей. ( Т.Ф. Виноградова, 1976 ).
Гострі пульпіти молочних зубів:

 гострий серозний;
 гострий гнійний;
 гострий пульпіт з втягненням у процес періодонту та лімфовузлів.
Гострі пульпіти постійних зубів:

 гострий серозний частковий;
 гострий серозний загальний;
 гострий гнійний частковий;
 гострий гнійний загальний.
Хронічні пульпіти молочних та постійних зубів:

 хронічний простий;
 хронічний проліферативний;
 хронічний проліферативний гіпертрофічний;
 хронічний гангренозний.
 загострення хронічних пульпітів молочних та постійних зубів.
17
6. Матеріали для самоконтролю:
6.1. Завдання для самоконтролю (таблиці, схеми, малюнки, графіки):
1. Назвіть клітинний склад пульпи.
2. Назвіть періоди розвитку пульпи в постійних і тимчасових зубах.
3. Назвіть шари пульпи та їх кількість, з яких клітин вони складаються.
4. Перерахуйте основні функції пульпи.
5. Визначте які функції пульпи переважають на різних етапах розвитку.
6. Дайте визначення поняттю «гістіон». Назвіть його функцію в пульпі.
7. В якому шарі пульпи знаходяться одонтобласти і яка їх функція.
8. Назвіть анатомо-фізіологічні особливості будови пульпи тимчасових і постійних
зубів на різних етапах їх розвитку, їх вплив на етіологію, патогенез, перебіг
пульпітів у дітей.
9. Назвіть анатомо-фізіологічні особливості будови пульпи тимчасових і постійних
зубів згідно віку дитини.
10. Як визначити фізіологічний стан пульпи тимчасових і постійних зубів
згідно віку дитини.
11. Які особливості будови коронкової та кореневої пульпи в тимчасових зубах
12. Які фази запального процесу ви знаєте.
13. Які особливості перебігу запалення при різних формах пульпітів.
14. Які основні етіологічні чинники пульпітів ви знаєте.
15. Який патогенез різних форм пульпітів у дітей.
16. Назвіть класифікацію пульпітів у дітей.
А. Тести для самоконтролю:
1. Якого з шарів у пульпі немає:

а) периферичний
б) субодонтобластичний
в) внутрішній
г) проміжний
д) центральний
2. Які клітини входять до центрального шару пульпи:

а) фібробласти
б) цементобласти
в) м’язові клітини
г) плазматичні клітини
д) лімфоцити.
3. Які клітини входять до периферичного шару пульпи:

а) фібробласти
б) цементобласти
в) одонтобласти
г) плазматичні клітини
д) лімфоцити
18
4. Для старіння пульпи не характерним є:
а) зменшенням розміру порожнини зуба
б) збільшенням розміру порожнини зуба
в) зниження активності клітин
г) фіброз
д) сітчаста дистрофія
5. Які мікроорганізми найчастіше викликають запалення в пульпі:

а) актиноміцети
б) диплококи
в) лактобактерії
г) стпрептококи
д) стафілококи
6. Які клітини знаходяться під периферичним шаром пульпи:

а) гістіоцити
б) одонтобласти
в) довгі відростки однтобластів
г) тіла одонтобластів
д) фібробласти
7. Пульпа представляє собою пухку сполучну тканину, що складається з:

а) основної речовини, судин і нервів
б) клітинних, волокнистих елементів, основної речовини, судин і нервів
в) судин, нервів, клітинних і волокнистих елементів
г) основної речовини й нервів
д) основної речовини, клітинних елементів
8. Яку кількість воли містить дентин:

а) 3%
б) 10%
в) 15%
г) 20%
д) 40%
9. Які клітини відсутні у складі пульпи:

а) одонтобласти
б) фібробласти
в) лімфоцити
г) макрофаги
д) енамелобласти
10. Яка кількість шарів у пульпі:

а) 2
б) 3
в) 4
19
г) 5
д) 6
11. Де знаходиться велика кількість нервових волокон пульпи у вигляді сплетінь:

а) центральному шарі
б) периферичному шарі
в) субодонтобластичній зоні
г) пульпоперіодонтальній зоні
д) по дентинно-емалевому з'єднанню
12. Коли утворюється первинний дентин:

а) одразу після прорізування зуба
б) в період формування зуба до його прорізування
в) в період вторинної мінералізації
г) в період первинної мінералізації
д) у відповідь на дію подразника
13. Де найчастіше утворюється замісний дентин:

а) всі відповіді вірні
б) уздовж емалево-дентинної межі
в) локально, у місці безпосереднього подразнення пульпи
г) дифузно, уздовж периметра пульпової камери
д) немає вірної відповіді
14. Які волокна знаходяться в дентинних канальцях:

а) Томса
б) Корфа
в) Ебнера
г) Корфа та Ебнера
д) Томса та Корфа
15. Яка кількість шарів у пульпі:

а) 1
б) 2
в) 3
г) 4
д) 5
16. Які клітини пульпи здійснюють її захисну функцію здійснюється:

а) енамелобласти
б) макрофаги
в) одонтобласти
г) фібробласти
д) ендотеліоцити
17. Яка функція в пульпі сформованого зуба виступає на перший план:

20
а) пластична функція
б) трофічна функція
в) резорбтивна функція
г) захистна
д) секретуюча
18. Скільки шарів одонтобластів існує в період становлення функціональної зрілості

коронкової пульпи постійних зубів:
а) 3-4 рядів
б) 4-5 рядів,
в) 8-9 рядів
г) 8-12 рядів
д) 9-14 рядів
19. Чим обумовлено більш швидку появу пульпіту у дітей в тимчасових зубах
внаслідок каріозного процесу:
а) широкими дентинними канальцями, недостатньою мінералізацією дентину,
тонким шаром дентину
б) великою кількістю клітинних елементів і основної речовини
в) малою кількістю колагенових волокон у пульпі
г) недостатньою мінералізацією дентину
д) розвиненою мережею кровоносних і лімфатичних судин
20. Чим обумовлений більш швидкий перебіг пульпіту у дітей в тимчасових зубах:
а) великою кількістю клітинних елементів, розвиненою мережею кровоносних і
лімфатичних судин
б) великою кількістю основної речовини
в) великою кількістю колагенових волокон у пульпі
г) недостатньою мінералізацією дентину
д) широкими дентинними канальцями
21. В етіології пульпіту основну роль відіграють

а) фузобактеріі
б) спірохети
в) стрептококи
г) лактобактерії
д) стафілококи
22. Форма пульпіту, при якій каріозна порожнина заповнена пухкою кровоточащою
тканиною :
а) гострий дифузний пульпіт
б) хронічний фіброзний
в) хронічний гангренозний
г) хронічний гіпертрофічний
д) гострий обмежений пульпіт
21
23. Яка з форма пульпіту, найбільш часто виявляється при плановій санації
порожнини рота у дітей:
а) гострий серозний
б) гострий гнійний
в) хронічний гангренозний
г) хронічний простий
д) хронічний гіпертрофічний
24. Який з пульпітів відсутній у класифікації пульпітів Т.Ф.Виноградової;

а) хронічний простий пульпіт
б) хронічний конкременторний пульпіт
в) хронічний проліферативний пульпіт
г) хронічний гангренозний пульпіт
д) хронічний проліферативний гіпертрофічний пульпіт
Б. Задачі для самоконтролю:

1. Дівчинка 6 років скаржиться на тривалі напади болю пульсуючого й ірадіюючого
характеру, який посилюється від теплої їжі та вночі. Біль з’явився 2 дня тому.
Об'єктивно: в 85 на жувальній поверхні каріозна порожнина в межах
біляпульпарного дентину, що не сполучається з порожниною зуба. Зондування дна
супроводжується розкриттям порожнини зуба з виділенням краплини гною.
Термодіагностика на гаряче різко болісна, тривала. Перкусія зуба - чутлива, при
натисканні на зуб дитина болю не відчуває. Слизова оболонка в проекції коренів не
змінена, рентгенологічних змін у цій ділянці немає. Встановіть діагноз:
1. Гострий гнійний пульпіт
2. Гострий серозний періодонтит
3. Хронічний гангренозний пульпіт
4. Гострий дифузний пульпіт
5. Гострий глибокий карієс
2. Хлопчик 7 років скаржиться на тривалі напади болю, який різко посилюється під
дією холоду та у ночі. Біль з’явився напередодні у вечорі. Дитина капризує, погано
спить. Об'єктивно: в 55 виявлена каріозна порожнина в межах біляпульпарного
дентину, що не сполучається з порожниною зуба, Дентин розм'якшений, світлий.
Зондування, реакція на холодовий подразник різко болісна, тривала. Перкусія зуба
безболісна. Слизова оболонка в проекції коренів не змінена, рентгенологічних змін у
цій ділянці немає. Встановіть діагноз:
3. Дитина 6,5 років скаржиться на ниючий біль під час їжі у зубі на нижній щелепі
праворуч, який поволі зникає. Зуб раніше болів у ночі. Об'єктивно: на дистальній
контактній поверхні 84 зуба глибока каріозна порожнина, яка сполучається з
22
порожниною зуба. Порожнина заповнена розм'якшеним, слабо пігментованим
дентином. Зондування спричиняє тривалий біль та незначну кровоточивість. Реакція
на холодовий подразник викликає тривалий біль. Перкусія зуба безболісна.
Встановіть діагноз:
1. Хронічний фіброзний пульпіт
4. Хронічний гіпертрофічний пульпіт
Алгоритм рішення задач:

1. Дівчинка 6 років скаржиться на тривалі напади болю пульсуючого й ірадіюючого
характеру, який посилюється від теплої їжі та вночі. Біль з’явився 2 дня тому.
Об'єктивно: в 85 на жувальній поверхні каріозна порожнина в межах
біляпульпарного дентину, що не сполучається з порожниною зуба. Зондування дна
супроводжується розкриттям порожнини зуба з виділенням краплини гною.
Термодіагностика на гаряче різко болісна, тривала. Перкусія зуба - чутлива, при
натисканні на зуб дитина болю не відчуває. Слизова оболонка в проекції коренів не
змінена, рентгенологічних змін у цій ділянці немає. Встановіть діагноз:
Алгоритм розв’язання задачі №1:

1. Зверніть увагу на скарги дитини (тривалі напади болю пульсуючого й
ірадіюючого характеру, який посилюється від гарячої їжі та вночі)
2. Зверніть увагу на анамнез пацієнта (біль з’явився 2 дня тому).
3. Зверніть увагу на вік пацієнта (6 років, 85 зуб).
4. Зверніть увагу на об’єктивні дані (порожнина в межах біляпульпарного дентину,
що не сполучається з порожниною зуба,зондування дна супроводжується
розкриттям порожнини зуба з виділенням краплини гною. Термодіагностика на
гаряче різко болісна, тривала. Перкусія зуба - чутлива, при натисканні на зуб дитина
болю не відчуває. Слизова оболонка в проекції коренів не зінена, рентгенологічних
змін у цій ділянці немає).
5. Встановіть діагноз
2. Хлопчик 7 років скаржиться на тривалі напади болю, який різко посилюється під
дією холоду та у ночі. Біль з’явився напередодні у вечорі. Дитина капризує, погано
спить. Об'єктивно: в 55 виявлена каріозна порожнина в межах біляпульпарного
дентину, що не сполучається з порожниною зуба, Дентин розм'якшений, світлий.
Зондування, реакція на холодовий подразник різко болісна, тривала. Перкусія зуба
безболісна. Слизова оболонка в проекції коренів не змінена, рентгенологічних змін у
цій ділянці немає. Встановіть діагноз:
23

1. Зверніть увагу на скарги дитини (на тривалі напади болю, який різко
посилюється під дією холоду та у ночі. Дитина капризує, погано спить).
2. Зверніть увагу на анамнез пацієнта (біль з’явився напередодні у вечорі).
3. Зверніть увагу на вік пацієнта (7 років, 55 зуб).
4. Зверніть увагу на об’єктивні дані (порожнина в межах біляпульпарного дентину,
що не сполучається з порожниною зуба, зондування дна, реакція на холодовий
подразник різко болісна, тривала. Перкусія зуба безболісна. Слизова оболонка в
проекції коренів не змінена, рентгенологічних змін у цій ділянці немає).
5. Встановіть діагноз:
3. Дитина 6,5 років скаржиться на ниючий біль під час їжі у зубі на нижній щелепі
праворуч, який поволі зникає. Зуб раніше болів у ночі. Об'єктивно: на дистальній
контактній поверхні 84 зуба глибока каріозна порожнина, яка сполучається з
порожниною зуба. Порожнина заповнена розм'якшеним, слабо пігментованим
дентином. Зондування спричиняє тривалий біль та незначну кровоточивість. Реакція
на холодовий подразник викликає тривалий біль. Перкусія зуба безболісна.
Встановіть діагноз:
6. Хронічний фіброзний пульпіт
9. Хронічний гіпертрофічний пульпіт

1. Зверніть увагу на скарги дитини (на ниючий біль під час їжі у зубі на нижній
щелепі праворуч, який поволі зникає).
2. Зверніть увагу на анамнез пацієнта (зуб раніше болів у ночі.).
3. Зверніть увагу на вік пацієнта (6,5 років, 84 зуб).
4. Зверніть увагу на об’єктивні дані (на дистальній контактній поверхні 84 зуба
глибока каріозна порожнина, яка сполучається з порожниною зуба. Порожнина
заповнена розм'якшеним, слабо пігментованим дентином. Зондування спричиняє
тривалий біль та незначну кровоточивість. Реакція на холодовий подразник
викликає тривалий біль. Перкусія зуба безболісна).
5. Встановіть діагноз:
7. Література.
Основна:
1. Терапевтична стоматологія дитячого віку Том 1: підруч./ Л.О. Хоменко,
Ю.Б.Чайковський, Н.І.Смоляр [та ін.]; за ред. проф. Л.О. Хоменко. – К.: Книга плюс,
2014.- 432 с.
24
Ю.Б.Чайковський, О.В. Савичук [та ін.]; за ред. проф. Л.О. Хоменко. – К.: Книга
плюс, 2016.- 328 с.
3. Терапевтична стоматологія дитячого віку: Підручник /Л. О. Хоменко, О. І.
Остапенко, О.І. Кононович та ін. / За ред. Л.О. Хоменко. - К.: Книга плюс, 1999.
- 528 с.
4. Лекційний матеріал кафедри.
5. Методичні вказівки.
Додаткова:
1. Авраменко В.И. Разработка показаний к сохранению пульпи временных зубов
при различном течении кариеса: Автореф. диссертации канд. мед. наук. – Казань,
1987. – 21 с.
2. Воспалительные заболевания в челюстно-лицевой области у детей / В.В.
Рогинский, А.И. Воложин, В.А. Вайлерт и др. /Под ред. В.В. Рогинского.-М.:
Детстомиздат, 1998. -272 с.
3. Дельцова 01, Чайковський Ю Б., Геращенко С.Б. Гістологія та ембріогенез
органів ротової порожнини - Ів-Фр. Вік, 1994. - 96 с
4. Іванов В.С., Урбанович Л.И., Бережной В.П. Воспаление пульпы зуба. – М.:
Медицина, 1990. – 128 с.
5. Ковылина О.С., Чернухова Г.М., Пугутень В.В. Методы рентгенологического
обследования детей при хроническом пульпите молочних зубов // Материалы 1-й
респ. конф. «Стоматология и здоровъе ребёнка»: - М.:ММСИ, 1996. - С. 23-25.
6. Марченко А.И., Кононович Е.Ф., Солнцева Г.А. / Фармакотерапия в
стоматологии. - К.:Здоров’я, 1986. -200 с.
7. Пульпит: возрастные особенности и лечение / Н.А.Колода, Е.П.Копьева, А.П.
Прудникова и др. - К.: Здоров’я, 1980. -152 с.
8. Справочник по фармакотерапии основных стоматологических заболеваний / В.И.
Гикавый, Н.А. Балан, Г.В. Ковалев и др. / Под ред. Е.А. Мухина, В.И. Гикавого. - К.:
Картя Молдовеняскє, 1990. - 384 с.
9. Сырбу С.В. / Пульпиты у детей. - Кишинев: Штиинца, 1979. -72 с.
10. Чернихина Г.М. Клинико-рентгенологическая картина при хронических формах
пльпита в молочних молярах // Проблемы стоматологи детского возраста. – М.:
Медицина, 1994. -С. 38-40.
11. Журнали «Дентарт», «Стоматологія», «Новини стоматології», «Сучасна
стоматологія» за 2016-2019 роки.
Електронний ресурс
1. http://mydentist.ua/ukr/dityacha-stomatologiya/likuvannya-pulpitu-molochnikh-zubiv/
2. http://mediclab.com.ua/index.php?newsid=18919
3. http://intranet.tdmu.edu.ua/data/kafedra/internal/stomat_ter_dit/classes_stud/uk/stomat/ntn
4. http://www.lambit.com.ua/ditina/pulpiti-u-ditej-likuvannja-simptomi-molochnih.html
5. https://www.youtube.com/watch?v=OcJrCXETUOM
6. https://www.youtube.com/watch?v=xAsS2fQukF
25
Еталони відповідей
Відповіді на тести
1 Б
2 А
3 В
4 Б
5 Д
6 Г
7 Б
8 Б
9 Д
10 Б
11 В
12 Б
13 В
14 А
15 В
16 Б
17 Б
18 Г
19 А
20 А
21 В
22 Г
23 Г
24 Б
Відповіді на задачі:
1. Діагноз:
гострий гнійний пульпіт 85 (за класифікацією Виноградової Т.Ф., 1976)
гострий гнійний пульпіт 85 (за класифікацією Яворської О.С., Урбанович Л.І., 1961)
2. Діагноз:
гострий серозний пульпіт 55(за класифікацією Виноградової Т.Ф., 1976)
гострий дифузний пульпіт 85 (за класифікацією Яворської О.С., Урбанович Л.І.,
1961)
3. Діагноз:
хронічний простий пульпіт 84 (за класифікацією Виноградової Т.М., 1976)
хронічний фіброзний пульпіт 84 (за класифікацією Яворської О.С., Урбанович Л.І.,
1961)
Методичні вказівки підготувала _____ _ доц. Хміль О.В._

підпис ініціали та прізвище
26
Оновлена література:
Основна:
1. Профілактика стоматологічних захворювань: підруч. для студ. стомат.

факультетів закладів вищої медичної освіти /Л.Ф. Каськова, Л.І. Амосова, О.О.
Кулай [та ін.]; за ред. проф. Л.Ф. Каськової.; УМСА. – стереотипне видання. -
Львів.: ПП «Магнолія 2006», 2019. – 404с.
2. Мельничук Г.М., Рожко М.М. Практична одонтологія. Курс лекцій із карієсу та

некаріозних уражень зубів, пульпіту і періодонтиту. Навчальний посібник. Вид. 4-
те, доповнене.– Івано-Франківськ, 2011.–336с.
Додаткова:
1. Беєр Р. Ілюстрований довідник з ендодонтії /Рудольф Беєр, Міхаель А. Бауман,

Андрей М. Кєльбаса ; Пер. з нім.; За ред. Є.О. Волкова.– М.: МЕДпресс-информ,
2008.– 240 с.
2. Клітинська О.В., Зорівчак Т.І., Гасюк Н.В.. Особливості лікування гострого
пульпіту тимчасових зубів з урахуванням стадії їх розвитку // Украина. Здоров’я
нації. 2019. № 1 (54), - С.145-148.
1. http://www.webmedinfo.ru/files/library/books/gajvoronskij_-
_anatomija_zubov_cheloveka_(www.webmedinfo.ru).rar
2. http://dental-
ss.org.ua/load/kniga_stomatologia/detskaja/atlas_po_stomatologicheskim_zabolevanijam_
u_detej_vinogradova/12-1-0-55.
3. http://vidpoviday.com/metodi-likuvannya-pulpitu-zubiv
4. https://virgo.org.ua/index.php/stomatologiya/115-xvorob-zybiv/10572-likuvannja-
hronichnogo-gangrenoznogo-pulpitu
27
Методичні вказівки переглянуті, доповнення та зміни внесені
протокол №____ від «___» ____________ 20___ року
28
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
дитячої терапевтичної стоматології
з профілактикою стоматологічних
« 28 » серпня 2019 р.
протокол № 1 від 28.08.2019 р.
Зав. кафедри проф. Каськова Л.Ф.
Перезатверждено пр. № 1 от 28.08.2020 р.
Методичні вказівки
для самостійної роботи студентів
під час підготовки до практичного заняття та на занятті
Навчальна дисципліна Дитяча терапевтична стоматологія.

Модуль № 1 Карієс, некаріозні ураження, ускладнення
карієсу тимчасових і постійних зубів у дітей:
клініка, діагностика, лікування.
Тема заняття № 10 Пульпіт тимчасових зубів у дітей.
Закономірності клінічного перебігу у дітей
різного віку. Клініка, діагностика,
диференціальна діагностика, лікування. Вибір
методу лікування пульпіту в тимчасових зубах
у дітей в залежності від форми пульпіту та
етапу розвитку зуба.
Курс IV
Полтава
2
1. Актуальність теми: до теперішнього часу проблема запалення

надзвичайно актуальна у стоматології. Кількість запальних захворювань у
щелепно-лицевій ділянці зростає. Пульпіт — це початкова форма
одонтогенних запальних захворювань. У дітей запалення пульпи
діагностується як у тимчасових, так і в постійних зубах. При цьому
морфологія тимчасових зубів відрізняється від такої постійних зубів. Її
особливості сприяють розповсюдженню інфекції з наступним інфікуванням
зачатків постійних зубів. Внаслідок особливості будови, недостатньої
зрілості органів і тканин одонтогенні запальні процеси у дітей рідко бувають
автономні. Як приклад можна навести клінічний прояв гострого пульпіту у
дітей молодшого віку, при якому може спостерігатися значна запальна
реакція періодонта, кісткової тканини щелепи, періоста і регіонарних
лімфатичних вузлів. Швидка динаміка, яскраві місцеві клінічні прояви не
повинні заважати розумінню початкової сутності процесу. Точно і правильно
встановлений діагноз пульпіту дозволить у багатьох випадках провести
ефективну патогенетичну терапію, що, в свою чергу, попередить виникнення
більш тяжких форм запальних захворювань, таких як періодонтит, періостит,
остеомієліт та ін.
1. Трактувати поняття «пульпіт».
2. Аналізувати чинники, що впливають на перебіг пульпіту тимчасових
зубів у дітей.
3. Класифікувати пульпіти в тимчасових зубах за Яворскою О.С. і
Урбанович Л.І. (1961), Віноградовою Т.Ф. (1968), Хоменко Л.О. та
співав. (2007).
4. Аналізувати закономірності клінічних проявів пульпіту тимчасових
зубів у дітей різного віку.
5. Аналізувати діагностику пульпітів в тимчасових зубах у дітей.
6. Запропонувати диференційну діагностику пульпіту тимчасових зубів у
дітей.
7. Запропонувати метод лікування пульпіту тимчасового зуба залежно від
форми, стадії розвитку, наявності змін у періодонті.

(міждисциплінарна інтеграція)
Назва попередніх Отримані знання, вміння, навички
дисциплін
1. Анатомія Аналізувати особливості анатомічної будови пульпи в
тимчасових зубах у дітей. Визначати період розвитку
тимчасового зуба за статистичними, клінічними,
рентгенологічними даними.
3
2. Гістологія Аналізувати особливості гістологічної будови пульпи
3. Фізіологія в тимчасових зубах в залежності від періоду їх
функціональної активності. Визначати період
функціональної активності пульпи в тимчасових
зубах.
4. Патофізіологія Аналізувати ознаки запалення та зміни у тканинах
пульпи, вміти визначити фазу запального процессу.
5.Пропедевтика Знати методологічні аспекти лікування пульпітів в
дитячої тимчасових зубах у дітей.
терапевтичної
стоматології
Порівнювати групи лікарських засобів, що мають
протизапальну, антисептичну та одонтотропну дію.
6. Фармакологія Аналізувати їх фармакокінетику і фармакодинаміку.
Володіти вмінням зробити вибір лікарських засобів на
підставі їх дії.
4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття та на

занятті.

Пульпіт Запалення пульпи зуба, що виникає
внаслідок дії на тканину пульпу
мікроорганізмів, а також продукті їх
життєдіяльності і токсинів, а також
продуктів розпаду органычноъ
речовини дентину.
Девітальний метод лікування Хірургічний метод лікування
пульпітів пульпітів, який проводиться після
попередньої некротизації пульпи
Вітальний метод лікування пульпітів Метод повного видалення коронкової
та кореневої пульпи
Ампутаційний метод лікування Метод часткового видалення
пульпітів коронкової пульпи
Екстирпаційний метод лікування Метод повного видалення коронкової
пульпітів та кореневої пульпи

1. Надайте визначення «пульпіт».
2. Перелічить етіологічні чинники пульпітів у дітей.
3. Класифікації пульпітів тимчасових зубів у дітей.
4
4. Опишіть закономірності клінічних проявів пульпіту тимчасових зубів
у дітей у період формування функціональної активності пульпи.
у дітей у період функціональної зрілості пульпи.
у дітей у період згасання функціональних властивостей пульпи.
7. Опишіть закономірності перебігу гострих пульпітів тимчасових зубів
у дітей.
8. Опишіть закономірності перебігу хронічних пульпітів тимчасових
9. Проведіть диференційну діагностику гострих форм пульпітів
тимчасових зубів у дітей.
10. Проведіть диференційну діагностику хронічних форм пульпітів
11. Назвіть методи лікування пульпітів тимчасових зубів у дітей.
12. Від яких чинників залежить вибір методу лікування пільпіту в
тимчасових зубах у дітей.
13. Проведіть вибір методу лікування пульпіту в тимчасових зубах у
дітей в залежності від форми пульпіту та етапу розвитку зуба.

1. Оволодіти навичками обстеження дитини з пульпітом у тимчасовому
зубі.
2. Вміти діагностувати пульпіт у тимчасовому зубі у дитини.
3. Оволодіти навичками диференційної діагностики пульпіту у
4. Оволодіти технікою проведення вітальних методів лікування
пульпітів в тимчасових зубах у дітей.
5. Оволодіти технікою проведення девітальних методів лікування
пульпітів в тимчасових зубах у дітей.
6. Зміст теми:
Структурно-логічна схема 1.
Класифікація пульпіту тимчасових зубів у дітей. Клінічні форми, що

підлягають диференціюванню та діагностиці.
5
Пульпіт тимчасових зубів у дітей
За перебігом Гострий Хронічний
За локалізацією Дифузний
За патомор- Гіпер- Гангре-

фологічними Серозний Гнійний Фіброз- трофіч- нозний
змінами ний ний
Форми пуль-
піту за етіоло- Травматичний Конкрематозний
гією, які слід
відмітити
Пульпіт, ускладнений
періодонтитом
Класифікація пульпітів Віноградової Т.Ф. (1968)

Гострі пульпіти тимчасових зубів
Гострий серозний пульпіт
Гострий гнійний пульпіт
Гострий пульпіт із залученням в процес періодонта або реґіонарних
лімфатичних вузлів
Гострі пульпіти постійних зубів
Гострий серозний частковий пульпіт (можливий в зубах із сформованими
коренями)
Гострий серозний загальний пульпіт
Гострий гнійний частковий пульпіт
Гострий гнійний загальний пульпіт
Хронічні пульпіти тимчасових і постійних зубів
Хронічний простий пульпіт
Хронічний проліферативний пульпіт
Хронічний проліферативний гіпертрофічний пульпіт
Хронічний гангренозний пульпіт
Загострення хронічних пульпітів тимчасових і постійних зубів
Класифікаціф пульпітів у дітей

Київського медичного інституту Яворської О.С. і Урбанович Л.І.
(1961)
I. Гострий пульпіт (pulpitis acuta).

6
2) гострий обмежений пульпіт (pulpitis acuta serosa circumscripta);
5) гострий травматичний пульпіт (pulpitis acuta traumatica):
б) вскриття пульпи в результаті перелому коронки зуба.

4) конкрементозний пульпіт (pulpitis concrementosa).
III. Пільпіт, ускладнений періодонтитом (гострим, хронічним або
загостренням).
NB Слід відмітити, що в тимчасових зубах такі форми гострого
запалення, як гіперемія пульпи, гострий серозний частковий пульпіт є дуже
швидко перебігаючи і в клініці не діагностуються. Тому для тимчасових
зубів класифікація КМІ може бути використана у зміненому варіанті, що
відображає ті форми пульпіту тимчасових зубів,які найбільш часто
зустрічаються в клініці.
Класифікація
пульпітів тимчасових зубів у дітей
Національного медичного університету України (2007)
I. Гострий пульпіт (pulpitis acuta):

1) гострий серозний дифузний пульпіт (pulpitis acuta serosa diffusa);
3) гострий травматичний пульпіт (pulpitis acuta traumatica).

1) хронічний фіброзний пульпіт (pulpitis chronica seu fibrosa, simplex);
3) хронічний гангренозний пульпіт (pulpitis chronicagangraenosa).
III. Обострившийся хронический пульпит.
IV. Пульпит, осложненный периодонтитом.
Провідною клінічною ознакою гострого запалення пульпи, незалежно

від його локалізації, є гострий нападоподібний біль, що виникає в зубі без
будь-якого зовнішнього впливу. Характер больового синдрому покладений в
основу диференційної діагностики пульпітів. Зовнішні подразники (термічні,
хімічні, механічні) завжди посилюють больовий напад або спричиняють
його.
7
Больовий напад може бути більшої або меншої тривалості і залежить від
поширеності запального процесу, вірулентності мікрофлори і реактивних
властивостей самої пульпи. Безбольові проміжки можуть бути тривалими
при незначному ураженні пульпи і короткими при інтенсивному її запаленні.
Характерною ознакою гострого запалення є посилення болю в нічний час.
У тимчасових зубах гострий пульпіт спостерігається значно рідше, ніж
хронічний. Для клініки гострих пульпітів тимчасових зубів характерний дуже
швидкий перебіг і інтенсивний розвиток гострого запалення з швидким
поширенням на періапікальні тканини. Саме тому початкові його форми, такі
як гіперемія пульпи та гострий обмежений пульпіт не діагностуються в
клініці.
Пульпіт тимчасових зубів є надзвичайно складним для діагностики і
диференціальної діагностики, тому що діти часто не можуть чітко
сформулювати свої скарги і об′єктивно оцінити реакцію зуба на діагностичні
прийоми лікаря (перкусія, зондування, термометрія). Підтвердженням цього є
значний відсоток розбіжностей між клінічним та патоморфологічним
діагнозом — 74-88% (Л.М. Ігнатіщева,1966; М.А. Кодола та співав., 1980). Це
пояснюється також і своєрідністю перебігу гострого запального процесу в
пульпі тимчасових зубів, його швидким поширенням, переважанням гнійної
форми запалення, яка може набувати найрізноманітніших клінічних проявів.
Тому оцінка лише характеру болю як основної суб′єктивної ознаки може
призвести до помилок у діагностиці і диференційній діагностиці. Діти, навіть
шкільного віку, не завжди адекватно реагують на біль, що пов′язано з
індивідуальним психоневрологічним статусом кожної дитини.
Тривалість і частоту больових нападів діти дошкільного віку, як
правило, визначити не можуть. Разом з тим для правильної діагностики дуже
важливо знати, який проміжок часу минув від першого прояву болю в зубі. У
таких випадках важливе значення мають відомості батьків про час
виникнення болю вперше, інтервали, через які біль повторювався, а також
про причини, що його спричинили або посилили.
Під час діагностики пульпіту в тимчасовому зубі слід у першу чергу
враховувати дані об′єктивного обстеження. До них належать стан дентину на
дні каріозної порожнини, розмір самої порожнини, її глибина і локалізація, а
також характер ексудату, отриманого під час розкриття рогу пульпи
(гнійний, кров′янистий). По можливості оцінюється больова реакція пульпи
на дію термічних подразників. Холодові подразники спричиняють біль при
серозному запаленні, проте дещо вгамовують його при гнійному.
Допоміжною диференційно-діагностичною ознакою є реакція причинного
зуба на перкусію.
Гострий дифузний пульпіт може діагностуватися в тимчасових зубах з
повністю сформованим коренем. Він проявляється гострим болем, без чіткої
локалізації, що вперше виникає без видимих причин. Напади болю тривалі,
він різко посилюється під дією холоду. Особливістю клінічної симптоматики
гострого дифузного пульпіту є поширення болю, внаслідок чого дитина
8
неспроможна точно вказати на причинний зуб. Дитина капризує, майже не
спить.
Об′єктивно. Під час обстеження зуба виявляється каріозна порожнина
різної глибини (частіше глибока), заповнена світлим розм′якшеним
дентином. Спроба видалити розм′якшений дентин, а також зондування дна
каріозної порожнини спричиняє різкий біль. Від дії холодної води у зубі
виникає сильний біль. Перкусія зуба може бути болісною.
Патологічна анатомія. У пільпі тимчасового зуба спостерігається
картина гострого серозного запалення з переважанням ексудативного
компонента: різке розширення капілярів і переповнення їх кров′ю, крайове
стояння лейкоцитів і вихід їх за межі судин, круглоклітинна дифузна
інфільтрація, діапедез еритроцитів, дрібноточкові крововиливи.
Сполучнотканинна строма пульпи набрякла, розрихлена. Помітна
вакуолізація цитоплазми клітинних елементів, каріопікноз, каріолізис.
Спостерігаються дегенеративні зміни одонтобластів.
Гострий гнійний пульпіт — найбільш поширена форма гострого
запалення пульпи в тимчасових зубах. Він розвивається внаслідок гострого
серозного дифузного пульпіту. У дітей виникає самовільний, нестерпний біль
пульсівного характеру, без чіткої локалізації. Дуже характерним є
виникнення болю у нічний час. Біль поступово наростає і стає постійним.
Інтенсивність болю різко наростає внаслідок прийому гарячої їжі і дещо
зменшується від холодної. Гнійний пульпіт розвивається в тимчасовому зубі
переважно наприкінці 2-ї доби від початку захворювання.
Об′єктивно. Під час огляду виявляється глибока каріозна порожнина,
що не має сполучення з порожниною зуба. Спроба видалення екскаватором
розм′якшеного дентину з дна каріозної порожнини супроводжується різким
болем. Зондування дна нерідко супроводжується розкриттям порожнини зуба
з виділенням краплини гною, що утворилася внаслідок гнійного
розплавлення коронкової пульпи. Після цього біль значно слабшає. Під час
розкриття порожнини зуба виявляють болючу, кровоточиву пульпу в отворах
кореневих каналів. При гнійному запаленні пульпи тимчасових зубів завжди
спостерігаються явища гострого періодонтиту. Зуб реагує на перкусію, може
мати незначну рухливість. У такому разі йдеться про гострий пульпіт,
ускладнений перифокальним періодонтитом. Така реакція тканин періодонта
пояснюється надходженням продуктів запалення пульпи в його тканини з
наступною інтоксикацією.
У разі ускладнення періодонтитом поряд з гострим, нападоподібним,
мимовільним болем з′являється характерний для гострого періодонтиту біл
при накушуванні на зуб, розвивається набряк м′яких тканин, які оточують
зуб. Виникає лімфаденіт відповідної групи лімфовузлів.
Загальний стан дитини значно погіршується, підвищується температура
тіла, порушується сон, дитина відмовляється від їжі.
Патологічна анатомія. Поряд зі змінами, характерними для гострого
серозного запалення, в пульпі спостерігаються деструктивні зміни —
9
виражена лейкоцитарна інфільтрація вогнищевого або дифузного характеру.
Колагенові волокна набряклі, розрихлені, деякі перебувають у стані
гомогенізації, великі скупчення глікрозаміногліканів (ГАГ). Більшість
нервових волокон збережені. У пульпі спостерігаються ділянки гнійного
розплавлення тканин різного розміру.
Хронічний фіброзний пульпіт є найпоширенішою формою хронічного
запалення пульпи в тимчасових зубах. Особливістю цього захворювання є те,
що воно може розвиватися як первинно-хронічний процес, без клінічно
вираженої стадії гострого запалення пульпи.
Діти можуть скаржитись на ниючий біль, що виникає в зубі під час їди,
вдихання холодного повітря, вживання холодних напоїв. Іноді, особливо у
дітей раннього віку, хронічний фіброзний пульпіт перебігає безсимптомно і
виявляється лише під час обстеження лікарем.
Об′єктивно. Визначається глибока каріозна порожнина, яка може
сполучатися з порожниною зуба. Іноді хронічний фіброзний пульпіт
розвивається при закритій порожнині зуба, яка клінічно не сполучається з
каріозною порожниною.
Якщо сполучення з порожниною зуба є, то зондування його спричиняє
біль і незначну кровоточивість унаслідок механічного подразнення пульпи.
Якщо сполучення каріозної порожнини з порожниною зуба немає, то
перебіг хронічного фіброзного пульпіту дуже подібний до гострого
глибокого карієсу. Для диференційної діагностики слід ретельно дослідити
стан дентину на дні каріозної порожнини, по можливості оцінити дію
термічних подразників та з′ясувати анамнез щодо характеру болю в зубі.
10
Структурно-логічна схема 2
Закономірності клінічних проявів пульпіту

тимчасових зубів у дітей
Періоди Розвитку функціональної Функціональної зрілості Згасання фукціональної

функціональної активності пульпи пульпи активності пульпи
активності пульпи
Як часто пульпіт
зустрічається в даний Рідко Часто Рідко
період у порівнянні з
іншими
Форма пульпіту за
перебігом, що Гострий Хронічний
переважає
Форма пульпіту за Загострення

патоморфологічними Гнійний хронічного Фіброзний
змінами, що фіброзного
переважає
Послідовність Наслідок гострого Самостійний,

виникнення хронічного запалення первинно-хронічний
фіброзного пульпіту
Ускладнення пульпіту Перифокальний періодонтит Фокальний періодонтит

11
12
Під час рентгенологічного дослідження тимчасового зуба з хронічним

фіброзним пульпітом іноді виявляють вогнища хронічного гранулюючого
періодонтиту, що частіше зустрічається в тимчасових зубах на стадії
резорбції кореня. У такому разі йдеться про хронічний фіброзний пульпіт,
ускладнений фокальним періодонтитом. За даними С.В. Сирбу (1967), у
57% випадків хронічний пульпіт тимчасових зубів супроводжується
деструктивними змінами навколозубних тканин, особливо на стадії
резорбції кореня.
Патологічна анатомія. Хронічне запалення в пульпі на відміну від
гострого перебігає з переважанням проліферативних процесів; судинно-
ексудативні процеси виражені значно слабше.
При хронічному фіброзному пульпіті в тимчасових зубах
спостерігається розростання волокнистої сполучної тканини, інфільтрація
макрофагами, лімфоцитами, лейкоцитами, плазматичними клітинами.
Стінки кровоносних судин частково склерозовані. Шар одонтобластів
піддається атрофії, вакуолізації та дегенерації.
Хронічний гіпертрофічний пульпіт розвивається внаслідок
тривалого механічного подразнення тканини відкритої пульпи, що
призводить до розростання грануляційної та молодої сполучної тканини в
пульпі, яка поступово виповнює всю каріозну порожнину.
Зуб відносно мало турбує дитину. Діти можуть скаржитись на
кровоточивість із зуба під час їди. Більшість дітей уникають жувати
відповідним боком щелепи, про що свідчать значні нашарування м′якого
зубного нальоту на зубах та явища катарального гінгівіту.
Об′єктивно. Поліп пульпи червоного кольору може виповнювати всю
каріозну порожнину, зондування його слабо болісне, завжди
супроводжується кровотечею. Реакція на перкусію безболісна. Хронічний
гіпертрофічний пульпіт тимчасових зубів діагностується рідко, переважно
у стадії сформованого кореня.
Патологічна анатомія. При гіпертрофічному пульпіті коронкова
пульпа представлена грануляційною та молодою сполучною тканиною з
мікровогнищами гнійної інфільтрації. Коренева пульпа фіброзно
ущільнена та інфільтрована лейкоцитами.
Грануляційна тканина зовні вкрита багатошаровим плоским епітелієм.
Хронічний гангренозний пульпіт є наслідком гострого гнійного або
хронічного фіброзного пульпіту тимчасового зуба і розвивається в разі
приєднання анаеробної мікрофлори, що веде до поступового некрозу
пульпи.
Дитина може скаржитись на неприємні відчуття в зубі, особливо під
час прийому гарячої їжі, проте часто скарги відсутні.
Об′єктивно. У тимчасовому зубі виявляється глибока каріозна
порожнина, порожнина зуба відкрита, пульпа частково або майже
повністю некротизована, сірого кольору. Поверхневе її зондування
безболісне, біль виникає лише під час глибокого зондування отворів
13
кореневих каналів. За цієї форми пульпіту часто спостерігаються зміни
періапікальних тканин, що виявляються рентгелогічно.
Патологічна анатомія. При хронічному гангренозному пульпіті
структура коронкової пульпи порушена, вона піддається некрозу, в
кореневих каналах виявляються залишки пульпи з високим ступенем
дегенеративних змін. Лише в апікальній частині зберігається структура
клітинних елементів і волокон пульпи.
Перебіг пульпіту в тимчасових зубах тісно пов′язаний зі стадією
розвитку зуба, що відображує морфофункціональні особливості пульпи та
її здатність протистояти пошкоджуючим чинникам. На перебіг пульпіту
впливає також стан загальносоматичного здоров′я дитини, що визначає
рівень її імунологічної реактивності. Як зазначає Т.Ф. Виноградова (1987),
гострий пульпіт діагностується переважно у соматично здорових дітей,
котрі рідко хворіють.
На стадії несформованого кореня тимчасового зуба, що відповідає
періоду морфологічної незрілості пульпи, пульпіт діагностується не часто.
Переважаючими формами є хронічний фіброзний пульпіт, що розвивається
як первинно-хронічний процес і перебігає майже безсимптомно, та
загострення цього пульпіту. Загострення може супроводжуватися
вираженою реакцією з боку періодонта — перифокальним періодонтитом.
Частіше уражаються перші тимчасові моляри, каріозна порожнина при
цьому розташована на жувальній поверхні.
У період повністю сформованого кореня тимчасового зуба, що
відповідає періоду функціональної зрілості пульпи, поширеність пульпіту
значно зростає і, за даними М.А. Кодоли (1980), становить 86,5%.
Діагностуються як гострі, так і хронічні форми запалення пульпи, проте
переважаючою формою пульпіту і в цей період є хронічний фіброзний
пульпіт.
У період розсмоктування коренів тимчасових зубів, який відповідає
періоду згасання функціональної активності пульпи, поширеність пульпіту
знижується і становить близько 12% (М.А. Кодола і співавт., 1980). У цей
період діагностуються лише хронічні форми пульпіту, нерідко ускладнені
фокальним періодонтитом. Перебіг пульпіту майже безсимптомний, що
пояснюється інфолютивними змінами структури пульпи. Переважаючою
формою є хронічний фіброзний пульпіт. Частіше, ніж в інші періоди,
діагностується хронічний гангренозний пульпіт.
Загострення хронічного пульпіту може розвиватися за будь-якої його
форми. Виникає у дітей після перенесених вірусних або інфекційних
захворювань, що супроводжуються ослабленням захисних сил організму.
Скарги подібні до таких при гострому пульпіті: нападоподібний біль, що
може виникати вночі, біль від температурних подразників. Можливий біль
при накушуванні на зуб, реакція з боку м′яких тканин, що оточують зуб, та
регіонарних лімфовузлів. Може погіршуватись і загальний стан дитини:
підвищується температура тіла, з′являються кволість, головний біль. З
14
анамнезу можна з′ясувати, що подібний біль хоча б раз мав місце і раніше.
Під час огляду виявляється каріозна порожнина, частіше глибока, що
сполучається з порожниною зуба. Зондування пульпи спричиняє біль.
Диференціювати слід від гострого серозного дифузного пульпіту,
гострого гнійного пульпіту, загострення хронічного періодонтиту (табл. 1).
Таблиця 1.Диференційна діагностика пульпіту тимчасових зубів у дітей

Біль Деструк
ція
Стан даху навколо
Форма мимо- при від від порожнин вер
пульпіту вільний накушу- термічн. механіч. и хівкових
ванні подразни подразни зуба тканин на
ків ків рентгено-
грамі
Гострий Нічний,
серозний рідше Можливи Від Посилю- Тонкий Немає
дифузний вдень й холод- ється шар
ного дентину
Удень і
Гострий вночі, Є Від Те Те
гнійний пульсівни гарячого — саме саме
й,
іррадіює
Немає Розкрита
Хроніч- (в період Немає Немає Є порожнин Можлива
ний загострен а
фіброз- ня зуба
ний можли-
вий)
Розкрита
Чутли- Порожни
Хроніч- вість під на зуба,
ний Немає Немає Немає час каріозна Немає
гіпертро- Прийман- порож-
фічний ня їжі, нина
кровото- виповне-
чивість на
поліпом
пульпи
Хроніч- Розкрита
ний Порожни
гангреноз Немає Можливи Від Немає на зуба, Можлива
-ний й гарячого зонду-
15
вання
входу
безболіс-
не
Лікування пульпіту тимчасових зубів у дітей пов’язане з певними

труднощами, що зумовлені психоемоційними особливостями паціентів
цього віку, будовою зубів. У дитячій стоматології використовують 5
методів лікування пульпіту:
• консервативний, або біологічний;
• вітальна ампутація пульпи;
• вітальна екстирпація;
• девітальна ампутація пульпи;
• девітальна екстирпація.
Під час лікування пульпіту тимчасових зубів у дітей частіше за інші
застосовують методи девітальної ампутації та девітальної екстирпації.
Девітальна ампутація – застосовуеться під час лікування пульпіту
тимчасових зубів, корені яких несформовані повністю або резорбуюься,
тобто тоді, коли ендодонтичні втручання небажані. Показаннями до
проведення методу девіітальної ампутації в такому разі е гострий
травматичний пульпіт, хронічний фіброзний або гіпертрофічний пульпіт,
хронічний фіброзний у стадії загострення.
Девітальна ампутація виконується у 2—3 відвідування. Під час першою
відвідування проводять часткове препарування каріозної порожнини, яке
передбачає розкриття її, часткову некротомію і розкриття рогу пульпи, а
також створення умов для фіксації пов'язки.
Для девіталізації пульпи па стадії несформованого кореня або резорбції
кореня тимчасового зуба, коли апікальні отвори кореневих каналів широкі
і пульпа перебуває в тісному контакті з тканинами періодонта, слід
застосовувати пасти тільки на основі параформальдегіду. Вони значною
мірою менш токсичні для періодонта, ніж миш'яковистий ангідрид.
Параформальдегід чинить на пульпу муміфікуючу дію, він поступово
приєднує воду, що міститься в пульпі, внаслідок чого пульпа гине і
перетворюється на висушений тяж сіруватого кольору, просочений
формальдегідом. Параформальдегідну пасту можна приготувати ех
tempere, змішуючи взяті порівну порошок параформальдегіду та
анестезину (тримекаїну) з гвоздичною олією (евгенолом). Можна
використовувати фірмові препарати, що містять параформальдегід, такі як
«Parapasta» (Chema,Polfa), «Depulpin» (VOKO), «Devipulp» та ін.
Параформальдегідна паста накладається в тимчасовий зуб на 10-14 днів.
Під час другого відвідування дитини проводять остаточну некротомію і
формування каріозної порожнини, ампутацію коронкової пульпи з
видаленням її (по можливості) з отворів кореневих каналів.
16
Після ампутації коронкової пульпи слід оцінити стан кореневої
пульпи. Вона має бути нечутливою під час зондування і не кровоточити.
Якщо девіталізація пульпи відбулася не повністю, слід повторно накласти
параформальдегідну пасту на 4-5 днів.
Після ампутації на кореневу пульпу слід накласти лікувальну
прокладку, яка забезпечить антисептичний стан муміфікованої кореневої
пульпи на необхідний період. Із цією метою можна використати пасти на
основі резорцин-формаліну(резорцин-
Склад і термін дії девіталізуючих паст
Назва Склад Терміни девіталізації зубів,

дні
тимчасових постійних
"Devipulp" Параформальдегід, 7 -10 8-14

"Depulpin" знеболювальний
"Parapasta" засіб, фенол
"Nerconerv"
"Nervpasta"
"Toxovit"
"Pulparsen" Миш’яковистий 3-5 6-8
ангідрид
"Causticin" Знеболювальний Не 1-2
засіб, фенол застосовується
миш’яковистий
ангідрид
формалінову,"Парацин","Форедент","Резопаст", "Резоформ" та ін.); пасти,

що містять у своєму складі сильні антисептики "Tepasta" (Chema, Polfa);
"Mummifyng Paste" (PD,Швейцарія) або ж циикевгенолову пасту.
Завершують лікування накладанням постійної пломби з відповідного
пломбувального матеріалу.
Якщо цей метод використовувався під час лікування пульпітіу на стадії
несформованого кореня тимчасового зуба, то дитина мае перебувати під
наглядом стоматолога до остаточного формування кореня. Після
завершення формування кореня слід ендодонтично обробити кореневі
канали тимчасового зуба і запломбувати їх відповідними пломбувальними
матеріалами.
Девітальна екстирпація - це метод, який передбачає повне видалення
пульпи після її попередньої девіталізації.
Показаннями до проведення методу девітальної екстирпації в
тимчасових зубах є практично всі форми пульпіту на стадії сформованого
кореня тимчасовою зуба, особливо за наявності клінічних або
17
рентгенологічних ознак ураження періодонта а також гострий гнійний,
хронічний гангренозний та пульпіт, ускладнений періодонгитом
тимчасових зубів, що перебувають на стадії несформованого кореня. На
стадії резорбції кореня за таких форм пульпіту показане видалення
тимчасового зуба.
Девітальна екстирпація – показаннями до проведення є практично всі
форми пульпіту на стадії сформованого кореня тимчасового зуба, а також
гострий гнійний, хронічний гангренозний, та ускладнений періодонтитом
тимчасових зубів, що перебувають на стадії несформованого кореня.
Біологічний (консервативний) метод лікування пульпіту тимчасових
зубів застосовуеться рідко, тому що має обмежені показання та технічні
труднощі під час виконання. Він може бути застосований лише в разі
випадкового оголення пульпи, яке сталося в межах клінічно здорового
дентину під час препарування каріозної порожнини. Тимчасовий зуб має
бути повністю сформовани й, що свідчить про те, що його пульпа є
морфологічно і фунціонально зрілою.
Вітальні методи лікування пульпіту тимчасових зубів, а саме вітальна
ампутація і вітальна екстирпація використовуеться вкрай рідко. Їх можна
застосовувати в тих випадках, коли санацію ротової порожнини дитини
проводять в умовах загального знеболювання. В інших випадках
використання цього методу пов’язане з необхідністю проводити ін’єкційне
знеболення, що погано сприймаеться дітьми дошкільного віку.
Показаннями до проведення методу девітальної ампутації в такому разі є
гострий травматичний пульпіт (випадкове розкриття пульпи під час
препарування каріозної порожнини), хронічний фіброзний або гіпертро-
фічний пульпіт, хронічний фіброзний пульпіт у стадії загострення.
Слід пам’ятати, що метод девітальної ампутації в значному відсотку
випадків дає ускладнення у вигляді хронічного гранулюючого
періодонтиту через 2-3 роки після його проведення.
Тому якщо цей метод використовувався під час лікування пульпіту на
стадії несформованого кореня тимчасового зуба, то дитина має перебувати
під наглядом стоматолога до остаточного формування кореня. Після
завершення формування кореня слід ендодонтично обробити кореневі
канали тимчасового зуба і запломбувати їх відповідними пломбувальними
матеріалами.
6. Матеріали для самоконтролю.

А. Завдання для самоконтролю:
14. Надайте визначення «пульпіт».
15. Перелічить етіологічні чинники пульпітів у дітей.
16. Класифікації пульпітів тимчасових зубів у дітей.
17. Опишіть закономірності клінічних проявів пульпіту тимчасових
зубів у дітей у період формування функціональної активності
пульпи.
18
зубів у дітей у період функціональної зрілості пульпи.
зубів у дітей у період згасання функціональних властивостей
пульпи.
20. Опишіть закономірності перебігу гострих пульпітів тимчасових
21. Опишіть закономірності перебігу хронічних пульпітів тимчасових
22. Проведіть диференційну діагностику гострих форм пульпітів
23. Проведіть диференційну діагностику хронічних форм пульпітів
24. Назвіть методи лікування пульпітів тимчасових зубів у дітей.
25. Від яких чинників залежить вибір методу лікування пільпіту в
26. Проведіть вибір методу лікування пульпіту в тимчасових зубах у
дітей в залежності від форми пульпіту та етапу розвитку зуба.
Б. Тестові завдання для самоконтролю:

1. Поставити форми гострого пульпіту тимчасових зубів у порядку,
відповідному частоті, з якою вони зустрічаються в клініці:
А. гострий дифузний пульпіт
В. гострий гнійний пульпіт
C. гіперемія пульпи
D. гострий обмежений пульпіт.
2. Поставити форми хронічного пульпіту тимчасових зубів у порядку,

відповідному частоті, з якою вони зустрічаються в клініці:
А. конкрементозний пульпіт
В. хронічний фіброзний пульпіт
С. хронічний гіпертрофічний пульпіт
D. хронічний гангренозний пульпіт.
3. Назвіть характеристики болю при гострому гнійному пульпіті:

1. гострий
2. ниючий
3. мимовільний
4. нападоподібний
5. постійний
6. іррадіювальний
7. локальний
8. підсилюється від гарячого
9. підсилюється від холодного
10. підсилюється у денний час
19
11. підсилюється у нічний час.
4. Назвіть методи діагностики хронічного фіброзного пульпіту:
1.
2.
3.
4.
5.
5. Складіть пари щодо тривалості захворювання:
до 1 доби гострий гнійний пульпіт
до 2 діб гострий дифузний пульпіт
до 3 діб гострий обмежений пульпіт.
6. Оберіть ознаки, характерні для різних форм гострого пульпіту

тимчасових зубів у дітей:
Захворювання
№ гострий гострий гострий
п/п Симптоми обмежений дифузний гнійний
пульпіт пульпіт пульпіт
1. Мимовільний біль
2. Нападоподібний біль
3. Тривалість нападів болю:

— напади коротші, ніж період
ремісії;
— напади триваліші, ніж
період ремісії;
— постійний біль.
4. Реакція на термічні подразники:

— від холодного;
— від гарячого;
— до хвилини;
— декілька хвилин.
5. Реакція на перкусію
7. Оберіть ознаки, характерні для гострого дифузного пульпіту,

загострення хронічного гангренозного пільпіту, хронічного грануюючого
періодонтиту тимчасових зубів у дітей:
Захворювання
№ гострий загострення хронічний
п/п Симптоми дифузний хронічного грануюю
20
пульпіт гангренозно- чий періо-
го пульпіту донтит
1. Мимовільний біль
2. Болю немає
3. Каріозна порожнина
сполучається з порожниною
4. зуба
Реакція на поверхневе
5. зондування
6. Реакція на глибоке зондування
7. Лімфаденіт
8. Нориця на яснах
9. Реакція на перкусію зуба
Рентгенологічні зміни в ділянці
верхівок коренів:
— розширення періодон-
тальної щілини;
— остеопороз кісткової тканини
— резорбція кісткової тканини
8. Оберіть найбільш доцільний метод лікування хронічного простого

пульпіту в тимчасовому зубі з резорбованими (або частково
резорбованими) коренями:
А. Вітальна ампутація
В. Девітальна ампутація
С. Девітальна екстирпація
D. Вітальна екстирпація
Е. Консервативний метод
9. Оберіть найбільш доцільний метод лікування пульпіту в тимчасових

зубах зі сформованими коренями:
А. Вітальна ампутація
В. Вітальна екстирпація
С. Консервативний (біологічний)
D. Девітальна ампутація
Е. Девітальна екстирпація
10. Яку пасту доцільно використати для девіталізації пульпи при лікуванні
хронічного простого пульпіту:
21
А. Параформальдегідну
В. Миш’яковисту
С. Резорцин-формалінову
D. Тимолову
Е. Евгенольну
11. Яку пасту використовують при лікуванні пульпіту тимчасового зуба

методом девітальної ампутації:
А. Йодоформна
В. Евгенолова
С. Що містить гідроксид кальцію
D. Паста Гінеса
Е. Етонієва
12.У хлопчика 7 років в ділянці 75 виникає тривалий біль від прийому

гарячої їжі. Об’єктивно: коронка 75 зуба брудно-сірого кольору, глибока
каріозна порожнина виповнена розм’якшеним дентином. Є сполучення з
пульповою камерою, глибоке зондування болюче. Тепловий подразник
викликає біль, який повільно минає. Перкусія 75 безболісна. Який метод
лікування доцільно застосувати:
А. Вітальну екстирпацію
В. Девітальну ампутацію
С. Біологічний
D. Девітальну екстирпацію
Е. Вітальну ампутацію
13. Хлопчик 10 років скаржиться на біль в зубі під час їжі. Об’єктивно: в
55 на апроксимальній поверхні глибока каріозна порожнина, яка
сполучається з порожниною зуба. Зондування сполучення різко болісне,
відмічається кровоточивість, перкусія безболісна. Який метод лікування
необхідно застосовувати в даному випадку:
А. Девітальна ампутація
В. Девітальна екстерпація
С. Вітальна ампутація
D. Вітальна екстерпація
Е. Біологічний метод
14. Дитина 6-ти років скаржиться на гострий, мимовільний,

нападоподібний біль у зубі на верхній щелепі зліва. На дистальній
контактній поверхні 64 виявлена каріозна порожнина, заповнена світлим
розм'якшеним дентином, локалізована в межах біляпульпарного дентину.
Зондування дна каріозної порожнини різко болісне, перкусія зуба
22
безболісна. Від холодного виникає тривалий приступ болю. Оберіть
оптимальну пасту для використання в перше відвідування.
А. Параформальдегідна
В. Йодоформна
С. Тимолова
D. Формакрезолова
Е. Цинкоксидевгенолова
15. Оберіть пасту, яку використовують в дитячій стоматології для

девіталізації пульпи:
А. Тимолова
В. Резорцин-формалінова
С. Параформальдегідна
D. Йодоформна
E. Евгенолова
В. Задачі для самоконтролю.

Задача 1. Дитина 6 років погано спить останні дві ночі. Під час
огляду виявлено у 75 на апроксимальній дистальній поверхні глибоку
каріозну порожнину. При зондуванні визначаються навислі краї емалі,
дентин м′який, знімається шарами. При спробі видалити розм’якшений
дентин та при зондуванні дна каріозної порожнини виникає різкий біль.
Сильний біль також виникає при дії холодового подразника. При
екскавації дентину була вскрита пульпа, яка кровоточить. Перкусія
безболісна. Встановіть попередній діагноз. Які дослідження необхідно
провести для диференційної діагностики захворювання з хронічним
періодонтитом, при якому некротизована тканина пульпи пропитується
геморагічним ексудатом, і встановлення остаточного діагнозу.
Алгоритм вирішення задачі: По-перше треба звернути увагу на дані
анамнезу (дитина погано спить останні дві ночі). По-друге треба звернути
увагу на дані об’єктивного дослідження (виявлено глибоку каріозну
порожнину з навислими краями емалі, дентин м′який, знімається шарами,
при спробі видалити розм’якшений дентин та при зондуванні дна каріозної
порожнини виникає різкий біль, сильний біль також виникає при дії
холодового подразника, при екскавації дентину була вскрита пульпа, яка
кровоточить, перкусія безболісна).
Задача 2. У дитини 4 років під час планової санації виявлена глибока

каріозна порожнина ІІ класу у зубі 84. Емаль крейдоподібна, дентин сірого
кольору. Каріозна порожнина сполучається з порожниною зуба. Пульпа
некротизована. Поверхневе зондування безболісне. Реакція на термічні
подразники не визначається. Перкусія безболісна. Введення у кореневі
23
канали ендодонтичного інструментарію болісне у верхівковій третині
коренів. Слизова оболонка у ділянці 84 без змін. Встановіть попередній
діагноз.
Алгоритм вирішення задачі: По-перше треба звернути увагу на дані
анамнезу (під час планової санації). По-друге треба звернути увагу на дані
об’єктивного дослідження (виявлена глибока каріозна порожнина, емаль
крейдоподібна, дентин сірого кольору, каріозна порожнина сполучається з
порожниною зуба, пульпа некротизована, поверхневе зондування
безболісне, реакція на термічні подразники не визначається, перкусія
безболісна, введення у кореневі канали ендодонтичного інструментарію
болісне у верхівковій третині коренів, слизова оболонка без змін).
Задача 3. Дитина 3 років погано спить останні дві ночі, капризує під час
їжі. У зубі 54 глибока каріозна порожнина, емаль крейдоподібного
кольору, дентин світлий, м′який. При екскавації дентину каріозної
порожнини вскрилась пульпова камера, пульпа кровить. Зондування
пульпи різко болісне. Перкусія зуба безболісна. Слизова оболонка без змін.
Встановіть діагноз.
Алгоритм вирішення задачі: По-перше треба звернути увагу на скарги і
дані анамнезу (капризує під час їжі, погано спить останні дві ночі). По-
друге треба звернути увагу на дані об’єктивного дослідження (у зубі
глибока каріозна порожнина, емаль крейдоподібного кольору, дентин
світлий, м′який, при екскавації дентину каріозної порожнини вскрилась
пульпова камера, пульпа кровить, зондування пульпи різко болісне,
перкусія зуба безболісна, слизова оболонка без змін).
Задача 4. При проведенні планової санації лікар виявив у дитини 8 років

глибоку каріозну порожнину в межах біляпульпарного дентину в 84.
Дентин розм’якшений, легко знімається екскаватором. Після видалення
розм’якшеного дентину було виявлено сполучення з порожниною зуба.
Зондування перфораційного отвору болісне, пульпа при цьому
кровоточить, перкусія безболісна, термодіагностика на холод – позитивна,
минає повільно. Визначте діагноз.
Задача 5. Батьки хлопчика 6 років звернулися до лікаря зі скаргами на біль

у дитини в зубі. Біль самовільний, приступоподібний від термічних
подразників, який деякий час триває після усунення подразників. Біль
виник на передодні ввечері, ніч хлопчик не спав. Об’єктивно: в 65 на
апроксимально-жувальній поверхні каріозна порожнина в межах
біляпульпарного дентину, дентин розм’якшений, пігментований.
Зондування дна болісне, перкусія чутлива, реакція на холод різко болісна,
довго триває. Встановіть діагноз. Оберіть матеріал для пломбування
кореневих каналів.
24
Основна:
1. Хоменко Л.О. та спів. Терапевтична стоматологія дитячого віку,

Київ, Книга плюс, 2001.- 524 с.
2. Пропедевтика дитячої терапевтичної стомтаології (за ред. проф.

Л.О.Хоменко). – К.:”Книга Плюс”, 2011. - 320 с.
3. Терапевтична стоматологія дитячого віку. Т.1. / Л.О. Хоменко, Ю.Б.

Чайковський, Н.І. Смоляр [та ін.]; за ред. Л.О. Хоменко. – Книга-
плюс, 2014. – 432 с.

Чайковський, Н.І. Смоляр [та ін.]; за ред. Л.О. Хоменко. – Книга-
плюс, 2015. – 328 с.
Додаткова:
1. Борисенко А.В. Терапевтична стоматологія. Т 2. Карієс. Пульпіт.
Періодонтит. Ротовий сепсис –К.:Медицина, 2010.- 560с.
2. Данилевський М.Ф., Сидельникова Л.Ф., Рахній Ж.І. Пульпіт. – К.:

Здоров’я, 2003. – 168 с.
3. Дєльцова О.І., Чайковський Ю.Б., Геращенко С.Б. Гістологія та

ембріогенез органів ротової порожнини: навчальний посібник.-
Коломия: ВПТ “Вік”, 1994. – 94 с.
4. Пропедевтика дитячої терапевтичної стоматології: Навч. посібник/

Р.В.Казакова, М.А.Лучинський, М.Н. Воляк та ін.; за ред. проф.
Р.В.Казакової. –Київ: Книга-плюс, 2011. -319 с.
5. Удовицька О.В., Лепорська Л.Б. Дитяча стоматологія. -К.:Здоров’я,

2000. – 296 с.
Електронний ресурс:
1.intranet.tdmu.edu.ua/.../05.%20пульпіт%20тимчасових%2...
2.svitppt.com.ua/.../-pulpiti-timchasovih-ta-postiynih-zubiv-u-...
3.mydentist.ua/ukr/.../likuvannya-pulpitu-molochnikh-zubiv/
4.www.smile-center.com.ua/ru/articles/klasyfikaciya-pulpitu-u-ditey
5.mediclab.com.ua › Здоров'я від А до Я › Стоматологія
6.http://mydentist.ua/ukr/dityacha-stomatologiya/likuvannya-pulpitu-molochnikh-
zubiv/
7.http://mediclab.com.ua/index.php?newsid=18919
8.http://intranet.tdmu.edu.ua/data/kafedra/internal/stomat_ter_dit/classes_stud/uk/st
omat/ntn
Методичні вказівки підготувала О.О. Кулай

« 28 » серпня 2019 р.

Тема заняття № 11 Пульпіт постійних зубів у дітей.
Закономірності клінічних проявів у дітей
різного віку. Клініка, діагностика,
диференціальна діагностика. Вибір методу
лікування пульпіту в постійних зубах у дітей в
залежності від форми пульпіту та етапу
розвитку зуба. Консервативний метод
Показання, методика виконання, контроль
ефективності, прогноз.
Курс IV
Полтава
1. Актуальність теми. Запалення пульпи зуба зустрічається у дітей в постійних
зубах на різних етапах формування кореня. Особливості розвитку та клініки
пульпітів зумовлені морфологічною та функціональною незрілістю пульпи у
період формування кореня, стану комплекса захисних механізмів пульпи та
організму дитини в цілому.
Головною метою лікування пульпіту у дітей є ліквідація запалення пульпи і
профілактика захворювань періодонта, щелепних кісток і м’яких тканин щелепно-
лицевої ділянки, а також необхідно забеспечити умови для подальшого розвитку
коренів несформованих зубів.
Дитячий стоматолог повинен уміти аналізувати ці факти, оцінювати та прийняти
правильне рішення при виборі метода лікування пульпітів.
Обраний оптимальний метод лікування пульпіту — запорука його
ефективного лікування. Біологічний метод лікування пульпіту спрямований на
збереження життєдіяльності усієї пульпи, забезпечує фізіологічну діяльність і
умови для подальшого розвитку коренів у зубах з несформованими коренями. У
свою чергу це є профілактичним заходом захворювань періапікальних тканин
зуба, які займають певне місце у розвитку хроніосептичних станів. Тому
проблема лікування пульпуту є не тільки стоматологічною.
1. Класифікувати пульпіти в постійних зубах у дітей.
2. Аналізувати клінічні прояви пульпіту в постійних зубах у дітей в залежності
від періоду розвитку зуба, етіологічного чинника і соматичного здоров'я
дитини.
3. Пояснювати вибір методу лікування пульпітів в постійних зубах у дітей.
4. Пояснювати вибір методу лікування пульпіту в постійних зубах у дітей в
залежності від форми пульпіту та етапу розвитку зуба.
5. Пояснювати суть консервативного методу лікування пульпіту.
6. Аналізувати показання та протипоказання до застосування консервативного
методу лікування пульпіту.
7. Скласти алгоритм виконання консервативного методу лікування пульпіту.

(міждисциплінарна інтеграція)
дисциплін
1. Анатомія Аналізувати особливості анатомічної будови
постійних зубів у дітей. Визначати період розвитку
постійного зуба за статистичними, клінічними,
рентгенологічними даними.
2.Гістологія Аналізувати особливості гістологічної будови пульпи
3. Фізіологія в постійних зубах в залежності від періоду їх
функціональної активності. Визначати період
функціональної активності пульпи постійного зуба.
4. Патофізіологія Аналізувати закономірності перебігу запальних
процесів при гострих та хронічних пульпітах в
постійних зубах у дітей.
5.Пропедевтика Застосовувати методологічні аспекти лікування

дитячої пульпіту в постійних зубах у дітей.
Порівнювати групи лікарських засобів, що мають
протизапальну, антисептичну та одонтотропну дію.
6. Фармакологія Аналізувати їх фармакокінетику і фармакодинаміку.

занятті.

Пульпіт Запалення пульпи зуба, що виникає
внаслідок дії на тканину пульпи
мікроорганізмів, продуктів їх
життєдіяльності і токсинів, а також
продуктів розпаду органічної
речовини дентину.
Консервативний метод лікування Метод, спрямований на збереження
пульпіту життєздатності і функціональної
активності усієї пульпи.
Одонтотропна дія Дія, спрямована на вироблення
замісного дентину.
Методика прямого накладання Препарати кальцію гідроксиду
кальційгідроксидвміщуючих наносять на оголену пульпу.
препаратів
Методика непрямого накладання Препарати кальцію гідроксиду
кальційгідроксидвміщуючих наносять на демінералізований
препаратів дентин на дні каріозної порожнини.

1. Класифікації пульпітів в постійних зубах у дітей.
2. Клінічні прояви пульпіту в постійних зубах у дітей в залежності від періоду
розвитку зуба, етіологічного чинника і соматичного здоров'я дитини.
3. Методи лікування пульпітів в постійних зубах у дітей.
4. Суть консервативного методу лікування пульпіту.
5. Показання та протипоказання до застосування консервативного методу
лікування пульпіту.
6. Техніка виконання консервативного методу лікування пульпіту.

1. Вміти провести обстеження хворого з пульпітом постійного зуба і
встановити діагноз.
2. Зробити вибір методу лікування пульпіту в постійних зубах у дітей в
залежності від форми пульпіту та етапу розвитку зуба.
3. Скласти алгоритм виконання біологічного методу лікування
травматичного пульпіту постійного зуба.
4. Скласти алгоритм виконання біологічного методу лікування інфекційного
пульпіту постійного зуба.
5. Опанувати навички лікування пульпіту постійного зуба біологічним
методом.
Класифікаціф пульпітів у дітей
Київського медичного інституту Яворської О.С. і Урбанович Л.І. (1961)
I. Гострий пульпіт (pulpitis acuta).

2) гострий обмежений пульпіт (pulpitis acuta serosa circumscripta);
5) гострий травматичний пульпіт (pulpitis acuta traumatica):
б) вскриття пульпи в результаті перелому коронки зуба.

4) конкрементозний пульпіт (pulpitis concrementosa).
III. Пільпіт, ускладнений періодонтитом (гострим, хронічним або
загостренням).
Диференційна діагностика пульпіту постійних зубів у дітей
Форма Біль ЕОД Реакція Обстеження Характер

пульпіту самовільний при пульпи на каріозної ексудату
перкусії термічний порожнини після
подразник розкриття
порожнини
зуба
Гострий немає немає Не Біль від Порожнина Незначна
травматичний змінена холодного, зуба кровоточиві
пульпіт (до 6 швидко розкрита сть
мА) минає
Гіперемія Короткочасний, немає Біль від Порожнина
пульпи нападоподібний холодного, зуба не
(1-2 хв.) тривалість розкрита,
1-3 хв. зондування
дна слабко
болісне
Гострий Нападоподібний, немає До20 Біль від Порожнина Незначна
серозний короткочасний, мА холодного, зуба не кровоточиві
обмежений локалізований, тривалість розкрита, сть
пульпіт частіше вночі від 30 хв. до зондування
(тривалість 15- 1-2 год. дна болісне
40 хв.)
Гострий Нападоподібний, Можли- 25-35 Тривалий Порожнина Кровоточиві
серозний нелокалізований, вий мА біль від зуба не сть
дифузний триває холодного розкрита,
пульпіт годинами, з при
короткими зондуванні
світлими дна - різкий
проміжками (до біль
30 хв.), частіше
вночі
Гострий пульсуючий, болісна 35 мА і Біль від Порожнина Кров´янисто
гнійний нелокалізований, більше гарячого, зуба не -гнійний
пульпіт вдень і вночі, дещо розкрита
іррадіює заспокоюєт
ься від
холодного
Хронічний Можливий, в немає 25-40 Біль від Порожнина Незначна
фіброзний період мА холодного зуба кровоточиві
пульпіт загострення розкрита, сть
болісність
при
зондуванні
Хронічний немає немає 40-50 Як правило, Каріозна Кровоточиві
гіпертрофічний мА немає порожнина сть при
пульпіт заповнена механічному
поліпом подразненні
пульпи
Хронічний немає немає 45-50 Можливий Порожнина немає
гангренозний мА і біль від зуба
пульпіт вище гарячого розкрита,
зондування
входу
безболісне,
біль в
кореневих
каналах.
Існують різні методи лікування пульпіту. Показаннями до вибору одного з
них служать конкретні умови, в яких виникає і розвивається запалення.
Обираючи метод лікування пульпіту слід ураховувати:
— форму запалення;
— тривалість перебігу запалення;
— групову приналежність зуба;
— локалізацію каріозної порожнини;
— період розвитку зуба (особливості пульпи);
— ступінь активності каріозного процесу;
— наявність змін у пародонті, що визначається клінічно або рент-
генологічно;
— стан імунологічної реактивності організму (перенесені і супутні
хвороби в анамнезі);
— етіологічний чинник, що призвів до пульпіту.
У дитячій стоматології використовують п′ять методів лікування
пульпіту. Існує два принципово різних метода: консервативний, спрямований
на збереження життєздатності (функціональної активності всієї пульпи), що
дозволяє повністю зберегти пульпу як орган, і хірургічний (по відношенню до
пульпи), який передбачає часткове (ампутація) або повне (екстирпація)
видалення запальної пульпи. Кожен з хірургічних методів має декілька
різновидів у залежності від того, була попередньо девіталізована пульпа, чи
лікувальні заходи здійснювались без попередньої девіталізації:
— вітальна ампутація пульпи — метод, що передбачає видалення під
знеболенням коронкової частини пульпи і збереження життєздатності і
функціональної активності кореневої пульпи;
— вітальна екстирпація — метод повного видалення пульпи із зуба під
знеболенням;
— девітальна ампутація — видалення коронкової частини пульпи після
попередньої девіталізації пульпи;
— девітальна екстирпація — видалення всієї пульпи після її попередньої
девіталізації.
7
Графо-логічна структура 1.
Хірургічний
Консервативний Вітальна Девітальна
Гіперемія пульпи
Гострий серозний Ампутація Екстирпація Ампутація
обмежений пульпіт
Гострий травматичний
Гострий травматичний Хронічний Гострий серозний Хронічний

пульпіт фіброзний і дифузний пульпіт фіброзний,
Гострий серозний гіпертрофічни Гострий гнійний хронічний
обмежений пульпіт й пульпіт у пульпіт гіпертрофічний
Гострий дифузний зубах із Хронічний гангре- гострий
пільпіт у зубах із несформова- нозний пульпіт серозний
несформованим ним коренем Пульпіт, ускладне- дифузний
коренем ний періодонтитом пульпіт у зубах
із несформова-
ним коренем
Збереження Збереження Пломбування Муміфікація

життєздатності життєздатності кореневих каналів кореневої пульпи
всієї пульпи кореневої пульпи
Метод лікування пульпіту постійних зубів у дітей та його ефективність

залежать від загального стану організму, що визначає стан його
імунологічної реактивності. Пульпа постійних зубів як у період формування
кореня, так і в період закінченого росту і формування має виражені
регенеративні і репаративні властивості.
Пульпіт постійних зубів з несформованими коренями підлягає
лікуванню біологічним або ампутаційним методом (вітальна ампутація),
позаяк вони дозволяють зберегти функціональну повноцінність всієї або
кореневої пульпи і тим самим зберегти умови для росту і формування
коренів постійних зубів. У разі збереження функціональної активності
кореневої пульпи відбувається повноцінне формування верхівки кореня і
періодонта. Це явище називається апексогенез.
Біологічний (консервативний) метод лікування пульпіту тимчасових
зубів застосовується рідко, тому що обмежені показання та технічні
труднощі під час виконання. Він може бути застосований лише в разі
випадкового оголення пульпи, яке сталося в межах клінічно здорового
8
дентину під час препарування каріозної порожнини. Тимчасовий зуб має

бути повністю сформований, що свідчить про те, що його пульпа є
морфологічно і функціонально зрілою.
Обов′язковою умовою ефективного лікування біологічним методом є
дотримання правил асептики і антисептики, що найбільш проблематичне у
разі лікування тимчасових зубів. Із цієї причини консервативне лікування
пульпіту у дітей дошкільного віку є складним і не завжди ефективним.
П о к а з а н н я. Гіперемія пульпи, гострий травматичний і серозний
обмежений пульпіт при тривалості хвороби не більше доби і локалізації
каріозної порожнини на жувальній чи апроксимальній поверхні, що
розташована вище від екватора зуба, у здорових і практично здорових дітей у
разі компенсованої чи субкомпенсованої форми карієсу.
Під час першого відвідування проводять місцеве ін′єкційне
знеболювання зуба, препарування і формування каріозної порожнини,
антисептичну обробку з дотриманням правил асептики та антисептики. Дуже
важливо ізолювати каріозну порожнину від слини, для чого використовують
ватні валики, слиновідсос, кофердам. Для антисептичної обробки каріозної
порожнини використовують протимікробні препарати широкого спектра дії,
що дають виражений протизапальний ефект: ектерицид, фурацилін, риванол,
розчини новоіманіну, 0,5% етонію, хлорофіліпту, антибіотики місцевої дії
(мікроцид, поліміксин). Не слід використовувати антисептичні засоби, що
містять хлор (хлорамін, хлоргексидин), атомарний кисень (перекис водню,
марганцевокислий калій) спирт, ефір, тому що всі вони чинять
подразнювальний вплив на пульпу.
Антисептики для промивання каріозної порожнини перед
використанням слід підігріти до температури тіла, тому що температурний
чинник може стати зайвим подразником для пульпи.
Для консервативного лікування пульпіту запропоновано велику
кількість лікарських засобів: антибіотики широкого спектра дії, антибіотики
в поєднанні з кортикостероїдами, антисептичні препарати, ферменти,
біологічно активні речовини (вітаміни, біогенні стимулятори). Проте
найкращий ефект спострігається при застосуванні кальційвмісних
препаратів.
За методикою застосування кальційвмісних препаратів вирізняють
пряме і непряме покриття пульпи. Під час прямого покриття ці препарати
наносяться безпосередньо на тканину пульпи (при травматичному пульпіті,
при проведенні методу вітальної ампутації). Під час непрямого покриття
препарати на основі гідроксиду кальцію або цинкоксидевгенолу наносять на
розм′якшений, демінералізований дентин, що міститься на дні каріозної
порожнини.
Пасти, що містять гідроскид кальцію, стимулюють утворення замісного
дентину і ремінералізацію розм′якшеного дентину на дні каріозної
9
порожнини, чинять протизапальну та дегідатаційну дію. Уже через 40 діб

після їх накладення утворюється замісний дентин.
Для прямого покриття пульпи рекомендують м′які пасти на основі
гідроксиду кальцію: «Calcipulp» (Septodont), «Reogan Rapid» (Vivadent),
«Calcicur» (VOCO), «Biopulp» (elecromet), «Calxyl» (VOCO). Для непрямого
покриття використовують «Dycal» (Dentsplay de Trey), «Life» (Kerr),
«Calcimol» (VOCO), які здатні тверднути.
У разі лікування випадково розкритої пульпи або гострого
травматичного пульпіту, що виник у наслідок гострої травми постійного
зуба, біологічний метод виконується в одне відвідування. Кальційвмісна
прокладка наноситься на дно карієсної порожнини або на оголений дентин,
зуб пломбується матеріалами, що мають високу адгезію до твердих тканин
зуба (склоіономерні цементи, композиційні матеріали, компомери).
Необхідною умовою ефективного лікування є герметичне закриття каріозної
порожнини, що виключає мікропідтікання і передчасне розсмоктування
лікувальної прокладки.
Під час лікування пульпіту інфекційного походження більшість авторів
рекомендують проводити біологічний метод у два відвідування. Під час
першого відвідування виконують повну некротомію і фомування каріозної
порожнини, антисептичну обробку її вищезазначеними засобами.
У зубах із сформованим коренем доцільно відкрити ріг пульпи
стерильним бором. Це створює умови для зниження тиску в порожнині зуба і
послаблення болю, а також сприяє кращому контакту лікарських препаратів
із тканиною пульпи.
Порожнину висушують стерильною ватною кулькою і накладають на 1-2
дні мазі (пасти), що містять глікокортикостероїди та антибіотики широкого
спектра дії, такі як «Оксизон» або «Гіоксизон», «Ledermix», «Pulpovital» та
ін.
Під час другого відвідування, якщо болю в зубі немає, знімають
пов′язку, здійснюють антисептичну обробку, ізолювавши попередньо
каріозну порожнину від слини, висушують її стерильною ватною кулькою,
накладають лікувальну пасту, кальційвмісну пасту та ізолювальну прокладку
і пломбують зуб.
Техніка виконання біологічного методу в одне відвідування
І. Непряме покриття пульпи:
1) знеболювання;
2) некректомія;
3) формування каріозної порожнини;
4) обробка каріозної порожнини теплим розчином протимікробного
препарату;
5) висушування каріозної порожнини (стерильними ватними
кульками, теплим повітрям);
10
6) накладання кальцієвмісної пасти, що полімеризується;

7) пломбування каріозної порожнини.
ІІ. Пряме покриття пульпи:
2) некректомія;
3) зупинка кровотечі із пульпи (тампонада стерильними ватними
кульками, аплікація препаратів: 5% розчин амінокапронової
кислоти, капрофер та інш.);
препарату;
5) висушування каріозної порожнини (стерильними ватними
кульками, теплим повітрям);
6) накладання м’якої кальцієвмісної пасти;
7) накладання кальцієвмісної пасти, що полімеризується;
Техніка виконання біологічного методу у два відвідування (для
лікування пульпітів інфекційного походження).
Перше відвідування:
2) некректомія і формування каріозної порожнини;
препарату;
4) висушування каріозної порожнини (стерильними ватними кульками,
теплим повітрям);
5) накладання на дно каріозної порожнини, що вміщує антибіотики
широкого спектру дії і кортикостероїди (Оксизон, Гіоксизон, Pulpomixyne,
Pulpovital);
6) закриття зуба тимчасовою пломбою.
При відсутності болю через 1-2 дні призначають друге відвідування:
1) видалення пов’язки
2) антисептична обробка каріозної порожнини.
3) висушування порожнини
4) накладання кальцієвмісної лікувальної пасти
Прогноз: метод ефективний у разі суворого дотримання правил
асептики і антисептики.
Для оцінки ефективності лікування пульпіту біологічним методом
необхідно проводити диспансерний нагляд за дитиною. Якщо корінь зуба
несформований, то диспансерний нагляд проводять до остаточого його
сформування, якщо корінь зуба сформований, то протягом 12 міс. Термін
11
диспансерного спостереження: перший раз — через 2 тиж, другий раз —

через 3 міс, третій раз — через 6 міс, четвертий раз — через рік. Під час
контрольних відвідувань з′ясовують скарги, проводять електрометричне
дослідження (ЕОД), через 6 міс — рентгенографію для виявлення динаміки
формування кореня, а також можливих патологічних змін у тканинах
періодонта.

1. Класифікація пульпітів в постійних зубах у дітей.
2. Опишіть клініку гострих пульпітів в постійних зубах у дітей.
3. Опишіть клініку хронічних пульпітів в постійних зубах у дітей.
4. Перелічіть існуючі методи лікування пульпіту в постійних зубах у дітей.
5. Перелічіть чинники, що слід враховувати, обираючи метод лікування
пульпіту постійних зубів у дітей.
6. Назвіть показання до застосування біологічного методу лікування
пульпіту.
7. Назвіть протипоказання до застосування біологічного методу лікування
пульпіту.
8. Назвіть групи лікарських засобів, що використовують при біологічному
методі лікування пульпіту.
9. Назвіть методики виконання біологічного методу лікування пульпіту.
10. Назвіть послідовність і техніку виконання біологічного методу лікування
пульпіту інфекційного походження.
пульпіту не інфекційного походження.
Б. Тести для амоконтролю:

1. Який метод лікування передбачає збереження функціональної активності
всієї пульпи:
А. Вітальна ампутація;
В. Вітальна екстирпація;
С. Біологічний;
D. Девітальна ампутація;
Е. Девітальна естирпація
12
2. Перелічіть методи лікування пульпіту, що не передбачають збереження

життєдіяльності пульпи:
А. Біологічний;
В. Вітальна ампутація;
С. Вітальна екстирпація;
D. Девітальна ампутація;
Е. Девітальна естирпація.
3. Які форми пульпіту є показанням до біологічного методу лікування:

А. Гіперемія пульпи;
В. Гострий серозний;
С. Гострий гнійний;
D. Хронічний фіброзний;
Е. Хронічний гіпертрофічний.
4. Методику прямого покриття пульпи застосовують при біологічному методі

лікування пульпіту у випадку:
А. Гострого перебігу каріозного процесу;
В. Хронічного перебігу каріозного процессу;
С. Проміжного перебігу;
D. Квітучого карієсу;
Е. Рецидивуючого карієсу.
5. Дівчинка 10 років звернулася зі скаргами на гострий, нападоподібний,

мимовільний біль та біль внаслідок дії холодового подразника в 16 зубі. Був
встановлений діагноз: гострий серозний обмежений пульпіт: Для лікування
пульпіту обраний біологічний метод. В які терміни необхідно проводити
диспансерне спостереження за дитиною?
А. Через 2 тижні-3 місяці-6 місяців-12 місяців
В. Через 1 тиждень-1 місяць-3 місяці-6 місяців
С. Через 2 тижні-1 місяць-3 місяці-6 місяців
D. Через 1 місяць-3 місяці-6 місяців-12 місяців
Е. Через 1 місяць-6 місяців-12 місяців-18 місяців
6. Дитина 7 років звернулася зі скаргами на гострий біль в зубі на верхній

щелепі зліва, що виникає внаслідок дії термічних подразників і триває
13
декілька хвилин. Був встановлений діагноз: гіперемія пульпи 26 зуба. Для

лікування обраний біологічний метод. Через який термін дитині необхідно
провести рентгенологічне дослідження 26 зуба для визначення динаміки
формування його коренів?
А. Через 6 місяців
В. Через 1 місяць
С. Через 3 місяці
D. Через 9 місяців
Е. Через 12 місяців
7. Хлопчик 12 років звернувся зі скаргами на гострий біль у зубі на нижній

щелепі справа, який виникає внаслідок дії холодового подразника і триває
декілька хвилин. З анамнезу відомо, що біль з′явився увечері. Об′єктивно: в
46 зубі на жувальній поверхні - каріозна порожнина в межах біляпульпарного
дентину, яка не сполучається з порожниною зуба і заповнена розм′якшеним,
світлим дентином. При зондуванні дна каріозної порожнини виникає біль.
Встановлений діагноз: гіперемія пульпи 46 зуба. Які засоби слід
використовувати для антисептичної обробки каріозної порожнини під час
проведення консервативного методу лікування пульпіту?
А. Ектерицид, етакридина лактат, фурацилін
В. Фурацилін, хлорамін, ектерицид.
С. Мікроцид, перекис водню, ектерицид
D. Фурацилін, хлоргексидин, риванол
Е. Хлорамін, фурацилін, ектерицид
8. У дитини віком 11 років під час лікування гострого глибокого карієсу в 36

зубі випадково вскритий ріг пульпи. Був встановлений діагноз: гострий
травматичний пульпіт 36 зуба. Яку лікувальну пасту доцільно застосувати у
даному випадку?
А. Твердіюча кальційвмісна паста
В. Паста з антибіотиками широкого спектру дії
С. Паста з антибіотиками та кортикостероїдами
D. Паста з біологічно активними речовинами
Е. Цинкоксидевгенолова паста
9. Дівчинці 12 років був поставлений діагноз: гострий серозний обмежений

пульпіт 16 зуба. Із анамнезу: біль у зубі виник учора ввечері. Об′єктивно:
КПВ=2, у 16 зубі на жувальній поверхні - глибока каріозна порожнина у
межах біляпульпарного дентину. Яких умов, окрім форми пульпіту, можна не
враховувати під час проведення консервативного методу лікування пульпіту?
А. Стать дитини
В. Тривалість хвороби не більше доби
С. Локалізація каріозної порожнини на жувальній поверхні
14
D. Ступінь активності карієсу

Е. Вік дитини
10. Хлопчик 12 років звернувся зі скаргами на гострий біль в зубі на нижній

щелепі зліва, який виникає внаслідок дії термічних подразників і триває
декілька хвилин. Із анамнезу: біль у зубі з′явився учора ввечері. Об′єктивно: в
36 зубі на жувальній поверхні - каріозна порожнина у межах біляпульпарного
дентину, яка не сполучається з порожниною зуба і заповнена світлим
розм′якшеним дентином. Під час зондування виникає незначний біль по
всьому дну каріозної порожнини. Встановлений діагноз: гіперемія пульпи 36
зуба. Для лікування пульпіту обраний біологічний метод. Визначте обсяг
лікування у перше відвідування:
А. Герметична пов′язка з кортикостероїдом та антибіотиком широкого
спектру дії
В. Герметична пов′язка з антибіотиком широкого спектру дії
С. Герметична пов′язка з кальційвмісною пастою
D. Твердіюча кальційвмісна паста, постійна пломба
Е. Нетвердіюча кальційвмісна паста, постійна пломба
В. Задачі для самоконтролю:

Задача 1. До лікаря-стоматолога звернувся хлопчик 6 років зі скаргами на
самовільний, нестерпний, нападоподібний біль пульсивного характеру на
верхній щелепі праворуч, без чіткої локалізації, на виникнення болю в нічний
час. Інтенсивність болю різко зростає внаслідок прийому гарячої їжі і дещо
знижується від холодної. З анамнезу захворювання стало відомо, що біль
з′явився 2 доби тому. Під час огляду 54 на апроксимальній медіальній
поверхні була виявлена глибока каріозна порожнина, що не має сполучення з
порожниною зуба. Спроба видалення екскаватором розм′якшеного дентину з
дна каріозної порожнини супроводжувалась різким болем. Під час
зондування дна була вскрита порожнина зуба з виділенням краплини гною.
Перкусія зуба безболісна. Ясна в ділянці 54 без змін. Встановіть діагноз.
Який метод лікування необхідно використати у цьому випадку?
Алгоритм вирішення задачі: По-перше треба звернити увагу на скарги
(самовільний, нестерпний, нападоподібний біль пульсивного характеру, без
чіткої локалізації, на виникнення болю в нічний час. Інтенсивність болю
різко зростає внаслідок прийому гарячої їжі і дещо знижується від холодної),
на дані анамнезу (біль з′явився 2 доби тому). По-друге треба звернути увагу
на дані об’єктивного дослідження (була виявлена глибока каріозна
порожнина, що не має сполучення з порожниною зуба, видалення
екскаватором розм′якшеного дентину з дна каріозної порожнини
супроводжувалась різким болем. Під час зондування дна була вскрита
15
порожнина зуба з виділенням краплини гною, перкусія зуба безболісна, ясна

в ділянці 54 без змін). При визначенні методу лікування необхідно врахувати
форму пульпіту і вік пацієнта.
Задача 2. Після звернення до лікаря-стоматолога хлопчику 14 років

встановлено клінічний діагноз — гіперемія пульпи 46. Враховуючи, що
хлопчик здоровий, зуб має сформовані корені та функціонально активну
пульпу, каріозна порожнина розташована на жувальній поверхні, форма
карієсу компенсована, був обраний біологічний метод лікування. Під час
першого відвідування проведено місцеве ін′єкційне знеболення 46,
препарування каріозної порожнини, антисептичну обробку розчином
хлораміну, висушування порожнини прохолодним повітрям, накладено
лікувальну пасту, яка містить глюкокортикоїди та антибіотик широкого
спектру дії «Pulpovital», герметична пов′язка. Друге відвідування призначено
через місяць. Які помилки були зроблені? Які ускладнення при цьому можуть
виникнути?
Алгоритм вирішення задачі: По-перше треба звернити увагу на засіб для
антисептичної обробки (при біологічному методі лікування пульпіту не
можна використовувати засоби на основі хлору). По-друге треба звернути
увагу на температуру повітря для висушування (повітря повинно бути
теплим). В-третє треба звернути увагу на термін другого відвідування (друге
відвідування призначають через 1-2 доби).
Задача 3. До лікаря-стоматолога звернулась дівчинка 9 років зі скаргами на

біль у зубі на верхній щелепі зліва внаслідок механічних та термічних
подразників. З анамнезу хвороби стало відомо, що 4 години тому зуб був
травмований, відбувся перелом коронки зуба. З анамнезу життя відомо, що
соматичних захворювань дівчинка не має. Об′єктивно: у 21 немає частини
коронки та лівого кута. Можна бачити точкову яскраво-червону пульпу в
місці перелому. Перкусія 21 болісна за рахунок травматичного ушкодження
тканин періодонта. Зуб ледь рухомий. Встановіть діагноз. Яке додаткове
обстеження має бути призначене? Від яких чинників залежить вибір методу
лікування? За якою методикою необхідно провести лікування, якщо буде
обрано біологічний метод.
Алгоритм вирішення задачі: По-перше треба звернити увагу на скарги (біль у
зубі внаслідок механічних та термічних подразників), на дані анамнезу (4
години тому зуб був травмований, відбувся перелом коронки зуба,
соматичних захворювань дівчинка немає). По-друге треба звернути увагу на
дані об’єктивного дослідження (немає частини коронки та лівого кута зуба,
можна бачити точкову яскраво-червону пульпу в місці перелому, перкусія
болісна за рахунок травматичного ушкодження тканин періодонта, зуб ледь
рухомий).
16
Задача 4. Хлопчик 12 років скаржиться на біль в зубі на нижній щелепі

праворуч, який виникає під час вживання гарячої їжі та повільно минає.
Об’єктивно: в 46 зубі на жувальній поверхні - глибока каріозна порожнина,
яка сполучається з порожниною зуба. Зондування сполучення безболісне,
біль і кровоточивість виникають лише під час зондування отворів кореневих
каналів. Перкусія безболісна. Слизова оболонка у ділянці зуба 46 блідо-
рожевого кольору. Визначте діагноз.
Задача 5. У дівчинки 12 років скарги на гострий мимовільний

нападоподібний біль в зубі на нижній щелепі зліва, що іррадіює. Холодовий
подразник провокує приступ інтенсивного болю. Біль в зубі з'явився 2 дні
тому. Об’єктивно: в 36 зубі на жувальній поверхні наявна каріозна
порожнина з розм'якшеним дентином на дні і стінках. Порожнина зуба
закрита, зондування різко болісне по всьому дну, від холодної води – гострий
тривалий біль. Перкусія 36 зуба болісна. Визначте діагноз.
Задача 6. Дитина 8,5 років скаржиться на біль під час їжі, який повільно
минає після усунення подразника, у нижньому кутньому правому зубі.
Об’єктивно: на жувальній поверхні 36 зуба – глибока каріозна порожнина,
виповнена розм`якшеним дентином світло-коричневого кольору. У проекції
медіально-щічного рогу пульпи визначено точкове сполучення з
порожниною зуба, зондування якого супроводжується різким болем і
незначною кровоточивістю. Реакція на термічні подразники болісна,
тривала. Перкусія зуба безболісна. Слизова оболонка у проекції коренів 36
зуба без патологічних змін. Визначте діагноз.
Задача 7. Дівчинка 14 років звернулася із скаргами на короткочасний (1-3

хв.) самовільний біль у зубі на верхній щелепі зліва, що з’явився після
вживання морозива. Об’єктивно: в 26 зубі на жувальній поверхні наявна
глибока каріозна порожнина з розм'якшеним світлим дентином на дні і
стінках. Зондування дна каріозної порожнини дещо болісне, від холодної
води виникає сильний біль тривалістю 1-2 хв. Перкусія зуба безболісна.
Визначте діагноз.
Задача 8. Дитина 15 років скаржиться на самовільний іррадіюючий біль в
зубі на верхній щелепі праворуч, який різко посилюється від гарячого.
Об’єктивно: на медіально-контактній поверхні 16 зуба виявлена глибока
каріозна порожнина, яка містить розм’якшений світлий дентин. Зондування
дна каріозної порожнини безболісне. Порожнина зуба закрита. Перкусія зуба
болісна. Встановіть діагноз.
Основна:
17
1. Хоменко Л.О. та спів. Терапевтична стоматологія дитячого віку, Київ,

Книга плюс, 2001.- 524 с.


Чайковський, Н.І. Смоляр [та ін.]; за ред. Л.О. Хоменко. – Книга-плюс,
2014. – 432 с.

2015. – 328 с.
Додаткова:

Періодонтит. Ротовий сепсис –К.:Медицина, 2010.- 560 с.
2. Данилевський М.Ф., Сидельникова Л.Ф., Рахній Ж.І. Пульпіт. – К.:

Здоров’я, 2003. – 168 с.

ембріогенез органів ротової порожнини: навчальний посібник.-
Коломия: ВПТ “Вік”, 1994. – 94 с.
4. Пропедевтика дитячої терапевтичної стоматології: Навч. посібник/

Р.В.Казакової. –Київ: Книга-плюс, 2011. -319 с.
5. Удовицька О.В., Лепорська Л.Б. Дитяча стоматологія. -К.:Здоров’я,

2000. – 296 с.
1. ntranet.tdmu.edu.ua/.../09.%20лікування%20пульпіту%20...
2. www.smile-center.com.ua/.../likuvannya-pulpitu-postiynyx-
3. www.dentallist.com.ua/.../1157-metodi-likuvannya-pulpitu.h...
4. ntranet.tdmu.edu.ua/.../11.обгрунтування%20вибору%20...
5. intranet.tdmu.edu.ua/.../03.%20лікування%20пульпіту%20

Міністерство охорони здоров'я України
протокол № 1 від 28. 08. 2019 г.
Зав. кафедри проф. Каськова Л. Ф.
протокол № 1 від 28. 08. 2020 г.

клініка, діагностика, лікування
Тема заняття Лікування пульпіту постійних зубів у дітей.
Вітальна та девітальна ампутація й
екстирпація пульпи. Показання, методика
виконання, вибір пломбувальних матеріалів
для кореневих пломб.
Курс 4
Полтава
1. Актуальність теми: Лікування пульпітів постійних зубів – це одна із
відповідальних задач для дитячого стоматолога. Принциповий підхід до
вирішення цього питання диктується необхідністю застосування методів, які
дозволять зберегти життєдіяльність пульпи, дадуть можливість росту і
формування кореневої системи, збережуть функціональну цінність зуба на
довгі роки. Особливості будови пульпи у дітей, які характеризуються
функціональною незрілістю і можливістю неадекватної реакції на
подразники, потребують більшої уваги і ретельності у виборі показань для
застосування різних методів лікування пульпітів постійних зубів у дітей.
1. Пояснювати показання до методу вітальної ампутації пульпи постійних
2. Скласти алгоритм виконання методики вітальної ампутації пульпи.
3. Пояснювати вибір антисептиків і лікувальних паст при виконанні
методики вітальної ампутації пульпи.
4. Пояснювати показання до методу вітальної екстирпації пульпи
5. Скласти алгоритм виконання методики вітальної екстирпації пульпи в
зубах із сформованими коренями.
6. Скласти алгоритм виконання методики вітальної екстирпації пульпи в
зубах із несформованими коренями.
7. Пояснювати вибір антисептиків при лікуванні різних форм пульпітів
методом вітальної екстирпації пульпи.
8. Пояснювати вибір лікувальних паст при виконанні методики вітальної
екстирпації пульпи в зубах із несформованим коренем.
9. Трактувати поняття «апексогенез».
10. Трактувати поняття «апексифікація».
11. Пояснювати показання до методу девітальної ампутації пульпи
12. Скласти алгоритм виконання методики девітальної ампутації пульпи.
13. Пояснювати вибір девіталізуючої і лікувальної паст при виконанні
методики девітальної ампутації пульпи.
14. Пояснювати показання до методу девітальної екстирпації пульпи
15. Скласти алгоритм виконання методики девітальної екстирпації пульпи в
16. Скласти алгоритм виконання методики девітальної екстирпації пульпи в
17. Пояснювати вибір девіталізуючої і лікувальної паст при виконанні
методики девітальної екстирпації пульпи в зубах із несформованим коренем.
18. Класифікувати пломбувальні матеріали для кореневих каналів.

Назви попередніх Отримані навики
дисциплін
1. Анатомія Знати анатомічну будову постійних зубів та
періоди їх розвитку.
2. Гістологія Особливості гістологічної будови пульпи

постійних зубів на різних етапах її
функціональної активності.
3. Фізіологія Фізіологічні властивості емалі, дентину і пульпи

зуба.
4. Пропедевтика Знати топографічну анатомію постійних зубів.
дитячої Терміни закладки та прорізування постійних
терапевтичної зубів.
стоматології Методи діагностики пульпіту постійних зубів у
дітей.
5. Профілактика Основні і додаткові методи обстеження
стоматологічних стоматологічного хворого.
захворювань.
6. Дитяча Етіологію та патогенез пульпітів у дітей.
терапевтична Класифікацію пульпіту постійних зубів у дітей.
стоматологія Клініку пульпітів постійних зубів у дітей.
4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття

та на занятті.
Апексогенез Завершення формування кореня після

проведення вітальної ампутації за участю
життєздатної і функціонально активної пульпи в
кореневому каналі.
Апексифікація Формування остеоцементної або остеоїдної

тканини у ділянці верхівки кореня під дією
кальційвмісної пасти.
Девітальна ампутація Метод лікування пульпіту, який передбачає

девіталізацію пульпи із подальшим частковим її
видаленням
Девітальна екстирпація Метод лікування пульпіту, який передбачає

девіталізацію пульпи із подальшим повним її
видаленням

1. Дайте визначення “вітальна ампутація пульпи”,
2. Дайте визначення “вітальна екстирпація пульпи”.
3. Назвіть показання до методу вітальної ампутації пульпи в постійних
зубах.
4. Вибір антисептиків і лікувальних паст при виконанні методики
вітальної ампутації пульпи.
5. Техніка виконання методики вітальної ампутації пульпи.
6. Назвіть терміни медичної реабілітації дітей, яким проведено лікування
пульпіту методом вітальної ампутації пульпи.
7. Прогноз лікування методом вітальної ампутації пульпи.
8. Назвіть показання до методу вітальної екстирпації пульпи.
9. Техніка виконання методики вітальної екстирпації пульпи.
10. Вибір антисептиків при лікуванні різних форм пульпітів методом
вітальної екстирпації пульпи.
11. Вибір лікувальних паст при виконанні методики вітальної екстирпації
пульпи в зубах із несформованим коренем.
12. Що таке «апексогенез»?
13. Що таке «апексифікація»?
14. Прогноз лікування методом вітальної екстирпації пульпи.
пульпіту в зубах з несформованим коренем методом вітальної екстирпації
пульпи.
16. Дайте визначення “девітальна ампутація пульпи”,
17. Дайте визначення “девітальна екстирпація пульпи”.
18. Назвіть показання до методу девітальної ампутації пульпи в постійних
зубах.
19. Вибір девіталізуючої і лікувальної паст при виконанні методики
девітальної ампутації пульпи.
20. Техніка виконання методики девітальної ампутації пульпи.
пульпіту методом девітальної ампутації пульпи.
22. Прогноз лікування методом девітальної ампутації пульпи.
23. Назвіть показання до методу девітальної екстирпації пульпи.
24. Техніка виконання методики девітальної екстирпації пульпи.
25. Вибір девіталізуючої і лікувальної паст при виконанні методики
девітальної екстирпації пульпи в зубах із несформованим коренем.
пульпіту в зубах з несформованим коренем методом девітальної екстирпації
пульпи.
27. Класифікуйте пломбувальні матеріали для кореневих каналів.
1. Визначте показання до методу вітальної ампутації пульпи з
урахуванням форми пульпіту, стадії формування кореня постійного зуба та
стану соматичного здоров′я дитини.
2. Складіть алгоритм виконання методики вітальної ампутації пульпи.
3. Оберіть розчин для зупинки кровотечі із культі пульпи при проведенні
вітальної ампутації пульпи.
4. Оберіть розчин для антисептичної обробки культі пульпи при
проведенні вітальної ампутації пульпи.
5. Оберіть лікувальну пасту при проведенні вітальної ампутації пульпи.
6. Визначте показання до методу вітальної екстирпації пульпи з
7. Складіть алгоритм виконання методики вітальної екстирпації пульпи в
8. Складіть алгоритм виконання методики вітальної екстирпації пульпи в
9. Оберіть розчин для антисептичної обробки кореневого каналу залежно
від форми пульпіту при проведенні вітальної екстирпації пульпи.
10. Оберіть матеріал для постійної обтурації кореневого каналу при
проведенні вітальної екстирпації пульпи в зубах із сформованим коренем.
11. Оберіть лікувальну пасту для тимчасової обтурації кореневого каналу
при проведенні вітальної екстирпації пульпи в зубах із несформованим
коренем.
12. Визначте показання до методу девітальної ампутації пульпи з
13. Складіть алгоритм виконання методики девітальної ампутації пульпи.
14. Оберіть девіталізуючу пасту при проведенні методики девітальної
ампутації пульпи.
15. Оберіть лікувальну прокладку при проведенні методики девітальної
ампутації пульпи.
16. Визначте показання до методу девітальної екстирпації пульпи з
17. Складіть алгоритм виконання методики девітальної екстирпації пульпи
в зубах із сформованими коренями.
18. Складіть алгоритм виконання методики девітальної екстирпації пульпи
в зубах із несформованими коренями.
19. Оберіть матеріал для постійної обтурації кореневого каналу при
проведенні девітальної екстирпації пульпи в зубах із сформованим коренем.
20. Оберіть матеріал для тимчасової обтурації кореневого каналу при
проведенні девітальної екстирпації пульпи в зубах із несформованим
коренем.
Зміст теми:
Вітальна ампутація пульпи – це метод лікування пульпіту, який
передбачає видалення коронкової пульпи під знеболенням і збереження
життєздатності і функціональної активності кореневої пульпи.
Цей метод найчастіше застосовується в зубах із несформованими
коренями, так як він дозволяє зберегти функціональну повноцінність
кореневої пульпи і тим самим забезпечити умови для росту і формування
коренів постійних зубів.
Показання:
1) травматичне оголення пульпи, якщо з моменту травми минуло більше ніж
6 годин;
2) випадки, коли застосування біологічного методу лікування протипоказане
або неефективне.
3) гострий серозний обмежений пульпіт
4) гострий серозний дифузний пульпіт без вираженої реакції з боку
періодонта;
5) хронічний фіброзний пульпіт постійних зубів із несформованими
коренями;
6) хронічний гіпертрофічний пульпіт постійних зубів із несформованими
коренями;
Техніка виконання методики вітальної ампутації:

1) внутрішньосухожилкове, інфільтраційне чи провідникове знеболювання;
2) препарування каріозної порожнини і розкриття порожнини зуба
стерильними борами;
3) видалення коронкової пульпи і пульпи в ділянці отворів кореневих
каналів;
4) зупинка кровотечі з культі пульпи (3% розчин гемофобіну, 5% розчин
амінокапронової кислоти, капрофер);
5) антисептична обробка (ектерицид, фурацилін, хлорофіліпт та інш.);
6) накладання на кореневу пульпу кальційвмісної пасти, ізолювальної
прокладки і постійної пломби.
Апексогенез – це повноцінне формування верхівки кореня і періодонта
під дією кальційвмісних препаратів.
Прогноз: метод ефективний у разі суворого дотримання правил
асептики і антисептики та забезпечення спокою для кореневої пульпи.
Діти, яким проведено лікування пульпіту методом вітальної ампутації
пульпи, потребують медичної реабілітації. Перше контрольне відвідування їм
призначають через 10-14 днів, інші – через 3, 6 міс і через рік.
Вітальна екстирпація пульпи – це прижиттєве видалення коронкової
та кореневої пульпи.
Показання: усі форми гострого та хронічного пульпіту постійних зубів
із сформованим коренем, якщо зберігаючі методи лікування неефективні. У
зубах із несформованим коренем при гострому гнійному і хронічному
гангренозному пульпіті, а також при пульпіті, що супроводжується
вираженою реакцією з боку періодонта.
Техніка виконання методики вітальної екстирпації пульпи:

1) місцеве знеболювання анестетиками групи артикаїну;
2) препарування каріозної порожнини і розкриття порожнини зуба;
3) екстирпація пульпи;
4) зупинка кровотечі;
5) антисептична обробка каналу кореня ( при гнійному пульпіті
використовують засоби, що діють переважно на аеробну мікрофлору: похідні
нітрофурану, ектерицид, хлорофіліпт та інш.; при хронічному гангренозному
пульпіті – похідні нітрофурану, метронідазол, розчини метроджилу,
трихомонаціду);
6) механічна обробка кореневого каналу (обов′язкова при гнійному
пульпіті та хронічному гангренозному пульпіті);
7) пломбування кореневих каналів сформованого кореня проводять у
межах отвору верхівки кореня. Перевагу слід віддавати гутаперчевим
штифтам в поєднанні з твердіючими силерами.
8) рентгенологічний контроль пломбування.
Під час лікування пульпіту методом вітальної екстирпації в зубах із
несформованим коренем пломбування кореневого каналу проводять у 2
етапи.
Перший етап - це пломбування кореневого каналу в межах
сформованої частини пастами, що містять гідроксид кальцію. Після
пломбування кореневого каналу ставиться тимчасова пломба із
склоіономерного цементу, що забезпечує необхідний герметизм.
Апексифікація – це формування остеоцементної або остеодентинної
тканини в ділянці верхівки кореня під дією кальційвмісної пасти, за рахунок
чого відбувається закриття отвору верхівки кореня.
Використання кальцієвмісної пасти потребує ретельного
диспансерного нагляду. Розсмоктування кальцієвмісної пасти потребує
повторних заповнень каналу такою пастою. Перше повторне заповнення
проводять через 1 міс, потім – кожних 2-3 міс. Тривалість лікування
становить у середньому 12-18 міс.
Другий етап пломбування кореневого каналу виконується після
закриття апікального отвору. Для цього використовують твердіючи пасти або
гутаперчеві штифти в поєднанні із силерами.
Прогноз: метод ефективний за умови якісного пломбування кореневого
каналу, у зубах із несформованим коренем – правильного визначення на
рентгенограмі ступеня сформованості кореня.
Девітальні методи лікування передбачають девіталізацію пульпи з
наступним її видаленням частково (ампутація) чи повністю (екстирпація).
Для лікування постійних зубів у дітей девітальні методи використовуються в
тому разі, коли з тієї чи іншої причини неможливо виконати анестезію і
безболісно видалити пульпу. Девітальна екстирпація, як правило,
проводиться в зубах зі сформованими коренями. Девітальна ампутація може
застосовуватись лише в разі лікування пульпіту в зубах із несформованим
коренем з обов′язковим ендодонтичним лікуванням після завершення його
формування.
Для девіталізації пульпи в постійних зубах із несформованим коренем
використовують пасти, що містять параформальдегід і не справляють
токсичного впливу на періодонт. У зубах із сформованим коренем може
застосовуватись миш′яковиста паста.
Показання до методу девітальної ампутації пульпи:
1) гострий серозний дифузний пульпіт без вираженої реакції з боку
періодонта;
2) травматичне оголення пульпи, якщо з моменту травми минуло більше
ніж 6 годин;
3) хронічний фіброзний пульпіт постійних зубів із несформованими
коренями;
4) хронічний гіпертрофічний пульпіт постійних зубів із несформованими
коренями;
5) випадки, коли застосування біологічного методу лікування
протипоказане або неефективне.
Техніка виконання методики девітальної ампутації:

У перше відвідування проводять часткове препарування каріозної
порожнини, яке передбачає розкриття її, часткову некротомію і розкриття
рогу пульпи, накладання параформальдегідної пасти під герметичну
пов’язку.
Параформальдегід чинить на пульпу муміфікуючу дію, він поступово
приєднує воду, що міститься в пульпі, внаслідок чого пульпа гине і
перетворюється на висушений тяж сіруватого кольору.
Під час другого відвідування дитини проводять остаточну некротомію і
формування каріозної порожнини, ампутацію коронкової пульпи з
видаленням її (по можливості) з отворів кореневих каналів. Після ампутації
коронкової пульпи слід оцінити стан кореневої пульпи. Вона має бути
нечутливою під час зондування і не кровоточити. Параформальдегідну пасту
накладають на 10-14 днів.
Після ампутації на кореневу пульпу накладають лікувальну прокладку,
яка забезпечить антисептичний стан муміфікованої кореневої пульпи на
необхідний період. З цією метою використовують пасти, які вміщують у
своєму складі формалін, параформальдегід (у якості антисептика), крезол та
інші антисептики. Також можна застосовувати цинк-евгенолову пасту з
додаванням антисептиків (тимолу, йодоформу).
Пасту тонким шаром наносять на дно порожнини зуба і отвори кореневих
каналів і ущільнюють за допомогою ватної кульки. Друге відвідування може
бути завершено накладанням постійної пломби.
Третє відвідування – заміна тимчасової пломби в зубі на постійну, якщо у
друге відвідування була накладена тимчасова пломба.
Прогноз: якщо в зубі, який лікувався методом девітальної ампутації
пульпи, не проводити ендодонтичне лікування після завершення його
формування, у зубі розвивається хронічний періодонтит.
Показання до методу девітальної екстирпації пульпи: усі форми

гострого та хронічного пульпіту постійних зубів із сформованим коренем,
якщо зберігаючі методи лікування неефективні. У зубах із несформованим
коренем при гострому гнійному і хронічному гангренозному пульпіті, а
також при пульпіті, що супроводжується вираженою реакцією з боку
Техніка виконання методики девітальної екстирпації пульпи:
І відвідування:
1) часткова некротомія;
2) накладання девіталізуючої пасти;
3) накладання герметичної пов′язки.
ІІ відвідування:
1) препарування каріозної порожнини і розкриття порожнини зуба;
2) екстирпація пульпи. У зубах з несформованими коренями перед
початком лікування обов’язково проводять рентгенографію зуба для
визначення ступеня сформованості кореня і робочої довжини зуба.
3) механічна обробка кореневого каналу;
4) антисептична обробка каналу кореня;
5) пломбування кореневих каналів сформованого кореня проводять у
межах отвору верхівки кореня. Перевагу слід віддавати гутаперчевим
штифтам в поєднанні з твердіючими силерами.
Під час лікування пульпіту методом девітальної екстирпації в зубах із
несформованим коренем пломбування кореневого каналу проводять у 2
етапи.
Перший етап - це пломбування кореневого каналу в межах сформованої
частини пастами, що містять гідроксид кальцію, або цинк-евгеноловою
пастою. Після пломбування кореневого каналу ставиться тимчасова пломба
із склоіономерного цементу, що забезпечує необхідний герметизм.
Використання кальцієвмісної пасти потребує ретельного диспансерного
нагляду. Розсмоктування кальцієвмісної пасти потребує повторних заповнень
каналу такою пастою. Перше повторне заповнення проводять через 1 міс,
потім – кожних 2-3 міс. Тривалість лікування становить у середньому 12-18
міс.
Другий етап пломбування кореневого каналу виконується після закриття
апікального отвору. Для цього використовують твердіючи пасти або
гутаперчеві штифти в поєднанні із силерами.
6) рентгенологічний контроль пломбування.
Прогноз: метод ефективний за умови якісного пломбування кореневого
каналу, у зубах із несформованим коренем – правильно визначена на
рентгенограмі ступінь сформованості кореня.
Класифікація пломбувальних матеріалів для кореневих каналів (Є.В.
Боровський, 1997)
1. Цинк-фосфатні цементи: фосфат-цемент
2. Цинкоксид-евгенольні цементи: евгедент В, Cariosan
3. Силери на основі окису цинка і евгенола
4. Силери з гідроксидом кальція: біокалекс
5. Силери на основі епоксидних смол
6. Склоіономерні цементи
7. Матеріали на основі резорцин-формаліну
Матеріали для самоконтролю:

А. Завдання для самоконтролю (таблиці, схеми, малюнки, графіки):
1. Що таке «вітальна ампутація пульпи”?
2. Що таке “вітальна екстирпація пульпи”?
3. Назвіть показання до методу вітальної ампутації пульпи в постійних зубах.
4. Які антисептики і лікувальні пасти використовують при виконанні
методики вітальної ампутації пульпи.
5. Опишіть техніку виконання методики вітальної ампутації пульпи.
пульпіту методом вітальної ампутації пульпи.
7. Який прогноз лікування методом вітальної ампутації пульпи?
8. Назвіть показання до методу вітальної екстирпації пульпи.
9. Опишіть техніку виконання методики вітальної екстирпації пульпи.
10. Які антисептики застосовують при лікуванні різних форм пульпітів
методом вітальної екстирпації пульпи?
11. Які лікувальні пасти використовують при виконанні методики вітальної
екстирпації пульпи в зубах із несформованим коренем?
12. Що таке «апексогенез»?
13. Що таке «апексифікація»?
14. Який прогноз лікування методом вітальної екстирпації пульпи?
пульпіту в зубах з несформованим коренем методом вітальної екстирпації
пульпи.
16. Що таке “девітальна ампутація пульпи”?
17. Що таке “девітальна екстирпація пульпи”?
18. Назвіть показання до методу девітальної ампутації пульпи в постійних
зубах.
19. Які девіталізуючі і лікувальні пасти використовують при виконанні
методики девітальної ампутації пульпи?
20. Опишіть техніку виконання методики девітальної ампутації пульпи.
пульпіту методом девітальної ампутації пульпи.
22. Який прогноз лікування методом девітальної ампутації пульпи?
23. Назвіть показання до методу девітальної екстирпації пульпи.
24. Опишіть техніку виконання методики девітальної екстирпації пульпи.
25. Які девіталізуючі і лікувальні пасти використовують при виконанні
методики девітальної екстирпації пульпи в зубах із несформованим коренем?
пульпіту в зубах із несформованим коренем методом девітальної екстирпації
пульпи.
27. Класифікуйте пломбувальні матеріали для кореневих каналів.

1. Метод вітальної ампутації пульпи використовують у постійних зубах при:
1) гострому гнійному пульпіті у зубах із несформованим коренем
2) хронічному гіпертрофічному пульпіті у зубах із несформованим
коренем
3) хронічному фіброзному пульпіті у зубах із сформованим коренем
4) хронічному гангренозному пульпіті у зубах із несформованим коренем
5) хронічному гіпертрофічному пульпіті у зубах із сформованим коренем
2. При лікуванні постійних зубів методом вітальної ампутації пульпи

використовують лікувальну пасту:
1) тимолову
2) йодоформну
3) кальцієвмісну
4) цинк-евгенолову
5) гідрокортизонову
3. Поставте етапи виконання методики вітальної екстирпації пульпи у

постійному зубі з хронічним простим пульпітом у порядку, в якому вони
повинні виконуватись:
1. препарування каріозної порожнини
2. місцеве знеболювання
3. пломбування кореневого каналу
4. видалення кореневої пульпи
5. зупинка кровотечі
6. антисептична обробка кореневого каналу
7. видалення коронкової пульпи
4. Метод девітальної ампутації пульпи використовують у постійних зубах

при:
1. гострому гнійному пульпіті у зубах із несформованим коренем
2. хронічному гіпертрофічному пульпіті у зубах із несформованим
коренем
3. хронічному фіброзному пульпіті у зубах із сформованим коренем
4. хронічному гангренозному пульпіті у зубах із несформованим коренем
5. хронічному гіпертрофічному пульпіті у зубах із сформованим коренем
5. У якості девіталізуючого засобу в зубах із несформованим коренем

використовують:
1. миш′яковисту пасту
2. фенол із анестезином
3. параформальдегідну пасту
4. камфорофено
5. трикрезол.
6. При лікуванні постійних зубів з несформованим коренем методом

девітальної ампутації у якості лікувальної прокладки доцільно використати:
1. кальційвмісну пасту
2. резорцин-формалінову пасту
3. пасту «Форедент»
4. цинк-евгенолову пасту
5. ендометазонову пасту
7. Назвіть ускладнення, яке найбільш часто виникає в постійних зубах, що

лікувались методом девітальної ампутації пульпи:
1. гострий верхівковий періодонтит
2. хронічний гангренозний пульпіт
3. хронічний верхівковий періодонтит
4. гострий гнійний пульпіт
5. хронічний маргінальний періодонтит
8. Хлопчику віком 9 років був поставлений діагноз: хронічний гангренозний

пульпіт зуба 36. Після лікування зуба 36 методом вітальної екстирпації
пульпи кореневі канали були заповнені пастою Endocal. Скільки триватиме
диспансерний нагляд за дитиною? Назвіть терміни оглядів.
9. Хлопчику 13 років був поставлений діагноз: хронічний простий пульпіт

зуба 47. В якому стані знаходяться корені зуба 47? Який метод лікування
доцільно застосувати? Чи потребує хлопчик диспансерного нагляду після
лікування?
10. Дівчинці віком 10,5 років поставлений діагноз: хронічний простий

пульпіт зуба 26. Який метод лікування необхідно застосувати і чому? Який
пломбувальний матеріал для кореневих каналів доцільно застосувати у
даному випадку?
11. Хлопчику віком 11 років був поставлений діагноз: гострий гнійний

пульпіт зуба 24. В якому стані знаходяться корені 24? Який метод лікування
потрібно застосувати у даному випадку? Що необхідно визначити для вибору
методу лікування?
12. Дівчинка 9 років звернулася зі скаргами на ниючий біль в зубі на верхній

щелепі праворуч, який виникає від гарячого і повільно минає. Був
поставлений діагноз: хронічний гангренозний пульпіт 16 зуба. Який метод
лікування доцільно застосувати у даному випадку?
1. Біологічний метод
2. Вітальна ампутація пульпи
3. Девітальна ампутація пульпи
4. Вітальна екстирпація пульпи
5. Девітальна екстирпація пульпи
13. У дитини 10 років діагностований гострий серозний загальний пульпіт

34 зуба. При рентгенологічному дослідженні виявлено: корінь 34 зуба
знаходиться на стадії незавершеного росту. Для лікування був обраний
метод вітальної ампутації з використанням кальцієвмісної пасти. Якому
процесу буде сприяти проведене лікування?
1. Апексифікації
2. Апексогенезу
3. Дентиногенезу
4. Остеогенезу
5. Цементогенезу
14. Дівчинці віком 8,5 років був лікований пульпіт в 36 зубі методом
вітальної глибокої ампутації пульпи. Кореневі канали запломбовані
кальцієвмісною пастою. Коли необхідно виконати другий етап пломбування
кореневих каналів в 36 зубі?
1. Після завершення росту кореня в довжину
2. Після завершення формування верхівки кореня
3. Після закриття апікального отвору
4. Після завершення формування періодонту
5. Під час формування верхівки кореня
15. У дівчинки 9 років був лікований 36 зуб з приводу пульпіту методом

вітальної глибокої ампутації пульпи. Кореневі канали 36 зуба запломбовані
кальцієвмісною пастою. Через які терміни треба проводити повторне
заповнення кореневих каналів кальцієвмісною пастою?
1. Через 2 місяці, потім через 6 місяців
2. Через 3 місяці, потім через 6 місяців
3. Через кожні 2 місяці
4. Через 1 місяць, потім кожні 2-3 місяці
5. Через кожні 3 місяці
16. Дівчинка 8 років звернулася із скаргами на причинний ниючий біль у зубі
на нижній щелепі зліва, що повільно минає після усунення подразників. Був
поставлений діагноз: хронічний фіброзний пульпіт 36 зуба. Для лікування
пульпіту обраний метод девітальної ампутації пульпи. Визначте обсяг
лікувальних заходів в 36 зубі у ІІ відвідування, якщо під час зондування
кореневої пульпи виникає біль:
1. накласти резорцин-формалінову пасту під герметичну пов’язку
2. накласти параформальдегідну пасту під герметичну пов’язку
3. накласти тимолову пасту під герметичну пов’язку
4. накласти цинкоксидевгенолову пасту під герметичну пов’язку
5. накласти йодоформну пасту під герметичну пов’язку
17. Хлопчик 12 років скаржиться на тривалий біль під час вживання гарячої
їжі в зубі на нижній щелепі справа. Об’єктивно: в 46 зубі - глибока каріозна
порожнина, яка сполучається з порожниною зуба. Поверхневе зондування
сполучення безболісне, глибоке зондування – болісне. Перкусія безболісна.
Слизова оболонка у проекції коренів 46 зуба без патологічних змін. Що з
переліченого найбільш доцільно використати для обтурації кореневих
каналів під час лікування 46 зуба?
1. Гутаперчеві штифти
2. Резорцин-формалінову пасту
3. Кальційвмісну пасту
4. Цинк-евгенолову пасту
5. Тимолову пасту
18. Дівчинка 8 років звернулася із скаргами на причинний ниючий біль у зубі

на нижній щелепі зліва, що повільно минає після усунення подразників. Був
поставлений діагноз: хронічний фіброзний пульпіт 36 зуба. Для лікування
пульпіту обраний метод девітальної ампутації пульпи. Яку пасту необхідно
накласти на розкритий ріг пульпи у перше відвідування?
1. Резорцин-формалінову пасту
2. Кальцієвмісну пасту
3. Параформальдегідну пасту
4. Миш’яковисту пасту
5. Цинкоксидевгенолову пасту
19. Дитина 8,5 років скаржиться на біль під час їжі у нижньому кутньому
правому зубі. Об’єктивно: на жувальній поверхні 46 зуба – глибока каріозна
порожнина, виповнена розм`якшеним дентином світло-коричневого кольору.
У проекції медіально-щічного рогу пульпи визначено точкове сполучення з
порожниною зуба, зондування якого супроводжується різким болем і
незначною кровоточивістю. Реакція на термічні подразники болісна,
тривала. Перкусія зуба безболісна. Дитина збуджена, плаче. Який метод
лікування пульпіту доцільно застосувати у даному випадку?
Алгоритм вирішення
1. Зверніть увагу на вік дитини
2. Зверніть увагу на емоційний стан дитини
3. Зверніть увагу на стан коренів причинного зуба
4. Зверніть увагу на наявність сполучення каріозної порожнини з
порожниною зуба
5. Зверніть увагу на стан пульпи
6. Зверніть увагу на реакцію від дії термічного подразника
7. Зверніть увагу на реакцію під час перкусії зуба
8. З огляду на всі перераховані дані об’єктивного обстеження, віку
дитини, стану коренів причинного зуба та емоційного стану дитини
виберіть метод лікування
20. У дівчинки 11 років діагностований гострий серозний дифузний пульпіт

24 зуба. Дитина практично здорова. Форма карієсу – субкомпенсована. При
рентгенологічному дослідженні – корені 24 зуба несформовані. Який метод
лікування пульпіту буде доцільним у даному клінічному випадку?
2. Зверніть увагу на форму пульпіту
4. Зверніть увагу на стан здоров’я дитини
5. Зверніть увагу на ступінь активності карієсу
дитини, стану коренів причинного зуба виберіть метод лікування
21. Хлопчик 12 років скаржиться на тривалий біль під час вживання їжі,
особливо гарячої, в зубі на нижній щелепі праворуч. Об′єктивно: в 46 зубі -
глибока каріозна порожнина, яка сполучається з порожниною зуба.
Зондування коронкової пульпи безболісне, біль і кровоточивість виникають
лише під час зондування отворів кореневих каналів. Перкусія безболісна.
Який метод лікування пульпіту найбільш раціональний у даному випадку?
2. Зверніть увагу на скарги дитини
3. Зверніть увагу на наявність сполучення каріозної порожнини з
порожниною зуба
4. Зверніть увагу на реакцію пульпи під час зондування
5. Зверніть увагу на реакцію під час перкусії зуба
дитини, стану коренів причинного зуба виберіть метод лікування
Література.
Основна:
1. Терапевтична стоматологія дитячого віку: Том 1: підруч. для студ.
стом. факул., інтернів та лікарів-стоматологів / [Л. О. Хоменко, Ю. Б.
Чайковський, Н. І. Смоляр та ін.]; за ред. проф. Л. О. Хоменко. – К.:
Книга плюс, 2014. – 432 c.
2. Терапевтична стоматологія дитячого віку: підруч. для студ. стом.
факул., інтернів та лікарів-стоматологів / [Л. О. Хоменко, О. І. Остапко,
О. Ф. Кононович та ін.]; за ред. проф. Л. О. Хоменко. – К.: Книга плюс,
2001. – 526 c.
3. www.textreferat.com
Додаткова:
1. Анатомо-фізіологічні особливості пульпи зубів у дітей: навч. посіб. /
[Р.В. Казакова, Є.В. Ковальов, А.П. Мотуляк та ін.] –Л.: "ГалДент"
2009. - 76с.
2. Геранін С. І. Антибактеріальна активність ендодонтичних іригантів та
гемостатичних засобів при різних формах пульпітів / С. І. Геранін //
Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник української медичної
стоматологічної академії. - 2016.–Вип.3 (55). –С.4-7.
3. Бунатян К.А. Современные аспекты лечения обратимых форм пульпита
в постоянных зубах с несформированными корнями/ К.А. Бунатян //
Сучасна стоматологія. - 2018.–№.1 –С.54-56.
4. http://dental-
ss.org.ua/load/kniga_stomatologia/detskaja/kucevljak_detskaja_terapevtiche
skaja_stomatologija/12-1-0-24
5. http://dental-
ss.org.ua/load/kniga_stomatologia/detskaja/khomenko_l_a_terapevticheskaj
a_stomatologija_detskogo_vozrasta/12-1-0-41
Методичні вказівки підготували ___________ Ю.І. Солошенко

Міністерство охорони здоров’я України
профілактикою стоматологічних захворювань
для самостійної роботи студентів під час підготовки
до практичного заняття та на занятті

Карієс, некаріозні ураження, ускладнення карієсу
Модуль № 1 тимчасових і постійних зубів у дітей: клініка,
Помилки в лікуванні пульпіту тимчасових і
постійних зубів у дітей. Ускладнення, їх
Тема заняття запобігання й усунення. Профілактика пульпіту в
дітей.
Контроль змістового модуля №2
Курс 4
Полтава
1. Актуальність теми: Проблема запалення в стоматології до теперішнього часу
надзвичайно актуальна. Кількість запальних захворювань щелепно-лицевої
ділянки постійно збільшується. Пульпіт – це початкова форма одонтогенних
запальних хвороб. У дітей запалення пульпи діагностується як у тимчасових, так і
в постійних зубах на різних етапах формування кореня. При цьому морфологічна і
функціональна незрілість пульпи у період формування кореня, стан комплексу
захисних механізмів пульпи, а також організму дитини в цілому зумовлюють
певні особливості розвитку та клінічних проявів пульпітів у дитячому віці.
Лікування пульпітів – одне з найвідповідальніших завдань дитячого
стоматолога. Принциповий підхід до вирішення цього питання диктується
необхідністю застосування методів, що дозволять зберегти життєдіяльність
пульпи, дадуть можливість росту і формуванню кореневої системи, збережуть
функціональну цінність зуба на довгі роки. Особливості будови пульпи у дітей,
які характеризуються функціональною незрілістю і можливістю неадекватної
реакції на подразники, потребують більшої уваги і ретельності у виборі показань
до застосування різних методів лікування її запалення.
Таким чином, діагностика та лікування пульпітів у дітей потребують від
лікаря значних знань патології пульпи і гарних мануальних навичок. Лише за цих
умов можливе лікування хворих із запаленням пульпи без помилок та ускладнень,
які можуть привести до передчасного видалення тимчасових зубів, формування
зубощелепних аномалій і деформацій тощо.
1. Аналізувати анатомо-фізіологічні особливості будови пульпи тимчасових і
постійних зубів на різних етапах їх розвитку
2. Пояснювати етіологію і патогенез пульпітів тимчасових та постійних зубів у
дітей
3. Класифікувати пульпіти тимчасових та постійних зубів у дітей
4. Аналізувати чинники, що впливають на перебіг пульпітів тимчасових та
постійних зубів у дітей
5. Пояснювати закономірності клінічних проявів пульпітів тимчасових та
6. Володіти навичками диференційної діагностики пульпітів тимчасових та
7. Пояснювати вибір методу лікування залежно від клінічних проявів пульпіту
8. Запропонувати метод лікування пульпіту залежно від стадії розвитку зуба та
віку дитини
9. Пояснювати вибір лікарських засобів і пломбувальних матеріалів при
лікуванні пульпітів тимчасових та постійних зубів у дітей
10. Аналізувати помилки діагностики пульпітів тимчасових та постійних зубів
у дітей
11. Аналізувати помилки, що виникають за різних методів лікування пульпітів
у дітей
12. Пояснювати ускладнення пульпітів у дітей
13. Запропонувати методи та засоби для усунення помилок і ускладнень під
час лікування пульпітів у дітей
14. Запропонувати методи та засоби попередження помилок і ускладнень під
час лікування пульпітів у дітей
15. Запропонувати методи профілактики пульпітів у дітей

Назва попередніх Отримані навики
дисциплін
Анатомія Визначати анатомічні особливості будови тимчасових і
постійних зубів на етапах їх розвитку
Фізіологія Визначати фізіологічні особливості будови пульпи

тимчасових і постійних зубів у різні вікові періоди
Гістологія Описувати гістологічні особливості будови пульпи

тимчасових і постійних зубів у різні вікові періоди
Пропедевтика дитячої Розраховувати строки та періоди розвитку тимчасових і

терапевтичної постійних зубів
Фармакологія Визначати фармакокінетику і фармакодинаміку

лікарських засобів, які застосовуються під час лікування
пульпіту

занятті.
4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які
повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
Рясно васкуляризована та іннервована
спеціалізована пухка волокниста сполучна
Пульпа зуба
тканина, що заповнює пульпарну камеру
коронки і канал кореня
Транспортна система трофіки, в якій
Гістіон зустрічаються потоки метаболізму «кров-
клітина» і «клітина-лімфа»
Запалення пульпи зуба, що виникає внаслідок
дії на тканину пульпи мікроорганізмів,
Пульпіт
продуктів їх життєдіяльності і токсинів, а також
продуктів розпаду органічної речовини дентину
Консервативний метод Метод, спрямований на збереження
лікування пульпітів життєздатності і функціональної активності
усієї пульпи
Хірургічний метод лікування пульпітів, який
Девітальний метод
проводиться після попередньої некротизації
лікування пульпітів
пульпи
Хірургічний метод лікування пульпітів, який
Вітальний метод лікування
проводиться після попереднього знеболення
пульпітів
пульпи
Ампутаційний метод Метод часткового видалення пульпи
лікування пульпітів (коронкової)
Екстирпаційний метод Метод повного видалення пульпи (коронкової
лікування пульпітів та кореневої)
Дія, спрямована на вироблення замісного
Одонтотропна дія
дентину
Методика прямого Препарати кальцію наносять на оголену пульпу
накладання кальцієвмісних
препаратів
Методика непрямого Препарати кальцію наносять на
накладання кальцієвмісних демінералізований дентин дна каріозної
препаратів порожнини
Завершення формування кореня після
проведення вітальної ампутації за участю
Апексогенез
життєздатної і функціонально активної пульпи в
кореневому каналі
Формування остеоцементної або остеоїдної
Апексифікація тканини у ділянці верхівки кореня під дією
кальцієвмісної пасти
– Помилки, що виникають при діагностиці
пульпітів
Помилки і ускладнення, які – Помилки під час лікування пульпітів
спостерігаються при – Ускладнення, що виникають під час
лікуванні пульпіту виконання лікарських маніпуляцій
– Ускладнення, що виникають після лікування
пульпітів
– Під час встановлення діагнозу
Помилки, що виникають
– Під час диференційної діагностики з іншими
при діагностиці пульпітів
захворюваннями
– Під час вибору методу лікування
– При знеболенні
Помилки під час лікування – Під час проведення біологічного лікування
пульпітів – При виконанні вітальних і девітальних методів
лікування
– При екстирпації пульпи
– Перфорація стінок каріозної порожнини і дна
Ускладнення, що виникають порожнини зуба, стінки кореня
під час виконання – Відлом інструмента у кореневих каналах
лікарських маніпуляцій – Нещасні випадки (попадання інструментів у
дихальні шляхи і травневий тракт)
– Біль після пломбування кореневих каналів
(розвиток гострого періодонтиту)
– Попадання пломбувального матеріалу у
Ускладнення, що виникають
нижньощелепний канал, верхньощелепну
після лікування пульпітів
пазуху
– Розвиток хронічного періодонтиту
– Випадіння пломби

1. Назвіть клітинний склад пульпи
2. Назвіть періоди розвитку пульпи в постійних і тимчасових зубах
3. Назвіть шари пульпи та їх склад
4. Перерахуйте основні функції пульпи
5. Визначте, які функції пульпи переважають на різних етапах розвитку зуба
6. Що таке «гістіон»? Його функція в пульпі
7. В якому шарі пульпи знаходяться одонтобласти і яка їх функція?
постійних зубів у різні вікові періоди
9. Назвіть особливості будови коронкової та кореневої пульпи в тимчасових
зубах
10. Назвіть фази запального процесу
11. Назвіть особливості перебігу запалення при різних формах пульпітів
12. Назвіть основні етіологічні чинники пульпітів
13. Назвіть патогенез різних форм пульпітів у дітей
14. Назвіть класифікацію пульпітів у дітей
15. Надайте визначення терміну «пульпіт»
16. Перелічіть чинники, що впливають на перебіг пульпіту у дітей
17. Назвіть закономірності клінічних проявів пульпіту тимчасових зубів у
дітей у період формування функціональної активності пульпи
дітей у період функціональної зрілості пульпи
дітей у період згасання функціональних властивостей пульпи
20. Назвіть закономірності перебігу гострих пульпітів тимчасових зубів у
дітей
21. Назвіть закономірності перебігу хронічних пульпітів тимчасових зубів у
дітей
22. Назвіть закономірності перебігу гострих пульпітів постійних зубів у дітей
23. Назвіть закономірності перебігу хронічних пульпітів постійних зубів у
дітей
24. Назвіть методи лікування пульпітів тимчасових зубів
25. Від яких чинників залежить вибір методу лікування в тимчасових зубах?
26. Назвіть показання та протипоказання для вибору методу девітальної
ампутації пульпи в тимчасових зубах
27. Визначте послідовність дій та методику проведення девітальної ампутації
28. Які девіталізуючі засоби використовуються для проведення девітальних
хірургічних методів лікування і чому саме вони?
29. Назвіть показання та протипоказання для вибору методу девітальної
екстирпації пульпи в тимчасових зубах
30. Визначте послідовність дій та методику проведення девітальної
екстирпації в тимчасових зубах
31. Які пломбувальні матеріали використовуються для обтурації кореневих
каналів в тимчасових зубах і чому саме вони?
32. Перелічіть існуючі методи лікування пульпітів в постійних зубах у дітей
33. Перелічіть чинники, які слід враховувати під час вибору методу лікування
пульпітів постійних зубів у дітей
34. Назвіть показання та протипоказання до застосування біологічного методу
лікування пульпіту
35. Назвіть групи лікарських засобів, які використовують при біологічному
методі лікування пульпіту
36. Назвіть методики виконання біологічного методу лікування пульпіту
пульпіту інфекційного походження
пульпіту неінфекційного походження
39. Дайте визначення терміну «вітальна ампутація пульпи»
40. Дайте визначення терміну «вітальна екстирпація пульпи»
41. Назвіть показання та протипоказання для вибору методу вітальної
ампутації пульпи в постійних зубах
42. Які антисептики і лікувальні пасти застосовуються при виконанні
методики вітальної ампутації пульпи?
43. Визначте послідовність дій та методику проведення вітальної ампутації
пульпи
пульпіту методом вітальної ампутації пульпи
45. Визначте прогноз лікування зуба методом вітальної ампутації пульпи
46. Назвіть показання та протипоказання для вибору методу вітальної
екстирпації пульпи в постійних зубах
47. Визначте послідовність дій та методику проведення вітальної екстирпації
пульпи
48. Визначте антисептики для лікування різних форм пульпітів методом
вітальної екстирпації пульпи
49. Які лікувальні пасти застосовуються при виконанні методики вітальної
екстирпації пульпи в зубах із несформованим коренем?
50. Дайте визначення терміну «апексогенез»
51. Дайте визначення терміну «апексифікація»
52. Визначте прогноз лікування зуба методом вітальної екстирпації пульпи
пульпіту в зубах з несформованим коренем методом вітальної екстирпації пульпи
54. Дайте визначення терміну «девітальна ампутація пульпи»
55. Дайте визначення терміну «девітальна екстирпація пульпи»
56. Назвіть показання для вибору методу девітальної ампутації пульпи в
постійних зубах
57. Обґрунтуйте вибір девіталізуючої і лікувальної паст при виконанні
методики девітальної ампутації пульпи
58. Визначте послідовність дій та методику проведення девітальної ампутації
пульпи
пульпіту методом девітальної ампутації пульпи
60. Визначте прогноз лікування зуба методом девітальної ампутації пульпи
61. Назвіть показання для вибору методу девітальної екстирпації пульпи в
62. Визначте послідовність дій та методику проведення девітальної
екстирпації пульпи
63. Обґрунтуйте вибір девіталізуючої і лікувальної паст при виконанні
методики девітальної екстирпації пульпи в зубах із несформованим коренем
пульпіту в зубах із несформованим коренем методом девітальної екстирпації
пульпи
65. Класифікуйте пломбувальні матеріали для кореневих каналів
66. Назвіть групи помилок і ускладнень, які спостерігаються при лікуванні
пульпітів.
67. З чим пов’язані помилки при діагностиці пульпітів?
68. Назвіть помилки і ускладнення, які виникають при проведенні вітального
ампутаційного методу лікування пульпітів
69. Назвіть помилки і ускладнення, які виникають при проведенні вітального
екстирпаційного методу лікування пульпітів
70. Визначте тактику лікаря-стоматолога з усунення помилок і ускладнень, які
виникають при проведенні вітального екстирпаційного методу лікування
пульпітів
71. Які помилки і ускладнення можуть виникнути під час проведення
місцевого знеболювання?
72. Визначте тактику лікаря-стоматолога при анафілактичному шоку
73. Назвіть помилки і ускладнення, що виникають під час проведення
девітальних методів лікування пульпітів
74. Визначте тактику лікаря-стоматолога з усунення помилок і ускладнень, які
виникають під час проведення девітальних методів лікування пульпітів
75. Назвіть помилки, які можуть виникнути при розкритті порожнини зуба та
механічній обробці кореневих каналів
76. Визначте тактику лікаря-стоматолога з усунення помилок, які можуть
виникнути при розкритті порожнини зуба та механічній обробці кореневих
каналів
77. Назвіть ускладнення, що можуть виникнути під час роботи з
ендодонтичним інструментарієм
78. Визначте тактику лікаря-стоматолога при аспірації чи ковтанні
ендодонтичного інструмента
79. Визначте тактику лікаря-стоматолога при відломі ендодонтичного
інструмента
80. Назвіть методи та засоби для попередження відлому інструмента в каналі
81. Перерахуйте найбільш часті ускладнення після лікування пульпіту у дітей
82. Визначте тактику лікаря-стоматолога з усунення ускладнень, які
виникають після лікування пульпіту у дітей
83. Назвіть методи профілактики пульпіту у дітей

1. Опанувати навичками обстеження дитини з пульпітом
2. Вміти діагностувати пульпіт у дитини
3. Опанувати навичками диференційної діагностики пульпітів у дітей
4. Оволодіти технікою проведення методу девітальної ампутації пульпи в
тимчасових зубах
5. Оволодіти технікою проведення методу девітальної екстирпації пульпи в
тимчасових зубах
6. Опанувати методикою біологічного методу лікування пульпіту постійного
зуба
7. Оволодіти технікою проведення методу вітальної ампутації пульпи в
8. Оволодіти технікою проведення методу вітальної екстирпації пульпи в
9. Оволодіти технікою проведення методу девітальної ампутації пульпи в
10. Оволодіти технікою проведення методу девітальної екстирпації пульпи в
11. Опанувати методиками усунення ускладнень, що виникають під час
проведення вітальних методів лікування пульпітів
12. Оволодіти технікою усунення ускладнень, що виникають після проведення
девітальних методів лікування пульпітів
13. Вміти ліквідувати ускладнення, які можуть виникнути при роботі з
ендодонтичним інструментарієм
14. Вміти диференціювати та усувати ускладнення, що виникають після
лікування пульпітів у дітей
15. Опанувати методами та засобами попередження помилок і ускладнень під
час лікування пульпіту у дітей
Найбільша кількість помилок під час лікування зубів, як відомо,
відмічається при пульпіті.
Причиною такого стану є недостатня діагностика, у тому числі і
диференційна, різного стану пульпи, слабкі знання клініко-анатомічних
особливостей будови порожнини різних груп зубів, неправильна робота
інструментарієм при проведенні ендодонтичних маніпуляцій.
Помилки і ускладнення, які спостерігаються при лікуванні пульпіту, можна
поділити на чотири групи:
1. Помилки, що виникають при діагностиці пульпітів:
– під час встановлення діагнозу;
– під час диференційної діагностики з іншими захворюваннями.
2. Помилки під час лікування пульпітів:
– під час вибору методу лікування;
– при знеболенні;
– під час проведення біологічного лікування;
– при виконанні вітальних і девітальних методів лікування;
– при екстирпації пульпи.
3. Ускладнення, що виникають під час виконання лікарських маніпуляцій:
– перфорація стінок каріозної порожнини і дна порожнини зуба, стінки
кореня;
– відлом інструмента у кореневих каналах;
– нещасні випадки (попадання інструментів у дихальні шляхи і травневий
тракт).
4. Ускладнення, що виникають після лікування пульпітів:
– біль після пломбування кореневих каналів (розвиток гострого
періодонтиту);
– попадання пломбувального матеріалу у нижньощелепний канал,
верхньощелепну пазуху;
– розвиток хронічного періодонтиту;
– випадіння пломби.
Встановлення правильного діагнозу ускладнюється як поверхнево зібраним
анамнезом і скаргами, так і відсутністю єдиної чіткої клінічної класифікації
запалення пульпи. Чітка клінічна класифікація пульпіту, а також точна
діагностика, що базується на сучасному комплексному дослідженні хворого зуба,
– перша необхідна умова для вірного вибору того чи іншого методу лікування.
Помилки при діагностиці пов’язані з неправильною оцінкою ступеня
поширеності запалення пульпи. Тому необхідно старанно збирати анамнез та
проводити дослідження стану пульпи у кожному каналі механічним, термічним,
перкуторним, електроодонтометричним та рентгенологічним методами.
Одна з частих помилок в діагностиці пульпітів, яка допускається при
обстеженні хворих – це визначення хворого зуба. Больовий симптом при пульпіті
характеризується іррадіацією болю за ходом трійчатого нерва, у зв’язку з чим
важко буває одразу визначити причинний зуб. Тільки ретельне обстеження зубів
дозволяє правильно визначити хворий зуб.
Помилки при діагностиці пульпітів виникають через погано зібраний
анамнез та неточно визначені: характер болю (самовільний, від термічних чи
механічних подразників, постійний чи нападоподібний), початок захворювання,
локалізацію болю, розвиток захворювання, супутні захворювання, лікування, що
вже проводилось. Упущення хоча б одного чинника в анамнезі може привести до
помилкового діагнозу.
Помилки у діагностиці пульпіту виникають і тоді, коли не проводять
рентгенологічне дослідження, яке допомагає визначити уражений зуб та
встановити ступінь ураження періодонту. Зміни в періодонті при пульпіті
свідчать про повне ураження пульпи.
Серед можливих помилок і ускладнень, пов’язаних з лікуванням пульпіту,
чільне місце займає помилковий вибір методу лікування. Це приводить до того,
що при початкових стадіях пульпіту, коли пульпа може бути збережена, лікар
викликає її загибель, використовуючи девіталізуючі пасти.
Використання консервативного методу лікування у випадках, коли пульпа
знаходиться у стані, не спроможному на відновлення, призводить до великої
кількості ускладнень, які виникають як в найближчий час після пломбування, так
і у віддалений період.
Під час проведення вітального ампутаційного методу навіть незначне, на
перший погляд, недотримання правил асептики і антисептики призводить до
продовження запального процесу і загибелі пульпи.
Під час проведення вітального екстирпаційного методу, особливо в
багатокореневих зубах, де багато відгалужень, досить часто виникає велика
кровотеча із каналу в процесі екстирпації пульпи. Це свідчить про розрив пульпи,
неповне її видалення чи глибоке просування інструментів за широкий апікальний
отвір. Для усунення розриву пульпи чи неповного її видалення необхідно ввести у
широкий канал 2 – 3 пульпоекстрактора для кращого захвату пульпи. Для
усунення кровотечі лікар повинен тримати в арсеналі гемостатичні засоби. Іноді
при проведенні вітального екстирпаційного методу, після пломбування
кореневого каналу та каріозної порожнини з’являється самовільний,
нападоподібний біль, який відмічався у хворого і до лікування. Це ускладнення –
кореневий пульпіт. В такому випадку необхідно розпломбувати кореневі канали і
провести муміфікацію чи девіталізацію пульпи у відгалуженнях кореневого
каналу.
Багато помилок трапляється при застосуванні вітальних методів лікування
за проведення місцевої анестезії: відлом голки, гематома, різка болісність пульпи,
не дивлячись на анестезію, ураження нервового стовбура, виникнення алергічних
реакцій на анестетики.
Анафілактичний шок є одним з найважчих ускладнень із гострим початком.
Почервоніння шкіри змінюється блідістю і ціанозом, хворий відчуває стискання у
грудях, біль, що поширюється на черево, знижується артеріальний тиск,
відмічається брадикардія, пульс слабкий, хворий втрачає свідомість, з’являються
судороги, погіршується дихання. У такому разі лікар повинен ввести у місце
ін’єкції 0,5 мл 0,1% розчину адреналіну для зменшення всмоктування анестетика.
Одночасно така ж кількість вводиться у вену. Необхідно також при погіршенні
стану ввести 1 – 2 мл преднізолону і поставити крапельницю з розчином глюкози
та еуфіліну, 2 мл 2,5% розчину піпольфену і 2 мл 2% розчину дімедролу. Крім
того, за показаннями, вводять корглюкон, строфантін, цитітон. Після нормалізації
стану і повернення свідомості хворого транспортують спеціальною машиною
швидкої допомоги до відділення інтенсивної терапії.
При проведенні девітальних методів лікування з ускладнень, що виникають,
на першому місці – токсичний періодонтит та некроз міжясеневого сосочка. Щоб
цього не відбувалося, необхідно точно дозувати девіталізуючу пасту і
попереджати хворого про необхідність продовження лікування. Слід пам’ятати,
що девіталізуюча паста, накладена на закриту порожнину зуба, приводить до
посилення болю. Необхідність оголення пульпи при накладанні девіталізуючої
пасти дозволяє не тільки наблизити його дію до тканин пульпи, але і забезпечити
відтік продуктів запалення, що має лікувальне значення для оголеної пульпи.
Знання анатомо-топографічних особливостей будови порожнини зуба є гарантією
правильного її розкриття і профілактикою ускладнень. При токсичному впливі
миш’яку на періодонт необхідно застосувати антидоти: 5% розчин унітіолу, 1%
розчин йодинолу; 5 – 10% розчин йодиду калію.
З метою попередження некрозу міжясеневого сосочка для герметичної
пов’язки у порожнинах 2-го та 5-го класу за Блеком необхідно застосовувати не
дентин-пасту, яка довго не твердіє, а штучний дентин.
Особливо багато помилок виникає при розкритті порожнини зуба та
механічній обробці кореневих каналів. Розкриття порожнини нахилених зубів без
урахування їх осі призводить до перфорації стінки порожнини. Це ускладнення
ліквідується одночасно з накладанням пломб. Якщо перфорація була зроблена на
дні порожнини під час пошуку кореневих каналів, то цей отвір необхідно закрити
пастою, що твердне (PRO-root MTA тощо), а потім накласти пломбу. При значній
перфорації у місці біфуркації коренів, коли закрити її немає можливості,
проводять гемісекцію одного кореня чи коронарадикулярну ампутацію. Для
усунення перфорації стінки кореня необхідно запломбувати хибний хід
твердіючим пломбувальним матеріалом без виведення його у тканини періодонту.
Небезпечним ускладненням є аспірація та ковтання ендодонтичного
інструменту при недостатній його фіксації у пальцях лікаря. У період вдихання чи
ковтання слини інструмент може потрапити в бронх чи стравохід. Такі
ускладнення виникають і при направленні хворого з ендодонтичним
інструментом у каналі на рентгенологічне дослідження. В разі виникнення такого
ускладнення лікар-стоматолог повинен відразу звернутись до отоларинголога чи
хірурга. На основі рентгенологічного дослідження визначають локалізацію
інструмента і вибирають той чи інший метод лікування.
Висушування кореневих каналів стиснутим повітрям теж може викликати
ускладнення у вигляді підшкірної емфіземи. Цьому сприяє широкий апікальний
отвір. Інфекція, яка може потрапити з повітрям, приводить до тяжких наслідків.
Але найчастіше при ендодонтичних маніпуляціях виникає відлом
інструмента в каналі. Якщо частина інструмента виступає із каналу, його можна
видалити пінцетом чи затискачем. У разі, коли немає можливості його видалення,
використовують бори-трепани, які всередині мають отвір. Можливе використання
і звичайних борів, якими видаляється дентин біля зламаного інструменту,
відкриваючи частину для наступного видалення затискачем з тонкими браншами.
Якщо витягнути інструмент не вдалося, необхідно пройти дрильбором поряд зі
зламаним інструментом, причому дрильбор повинен обертатись у зворотному
напрямку. Це дозволяє викрутити зламаний інструмент. Після проходження
дрильбором поряд зламаного інструмента можна спробувати його видалити
кореневою голкою з слабконамотаною бавовною. Волокна бавовни під час
обертання голки намотуються на зламаний інструмент і він витягується разом з
голкою. У разі неможливості видалення інструменту проводять електрофорез
йодиду калію чи 5% спиртового розчину йоду. Якщо інструмент зламався і
вийшов за межі апікального отвору, необхідно проводити резекцію верхівки
кореня в однокореневих зубах чи гемісекцію – в багатокореневих.
Для попередження відлому інструмента в каналі необхідно дотримуватись
правил роботи з ендодонтичним інструментаріем, а саме – дотримуватись кутів
обертання інструменту (К-ример – 180 – 360°, К-файл – 90 – 180° тощо);
використовувати якісні нові ендодонтичні інструменти відповідного розміру;
використовувати інструменти лише певну кількість разів (пульпоекстрактори – 1
– 2 рази, К-, Н-файли – 2 – 5 разів тощо); дотримуватись технології обраного
методу обробки кореневих каналів; у разі виникнення відчуття заклинювання
інструменту зробити декілька обертів у зворотному напрямку, а потім працювати
інструментом меншого розміру; дозувати зусилля, не надавлювати на інструмент;
працювати інструментом у вологому середовищі з використанням спеціальних
засобів (лубрикантів), що полегшують ковзання.
Найбільш часті ускладнення після лікування пульпіту у дітей:
– розвиток гострого періодонтиту (біль після пломбування кореневих
каналів);
– виведення пломбувального матеріалу у нижньощелепний канал;
– розвиток хронічного періодонтиту.
Біль після пломбування кореневих каналів може виникнути у разі:
– виведення пломбувального матеріалу у пери апікальні тканини;
– травми періодонту під час екстирпації пульпи та інструментальної
обробки кореневих каналів;
– порушення правил асептики й антисептики;
– використання подразнюючих лікувальних засобів (сильних антисептиків)
для обробки кореневих каналів.
У разі розвитку гострого періодонтиту для усунення болю та запалення в
періодонті необхідно:
– за необхідності допломбувати кореневий канал;
– за надлишкового виведення пломбувального матеріалу у периапікальні
тканини застосувати фізіотерапевтичне лікування (УВЧ-, СВЧ-терапію,
ультрафонофорез із гідрокортизоном, гелій-неоновий лазер на 1 хв. у ділянці
проекції верхівки кореня (5 – 7 сеансів), дарсонвалізацію (3 – 5 сеансів по 15 хв.).
У разі значного виведення пломбувального матеріалу до нижньощелепного
каналу проводять хірургічне видалення надлишків пломбувальної маси. За
необхідності призначають загальне лікування: нестероїдні протизапальні засоби,
десенсибілізуючу терапію, антибіотики.
Розвиток хронічного періодонтиту (пізнє ускладнення після лікування
пульпіту) потребує відповідного лікування.
Резюмуючи даний розділ, слід сказати, що діагностика та лікування
пульпітів потребують від лікаря великих знань патології пульпи і гарних
мануальних навичок. Лише за цих умов можливе лікування хворого з ураженням
пульпи без помилок. Саме тому зусилля дитячого стоматолога мають бути
спрямовані на профілактику цього ускладнення карієсу. Вона передбачає
систематичні планові огляди дітей дошкільного віку з метою раннього виявлення
і лікування карієсу тимчасових зубів. Широка санітарно-освітня робота, навчання
дітей навичкам гігієни ротової порожнини, своєчасне та якісне лікування карієсу
– це єдино можливий і реальний шлях зберегти тимчасові зуби до їх фізіологічної
зміни.

А. Завдання для самоконтролю (таблиці, схеми, малюнки, графіки):
1. Назвіть періоди розвитку, клітинний склад та основні функції пульпи
постійних зубів у різні вікові періоди
3. Назвіть основні етіологічні чинники пульпітів
4. Назвіть патогенез різних форм пульпітів у дітей
5. Назвіть класифікацію пульпітів у дітей
6. Назвіть закономірності клінічних проявів пульпітів тимчасових зубів у
дітей у різні вікові періоди
7. Назвіть закономірності клінічних проявів пульпітів постійних зубів у дітей
у різні вікові періоди
8. Перелічіть чинники, які слід враховувати під час вибору методу лікування
пульпітів у дітей
9. Назвіть методи лікування пульпітів тимчасових зубів, показання і
протипоказання до їх вибору, послідовність та техніку виконання кожного з них
10. Назвіть методи лікування пульпітів постійних зубів у дітей, показання і
протипоказання до їх вибору, послідовність та техніку виконання кожного з них
11. Класифікуйте пломбувальні матеріали для кореневих каналів
12. Назвіть групи помилок і ускладнень, які спостерігаються при лікуванні
пульпітів
13. З чим пов’язані помилки при діагностиці пульпітів?
14. Назвіть помилки і ускладнення, які виникають при проведенні вітальних
методів лікування пульпітів. Тактика лікаря-стоматолога
15. Назвіть помилки і ускладнення, що виникають під час проведення
девітальних методів лікування пульпітів. Тактика лікаря-стоматолога
16. Назвіть помилки, які можуть виникнути при розкритті порожнини зуба та
механічній обробці кореневих каналів. Тактика лікаря-стоматолога
17. Назвіть ускладнення, що можуть виникнути під час роботи з
ендодонтичним інструментарієм. Тактика лікаря-стоматолога
18. Назвіть методи та засоби для попередження відлому інструмента в каналі
19. Перерахуйте найбільш часті ускладнення після лікування пульпіту у дітей.
Тактика лікаря-стоматолога
20. Назвіть методи профілактики пульпіту у дітей

1. При токсичному впливі миш’яку на періодонт у якості антидоту
застосовується розчин унітіолу в концентрації:
а) 4%;
б) 5%;
в) 7%;
г) 1%;
д) 2%.
застосовується розчин йодинолу в концентрації:
а) 4%;
б) 5%;
в) 7%;
г) 1%;
д) 2%.

застосовується розчин йодиду калію в концентрації:
а) 1 – 5%;
б) 5 – 10%;
в) 10 – 15%;
г) 1 – 4%;
д) 2 – 10%.
4. Скільки сеансів гелій-неонового лазера у ділянці проекції верхівки кореня

застосовується за надлишкового виведення пломбувального матеріалу у
периапікальні тканини?
а) 1 – 5;
б) 2 – 5;
в) 1 – 7;
г) 5 – 7;
д) 3 – 5.
5. Скільки сеансів дарсонвалізації застосовується за надлишкового

виведення пломбувального матеріалу у периапікальні тканини?
а) 1 – 5;
б) 2 – 5;
в) 1 – 7;
г) 5 – 7;
д) 3 – 5.
6. Для закриття перфорації на дні каріозної порожнини оптимальним

матеріалом для застосування є:
а) дентин-паста;
б) фосфат-цемент;
в) Herculite XPV;
г) PRO-root MTA;
д) Evicrol.
7. При токсичному впливі миш’яку на періодонт необхідно застосувати

антидоти:
а) 3% розчин перекису водню;
б) 5% розчин унітіолу;
в) 10% розчин глюконату кальцію;
г) 1% розчин йодинолу;
д) 5 – 10% розчин йодиду калію.
8. Назвіть основні групи помилок і ускладнень, які спостерігаються при

лікуванні пульпіту:
а) ;
б) ;
в) ;
г) .
9. Складіть логічно зв’язані пари:

Групи помилок і ускладнень, Вид помилок і ускладнень, які
які спостерігаються при спостерігаються при лікуванні пульпіту
лікуванні пульпіту
– під час вибору методу лікування;
– при знеболенні;
Помилки, що виникають при – під час проведення біологічного лікування;
діагностиці пульпітів – при виконанні вітальних і девітальних методів
лікування;
– при екстирпації пульпи
– під час встановлення діагнозу;
Помилки під час лікування
– під час диференційної діагностики з іншими
пульпітів
захворюваннями
– біль після пломбування кореневих каналів
(розвиток гострого періодонтиту);
Ускладнення, що виникають – попадання пломбувального матеріалу у
під час виконання лікарських нижньощелепний канал, верхньощелепну
маніпуляцій пазуху;
– розвиток хронічного періодонтиту;
– випадіння пломби
– перфорація стінок каріозної порожнини і дна
Ускладнення, що виникають
порожнини зуба, стінки кореня;
після лікування пульпітів
– відлом інструмента у кореневих каналах;
– нещасні випадки (попадання інструментів у
дихальні шляхи і травневий тракт)
10. Складіть логічно зв’язані пари:

Вид перфорації Тактика лікаря-стоматолога
На дні каріозної Запломбувати хибний хід твердіючим пломбувальним
порожнини матеріалом без виведення його у тканини періодонту
Значна перфорація у
Закрити перфорацію пастою, що твердне, а потім
місці біфуркації
накласти пломбу
коренів
Перфорація стінки Провести гемісекцію одного кореня чи
кореня коронарадикулярну ампутацію
11. Під час проведення місцевої анестезії з приводу вітального методу
лікування пульпіту у хлопчика 14 років з’явилося почервоніння шкіри, яке потім
змінилося блідістю і болем, знизився артеріальний тиск, з’явилася брадикардія,
слабкий пульс, погіршилось дихання, хворий втратив свідомість. Як називається
ускладнення, що виникло під час лікування пульпіту у даному випадку?
1. Зверніть увагу на метод лікування пульпіту
2. Зверніть увагу на динаміку змін шкірних покривів
3. Зверніть увагу на зміну артеріального тиску
4. Зверніть увагу на зміну частоти серцевих скорочень
5. Зверніть увагу на зміну пульсу
6. Зверніть увагу на зміну дихання
7. Зверніть увагу на свідомість пацієнта
8. З огляду на всі перераховані чинники, визначте ускладнення, яке виникло
під час лікування пульпіту у даному випадку
12. Хлопчик 4 років знаходиться на лікуванні у лікаря-стоматолога з

приводу гострого серозного пульпіту 64. 72 години тому в порожнину зуба була
накладена миш’яковиста паста під герметичну пов’язку. Об’єктивно: герметична
пов’язка збережена, після її видалення – зондування безболісне. Реакція на
температурний подразник негативна. Перкусія зуб чутлива. Слизова оболонка в
ділянці 64 без патологічних змін. Як називається ускладнення, що виникло під час
лікування пульпіту у даному випадку?
1. Зверніть увагу на метод лікування пульпіту
2. Зверніть увагу на час перебування миш’яковистої пасти в порожнині зуба
3. Зверніть увагу на реакцію зуба на зондування
4. Зверніть увагу на реакцію зуба на дію температурного подразника
5. Зверніть увагу на реакцію зуба на перкусію
6. Зверніть увагу на стан слизової оболонки в ділянці 64
під час лікування пульпіту у даному випадку
13. Хлопчик 11 років звернувся зі скаргами на біль у зубі фронтальної
ділянки нижньої щелепи, який посилюється під час прийому їжі. З анамнезу:
декілька тижнів тому 31 лікувався з приводу гострого загального серозного
пульпіту методом вітальної екстирпації. Кореневі канали були запломбовані СІЦ.
Об’єктивно: каріозна порожнина виповнена пломбою, яка повністю відповідає
вимогам. Реакція зуба на температурний подразник негативна. Вертикальна
перкусія зуба позитивна. Слизова оболонка в ділянці проекції коренів 31
гіперемована, болюча при пальпації. На рентгенограмі: надлишкове виведення
пломбувального матеріалу за верхівку апікального отвору. Як називається
ускладнення, що виникло після лікування пульпіту у даному випадку?
1. Зверніть увагу на скарги пацієнта
2. Зверніть увагу на анамнез захворювання
3. Зверніть увагу на стан пломби, що заповнює каріозну порожнину
4. Зверніть увагу на реакцію зуба на дію температурного подразника
5. Зверніть увагу на реакцію зуба на вертикальну перкусію
6. Зверніть увагу на стан слизової оболонки в ділянці 31
7. Зверніть увагу на результати рентгенологічного дослідження
після лікування пульпіту у даному випадку
Основна:
1. Терапевтична стоматологія дитячого віку: Том 1: підруч. для студ. стом.
факул., інтернів та лікарів-стоматологів / [Л. О. Хоменко, Ю. Б. Чайковський, Н. І.
Смоляр та ін.]; за ред. проф. Л. О. Хоменко. – К.: Книга плюс, 2014. – 432 c.
2. Терапевтична стоматологія дитячого віку: підруч. для студ. стом. факул.,
інтернів та лікарів-стоматологів / [Л. О. Хоменко, О. І. Остапко, О. Ф. Кононович
та ін.]; за ред. проф. Л. О. Хоменко. – К.: Книга плюс, 2001. – 526 c.
3. www.textreferat.com
Додаткова:
1. Анатомо-фізіологічні особливості пульпи зубів у дітей: навч. посіб. / [Р. В.
Казакова, Є. В. Ковальов, А. П. Мотуляк та ін.]; заг. ред. Р. В. Казакова, Є. В.
Ковальов. – Львів: ГалДент, 2009. – 75 с.
2. Годованець О. І. Пульпіти у дітей: етіологія, клініка, діагностика та
лікування: навч. посіб. / [Годованець О. І., Кіцак Т. С., Вітковський О. О., Павлов
Ю. О.]. – Чернівці: БДМУ, 2018. – 120 с.
3. Данилевський М. Ф. Пульпіт / М. Ф. Данилевський, Л. Ф. Сидельникова,
Ж. І. Рахній. – К.: Здоров’я, 2003. – 168 c.
4. Дитяча стоматологія: навч. посіб. / [О. В. Удовицька, Л. Б. Лепорська, Т.
М. Спірідонова та ін.]. – К.: Здоров’я, 2000. – 296 c.
5. www.dentallist.com.ua
Методичні вказівки підготувала ________ Л. І. Амосова

« 28 » серпня 2019 р.

Тема заняття № 14 Періодонтити тимчасових зубів у дітей.
Закономірності клінічного перебігу
періодонтитів тимчасових зубів у дітей.
Клініка, діагностика, диференційна
діагностика. Лікування періодонтитів
тимчасових зубів у дітей. Показання до вибору
методу лікування. Техніка виконання.
Особливості ендодонтичних втручань.
Прогноз.
Курс IV
Полтава
2
1. Актуальність теми.
У сучасній стоматології проблема карієсу і його ускладнень у дітей
залишається надзвичайно актуальною. Відсутність стоматологічної
диспансерізації і профілактичної роботи з дітьми раннього віку привело до
значного зростання усіх стоматологічних захворювань і перш за все карієсу і
його ускладнень. Число пацієнтів з карієсом, пульпітом і періодонтитом
збільшилось в середньому у 2,5-3 рази. Особливе занепокоєння викликає ріст
цієї патології у дітей до 3 років. У цьому ранньому віці хронічний
гранулюючий періодонтит закінчується не тільки видаленням тимчасового
зуба, але й порушенням або зупинкою формування зачатку постійного зуба.
1. Аналізувати етіологію і патогенез різних форм періодонтитів.
2. Класифікувати періодонтити.
3. Аналізувати закономірності клінічних проявів гострого періодонтиту
тимчасових зубів.
4. Аналізувати закономірності клінічних проявів хронічного
періодонтиту тимчасових зубів.
5. Аналізувати закономірності клінічних проявів загострення хронічного
6. Аналізувати діагностику періодонтитів тимчасових зубів.
7. Запропонувати диференційну діагностику періодонтитів тимчасових
зубів.
8. Запропонувати методи лікування періодонтитів у тимчасових зубах у
дітей.
9. Аналізувати показання та протипоказання до вибору методів
лікування періодонтитів в тимчасових зубах у дітей.
10. Запропонувати лікування гострих періодонтитів в тимчасових зубах у
дітей.
11. Запропонувати лікування хронічних періодонтитів в тимчасових зубах
у дітей.


дисциплін
1. Анатомія Аналізувати особливості анатомічної будови
періодонту в тимчасових зубах у дітей. Визначати
період розвитку тимчасового зуба за статистичними,
клінічними, рентгенологічними даними.Аналізувати
топографію порожнини в тимчасових зубах у дітей.
2. Гістологія Аналізувати особливості гістологічної будови
3
періодонту в тимчасових зубах в залежності від

періоду розвитку зуба.
3. Фізіологія Аналізувати функції періодонту, вміти визначити
порушення функції.
періодонту, вміти визначити фазу запального
процессу.
6. Фармакологія Порівнювати групи лікарських засобів, що мають
протизапальну та антисептичну дії.
Аналізувати їх фармакокінетику і фармакодинаміку.
7. Пропедевтика Знати методологічні аспекти лікування періодонтитів
дитячої в тимчасових зубах у дітей.

занятті.
Запальний процес, що виникає в тканинах
Періодонтит
Після первинної інструментальної і
«Відкритий» метод
медикаментозної обробки зуб залишається
лікування періодонтиту
відкритим.
Повна інструментальна і медикаментозна обробка
«Закритий» метод
кореневого каналу та його тимчасова обтурація
лікарськими засобами.

1. Етіологія та патогенез різних форм періодонтитів.
2. Класифікація періодонтитів.
3. Закономірності клінічних проявів гострих періодонтитів тимчасових
зубів.
4. Закономірності клінічних проявів хронічних періодонтитів тимчасових
зубів.
5. Закономірності клінічних проявів загострення хронічного періодонтиту в
тимчасових зубах.
6. Діагностика періодонтитів тимчасових зубів.
7. Диференційна діагностика періодонтитів тимчасових зубів.
4
8. Методи лікування періодонтитів у тимчасових зубах у дітей.

9. Показання та протипоказання до вибору методів лікування періодонтитів
в тимчасових зубах у дітей.
10. Лікування гострого періодонтиту в тимчасових зубах.
11. Назвіть шляхи відтоку ексудату з періодонту.
12. Лікування хронічного періодонтиту в тимчасових зубах.
13. Назвіть способи дії на макроканал.
14. Назвіть способи дії на мікроканали і тканини періодонта.
15. Перелічіть групи лікарських засобів для лікування періодонтитів в
16. Назвіть пломбувальні матеріали для обтурації кореневих каналів в

1. Вміти провести обстеження хворого з періодонтитом тимчасового зуба і
2. Оволодіти навичками вибору методу лікування періодонтиту в
3. Скласти план лікування гострого періодонтиту в тимчасових зубах у
дітей.
4. Скласти план лікування хронічного періодонтиту в тимчасових зубах у
дітей.
5. Оволодіти технікою лікування гострого періодонтиту в тимчасовому зубі
у дитини.
6. Оволодіти технікою лікування хронічного періодонтиту в тимчасовому
зубі у дитини.
Класифікація періодонтитів
За етіологією: інфекційний,
токсичний,
травматичний.
За локалізацією: апікальний,
маргінальний.
За перебігом: гострий,
хронічний,
загострення.
За патоморфологічними змінами:
серозний,
гнійний,
фіброзний,
гранулюючий,
5
гранулематозний.
Хронічний гранулюючий періодонтит спостерігається в тимчасових зубах

набагато частіше порівняно з іншими формами хронічного запалення.
Патоморфологічна картина. Мікроскопічно визначається нерівномірне
розростання грануляційної тканини (новоутворені дрібні судини і молода
малоструктурована сполучна тканина) та велика кількість клітинних елементів
(фібробласти, лейкоцити, плазматичні клітини). Поряд із ділянками
остеокластичної резорбції кісткової тканини відзначаються також зони її
часткового відновлення. Спостерігається лакунарна резорбція цементу і
дентину коренів уражених тимчасових зубів.
Клінічна картина. У більшості випадків перебіг патологічного процесу
характеризується відсутністю больової симптоматики. Дитина скаржиться
переважно на наявність нориці з можливим виділенням гною, а також –
каріозної порожнини і зміну кольору зуба. Зуб може мати каріозну порожнину,
заповнену переважно розм’якшеним, дещо пігментованим дентином, або бути
запломбованим, зміненим у кольорі. Каріозна порожнина при хронічному
гранулюючому періодонтиті локалізується переважно в межах
колопульпарного дентину. Проте вона може розташовуватись і у плащовому
дентині. Порожнина зуба частіше розкрита. Ці особливості клінічного перебігу
хронічного періодонтиту зумовлені швидким перебігом карієсу і недостатністю
захисної функції пульпи тимчасових зубів (особливо в період росту та
розсмоктування коренів), що призводить до інфікування періодонта.
Поширенню інфекції сприяють також відмінності анатомічної будови твердих
тканин тимчасових зубів від постійних: більш тонкі шари емалі та дентину,
менший ступінь їх мінералізації, широкі і короткі дентинні канальці.
Зондування дна каріозної порожнини при хронічному гранулюючому
періодонтиті безболісне. Реакція на термічні подразники відсутня, реакція зуба
на перкусію безболісна чи дещо чутлива. Така клінічна симптоматика суттєво
ускладнює диференційну діагностику хронічного періодонтиту і карієсу
тимчасових зубів. Відсутність болю під час препарування емалево-дентинного
сполучення свідчить про загибель пульпи і розвиток запального процесу в
періодонті. Зондування дна каріозної порожнини, сполучення каріозної
порожнини з порожниною зуба та вустів кореневих каналів при періодонтиті
тимчасових зубів безболісне. Іноді супроводжується незначною болісністю і
кровоточивістю внаслідок вростання грануляційної тканини з періодонта в
кореневі канали і порожнину зуба, особливо в період росту або розсмоктування
коренів. Вростання грануляцій також можливе за патологічної перфорації дна
порожнини зуба.
У більшості випадків на слизовій оболонці ясен у проекції верхівок
коренів або біфуркації ураженого зуба визначається нориця з виступаючими
грануляціями і виділенням гною. За відсутності нориці слизова оболонка ясен у
ділянці причинного зуба пастозна, має ціанотичний відтінок. Симптом
вазопарезу Лукомського позитивний, а саме: після натискання штопфером на
6
яснах залишається білувате вдавлення, яке поступово набуває яскраво-

червоного забарвлення.
Гранулююча форма хронічного періодонтиту тимчасових зубів у дітей
частіше, ніж у дорослих, супроводжується реґіонарним хронічним
лімфаденітом, а іноді – хронічною періостальною реакцією.
Рентгенологічно в ділянці біфуркації молярів та апікальної частини
коренів визначається деструкція кортикальної пластинки альвеоли і вогнище
розрідження кісткової тканини з нечіткими обрисами. Нерідко спостерігається
патологічна резорбція коренів, а також руйнування (перфорація) дна
порожнини зуба в зоні біфуркації. За поширення патологічного процесу на
зачаток постійного зуба відзначається деструкція кортикальної пластинки його
фолікула.
Диференційна діагностика хронічного гранулюючого періодонтиту
тимчасових зубів проводиться з наступними захворюваннями:
1. Хронічним середнім карієсом, який характеризується виникненням
болю під час препарування емалево-дентинного сполучення.
2. Хронічним фіброзним і гангренозним пульпітом: зондування
сполучення між каріозною порожниною і порожниною зуба та вустів кореневих
каналів при пульпіті супроводжується різким болем. Рентгенологічні зміни
відсутні.
3. Пульпітом, що ускладнився фокальним періодонтитом: при зондуванні
розкритого рогу пульпи виникають сильний біль і помірна кровоточивість.
Рентгенологічно визначається деструкція кісткової тканини у верхівковій
частині коренів і в ділянці біфуркації.
Диференційно-діагностичними ознаками гранулюючого періодонтиту є
наявність нориці з виділенням гною і виступаючими грануляціями на тлі
набряклої застійно-гіперемійованої слизової оболонки ясен у проекції
патологічного процесу, деструктивних змін у ділянці біфуркації і верхівок
коренів ураженого зуба, що визначаються на рентгенограмі, а також відсутність
болю під час препарування емалево-дентинного сполучення.
Хронічний гранулюючий періодонтит тимчасового зуба може
спричинити розвиток ускладнень, ступінь тяжкості яких безпосередньо
залежить від поширеності запального процесу і терміну інфікування фолікула
постійного зуба.
1. Поширення патологічного процесу на зачаток постійного зуба на етапі
закладки емалевого органа; диференціювання клітин і формування фолікула до
початку його мінералізації може призвести до загибелі зачатка.
2. Інфікування фолікула постійного зуба на ранніх стадіях його
мінералізації може спричинити розвиток місцевої гіпоплазії емалі (формування
зуба Турнера) внаслідок порушення функції амело- та одонтобластів.
3. Поширення запального процесу на зачаток постійного зуба в більш
пізні терміни може завершитись загибеллю зони росту, внаслідок чого
подальше формування постійного зуба припиняється і відбувається його
секвестрація.
7
4. Тривалий перебіг хронічного періодонтиту може призвести до зміни

положення фолікула постійного зуба в щелепі, що клінічно проявляється
поворотом постійного зуба навколо своєї осі (торто-аномалія), оральним або
вестибулярним його зміщенням.
5. Руйнування кістки між коренями тимчасових зубів і зачатками
постійних унаслідок розростання грануляційної тканини може спричинити
передчасне прорізування постійних зубів з низьким ступенем мінералізації
емалі і високим ризиком розвитку карієсу.
6. Передчасне видалення тимчасового зуба з приводу хронічного
гранулюючого періодонтиту, особливо в період формування коренів та на
початку їх стабілізації, може призвести до ретенції постійного зуба.
7. Поширення запалення на тканини, що оточують зачаток постійного
зуба, у деяких випадках може призвести до розвитку фолікулярної кісти.
Хронічний фіброзний періодонтит у тимчасових зубах майже не
діагностується.
Хронічний гранулематозний періодонтит також визначається в
тимчасових зубах дуже рідко. Він частіше розвивається у період стабілізації
коренів тимчасового зуба.
Загострення хронічного періодонтиту в тимчасових зубах посідає друге
місце по частоті. Загостренню запального процесу сприяє зниження
імунологічної резистентності організму дитини внаслідок переохолодження,
перенесених гострих інфекційних захворювань, а також хвороб органів і
систем, які супроводжуються дефіцитом системного імунітету.
Загострення хронічного періодонтиту тимчасових зубів характеризується
вираженою клінічною симптоматикою і швидким перебігом: фаза серозного
запалення є короткочасною і протягом доби переростає в гнійну. Особливості
анатомічної будови щелеп у дітей (низький ступінь мінералізації кортикального
шару і кісткової тканини, тонкі трабекули губчастої речовини і великі кістково-
мозкові проміжки, широкі фолькмановські і гаверсові канали) сприяють
поширенню ексудату під окістя, формуванню абсцесу і флегмони.
Патоморфологічна картина на початку загострення характеризується
розширенням судин, серозним набряком і помірною інфільтрацією уражених
тканин нейтрофільними лейкоцитами, макрофагами, плазматичними клітинами.
Надалі відбувається посилення еміграції поліморфноядерних лейкоцитів до
вогнища запалення, внаслідок чого утворюється гнійний ексудат.
Клінічна картина. Хворі скаржаться на постійний ниючий біль, який
поступово посилюється, особливо при надавлюванні на причинний зуб. Діти
відмовляються від їжі. При розвитку гнійного запалення і гострої періостальної
реакції загальний стан пацієнтів швидко погіршується у зв’язку з підвищенням
температури тіла і появою ознак інтоксикації. Відзначається блідість шкіри,
слабкість, млявість, головний біль, поганий сон і апетит.
Під час об’єктивного обстеження в причинному зубі виявляється каріозна
порожнина різної глибини або пломба. Порожнина зуба може бути закритою і
відкритою. Під час її розкриття може виділитися гнійний ексудат. Зуб рухомий
8
за рахунок накопичення ексудату в періодонті. Доторкування до зуба болісне,

порівняльна перкусія – різко болісна. Реакція зуба на термічні подразники
відсутня.
Слизова оболонка ясен у ділянці ураженого зуба яскраво гіперемійована,
набрякла, болісна при пальпації. У разі розвитку періостальної реакції
відзначається згладженість перехідної складки, яка виявляється також біля
сусідніх зубів. Інколи на тлі зміненої слизової оболонки може визначатися
нориця з виділенням гною.
Регіональні лімфатичні вузли збільшені, щільні, болісні при пальпації. На
боці хворого зуба часто спостерігається колатеральний набряк (пастозність)
м’яких тканин обличчя, який іноді досягає значних розмірів.
Рентгенологічно при загостренні хронічного періодонтиту тимчасових
зубів діагностуються переважно ознаки його гранулюючої форми: деструкція
кісткової тканини в периапікальній ділянці і в ділянці біфуркації з нечіткими
контурами.
Загострення хронічного періодонтиту тимчасових зубів слід
диференціювати з гострим дифузним пульпітом, що ускладнився
перифокальним періодонтитом: зуб реагує на термічні подразники, розкриття
порожнини зуба супроводжується різким болем і кровоточивістю, на
рентгенограмі не визначається деструктивних змін у періодонті, загальний стан
хворого майже не порушений.
Для загостреного перебігу хронічного періодонтиту тимчасових зубів
діагностичне значення мають клінічні (темний колір зуба і наявність нориці чи
рубця після неї на тлі набряклої, яскраво гіперемійованої, болісної при
пальпації слизової оболонки) та рентгенологічні ознаки (деструкція
кортикальної пластинки альвеоли і кістки в ділянці біфуркації і верхівок
коренів тимчасових зубів).
Гострий періодонтит у тимчасових зубах діагностується рідко і має
переважно токсичне, травматичне, рідше інфекційне походження.
Гострий токсичний періодонтит тимчасових зубів спричиняється
внаслідок застосування миш’яковистої пасти для девіталізації пульпи або
сильнодіючих антисептиків групи фенолу (фенол, камфорофенол, трикрезол,
ферезол, резорцин) та альдегідів (формалін) для обробки кореневих каналів,
особливо в періоди росту і розсмоктування коренів.
Гострий травматичний періодонтит тимчасових зубів може бути
наслідком завданого удару або падіння дитини, а також помилок, допущених
лікарем під час ендодонтичного втручання під час лікування пульпіту
(інструментальна обробка та пломбування кореневого каналу).
Гострий періодонтит інфекційного походження частіше розвивається як
перифокальний процес у періодонті при гострому дифузному пульпіті
тимчасових зубів (серозному або гнійному).
Патоморфологічна картина. Під час мікроскопічного дослідження
спостерігається розширення і збільшення проникності судин періодонта,
розпушення і часткове руйнування фіброзних волокон за рахунок випотівання
9
ексудату, інфільтрація періодонта гістіоцитами, лімфоцитами та

поліморфноядерними лейкоцитами.
Клінічні прояви гострого і загострення хронічного перебігу періодонтиту
тимчасових зубів дуже подібні. Хворі скаржаться на безперервний біль у
причинному зубі, який посилюється при накушуванні. Тому діти майже не
користуються ураженим боком під час їжі.
Зуб може бути інтактним у разі гострої травми (удару, падіння) або мати
каріозну порожнину. При гострому токсичному періодонтиті порожнина зуба
частково чи повністю розкрита. Його основною клінічною ознакою є болісність
під час вертикальної перкусії.
Слизова оболонка ясен у ділянці причинного зуба дещо набрякла,
гіперемійована. У більшості хворих регіональний лімфаденіт не визначається,
однак у деяких із них можуть спостерігатися незначне збільшення лімфатичних
вузлів, слабка болісність при їх пальпації.
Рентгенологічних змін у періодонті немає.
Диференційну діагностику потрібно проводити із загостренням
хронічного перебігу періодонтиту тимчасових зубів на підставі даних анамнезу
(можливі попередні загострення), клінічних проявів (наявність нориці чи рубця
після неї, темний колір зуба), а також результатів рентгенологічного
дослідження (наявності деструктивних змін у періодонті).
Структурно-логічна схема 1.
Методи лікування періодонтиту

тимчасових зубів
Консервативний — усунення Хірургічний — видалення зуба як

вогнища інфікування джерела інфікування періодонта
періодонта шляхом ретельної
механічної та медикаментозної
обробки кореневого каналу та
його обтурації
Методи лікування періодонтиту тимчасових зубів можна умовно поділити

на консервативний, спрямований на збереження анатомічної та функціональної
цілості зуба, і хірургічний — видалення зуба як джерела інфікування
10
Протипоказаннями до проведення консервативного методу лікування

періодонтиту зубів є:
— ситуація, коли хворий зуб є причиною гострого септичного стану,
хронічної інфекції та інтоксикації організму;
— пошкодження компактної пластинки, що оточує фолікул постійного
зуба (за даними рентгенографії);
— патологічна або фізіологічна резорбція кореня більше, ніж на 1/3 його
довжини;
— повне зруйнування коронки зуба, якщо до його фізіологічної зміни
залишилось не більше 1,5 років;
— перфорації стінки кореня або дна порожнини зуба;
— відсутність ефекту консервативного лікування (збереження ознак
гострого запального процесу, невитримування зубом герметичного закриття
тощо);
— затримка зуба у щелепі у разі прорізування постійного зуба.
Метою консервативного лікування періодонтиту тимчасових зубів є
усунення вогнища інфікування періодонта (мікрофлори кореневого каналу)
шляхом ретельної механічної і медикаментозної обробки кореневого каналу та
його обтурації, забезпечення нормального і своєчасного перебігу фізіологічного
процесу розсмоктування кореня та запобігання пошкодженню і порушенню
розвитку фолікула постійного зуба. Основними принципами лікування
періодонтиту є вплив на систему макроканалів (усунення путридного розпаду,
видалення інфікованого предентину, знешкодження мікроорганізмів),
мікроканалів (блокування інфекції в дентинних канальцях) і на періапікальні
тканини (усунення запальних процесів і створення сприятливих умов для
регенерації тканин періодонта).
Вибір тактики лікування періодонтиту тимчасових зубів залежить від
етіології та перебігу процесу (гострий, хронічний, загострення хронічного),
стадії розвитку кореня, наявності і розміру вогнища періапікальної деструкції,
соматичного та психологічного стану дитини.
Лікування гострого періодонтиту тимчасових зубів

Консервативне лікування гострого інфекційного періодонтиту спрямоване
на ліквідацію запалення в періодонті, зняття болю і запобігання поширенню
запального процесу на інші відділи щелепно-лицевої ділянки. Ексудат,
утворений у тканинах періодонта, може знайти вихід кількома шляхами: через
кореневий канал, через кістку щелепи під окістя з вестибулярного або
язикового боку, через норицевий хід (при загостренні хронічного
періодонтиту), через ясенну борозну, через комірку видаленого зуба. Потрібно
оптимально створити відтік серозного або гійного ексудату з періодонта через
кореневий канал. За відсутності виділення ексудату з каналу при сформованому
апікальному отворі обов′язковим є його відкриття, проте в тимчасових зубах, як
правило, такої необхідності не виникає. Лікування проводять у кілька
відвідувань.
11
У перше відвідування необхідно здійснити наступне:

— знеболення;
— розкриття порожнини зуба із застосуванням високошвидкісного
наконечника;
— видалення з каналу путридних мас під шаом антисептичного розчину за
допомогою пульпексрактора відповідного розміру; у разі дуже ишроких каналів
іноді доводиться застосовувати з цією метою одразу кілька пульпекстракторів;
у зубах із несформованим коренем або в період його резорбції цей етап
виконується дуже обережно;
— за відсутності відтоку ексудату через кореневий канал і сформованої
верхівки кореня — відкриття апікального отвору за допомогою файла або
римера;
— за наявності під′ясенного або надкісничного абсцесу — його розтин і
дренування;
— призначення ванночок з 0,5% розчину гідрокарбонату натрію для
полоскання ротової порожнини;
— призначення сульфаніламідних препаратів, у разі вираженої
інтоксикації — антибіотиків, десенсибілізувальних та аналгезуючих засобів у
дозуванні, відповідно до віку;
— призначення великої кількості рідини, неподразливої їжі, що не
потребує інтенсивного розжовування, загальнозміцнювальної терапії.
Після першого відвідування зуб залишається відкритим. Дитина має
приходити на прийом щодня, щоразу оцінюється її стан, за необхідності
проводиться корекція лікувальної тактики, перевіряється наявність
повноцінного дренування періодонтальної щілини і здійснюється антисептична
обробка кореневого каналу.
Продовження лікування можливе після стихання гострих запальних явищ:
мимовільного болю, колатерального набряку, вираженої болісності під час
пальпації ясен у ділянці хворого зуба, болісності під час перкусії зуба.
У наступне відвідування проводиться:
— повна інструментальна і антисептична обробка кореневого каналу за
вказаними нижче методиками із застосуванням найефективніших лікарських
засобів;
— уведення в канал лікарського засобу антисептичної протизапальної дії
на турунді або у вигляді пасти;
— ізоляція порожнинизуба герметичною пов′язкою з тимчасового
пломбувального матеріалу (дентин-пасти тощо).
Завершення лікування залежить від оптимальної тривалості дії лікарських
засобів, які входять до кореневої пов′язки (1-6 діб). За відсутності проявів
загострення процесу, безболісної перкусії, відсутності ексудації з каналу (що
підтверджується відсутністю зміни забарвлення турунди з йодинолом, уведеної
в канал) проводиться пломбування кореневих каналів пастою, що
розсмоктується, і відновлення форми зуба постійними пломбувальними
12
матеріалами (після рентгенологічного контролю якості заповнення кореневого

каналу).
Лікування хронічного періодонтиту тимчасових зубів у стадії загострення
проводиться так само, як лікування гострого періодонтиту інфекційного
походження.
Лікування гострого токсичного періодонтиту тимчасових зубів
принципово не відрізняється від лікування періодонтиту постійних зубів у
дітей.
У перше відвідування необхідно здійснити:
— видалення девіталізованої пульпи;
— обробку кореневого каналу препаратом антидотом; при
миш′яковистому періодонтиті — 5% розчином унітіолу, тіосульфату натрію,
5% розчином йоду, 1% розчином йодинолу; у разі пошкодження тканин
періодонта фенолом — рициновою (касторовою) олією або 10% емульсією
анестезину в рициновій олії;
— внесення антидоту в кореневий канал на турунді;
— герметичне закриття порожнини зуба на 24 год.
Дитині призначають приходити на прийом щодня. У разі збереження болю
і болісної перкусії обробка антидотом повторюється і відновлюється коренева
пов′язка ще на добу. Кореневий канал пломбується після зникнення симптомів
гострого періодонтиту. Зуб не можна залишати відкритим, оскільки можливе
інфікування періодонта через кореневий канал.
Лікування хронічного періодонтиту тимчасових зубів

Лікування хронічного періодонтиту тимчасових зубів можна здійснювати в
одне або два відвідування. За наявності нориці на яснах, відсутності в каналі
гангренозного розпаду з гнильним запахом, за наявності можливості одразу
здійснюють повну інструментальну і медикаментозну обробку каналу у
соматично здорових дітей, які у даний час не приймають усередину
антибіотики, кортикостероїдні препарати або інші засоби з імунодепресивною
дією, можливе лікування в одне відвідування. Проводиться повна
інструментальна та медикаментозна обробка кореневого каналу і його
пломбування нетвердіючою пастою з відновленням коронкової частини
постійним пломбувальним матеріалом.
Частіше лікування періодонтиту проводять у два відвідування. У перше
відвідування здійснюється:
— некротомія і формування каріозної порожнини;
— розкриття порожнини зуба;
— видалення з каналу путридних мас під шаром антисептичного розчину
за допомогою пульпекстрактора відповідного розміру або одразу кількома
пульпекстракторами при дуже широких каналах; у зубах із несформованим
корнем або в період його резорбції цей етап виконується дуже обережно;
— за необхідності — видалення грануляцій, що вросли в кореневий канал,
після їх обробки камфоро-фенолом або сумішшю фенолу з анестизином,
13
унесеними в канал на турунді (процедура має проводитись обережно через

небезпеку опіку слизової оболонки ротової порожнини);
— повна інструментальна та антисептична обробка за вказаними нижче
методиками із застосуванням найефективніших лікарських засобів;
— заповнення кореневого каналу лікувальною пастою або внесення
турунди з певним лікарським засобом;
— ізоляція порожнини зуба герметичною пов′язкою з тимчасового
З метою імпрегнації системи макро- і мікроканалів та для коагуляції
розростань грануляцій у каналі іноді застосовують формалінвмісні препарати,
зокрема резорцин-формалінову рідину, а також розчин нітрату срібла. До
складу резорцин-формалінової рідини входить формалін (36.5-37.5% розчин
формальдегіду, який денатурує і осаджує білки тканин організму і бактерійних
клітин, діючи шляхом вивільнення парів формальдегіду, що таким чином
реалізує свою бактерицидну і висушуючу дію) і резорцин (має притимікробну
активність). 4% спиртовий розчин нітрату срібла (з наступним його
відновленням 4% розчином гідрохінону) добре дифундує у дентинні канальці,
чинить антибактеріальний вплив, знешкоджує білкові маси путридного
розпаду, утворюючи з ними альбумінати срібла. Після обробки кореневого
каналу розчином нітрату срібла і відновника на його стінках утворюється
срібна плівка, непрониклива для бактерій. Проте слід пам′ятати, що в період
насформованого кореня або його резорбції застосування цих речовин може
призвести до опіку періодонта.
Постійне пломбування каналу нетвердіючими пастами, рентгенологічний
контроль та відновлення анатомічної форми зуба постіними пломбувальними
матеріалами здійснюється у наступне відвідування за відсутності скарг і
ексудату в каналі.
6. Матеріали для самоконтролю.
А. Питання для самоконтролю:

3. Закономірності клінічних проявів гострих періодонтитів тимчасових
зубів.
4. Закономірності клінічних проявів хронічних періодонтитів тимчасових
зубів.
6. Діагностика періодонтитів тимчасових зубів.
7. Диференційна діагностика періодонтитів тимчасових зубів.
8. Методи лікування періодонтитів у тимчасових зубах у дітей.
в тимчасових зубах у дітей.
14
10. Лікування гострого періодонтиту в тимчасових зубах.

12. Лікування хронічного періодонтиту в тимчасових зубах.
В. Тести для самоконтролю:

1. Який метод використовують для лікування періодонтитів у тимчасових
зубах:
А. Резекцію верхівки кореня
В. Хірургічний
С. Консервативно-хірургічний
D. Короно-радікулярну сепарацію
Е. Ампутацію кореня.
2. Суть консервативного методу лікування періодонтиту полягає в:

А. Усуненні вогнища інфікування періодонта шляхом ретельної механічної і
медикаментозної обробки кореневого каналу та його обтурації
В. Видаленні зуба як джерела інфікування періодонта
С. Резекції верхівки кореня після ретельної механічної і медикаментозної
обробки кореневого каналу
D. Ампутаціїї одного з коренів, після ретельної механічної і медикаментозної
обробки кореневого каналу іншого
Е. Видаленні частини коронки з відповідним коренем, після ретельної
механічної і медикаментозної обробки кореневого каналу іншого кореня.
3. Для медикаментозної обробки кореневого каналу тимчасового зуба

використовують:
А. Спирт
В. Ефір
С. Хлорамін
D. Формокрезол
Е. Хлоргексидин.
4. При механічній обробці кореневого каналу не проводять:

А. Проходження каналу
В. Визначення довжини
С. Видалення інфікованого дентину
D. Створення ретенційних пунктів
15
Е. Маніпуляції, що придають каналу форму.
5. Які рентгенологічні ознаки хронічного гранулюючого періодонтиту?

А. Деструкція кісткової тканини в ділянці верхівки кореня округлої форми з
чіткими межами d <5 мм
В. Деформація періодонтальної щілини
С. Деструкція кісткової тканини в ділянці верхівки кореня округлої форми з
чіткими межами d =8 мм
D. Змін немає
Е. Деструкція кісткової тканини в ділянці верхівки кореня без чітких меж у
вигляді язиків полум′я.
6. Які зміни визначаються при огляді слизової оболонки в ділянці проекції

фуркації коренів тимчасового зуба і/або верхівок коренів тимчасового зуба із
загостренням хронічного гранулюючого періодонтиту?
А. Гіперемія з ціанотичним відтінком, набряк, можливий норицевий хід з
гнійним відокремленням
В. Ярка гіперемія і набряк
С. Зміни не визначаються
D. Згладженість перехідної складки, виражений набряк
Е. Обмежене випинання з ціанотичним відтінком.
7. Які зміни визначаються при огляді слизової оболонки в ділянці проекції

фуркації коренів тимчасового зуба і/або верхівок коренів тимчасового зуба з
хронічним гранулюючим періодонтитом?
А. Рубці від норицевих ходів
В. Ярка гіперемія і набряк
С. Зміни не визначаються
D. Згладженість перехідної складки, виражений набряк
Е. Обмежене випинання з ціанотичним відтінком.
8. Як реагує на термічні подразники тимчасовий зуб з хронічним гранулюючим

періодонтитом?
А. Ніякої реакції не виникає
В. Виникає біль, який швидко минає
С. Виникає ниючий біль
D. Виникає напад болю, який довго триває
Е. Від гарячого – біль підсилюється, від холодного – вчухає.
9. Назвіть перший етап ендодонтичного лікування:

А. Розкриття порожнини зуба
В. Евакуація розпаду з порожнини зуба
С. Антисептична обробка кореневого каналу
D. Висушування кореневого каналу
16
Е. Пломбування кореневого каналу.
10. Для уточнення діагнозу – «хронічний періодонтит» необхідно провести

додатковий метод обстеження:
А. ЕОД
В. Пункцію періапікальних тканин
С. Термометричне
D. Рентгенологічне
Е. Трансіллюмінаційне

Задача 1. Батьки хлопчика 4 років звернулися у стоматологічну
поліклініку з приводу постійного болю в зубі у дитини, який підсилюється при
накушуванні. Об’єктивно: у 54 зубі на жувальній поверхні велика пломба, зуб
сірого кольору, перкусія викликає різкий біль. Слизова оболонка в ділянці 54
зуба гіперемійована, набрякла. На рентгенограмі: верхівки коренів 54 зуба без
ознак резорбції, каріозна порожнина з порожниною зуба не сполучається,
періодонтальна щілина розширена. Встановіть діагноз. Визначте лікувальну
тактику.
Алгоритм вирішення задачі: По-перше треба звернити увагу на скарги
(постійний боль в зубі у дитини, який підсилюється при накушуванні). По-
друге треба звернити увагу на дані об’єктивного дослідження (у зубі велика
пломба, зуб сірого кольору, перкусія викликає різкий біль, слизова оболонка в
ділянці зуба гіперемійована, набрякла). В-третє треба звернити увагу на дані
рентгенологічного дослідження (каріозна порожнина з порожниною зуба не
сполучається, періодонтальна щілина розширена). Лікувальна тактика
визначається діагностованою патологією і віком дитини.
Задача 2. Під час планової санації у дитини 6 років виявлена глибока

каріозна порожнина в 55 зубі (І класу за Блеком). Емаль зуба темна, перкусія і
зондування 55 зуба безболісні. Під час некректомії каріозної порожнини
виявлено сполучення з порожниною зуба, глибоке зондування якого
безболісне. Реакція на температурні подразники відсутня. Слизова оболонка в
ділянці 55 зуба пастозна, має ціанотичний відтінок. На рентгенограмі 55 зуба:
осередок резорбції кісткової тканини у ділянці дистального кореня
неправильної форми, кортикальна пластинка зачатка 15 зуба без патологічних
змін. Встановіть діагноз. Який матеріал для кореневої пломби доцільно
використати в даній ситуації?
Алгоритм вирішення задачі: По-перше треба звернити увагу на дані
об’єктивного дослідження (глибока каріозна порожнина, перкусія і зондування
зуба безболісні, виявлено сполучення з порожниною зуба, глибоке зондування
якого безболісне, реакція на температурні подразники відсутня, слизова
оболонка без патологічних змін). По-друге треба звернити увагу на дані
рентгенологічного дослідження (осередок резорбції кісткової тканини у ділянці
17
дистального кореня неправильної форми, кортикальна пластинка зачатка без

патологічних змін). Вибір пломбу вального матеріала визначається
діагностованою патологією і віком дитини.
Задача 3. Під час профілактичного огляду у дитини 8 років у 65 виявлено

руйнування коронки на 1/3. Перкусія 65 дещо болісна, пальпація на перехідній
складці незначно болісна, в ділянці проекції верхівок коренів — норицевий хід
із грануляціями. На рентгенограмі — розрідження кісткової тканини в ділянці
біфуркації коренів і верхівок коренів неправильної форми, кортикальна
пластинка 25 зуба резорбована. Встановіть діагноз. Який метод лікування
найбільш ефективний у цьому випадку?
Алгоритм вирішення задачі: По-перше треба звернити увагу на дані
об’єктивного дослідження (руйнування коронки на 1/3, перкусія 65 дещо
болісна, пальпація на перехідній складці незначно болісна, в ділянці проекції
верхівок коренів — норицевий хід із грануляціями). По-друге треба звернити
увагу на дані рентгенологічного дослідження (розрідження кісткової тканини в
ділянці фуркації коренів і верхівок коренів неправильної форми, кортикальна
пластинка 25 зуба резорбована). Лікувальна тактика визначається
діагностованою патологією і віком пацієнта.
Задача 4. Дівчинка 9 років скаржиться на зубний біль. Об′єктивно: коронка 65

зуба зруйнована на 2/3, у проекції біфуркації коренів — нориця з гнійним
ексудатом. На рентгенограмі коміркового паростка верхньої щелепи в ділянці
65 зуба: корені 65 зуба збережені, виявляються осередки деструкції компактної
пластинки фолікула 25 зуба. Встановіть діагноз. Визначте лікувальну тактику.
Задача 5. Батьки звернулись до лікаря з метою санації дитини 10,5 років. При
обстеженні в 55 зубі виявлена каріозна порожнина в межах припульпарного
дентину. Зондування дна каріозної порожнини і перкусія безболісні. На
слизовій оболонці в ділянці 55 зуба – застійна гіперемія і нориця. Встановіть
діагноз. Який метод лікування зубу показаний.
Основна:


2014. – 432 с.
18

2015. – 328 с.
Додаткова:
2. Ковальов Є.В. Обстеження хворого та діагностика одонтопатології в

клініці терапевтичної стоматології: навчальний посібник / Є.В. Ковальов,
І.Я. Марченко, М.А. Шундрик. – Полтава, 2005. – 126 с.
3. Ковальов Є.В. Періодонтит: навчальний посібник /Є.В. Ковальов, М.А.

Шундрик, І.Я. Марченко. – Полтава, 2004. – 161 с.

ембріогенез органів ротової порожнини: навчальний посібник.- Коломия:
ВПТ “Вік”, 1994. – 94 с.
5. Пропедевтика дитячої терапевтичної стоматології: Навч. Посібник/

Р.В.Казакової. - –Київ, Книга-плюс, 2011. -319с.
6. Фармакологія /В.М. Бобирєв, Ю.Ф. Крилов, І.С. Чекман та ін. — К.:

Здоров′я, 1996. - 416 с.
7. Удовицька О.В., Лепорська Л.Б. Дитяча стоматологія. - К.:Здоров’я, 2000.

– 296 с.
1. www.smile-center.com.ua/.../endodontiya-tymchasovyx-zub...
2. intranet.tdmu.edu.ua/.../15.%20особливості%20лікування...
3. www.content.net.ua/registration/content/ua1622/.../f7341.do...
4. ukrbukva.net/print:page,1,63116-Lechenie-hronicheskogo-..
5. vidpoviday.com › Здоров'я › Лікування зубів
6. http://intranet.tdmu.edu.ua/data/kafedra/internal/stomat_pis/classes_stud/uk
7. www.irbis-nbuv.gov.ua/.../cgiirbis_64.exe?..
8. http://nashol.com/2011041354397/propedevtika-stomatologicheskih.html
9. http://www.zabolevanii-skorikova-l-a-volkov-v-a-bajenova-n-p.html.
10. http://www.booksmed.com/stomatologiya/2393-propedevtika.html.
19
11. http://www.stomatologicheskih-zabolevaniy-skorikova.html.
12. http://dental-ss.org.ua/load/kniga_stomatologia/terapevticheskaja/8.
13. http://www.stomatkniga.ru/index.php?start=48.
14. http://stomatbook.blogspot.com/p/blog-page_14.html.
15. http://www.mosdental.ru/Pages/Page28.1.html.

« 28 » серпня 2019 р.

Тема заняття № 15 Періодонтити постійних зубів у дітей.
Закономірності клінічного перебігу.
Діагностика, рентгенологічна і диференційна
діагностика, лікування. Особливості
ендодонтичних втручань в постійних зубах з
несформованим коренем. Техніка виконання.
Прогноз.
Курс IV
Полтава
2
1. Актуальність теми. У сучасній стоматології проблема карієсу і його

ускладнень у дітей залишається надзвичайно актуальною. Відсутність
стоматологічної диспансерізації і профілактичної роботи з дітьми раннього віку
привело до значного зростання усіх стоматологічних захворювань і перш за все
карієсу і його ускладнень. Число пацієнтів з карієсом, пульпітом і
періодонтитом збільшилось в середньому у 2,5-3 рази. Особливе занепокоєння
викликає ріст цієї патології у дітей до 3 років. У цьому ранньому віці хронічний
гранулюючий періодонтит закінчується не тільки видаленням тимчасового
зуба, але й порушенням або зупинкою формування зачатку постійного зуба.
у зв′язку з тим, що в практиці зустрічається значна кількість дітей, що
страждають на різні форми періодонтитів тимчасових та постійних зубів
майбутні лікарі-стоматологи мають бути добре обізнані з особливостями
клінічного перебігу періодонтитів в різні вікові періоди розвитку дитини. В
повному обсязі володіти методами інструментальної та лабораторної
діагностики, диференційною діагностикою патологічних процесів в періодонті
у дітей різних вікових періодів розвитку.
1. Аналізувати етіологію та патогенез різних форм періодонтитів постійних
2. Класифікувати періодонтити в постійних зубах у дітей.
3. Аналізувати клінічні прояви гострих періодонтитів постійних зубів у
дітей.
4. Аналізувати клінічні прояви хронічних періодонтитів постійних зубів у
дітей.
5. Аналізувати клінічні прояви загострення хронічного періодонтиту
6. Аналізувати діагностику періодонтитів в постійних зубів у дітей.
7. Запропонувати диференційну діагностику періодонтитів постійних зубів
у дітей.
8. Запропонувати методи лікування періодонтитів постійних зубів у дітей.
9. Аналізувати показання та протипоказання до вибору методів лікування
періодонтитів в постійних зубах у дітей.
10. Скласти план лікування гострих періодонтитів в постійних зубах у дітей.
11. Скласти план лікування хронічних періодонтитів в постійних зубах у
дітей.
12. Скласти план лікування загострення хронічних періодонтитів в постійних
зубах у дітей.
13. Запропонувати групи лікарських засобів для лікування періодонтитів
14. Запропонувати пломбувальні матеріали для обтурації кореневих каналів
3

дисциплін
Аналізувати особливості анатомічної будови
1. Анатомія періодонту в постійних зубах у дітей. Визначати
період розвитку тимчасового зуба за статистичними,
клінічними, рентгенологічними даними. Аналізувати
топографію порожнини в постійних зубах у дітей.
2. Гістологія Аналізувати особливості гістологічної будови
періодонту в постійних зубах в залежності від періоду
розвитку зуба.
3. Фізіологія Аналізувати функції періодонту, вміти визначити
порушення функції.
періодонту, вміти визначити фазу запального
процессу.
5. Фармакологія Порівнювати групи лікарських засобів, що мають
протизапальну та антисептичну дії.
Аналізувати їх фармакокінетику і фармакодинаміку.
6. Пропедевтика Володіти методологічними аспектами лікування
дитячої періодонтитів в постійних зубах у дітей.

занятті.

Запальний процес, що виникає в тканинах
Після первинної інструментальної і
медикаментозної обробки зуб залишається
відкритим.
Повна інструментальна і медикаментозна обробка
«Закритий» метод
кореневого каналу та його тимчасова обтурація
лікарськими засобами.
4

3. Закономірності клінічних проявів гострих періодонтитів постійних зубів.
4. Закономірності клінічних проявів хронічних періодонтитів постійних зубів.
постійних зубах.
6. Діагностика періодонтитів постійних зубів.
7. Диференційна діагностика періодонтитів постійних зубів.
8. Методи лікування періодонтитів у постійних зубах у дітей.
9. Показання та протипоказання до вибору методів лікування періодонтитів в
10. Лікування гострого періодонтиту в постійних х зубах.
12. Лікування хронічного періодонтиту в постійних зубах.

1. Вміти провести обстеження хворого з періодонтитом тимчасового зуба і
2. Зробити вибір методу лікування періодонтиту тимчасового зубах у дітей.
3. Скласти план лікування гострого періодонтиту в тимчасовому зубі у
дитини.
4. Скласти план лікування хронічного періодонтиту в тимчасовому зубі у
дитини.
5. Опанувати навички лікування гострого періодонтиту в тимчасових зубах у
дітей.
6. Опанувати навички лікування хронічного періодонтиту в тимчасових зубах
у дітей.
Класифікація періодонтитів
За етіологією: інфекційний,
токсичний,
травматичний.
За локалізацією: апікальний,
маргінальний.
За перебігом: гострий,
хронічний,
5
загострення.
За патоморфологічними змінами:
серозний,
гнійний,
фіброзний,
гранулюючий,
гранулематозний.
Структурно-логічна схема змісту
Методи лікування періодонтиту

постійних зубів
Консервативно-
Консервативний Хірургічний хірургічний:
- резекція верхівки кореня;
- коронково-радикулярна
сепарація;
- гемісекція кореня;
- ампутація кореня;
- реплантація зубів;
- компактоостеотомія.
Вибір методу лікування періодонтиту постійних зубів у дітей

Методи лікування періодонтиту постійних зубів у дітей можна умовно
поділити на три групи:
1. Консервативний метод, спрямований на збереження анатомічної і
функціональної цілості зуба.
2. Консервативно-хірургічні методи, до яких можна віднести:
— резекцію верхівки кореня — відсікання верхівки ураженого кореня і
видалення прилеглих до неї патологічне змінених тканин;
— коронково-радикулярну сепарацію — розтин нижнього моляра на дві
частини в ділянці біфуркації з наступним проведенням кю-ретажа цієї ділянки і
покриттям обох сегментів зуба спаяними коронками;
— гемісекцію кореня — видалення ураженого кореня разом з прилеглою
до нього коронковою частиною зуба;
— ампутацію кореня — видалення всього ураженого кореня до місця його
відходження без видалення коронкової частини зуба;
— реплантацію зубів — поміщення видаленого і запломбованого зуба до
комірки щелепи;
— компактоостеотомію з наступним кюретажем приверхівкових тканин.
3. Хірургічний метод — видалення зуба як джерела інфікування
перюдонта.
6
Показанням до проведення хірургічного або консервативно-хірургічного

методів є неефективність чи неможливість здійснення консервативного
лікування або наявність протипоказань до його проведення, а саме:
— ситуація, коли хворий зуб є причиною гострого септичного стану,
хронічної інфекції та інтоксикації організму;
— повне зруйнування коронки зуба, якщо її відновлення неможливе;
— обширні перфорації стінки кореня або дна порожнини зуба. Метою
консервативного лікування періодонтиту постійного зуба є усунення вогнища
інфікування періодонта (мікрофлори кореневого каналу) шляхом ретельної
механічної і медикаментозної обробки кореневого каналу та його обтурації, що
створює умови для регенерації тканин пародонта та періапікальної кістки. Під
час лікування періодонтиту постійних зубів з незавершеним формуванням
кореня важливою метою є також забезпечення закриття апікального отвору
(апексифікації) для створення можливості якісної обтурації каналу.
Вибір тактики лікування періодонтиту у дитини залежить від етіології і
перебігу процесу (гострий, хронічний, загострення хронічного), етапу
формування кореня, наявності осередку періапікальної резорбції, загального
стану дитини.
Лікування гострого періодонтиту постійних зубів у дітей
Консервативне лікування гострого інфекційного періодонтиту спрямоване на

ліквідацію запалення в періодонті, зняття болю і запобігання поширенню
запального процесу на інші відділи щелепно-лицевої ділянки. Наявність
серозного або гнійного ексудату зумовлює необхідність створення його відтоку
з періодонта найменш травматичним шляхом ~ через кореневий канал, що
досягається видаленням некротизованих мас із каналу. За відсутності виділення
ексудату з каналу обов'язковим є відкриття апікального отвору. Лікування
проводиться в кілька відвідувань.
— знеболювання;
— розкриття порожнини зуба із застосуванням високошвидкіс-ного
наконечника;
— видалення з каналу путридних мас під шаром антисептичного розчину за
допомогою пульпекстрактора відповідного розміру; при дуже широких каналах
іноді доводиться застосовувати з цією метою одразу кілька пульпекстракторів;
у зубах із незавершеним формуванням кореня цей етап виконується дуже
обережно з попереднім ретельним визначенням робочої довжини каналу;
— за відсутності відтоку ексудату через кореневий канал і сформованої
верхівки кореня — відкриття апікального отвору за допомогою файла або
римера;
— за наявності під'ясенного або підокісного абсцесу — його розтин і
дренування;
7
— призначення ротових ванночок з 1 % розчином натрію гідрокарбонату ;

— призначення сульфаніламідних препаратів, у разі вираженої інтоксикації
— антибіотиків, десенсибілізувальних та аналгетичних засобів у дозуванні,
відповідному віку;
—призначення великої кількості рідини, неподразнювальноїїжі, що не
потребує інтенсивного розжовування, загально-зміцнювальної терапії.
Після першого відвідування зуб залишається відкритим. Дитині
призначають приходити на прийом щодїія, що дозволяє контролювати її стан,
проводити корекцію лікувальної тактики залежно від клінічного перебігу
патологічного процесу. Щоразу перевіряють наявність хорошого дренування
періодонтальної щілини і здійснюють антисептичну обробку кореневого
каналу.
Продовження лікування можливе після стихання гострих запальних явищ:
самовільного болю, колатерального набряку, вираженої болісності пальпації
ясен у ділянці хворого зуба, болісності під час перкусії зуба.
У наступне відвідування проводиться:
— повна інструментальна і антисептична обробка кореневого каналу за
вказаними вище методиками із застосуванням найбільш ефективних лікарських
засобів;
— уведення до каналу лікарського засобу антисептичної і протизапальної дії
на турунді або у вигляді пасти;
— ізоляція порожнини зуба герметичною пов'язкою з тимчасового
За тривалої ексудації з кореневого каналу для його очищення можна

застосовувати сорбенти з іммобілізованими на них лікарськими речовинами
або пасти на основі гідроксиду кальцію.
Останнє відвідування призначається через певний час, що залежить від
оптимальної тривалості дії лікарських засобів кореневої пов'язки (звичайно 1—
6 діб). За відсутності проявів загострення процесу, безболісної перкусії
проводять пломбування кореневих каналів одним з описаних методів,
рентгенологічний контроль якості заповнення кореневого каналу і відновлення
форми зуба постійними пломбу-вальними матеріалами. При лікуванні
періодонтиту постійного зуба з незавершеним формуванням кореня методика
тимчасового пломбування кореневого каналу препаратами на основі гідроксиду
кальцію така сама, як при лікуванні пульпіту екстирпаційним методом.
Лікування хронічного періодонтиту в стадії загострення принципово не
відрізняється від лікування гострого періодонтиту інфекційного походження.
Успіх лікування гострого токсичного періодонтиту забезпечується швидкою
евакуацією вмісту кореневого каналу, відмовою від застосування сильнодіючих
препаратів і використання антидотів. Зменшення ексудативних явищ можна
досягти шляхом застосування препаратів, що чинять протиексудативну дію
(засобів нітрофура-нового ряду, гідрокортизону).
8
— видалення девіталізованої пульпи;

— обробку кореневого каналу препаратом антидоту: при миш'яковистому
періодонтиті — 5 % розчином унітіолу, тіосульфату натрію, 5 % розчином
йоду, 1 % розчином йодинолу, при пошкодженні тканин періодонта фенолом —
рициновою олією або 10 % емульсією анестезину в рициновій олії;
— внесення антидоту в кореневий канал на турунді;
— герметичне закриття порожнини зуба на термін 24 тод. Друге відвідання
призначають на наступний день. У разі збереження болю і болісності при
перкусії повторюють обробку антидо-том і відновлюють кореневу пов'язку ще
па добу. Остаточна обтура-ція кореневого каналу можлива після зникнення
симптомів гострото періодонтиту. При гострому токсичному періодонтиті не
можна залишати зуб відкритим, тому що це може призвести до інфікування
періодонта через кореневий канал.
Гострий перюдонтит, спричинений комбінованим механічним і хімічним
пошкодженням періодонта внаслідок виведення пломбу-вального матеріалу
(особливо формалінвмісних паст) за верхівковий отвір або пов'язаний з
утворенням гематоми в періодонті внаслідок травматичної екстирпації пульпи,
лікується переважно фізіотерапевтичними методами. Призначають 5-6
процедур УВЧ або НВЧ-те-рапії, при вираженому больовому синдромі —
флюктуризацію з од-номоментним електрофорезом 10 % кальцію хлориду.
Рекомендуються ротові ванночки з 0,5-1 % розчину натрію гідрокарбонату ,
всередину — прийом аналгезуючих препаратів. У разі розвитку гострото
гнійного періодонтиту внаслідок інфікування гематоми плом-бувальну масу
видаляють із каналу і лікування проводять за схемою лікування гострого
періодонтиту інфекційного походження.
Лікування хронічного періодонтиту постійних зубів у дітей

Лікування хронічного періодонтиту постійного зуба зі сформованим
коренем може здійснюватись в одне або два відвідування. Показаннями до
проведення односеансного методу лікування періодонтиту є:
— хронічний гранулюючий періодонтит за наявності нориці на яснах і
відсутності загострень та гангренозного розпаду з гнилісним запахом у каналі;
— хронічний фіброзний періодонтит за відсутності загострень та
гангренозного розпаду з гнилісним запахом у каналі;
— добре прохідні канали;
— соматичне здорові діти, що в даний час не приймають усередину
антибіотики, кортикостероїдні препарати або інші засоби з іму-нодепресивною
дією.
В одне відвідування здійснюється повна інструментальна та ме-
дикаментозна обробка кореневого каналу та його обтурація постійною
кореневою пломбою з відновленням коронкової частини постійним
пломбувальним матеріалом.
9
За утрудненого проходження кореневих каналів, вираженої болісності під час

обробки каналу, неспокійної поведінки дитини під час лікування, неможливості
проведення повної інструментальної та медикаментозної обробки каналу,
зниження захисних функцій організму лікування проводять у два відвідування.
У перше відвідування здійснюється:
— некротомія і формування каріозної порожнини;
— розкриття порожнини зуба;
— видалення з каналу путридних мас під шаром антисептичного розчину за
допомогою пульпекстрактора відповідного розміру; за дуже широких каналів
іноді доводиться застосовувати одразу кілька пульпекстракторів; у зубах із
незавершеним формуванням кореня цей етап виконується дуже обережно;
— повна інструментальна та антисептична обробка кореневого каналу за
зазначеними вище методиками із застосуванням найефективніших лікарських
засобів;
— заповнення кореневого каналу лікувальною пастою або внесення
турунди з певним лікувальним засобом;
— ізоляція порожнини зуба герметичною пов'язкою з тимчасового
Постійну обтурацію каналу з рентгенологічним контролем і відновлення
анатомічної форми зуба постійними пломбувальними матеріалами виконують у
наступне відвідування за відсутності скарг і ексудату в каналі.
Під час лікування хронічного періодонтиту постійних зубів з незавершеним
формуванням кореня проведення повної інструментальної і медикаментозної
обробки в перше відвідання часто утруднене через вростання в канал
грануляційної тканини. Її треба видалити за допомогою пульпекстракторів під
місцевим ін'єкційним або аплікаційним знеболюванням. У перше відвідування
слід залишити в каналі препарат антисептичної та протизапальної дії. У
наступне відвідування заповнюють канал препаратами на основі гідроксиду
кальцію так само, як при лікуванні пульпіту таких зубів екстирпаційним
методом.
Лікування маргінального періодонтиту полягає в усуненні етіологічного
чинника, застосуванні антисептичних і протизапальних засобів.
У разі крайового періодонтиту інфекційного походження проводять
антисептичну обробку препаратами широкого спектра дії та протизапальну
терапію. За наявності гною розкривають під'ясенний абсцес тупим шляхом під
місцевим знеболюванням.
У разі травматичного пошкодження потрібно провести ревізію періодонта,

видалити стороннє тіло, якщо його буде виявлено, і здійснити протизапальне
лікування. Неякісне накладені пломби підлягають видаленню. Токсичне
пошкодження потребує застосування відповідних антидотів.
Під час лікування періодонтиту постійних зубів у дітей можуть

застосовуватись фізіотерапевтичні методи — внутрішньоканальний
10
електрофорез препаратів йоду, вплив струмами НВЧ, УВЧ, флюк-туоризація,

дарсонвалізація.
Можливі ускладнення, що виникають під час лікування періодонтиту
постійних зубів у дітей, наведено в табл. 42.
Запобігання виникненню періодонтиту в дітей полягає в організації
профілактично спрямованої стоматологічної допомоги. Систематичні планові
огляди, профілактика та своєчасне лікування карієсу, якісне
пломбування^кореневих каналів під час лікування пульпіту дозволяють знизити
частоту виникнення періодонтиту в дітей.

3. Закономірності клінічних проявів гострих періодонтитів постійних зубів.
4. Закономірності клінічних проявів хронічних періодонтитів постійних
зубів.
6. Діагностика періодонтитів постійних зубів.
7. Диференційна діагностика періодонтитів постійних зубів.
в постійних зубах у дітей.
10. Лікування гострого періодонтиту в постійних х зубах.
Б. Тести для самоконтролю
1. Які методи не використовують для лікування періодонтитів у постійних
зубах у дітей:
А. Консервативний
В. Хірургічний
С. Консервативно-хірургічний
D. Фізіотерапевтичний
Е. Біологічний.
2. Суть консервативного методу лікування періодонтиту полягає в:
А. Усуненні вогнища інфікування періодонта шляхом ретельної механічної і
медикаментозної обробки кореневого каналу та його обтурації
11
В. Видаленні зуба як джерела інфікування періодонта

С. Резекції верхівки кореня після ретельної механічної і медикаментозної
обробки кореневого каналу
D. Ампутаціїї одного з коренів, після ретельної механічної і медикаментозної
обробки кореневого каналу іншого
Е. Видаленні частини коронки з відповідним коренем, після ретельної
механічної і медикаментозної обробки кореневого каналу іншого кореня.
3. Для медикаментозної обробки кореневого каналу постійного зуба при

періодонтиті використовують:
А. Спирт
В. Ефір
С. Хлорамін
D. Хлорофіліпт
Е. Гіпохлорит натрію.
4. При механічній обробці кореневого каналу не проводять:

А. Проходження каналу
В. Визначення довжини
С. Видалення інфікованого дентину
D. Створення ретенційних пунктів
Е. Маніпуляції, що придають каналу форму.
5. Назвіть інструмент для згладження стінок кореневого каналу:

А. Кореневий бурав
В. Дрильбор
С. Розгортка
D. Рашпиль
Е. Глибиномір.
6. Назвіть перший етап ендодонтичного лікування:

А. Розкриття порожнини зуба
В. Евакуація розпаду з порожнини зуба
С. Антисептична обробка кореневого каналу
D. Висушування кореневого каналу
Е. Пломбування кореневого каналу.
7. Показники ЕОД при періодонтиті:

А. 2-6 мкА
В. 20-25 мкА
С. 35-60 мкА
D. 61-100 мкА
Е. більше 100 мкА
12
8. Вкажіть правильну послідовність етапів лікування:

А. Механична обробка кореневого каналу
В. Накладання пломби
С. Видалення розпаду пульпи
D. Пломбування кореневого каналу
Е. Медикаментозна обробка кореневого каналу
9. Гранульома, якщо її не лікувати:

А. Зазнає зворотного розвитку
В. Перетворюється у радикулярну кісту
С. Переходить у фіброзну форму періодонтиту
D. Перетворюється у фолікулярну кісту
Е. Перетворюється у зону росту кореня
10. Для уточнення діагнозу – «хронічний періодонтит» необхідно провести

додатковий метод обстеження:
А. ЕОД
В. Пункцію періапікальних тканин
С. Термометричне
D. Рентгенологічне
Е. Трансіллюмінаційне

Задача 1. Дівчинка 13 років звернулася зі скаргами на незначну
болісність, відчуття важкості в ділянці зуба 22. Чотири роки назад на зуб 22
була встановлена пломба з композиційного фотополімерного матеріалу. Через
рік в ділянці верхівки 22 зуба періодично почала з′являтися припухлість і
болісність ясен. При огляді: слизова оболонка застійногіперемійована,
пастозна. Пальпація коміркового відростку в ділянці 22 зуба дещо болісна.
Вертикальна перкусія зуба болісна. На рентгенологічному знімку визначається
розрідження кісткової тканини в ділянці верхівки зуба 22 розміром 0,3 х 0,3 см
с чіткими межами колоподібної форми. Встановіть діагноз. Оберіть метод
лікування.
Алгоритм вирішення задачі: для вирішення цієї задачі по-перше зверніть
увагу на скарги (на незначну болісність, відчуття важкості), з анамнезу зверніть
увагу на періодичність з′явлення припухлості і болісності ясен. По-друге:
слизова застійногіперемійована, пастозна, пальпація коміркового відростку в
ділянці 22 зуба дещо болісна, вертикальна перкусія зуба болісна. Втретє на
рентгенологічному знімку визначається розрідження кісткової тканини в
ділянці верхівки зуба 22 розміром 0,3 х 0,3 см с чіткими межами колоподібної
форми.
Задача 2. Дитина 8,5 років скаржится на біль під час їжі у передньому
правому верхньому зубі. Об’єктивно: на контактній медіальній поверхні 11 зуба
13
виявлена каріозна порожнина в межах біляпульпарного дентину, виповнена

розм’яшеним дентином світло-коричневого кольору. На дні каріозної
порожнини визначається точкове сполучення з порожниною зуба, зондування
якого безболісне. Вертикальна перкусія зуба дещо болісна. Слизова оболонка у
ділянці 11 зуба застійно гіперемійована, пастозна. На рентгенограмі 11:
осередок деструкції на верхівці кореня неправильної форми з нечіткими
межами, кортикальна пластинка альвеоли зруйнована. Встановіть діагноз.
Виберіть оптимальний матеріал для кореневої пломби.
Алгоритм вирішення задачі: По-перше треба звернути увагу на скарги
(біль під час їжі). По-друге: треба звернути увагу на дані об’єктивного
дослідження (безболісне зондування точкового сполучення каріозної
порожнини з порожниною зуба, болісна вертикальна перкусія, застійно
гіперемійована, пастозна слизова оболонка у ділянці зуба). Втретє – на дані
рентгенологічного дослідження (осередок деструкції на верхівці кореня
неправильної форми з нечіткими межами, руйнування кортикальної пластинки
альвеоли).
Задача 3. Хлопчик 13 років звернувся до лікаря-стоматолога з приводу

зміни кольору центрального верхнього різця і біль при накушуванні на нього.
Об’єктивно 11 змінений у кольорі – сірий, коронка інтактна, слизова оболонка в
ділянці верхівки кореня застійногіперемійована, дещо набрякла, болісна при
пальпації. З анамнезу відомо, що 2 роки тому зуб був травмований. На
рентгенограмі у ділянці верхівки кореня 11 осередок деструкції кісткової
тканини округленої форми, розміром 0,5 х 0,5 см у діаметрі, з чіткими межами.
Встановіть діагноз. Оберіть метод лікування.
Алгоритм вирішення задачі: По-перше треба звернути увагу на скарги і
дані анамнезу (зміна кольору, біль при накушуванні, 2 роки тому зуб був
травмований). По-друге треба звернути увагу на дані об’єктивного дослідження
(зуб змінений у кольорі – сірий, слизова оболонка в ділянці верхівки кореня
застійногіперемійована, дещо набрякла, болісна при пальпації). Втретє на дані
рентгенологічного дослідження (ділянці верхівки кореня 11 осередок деструкції
кісткової тканини округленої форми, розміром 0,5 х 0,5 см у діаметрі, з чіткими
межами).
Задача 4. Дитина віком 14,5 років скаржиться на руйнування лівого

кутнього зуба верхньої щелепи. Об’єктивно: на жувальній і медіальній-
апроксимальній поверхнях 26 виявлена глибока каріозна порожнина, яка
сполучається з порожниною зуба. Зондування сполучення безболісне. Перкусія
зуба безболісна. На рентгенограмі 26 біля верхівок коренів визначається
осередок розрідження кісткової тканини неправильної форми з нечіткими
обрисами. Визначте найбільш імовірний діагноз і лікувальну тактику.
Задача 5. Дитина 13 років звернулася зі скаргами на зміну кольору 11.

Два роки тому була травма фронтальної ділянки верхньої щелепи. Об’єктивно:
14
11 інтактний, перкусія безболісна. На рентгенограмі розрідження кісткової

тканини на верхівці кореня 11 розміром 0,6-0,7 см, круглої форми з чіткими
межами. Встановіть діагноз. Визначте лікувальну тактику.
Основна:


2014. – 432 с.

2015. – 328 с.
Додаткова:

ембріогенез органів ротової порожнини: навчальний посібник.- Коломия:
ВПТ “Вік”, 1994. – 94 с.
3. Лобач Л. М. Лікування періодонтитів за допомогою лазерного

випромінювання (огляд літератури) / Л. М. Лобач, Н. М. Браїлко, Л. І.
Ляшенко // Вісник проблем біології і медицини. – 2011. – Вип. 1. – С. 18–
23.
4. Ковальов Є.В. Обстеження хворого та діагностика одонтопатології в

клініці терапевтичної стоматології: навчальний посібник /Є.В. Ковальов,
І.Я. Марченко, М.А. Шундрик. – Полтава, 2005. – 126 с.
5. Ковальов Є.В. Періодонтит: навчальний посібник /Є.В. Ковальов, М.А.

Шундрик, І.Я. Марченко. – Полтава, 2004. – 161 с.
6. Практикум з терапевтичної стоматології (фантомний курс) /А.В.

Борисенко, Л.Ф. Сідельнікова, М.Ю. Антоненко, Ю.Г. Коленко, О.О.
Шекера. – Київ, 2011. – 512 с.
15
7. Пропедевтика дитячої терапевтичної стоматології: навч. Посібник /Р.В.

Казакова, М.А. Лучинський, М.Н. Воляк та ін.; за ред. проф. Р.В.
Казакової. – Київ: Книга-плюс, 2011. -319 с.
8. Пропедевтика терапевтичної стоматології: підруч. для студ. стом. факул.

вищ. навч. закл. МОЗ України / Марченко І.Я., Назаренко З.Ю., Павленко
С.А. та ін.; під заг. ред. Ткаченко І.М.; ВДНЗУ «УМСА» – Полтава: ТОВ
«АСМІ», 2016 р. – 439 с.
9. Стоматологія у двох книгах: підруч. для лікарів-слухачів закладів

(факультетів) післядипломної освіти. Кн. 2 / за ред. М.М. Рожка [Рожко
М.М., Кириленко І.І., Денисенко О.Г., Музиченко З.Т., Костишин З.Т.,
Мельничук Г.М.]. - 2 - е вид. - К. : Медицина, 2018. - 992 с.
10. Терапевтична стоматологія: Підручник для студентів стоматологічного

факультету вищих медичних навчальних закладів ІV рівня акредитації /
За ред. проф. А.К. Ніколішина – Вид. 2-ге, виправлене і доповнене. –
Вінниця: Нова Книга, 2012. – 680 с.
11. Терапевтична стоматологія: підручник у 4 томах / М. Ф. Данилевський,

А. В. Борисенко, А. М. Політун, Л. Ф. Сідельнікова, О. Ф. Неситі. К.:
Здоров'я, 2004. Т. 2. -400 с.
12. Фармакологія /В.М. Бобирєв, Ю.Ф. Крилов, І.С. Чекман та ін. — К.:
Здоров′я, 1996. — 416 с.
13. Удовицька О.В., Лепорська Л.Б. Дитяча стоматологія. - К.:Здоров’я, 2000.
– 296 с.
1. irbis-nbuv.gov.ua/.../cgiirbis_64.exe?...
2. www.content.net.ua/registration/content/ua1622/.../f7341.do...
3. intranet.tdmu.edu.ua/.../11.%20лікування%20періодонтиту...
4. http://intranet.tdmu.edu.ua/data/kafedra/internal/stomat_pis/classes_stud/uk
5. www.irbis-nbuv.gov.ua/.../cgiirbis_64.exe?..
6. http://elib.umsa.edu.ua/jspui/handle/umsa/8250
7. http://stomat.ipsys.net/

протокол №1 від 28 серпня 2019 р.
Зав. кафедри проф.
Каськова Л.Ф.
Зав. кафедри проф.
Каськова Л.Ф.

Модуль № 1 «Карієс, некаріозні ураження, ускладнення карієсу
тимчасових і постійних зубів у дітей: клініка, діагностика,
лікування»
Тема заняття № 16 Помилки й ускладнення в діагностиці та лікуванні
періодонтиту тимчасових і постійних зубів у дітей. Їх
попередження та усунення. Рентгенологічна діагностика
карієсу зубів і його ускладнень у дітей різного віку.
Курс 4
Полтава
1. Актуальність теми: помилки і ускладнення можуть бути пов'язаний з неправильно
проведеною диференціальною діагностикою верхівкового періодонтита з такими
нозологічними одиницями як: середній карієс, хронічний гангренозний пульпіт, пульпіт із
залученням в процес тканин періодонта і регіональних лімфатичних вузлів.
2.Конкретні цілі:
1. Знати анатомо-фізіологічну будову періодонту в різні вікові періоди розвитку
дитини.
2. Знати перебіг різних форм періодонтитів.
3. Знати методи лікування патологічного процесу в періодонті.
4. Пояснити призначення інструментів та лікарських речовин для діагностики та
лікування періодонтитів – враховуючи стан періодонта та кореня згідно віку
дитини.
5. Враховувати стан періодонту відповідно патологічного процесу в періодонті.
6. Вміти проводити рентгенологічний контроль проведеного лікування
7. читати рентген знімки.
8. Вміти трактувати рентгенологічні зміни твердих тканин при карієсі.
9. Вміти трактувати рентгенологічні зміни в періодонті при різних формах
пульпіту та періодонтитах.
3.Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна

інтеграція)
Дисципліна Знати Вміти
Анатомія Будову періодонта та ступені Визначити стан періодонта
розвитку коренів в різні вікові та коренів у конкретного
періоди хворого
Патофізіологія Ознаки запалення та зміни у Визначити фазу запального
тканинах періодонта процесу
Пропедевтика Методи обстеження з Визначити остаточний
захворюванням періодонта діагноз
Методи ендодонтичного Призначити метод лікування
лікування тканин періодонта кожному хворому окремо
Рентгенологія Стан тканин періодонта та коренів Проводити читання рентген
зубів в різні вікові періоди знімків
розвитку дитини
Дитяча терапевтична Методи діагностики Визначити можливі помилки
стоматологія періодонтитів у дітей та ускладнення при
Клінічний перебіг періодонтитів у діагностиці та лікуванні
дітей періодонтитів у дітей
Методи лікування періодонтитів в
різні вікові періоди

4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти
студент при підготовці до заняття:
Гостре або хронічне запалення судинно-
Пульпіт нервового пучка зуба (пульпи) через
проникнення в неї бактерій з каріозної
порожнини зуба.
Запалення, яке характеризується
порушенням цілісності зв'язок, які
утримують зуб в альвеолі, кортикальної
пластинки кістки, яка оточує зуб і резорбції
кісткової тканини від незначних розмірів до
утворення кіст великих розмірів.

1. Назвіть помилки, що виникають при діагностиці періодонтитів.
2. Назвіть помилки, що виникають при ендодонтичній обробці кореневого каналу.
3. Назвіть помилки, що виникають при медикаментозній обробці кореневого каналу.
4. Назвіть помилки, що виникають при пломбуванні коренів в різні вікові періоди
розвитку дитини.
5. Назвіть ускладення, що виникають при неправильній діагностиці та лікуванні
періодонтитів у дітей.
6. Назвіть показання до видалення тимчасових зубів у дітей, що мають періодонтит.
7. Назвіть показання до видалення постійних зубів з несформованими коренями, що
уражені періодонтитом.
8. Назвіть показання до видалення постійних зубів у дітей, що уражені
періодонтитом.
9. Застосування рентгенологічного дослідження при карієсі зубів.
10. Застосування рентгенологічного дослідження при пульпітах тимчасових і
11. Назвіть основні рентгенологічні ознаки різних форм хронічних періодонтитів.
12. Диференційна діагностика карієсу, пульпіту, періодонтиту тимчасових та

1. Знати призначення інструментів та лікарських речовин для діагностики та
лікування періодонтитів– враховуючи стан періодонта та кореня згідно віку
дитини.
2. Уміти враховувати стан періодонту відповідно патологічного процесу в періодонті.
3. Уміти проводити рентгенологічний контроль проведеного лікування -читати
рентген знімки.
4. Уміти трактувати рентгенологічні зміни твердих тканин при карієсі.
5. Уміти трактувати рентгенологічні зміни в періодонті при різних формах пульпіту
та періодонтитах.

Помилки і ускладнення можуть бути пов'язаний з неправильно проведеною
диференціальною діагностикою верхівкового періодонтита з такими нозологічними
одиницями як: середній карієс, хронічний гангренозний пульпіт, пульпіт із залученням в
процес тканин періодонта і регіональних лімфатичних вузлів.
У період лікування можуть виникати помилки й ускладнення у вигляді перфорації
стінки каріозної порожнини, перфорації дна порожнини зуба, перфорація стінки кореня
зуба, утворення уступів у кореневому каналі, аспірації і ковтання эндоканального
інструменту, відлом інструменту в кореневому каналі, виникнення больового синдрому
після проведеного лікування, зміна кольору коронки зуба, збільшення патологічного
вогнища верхівкової ділянки, розвиток гіперцементоза, порушення фолікула постійного
зуба, негативна дія з боку речовин, які використовуються для обтурації кореневих каналів,
розвиток періостита, остеоміеліта і флегмони щелепно-лицьової ділянки.
Причини, які сприяють виникненню помилок:
1. При обробці кореневого каналу сильнодіючими препаратами виникає подразнююча
дія на апікальний періодонт;
2. Перфорація дна або стінки пульпової камери;
3. Поломка інструментів для розширення кореневих каналів;
4. Перфорація стінки кореня;
5. Виведення пломбувального матеріалу за верхівку, в зону деструкції, в перфоративний
отвір;
6. Проштовхування путридних мас за верхівковий отвір або поранення періодонту;
7. Попадання пломбувальної маси в нижньощелепний канал;

8. Неповноцінне пломбування кореневого каналу і реінфікування періодонта;
9. Травматичне і токсичне пошкодження зачатків постійних зубів;
10. Загибель зони росту;

11. Застосування для пломбування кореневих каналів тимчасових зубів матеріалів для
пломбування, що не розсмоктуються;
12. Утворення уступів в кореневому каналі;
13. Аспірація і ковтання ендоканального інструменту;
14. Больовий симптом;
15. Зміна кольору коронки зуба;

16. Порушення формування емалі постійного зуба і прорізування його з гіпоплазією емалі;
17. Утворення внаслідок хронічного гранулюючого періодонтита радикулярно-
фолікулярних кіст;
18. Одонтогенний остеомієліт і флегмони щелепно-лицьової ділянки;
19. Раннє виникнення хронічного періодонтита в період незакінченого формування
коренів тимчасового зуба сприяє прискореному розсмоктуванню його коренів і як
наслідок, рання екстракція тимчасового зуба з послідуючим передчасним прорізуванням
неповноцінно сформованого постійного зуба;
20. Передчасне видалення тимчасового зуба може привести до порушення топографії
положення зачатка постійного зуба в щелепі і прорізуванню його зовні зубної дуги;
21. Передчасне видалення молочних молярів затримує ріст і розвиток альвеолярних
відростків, сприяє розвитку аномалійного прикусу.
Усунення ускладнень, що виникають під час лікування періодонтитів у дітей, майже
не відрізняється від ліквідації таких у дорослих. Як при лікуванні, так і при усуненні
ускладнень, слід ураховувати морфологічні особливості зубів і щелепних кісток у дітей,
реактивність дитячого організму і індивідуальні місцеві і загальні особливості дитини у
кожному окремому випадку.
МЕЖІ КОНСЕРВАТИВНОЇ ТЕРАПІЇ ПЕРІОДОНТІТОВ У ДІТЕЙ

При визначенні свідчень до консервативної терапії періодонтита провідною
ознакою повинен бути не вік дитини і терміни прорізування постійних зубів, а характер
запалення, ступінь і тип резорбції коренів молочних зубів, розповсюдження запального
процесу на зачаток постійного, а так само стан реактивності організму, вибір
раціонального методу лікування повинен розв'язуватися індивідуально з урахуванням всіх
чинників. Розвиток хронічного періодонтита впливає на взаємне погіршення стану дітей,
які страждають на хронічні соматичні захворювання.
ПОКАЗАННЯ ДО ВИДАЛЕННЯ ТИМЧАСОВИХ ЗУБІВ:
1. Хронічний гранулюючий остит, розповсюдження патологічного процесу на

зачаток постійного зуба;
2. Зуби, що є джерелом гострого або хронічного запального процесу;
3. Зуби , що не піддаються лікуванню (не витримують герметизації);
4. Зуби з коренями, що резорбовані більш ніж на ½ їх довжини;
5. Зуби з перфорованим дном пульпової камери;
6.Зуби з повністю зруйнованими коронками, що не несуть функціональну цінність;
7. Тимчасові зуби, що заважають прорізуванню постійних.
ПОКАЗАННЯ ДО ВИДАЛЕННЯ ПОСТІЙНИХ ЗУБІВ І ЗУБІВ З НЕЗАКІНЧЕНИМ
РОСТОМ КОРЕНЯ;
1. Постійні зуби з несформованими коренями, що являються причиною гострого і

хронічного септичного стану;
2. Постійні зуби з несформованими коренями, є вогнищем хронічної інтоксикації;
3. Постійні зуби з несформованими коренями, які тривало не витримують
герметичного закриття або часто дають загострення патологічного процесу;
4. Зуби з розповсюдженим патологічним процесом у біфуркації коренів і сильно
зруйнованими коронками;
5. Зуби з множинними перфораціями в області дна пульпової камери і стінок
каналу;
6. Достатньо розповсюджений запальний процес, який поширюється на періодонт
сусіднього зуба;
7. Зуби, коронки яких не можуть бути відновлені, а корені є джерелом хронічної
інфекції;
8. Непрохідність кореневих каналів зубів;
9. Деякі травматичні пошкодження зубів.
Карієс являє собою найбільш часте ураження зуба і в запущених випадках він є
основною причиною, яка викликає ряд послідовних процесів у вигляді пульпіта і
періодонтита.
До рентгенологічного дослідження при підозрі на карієс вдаються тоді, коли ці зміни
приховані від можливості виявити їх оком або інструментом (карієс контактних
поверхонь, під яснами або під пломбою). Каріозна порожнина виглядає на рентгенограмі
як ділянка просвітління округлої, овальної або неправильної форми, з нерівними
контурами. Рентгенологічно добре визначаються каріозні порожнини на контактних
поверхнях.
Карієс жувальної і проксимальної поверхонь стає добре видимим на рентгенограмі,
коли він досягає емалево-дентинного з'єднання. При поширенні карієсу в дентин, вогнище
ураження має нерівні трикутні обриси. Основа вогнища направлена в сторону емалево-
дентинного з'єднання, а вершина в сторону пульпи.
У дітей запальний процес в пульпі зуба розвивається найчастіше як наслідок карієсу,
в результаті проникнення мікроорганізмів з каріозної порожнини по дентинних канальцях
у пульпу.
Пульпа, як сполучна тканина, не диференціюється на рентгенограмі, тому й запальні
процеси в ній не можуть знайти свого відображення на рентгенограмі. Непрямою
рентгенологічною ознакою пульпіту є наявність глибокої каріозної порожнини, яка
сполучається або зливається з порожниною зуба.
Тому з метою визначення глибини каріозної порожнини, товщини шару дентину, що
відокремлює каріозну порожнину від порожнини зуба, наявності змін в періапікальних
тканинах доцільно зробити рентгенологічний знімок.
Рентгенологічне дослідження при пульпітах тимчасових зубів показано:
• при всіх формах хронічного пульпіту в дітей, що страждають множинним карієсом;
• при значному руйнуванні коронки зуба;
• при гангренозній формі хронічного пульпіту;
• у дітей 6 років і старше.
При тривалому перебігу хронічних форм пульпіта в тимчасових зубах можливий
розвиток змін у тканинах періодонта, які рентгенологічно виявляються у вигляді
розрідження кісткової тканини в ділянці біфуркації і верхівок коренів. У таких випадках
мова йде про хронічний пульпіт, ускладнений фокальним періодонтитом.
Хронічне запалення пульпи тимчасового або постійного зуба іноді призводить до
внутрішньої резорбції дентину кореня (внутрішньопульпарна гранульома).
Рентгенологічно вона має вигляд округлого, чітко відмежованого просвітління, яке
нашаровується на зображення просвіту кореневого каналу і розташовується в середній або
верхній третині кореня.
Періодонт - це сполучнотканне утворення, розташоване між компактною
пластинкою альвеоли і цементом кореня зуба.
Періодонтит - запальний процес у періодонті, який розвивається під дією
інфекційного, токсичного або травматичного агентів.
Рентгенологічна діагностика захворювань періодонту базується на опосередкованих
ознаках, які виникають в результаті вторинних змін стінок, що утворюють періодонтальну
щілину.
Початкові або гострі запальні процеси в періодонті ще не встигають привести до
значних або настільки виражених змін стінок періодонтальної щілини, щоб їх можна було
диференціювати на рентгенограмі; такі зміни зазвичай встигають утворитися тільки через
10-14 днів від початку запального процесу, тобто тоді, коли по суті процес набуває
хронічного перебігу. При хронічних верхівкових періодонтитах в основу рентгенологічної
характеристики змін, які відбуваються в навколоверхівковій зоні, покладені такі рентгено-
морфологічні ознаки:
а) контури вогнища розрідження кісткової тканини в навколоверхівковій зоні;
б) інтенсивність тіні вогнища; в) характер і тип змін верхівки кореня.
Розрізняють три типи контурів вогнища: нечіткі, чіткі і склерозовані. Характер
контурів вогнища є показником динамічності або фази розвитку процесу. Нечіткі
контури характеризуються неясним відмежуванням вогнища від оточуючих нормальних
кісткових тканин, вони спостерігаються в тих випадках, коли запальні зміни ще
прогресують, і тому нечіткі контури можуть бути показником свіжих, активних, або
прогресуючих змін.
Чіткі контури розпізнаються за хорошим або ясним відмежуванням вогнища на тлі
навколишніх кісткових тканин, і такі контури спостерігаються при обмеженні або
стабілізації запального процесу.
Склерозуючими контурами є ясно виражена зона ущільнення кісткової тканини,
тобто остеосклероз на більшому або меншому протязі незалежно від того, чіткі або нечіткі
контури цього склерозу. Поява остеосклерозу навколо вогнища є, з одного боку, хорошим
показником реактивності організму, а з іншого - свідчить про тривалий гнійний процес.
Інтенсивність тіні вогнища є вираженням густоти субстрату самого вогнища і
тканин, що його оточують. Розрізняють:
а) вогнища з великою інтенсивністю тіні на рентгенограмі (негативі), то є темні,
б) вогнища з малою інтенсивністю тіні, тобто бліді або сірі. Вогнища великої
інтенсивності спостерігаються у випадках, коли в навколоверхівковій зоні з'являється газ
(чи повітря) або коли стінка щелепи на рівні вогнища значно витончена. Поява газу або
повітря в ділянці вогнища запалення спостерігається при гнійних періодонтитах.
Характер змін верхівок коренів. При хронічних верхівкових періодонтитах
зустрічаються три типи змін:
а) узури (з'їденість) верхівки. Узури верхівки кореня спостерігаються при
проліферативних періодонтитах.
б) резорбція верхівки. Резорбція верхівки кореня спостерігається при гнійних
періодонтитах під впливом ферментативної дії гною.
в) гіперцементоз. Гіперцементоз верхівки кореня являє собою таку ж реакцію-
відповідь з боку цементу кореня при тривалих гнійних періодонтитах.
Отже, розпізнавання вогнищ тільки по їх контурам недостатньо, бо нечіткі контури
спостерігаються і при гранулюючих періодонтитах, і при апікальному абсцесі. Але якщо
одночасно враховувати інтенсивність тіні вогнища, то при гранулюючих періодонтитах
вогнище на знімку бліде, а при апікальному абсцесі - темне. Такі ж співвідношення і з
чіткими контурами при гранульомах, фіброзних періодонтитах і при хронічних
обмежених абсцесах; при гранульомі або фіброзному періодонтиті вогнище бліде або сіре,
а при обмеженому абсцесі - темне.
Дуже характерна рентгенологічна картина хронічних гранулюючих періодонтитів у
період, коли зростання кореня в довжину не закінчилося. При цьому корінь виглядає як
дві паралельні світлі смуги, які починаються від коронки зуба, поступово звужуються і
закінчуються двома гострими виступами. Корінь розширюється в напрямку до верхівки і
має вигляд розтруба. У своєму нижньому відділі канал зливається з ділянкою різкого
просвітлення округлої форми з чіткими кордонами. При гранулюючих періодонтитах
кортикальна пластинка лунки резорбується і простір кореневого каналу безпосередньо
зливається з губчастою речовиною кістки.
При хронічному фіброзному періодонтиті на рентгенограмі визначається зміна
контурів періодонтальної щілини. Вона втрачає свої рівномірні обриси, то
розширюючись, то звужуючись (деформація періодонтальної щілини).
Гранулематозний періодонтит на рентгенограмі проектується у вигляді розрідження
кісткової тканини округлої чи овальної форми біля кореня зуба. Найчастіше його
виявляють в ділянці верхівки кореня, іноді розташовується в його бічній поверхні. При
перфорації кореня гранульома може розташовуватися біля місця перфорації.
Зв'язок гранульоми з відповідним коренем зуба на рентгенограмі визначається
переходом лінії періодонта безпосередньо в кістковий дефект, утворений гранульомою.
Навколо гранульоми кісткова тканина зазвичай не змінена, рідше по її краях видно
ущільнену слерозовану зону різної форми і ширини, що відмежовує кістку нормальної
будови.
У тимчасових зубах найбільш поширений хронічний перебіг періодонтита або його
загострення. Найбільш поширеною формою хронічного запалення є хронічний
гранулюючий періодонтит. При цьому рентгенологічно в ділянці біфуркації молярів і
апікальної частини коренів визначається деструкція кортикальної пластинки альвеоли і
вогнище розрідження кісткової тканини з нечіткими контурами. Нерідко спостерігається
патологічна резорбція коренів, а також руйнування дна порожнини зуба в зоні біфуркації.
Досить часто відзначається часткове або повне розплавлення кісткової пластинки, яка
відділяє фолікул постійного зуба від коренів тимчасового зуба, про що свідчить
уривчастість кортикальної пластинки, що обмежує в нормі фолікул з усіх сторін.
Провідною рентгенологічною ознакою патологічної резорбції є деструкція і
відсутність кісткової тканини між коренями тимчасових зубів або навколо них. Якщо
патологічний процес прогресує, корені тимчасових зубів і фолікули постійних
віддаляються, в той час як при фізіологічній резорбції вони зближуються.
Диференційна діагностика карієсу тимчасових зубів ґрунтується в першу чергу
на даних об'єктивного обстеження дитини. Звертають увагу на глибину і локалізацію
каріозної порожнини, колір і консистенцію ураженого дентину, слизової оболонки ясен та
перехідної складки біля ураженого зуба.
Для диференціальної діагностики карієсу тимчасових зубів розм'якшений дентин
слід повністю видалити екскаватором. Якщо при цьому розкриється порожнина зуба в
межах розм'якшеного дентину, то з'ясувати діагноз неважко. Наявність пульпи, яка
кровоточить і реагує на зондування, підтверджує безсимптомний перебіг хронічного
фіброзного пульпіту. Якщо зондування сполучення безболісне, це може бути ознакою
хронічного пульпіту або хронічного гранулюючого періодонтиту. Наявність хоча б
незначної гіперемії перехідної складки або ж норицевого ходу на яснах свідчить про
безсимптомний перебіг періодонтиту тимчасового зуба. Остаточний діагноз
встановлюють після проведення рентгенологічного обстеження.
Диференційована діагностика карієсу постійних зубів
Таблиця 1
Клінічна ознака Гострий середній Гострий глибокий Примітки
карієс карієс
Глибина каріозної В межах У межах У зубах з
порожнини плащового дентину припульпарного несформованим
дентину коренем об'єм пульпи
більше і дно каріозної
порожнини при
відносно невеликій
глибині може
розташовуватися
близько до пульпи
Реакція на Позитивна Виникає біль, який
температурні швидко минає після
подразники усунення
подразника.
Реакція на механічні _ Позитивна
подразники
Зондування Чутливе по Болісне по дну
емалево-дентинній каріозної
межі порожнини
Таблиця 2
Клінічна ознака Хронічний середній карієс Хронічний періодонтит
(при закритій порожнині
зуба)
Колір зуба Не змінений Змінений (темніший)
Реакція на температурні Позитивна Негативна
подразники
Реакція зуба на Позитивна Негативна
препарування стінок
каріозної порожнини в
області емалево-дентинного
з'єднання
Колір слизової оболонки в Не змінений Застійно гіперемована,
області проекції верхівки набрякла, симптом
кореня вазопарезу по Лукомському
позитивний.
Зміни на рентгенограмі Немає Розрідження кісткової
тканини з нечіткими межами
в області кореня або
біфуркації
Диференційну діагностику гострого глибокого карієсу постійних зубів проводять з

хронічним фіброзним пульпітом, гіперемією пульпи і гострим обмеженим пульпітом,
хронічним періодонтитом. Основною відмінністю глибокого карієсу від гострих форм
пульпіту є відсутність мимовільних нападів болю. Для хронічного фіброзного пульпіту
характерна більш тривалий (до 1 год.) біль від подразників (термічних, механічних). Тому
при проведенні термодіагностики слід звертати увагу на тривалість больових відчуттів
після усунення подразника. Якщо біль відразу не зникає, а триває певний час, це свідчить
про наявність пульпіту. Після препарування каріозної порожнини слід ретельно
обстежити її дно. Наявність на дні каріозної порожнини в області проекції рогу пульпи
вираженого розм'якшення дентину, а також різкий біль при його зондуванні є ознаками
хронічного фіброзного пульпіту. У дітей з хронічними захворюваннями внутрішніх
органів, суб- або декомпенсованим ступенем активності карієсу глибока каріозна
порожнина частіше є ознакою хронічного фіброзного пульпіту.
Диференційована діагностика пульпіту

Форма Біль Стан даху Деструкція
пульпіту мимовільний При Від Від порожни- біляверхів-
накушу- термічних механіч- ни зуба кових
ванні подразни- них под.- тканин на
ків разників рентгеног-
рамі
Гострий Нічний, Можли- Від Посилю- Тонкий Немає
серозний рідше вдень вий холодного ється шар
дифузний дентину
Гострий Вдень і Є Від _ Тонкий Немає
гнійний вночі, гарячого шар
пульсуючий, дентину
іррадіює
Хронічний Немає Немає Немає Є Розкрита Можлива
фіброзний (можливий в порожни-
період на зуба
загострення)
Хронічний Немає Немає Немає Чутли- Розкрита Немає
гіпертрофіч- вість під порожни-
ний час їди, на зуба,
кровото- каріозна
чивість порожни-
на випов-
нена
поліпом
пульпи
Хронічний Немає Можли- Від Немає Розкрита Можлива
гангреноз- вий гарячого порожни-
ний на зуба,
зондуван-
ня входу
неболюче
Диференційована діагностика пульпіту

Форма Біль ЕОД Реакція Обстеження Характер
пульпіту Мимовільний При пульпи на каріозної ексудату
перку- термічні порожнини після
сії подразники розкрит-
тя
порожни
-ни зуба
Гострий Немає Немає Не Біль від Порожнина Незначна
травма- змінена холодного, зуба розкрита кровото-
тичний (до 6 швидко минає чивість
пульпіт мкА)
Гіпере- Короткочас- Немає Біль від Порожнина
мія ний, холодного, зуба не
пульпи нападоподіб- тривалість 1-3 розкрита,
ний (1-2 хв) хв. зондування
дна
слабкоболіс-
не
Гострий Нападопо- Немає До 20 Біль від Порожнина Незначна
серозний дібний, мкА холодного, зуба не кровото-
обмеже- коротко час- тривалістю розкрита, чивість
ний ний, від 30 хв. до зондування
пульпіт локалізований 1-2 ч. болісне
(прод. від 15
до 40 хв)
Гострий Нападопо- Мож- 25-35 Тривалий біль Порожнина Кровото-
серозний дібний, ливий мкА від холодного зуба не чивість
дифуз- нелокалізова- розкрита, при
ний ний, триває зондуванні
пульпіт годинами, з дна - різкий
короткими біль
проміжками
(до 30 хв),
частіше вночі
Гострий Пульсуючий, Боліс- 35 мкА і Біль від Порожнина Кров’я-
гнійний нелокалізова- на вище гарячого, зуба не нисто-
пульпіт ний, вдень і дещо заспо- розкрита гнійний
вночі, з іраді- коюється від
ацією. холодного
Хроніч- Можливий, в Немає 25-40 Біль від Порожнина Незнач-
ний період мкА холодного зуба на
фіброз- загострення розкрита, кровото-
ний болісність чивість
пульпіт при
зондуванні
Хронич- Немає Немає 40-50 Як правило, Каріозна Кровото-
ний мкА немає порожнина чивість
гіпертро- заповнена при
фічний поліпом механіч-
пульпіт пульпи ному
подраз-
ненні
Хроніч- Немає Немає 45-50 Можливий Порожнина Немає
ний мкА і біль від зуба
гангре- вище гарячого розкрита,
нозний зондування
пульпіт входу
безболісне,
біль в
кореневих
каналах
Диференційована діагностика періодонтитів

Диференційну діагностику хронічного гранулюючого періодонтиту тимчасових
зубів проводять з наступними захворюваннями:
- хронічний середній карієс, який характеризується виникненням болю під час
препарування емалево-дентинного з'єднання;
- хронічний фіброзний і гангренозний пульпіт - зондування розкритого рогу пульпи
або устів кореневих каналів при пульпіті супроводжується різкою больовою реакцією.
Рентгенологічні зміни відсутні;
- пульпіт, ускладнений фокальним періодонтитом - при зондуванні розкритого рогу
пульпи виникають сильний біль і кровоточивість. Рентгенологічно визначається вогнище
деструкції кісткової тканини в верхівковій частині коренів і в області біфуркації.
Диференційно-діагностичними ознаками хронічного гранулюючого періодонтиту є
наявність нориці з гнійним виділенням і розрослими грануляціями на тлі набряклої
застійно-гіперемійованої слизової оболонки ясен в проекції патологічного процесу,
деструктивних змін в ділянці біфуркації і верхівок коренів ураженого зуба, а також
відсутність болю під час препарування емалево-дентинного з'єднання.
Диференціювати загострення хронічного періодонтиту тимчасових зубів слід з
гострим дифузним пульпітом, ускладненим перифокальним періодонтитом, при якому зуб
реагує на температурні подразники. Розкриття порожнини зуба супроводжується різким
болем і кровоточивістю, на рентгенограмі не визначається деструктивних змін в
періодонті. Для загостреного перебігу хронічного періодонтиту тимчасових зубів
діагностичне значення мають клінічні (темний колір зуба, наявність нориці або рубця від
нього на тлі набряклої, яскраво гіперемійованої, болючої при пальпації слизової
оболонки) і рентгенологічні (деструкція кісткової тканини в області біфуркації і
верхівкової частини коренів) ознаки .
Диференціювати гострий інфекційний періодонтит тимчасових зубів необхідно з
хронічним періодонтитом в стадії загострення на підставі даних анамнезу, клінічних
проявів, а також результатів рентгенологічного дослідження (наявність деструктивних
змін в періодонті і кісткової тканини).
Диференційована діагностика періодонтитів

Диференціальну діагностику хронічного гранулюючого періодонтиту постійних
зубів у дітей проводять з хронічним глибоким карієсом, хронічним фіброзним і
гангренозним пульпітом, а також з пульпітом, ускладненим фокальним періодонтитом.
Наявність даної форми періодонтиту підтвердить наявність нориці на тлі застійно-
гіперемійованої слизової оболонки ясен або рубця і даних рентгенологічного дослідження.
Рентгенологічну картину хронічного гранулюючого періодонтиту постійних зубів з
незавершеним формуванням коренів потрібно диференціювати з інтактною зоною росту.
Цілісність кортикальної пластинки альвеоли, яка оточує росткову зону (вогнище
просвітлення кісткової тканини), свідчить про відсутність процесу в цій області.
Диференціальну діагностику хронічного гранулематозного періодонтиту
постійних зубів у дітей проводять з наступними захворюваннями:
- хронічний глибокий карієс, що характеризується появою болю під час
препарування емалево-дентинного з'єднання, а також чутливістю зуба до дії холодових
подразників;
- хронічний фіброзний і гангренозний пульпіти, ускладнені фокальним
періодонтитом, для яких характерною ознакою є виникнення різкого болю під час
зондування сполучення каріозної порожнини з порожниною зуба і устів кореневих
каналів;
- гранулюючий і фіброзний хронічний періодонтити - за допомогою
рентгенологічного дослідження. Осередок розрідження кісткової тканини при
гранулюючій формі не має чітких контурів. Фіброзна форма характеризується
деформацією періодонтальної щілини при збереженні цілісності кортикальної пластинки
альвеоли;
- кістогранульомою і радикулярною кістою: вогнище деструкції кістки на
рентгенограмі має діаметр більше 5-8мм.
анамнезу, клінічних проявів, а також результатів рентгенологічного дослідження
(наявність деструктивних змін в періодонті і кісткової тканини).
Рентгенологічну картину хронічного гранулюючого періодонтиту постійних зубів з

незавершеним формуванням коренів потрібно диференціювати з інтактною зоною росту.
Цілісність кортикальної пластинки альвеоли, яка оточує росткову зону (вогнище
просвітлення кісткової тканини), свідчить про відсутність процесу в цій області.
3. Закономірності клінічних проявів гострих періодонтитів тимчасових зубів.
4. Закономірності клінічних проявів хронічних періодонтитів постійних зубів.
6. Діагностика та диференційна діагностика періодонтитів постійних зубів.
8. Показання та протипоказання до вибору методів лікування періодонтитів в
9. Лікування гострого періодонтиту в постійних зубах.
10. Шляхи відтоку ексудату з періодонту.
12. Групи лікарських засобів для лікування періодонтитів в постійних зубах.
13. Пломбувальні матеріали для обтурації кореневих каналів в постійних зубах.
14. Помилки, що виникають при діагностиці періодонтитів.
15. Помилки, що виникають при ендодонтичній обробці кореневого каналу.
16. Помилки, що виникають при медикаментозній обробці кореневого каналу.
17. Помилки, що виникають при пломбуванні коренів в різні вікові періоди розвитку
дитини.
Ускладення, що виникають при неправильній діагностиці та лікуванні
18. Показання до видалення постійних зубів з несформованими коренями, що уражені
періодонтитом.
19. Показання до видалення постійних зубів у дітей, що уражені періодонтитом.
20. Рентгенологічне дослідження при карієсі зубів
21. Рентгенологічне дослідження при пульпітах тимчасових і постійних зубів у дітей.
22. Основні рентгенологічні ознаки різних форм хронічних періодонтитів.
23. Диференційна діагностика карієсу, пульпіту, періодонтиту тимчасових та
1.При видаленні тимчасового зуба лікар зобов'язаний звернути увагу на слідуючи

фактори:
1. вік дитини
2. строки прорізування постійного зуба
3.характер деструктивних змін в періодонті
4. наявність нориці
5. наявність набряку.
2. Для лікування періодонтиту постійного зуба з незавершеним формуванням кореня
були застосовані лікарські речовини. Які з перелічених речовин сприяли погіршенню
патологічного процесу?
1. перекис водню
2. антибіотики
3.сильнодіючі антисептики
4. ферментні препарати
5. всі відповіді вірні
3.Наявність якого виду резорбції обумовлює передчасне видалення тимчасових зубів?
1. резорбція в наслідок новоутворення
2. ідіоматична резорбція
3. патологічна резорбція при хронічному запаленні
4. фізіологічна резорбція
5. всі перелічені відповіді вірні.
4. Який пломбувальний матеріал краще використати при пломбуванні кореневих
каналів у зубах з незавершеним розвитком кореня?
1. резорцин – формалінова паста
2. паста з гідроокисом кальцію
3. паста Геніса
4. фосфат-цемент
5. евгенолова паста.
5. При пломбуванні кореня зуба 21 не можна застосовувати такий матеріал:
1. фосфат-цемент
2. гутаперчеві штифти
3. резорцин-формалінова паста
4. біокалекс
5. термофіл.
6. Після пломбування 35 зуба виникла біль, яка мала постійний ниючий характер. Які
причини цього ускладнення?
1. подразнення сильнодіючими речовинами
2. недостатньо запломбований кореневий канал
3. вихід пломбу вального матеріалу за верхівку
4. травмування періодонту при механічній обробці канала.
7. На емалі зуба11 має місце біла пляма. Діагноз: місцева гіпоплазія 11. Що сприяло
виникненню патології?
1. токсикоз вагітності
2. рахіт
3. хвороба дитини на час завапнення 11
4. лікування періодонтиту в 51
5. всі відповіді вірні.
8. На рентгенологічному знімку має місце резорбція в ділянці біфуркації. Які дії
лікаря?
1. накладання фольги
2. видалення зуба
3. накладання кальцієвмісних речовин
4. накладання пломби.
9. Під час лікування 64 зуба проводили накладання герметичної пов'язки з лікарськими
речовинами чотири рази. Які дії лікаря?
1. накладання знову герметичної пов'язки
2. зміна лікарської речовини
4. залишити зуб „відкритим”
5. повторна механічна та медикаментозна обробка.
10. Під час довготривалого лікування 46 зуба у дитини 7 років виявлені слідуючи
захворювання: хронічний тонзиліт, хронічний пієлонефрит, часті ОРВІ. Який метод
лікування доцільно застосувати в даному випадку?
2. застосування препаратів кальція
3. застосування сильнодіючих антисептиків
4. застосування антибіотиків
5. всі відповіді не вірні.
1. Підліток 14 років звернувся зі скаргами на біль при накушуванні на зуб. Об’єктивно: в

зубі 26 пломба, перкусія зуба болісна. Зуб пів року тому лікувався з приводу гострого
періодонтиту. Вкажіть можливу причину розвитку ускладнення
1. Неповна обтурація кореневого каналу
2. Токсична дія кореневої пломби
3. Неправильно встановленний діагноз
4. Травма періодонту
5. Токсична дія антисептику
2. Дівчинці 8 років проведено лікування хронічного періодонтиту зуба 84. Через кілька
днів з’явився біль при накушуванні, припухлість ясенеого краю біля причинного зуба.
Об’єктивно: слизова оболонка в ділянці 84 гіперемійована, набрякла, перехідна
складка згладжена, перкусія зуба різко болісна. Внаслідок чого розвинулося
ускладнення:
1. Лікар не зробив рентген знімок та не врахував стан формування коренів зуба 84
у цьому віці
3. Недостатня антисептична обробка каналу
4. Неправильно встановлений діагноз
3. Хлопчик 12 років знаходився на лікуванні у стоматолога з приводу загострення

хронічного періодонтита зуба 26. Під час ендодонтичних маніпуляцій виник відлом
дрильбора за межами апікального отвору. Спроби видалити інструмент виявилися
невдалими. Ваші дії.
1. Електрофорез з йодидом калію
2. Імпрегінація резорцин-формаліновою сумішшю
3. Резекція верхівки кореня
4. Видалення зуба
1. Підліток 14 років звернувся зі скаргами на біль при накушуванні на зуб. Об’єктивно: в
зубі 26 пломба, перкусія зуба болісна. Зуб пів року тому лікувався з приводу гострого
періодонтиту. Вкажіть можливу причину розвитку ускладнення.
2. Токсична дія кореневої пломби
3. Неправильно встановленний діагноз
5. Токсична дія антисептику

1. Зверніть увагу на скарги дитини (біль при накушуванні на зуб).
2. Зверніть увагу на анамнез пацієнта (зуб 6 міс. тому лікувався з приводу гострого
періодонтиту).
3. Встановіть діагноз.
4. Яка можлива причина розвитку ускладнення?
2. Дівчинці 8 років проведено лікування хронічного періодонтиту зуба 84. Через кілька
днів з’явився біль при накушуванні, припухлість ясеневого краю біля причинного зуба.
Об’єктивно: слизова оболонка в ділянці 84 гіперемійована, набрякла, перехідна
складка згладжена, перкусія зуба різко болісна. Внаслідок чого розвинулося
ускладнення:
1. Лікар не зробив рентген знімок та не врахував стан формування коренів зуба 84
у цьому віці
3. Недостатня антисептична обробка каналу
4. Неправильно встановлений діагноз

1. Зверніть увагу на скарги дитини (біль при накушуванні, припухлість ясеневого
краю біля причинного зуба).
2. Зверніть увагу на анамнез пацієнта (проведено лікування хронічного періодонтиту
зуба 84).
3. Зверніть увагу на вік пацієнта (8 років, зуб 84).
4. Зверніть увагу на об'єктивний стан (слизова оболонка в ділянці 84 гіперемійована,
набрякла, перехідна складка згладжена, перкусія зуба різко болісна).
5. Яка можлива причина розвитку ускладнення?
3. Хлопчик 12 років знаходився на лікуванні у стоматолога з приводу загострення

хронічного періодонтита зуба 26. Під час ендодонтичних маніпуляцій виник відлом
дрильбора за межами апікального отвору. Спроби видалити інструмент виявилися
невдалими. Ваші дії.
1. Електрофорез з йодидом калію
2. Імпрегінація резорцин-формаліновою сумішшю
3. Резекція верхівки кореня
4. Видалення зуба

1. Зверніть увагу на анамнез пацієнта (загострення хронічного періодонтита зуба 26).
2. Зверніть увагу на вік пацієнта (12 років).
3. Зверніть увагу на об'єктивний стан (видалити інструмент не можливо).
4. Ваші дії?
7.Література.
Основна:
1. Профілактика стоматологічних захворювань: підруч. для студ. вищих мед. навч.
закл. / Л.Ф. Каськова, Л.І. Амосова, О.О. Карпенко [та ін.]; за ред. проф. Л.Ф.
Каськової. –Х.: Факт, 2011. –392с.
2. Хоменко Л.О. та співав.. Терапевтична стоматологія дитячого віку, Київ, Книга
плюс, 2001.- 524с.
3. Современные средства экзогенной профилактики заболеваний полости рта/
Хоменко Л.А, Биденко Н.В., Остапко Е.И., Шматко В.И. – Киев: Книга плюс, 2001.
– 56 с.
4. Мельниченко Э.М. Профилактика стоматологических заболеваний.-Минск: Высш.
школа.1990.-158с.
5. Пахомов Г.Н. Первичная профилактика в стоматологии.-М.:”Медицина”, 1983. –
240с.
6. Профилактика стоматологических заболеваний под ред. Куцевляка В.И., Харьков
ХГМУ, 2001.- 216с.
7. Смоляр Н.І. Профілактика стоматологічних захворювань у дітей. - Львів: Світ,1995.
- 152с.
8. Хоменко Л.А. Стоматологічна профілактика у дітей. - Київ, 1993.-193с.
9. Каськова Л.Ф., Новікова С.Ч. Виробнича практика з профілактики стоматологічних
захворювань. – Полтава. – 2006. – 112с.
Додаткова:
1. Лукиных Л.М. Кариес зубов (этиология, клиника, лечение, профилактика).-
Нижний Новгород, НГМА, 1999.- 186с.
2. Николаев А.И., Цепов Л.М. Практическая терапевтическая стоматология С-Пб.,
2001.- 390с.
3. Курякина Н.В., Савельева Н.А. Стоматология профилактическая. — Москва:
Медицинская книга.- 2003. — 288с.
4. Овруцкий Г.Д., Марченко А.И., Зелинская Н.А. Иммунология кариеса зубов. — К.,
1991. — 95 с.
5. Яковлева В.И., Трофимова Е.К., Давидович Т.П., Просверяк Г.П. Диагностика,
лечение и профилактика стоматологических заболеваний. — Минск, 1994. — 494 с.
6. Корчагина В.В. Лечение и диагностика раннего кариеса у детей. – М.: Медпрес-
Информ. – 2008. – 167с.
7. Сайфуллина Х.М.Кариес зубов у детей и подростков. – М.: «Медпресс». – 2000. –
96с.
8. Микроэкология полости рта и ее роль в этиопатогенезе стоматологических
заболеваний у детей с хроническим гастродуоденитом: принципы комплексного
лечения и профилактики – [Электронный ресурс] – автореф. на соиск. научн.
степени доктора мед. наук/ Гаврилова О.А. - Тверь 2010.
1. MedWedi.ru – портал безкоштовної медичної літератури
2. Dic.academic.ru – словники і енциклопедії
3. Mediclab (medical information portal)
4. http: www. Swissimplant.ru/ glossary.php
5. www. wikident.ru/ index.php
6. www. eurolab.ua/ encyclopedia
7. MedUniver.com
8. Medical.diss.com
Методичні рекомендації для викладачів підготувала _____ _ ас. Павленкова О.С._

1 3
2 3
3 3
4 2
5 3
6 3
7 4
8 2
9 3
10 1
Основна:
1. Профілактика стоматологічних захворювань: підруч. для студ. стомат. факультетів

закладів вищої медичної освіти /Л.Ф. Каськова, Л.І. Амосова, О.О. Кулай [та ін.]; за
ред. проф. Л.Ф. Каськової.; УМСА. – стереотипне видання. - Львів.: ПП «Магнолія
2006», 2019. – 404с.

Додаткова:

2. http://dental-
ss.org.ua/load/kniga_stomatologia/detskaja/atlas_po_stomatologicheskim_zabolevanijam
_u_detej_vinogradova/12-1-0-55.
Методичні рекомендації для викладачів переглянуті, доповнення та зміни внесені
Міністерство охорони здоров′я України
Модуль № 1 Карієс, некаріозні ураження, ускладнення карієсу тимчасових і
постійних зубів у дітей: клініка, діагностика, лікування.
Тема заняття № 17 Класифікація травм тимчасових зубів у дітей. Клініка,

діагностика, диференційна діагностика. Можливі ускладнення.
Прогноз. Лікування травматичних уражень тимчасових зубів у
дітей
Курс 4
Полтава
1. Актуальність теми: травми тимчасових зубів у дітей зустрічаються досить часто, тому дуже
важливо вміти діагностувати вид травми і вчасно надати допомогу для збереження тимчасового
зуба (якщо це можливо) та попередити ускладнення чи вплив на зачаток постійного зуба.
1. Розібрати класифікацію травм тимчасових зубів у дітей.
2. Провести обстеження пацієнта з травмою зуба за допомогою клінічних та рентгенологічних
методів обстеження.
3. Рентгенологічно визначити ступінь сформованості кореневого каналу тимчасових зубів.
4. Провести диференційовану діагностику травматичних ушкоджень зубів.
5. Запропонувати cкласти план лікування дітей з травмами зубів.
6. Пояснити тактику лікаря-стоматолога при лікуванні травм тимчасових та зубів у дітей.
3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна

інтеграція).

За клінічними
Знати анатомічну будову тимчасових та
рентгенологічними даними
Анатомія постійних зубів; Періоди розвитку
визначити період розвитку
тимчасових та постійних зубів.
зуба.
Знати гістологічні особливості будови
тимчасових та постійних зубів на Визначити період
Гістологія.
етапах їх розвитку; функціональної активності
Фізіологія.
структуру та функції пульпи пульпи зуба.
Пропедевтика За клінічними
Знати строки та періоди формування і
дитячої рентгенологічними даними
розсмоктування коренів тимчасових та
терапевтичної визначити період розвитку
стоматології зуба.
Знати фармакокенетику та
фармакодинаміку лікарських засобів,
Призначити адекватне
Фармакологія які використовуються для лікування
лікування.
травм тимчасових та постійних зубів у
дітей

4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент
при підготовці до заняття:
Це рясно васкуляризована та іннервована
коронки та канал кореня.
Щільна волокниста сполучна тканина, що
Періодонт заповнює простір між цементом зуба і
компактною пластинкою і фіксує корінь
зуба в альвеолярній лунці
1. Назвіть класифікацію травм тимчасових та постійних зубів за ВООЗ.

2. Клініка, діагностика та тактика під час лікування травм тимчасових зубів у дітей при
травмуванні твердих тканин та пульпи.
3.Клініка, діагностика та тактика під час лікування травм тимчасових зубів у дітей при
пошкодженні тканин пародонту.
4.В яких випадках і протягом якого часу проводять диспансерне спостереження при травмі
зубів?
5. Які травми тимчасових зубів у дітей і чому зустрічаються у віці від 1 до 3 років?
6. Тактика під час лікування травм тимчасових зубів у дітей.
7. Ускладнення після травми тимчасових зубів.

1.Знати класифікацію травм тимчасових та постійних зубів у дітей.
2.Вміти провести обстеження пацієнта з травмою зуба за допомогою клінічних та
рентгенологічних методів обстеження.
3.Вміти рентгенологічно визначити ступінь сформованості кореневого каналу тимчасових
зубів.
4.Вміти провести диференційовану діагностику травматичних ушкоджень зубів.
5. Уміти cкласти план лікування дітей з травмами зубів.
6.Вміти пояснити тактику лікаря стоматолога при лікуванні травм тимчасових та постійних

Травми тимчасових зубів у дітей
У тимчасовому прикусі гостра травма зубів (ГТЗ) найчастіше спостерігається у дітей 2–3
років, що пов'язано з їх допитливістю і недосвідченістю в поєднанні з відсутністю охоронних і
нестійкістю нервово-м'язових рефлексів. У змінному і постійному прикусі пік травматизму
припадає на 8–10 років, це обумовлено становленням 46 дитини в колективі, початком активних
занять спортом, відсутністю належного контролю за поведінкою дітей з боку батьків і
вихователів. У підлітковому віці: автомобільні аварії, бійки, напади на дітей – стають все більш
актуальними в епідеміології стоматологічних травм.
У цілому, зуби травмуються частіше у хлопчиків (більше, ніж 2:1), і майже половина
всіх дітей до цього часу досягають підліткового віку.
Фактори ризику ГТЗ:
1. Діти з порушенням захисних рефлексів або погана координація рухів (соматичні та
психічні аспекти).
2. Патологія прикусу. У дітей з дистальним прикусом пошкодження передніх верхніх
зубів зустрічається в 2,5 рази частіше, ніж у дітей з ортогнатичним прикусом. Різцеве
перекриття на 3–6 мм подвоює частоту травмованих різців порівняно з перекриттям на 0–3 мм.
Різцеве перекриття більше 6 мм потроює ризик.
3. Відмова від використання засобів захисту обличчя і рота при заняттях спортом (капи
та ін.).
4. Гіперактивність.
5. Зловживання психоактивними речовинами (підлітковий вік).
6. Неправомірні дії по відношенню до дітей: фізичні, сексуальні, емоційні, зневага.
Найчастіше травмуються центральні і бічні різці верхньої щелепи. Це обумовлено
нерухомістю верхньої щелепи, меншою товщиною її кортикальної пластинки порівняно з
пластинкою нижньої щелепи, переднім розташуванням різців, незахищеністю їх м'якими
тканинами. Статистика: 90 % – верхній центральний різець, 5 % - верхній латеральний різець, 4
% – нижній центральний різець, 1 % – нижній латеральний різець. Найпоширеніша травма
тимчасових зубів – вивих, що пояснюється особливостями будови періодонта, еластичністю
кісткової тканини щелепи і тим, що більшу частину свого існування тимчасові зуби знаходяться
в динамічному розвитку (спочатку формуються, потім розсмоктуються), що знижує їх стійкість.
Рентгенологічні стадії формування кореня й періодонта (Н. Ф. Данилевський і співавт.,
1981):
1. Стадія росту кореня й формування крайового періодонта. Росткова зона на
рентгенограмі значної величини, овальної форми.
2. Стадія несформованої верхівки кореня й формування бічного періодонта. Довжина
кореня нормальної величини, стінки паралельні. Канал кореня широкий, в ділянці верхівки у
вигляді розтруба, росткова зона напівовальної форми.
3. Стадія незакритої верхівки кореня. Канал кореня широкий, звужується в напрямку до
верхівки. Верхівковий отвір широкий, незакритий. Росткова зона рентгенологічно
представляється біля верхівки значно розширеним періодонтальним простором.
4. Стадія закритої верхівки кореня. Періодонтальна щілина біля верхівки трохи
розширена, верхівковий періодонт у стадії формування.
5. Стадія закінченого формування періодонта. Формування періодонта закінчується
приблизно через 1 рік після закінчення розвитку верхівки кореня зуба.
Травма передніх зубів призводить до порушень:
1. Естетики – дефект, не вистачає зуба або зуб зламаний. Дитина сама собі не
подобається.
2. Особи – людина соромиться, не може спілкуватися з друзями.
3. Порушення оклюзії. Якщо зуб відсутній або зламаний – сусідні зуби прагнуть закрити
проміжок. Зуб, що втратив свого антагоніста, висувається.
4. Порушення мови і виникнення шкідливих звичок. Під час мовної функції і ковтання
язик штовхає зуби вперед.
Якщо зуб зламаний – з часом він буде висуватися вперед, букально, тому що не
утримується нижньою губою. Зуби беруть участь у мовотворенні, отже, виникає порушення
мови при їх відсутності. Прокладання язика в дефект. Лікування травми зубів у дітей може бути
обмежено терміном від кількох днів до 2–3 років. Така тривалість обумовлена тяжкістю травми,
ступенем сформованості кореневої системи травмованого зуба і методом його лікування.
Лікування даної патології умовно можна розділити на 3 етапи:
I – етап первинного звернення, який починається від моменту звернення дитини до
лікаря до надання їй спеціалізованої медичної допомоги, яка включає в себе наступні дії: оцінка
загального стану дитини, постановка діагнозу, проведення знеболення (якщо в цьому є
необхідність) або призначення анальгетиків. Відстрочка спеціалізованого лікування в межах 1–
2 діб тягне за собою меншу кількість ускладнень.
II – етап спеціалізованої медичної допомоги, який починається від збору анамнезу,
визначення причини травми, включаючи спеціалізоване лікування до клінічного одужання. Він
включає в себе: – правильне оформлення медичної документації; – збір анамнезу; – клінічні
дослідження (огляд, пальпація, перкусія); – транслюмінаційне дослідження; – рентгенологічне
дослідження; – електроодонтометрічне дослідження; – встановлення правильного діагнозу на
підставі отриманих клінічних та додаткових методів дослідження; – спеціалізоване лікування.
III – етап доліковування і відновлення функцій травмованих зубів, диспансерного
спостереження. Діагностика ГТЗ у дітей зазвичай не викликає особливих труднощів через свою
очевидність і заснована на аналізі скарг, анамнестичних даних причин, обставин травми і на
результатах об'єктивного обстеження. У всіх випадках травми твердих тканин зубів необхідні
ретельний клінічний огляд порожнини рота дитини по топографічним зонам і додаткові методи
дослідження: рентгенологічний, електроодонтометрія, транслюмінаційний метод з
використанням 48 волоконно-оптичних світловодів. Не слід спрощувати обстеження дитини,
оскільки пошкодження твердих тканин зуба можуть бути поєднаними.
Наприклад, перелом коронки зуба в межах емалі нерідко супроводжує перелом кореня
зуба. Обстеження починається зі встановлення історії та механізму травми, що надзвичайно
важливо для прогнозування типу травми зубів. Потім першочергового вирішення потребує
визначення стану дихальних шляхів, дихання і кровообігу дитини. При цьому необхідне повне
неврологічне обстеження, тому що травми зубів часто супроводжується більш узагальненими
травмами голови.
При першому огляді лікар-стоматолог повинен:
1. Промити рот, щоб видалити кров і бруд, і для поліпшення візуалізації.
2. Перевірити м'які тканини: набряк, болючість, рвані рани.
3. Перевірити кісткові структури: біль або порушення прикусу.
4. Оцінити здатність пацієнта відкривати рот, бічні рухи щелепи.
5. Поетапно вивчити зубні дуги для виключення перелому альвеолярної кістки.
6. Перевірити зуби на чутливість і рухливість, перелом зуба, оголення пульпи, зміну
кольору.
7. Перевірити кількість зубів і визначити, чи це зуби тимчасового або постійного
прикусу.
8. Рентгенографія, електроодонтодіагностика, термометрія травмованих зубів та ін. Для
оцінки стану пульпи зуба після травми застосовують термо- і електроодонтодіагностику (ЕОД).
Термодіагностика дозволяє чіткіше визначити стан пульпи, оскільки відчуття, що виникають
при зміні температурних подразників, більш звичні і зрозумілі дитині, ніж відчуття, що
виникають при ЕОД. Для проведення термопроби можна використовувати сухий лід, розігріту
гутаперчу. За допомогою температурних подразників визначають реакцію на зміну температури
спочатку здорового зуба, а потім пошкоджених зубів. При тривалій (понад місяць) відсутності
реакції зуба на вплив температурних подразників можна припустити некроз пульпи.
У дітей до 3 років, а нерідко і більш старших, проведення термо- і
електроодонтодіагностики важко або неможливо. В таких випадках про стан пульпи можна
судити побічно за динамікою рентгенологічних даних. Рентгенологічне обстеження дитини при
травмі зуба обов'язкове, тому що на підставі отриманих даних проводиться діагностика,
складається план лікування, визначається ефективність проведеного лікування, прогнозується
результат травми.
Рентгенологічні критерії збереження життєздатності пульпи: подовження кореня,
потовщення його стінок, зменшення ширини каналу та апікального отвору. Поява нових
клінічних ознак в динаміці спостереження (посилення запального процесу через 2–3 дні або
через більш тривалий період після травми, потемніння коронки зуба, утворення нориці і
наявність деструкції кісткової тканини біля верхівки кореня, що визначається рентгенологічно)
також характеризує стан пульпи. Таким чином, порівняння клінічних даних та даних
додаткових методів обстеження, що розглядаються в залежності від віку дитини та ступеня
пошкодження прилеглих тканин, дозволяють лікарю вибрати раціональні методи лікування, що
сприяють розвитку зуба, альвеолярних структур і зростання щелеп.
Класифікація травматичних ушкоджень зубів (Міжнародна класифікація
стоматологічних хвороб на основі МКХ-10, 1997 р.)
• S02.5 Перелом зуба
• S02.50 Перелом тільки емалі зуба (відкол емалі)
• S02.51 Перелом коронки зуба без ушкодження пульпи • S02.52 Перелом коронки зуба з
пошкодженням пульпи
• S02.53 Перелом кореня зуба
• S02.54 Перелом коронки і кореня зуба
• S02.57 Множинні переломи зубів
• S02.59 Перелом зуба неуточнений
• S03.2 Вивих зуба • S03.20 Люксація зуба
• S03.21 Інтрузія або екструзія зуба
• S03.22 Вивих зуба (екзартікуляція)
Класифікація травм зубів ВООЗ:
І. Пошкодження твердих тканин та пульпи:

- І А – повне відломлювання коронки зуба;
- І В - неускладнений перелом коронки – пошкодження емалі;
- І С - пошкодження емалі та дентину;
- І D – ускладнений перелом коронки з оголенням пульпи;
- І Е – ускладнений перелом кореня та коронки зуба з оголенням пульпи;
- І F – перелом кореня зуба;
ІІ. Пошкодження тканин пародонта:
- ІІ А – струс зуба;
- ІІ В – підвивих зуба (збільшення рухомості зуба без зміщення його в зубному ряду);
- ІІ F – повний вивих зуба;
ІІІ, IV. Пошкодження кістки, ясен, слизової оболонки.
Ускладнення після травми тимчасових зубів
1. Зміна кольору коронки.
2. Облітерація кореневого каналу.
3. Пульпіт. Періодонтит. Одонтогений абсцес.
4. Резорбція кореня.
5. Анкілоз молочного зуба.
6. Неправильне положення молочного зуба.
Ускладнення в розвитку зачатків постійних зубів:
1. Гіпоплазія емалі.
2. Недорозвинення коронки (зуби Турнера).
3. Недорозвинення кореня, викривлення, облітерація.
4. Недорозвинення всього зачатка (одонтомоподібне утворення).
5. Зміна положення зачатка.
6. Ретенція зуба.
7. Фантомні зуби (залишки коренів зачатків, що продовжують розвиватися).
8. Загибель зачатка.

1. Дайте визначення поняттям травми, види травм. Анатомо-фізіологічні особливості будови
ЩЛД у дітей, які зумовлюють особливості травм зубів.
2. Назвіть класифікації пошкоджень зубів у дітей. Особливості обстеження дітей з різними
травмами зубів.
3. Травматична дистопія зуба: клініка, діагностика, лікування, прогноз.
4. Злам коронки зуба: клініка, діагностика, лікування.
5. Злам коренів зуба: клініка, діагностика, лікування.
6. Ускладнення гострої травми зубів.
8. Перелом коронки зуба: перелом тільки емалі зуба; перелом коронки зуба без ушкодження
пульпи; перелом коронки зуба з пошкодженням пульпи. Діагностика.
9. Методи лікування тимчасових зубів з незакінченим формуванням коренів з переломом
коронки.
10. Перелом кореня зуба. Клінічна і рентгенологічна діагностика. Методи лікування зубів з
переломом кореня.
11. Травми зубів з пошкодженням опорно-утримуючого апарату зуба: забій зуба, неповний
вивих (екструзія і інтрузія зуба), повний вивих. Клінічна і рентгенологічна діагностика. Методи
лікування вивихів тимчасових і постійних зубів у дітей, можливі ускладнення.
12. Профілактика травматичних ушкоджень зубів у дітей.

1. Диспансерне спостереження за дитиною після завершення лікування перелома коронки з
оголенням пульпи необхідно проводити протягом:
A. 2-2,5 років
B. 1 року
C. 3 роки
D. 4 роки
E. 5 роки
2. Пацієнтові поставлено діагноз: ускладнений перелом коронки з оголенням пульпи. До якого
типу переломів кореня належить цей перелом?
A. І А
B. І В
C. І С
D. І D
E. І Е
3. Які додаткові методи обстеження використовуються при переломі кореня?
A. Огляд.
B. Перкусія.
C. Електродонтодіагностика.
D. Рентгенологічне обстеження.
E. ЕОД
4. Що є показанням для хірургічного методу лікування травми тимчасового зуба у пацієнта 3
років ?
A. Наявність нориці.
B. Зміна положення зуба.
C. Потемніння коронки зуба.
D. Загроза зачатку постійного зуба.
5. Дитина 10 років скаржиться на біль після гострої травми центрального різця верхньої
щелепи, яка посилюється при надавлюванні на причинний зуб. Об’єктивно: коронкова частина
11 зуба інтактна, перкусія болісна, патологічна рухомість відсутня. Рентгенологічних змін 11
зуба не діагностують. Яке додаткове обстеження необхідно зробити для вибору лікувальної
тактики?
A. Люмінесцентне.
B. Радіовізіографію.
C. Стоматоскопію.
D. Термодіагностику.
E. Електроодонтометрію.
6. Батьки дитини 1,5 років звернулися до лікаря-стоматолога у зв’язку з гострою травмою зубів.
Об’єктивно: ріжучі краї центральних різців верхньої щелепи знаходяться на рівні маргінального
краю ясен. Слизова оболонка альвеолярного відростка в ділянці пошкодження набрякла,
гіперемована, болісна при пальпації. Відмічається кровоточивість із зубоясеневої борозди.
Який діагноз?
A. Струс 51 та 61 зубів.
B. Повний вивих 51 та 61 зубів.
C. Підвивих зуба.
D. Екструзивний вивих.
E. Інтрузивний вивих.
7. Батьки дитини 2,5 років звернулися до лікаря-стоматолога у зв’язку з гострою травмою зубів,
яка була спричинена день назад. При огляді виявлено скорочення коронкової частини 51 та 61
зубів на 3 мм. Зуби не рухаються, їх перкусія різко болісна. Слизова оболонка альвеолярного
відростка в ділянці пошкодження інтенсивно гіперемована, набрякла, болюча при пальпації.
Рентгенологічно в боковій проекції: зачатки 11 та 21 зубів не пошкоджені. Яка лікувальна
тактика лікаря?
A. Репозиція 51 та 61 зубів.
B. Шинування 51 та 61 зубів.
C. Видалення 51 та 61 зубів.
D. Диспансерне спостереження.
8.Дитина 10 років скаржиться на рухомість та біль в боковому різці на верхній щелепі зліва
після гострої травми. Об’єктивно: коронкова частина 22 зуба інтактна. Перкусія різко болісна.
Зуб рухомий в вестибулооральном та мезіодистальном направленні, виявлена кровоточивість із
зубоясеневої борозди. Слизова оболонка в цій ділянці набрякла, гіперемована, болісна при
пальпації. Яке дослідження обов’язково треба зробити для постановки діагнозу?
A. Люмінісцентне.
B. Стоматоскопію.
C. Ортопантомографію.
D. Прицельну рентгенографію.
E. Радіовізіографію.
9. Дитина 14 років скаржиться на біль та рухомість переднього зуба верхньої щелепи після
падіння. При огляді відмічається рухомість 21 зуба у вестибуло-оральном направленні.
Коронкова частина зуба не пошкоджена, його перкусія різко болісна. При рентгенологічному
дослідженні патологічних змін не виявлено. ЕОД=22 мкА. Який діагноз?
A. Повний вивих зуба.
B. Підвивих зуба.
C. Інтрузивний вивих.
D. Екструзивний вивих.
E. Струс зуба.

1. Дитина 4 років скаржиться на біль після гострої травми центрального різця верхньої щелепи,
який посилюється при накушуванні. Об'єктивно: коронкова частина зуба 51 інтактна, перкусія
болюча, патологічна рухливість не визначається. На рентгенограмі зуба 11 змін не виявлено.
Яке додаткове дослідження необхідно здійснити для вибору лікувальної тактики в даному
випадку:
1. Електроодонтометрію
2. Радіовізіографію
3. Стоматоскопію
4. Термодіагностику
5. Люмінесцентне
2. У дитини 7,5 років в результаті падіння 1,5 години тому стався відлам коронки ікла. При
огляді виявлено перелом емалі та дентину з точковим розкриттям порожнини зуба. Дитина
належить до ІІ групи здоров'я, КПВ + кп = 0 +4 = 4. Виберіть оптимальну лікувальну пасту в
даному випадку.
1. Кальційгідроксидумісна
2. Резорцин - формалінова
3. Миш'яковиста
4. Параформальдегідна
5. Цинкоксид - евгенолова
3. Дитина 3,5 років, практично здорова, скаржиться на біль у фронтальному зубі на верхній
щелепі зліва в результаті його травматичного пошкодження 3 год тому. Об'єктивно: коронкова
частина зуба 61 відсутня майже наполовину, пульпа значно оголена, набрякла, гіперемійована,
різко болюча і кровоточить при інструментальному дослідженні. Перкусія зуба 61 болюча.
Виберіть оптимальний метод лікування в даному випадку.
1. Вітальна ампутація
2. Вітальна екстирпація
3. Девітальна ампутація
4. Девітальна екстирпація
1. Дитина 4 років скаржиться на біль після гострої травми центрального різця верхньої щелепи,
який посилюється при накушуванні. Об'єктивно: коронкова частина зуба 51 інтактна, перкусія
болюча, патологічна рухливість не визначається. На рентгенограмі зуба 11 змін не виявлено.
Яке додаткове дослідження необхідно здійснити для вибору лікувальної тактики в даному
випадку:
1. Електроодонтометрію

1. Зверніть увагу на скарги дитини (біль).
2. Зверніть увагу на анамнез пацієнта (гострої травми центрального різця верхньої
щелепи).
3. Зверніть увагу на вік пацієнта (4 роки, зуб 51).
4. Зверніть увагу на об’єктивні дані (коронкова частина зуба 51 інтактна, перкусія болюча,
патологічна рухливість не визначається).
5. Зверніть увагу на додаткові методи обстеження (на рентгенограмі зуба 11 змін не
виявлено).
6. Яке додаткове дослідження прояснить подальшу тактику лікаря?
2. У дитини 7,5 років в результаті падіння 1,5 години тому стався відлам коронки ікла. При
огляді виявлено перелом емалі та дентину з точковим розкриттям порожнини зуба. Дитина
належить до ІІ групи здоров'я, КПВ + кп = 0 +4 = 4. Виберіть оптимальну лікувальну пасту в
даному випадку.
6. Кальційгідроксидумісна
7. Резорцин - формалінова
8. Миш'яковиста
9. Параформальдегідна
10. Цинкоксид - евгенолова

1. Зверніть увагу на скарги дитини (біль, відлам коронки ікла).
2. Зверніть увагу на анамнез пацієнта (падіння 1,5 години тому).
3. Зверніть увагу на вік пацієнта (7,5 років).
4. Зверніть увагу на об’єктивні дані (перелом емалі та дентину з точковим розкриттям
порожнини зуба).
5. Зверніть увагу на групу здоров'я (ІІ група).
6. Яка тактика лікаря?
3. Дитина 3,5 років, практично здорова, скаржиться на біль у фронтальному зубі на верхній
щелепі зліва в результаті його травматичного пошкодження 3 год тому. Об'єктивно: коронкова
частина зуба 61 відсутня майже наполовину, пульпа значно оголена, набрякла, гіперемійована,
різко болюча і кровоточить при інструментальному дослідженні. Перкусія зуба 61 болюча.
Виберіть оптимальний метод лікування в даному випадку.
1. Зверніть увагу на скарги дитини (біль у фронтальному зубі на верхній щелепі).
2. Зверніть увагу на анамнез пацієнта (травматичне пошкодження зуба 3 год тому).
3. Зверніть увагу на вік пацієнта (3,5 роки, зуб 61).
4. Зверніть увагу на об’єктивні дані (коронкова частина зуба 61 відсутня майже
наполовину, пульпа значно оголена, набрякла, гіперемійована, різко болюча і
кровоточить при інструментальному дослідженні, перкусія зуба 61 болюча).
5. Зверніть увагу на групу здоров'я (ІІ група).
7. Рекомендована література
Основна:
1.Терапевтична стоматологія дитячого віку Том1: підруч./ Л.О. Хоменко, Ю.Б.Чайковський,
Н.І.Смоляр [та ін.]; за ред. проф. Л.О. Хоменко. – К.: Книга плюс, 2014.- 432 с.
2.Терапевтична стоматологія дитячого віку Том 2: підруч./ Л.О. Хоменко, Ю.Б.Чайковський,
О.В. Савичук [та ін.]; за ред. проф. Л.О. Хоменко. – К.: Книга плюс, 2016.- 328 с.
3.Терапевтична стоматологія дитячого віку: Підручник /Л.О. Хоменко, О.І. Остапенко, О.І.
Кононович та ін./ За ред. Л.О. Хоменко. -К.: Книга плюс, 1999. - 528 с.
4.Лекційний матеріал кафедри.
5.Методичні вказівки.
Додаткова:
1. Боровський Е.В.Прошиков М.І., та інш., Терапевтична стоматологія., М., 1997
2. Терапевтична стоматологія дитячого віку: Підручник/ Л.О. Хоменко, О.І.Остапко,
О.І.Кононович та ін./ За ред. Л.О. Хоменко.- К: Книга плюс, 1999. – 526 с.
1.http://smile-center.com.ua/ru/articles/klasyfikaciya-voz-travm-postiynyx-zubiv-u-ditey
2.http://likuvati.ru/rozdili-medicini/stomatologija/19367-travmi-molochnih-zubiv.html

1 А
2 D
3 D
4 D
5 E
6 E
7 D
8 D
9 B
Основна:

закладів вищої медичної освіти /Л.Ф. Каськова, Л.І. Амосова, О.О. Кулай [та ін.]; за ред.
проф. Л.Ф. Каськової.; УМСА. – стереотипне видання. - Львів.: ПП «Магнолія 2006»,
2019. – 404с.

некаріозних уражень зубів, пульпіту і періодонтиту. Навчальний посібник. Вид. 4-те,
доповнене.– Івано-Франківськ, 2011.–336с.
Додаткова:
1. Журнали «Дентарт», «Стоматологія», «Новини стоматології», «Сучасна стоматологія» за

2018-2020 роки.
2. http://dental-
ss.org.ua/load/kniga_stomatologia/detskaja/atlas_po_stomatologicheskim_zabolevanijam_u_de
tej_vinogradova/12-1-0-55.

Модуль № 1 Карієс, некаріозні ураження, ускладнення карієсу тимчасових
і постійних зубів у дітей: клініка, діагностика, лікування.
Тема заняття № 18 Класифікація травм постійних зубів у дітей. Клініка,

діагностика, диференційна діагностика. Можливі
ускладнення. Прогноз. Лікування травматичних уражень
Курс 4
Полтава
1. Актуальність теми: травми тимчасових зубів у дітей зустрічаються досить часто, тому дуже
важливо вміти діагностувати вид травми і вчасно надати допомогу для збереження тимчасового
зуба (якщо це можливо) та попередити ускладнення чи вплив на зачаток постійного зуба.
1. Розібрати класифікацію травм постійних зубів у дітей.
2. Провести обстеження пацієнта з травмою зуба за допомогою клінічних та рентгенологічних
методів обстеження.
3. Рентгенологічно визначити ступінь сформованості кореневого каналу постійних зубів.
4. Провести диференційовану діагностику травматичних ушкоджень зубів.
5. Запропонувати cкласти план лікування дітей з травмами зубів.
6. Пояснити тактику лікаря-стоматолога при лікуванні травм постійних зубів у дітей.
3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна

інтеграція).

За клінічними
Знати анатомічну будову тимчасових та
рентгенологічними даними
Анатомія постійних зубів; Періоди розвитку
визначити період розвитку
тимчасових та постійних зубів.
зуба.
Знати гістологічні особливості будови
тимчасових та постійних зубів на Визначити період
Гістологія.
етапах їх розвитку; функціональної активності
Фізіологія.
структуру та функції пульпи пульпи зуба.
Пропедевтика За клінічними
Знати строки та періоди формування і
дитячої рентгенологічними даними
розсмоктування коренів тимчасових та
терапевтичної визначити період розвитку
стоматології зуба.
Знати фармакокенетику та
фармакодинаміку лікарських засобів,
Призначити адекватне
Фармакологія які використовуються для лікування
лікування.
травм тимчасових та постійних зубів у
дітей

4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент
при підготовці до заняття:
Це рясно васкуляризована та іннервована
коронки та канал кореня.
Періодонт Щільна волокниста сполучна тканина, що
заповнює простір між цементом зуба і
компактною пластинкою і фіксує корінь
зуба в альвеолярній лунці

1. Назвіть класифікацію травм тимчасових та постійних зубів за ВООЗ.
2. Назвіть фактори ризику гострої травми зубів.
3. Клініка, діагностика та тактика під час лікування травм постійних зубів у дітей при
травмуванні твердих тканин та пульпи.
4.Клініка, діагностика та тактика під час лікування травм постійних зубів у дітей при
пошкодженні тканин пародонту.
5.В яких випадках і протягом якого часу проводять диспансерне спостереження при травмі
зубів?
6. Які травми постійних зубів у дітей і чому зустрічаються найчастіше?
7. Тактика під час лікування травм постійних зубів у дітей.
8. Ускладнення після травми постійних зубів.

1.Знати класифікацію травм тимчасових та постійних зубів у дітей.
2.Вміти провести обстеження пацієнта з травмою зуба за допомогою клінічних та
рентгенологічних методів обстеження.
3.Вміти рентгенологічно визначити ступінь сформованості кореневого каналу тимчасових та
постійних зубів.
4.Вміти провести диференційовану діагностику травматичних ушкоджень зубів.
5.Вміти запропонувати cкласти план лікування дітей з травмами зубів.
6.Пояснити тактику лікаря стоматолога при лікуванні травм тимчасових та постійних зубів у
дітей.

Травми постійних зубів у дітей
Фактори ризику ГТЗ:

1. Діти з порушенням захисних рефлексів або погана координація рухів (соматичні та
психічні аспекти).
2. Патологія прикусу. У дітей з дистальним прикусом пошкодження передніх верхніх
зубів зустрічається в 2,5 рази частіше, ніж у дітей з ортогнатичним прикусом. Різцеве
перекриття на 3–6 мм подвоює частоту травмованих різців порівняно з перекриттям на 0–3 мм.
Різцеве перекриття більше 6 мм потроює ризик.
3. Відмова від використання засобів захисту обличчя і рота при заняттях спортом (капи
та ін.).
4. Гіперактивність.
5. Зловживання психоактивними речовинами (підлітковий вік).
6. Неправомірні дії по відношенню до дітей: фізичні, сексуальні, емоційні, зневага.
Постійні зуби більш стійкі в щелепі навіть при несформованому корені, тому
найпоширеніша травма постійних зубів – перелом коронки. Пошкодження молярів і премолярів
зустрічаються значно рідше, в більшості випадків поєднуються з переломами щелепи і
альвеолярних відростків. Стадії формування коренів зубів визначають не тільки клінічну
картину травми, але і лікувальну тактику.
Травма передніх зубів призводить до порушень:
1. Естетики – дефект, не вистачає зуба або зуб зламаний. Дитина сама собі не
подобається.
2. Особи – людина соромиться, не може спілкуватися з друзями.
3. Порушення оклюзії. Якщо зуб відсутній або зламаний – сусідні зуби прагнуть закрити
проміжок. Зуб, що втратив свого антагоніста, висувається.
4. Порушення мови і виникнення шкідливих звичок. Під час мовної функції і ковтання
язик штовхає зуби вперед.
Якщо зуб зламаний – з часом він буде висуватися вперед, букально, тому що не
утримується нижньою губою. Зуби беруть участь у мовотворенні, отже, виникає порушення
мови при їх відсутності. Прокладання язика в дефект. Лікування травми зубів у дітей може бути
обмежено терміном від кількох днів до 2–3 років. Така тривалість обумовлена тяжкістю травми,
ступенем сформованості кореневої системи травмованого зуба і методом його лікування.
Лікування даної патології умовно можна розділити на 3 етапи:
I – етап первинного звернення, який починається від моменту звернення дитини до
лікаря до надання їй спеціалізованої медичної допомоги, яка включає в себе наступні дії: оцінка
загального стану дитини, постановка діагнозу, проведення знеболення (якщо в цьому є
необхідність) або призначення анальгетиків. Відстрочка спеціалізованого лікування в межах 1–
2 діб тягне за собою меншу кількість ускладнень.
II – етап спеціалізованої медичної допомоги, який починається від збору анамнезу,
визначення причини травми, включаючи спеціалізоване лікування до клінічного одужання. Він
включає в себе: – правильне оформлення медичної документації; – збір анамнезу; – клінічні
дослідження (огляд, пальпація, перкусія); – транслюмінаційне дослідження; – рентгенологічне
дослідження; – електроодонтометрічне дослідження; – встановлення правильного діагнозу на
підставі отриманих клінічних та додаткових методів дослідження; – спеціалізоване лікування.
III – етап доліковування і відновлення функцій травмованих зубів, диспансерного
спостереження. Діагностика ГТЗ у дітей зазвичай не викликає особливих труднощів через свою
очевидність і заснована на аналізі скарг, анамнестичних даних причин, обставин травми і на
результатах об'єктивного обстеження. У всіх випадках травми твердих тканин зубів необхідні
ретельний клінічний огляд порожнини рота дитини по топографічним зонам і додаткові методи
дослідження: рентгенологічний, електроодонтометрія, транслюмінаційний метод з
використанням 48 волоконно-оптичних світловодів. Не слід спрощувати обстеження дитини,
оскільки пошкодження твердих тканин зуба можуть бути поєднаними.
Наприклад, перелом коронки зуба в межах емалі нерідко супроводжує перелом кореня
зуба. Обстеження починається зі встановлення історії та механізму травми, що надзвичайно
важливо для прогнозування типу травми зубів. Потім першочергового вирішення потребує
визначення стану дихальних шляхів, дихання і кровообігу дитини. При цьому необхідне повне
неврологічне обстеження, тому що травми зубів часто супроводжується більш узагальненими
травмами голови.
При першому огляді лікар-стоматолог повинен:
1. Промити рот, щоб видалити кров і бруд, і для поліпшення візуалізації.
2. Перевірити м'які тканини: набряк, болючість, рвані рани.
3. Перевірити кісткові структури: біль або порушення прикусу.
4. Оцінити здатність пацієнта відкривати рот, бічні рухи щелепи.
5. Поетапно вивчити зубні дуги для виключення перелому альвеолярної кістки.
6. Перевірити зуби на чутливість і рухливість, перелом зуба, оголення пульпи, зміну
кольору.
7. Перевірити кількість зубів і визначити, чи це зуби тимчасового або постійного
прикусу.
8. Рентгенографія, електроодонтодіагностика, термометрія травмованих зубів та ін. Для
оцінки стану пульпи зуба після травми застосовують термо- і електроодонтодіагностику (ЕОД).
Термодіагностика дозволяє чіткіше визначити стан пульпи, оскільки відчуття, що виникають
при зміні температурних подразників, більш звичні і зрозумілі дитині, ніж відчуття, що
виникають при ЕОД. Для проведення термопроби можна використовувати сухий лід, розігріту
гутаперчу. За допомогою температурних подразників визначають реакцію на зміну температури
спочатку здорового зуба, а потім пошкоджених зубів. При тривалій (понад місяць) відсутності
реакції зуба на вплив температурних подразників можна припустити некроз пульпи.
У постійних сформованих зубах доцільніше визначати електрозбудливість пульпи, однак
треба пам'ятати про те, що проводити це дослідження необхідно не раніше ніж через 2 год після
травми і потім кожні 10–12 днів. Результати, отримані безпосередньо після травми, не є
вирішальними. Найчастіше в перші відвідування виявляють зниження чутливості пульпи
пошкодженого зуба, що не завжди свідчить про значне пошкодження судинно-нервового пучка
і може бути викликано струсом пульпи, здавлюванням її гематомою, яка утворилася в
результаті травми або є наслідком травматичного невриту. В останньому випадку відновлення
електрозбудливості пульпи до норми може відбутися не раніше ніж через місяць і навіть
пізніше. У той же час збереження показників ЕОД в межах норми при первинному зверненні не
виключає виникнення запалення і загибелі пульпи в майбутньому. Таким чином, результати
дослідження ЕОД, отримані в перші відвідування, мають тимчасовий характер і
використовуються для порівняння з даними, що отримуються в динаміці спостереження. Якщо
у дитини при першому дослідженні спостерігалося зниження електрозбудливості пульпи і в
подальшому з'явилися ознаки відновлення життєздатності пульпи, то необхідно проводити
контрольні дослідження ЕОД до тих пір, поки пульпа не реагуватиме на струм силою 5–6 мкА.
Якщо показники ЕОД залишаються в нормі протягом 3 міс, постраждалого можна зняти з
диспансерного обліку. При гострій травмі несформованого постійного зуба діагностичну
цінність являють не абсолютні показники ЕОД, а зміни цих показників у процесі спостереження
за дитиною. Якщо пульпа зберігає свою життєздатність, то електрозбудливість буде постійно
підвищуватися, а при її загибелі – знижуватися.
Класифікація травматичних ушкоджень зубів (Міжнародна класифікація
стоматологічних хвороб на основі МКХ-10, 1997 р.)
• S02.5 Перелом зуба
• S02.50 Перелом тільки емалі зуба (відкол емалі)
• S02.51 Перелом коронки зуба без ушкодження пульпи • S02.52 Перелом коронки зуба з
пошкодженням пульпи
• S02.53 Перелом кореня зуба
• S02.54 Перелом коронки і кореня зуба
• S02.57 Множинні переломи зубів
• S02.59 Перелом зуба неуточнений
• S03.2 Вивих зуба • S03.20 Люксація зуба
• S03.21 Інтрузія або екструзія зуба
• S03.22 Вивих зуба (екзартікуляція)
Класифікація травм зубів ВООЗ:
І. Пошкодження твердих тканин та пульпи:

- І А – повне відломлювання коронки зуба;
- І В - неускладнений перелом коронки – пошкодження емалі;
- І С - пошкодження емалі та дентину;
- І D – ускладнений перелом коронки з оголенням пульпи;
- І Е – ускладнений перелом кореня та коронки зуба з оголенням пульпи;
- І F – перелом кореня зуба;
ІІ. Пошкодження тканин пародонта:
- ІІ А – струс зуба;
- ІІ В – підвивих зуба (збільшення рухомості зуба без зміщення його в зубному ряду);
- ІІ F – повний вивих зуба;
ІІІ, IV. Пошкодження кістки, ясен, слизової оболонки.
Тактика під час лікування травм постійних зубів у дітей
І. Пошкодження твердих тканин та пульпи

ІА – повне відломлювання коронки зуба. Повне відломлювання коронки зуба
зустрічається не часто і, як правило, в зубах із сформованим коренем. Відломлювання коронки
зуба в переважній більшості відбувається по анатомічній шийці зуба. Інколи відломлювання
може йти косо, закінчуючись на 2 – 2,5 мм нижче від рівня ясенного краю, з присінкового чи
орального боку. У даному разі завжди пошкоджується пульпа зуба. Вибір методу лікування
гострого травматичного пульпіту, коли відломлювання зуба горизонтальне, − ендодонтичне, за
загальними принципами, з подальшим протезуванням.
Коли відломлювання, з клінічної точки зору, є складним ушкодженням у плані
збереження кореня зуба, вибір лікування залежить від подальших можливостей відновлення
функції зуба.
Неускладнений перелом коронки – пошкодження емалі (І В) або емалі та дентину (І
С). Неускладнений перелом коронки – пошкодження емалі або емалі та дентину є
найпоширенішою травмою зубів у дітей. Частіше травмується емаль разом із дентином.
Напрямок лінії відлому частіше косий у ділянці кута зуба. Інколи бувають вертикальні
сколювання емалі жувальних зубів. Вони виникають у тому разі, коли напрям удару по щелепі
відбувається знизу догори, сколювання може заходити нижче рівня ясен.
Діагностується цей вид травми легко, проте слід ураховувати можливість перелому
кореня або пошкодження судинно-нервового пучка. При сколюванні емалі або емалі та дентину
зуб може бути нерухомим або рухомим різного ступеня рухомості.
Лікування. Сколювання емалі фронтальних зубів лікується шляхом зішліфовування з
наступним нанесенням на цю ділянку сполук F. Можна проводити відновлення емалі за
допомогою сучасних композиційних пломбувальних матеріалів. Обов’язковим є спостереження
в динаміці для діагностики функціонального стану пульпи.
Лікування перелому коронки зуба на рівні емалі та дентину залежить від глибини
залучення дентину в травму. Оголення дентину на будь-якому рівні потребує негайного його
закриття. У разі поверхневого оголення дентину його закривають ізолюючою прокладкою з
полікарбоксилатного чи склоіономерного цементу. Форму зуба відновлюють композиційними
матеріалами. У разі глибоких ушкоджень обов’язково закривають дентин лікувальною
прокладкою з гідроксидом кальцію, ізолюючою прокладкою та пломбою. У зубах із
несформованими коренями можна зверху ізолюючої прокладки накладати тимчасові коронки із
целулоїдного матеріалу чи інші. У разі накладання коронки та навіть разі пломбування
необхідно залишати місце чи визначатися з місцем для подальшої ЕОД.
Якщо перелом коронки супроводжується тим чи іншим видом вивиху зуба, то необхідно
накласти шини на рухомі зуби.
І D – ускладнений перелом коронки з оголенням пульпи. Ускладнений перелом
коронки з оголенням пульпи зустрічається досить часто, але меншою мірою, ніж неускладнений
вид травми. Згідно з нашими спостереженнями, він складає четверту частину всіх інших видів
травм. Як правило, діти звертаються за допомогою в день травми або наступного дня.
Оголення пульпи може бути від точкового до повного. Здебільшого переважають скарги
на біль унаслідок механічних подразників, менше – температурних. Колір травмованої пульпи
залежить від термінів звертання пацієнта. Відразу після травми можна бачити точковий
крововилив або яскраво-червону пульпу в місці перелому. Якщо минуло декілька днів, пульпа
набуває сірувато-бурого відтінку. Зондування пульпи різко болісне. Перкусія частіше буває
болісна за рахунок травматичного ушкодження тканин періодонта. Біль під час перкусії з часом
минає, якщо не відбувається інфікування періодонта. Зуб може бути нерухомим або ледь
рухомим. Під час рентгенологічного дослідження визначають ступінь розвитку кореня та
можливий його перелом.
Вибір методу лікування залежить від часу, що минув з моменту травми, ступеня
розвитку кореня, площі оголення пульпи, стану соматичного здоров’я дитини.
Збереження життєздатності пульпи або її частини вкрай необхідне в зубах із закінченим
формуванням кореня.
У разі точкового травмування пульпи, якщо від моменту травми минуло не більше 6
годин, слід провести біологічний метод лікування прямим накладанням
гідроксидкальційвмісних паст, ізолюючої прокладки з тимчасовим закриттям перелому
пов’язкою з композита, компомера чи коронкою. Як зазначалося вище, обов’язково треба
передбачити місце для проведення ЕОД в динаміці спостереження за життєздатністю пульпи.
Якщо площа оголення пульпи значна або точкова з більш пізнім зверненням (через 1-3 доби
після травми), необхідно провести вітальну ампутацію або поглиблену ампутацію ушкодженої
пульпи в глибині каналу з дотриманням правил асептики і антисептики та накласти
гідроксидкальційвмісні пасти на кореневу пульпу.
Закриття травмованого зуба та спостереження в динаміці проводять у такі самі терміни,
що і в попередньому випадку.
Слід пам’ятати, що незалежно від своєчасності та якості проведення методу лікування,
пульпа може загинути внаслідок самої травми, розриву судинно-нервового пучка,
внутрішньопульпового крововиливу тощо.
Під час клінічної оцінки наслідків лікування травми зуба з оголенням пульпи слід
враховувати такі критерії:
- відсутність клінічних проявів;
- відсутність змін у ділянці верхівки кореня; негативні наслідки перкусійного
дослідження;
- подальший розвиток кореня;
- наявність дентинного містка, що відокремлює кореневу пульпу;
- життєдіяльність пульпи (за даними ЕОД).
Ці критерії набудуть достовірності приблизно через 6-12 місяців після лікування. У цей
час можливе анатомічне та функціональне відновлення зуба.
У разі некрозу пульпи (що може бути наслідком пізнього звернення або розриву
судинно-нервового пучка внаслідок травми) та відсутності рентгенологічних і клінічних змін за
верхівкою у зубах із несформованим коренем лікування проводять за методикою
багатоетапного пломбування кореневого каналу біологічними засобами до завершення
апексогенезу. Завершується лікування пломбуванням кореня зуба постійною пломбою та
відновленням анатомічної форми та функції його.
У зубах із повністю сформованим коренем проводять вітальну або де- вітальну
екстирпацію пульпи, пломбування кореневого каналу та відновлення форми та функції зуба.
Диспансерне спостереження необхідно проводити для спостереження за верхівковою
ділянкою кореня зуба протягом 2-2,5 років.
І Е – ускладнений перелом кореня та коронки зуба з оголенням пульпи.
Ускладнений перелом кореня та коронки зуба з оголенням пульпи є складним видом травми і
зустрічається досить рідко. Лікування таких травм, як правило, полягає у видаленні зуба,
особливо за наявності поздовжнього, косого чи комбінованих переломів кореня. Проте
дослідження D.T. Bennett (1959), E.C. Claus (1953) свідчать про збереження життєздатності
пульпи при поперечному переломі кореня. Тому в разі незначного оголення пульпи і
поперечного перелому кореня в зубах із несформованим коренем слід спробувати лікувати
пульпіт за допомогою біологічного методу чи методу вітальної ампутації з одночасним
шинуванням зубів та динамічним диспансерним спостереженням.
І F – перелом кореня зуба. Поширеність перелому кореня складає від 0,2 до 7%
травматичних ушкоджень зубів. Перелом кореня може бути самостійним або поєднуватися з
пошкодженням твердих тканин зуба без оголення пульпи.
Перелом кореня може статися на різних рівнях анатомічної довжини кореня зуба:
верхівкової, серединної або пришийкової. Розрізняють такі види переломів кореня:
поперечний, поздовжній, косий, комбінований. Вони можуть бути із зміщенням фрагментів
кореня або без зміщення. Поздовжній, косий та комбінований переломи – тяжкі види травми
зуба і тому найчастіше є причиною видалення зуба.
Зуби з переломом кореня можуть бути рухомими. Як свідчить клінічний досвід, при
закритих переломах кореня без зміщення фрагментів у більшості випадків пульпа залишається
життєздатною, особливо в зубах із нескінченим ростом кореня. Це є важливою передумовою у
виборі лікувальної тактики цього виду травми. Останнім часом отримано наукові дані (О.М.
Грибан, 1991), які свідчать про те, що фрагменти коренів консолідуються навіть без участі
пульпи за умови збереження маргінального періодонта.
Таким чином, головною умовою можливості репарації фрагментів кореня є швидка та
жорстка іммобілізація зубів за допомогою шинування (системи «Рібонд» (Kуrr), , «Гласспен»
(ЗМ) без ендодонтичного втручання. Ендодонтичне втручання можливе через 2-4 місяців за
відсутності запальних ускладнень з боку пульпи чи періодонта. Під час першого відвідування
ендодонтичне лікування не проводиться навіть за відсутності ознак життєздатності пульпи за
ЕОД. Зміни ЕОД у бік зниження її значень не є приводом до ендодонтичного втручання до
завершення термінів можливої репарації кореня, безумовно, якщо відсутні клінічні ознаки
запальних ускладнень. Як показує наш досвід, за такої тактики лікування, особливо поперечних
переломів у серединній частині кореня, здебільшого вдавалося консолідувати корінь та
продовжити його розвиток. У зубах, в яких пульпа загинула, після консолідації кореня
необхідно провести ендодонтичне втручання.
Ендодонтичне втручання під час першого відвідування та застосування зв’язуючих
гвинтових штифтів, як правило, призводять до порушення репарації кореня. Між фрагментами
кореня розростається грануляційна тканина, яка резорбує фрагменти кореня, прилеглі до лінії
перелому, та навколо зубні тканини. Через 1-1,5 роки такі діти зверталися до лікаря зі скаргами
на підвищення рухомості зуба та формування нориці на яснах. У такому разі зуби необхідно
видаляти.
При поперечних переломах в апікальній частині кореня, які зустрічаються в зубах із
сформованим коренем у разі невдалої консолідації та шинування, необхідно проводити
ендодонтичне втручання та хірургічне видалення відломленої верхівки кореня. Поперечні
переломи в пришийковій частині кореня, як правило, є причиною видалення зуба.
У разі поєднаних переломів або переломів із значним зміщенням фрагментів кореня
травмований зуб слід видалити.
ІІ. Пошкодження тканин пародонта
ІІ А – струс зуба. Струс зуба супроводжує усі вищеописані види травм зубів. Але
окремо розглядається він у тому разі, коли після травмування не діагностується ніякий інший
вид травми зуба. Клінічно тверді тканини зуба не мають ушкоджень. Хворі скаржаться на біль
при накушуванні на зуб. Об’єктивно: перкусія зуба є болісною. ЕОД пульпи визначає її
життєздатність. Лікування цей вид травми не потребує. Хворому слід дати рекомендації: не
накушувати на зуб, забезпечити йому спокій, у разі виникнення скарг відразу з’явитися до
лікаря.
ІІ В – підвивих зуба (збільшення рухомості зуба без зміщення його в зубному ряду).
Лікування може мати рекомендаційний характер щодо навантаження на зуб або він
іммобілізується за допомогою шини на термін від 3 до 5 тижнів. Втрата життєздатності пульпи
є показанням до ендодонтичного лікування, яке доцільно провести після укріплення зуба в
лунці. Диспансерне спостереження триває до завершення росту кореня.
У разі вбивання зуба вглиб тканин (ІІ С), виходу зуба з лунки (ІІ D), зміщення зуба в
напрямку, відхиленому від осьового (ІІ У), як правило, відбувається розрив пульпи та її
загибель, а в зубах із незавершеним ростом кореня пошкоджується зона росту.
Вибір тактики лікування носить індивідуальний характер і включає наступне:
1) видалення зуба;
2) ортодонтична репозиція з наступною іммобілізацією;
3) після укріплення зуба – ендодонтичне лікування;
4) зняття оклюзійного навантаження;
5) диспансерне спостереження.
За даного виду травми, навіть після укріплення зуба та якісного ендодонтичного
лікування, можлива резорбція кореня та втрата фіксації зуба в лунці альвеолярної кістки. Тому
диспансерне спостереження триває протягом 2-3 років після травми.
ІІ F – повний вивих зуба. У практиці дитячого лікаря-стоматолога повний вивих зуба
трапляється досить рідко порівняно з іншими видами травми зубів. Характеризується повною
відсутністю зуба в лунці альвеолярного відростка. Доля зуба залежить від декількох обставин:
1. ступеня травмованості лунки зуба;
2. термінів відсутності зуба поза лункою (не більше 1-1,5 годин);
3. можливості його іммобілізації в лунці (наявність сусідніх зубів).
Реплантацію зуба проводять із дотриманням усіх правил асептики, антисептики та
рекомендацій щодо цього. Дискусійним є питання про терміни проведення ендодонтичного
лікування кореня. На нашу думку, можна його проводити і до реплантації, і після повного
укріплення зуба в лунці.
Цей вид травми потребує тривалого диспансерного спостереження. Прогноз щодо
тривалого збереження зуба несприятливий.
ІІІ, IV. Пошкодження кістки, ясен, слизової оболонки
Тактика лікування пошкоджень кістки, ясен, слизової оболонки залежить від ступеня
пошкоджень альвеолярної кістки, кісток щелеп та м’яких тканин ротової порожнини. Лікування
проводять хірург-стоматолог, ортодонт укупі із терапевтом-стоматологом.
Ускладнення після травми постійних зубів
1. Зміна кольору зуба.
2. Облітерація порожнини і каналу зуба.
3. Загибель пульпи, розвиток періодонтиту, утворення кісти.
4. Припинення розвитку кореня.
5. Зовнішня і внутрішня резорбція кореня.
6. Атрофія кістки альвеолярного відростка.
7. Видалення зуба. Відсутність зуба.

1. Дайте визначення поняттям травми, види травм. Анатомо-фізіологічні особливості будови
ЩЛД у дітей, які зумовлюють особливості травм зубів.
2. Назвіть класифікації пошкоджень зубів у дітей. Особливості обстеження дітей з різними
травмами зубів.
3. Травматична дистопія зуба: клініка, діагностика, лікування, прогноз.
4. Злам коронки зуба: клініка, діагностика, лікування.
5. Злам коренів зуба: клініка, діагностика, лікування.
6. Ускладнення гострої травми зубів.
8. Перелом коронки зуба: перелом тільки емалі зуба; перелом коронки зуба без ушкодження
пульпи; перелом коронки зуба з пошкодженням пульпи. Діагностика.
9. Методи лікування тимчасових зубів з незакінченим формуванням коренів з переломом
коронки.
10. Перелом кореня зуба. Клінічна і рентгенологічна діагностика. Методи лікування зубів з
переломом кореня.
11. Травми зубів з пошкодженням опорно-утримуючого апарату зуба: забій зуба, неповний
вивих (екструзія і інтрузія зуба), повний вивих. Клінічна і рентгенологічна діагностика. Методи
лікування вивихів тимчасових і постійних зубів у дітей, можливі ускладнення.
12. Профілактика травматичних ушкоджень зубів у дітей.
1. Пацієнт 12 років звернувся із тріщиною емалі 11 зуба. До якого класу І типу відноситься
ця травма?
A. Клас І тип B
B. Клас І тип A
C. Клас І тип C
D. Клас І тип D
E. Клас І тип E
2. Диспансерне спостереження за дитиною після завершення лікування перелома коронки з
оголенням пульпи необхідно проводити протягом:
A. 2-2,5 років
B. 1 року
C. 3 роки.
D. 4 роки
E. 5 роки.
3. Які додаткові методи обстеження використовуються при переломі кореня?
A. Огляд.
B. Перкусія.
C. Електродонтодіагностика.
D. Рентгенологічне обстеження.
E. ЕОД
4. Що є показанням для хірургічного методу лікування травми тимчасового зуба у пацієнта 3
років ?
A. Наявність нориці.
B. Зміна положення зуба.
C. Потемніння коронки зуба.
D. Загроза зачатку постійного зуба.
5. Дитина 10 років скаржиться на біль після гострої травми центрального різця верхньої
щелепи, яка посилюється при надавлюванні на причинний зуб. Об’єктивно: коронкова частина
11 зуба інтактна, перкусія болісна, патологічна рухомість відсутня. Рентгенологічних змін 11
зуба не діагностують. Яке додаткове обстеження необхідно зробити для вибору лікувальної
тактики?
A. Люмінесцентне.
B. Радіовізіографію.
C. Стоматоскопію.
D. Термодіагностику.
E. Електроодонтометрію.
6. Батьки дитини 1,5 років звернулися до лікаря-стоматолога у зв’язку з гострою травмою зубів.
Об’єктивно: ріжучі краї центральних різців верхньої щелепи знаходяться на рівні маргінального
краю ясен. Слизова оболонка альвеолярного відростка в ділянці пошкодження набрякла,
гіперемована, болісна при пальпації. Відмічається кровоточивість із зубоясеневої борозди.
Який діагноз?
А. Струс 51 та 61 зубів.
В. Повний вивих 51 та 61 зубів.
С. Підвивих зуба.
Д. Екструзивний вивих.
Е. Інтрузивний вивих.
7. Батьки дитини 2,5 років звернулися до лікаря-стоматолога у зв’язку з гострою травмою зубів,
яка була спричинена день назад. При огляді виявлено скорочення коронкової частини 51 та 61
зубів на 3 мм. Зуби не рухаються, їх перкусія різко болісна. Слизова оболонка альвеолярного
відростка в ділянці пошкодження інтенсивно гіперемована, набрякла, болюча при пальпації.
Рентгенологічно в боковій проекції: зачатки 11 та 21 зубів не пошкоджені. Яка лікувальна
тактика лікаря?
A. Репозиція 51 та 61 зубів.
B. Шинування 51 та 61 зубів.
C. Видалення 51 та 61 зубів.
D. Диспансерне спостереження.
8.Дитина 10 років скаржиться на рухомість та біль в боковому різці на верхній щелепі зліва
після гострої травми. Об’єктивно: коронкова частина 22 зуба інтактна. Перкусія різко болісна.
Зуб рухомий в вестибулооральном та мезіодистальном направленні, виявлена кровоточивість із
зубоясеневої борозди. Слизова оболонка в цій ділянці набрякла, гіперемована, болісна при
пальпації. Яке дослідження обов’язково треба зробити для постановки діагнозу?
A. Люмінісцентне.
B. Стоматоскопію.
C. Ортопантомографію.
D. Прицельну рентгенографію.
E. Радіовізіографію.
9. Дитина 14 років скаржиться на біль та рухомість переднього зуба верхньої щелепи після
падіння. При огляді відмічається рухомість 21 зуба у вестибуло-оральном направленні.
Коронкова частина зуба не пошкоджена, його перкусія різко болісна. При рентгенологічному
дослідженні патологічних змін не виявлено. ЕОД=22 мкА. Який діагноз?
А. Повний вивих зуба.
В. Підвивих зуба.
С. Інтрузивний вивих.
Д. Екструзивний вивих.
Е. Струс зуба.

1.Дитина 12 років скаржиться на біль у центральному різці верхньої щелепи внаслідок
гострої травми яка сталася напередодні. При огляді: коронкова частина 21 зуба не
пошкоджена, перкусія болюча, рухливість - в межах фізіологічної . Рентгенологічно
визначається перелом без зміщення в апікальній третині кореня 21 зуба. Виберіть
оптимальну лікувальну тактику в даному випадку.
1. Шинування зубів
2. Девітальная екстирпація
4. Резекція верхівки
5. Немає правильної відповіді
2.Дитина 8,5 років, практично здорова, скаржиться на біль у фронтальному зубі на верхній
щелепі зліва в результаті його травматичного пошкодження 3 год тому. Об'єктивно:
коронкова частина 21 зуба відсутня майже наполовину, пульпа значно оголена, набрякла,
гіперемійована, різко болюча і кровоточить при інструментальному дослідженні. Перкусія
21 зуба болюча. Виберіть оптимальний метод лікування в даному випадку.
3.Дитина 9 років з учорашнього дня скаржиться на постійний біль у верхніх центральних
різцях внаслідок травми. Об'єктивно: коронкові частини 11 і 12 зубів інтактні, зуби
нерухомі, їх перкусія болюча. Слизова оболонка альвеолярного відростка в ділянці коренів
11 і 12 зубів в кольорі не змінена. Яке дослідження необхідно провести для встановлення
остаточного діагнозу:
1. Рентгенографію

1.Дитина 12 років скаржиться на біль у центральному різці верхньої щелепи внаслідок
гострої травми яка сталася напередодні. При огляді: коронкова частина 21 зуба не
пошкоджена, перкусія болюча, рухливість - в межах фізіологічної. Рентгенологічно
визначається перелом без зміщення в апікальній третині кореня 21 зуба. Виберіть
оптимальну лікувальну тактику в даному випадку.
1. Шинування зубів
2. Девітальная екстирпація
4. Резекція верхівки
5. Немає правильної відповіді
Алгоритм рішення задачі №1:

1. Зверніть увагу на скарги дитини (біль у центральному різці верхньої щелепи).
2. Зверніть увагу на анамнез пацієнта (травми яка сталася напередодні).
4. Зверніть увагу на об’єктивні дані (коронкова частина 21 зуба не пошкоджена, перкусія
болюча, рухливість - в межах фізіологічної).
5. Зверніть увагу на додатковий метод обстеження (рентгенологічно визначається перелом
без зміщення в апікальній третині кореня 21 зуба).
2.Дитина 8,5 років, практично здорова, скаржиться на біль у фронтальному зубі на верхній
щелепі зліва в результаті його травматичного пошкодження 3 год тому. Об'єктивно:
коронкова частина 21 зуба відсутня майже наполовину, пульпа значно оголена, набрякла,
гіперемійована, різко болюча і кровоточить при інструментальному дослідженні. Перкусія
21 зуба болюча. Виберіть оптимальний метод лікування в даному випадку.
1. Зверніть увагу на скарги дитини (біль у фронтальному зубі на верхній щелепі зліва).
2. Зверніть увагу на анамнез пацієнта (травми яка сталася 3 години тому).
3. Зверніть увагу на вік пацієнта (8,5 років, зуб 21).
4. Зверніть увагу на об’єктивні дані (коронкова частина 21 зуба відсутня майже
наполовину, пульпа значно оголена, набрякла, гіперемійована, різко болюча і
кровоточить при інструментальному дослідженні, перкусія 21 зуба болюча).
3. Дитина 14 років скаржиться на біль і рухливість переднього зуба верхньої щелепи в

результаті падіння. При огляді визначається рухливість 21 зуба в вестибуло-оральному
напрямку. Коронкова частина зуба не пошкоджена, його перкусія різко болюча. При
рентгенологічному дослідженні патологічних змін не виявлено. ЕОД = 22 мкА. Поставте
діагноз.
1. Підвивих зуба
2. Повний вивих зуба
3. Інтрузивний вивих
4. Екструзивний вивих
5. Струс зуба
1. Зверніть увагу на скарги дитини (біль і рухливість переднього зуба верхньої щелепи).
2. Зверніть увагу на анамнез пацієнта (травми).
4. Зверніть увагу на об’єктивні дані (коронкова частина зуба не пошкоджена, його
перкусія різко болюча).
5. Зверніть увагу на додатковий метод обстеження (рентгенологічному дослідженні
патологічних змін не виявлено. ЕОД = 22 мкА).
6. Який діагноз?
Основна:
1.Терапевтична стоматологія дитячого віку Том1: підруч./ Л.О. Хоменко, Ю.Б.Чайковський,
Н.І.Смоляр [та ін.]; за ред. проф. Л.О. Хоменко. – К.: Книга плюс, 2014.- 432 с.
2.Терапевтична стоматологія дитячого віку Том 2: підруч./ Л.О. Хоменко, Ю.Б.Чайковський,
О.В. Савичук [та ін.]; за ред. проф. Л.О. Хоменко. – К.: Книга плюс, 2016.- 328 с.
3.Терапевтична стоматологія дитячого віку: Підручник /Л.О. Хоменко, О.І. Остапенко, О.І.
Кононович та ін./ За ред. Л.О. Хоменко. -К.: Книга плюс, 1999. - 528 с.
4.Лекційний матеріал кафедри.
5.Методичні вказівки.
Додаткова:
1. Боровський Е.В.Прошиков М.І., та інш., Терапевтична стоматологія., М., 1997
2. Терапевтична стоматологія дитячого віку: Підручник/ Л.О. Хоменко, О.І.Остапко,
О.І.Кононович та ін./ За ред. Л.О. Хоменко.- К: Книга плюс, 1999. – 526 с.
1.http://smile-center.com.ua/ru/articles/klasyfikaciya-voz-travm-postiynyx-zubiv-u-ditey
2.http://likuvati.ru/rozdili-medicini/stomatologija/19367-travmi-molochnih-zubiv.html

1 A
2 A
3 D
4 D
5 E
6 E
7 D
8 D
9 B
Основна:

закладів вищої медичної освіти /Л.Ф. Каськова, Л.І. Амосова, О.О. Кулай [та ін.]; за ред.
проф. Л.Ф. Каськової.; УМСА. – стереотипне видання. - Львів.: ПП «Магнолія 2006»,
2019. – 404с.

некаріозних уражень зубів, пульпіту і періодонтиту. Навчальний посібник. Вид. 4-те,
доповнене.– Івано-Франківськ, 2011.–336с.
Додаткова:
1. Журнали «Дентарт», «Стоматологія», «Новини стоматології», «Сучасна стоматологія» за

2018-2020 роки.
2. http://dental-
ss.org.ua/load/kniga_stomatologia/detskaja/atlas_po_stomatologicheskim_zabolevanijam_u_de
tej_vinogradova/12-1-0-55.


Карієс, некаріозні ураження, ускладнення карієсу
Модуль № 1 тимчасових і постійних зубів у дітей: клініка,
Підсумковий тестовий контроль. Контроль засвоєння
Тема заняття№20
практичних навичок
Курс 4
Полтава
1. Актуальність теми
Кожен фахівець, що працює з дітьми, повинен знати особливості
антенатального та постнатального періодів розвитку і формування твердих
тканин зубів, тканин кісток щелеп, м’яких тканин обличчя, характер впливу
на ці процеси стану здоров’я майбутньої матері і самої дитини, а також
особливості дії різних негативних факторів, що можуть призвести до
виникнення і подальшого розвитку стоматологічних захворювань. Він також
має знати особливості клінічних проявів і закономірностей перебігу
патологічних процесів у зубах та щелепно-лицевій ділянці дітей, а також
методи лікування і профілактики основних стоматологічних захворювань у
різні вікові періоди.
Спираючись на знання, отримані на загально-біологічних, загально-
клінічних, стоматологічних кафедрах та кафедрі дитячих хвороб, необхідно
навчити студентів особливостям клінічного перебігу хвороб, діагностиці та
лікуванню стоматологічних захворювань у дітей різного віку та підготувати
лікаря, здатного після закінчення інтернатури працювати в лікувально-
профілактичних стоматологічних установах різних рівнів. Майбутній лікар-
стоматолог повинен знати сучасні принципи організації та управління
лікувально-профілактичною стоматологічною допомогою, вміти організувати
первинну профілактику стоматологічних захворювань, проводити
диспансеризацію і планову стоматологічну санацію дитячого населення.
Програма з дитячої стоматології містить питання етіології та патогенезу
основних стоматологічних захворювань, передбачає засвоєння теоретичного
матеріалу, практичних умінь та мануальних навичок щодо діагностики,
лікування та профілактики в логічній послідовності вивчення всіх розділів
дисципліни.
2. Конкретні цілі
1. Аналізувати результати обстеження хворого в клініці дитячої
терапевтичної стоматології
2. Визначати характер та принципи лікування захворювань в дитячій
терапевтичній стоматології
3. Виявляти різні клінічні варіанти та ускладнення найбільш поширених
захворювань у клініці дитячої терапевтичної стоматології
4. Демонструвати володіння морально-деонтологічними принципами
медичного фахівця та принципами фахової субординації у клініці дитячої
терапевтичної стоматології
5. Діагностувати невідкладні стани в клініці дитячої терапевтичної
6. Надавати необхідну невідкладну допомогу при екстрених станах в
клініці дитячої терапевтичної стоматології
7. Обґрунтовувати і формулювати попередній клінічний діагноз в клініці
8. Планувати обстеження стоматологічного хворого, інтерпретувати
результати лабораторних та інструментальних досліджень при найбільш
поширених захворюваннях та їх ускладненнях
9. Проводити диференційну діагностику в клініці дитячої терапевтичної
10. Проводити первинну та вторинну профілактику найбільш поширених
захворювань у клініці дитячої терапевтичної стоматології

(міждисциплінарна інтеграція):
Назва попередніх дисциплін Отримані навики

Анатомія Знати особливості анатомічної будови
тимчасових та постійних зубів у різні вікові
періоди
Фізіологія Знати фізіологічні особливості будови

тимчасових та постійних зубів на етапах їх
розвитку
Гістологія Знати гістологічні особливості будови
тимчасових та постійних зубів на етапах їх
розвитку
Пропедевтика дитячої Знати строки та періоди розвитку

терапевтичної стоматології тимчасових та постійних зубів
Знати методологічні аспекти лікування

карієсу, пульпітів і періодонтитів. Знати
топографію порожнин тимчасових зубів і
Вміти провести лікування карієсу пульпітів
та періодонтитів тимчасових зубів і
Вміти розкривати порожнини тимчасових і
постійних зубів різних анатомічних груп.
Вміти знайти устя усіх кореневих каналів.
Фармакологія Знати групи лікарських засобів, які

використають для лікування карієсу
пульпітів та періодонтитів тимчасових зубів
і постійних зубів.

4.1. Написання 50 тестів з бази «КРОК-12».

1. Обстеження дітей стоматологом. Огляд порожнини рота. Послідовність
огляду. Оцінка стану зубів, слизистої оболонки порожнини рота.
Спеціальні методи обстеження дитини стоматологом.
2. Обстеження дітей стоматологом. Огляд порожнини рота. Послідовність
огляду. Оцінка стану зубів, слизистої оболонки порожнини рота.
Додаткові методи обстеження дітей стоматологом: фізичні, клініко-
лабораторні.
3. Методи проведення герметизації. Види герметиків, їх властивості,
ефективність.
4. Індексна оцінка гігієнічного стану порожнини рота у дітей.
5. Основні методи діагностики карієсу постійних і тимчасових зубів у
дітей.
6. Лікування середнього карієсу в тимчасових і постійних зубах у дітей.
7. Лікування глибокого карієсу в тимчасових зубах у дітей.
8. Лікування глибокого карієсу в постійних зубах у дітей.
9. Імпрегнаційний метод лікування карієсу: показання, протипоказання,
препарати, методика їх застосування. Послідовність виконання
імпрегнаційного методу лікування карієсу.
10. Особливості застосування АRТ-методики лікування карієсу зубів.
Показання та протипоказання. Послідовність виконання.
11. Застосування ремінералізуючої терапії для лікування та профілактики
карієсу і некаріозних вражень зубів.
12. Ремінералізуюча терапія. Методики застосування.
13. Препарати, які використовують для проведення ремінералізуючої
терапії. Показання та протипоказання для її проведення.
14. Критерії оцінки ефективності ремінералізуючої терапії.
15. Лікування гострого та хронічного початкового карієсу постійних зубів у
дітей.
16. Лікування декомпенсованої форми карієсу у дітей.
17. Загальне лікування карієсу. Показання та протипоказання для
призначення загального лікування карієсу. Лікарські засоби, які
використовуються для загального лікування карієсу зубів у дітей.
18. Місцеве застосування мінеральних компонентів, препаратів фтору та
кальцію, а також вітамінів у екзогенній профілактиці карієсу зубів у
дітей. Показання та протипоказання для їх застосування.
19. Препарати, які використовують для проведення ендогенної
профілактики карієсу зубів у дітей. Показання та протипоказання для їх
застосування.
20. Особливості формування каріозних порожнин різник класів за Блеком в
тимчасових і постійних зубах у дітей при пломбуванні різними видами
пломбувальних матеріалів (цементи, компомери, композити, армакери).
21. Класифікація пломбувальних матеріалів. Основні вимоги до них.
Особливості вибору пломбувальних матеріалів постійних зубів та їх
характеристика. Методика пломбування.
22. Особливості вибору пломбувальних матеріалів для тимчасових зубів та
їх характеристика. Методика пломбування тимчасовіх зубів.
23. Біологічний метод лікування пульпітів постійних зубів у дітей:
показання, методика проведення. Вибір фармакотерапевтических
препаратів.
24. Вітальна ампутація при лікуванні пульпітів постійних зубів у дітей.
Показання та протипоказання. Методика застосування. Вибір
фармакотерапевтических препаратів.
25. Вітальна субтотальна і тотальна пульпектомія при лікуванні пульпітів
постійних зубів у дітей. Показання, методика застосування.
26. Вибір пломбувальних матеріалів для кореневої пломби при лікуванні
пульпітів тимчасових зубів у дітей. Позитивні і негативні властивості
матеріалів.
27. Вибір пломбувальних матеріалів для кореневої пломби при лікуванні
пульпітів постійних зубів у дітей. Позитивні і негативні властивості
матеріалів.
28. Девітальний ампутаційний метод лікування пульпітів тимчасових зубів у
дітей. Показання і протипоказання. Методика проведення. Вибір
матеріалів для лікувальних паст.
29. Девітальний экстирпаційний метод лікування пульпітів тимчасових і
постійних зубів у дітей. Показання. Методика проведення.
30. Помилки і ускладнення при лікуванні пульпітів у дітей, їх попередження
і усунення.
31. Лікування гострих періодонтитів тимчасових зубів. Вибір матеріалів для
обтурації кореневих каналів.
32. Фізіотерапевтичні методи лікування періодонтитів у дітей: показання до
застосування, препарати, методика проведення.
33. Лікування гострих та хронічних періодонтитів тимчасових зубів у дітей.
Вибір матеріалу для кореневої пломби.
34. Лікування гострих і хронічних періодонтитів постійних зубів у дітей із
сформованою верхівкою кореня. Вибір матеріалу для кореневої пломби.
35. Лікування гострих періодонтитів постійних зубів із несформованими
коренями. Вибір медикаментозних засобів і матеріалів для кореневої
пломби.
36. Лікування хронічних періодонтитів тимчасових зубів. Вибір
медикаментозних засобів і матеріалів для кореневої пломби.

1. Вміти проводити імпрегнаційне лікування карієсу тимчасових зубів
(метод сріблення).
2. Вміти препарувати каріозні порожнини І - V класів в тимчасових і
постійних зубах із урахуванням виду пломбувального матеріалу.
3. Вміти пломбувати каріозні порожнини І - V класів в тимчасових та
постійних зубах сучасними пломбувальними матеріалами.
4. Вміти проводити ремінералізуючу терапію гострого початкового карієсу.
5. Вміти лікувати гострий глибокий карієс тимчасових і постійних зубів у
дітей із застосуванням засобів цинкоксид-евгенолової пасти.
6. Вміти лікувати гострий глибокий карієс постійних зубів у дітей із
застосуванням засобів на основі гідроксиду кальцію.
7. Вміти призначати загальне лікування карієсу.
8. Вміти застосувати лікувальні прокладки під час лікування карієсу
9. Вміти застосувати лікувальні прокладки під час лікування карієсу
10. Перерахувати послідовність дій під час лікування пульпіту тимчасових
зубів ампутаційним методом.
11. Перерахувати послідовність дій під час лікування пульпіту тимчасових
зубів екстирпаційним методом.
12. Перерахувати послідовність дій під час лікування пульпіту постійних
зубів ампутаційним методом.
13. Перерахувати послідовність дій під час лікування пульпіту постійних
зубів екстирпаційним методом.
14. Вміти проводити лікування пульпіту у дітей консервативним методом.
15. Вміти виконати вітальну ампутацію пульпи в постійному зубі у дитини.
16. Вміти виконати вітальну екстирпацію пульпи в постійному зубі у
дитини.
17. Вміти вибирати пломбувальний матеріал та пломбувати кореневі канали
з урахуванням стадії розвитку тимчасового та постійного зуба.
18. Вміти вибирати метод лікування періодонтиту тимчасового зуба в
залежності від форми періодонтиту з урахуванням стадії розвитку
тимчасового зуба.
19. Вміти вибирати метод лікування періодонтиту тимчасового зуба в
залежності від форми періодонтиту з урахуванням стадії розвитку
постійного зуба.
20. Вміти провести механічну обробку кореневих каналів тимчасового і
постійного зуба з урахуванням стадії розвитку кореня.
21. Вміти провести медикаментозну обробку кореневих каналів тимчасового
зуба у дитини з урахуванням стадії розвитку кореня.
22. Вміти провести медикаментозну обробку кореневих каналів постійного
зуба у дитини з урахуванням стадії розвитку кореня.
23. Вміти проводити тимчасову обтурацію кореневого каналу гідроксид
кальцій-вмістними препаратами при лікуванні постійних зубів у дітей.
24. Вміти вибирати матеріал для кореневої пломби в тимчасовому зубі у
дитини з урахуванням стадії розвитку кореня.
25. Вміти вибирати матеріал для кореневої пломби в постійному зубі у
дитини з урахуванням стадії розвитку кореня.
26. Вміти запломбувати кореневі канали в тимчасовому зубі у дитини з
урахуванням стадії розвитку кореня.
27. Вміти запломбувати кореневі канали в постійному зубі у дитини з
урахуванням стадії розвитку кореня.
28. Вміти читати та аналізувати рентгенограми зубів та кісток щелепно-
лицевої ділянки у дітей різного віку.
29. Вміти діагностувати гостру травму тимчасових зубів у дітей.
30. Вміти визначати лікувальну тактику та проводити лікування при гострій
травмі тимчасових зубів у дітей.
31. Вміти визначати лікувальну тактику та проводити лікування при гострій
травмі постійних зубів у дітей з урахуванням стадії розвитку кореня.
Основна:
1. Терапевтична стоматологія дитячого віку Том1: підруч./ Л.О. Хоменко,
Ю.Б.Чайковський, Н.І.Смоляр [та ін.]; за ред. проф. Л.О. Хоменко. – К.:
Ю.Б.Чайковський, О.В. Савичук [та ін.]; за ред. проф. Л.О. Хоменко. – К.:
3. Терапевтична стоматологія дитячого віку: Підручник /Л.О. Хоменко, О.І.
Остапенко, О.І. Кононович та ін./ За ред. Л.О. Хоменко. -К.: Книга плюс,
1999. - 528 с.
Додаткова:
1. Персин Л. С. Стоматология детского возраста / Л. С. Персин, В. М.
Елизарова, С. В. Дьякова. – М.: Медицина, 2003. –640 с.
2. Попович З. Б. Рентгенодіагностика захворювань зубів та тканин
пародонта у дитячому та підлітковому віці / З. Б. Попович, М. М. Рожко,
Е. В. Безвушко. – Івано-Франківськ: Нова зоря, 2001. – 224 с.
3. Хоменко Л. А. Клинико-рентгенологическая диагностика заболеваний
зубов и пародонта у детей и подростков / Л. А. Хоменко, Е. И. Остапко,
Н. В. Биденко. – К.: Книга плюс, 2004. – 200 с.
4. Пропедевтика дитячої терапевтичної стоматології (за ред. проф.
Л.О.Хоменко). – К.:Книга Плюс, 2011. - 320 с.
5. Хоменко Л.А., Биденко Н.В. Практическая эндодонтия инструменты,
материалы и методы.- Киев, Книга плюс, 2002.- 216 с.
6. Биденко Н.В. Стеклоиономерные материалы и их применение в
стоматологии. –К.:Книга плюс, 2003. –144 с.
8. Боровский Е.В., Иванов В.С., Максимовский Ю.М., Максимовская Л.Н.
Терапевтическая стоматология. –М.:Медицина, 1998. –736 с.
9. Боровский Е.В., Жохова Н.С. Эндодонтическое лечение. –М., 1997. – 64
с.
10. Боровский Е.В. и другие. Терапевтическая стоматология. – М:
Медицина, 1998,
- 736 с.
11. Вайндрух С.А. Основы рентгенодиагностики в стоматологии.
Государственное медицинское издательство УССР, - Киев. 1962. – 215 с.
12. Виноградова Т.Ф. Стоматология детского возраста (руководство для
врачей). – М.: «Медицина», 1987.- 528 с.
13. Виноградова Т.Ф. Диспансеризація детей у стоматолога / 2-е изд., пере
раб. и доп. – (Б-ка практ.врача. Важнейшие вопросы стоматологии). –
М.:Медицина, 1988 – 256 с.
14. Колесов А.А. Стоматология детского возраста. – 4-е изд. -М.:Медицина,
1991. – 464с.
15. Курякина Н.В. Терапевтическая стоматология детского возраста. - М. -
МИА, 2007.
- 632 с.
16. Лечение и реставрация молочных зубов (иллюстрированное
руководство по лечению и реставрации кариозных молочних зубов):
Пер. с англ./ М.С. Даггал, М.Е.Дж. Керзон, С.А. Фэйл и др. -
М.:МЕДпресс-информ, 2006.- 160 с.
17. Максимоваская Л.Н., Рощина П.И. Лекарственные средства в
стоматологии: Справочник. – 2-е изд. - М.: Медицина, 2000.– 240 с.
18. Марченко А.И., Кононович Е.Ф., Солнцева Т.А. Лечение заболеваний в
детской терапевтической стоматологии. – К.: Здоровье, 1988.-160 с.
19. Николаев А.И., Цепов Л.М. Практическая терапевтическая
стоматология: Учебное пособие /А.И.Николаев, Л.М.Цепов. – 8-е изд. –
М.:МЕДпресс- информ , 2008.- 960 с.
20. Николишин А.К. Современная эндодонтия практического врача. –
Полтава, 2003.
– 208 с.
21. Персин Л.С., Єлизарова В.М., Дьякова С.В. Стоматология детского
возраста.- М.Медицина, 2003.- 640 с
22. Ральф Е. Мак-Дональд, Дейвид Р. Эйвери Стоматология детей и
подростков. М.:Медицинское информационное агентство, 2003.- 766 с.
23. Стоматология детей и подростков /Пер с англ. Под ред. Р.Е.Мак-
Дональда, Д.Р.Эйвери. – М.:МИА, 2003. – 766 с.
24. Справочник по детской стоматологии (Под редакцией A.C. Cameron, R.P.
Widmer/ Перевод с англ. По ред. Виноградовой Т.Ф, Гинали Н.В.,
Топольницкого О.З. – М.: МЕДпресс-информ, 2003. – 288 с.
25. Удовицька О.В., Лепорська Л.Б. Дитяча стоматологія К.:Здоров’я, 2000.
– 296с.
26. Хельвиг Э., Климек Й., Аттин Т. Терапевтическая стоматология / Под.
Ред. проф. А.М.Политун, проф. Н.И. Смоляр. Пер. с нем. –
Львов:ГалДент, 1999. – 409 с.
27. Балин В.Н., Иорданишвили А.К., Ковалевский А.М. Практическая
периодонтология. — Спб.: Питер, 1995. — 255 с.
28. Боровский Е.В., Жохова Н.С. Эндодонтическое лечение. — М.:
Медицина, 1997. — 64 с.
29. Николишин А.К. Современная эндодонтия практического врача. —
Полтава, 2003.
— 208 с.
30. Боровский Е.В., Свистунова И.А., Кочергин В.Н. Да и нет резорцин-
формалиновому методу (методу Альбрехта) /Стоматология. -2001. - № 8.
– С.39-40.
31. Хоменко Л.А., Соколовская Е.П. Фитотерапия стоматологических
заболеваний //Новое в стоматологии. -1994. -№ 1. –С. 12-32.
32. Хоменко Л.А., Кононович Е.Ф., Кудрявцева Л.А. Топографо-
анатомические предпосылки эндодонтического лечения временных
зубов у детей // Вісник стоматології. - №!. -1999. – С.40-42.
33. Курякина Н.В. Терапевтическая стоматология детского возраста. – М.:
Мед.книга, 2001. – 523 с.
34. Стоматология детского возраста: Учебник/ Под ред. А.А. Колесова. –М.:
Медицина, 1991. –464 с.
35. Стоматология детского возраста: Учебник/ Под ред. Т.Ф. Виноградовой.
– М.: Медицина, 1987. – 460 с.
36. Детская терапевтическая стоматология: Учебное пособие для студентов
стоматологического факультета и врачей-интернов./ Под ред. В. И.
Куцевляка,
— Балаклея: ИИК «Балаклейщина», 2002. - 420 с.
37. Л.А.Хоменко, Е.И. Остапко, Н.В. Биденко. Клинико-рентгенологическая
диагностика заболеваний зубов и пародонта у детей и подростков:
руководство для врачей. –Москва, Книга плюс, 2004. - 200 с.
38. Николаев А. И., Цепов Л.М. Практическая терапевтическая
стоматология: Учебн.пособ. -4-е изд. – М.: МЕДпрессинформ, 2005. –
548 с.
39. Чупрынина Н.М. Атлас рентгенограмм зубов и альвеолярного отростка в
норме и при патологии у детей. –М.:Медицина, 1964, - С.240.
40. Рабухина Н.А., Аржанцев А.П. Рентгенодиагностика в стоматологии. –
М.: Медицинское информационное агентство, 1999. - 452 с.
41. Стоматология детского возраста. (Руководство для врачей). Виноградова
Т.Ф., Максимова О.П., Рочинский В.В. и др. – М.: Медицина, 1987. – 528
с.
42. Боровский Е.В., Барер Г.М. Руководство по практическим занятиям по
терапевтической стоматологии. – М.: Медицина, 1975. – с. 66-77.
43. Борисенко В.В. Композиционные материалы. – К.: Книга плюс, 1999.-
120 с.
44. Скрипникова Т.П., Югов В.К., Просандеева Г.Ф., Скрипников П.Н.
Клиническая эндодонтия. Рентгенологические признаки заболеваний
пульпы и периодонта. Полтава: Легат, 1999. – 197 с.
45. Лукиных Л.М. Лечение и профилактика кариеса зубов. –Н.Новгород:
НГМА, 1998.
- 168 с.
46. Сайфуллина Х.М. Кариес зубов у детей и подростков: Учебное пособие.
- Казань, 1999. – 128 с.
47. Рентгенодиагностика в стоматологии. Н.А. Рабухина, А.П.Аржанцев. –
М.: Медицинское информационное агентство, 1999. — 452 с.
48. Атлас рентгенограмм «Стоматология и челюстно-лицевая хирургия».
Н.А. Рабухина, А.П. Аржанцев. – М.: Медицинское информационное
агентство. – 2002. - 304 с.
49. Фармакологія /В.М. Бобирєв, Ю.Ф. Крилов, І.С. Чекман та ін. —
К.:Здоров’я, 1996. — 416 с.
1. http://intranet.tdmu.edu.ua/data/kafedra/internal/stomat_ter_dit/classes_stud/u
k/stо mat/ptn/htm
2. http://www.smile-center.com.ua/ru/articles/instrumentalna-medikamentozna-
obrobka-obturaciya-koren-kanaliv-postiynix-zubiv-i-ditey
3. http://intranet.tdmu.edu.ua/data/kafedra/internal/stomat_pis/classes_stud/uk/ht
m
5. http://vidpoviday.com/prichini-i-likuvannya-periodontitu-u-ditej
6. http://stopbolezni.net/stomatologia/6135-gostry-gniyny-periodontit.html
7. http://mydentist.ua/ukr/diseases/periodontit-u-ditey/
8. http://intranet.tdmu.edu.ua/data/kafedra/internal/stomat_pis/classes_stud/uk/ht
m
9. http://www.dentallist.com.ua/raznoe/1147-likuvannya-gostrogo-
periodontitu.html
10. http://www.dentallist.com.ua/raznoe/1155-likuvannya-khronichnogo-
periodontitu.html
11. http://zdorovukr.xyz/rizne/2342-likuvannja-periodontitu-2.html
12. http://intranet.tdmu.edu.ua/data/kafedra/internal/stomat_ter_dit/classes_stud/u
k/stomat/ptn/htm
13. http://promedical.com.ua/hvorobi/travma-zubiv-u-ditej-vidi-i-likuvannja/

Основна:

факультетів закладів вищої медичної освіти /Л.Ф. Каськова, Л.І. Амосова,
О.О. Кулай [та ін.]; за ред. проф. Л.Ф. Каськової.; УМСА. – стереотипне
видання. - Львів.: ПП «Магнолія 2006», 2019. – 404с.
2. Мельничук Г.М., Рожко М.М. Практична одонтологія. Курс лекцій із

карієсу та некаріозних уражень зубів, пульпіту і періодонтиту. Навчальний
посібник. Вид. 4-те, доповнене.– Івано-Франківськ, 2011.–336с.
Додаткова:
1. Баєр Р. Ілюстрований довідник з ендодонтії /Рудольф Беєр, Міхаель А.

Бауман, Андрей М. Кєльбаса ; Пер. з нім.; За ред. Є.О. Волкова.– М.:
МЕДпресс-информ, 2008.– 240 с.
2. Клітинська О.В., Зорівчак Т.І., Гасюк Н.В.. Особливості лікування
гострого пульпіту тимчасових зубів з урахуванням стадії їх розвитку //
Украина. Здоров’я нації. 2019. № 1 (54), - С.145-148.
2. http://dental-
ss.org.ua/load/kniga_stomatologia/detskaja/atlas_po_stomatologicheskim_zabolev
anijam_u_detej_vinogradova/12-1-0-55.
4. https://virgo.org.ua/index.php/stomatologiya/115-xvorob-zybiv/10572-
likuvannja-hronichnogo-gangrenoznogo-pulpitu

Карієс, некаріозні ураження, ускладнення
Модуль № 1 карієсу тимчасових і постійних зубів у дітей:
клініка, діагностика, лікування
Захист історії хвороби. Контроль змістового
Тема заняття 20
модуля 3
Курс 4
Полтава
1. Актуальність теми:
Кожен фахівець, що працює з дітьми, повинен знати особливості
антенатального та постнатального періодів розвитку і формування твердих
тканин зубів, тканин кісток щелеп, м’яких тканин обличчя, характер впливу на ці
процеси стану здоров’я майбутньої матері і самої дитини, а також особливості
дії різних негативних факторів, що можуть призвести до виникнення і
подальшого розвитку стоматологічних захворювань. Він також має знати
особливості клінічних проявів і закономірностей перебігу патологічних процесів
у зубах та щелепно-лицевій ділянці дітей, а також методи лікування і
профілактики основних стоматологічних захворювань у різні вікові періоди.
Спираючись на знання, отримані на загально-біологічних, загально-
клінічних, стоматологічних кафедрах та кафедрі дитячих хвороб, необхідно
навчити студентів особливостям клінічного перебігу хвороб, діагностиці та
лікуванню стоматологічних захворювань у дітей різного віку та підготувати
лікаря, здатного після закінчення інтернатури працювати в лікувально-
профілактичних стоматологічних установах різних рівнів. Майбутній лікар-
стоматолог повинен знати сучасні принципи організації та управління
лікувально-профілактичною стоматологічною допомогою, вміти організувати
первинну профілактику стоматологічних захворювань, проводити
диспансеризацію і планову стоматологічну санацію дитячого населення.
Програма з дитячої стоматології містить питання етіології та патогенезу
основних стоматологічних захворювань, передбачає засвоєння теоретичного
матеріалу, практичних умінь та мануальних навичок щодо діагностики,
лікування та профілактики в логічній послідовності вивчення всіх розділів
дисципліни.
1. Дослідити анатомо-гістологічну будову періодонту в тимчасових та
2. Аналізувати функції періодонту
3. Дослідити періоди розвитку коренів тимчасових та постійних зубів
4. Аналізувати та пояснити види та типи резорбції коренів зубів
5. Визначити стан коренів зубів згідно віку дитини
6. Визначити етіологічні фактори та патогенез різних форм періодонтитів та
шляхи їх усунення, класифікацію періодонтиту
7. Визначити шляхи дренування періодонтальної щілини
8. Пояснювати закономірності клінічних проявів хронічного періодонтиту
9. Пояснювати закономірності клінічних проявів гострого періодонтиту
10. Пояснювати закономірності клінічних проявів загострення хронічного
періодонтиту тимчасових зубів
11. Аналізувати діагностику періодонтитів тимчасових зубів
12. Проаналізувати диференційну діагностику періодонтитів тимчасових зубів
13. Пояснити анатомо-гістологічну будову та функції періодонту
14. Визначити етіологію та патогенез різних форм періодонтитів
15. Розібрати класифікацію та встановити діагноз згідно вивченої класифікації
16. Розібрати клінічний перебіг запальних захворювань в періодонті
17. Запропонувати методи діагностики та провести диференційну діагностику
18. Зясувати шляхи дії етіологічного чинника та локалізацію осередку запалення
19. Визначити шляхи дренування періодонтальної щілини
20. Усунути етіологічні фактори та визначити період запалення
21. Провести обстеження хворого з урахуванням індивідуальної особистості
кожного хворого окремо
22. Знати визначення поняття «рентгендіагностика»
23. Знати види рентгендіагностики, які застосовуються в стоматології
24. Знати показання для проведення рентгендіагностики у дітей
25. Знати рентгенодіагностичні ознаки карієсу зубів
26. Знати рентгенодіагностичні ознаки пульпітів
27. Знати рентгенодіагностичні ознаки періодонтитів
28. Трактувати рентгенологічні зміни твердих тканин при карієсі
29. Трактувати рентгенологічні зміни в періодонті при різних формах пульпіту та
періодонтиту
30. Запропонувати навести диференційну діагностику карієсу та його ускладнень
в тимчасових та постійних зубах у дітей
31. Опанувати навичками читання рентгенограм
32. Знати методи лікування періодонтитів у тимчасових зубах у дітей
33. Знати чинники, що впливають на вибір методу лікування періодонтитів у
тимчасових зубах у дітей
34. Знати показання та протипоказання до вибору методів лікування
періодонтитів в тимчасових зубах у дітей
35. Опанувати навички лікування гострого періодонтиту в тимчасових зубах у
дітей
36. Опанувати навички лікування хронічних періодонтитів в тимчасових зубах у
дітей
37. Знати методи лікування періодонтитів у постійних зубах у дітей
38. Знати чинники, що впливають на вибір методу лікування періодонтитів у
постійних зубах у дітей
39. Знати показання та протипоказання до вибору методів лікування
періодонтитів у постійних зубах у дітей
40. Опанувати навички лікування гострого періодонтиту у постійних зубах у
дітей
41. Опанувати навички лікування хронічних періодонтитів у постійних зубах у
дітей.

Назва попередніх дисциплін Отримані навики
Анатомія Знати особливості анатомічної будови
тимчасових зубів у різні вікові періоди
Фізіологія Знати фізіологічні особливості будови

тимчасових зубів на етапах їх розвитку
Гістологія Знати гістологічні особливості будови

тимчасових зубів на етапах їх розвитку
Пропедевтика дитячої Знати строки та періоди розвитку тимчасових

терапевтичної стоматології зубів
Знати методологічні аспекти лікування
періодонтитів, топографію порожнини
тимчасових зубів. Вміти розкрити порожнину
тимчасових зубів різних анатомічних груп;
знайти устя усіх кореневих каналів. Вміти
провести лікування періодонтитів
Знати групи лікарських засобів. Вміти зробити

Фармакологія вибір лікарських засобів, що мають
протизапальну, антисептичну дію
4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які

повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
Частина тканинного комплексу пародонту, що очолює
Періодонт
морфофункціональну єдність тканин, які оточують зуб
Запальний процес в періодонті, який розвивається під
Періодонтит дією інфекційного, токсичного або травматичного
агентів
Наявність нориці з виділенням гною і виступаючими
грануляціями на тлі набряклої застійно-гіперемійованої
Диференційно- слизової оболонки ясен у проекції патологічного
діагностичні ознаки процесу;
хронічного Деструктивні зміни у ділянці біфуркації і верхівок
гранулюючого коренів ураженого зуба, що визначаються на
періодонтиту рентгенограмі;
Відсутність болю під час препарування емалево-
дентинного сполучення
Диференційно- Клінічні (темний колір зуба і наявність нориці чи рубця
діагностичні ознаки після неї на тлі набряклої, яскраво гіперемійованої,
загострення болісної при пальпації слизової оболонки);
хронічного Рентгенологічні (деструкція кортикальної пластинки
періодонтиту альвеоли і кістки в ділянці біфуркації і верхівок коренів
тимчасових зубів)
Відсутність:
– Загострень в анамнезі;
– Клінічних ознак (темний колір зуба і наявність нориці
Диференційно-
чи рубця після неї на тлі набряклої, яскраво
діагностичні ознаки
гіперемійованої, болісної при пальпації слизової
гострого
оболонки);
– Рентгенологічних ознак (деструкція кортикальної
пластинки альвеоли і кістки в ділянці біфуркації і
верхівок коренів тимчасових зубів)
Фотографування внутрішньої будови непрозорих
Рентгенографія
предметів за допомогою рентгенівських променів
Внутрішньоротовий (прицільні знімки):
 контактні
 оклюзійні
Види
 інтерпроксімальні
рентгенологічного
Позаротові:
дослідження
 панорамне
 радіовізіографія
 телерентгенографія
Резорбція кісткової
Процес руйнування кісткової тканини
тканини
 фізіологічна
Види резорбції  патологічна
 ідіопатична
Типи фізіологічної
I тип - рівномірна резорбція всіх коренів,
резорбції
II тип - нерівномірна резорбція, переважно в ділянці
(по Т.Ф.
одного кореня,
Виноградовій)
III тип - резорбція переважає в ділянці фуркації коренів
Патологічний процес, який розвивається після
прорізування зуба і характеризується демінералізацією
Карієс зуба
і руйнуванням твердих тканин зуба з подальшим
утворенням дефекту у вигляді каріозної порожнини
Запалення пульпи зуба, в результаті дії на неї
Пульпіт
інфекційного, токсичного або травматичного агентів
Після первинної інструментальної і медикаментозної
лікування
обробки зуб залишається відкритим
«Закритий» метод Повна інструментальна і медикаментозна обробка
лікування кореневого каналу та його тимчасова обтурація
періодонтиту лікарськими засобами

1. Яка анатомічна будова періодонту в тимчасових та постійних зубах?
2. Яка гістологічна будова періодонту в тимчасових та постійних зубах?
3. Які функції виконує періодонт? Як вони порушуються при запальних
захворюваннях періодонту?
4. Які ви знаєте стадії формування коренів?
5. Які ви знаєте типи та види резорбції коренів?
6. Які фази запального процесу ви знаєте? Які особливості його перебігу при
різних формах періодонтиту?
7. Які основні етіологічні чинники періодонтитів ви знаєте?
8. Який патогенез цього захворювання?
9. Назвіть класифікацію періодонтитів у дітей?
10. Розкрийте патоморфологічну картину хронічного гранулюючого
11. Назвіть клінічні прояви хронічного гранулюючого періодонтиту тимчасових
зубів.
12. Назвіть рентгенологічні ознаки хронічного гранулюючого періодонтиту
13. Проведіть диференційну діагностику хронічного гранулюючого періодонтиту
тимчасових зубів з іншими захворюваннями.
14. Назвіть ускладнення, розвиток яких може спричинити хронічний
гранулюючий періодонтит тимчасових зубів.
15. Розкрийте патоморфологічну картину загострення хронічного періодонтиту
16. Назвіть клінічні прояви загострення хронічного періодонтиту тимчасових
зубів.
17. Проведіть диференційну діагностику загострення хронічного періодонтиту
18. Назвіть причини розвитку різних форм гострого періодонтиту тимчасових
зубів.
19. Розкрийте патоморфологічну картину гострого періодонтиту тимчасових
зубів.
20. Назвіть клінічні прояви гострого періодонтиту тимчасових зубів.
21. Проведіть диференційну діагностику гострого періодонтиту тимчасових зубів
з іншими захворюваннями.
22. Гострий серозний періодонтит тимчасових зубів у дітей. Клініка, діагностика.
24. Гострий серозний періодонтит постійних зубів у дітей. Клініка, діагностика.
25. Гострий гнійний періодонтит постійних зубів у дітей. Клініка, діагностика.
26. Хронічний гранулюючий періодонтит тимчасових зубів у дітей. Клініка,
діагностика.
27. Хронічний гранулюючий періодонтит постійних зубів у дітей. Клініка,
28. Хронічний гранулюючий остит тимчасових зубів у дітей. Клініка,
29. Хронічний фіброзний періодонтит тимчасових зубів у дітей. Клініка,
30. Хронічний гранулематозний періодонтит тимчасових зубів у дітей. Клініка,
31. Хронічний фіброзний періодонтит постійних зубів у дітей. Клініка,
32. Хронічні періодонтити постійних зубів із незакінченим ростом коренів у
дітей. Клініка, діагностика.
33. Диференційна діагностика періодонтитів у дітей.
34. Хронічний гранулематозний періодонтит постійних зубів у дітей. Клініка,
35. Травматичний періодонтит. Тактика лікаря-стоматолога при проведенні
лікування.
36. Загострення хронічних періодонтитів у тимчасових та постійних зубах у
дітей: особливості клініки та диференційна діагностика.
37. Маргінальний періодонтит: причини розвитку, особливості клініки та
лікування гострого та хронічного маргінального періодонтиту.
38. Що таке рентгендіагностика?
39. Які види рентгендіагностики використовуються в стоматології?
40. Які показання для проведення рентгендіагностики при карієсі зубів у дітей?
41. Які рентгендіагностичні ознаки пульпітів Ви знаєте?
42. Які рентгендіагностичні ознаки гострих періодонтитів?
43. Які рентгендіагностичні ознаки хронічного гранулюючого періодонтиту?
44. Які рентгендіагностичні ознаки хронічного гранулематозного періодонтиту?
45. Які рентгенодіагностичні ознаки хронічного фіброзного періодонтиту?
46. Які рентгенодіагностичні ознаки хронічного періодонтиту в стадії
загострення?
47. Які особливості клініки та ретгендіагностікі періодонтитів у дітей?
49. Рентгенологічні ознаки карієсу зубів.
51. Рентгенологічні ознаки пульпітів тимчасових і постійних зубів у дітей.
52. Основні рентгенологічні ознаки хронічного гранулюючого періодонтиту.
53. Основні рентгенологічні ознаки хронічного гранулюючого періодонтиту в
54. Основні рентгенологічні ознаки хронічного фіброзного періодонтиту.
55. Основні рентгенологічні ознаки хронічного гранулематозного періодонтиту.
56. Диференційна діагностика карієсу, пульпіту, періодонтиту тимчасових зубів
у дітей.
57. Диференційна діагностика карієсу, пульпіту, періодонтиту постійних зубів у
дітей.
58. Перелічіть методи лікування періодонтиту в тимчасових зубах.
59. Назвіть чинники, що впливають на вибір методу лікування періодонтиту в
60. У чому полягає суть лікування гострого періодонтиту в тимчасових зубах?
62. У чому полягає суть лікування хронічного періодонтиту в тимчасових зубах?
65. Перелічіть групи лікарських засобів для лікування періодонтитів тимчасових
зубів.
67. Перелічіть методи лікування періодонтиту в постійних зубах.
69. У чому полягає суть лікування гострого періодонтиту в постійних зубах?
71. У чому полягає суть лікування хронічного періодонтиту в постійних зубах?
74. Перелічіть групи лікарських засобів для лікування періодонтитів постійних
зубів.
75. Назвіть пломбувальні матеріали для обтурації кореневих каналів в постійних
зубах.
79. Помилки, що виникають при пломбуванні коренів в різні вікові періоди
80. Ускладення, що виникають при неправільній діагностиці та лікуванні
81. Показання до видалення тимчасових зубів у дітей, що мають періодонтит.
82. Показання до видалення постійних зубів з несформованими коренями, що

1. Визначити атомічну будову періодонту
2. Визначити гістологічну будову періодонту
3. Визначити кровопостачання та інервацію періодонту
4. Визначити функції періодонту
5. Визначити етиологічні чинники періодонтиту
6. Встановити діагноз згідно класифікації
7. Визначити шляхи розповсюдженості ексудату
8. Визначити механізм розвитку патологічного процесу в періодонті
9. Встановити стадію розвитку верхівки кореня та періодонту
10. Намалювати схему анатомічної будови періодонту.
11. Записати особливості анатомо-фізіологічної будови періодонту тимчасових
та постійних зубів на різних етапах їх розвитку
12. Намалювати схеми видів резорбції
13. Записати класифікацію періодонтитів у дітей
14. Вміти діагностувати різні форми періодонтиту тимчасових зубів
15. Вміти провести диференційну діагностику різних форм періодонтиту
тимчасових зубів (внутрішньосиндромна діагностика) та періодонтиту з
іншими похідними захворюваннями (міжсиндромна діагностика)
16. Визначити перебіг гострих форм періодонтитів
17. Визначити перебіг хронічних форм періодонтитів
18. Визначити перебіг загострення хронічних форм періодонтитів
19. Визначити рентгенологічну картину періодонтитів
20. Провести субєктивне обстеження
21. Провести обєктивне обстеження
22. Провести інструментальне дослідження
23. Провести рентгенологічне дослідження
24. Провести діференційну діагностику
25. Поставити діагноз згідно класифікації
26. Зробити комплект рентгенологічних знімків з патологією періодонта
27. Зробити малюнки з змінами в тканинах періодонту при різних формах
патології
28. Провести алгорітм дослідження при патології періодонта
29. Провести диференційну діагностику різних форм періодонтитів
30. Послідити симптомокомплекс кожної нозоологічної форми періодонтитів.
31. Вміти провести рентгендіагностику карієсу і поставити остаточний діагноз
32. Вміти провести рентгендіагностику пульпітів і поставити остаточний діагноз
33. Вміти провести рентгендіагностику періодонтитів і поставити остаточний
діагноз
34. Вміти провести диференціальну діагностику карієсу, пульпіту і періодонтиту,
поставити остаточний діагноз
35. Оволодіти навичками читання рентгенограм при карієсі, пульпіті і різних
форм періодонтитів в тимчасових і постійних зубах у дітей
36. Провести диференціальну діагностику карієсу, пульпіту, періодонтиту
38. Оволодіти навичками вибору методу лікування періодонтиту в тимчасових
зубах у дітей
39. Скласти план лікування гострого або хронічного періодонтиту в тимчасовому
зубі у дитини
40. Оволодіти технікою лікування гострого або хронічного періодонтиту в
тимчасовому зубі у дитини
41. Оволодіти навичками вибору методу лікування періодонтиту в постійних
42. Скласти план лікування гострого або хронічного періодонтиту в постійному
постійному зубі у дитини.
44. Провести інструментальне дослідження хворих з патологіею періодонту
45. Провести рентгенологічне дослідження хворих з патологіею періодонту
46. Провести диференційну діагностику
47. Перелік послідовності обробки кореневого каналу ендодонтичним
інструментарієм
48. Перелік засобів для медикаментозної обробки кореневого каналу
49. Перелік меж при лікуванні тимчасових та постійних зубів у дітей з
патологіею періодонту
50. Зробити малюнки можливих помилок при застосуванні ендодонтичного
інструментарія
51. Зробити малюнки можливих помилок при пломбуванні коренвих каналів
різного ступеня формування
52. Скласти таблицю з показаннями до видалення зубів уражених періодонтитом
у дітей.

Завдання для самоконтролю (таблиці, схеми, малюнки, графіки):
Захист історії хвороби
А. Питання для самоконтролю:

1. Яка анатомічна будова періодонту в тимчасових та постійних зубах?
2. Яка гістологічна будова періодонту в тимчасових та постійних зубах?
3. Які функції виконує періодонт? Як вони порушуються при запальних
захворюваннях періодонту?
4. Які ви знаєте стадії формування коренів?
5. Які ви знаєте типи та види резорбції коренів?
6. Які фази запального процесу ви знаєте? Які особливості його перебігу при
різних формах періодонтиту?
7. Які основні етіологічні чинники періодонтитів ви знаєте?
8. Який патогенез цього захворювання?
9. Назвіть класифікацію періодонтитів у дітей?
10. Розкрийте патоморфологічну картину хронічного гранулюючого
11. Назвіть клінічні прояви хронічного гранулюючого періодонтиту тимчасових
зубів.
12. Назвіть рентгенологічні ознаки хронічного гранулюючого періодонтиту
13. Проведіть диференційну діагностику хронічного гранулюючого періодонтиту
14. Назвіть ускладнення, розвиток яких може спричинити хронічний
гранулюючий періодонтит тимчасових зубів.
15. Розкрийте патоморфологічну картину загострення хронічного періодонтиту
16. Назвіть клінічні прояви загострення хронічного періодонтиту тимчасових
зубів.
17. Проведіть диференційну діагностику загострення хронічного періодонтиту
18. Назвіть причини розвитку різних форм гострого періодонтиту тимчасових
зубів.
19. Розкрийте патоморфологічну картину гострого періодонтиту тимчасових
зубів.
20. Назвіть клінічні прояви гострого періодонтиту тимчасових зубів.
21. Проведіть диференційну діагностику гострого періодонтиту тимчасових зубів
з іншими захворюваннями.
24. Гострий серозний періодонтит постійних зубів у дітей. Клініка, діагностика.
25. Гострий гнійний періодонтит постійних зубів у дітей. Клініка, діагностика.
26. Хронічний гранулюючий періодонтит тимчасових зубів у дітей. Клініка,
27. Хронічний гранулюючий періодонтит постійних зубів у дітей. Клініка,
28. Хронічний гранулюючий остит тимчасових зубів у дітей. Клініка,
29. Хронічний фіброзний періодонтит тимчасових зубів у дітей. Клініка,
30. Хронічний гранулематозний періодонтит тимчасових зубів у дітей. Клініка,
31. Хронічний фіброзний періодонтит постійних зубів у дітей. Клініка,
32. Хронічні періодонтити постійних зубів із незакінченим ростом коренів у
дітей. Клініка, діагностика.
33. Диференційна діагностика періодонтитів у дітей.
34. Хронічний гранулематозний періодонтит постійних зубів у дітей. Клініка,
35. Травматичний періодонтит. Тактика лікаря-стоматолога при проведенні
лікування.
36. Загострення хронічних періодонтитів у тимчасових та постійних зубах у
дітей: особливості клініки та диференційна діагностика.
37. Маргінальний періодонтит: причини розвитку, особливості клініки та
лікування гострого та хронічного маргінального періодонтиту.
38. Що таке рентгендіагностика?
39. Які види рентгендіагностики використовуються в стоматології?
40. Які показання для проведення рентгендіагностики при карієсі зубів у дітей?
41. Які рентгендіагностичні ознаки пульпітів Ви знаєте?
42. Які рентгендіагностичні ознаки гострих періодонтитів?
43. Які рентгендіагностичні ознаки хронічного гранулюючого періодонтиту?
44. Які рентгендіагностичні ознаки хронічного гранулематозного періодонтиту?
45. Які рентгенодіагностичні ознаки хронічного фіброзного періодонтиту?
46. Які рентгенодіагностичні ознаки хронічного періодонтиту в стадії
загострення?
47. Які особливості клініки та ретгендіагностікі періодонтитів у дітей?
49. Рентгенологічні ознаки карієсу зубів.
51. Рентгенологічні ознаки пульпітів тимчасових і постійних зубів у дітей.
52. Основні рентгенологічні ознаки хронічного гранулюючого періодонтиту.
53. Основні рентгенологічні ознаки хронічного гранулюючого періодонтиту в
54. Основні рентгенологічні ознаки хронічного фіброзного періодонтиту.
55. Основні рентгенологічні ознаки хронічного гранулематозного періодонтиту.
56. Диференційна діагностика карієсу, пульпіту, періодонтиту тимчасових зубів
у дітей.
57. Диференційна діагностика карієсу, пульпіту, періодонтиту постійних зубів у
дітей.
58. Перелічіть методи лікування періодонтиту в тимчасових зубах.
60. У чому полягає суть лікування гострого періодонтиту в тимчасових зубах?
62. У чому полягає суть лікування хронічного періодонтиту в тимчасових зубах?
65. Перелічіть групи лікарських засобів для лікування періодонтитів тимчасових
зубів.
67. Перелічіть методи лікування періодонтиту в постійних зубах.
69. У чому полягає суть лікування гострого періодонтиту в постійних зубах?
71. У чому полягає суть лікування хронічного періодонтиту в постійних зубах?
74. Перелічіть групи лікарських засобів для лікування періодонтитів постійних
зубів.
75. Назвіть пломбувальні матеріали для обтурації кореневих каналів в постійних
зубах.
79. Помилки, що виникають при пломбуванні коренів в різні вікові періоди
80. Ускладення, що виникають при неправільній діагностиці та лікуванні
81. Показання до видалення тимчасових зубів у дітей, що мають періодонтит.
82. Показання до видалення постійних зубів з несформованими коренями, що
Б.Практичні роботи для самоконтролю:

1. Визначити атомічну будову періодонту
2. Визначити гістологічну будову періодонту
3. Визначити кровопостачання та інервацію періодонту
4. Визначити функції періодонту
5. Визначити етиологічні чинники періодонтиту
6. Встановити діагноз згідно класифікації
7. Визначити шляхи розповсюдженості ексудату
8. Визначити механізм розвитку патологічного процесу в періодонті
9. Встановити стадію розвитку верхівки кореня та періодонту
10. Намалювати схему анатомічної будови періодонту.
11. Записати особливості анатомо-фізіологічної будови періодонту тимчасових
та постійних зубів на різних етапах їх розвитку
12. Намалювати схеми видів резорбції
13. Записати класифікацію періодонтитів у дітей
14. Вміти діагностувати різні форми періодонтиту тимчасових зубів
15. Вміти провести диференційну діагностику різних форм періодонтиту
тимчасових зубів (внутрішньосиндромна діагностика) та періодонтиту з іншими
похідними захворюваннями (міжсиндромна діагностика)
16. Визначити перебіг гострих форм періодонтитів
17. Визначити перебіг хронічних форм періодонтитів
18. Визначити перебіг загострення хронічних форм періодонтитів
19. Визначити рентгенологічну картину періодонтитів
20. Провести субєктивне обстеження
21. Провести обєктивне обстеження
22. Провести інструментальне дослідження
23. Провести рентгенологічне дослідження
24. Провести діференційну діагностику
25. Поставити діагноз згідно класифікації
26. Зробити комплект рентгенологічних знімків з патологією періодонта
27. Зробити малюнки з змінами в тканинах періодонту при різних формах
патології
28. Провести алгорітм дослідження при патології періодонта
29. Провести диференційну діагностику різних форм періодонтитів
30. Послідити симптомокомплекс кожної нозоологічної форми періодонтитів.
31. Вміти провести рентгендіагностику карієсу і поставити остаточний діагноз
32. Вміти провести рентгендіагностику пульпітів і поставити остаточний
діагноз
33. Вміти провести рентгендіагностику періодонтитів і поставити остаточний
діагноз
34. Вміти провести диференціальну діагностику карієсу, пульпіту і
періодонтиту, поставити остаточний діагноз
35. Оволодіти навичками читання рентгенограм при карієсі, пульпіті і різних
форм періодонтитів в тимчасових і постійних зубах у дітей
38. Оволодіти навичками вибору методу лікування періодонтиту в тимчасових
39. Скласти план лікування гострого або хронічного періодонтиту в
41. Оволодіти навичками вибору методу лікування періодонтиту в постійних
42. Скласти план лікування гострого або хронічного періодонтиту в постійному
постійному зубі у дитини.
44. Провести інструментальне дослідження хворих з патологіею періодонту
45. Провести рентгенологічне дослідження хворих з патологіею періодонту
46. Провести диференційну діагностику
47. Перелік послідовності обробки кореневого каналу ендодонтичним
інструментарієм
48. Перелік засобів для медикаментозної обробки кореневого каналу
49. Перелік меж при лікуванні тимчасових та постійних зубів у дітей з
патологіею періодонту
50. Зробити малюнки можливих помилок при застосуванні ендодонтичного
інструментарія
51. Зробити малюнки можливих помилок при пломбуванні коренвих каналів
різного ступеня формування
52. Скласти таблицю з показаннями до видалення зубів уражених
періодонтитом у дітей.
Основна:
1. Терапевтична стоматологія дитячого віку Том1: підруч./ Л.О. Хоменко,
Ю.Б.Чайковський, Н.І.Смоляр [та ін.]; за ред. проф. Л.О. Хоменко. – К.:
Ю.Б.Чайковський, О.В. Савичук [та ін.]; за ред. проф. Л.О. Хоменко. – К.:
3. Терапевтична стоматологія дитячого віку: Підручник /Л.О. Хоменко, О.І.
Остапенко, О.І. Кононович та ін./ За ред. Л.О. Хоменко. -К.: Книга плюс,
1999. - 528 с.
Додаткова:
1. Атлас рентгенограмм «Стоматология и челюстно-лицевая хирургия». Н.А.
Рабухина, А.П. Аржанцев. – М.: Медицинское информационное агентство. –
2002. – 304 с.
2. Балин В.Н., Иорданишвили А.К., Ковалевский А.М. Практическая
периодонтология. — Спб.: Питер, 1995. - 255 с.
3. Биденко Н.В. Стеклоиономерные материалы и их применение в
стоматологии. –К.:Книга плюс, 2003. –144 с.
5. Боровский Е.В., Иванов В.С., Максимовский Ю.М., Максимовская Л.Н.
Терапевтическая стоматология. –М.:Медицина, 1998. –736 с.
6. Боровский Е.В., Жохова Н.С. Эндодонтическое лечение. –М., 1997. – 64 с.
7. Боровский Е.В. и другие. Терапевтическая стоматология. – М: Медицина,
1998, - 736 с.
8. Вайндрух С.А. Основы рентгенодиагностики в стоматологии.
Государственное медицинское издательство УССР, - Киев. 1962. – 215 с.
9. Виноградова Т.Ф. Стоматология детского возраста (руководство для врачей).
– М.: «Медицина», 1987.- 528 с.
10. Виноградова Т.Ф. Диспансеризація детей у стоматолога / 2-е изд., пере раб. и
доп. – (Б-ка практ.врача. Важнейшие вопросы стоматологии). – М.:Медицина,
1988 – 256 с.
11. Колесов А.А. Стоматология детского возраста. – 4-е изд. -М.:Медицина, 1991.
– 464с.
12. Курякина Н.В. Терапевтическая стоматология детского возраста. - М. - МИА,
2007. - 632 с.
13. Лечение и реставрация молочных зубов (ил. руков. по лечению и
реставрации кариозных молочних зубов): Пер. с англ./ М.С. Даггал, М.Е.Дж.
Керзон, С.А. Фэйл и др. - М.:МЕДпресс-информ, 2006.- 160 с.
14. Максимоваская Л.Н., Рощина П.И. Лекарственные средства в стоматологии:
Справочник. – 2-е изд. - М.: Медицина, 2000.– 240 с.
15. Марченко А.И., Кононович Е.Ф., Солнцева Т.А. Лечение заболеваний в
детской терапевтической стоматологии. – К.: Здоровье, 1988.-160 с.
16. Николаев А.И., Цепов Л.М. Практическая терапевтическая стоматология:
Учебное пособие /А.И.Николаев, Л.М.Цепов. – 8-е изд. – М.: МЕДпресс-
информ , 2008.- 960 с.
17. Николишин А.К. Современная эндодонтия практического врача. – Полтава,
2003. – 208 с.
18. Персин Л.С., Єлизарова В.М., Дьякова С.В. Стоматология детского возраста.
- М.Медицина, 2003.- 640 с
19. Попович З. Б. Рентгенодіагностика захворювань зубів та тканин пародонта у
дитячому та підлітковому віці / З. Б. Попович, М. М. Рожко, Е. В. Безвушко. –
Івано-Франківськ: Нова зоря, 2001. – 224 с.
20. Ральф Е. Мак-Дональд, Дейвид Р. Эйвери Стоматология детей и подростков.
М.:Медицинское информационное агентство, 2003.- 766 с.
21. Рентгенодиагностика в стоматологии. Н.А. Рабухина, А.П.Аржанцев. – М.:
Медицинское информационное агентство, 1999. - 452 с.
22. Стоматология детей и подростков /Пер с англ. Под ред. Р.Е.Мак-Дональда,
Д.Р.Эйвери. – М.:МИА, 2003. – 766 с.
23. Справочник по детской стоматологии (Под редакцией A.C. Cameron, R.P.
Widmer/ Перевод с англ. По ред. Виноградовой Т.Ф, Гинали Н.В.,
Топольницкого О.З. – М.: МЕДпресс-информ, 2003. – 288 с.
24. Стоматология детского возраста. (Руководство для врачей). Виноградова
Т.Ф., Максимова О.П., Рочинский В.В. и др. – М.: Медицина, 1987. – 528 с.
25. Скрипникова Т.П., Югов В.К., Просандеева Г.Ф., Скрипников П.Н.
Клиническая эндодонтия. Рентгенологические признаки заболеваний пульпы
и периодонта. Полтава: Легат, 1999. – 197 с.
26. Лукиных Л.М. Лечение и профилактика кариеса зубов. – Н.Новгород: НГМА,
1998. - 168 с.
27. Сайфуллина Х.М. Кариес зубов у детей и подростков: Учебное пособие.
- Казань, 1999. – 128 с.
28. Фармакологія /В.М. Бобирєв, Ю.Ф. Крилов, І.С. Чекман та ін. - К.:Здоров’я,
1996. - 416 с.
29. Хоменко Л. А. Клинико-рентгенологическая диагностика заболеваний зубов
и пародонта у детей и подростков / Л. А. Хоменко, Е. И. Остапко, Н. В.
Биденко. – К.: Книга плюс, 2004. – 200 с.
30. Хоменко Л.А., Биденко Н.В. Практическая эндодонтия инструменты,
материалы и методы.- Киев, Книга плюс, 2002.- 216 с.
31. Хельвиг Э., Климек Й., Аттин Т. Терапевтическая стоматология / Под. Ред.
проф. А.М.Политун, проф. Н.И. Смоляр. Пер. с нем. – Львов:ГалДент, 1999.
– 409 с.
32. Чупрынина Н.М. Атлас рентгенограмм зубов и альвеолярного отростка в
норме и при патологии у детей. –М.:Медицина, 1964, - С.240.
33. Удовицька О.В., Лепорська Л.Б. Дитяча стоматологія К.:Здоров’я, 2000.
– 296с.
1. http://intranet.tdmu.edu.ua/data/kafedra/internal/stomat_ter_dit/classes_stud/uk/stо
mat/ptn/htm
2. http://www.smile-center.com.ua/ru/articles/instrumentalna-medikamentozna-
obrobka-obturaciya-koren-kanaliv-postiynix-zubiv-i-ditey
3. http://intranet.tdmu.edu.ua/data/kafedra/internal/stomat_pis/classes_stud/uk/htm
5. http://vidpoviday.com/prichini-i-likuvannya-periodontitu-u-ditej
6. http://stopbolezni.net/stomatologia/6135-gostry-gniyny-periodontit.html
7. http://mydentist.ua/ukr/diseases/periodontit-u-ditey/
8. http://intranet.tdmu.edu.ua/data/kafedra/internal/stomat_pis/classes_stud/uk/htm
9. http://www.dentallist.com.ua/raznoe/1147-likuvannya-gostrogo-periodontitu.html
10. http://www.dentallist.com.ua/raznoe/1155-likuvannya-khronichnogo-
periodontitu.html
11. http://zdorovukr.xyz/rizne/2342-likuvannja-periodontitu-2.html
12. http://intranet.tdmu.edu.ua/data/kafedra/internal/stomat_ter_dit/classes_stud/uk/stom
at/ptn/htm
13. http://promedical.com.ua/hvorobi/travma-zubiv-u-ditej-vidi-i-likuvannja/

Основна:

факультетів закладів вищої медичної освіти /Л.Ф. Каськова, Л.І. Амосова, О.О.
Кулай [та ін.]; за ред. проф. Л.Ф. Каськової.; УМСА. – стереотипне видання. -
Львів.: ПП «Магнолія 2006», 2019. – 404с.

Додаткова:
1. Беєр Р. Ілюстрований довідник з ендодонтії /Рудольф Беєр, Міхаель А. Бауман,

Андрей М. Кєльбаса ; Пер. з нім.; За ред. Є.О. Волкова.– М.: МЕДпресс-информ,
2008.– 240 с.
2. Клітинська О.В., Зорівчак Т.І., Гасюк Н.В.. Особливості лікування гострого
пульпіту тимчасових зубів з урахуванням стадії їх розвитку // Украина. Здоров’я
нації. 2019. № 1 (54), - С.145-148.
2. http://dental-
ss.org.ua/load/kniga_stomatologia/detskaja/atlas_po_stomatologicheskim_zabolevanija
m_u_detej_vinogradova/12-1-0-55.

Ku I3 M 6 PRZAnqe HCP DF LMMM LWX UF5 Odc Lo S11 U8 MH

Uploaded by

Document Information

Original Title

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

Ku I3 M 6 PRZAnqe HCP DF LMMM LWX UF5 Odc Lo S11 U8 MH

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

Українська медична стоматологічна академія

Навчальна дисципліна Дитяча терапевтична стоматологія

3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми

4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.

4.2. Теоретичні питання до заняття:

4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:

5. Зміст теми заняття:

Класифікація пульпіту у дітей

Основні форми пульпіту тимчасових зубів

Пульпіт є поширеним ускладненням карієсу постійних зубів у дітей. Клінічні

Класифікація пульпітів у дітей. ( Т.Ф. Виноградова, 1976 ).

Гострі пульпіти молочних зубів:

Гострі пульпіти постійних зубів:

Хронічні пульпіти молочних та постійних зубів:

А. Тести для самоконтролю:

1. Якого з шарів у пульпі немає:

2. Які клітини входять до центрального шару пульпи:

3. Які клітини входять до периферичного шару пульпи:

5. Які мікроорганізми найчастіше викликають запалення в пульпі:

6. Які клітини знаходяться під периферичним шаром пульпи:

7. Пульпа представляє собою пухку сполучну тканину, що складається з:

8. Яку кількість воли містить дентин:

9. Які клітини відсутні у складі пульпи:

10. Яка кількість шарів у пульпі:

11. Де знаходиться велика кількість нервових волокон пульпи у вигляді сплетінь:

12. Коли утворюється первинний дентин:

13. Де найчастіше утворюється замісний дентин:

14. Які волокна знаходяться в дентинних канальцях:

15. Яка кількість шарів у пульпі:

16. Які клітини пульпи здійснюють її захисну функцію здійснюється:

17. Яка функція в пульпі сформованого зуба виступає на перший план:

18. Скільки шарів одонтобластів існує в період становлення функціональної зрілості

21. В етіології пульпіту основну роль відіграють

24. Який з пульпітів відсутній у класифікації пульпітів Т.Ф.Виноградової;

Б. Задачі для самоконтролю:

Алгоритм рішення задач:

Алгоритм розв’язання задачі №1:

Алгоритм розв’язання задачі №2:

Алгоритм розв’язання задачі №3:

Методичні вказівки підготувала _____ _ доц. Хміль О.В._

1. Профілактика стоматологічних захворювань: підруч. для студ. стомат.

2. Мельничук Г.М., Рожко М.М. Практична одонтологія. Курс лекцій із карієсу та

1. Беєр Р. Ілюстрований довідник з ендодонтії /Рудольф Беєр, Міхаель А. Бауман,

Навчальна дисципліна Дитяча терапевтична стоматологія.

1. Актуальність теми: до теперішнього часу проблема запалення

3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми

4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття та на

4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен

4.2. Теоретичні питання до заняття:

4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:

Класифікація пульпіту тимчасових зубів у дітей. Клінічні форми, що

За перебігом Гострий Хронічний

За патомор- Гіпер- Гангре-

Класифікація пульпітів Віноградової Т.Ф. (1968)

Класифікаціф пульпітів у дітей

I. Гострий пульпіт (pulpitis acuta).

II. Хронічний пульпіт (pulpitis chronica).

I. Гострий пульпіт (pulpitis acuta):

II. Хронічний пульпіт (pulpitis chronica).

III. Обострившийся хронический пульпит.

IV. Пульпит, осложненный периодонтитом.

Провідною клінічною ознакою гострого запалення пульпи, незалежно