Professional Documents
Culture Documents
Мета і завдання політик1
Мета і завдання політик1
Податкова система будь-якої країни – це сукупність податків і зборів, які надходять до бюджету такої
країни.
Особливістю податкової системи країн ЄС є те, що, з одного боку, діюча податкова система повинна
бути достатньою для забезпечення необхідними коштами дохідної частини національного бюджету
кожної країни, а з іншого – уникнути диспропорцій у рівні податкових надходжень між окремими
країнами ЄС.
Основними завданнями
Для створення ЄС власне вимагалось усунути всі перешкоди, у тому числі податкові,
для вільного руху товарів, послуг, капіталів та робочої сили. Вже у період створення
ЄС пропонувалися різні механізми здійснення податкової уніфікації та гармонізації.
Були полярні думки: від координації податкової політики шляхом взаємних
консультацій і неофіційних домовленостей між країнами-членами щодо ставок
окремих податків до переходу до єдиної податкової системи і передачі повноважень з
визначення бази і ставок основних податків наднаціональним органам
Співтовариства. Проте враховуючи, що податкова політика кожної країни традиційно
проводиться з урахуванням національних інтересів, у ЄС відмовилися від створення
єдиної уніфікованої податкової системи. Замість цього було вирішено привести
законодавства країн — членів співтовариства у відповідність, а також підпорядкувати
національні податкові системи спільним завданням європейської інтеграції.
Таким чином, податкова політика Європейського Союзу може розглядатися як система заходів, які
проводяться інститутами та органами ЄС, а також його державами-членами з метою:
Загальні принципи права. Загальні принципи права є також джерелом податкового права ЄС,
так як визначають загальний підхід до регулювання податкових відносин. Існують наступні
принципи: принцип демократизму, принцип правового плюралізму і принцип пріоритету прав і
свобод людини.
Директиви.
Своєю чергою, форма директив найбільш застосовна у сфері непрямого оподаткування.
Вона обов’язкова для кожної держави-члена, якій вона адресована, щодо очікуваного
результату, але зберігає за національною владою свободу вибору форм і методів дій.
Серед таких директив можна виділити ті, що гармонізують непрямі податки. Насамперед,
податок на додану вартість (ПДВ) :
Перша і Шоста директиви про ПДВ
Крім того, Суд ЄС у своїх рішеннях, на основі відповідних положень договорів, сформулював
заборони у формі принципів, які застосовуються до податкових відносин, що виникають в рамках
ЄС у зв’язку з будь-якою діяльністю, результати якої є предметом оподаткування. Першим з них
стала заборона дискримінації за ознакою громадянства
Принцип верховенства права ЄС, який щодо податкових відносин означає не тільки загальне
правило пріоритету норм права ЄС над законодавством держав-членів і відповідну ієрархію
джерел європейського податкового права, але і те, що в разі колізії будуть застосовуватися норми
ЄС
Сутність принципу пріоритету прав і свобод людини в тому, що стягування податку є відчуженням
частини власності громадян, тому ця дія влади має здійснюватися на законних підставах.
Рішення Суду ЄС. У процесі функціонування ЄС склалася правова система, особливе місце в
якій займає практика судових інстанцій (Суд ЄС та Загальний суд, які до ратифікації
Лісабонського договору називалися Суд Європейських співтовариств і Суд першої інстанції).
Суд ЄС має компетенцію щодо розгляду різної категорії справ, включаючи спори про податки
і збори. Фактично Суд ЄС є вищою міждержавної судовою інстанцією з розгляду
транскордонних податкових спорів в рамках Європейського Союзу. Крім того, Суд ЄС
покликаний забезпечувати єдине тлумачення норм європейського права, у тому числі норм,
що регулюють податкові відносини, всіма державами - членами ЄС. Поряд з останніми
правом звернення до Суду ЄС наділені інститути ЄС, а також юридичні та фізичні особи.
Інститути ЄС здійснюють свою діяльність з податкових питань лише в тому випадку, якщо держава-
член ЄС не може ефективно вирішити проблеми, що виникли. По суті, проблеми виникають через
відсутність належного рівня координації між податковими політиками держав-членів ЄС. У
Договорі про функціонування ЄС міститься таке положення: «В окремих сферах та згідно з
умовами, передбаченими Договорами, Союз має в своєму розпорядженні компетенцію
здійснювати діяльність, спрямовану на підтримку, координацію або доповнення діяльності
держав-членів, не замінюючи при цьому їх компетенцію в цих сферах» (ст. 5(2) Договору про
функціонування ЄС).
Висновок
Незважаючи на той факт, що податкова політика не виділена в Договорі про функціонування
ЄС як окремий напрямок, в даний час вона є однією з найважливіших складових як
внутрішньої, так і зовнішньої політики ЄС. «Якщо податкова політика держави - це система
заходів, що проводяться державою в області податків і оподаткування з метою встановлення
всіх елементів податку та оподаткування для забезпечення дохідної частини державного
бюджету і захисту податкового суверенітету, то податкова політика ЄС - це система заходів,
що проводяться не тільки інститутами та органами ЄС, але і його державами-членами з
метою гармонізації податкового законодавства держав-членів для усунення податкових
бар'єрів на внутрішньому ринку ЄС, забезпечення реалізації основних свобод, передбачених
Договором про Європейське Співтовариство (свобод руху товарів, осіб, послуг і капіталів),
недопущення недобросовісної і згубної податкової конкуренції юрисдикцій держав-членів,
недопущення податкової дискримінації на внутрішньому ринку, вироблення нових принципів і
механізмів уникнення подвійного оподаткування, а також забезпечення боротьби з
податковими правопорушеннями».
9. Використані джерела