ЗМІСТ

ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЦІН ТА

ІНФЛЯЦІЇ...............................2
ОСОБЛИВОСТІ ЦІНОУТВОРЕННЯ ТА ВИДИ ЦІН
ПЕРЕХІДНОЇ
ЕКОНОМІКИ .........................................................................................
......4
МЕТОДИ ПРЯМОГО ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЦІН
ЯК РОЗРАХУВАТИ АКЦИЗНИЙ
ЗБІР ...................................................7
ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЦІН ТА ІНФЛЯЦІЇ
ОСОБЛИВОСТІ ЦІНОУТВОРЕННЯ ТА ВИДИ ЦІН
ПЕРЕХІДНОЇ ЕКОНОМІКИ
Ціна – важливий інструмент регулювання економіки. З допомогою цін
виробництво підпорядковується суспільним потребам, стимулюється
впровадження досягнень науково-технічного прогресу, зниження
витрат на виробництво і збут продукції, підвищення якості,
конкурентоспроможності товарів тощо.

Рис. 1. Взаємозв´язок цін з основними макроекономічними

показниками
Ціни впливають на макроекономічні показники – реальний ВВП, ВНП,
продуктивність суспільної праці, інфляцію, рівень добробуту населення
(рис. 23). Це зумовлює необхідність їх державного регулювання з
метою забезпечення оптимізації. Світова практика господарювання
засвідчує, що державне регулювання цін існує в усіх країнах. Однак
форми і засоби державного впливу – різні і залежать від стану
соціально-економічного розвитку країни.

В умовах економічної кризи, депресії, стагнації держава посилює свій

вплив на цінову політику, і регулювання цін здійснюється переважно
адміністративними методами, застосуванням фіксованих цін.

На стадіях виходу з кризи, економічної стагнації й розвитку економіки

держава проводить політику цінової лібералізації, поступово
послаблюючи свій вплив на ціни.

Перехід від централізованої планової економіки до ринкової зумовлює

потребу перебудови методології і методики ціноутворення. В умовах
планової економіки ціна затверджувалася на відповідному рівні
управління і була негнучкою, що призводило до постійного дефіциту
або надлишку тих чи інших груп товарів (робіт, послуг), втрати
доходів при випуску конкурентоспроможних видів продукції.

В умовах ринку ціна є гнучкою, формується в основному шляхом

взаємодії попиту та пропозиції і встановлюється споживачем. Перехід
від централізованої планової економіки до ринкової не відбувається
швидко, а займає певний період часу, впродовж якого поряд із
ринковими (вільними) будуть існувати й інші види цін.

Нині у вітчизняній економіці діють три основні, з позиції регулювання,

види цін: державні фіксовані, регульовані і вільні (ринкові).

Фіксовані ціни встановлюються на ресурси виробників, які займають

монопольне становище на ринку: енергію, паливо, послуги зв´язку,
житлово комунальні послуги, послуги пасажирського транспорту. Ці
ціни встановлюються на різних рівнях управління (державному,
регіональному) і не можуть збільшуватися понад встановлені граничні
значення. Перелік продукції (робіт, послуг), на яку встановлені
фіксовані ціни, дуже незначний і при переході до ринку в умовах
збалансування попиту і пропозиції зменшуватиметься.

Регульовані ціни встановлюються на товари і послуги, які справляють

визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, мають
вирішальне соціальне значення. Регулювання цін здійснюється
шляхом встановлення: індивідуальних цін на продукцію підприємства-
виробника; граничних рівнів цін, торговельних, постачальницько-
збутових надбавок і націнок; граничних нормативів рентабельності до
собівартості продукції або до власних витрат обігу.

Вільні ціни регулюються договором між виробником і гуртовим

покупцем. Вони займають дедалі більшу частку в загальній кількості
цін. В Україні відбувається широка лібералізація цін, тобто виведення
їх з-під державного контролю.

Державне регулювання цін і тарифів в Україні здійснюється відповідно

до Закону України “Про ціни і ціноутворення” (1990 р.) та внесених до
нього змін.

У ціноутворенні діє принцип економічної рівноваги. Ринки існують

там, де взаємодіють між собою вільні покупці і продавці товарів.
Ринковою вважається ціна, яка формується шляхом взаємодії попиту й
пропозиції і прийнята за базову, від якої відхиляються ціни товарів,
виготовлених певними підприємствами. Якщо при даній ціні товару
потрібно більше, ніж можуть поставити виробники, то ціна
збільшується. Якщо існує надлишкова пропозиція, то ціни починають
падати.

На формуванні ціни позначаються такі фактори: кількість продавців і

покупців, залежність учасників ринку, ступінь індивідуалізації
продукції, зовнішні обмеження.
МЕТОДИ ПРЯМОГО ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЦІН
Державна цінова політика - це сукупність принципів та методів
діяльності органів державної влади спрямованих на забезпечення:

o рівних економічних умов для функціонування суб'єктів

господарювання; o збалансованості ринку товарів і послуг;

o протидії виникненню монополізма;

o справедливого співвідношення цін на промислові та

сільськогосподарські товари;

o підвищення якості товарів;

o соціальних гарантій.

Державне регулювання ціноутворення може здійснюватися методами

прямого і непрямого регулювання.

Методи прямого регулювання цін - це адміністративне втручання

держави в діяльність суб'єктів господарювання.

Як показано в табл. 8.1, продавці використовують вільні, державні

фіксовані, державні регульовані ціни. Видно, що до основних форм
державного прямого регулювання відносять:

o тотальне заморожування цін;

o заморожування цін на окремі товари;

o встановлення фіксованих цін;

o встановлення меж росту цін;

o встановлення граничної норми рентабельності;

o встановлення граничних розмірів торговельних надбавок;

o декларування цін.
Таблиця 8.1. Форми державного регулювання цін

Види цін Роль держави Форми

державного
регулювання

Вільні Встановлює Заборона на

(договірні) методологію цінову
ціни ціноутворення дискримінацію
та контролює Заборона на
виконання демпінг
нормативних Заборона на
вимог горизонтальне
фіксування цін
Заборона на
вертикальне
фіксування цін

Державні Встановлює Державні

фіксовані ціни ціни прейскуранти
цін
"Заморожуванн
я" ринкових
вільних цін.
Фіксування
монопольних
цін

Державні Встановлює Обмеження

регульовані обмежувачі для рівня цін
ціни цін Обмеження
надбавок чи
коефіцієнтів до
прейскуранту
цін
Встановлення
граничних
значень
елементів ціни
Встановлення
граничного
рівня
підвищення цін
Державний
контроль за
цінами
монополістів
Вільні ціни встановлюються на всі види товарів, крім тих, за якими
здійснюється державне регулювання.

Державні фіксовані та регульовані ціни встановлюються на:

o товари, які суттєво впливають на загальний рівень та динаміку цін; o

товари і послуги, що мають соціальне значення;

o товари, що виробляються монополістами.

Найбільш розповсюдженим методом державного цінового регулювання

є метод встановлення граничної норми рентабельності. Він
використовується при регулюванні цін на товари монополістів та
державних підприємств. Регулювання природних монополій
здійснюється в наступних сферах: транспортування нафти і
нафтопродуктів по магістральним трубопроводам; транспортування
газу по трубопроводам; послуги з передачі електричної і теплової
енергії; залізничні перевезення; послуги транспортних терміналів,
портів, аеропортів; послуги загальнодоступного електричного та
поштового зв'язку тощо.
ЯК РОЗРАХУВАТИ АКЦИЗНИЙ ЗБІР

Розглянемо, як підрахувати суму акцизного збору при здійсненні

роздрібної торгівлі на прикладі продажу пачки сигарет. Ті, хто
регулярно купують сигарети, знають, що на кожній пачці імпортер або
виробник вказує певну ціну. Це і є максимальна роздрібна ціна. Будь-
який роздрібний торговець не може продавати цю продукцію за цінами
вище. Єдине, що має право зробити торговець, так це збільшити
максимальну роздрібну ціну на суму акцизного збору для таких
торговців.

На даний момент ставка акцизного збору для роздрібних торговців

становить 5% від вартості реалізованих підакцизних товарів, при чому,
як ми вже з’ясували, ця вартість вже включає в себе ПДВ. Фактично в
даному випадку один податок нараховується на інший.

Отже, припустимо, що роздрібний торговець реалізує сигарети з

фільтром, на пачці вказана максимальна роздрібна ціна від виробника
– 16 грн. Тоді розрахунок максимальної роздрібної ціни для
роздрібного торговця, з урахуванням акцизного збору буде виглядати
наступним чином:

МРЦ = 16 / 100 * 105 = 16,8 грн. (3.1)

У свою чергу можна йти й з іншого боку, тобто розрахувати фактичну

роздрібну ціну (ФРЦ), за якою реалізуються дані сигарети, само собою
зрозуміло, що вона не повинна перевищувати максимальних
роздрібних цін (МРЦ).