Білет №9

1. Гласність та чесність як складові жур. діяльності.

Гласність для незалежної газети – найголовніше завдання. Читач повинен знати все,
що його цікавить. Не може бути заборонених тем, крім тих, що можуть суперечити
існуючим законам. Редакція має право вимагати від будб-яких інстанцій інформацію, яка
цікавит читачів.
Чесність. Без цього неможлива повага читачів, якою треба дорожити. Не
фальшивити, а відстоювати істину, старатися бути відвертими і відкритими.
2. Структура редакційного колективу друкованого видання.

3. Види матеріалів інформаційного жанру.

Інформаційні жанри- жанри публіцистики, найважливіша ознака-новизна факту, що
повідомляється. До інформаційного жанру відносять замітку, звіт, інтерв’ю, репортаж,
інформаційну кореспонденцію.
Замітка- найпростіший жанр оперативного газетного повідомлення. Властивості:
стислість(35-40 рядків), точність, зрозумілість для читача.
Звіт- інформаційне повідомлення про роботу та перебіг заходу, у якому брала участь
певна група людей.
Репортаж- передбачає оперативну і яскраву розповідь про подію, ситуацію, явище.
Це розповідь очевидця або учасника події.
Інтерв’ю- жанр, що подає вагому новину у вигляді відповідей особи на запитання
журналіста.

Білет №10
1. Журналістика як наука і мистецтво.
 Мистецтво у журналістиці – це вміння писати для народу, оволодіння жанрами і
методами роботи в газеті, на радіо, телебаченні.
Наука «журналістика» - вчення про фунції і принципи періодичної преси, радіо,
телебачення. Наука журналістика щоденно збагачується творчим досвідом газет, радіо,
телебачення, у діяльності яких все виразніше розвиваються такі тенденції, як гласність,
об’єктивність, чесність, сенсаційність.
2. Загальнонаціональні медіа та їхні функції.
Медіа-це канали та інструменти, що використовуються для зберігання, передачі і
подання інформації або даних.
Функції:
1. Інформаційна
2. Аналітична(функція критики)
3. Освітня
4. Морально-виховна
5. Функція впливу
6. Естетична
3. Загальножурналістські жанри та їхні характеристики.
1. Інформаційний жанр – повідомлення про подію чи явище. Належить: замітка,
репортаж, звіт, інтерв’ю.
2. Аналітичний жанр – широке та докладне висвітлення фактів з їхньою оцінкою,
коментуванням. Належить: рецензія, огляд, коментарі, стаття.
3. Художньо-публіцистичний – авторські враження про події чи явища, думки,
роздуми стосовно тих чи інших проблем. Належить: есе, нарис.

Білет №11
1. Інформація як основа журналістської діяльності.
Терміном «інформація» слід користуватися в широкому сенсі - це вся сукупність
відомостей, яка призначена аудиторії. Це і подієва інформація, відомості про нові факти.
Поряд з подієвої в інформаційному потоці журналістики присутнє коментування,
художня та публіцистична інформація. І це важливо знати для розуміння журналістики
як масово-інформаційної діяльності: ЗМІ ні в якому разі не можуть обмежити свою
діяльність лише повідомленням новин - подієвої інформацією.
2. Плюралізм та об’єктивність як складові жур. діяльності
Плюралізм передбачає різні позиції, погляди, що відображають різноманітність
інтересів у суспільстві. Обов'язок преси - показати всю палітру, яка є в реальності.
Можна з будь-яких позицій висловлювати і відстоювати власну думку, але не нав'язувати
її будь-кому силою.
Об’єктивність. Оскільки преса стала незалежною від політичних партій і структур
влади, вона має відбивати життя таким, яким його бачать журналісти. В цілому
журналісти покликані писати правдиво про те, що бачать, не боячись, сподобається це
комусь чи ні.
3. Характеристика посади «кореспондент».
Співробітник ЗМІ, посланий на місце подій і повідомляє в редакцію інформацію –
репортаж, кореспонденцію «з місця подій». У друкованих виданнях (найчастіше в
газетах) пишуть текстові повідомлення, в аудіовізуальних ЗМІ (ТБ, радіо) працюють в
кадрі або ефірі, в інтернет-виданнях створюють мультимедійний контент.

Білет №12
1. Соціальна місія журналістики.
Соціальна місія журналістики полягає у формуванні громадської думки та управлінні
масовими емоціями. Діяльність журналістики забезпечується в сучасному світі через її
інфраструктуру, яка складається з технічних, інформаційних, організаційно-
управлінських, навчальних закладів та установ.
2. Специфіка діяльності радіо.
Специфіка радіо, як засоба масової інформації - при наявності сигналу і радіоприймача
є абсолютно всім; не варто витрачати кошти на доступ до інформації, в ефірі може
звучати голос автора або героя з місця події - онлайн ефір, телефонну розмову з будь-
якої точки світу. Виконує функції:
- зняття напруги, розвага
- рекламно-довідкову функцію
- комунікативну.
На відміну від інших засобів масової інформації не вимагає відриву від діяльності.
3. Характеристика посади «спеціальний кореспондент».
Спеціальний кореспондент – професійний штатний працівник редакції, який виконує
спец. завдання і може працювати поза межами редакції, йому доручаються
найвідповідальніші доручення і матеріали.