АРХІТЕКТУРА

УДК 72.01(03)

C. М. Лінда, Ю. Л. Богданова*
НаціональнийуніверситетЛьвівськаполітехніка:
кафедрадизайнутаосновархітектури:
mкафедрадизайнуархітектурногосередовища

САКРАЛЬНА АРХІТЕКТУРА ЛЬВОВА

МІЖВОЄННОГО ПЕРІОДУ: СТИЛЬОВИЙ ПЛЮРАЛІЗМ
© Лінда С. М., Богданова Ю. Л., 2018
Проаналізовано розвиток сакральної архітектури Львова міжвоєнного часу.
Наведено реалізовані та нереалізовані приклади римо-католицьких та греко-
католицьких храмів. З’ясовано роль сакрального будівництва у становленні ідеології
польської державності та формуванні української національної ідеї.
Ключові слова: Друга Річ Посполита, міжвоєнний період, сакральне будівництво.

Постановка проблеми
Результати Першої світової війни радикально змінили геополітичну карту Європи? Польща
отримала незалежність і розпочала другий етап свого державного будівництва? Перед владою
поставленонепростезавданняяквекономічному:таківідеологічномуаспекті?Векономічномуo
це подолання стагнації економіки та її модернізація: збалансування різних за рівнем розвитку
територій? В аспекті ідеологічному o створення монолітної національної держави: в умовах
одночасного проживання багатьох етнічних груп та співіснування декількох потужних релігійних
конфесій? Формування національної свідомості: концептуалізація ідеї що таке означає бути
поляком: тобто пошук національної ідентичності o це були необхідні передумови державо7
будівництва? Мистецтво та архітектура: завдяки іманентно властивим їм можливостям емоційно7
психологічноговпливу:булипотужнимизасобами:задопомогоюяких у суспільствіформувалася
абоутверджуваласянаціональнаідея?

Мета статті
Виявити роль та значення сакрального будівництва для утвердження національних ідей в
архітектуріЛьвоваміжвоєнногоперіоду?

Стан вивчення питання

Міжвоєнний період o тема: яка є доволі популярною у дослідників архітектури Львова в
Україні та за кордоном? Зокрема: цими питаннями займалися серед українських науковців o
В?Слободян:В?Вуйцик:Ю?Богданова:асередпольськихдослідниківoЯ?Левіцький:Р?Цельонтсков7
ська: М? Пчулковский: М? Бжезіна? Проте питання аналізу цілісного сакрального будівництва Львова
означеногоперіодуізпозиційутвердженнянаціональноїідеологіїпокищовідкрите?

Обговорення проблеми
У розвитку та укріпленні особливої польської ідентичності міжвоєнного періоду важливе
місцезаймавкатолицизм?Бутиполякомoфактичноозначалобутикатоликом?Церквузінституції
винятковорелігійноїперетворенонаважливийтадієвийінструментдержаво7 танацієтворення:а
церковна архітектура стала важливим засобом візуалізації міжвоєнної польської ідентичності:
побудованої на доктрині формування національної держави: освяченої єдиною релігією?

 3
Особливістю розвитку сакральної архітектури Львова є те: що цей процес взагалі не перервано
навіть у часи воєнних дій Першої світової війни? Прикладом є деревrяна каплиця: що входила у
комплекс військової виставки 37ї австро7угорської армії на території виставкової площі fзараз
верхня тераса Стрийського паркуg у 5+5s р? Невелику будівлю розмірами у плані t:uхsм
запроектованоугорськимархітекторомПаломХугоуформах:характернихдлядеревrянихцерков
ЗакарпаттяfукаталогахвиставкивонатакізначитьсяякРусинськацеркваg?У5+5*р?каплицю:
разом з іншими павільйонами: перевезено та відтворено на такій самій військовій виставці на
островіМаргаритиуБудапештіv5w?
Римо-католицьке будівництво?ПолякистановилиуміжвоєнномуЛьвовітрохибільшеніж
половину всього населення? Так: у 5+35 р? це було u5:4 x f555*s4 осібg: у 5+,5 р? o u4:y x
f5uty+4 осібg: у 5+y5 р? o u4:, x f5u4y44 осібg v3w? Домінування польської частини населення:
постійно зростаюча кількість римо7католиків o це одна з причинактивного будівництва костелів?
А задумано немалоz запроектовано 5, нових храмів: з яких завершено не всі? Реалізації
найамбітнішихпроектівзавадилавійна?Окрімтого:уміжвоєннийперіодпровадилиреконструкції
тадобудовинаявнихримо7католицькихсвятинь?
Уповоєннийчасоднієюзформрозвиткусакральногобудівництвабулозавершеннябудівель:
розпочатих ще до Першої світової війни? Прикладом є спорудження римо7католицького храму
Матері Божої НеустанноїПомочінаЛевандівці:якийпланувализвестище у5+5yр?нанаданому
містом ґрунті: біля залізничної колії? Тоді будові перешкодила війна: а після її закінчення
плановане місце визнано непридатним: і дерев|яну каплицю спорудили на перехресті вулиць
ШирокоїтаСяйво?ПроектбезкоштовновиконавГенрикЗаремба:якийнадавбудівліхарактерних
формпольськоїнародноїархітектури?Навесні5+33р?розпочатоспорудження:якевелоськоштом
місцевих мешканців та з дотацій курії? u серпня 5+3, р? храм урочисто освячено? Відбулось
канонічнезатвердженнясамостійноїпарафії?НатліподібнихтимчасовихдеревrяниххрамівЛьвова
тогочасулевандівськийвирізнявсяособливоюмальовничістюархітектуриv,wfрис?5g?
У 5+,5 р? Левандівка увійшла до складу Львова як частина восьмої дільниці? 5+,t р? через
зміни у парцеляції теренів постала потреба звільнити ділянку і збудувати костел в іншому місці?
Тому 5+,+ р? прийнято рішення розібрати храм: однак планам завадив початок Другої світової
війни? Після війни у 5+yuo5+ys рр? виїхали священики та вивезли із собою частину церковних
речей?Згодомкостелпереданоправославнійцеркві:ау5++5o5++sроках:приблизнонацьомумісці:
збудованоцерквуПокровиПресвятоїБогородиціУПЦКПvyw?
Розвиток сакрального римо7католицького будівництва у Львові міжвоєнного часу припадає
на середину 347х років o період відносної економічної стабілізації? Так одним із перших був
побудованийу5+3uo5+3sрр?деревrянийкостелнаНовомуЗнесінні:якийвиконувавсвоїфункції
дозведеннямурованоїсвятині?
Мурований костел на Кульпаркові: між вулицямиЗакладовою та Вулецькою дорогою fнині
вул? Княгині Ольгиg: зведено у 5+3so5+3t рр? за проектом Людоміла Дюрковіча o випускника
Львівськоїполітехніки:якийпрацювавуТехнічномувідділімагістратуЛьвова?Цебулапорівняно
невелика однонавнанеобарокова будівля із червоної цегли: що належала до парафії Святої Марії
Магдалини?Історизмпроявивсебевнапрямітрадиціїбароко:наближеноїдопоширенихприкладів
невеликихпарафіяльнихкостелів~XXo~XXXст?Післявійнитутрозташованоправославнуцеркву
Святого Введення: а у 5+t,р? колишній костел разом із ліквідацією Кульпарківського кладовища
зруйнованозавказівкоюпартійно7адміністративногокерівництва?
Формиісторизмувідрізняютьікостелсв?ФранціскаАсізкогомонастирякапуцинів:якийбув
парафіяльним храмом Замарстинова? Історія будівництва храму сягає ще початку ХХ ст?
Наприкінці ХІХ ст? до Львова прибувають монахи ордену капуцинів? Спочатку їм пропонують
використовувати костел св? Войцеха: потім постав задум щодо спорудження нового храму на
вул? Зеленій? З різних причин цю ідею не здійснено? Тоді капуцинам запропоновано оселитися в
одному з великих приміських сіл o Замарстинові? Капуцини з великим ентузіазмом взялися за
освоєння нової території: у чому їм активно допомагали місцеві мешканці? У 5+4y р? освячено

 4
наріжний камінь під храм? Того самого року: за проектом архітектора Зигмунта Крикевича: на
кошти капуцинської провінції монахи побудували першу деревrяну однонавну каплицю: яку
освятилипідтитуломсвятогоФранціскаАсізкогоvuw?Вжеу5+4+р?впершепочинаютьпорушувати
питання розширення монастирського комплексу та перебудови каплиці у мурованому вигляді?
Повторнодоцьогопитанняповертаютьсялишенапочатку5+34років?Дляопрацюванняпроекту
запрошено відомого тогочасного архітектора Яна Кароля Саса7Зубрицького o випускника та
викладача Львівської політехніки vsw? Роботу над проектом завершено у 5+35 р? Автор приділив
особливу увагу стилю будівлі: що для нього: як патріота національних стилів закономірно?
Найприйнятнішими для нього були ремінісценції польського fзигмунтовськогоg Ренесансу  та
надвіслянської готики: що асоціювались з добою розквіту держави та її незалежністю? Після
затвердження проекту: у 5+3u році: і закладання фундаменту та освячення наріжного каменя:
розпочинають зводити мурований костел? У 5+3t році: за проектом того самого Я?Саса7
Зубрицького: з південного боку костелу починають прибудовувати монастирські келії? Проте все
щенезадоволеніпроектомкапуцинипопросиливнестисвоїкорективиісюди:щоізробивкерівник
будівельнихробітФранцискКвецінський?uлистопада5+,4рокуЛьвівськийлатинськийархиєпи7
скопБолеславТвардовськийосвятивновозбудованийхрампідтимсамимтитуломкостелусвятого
ФранціскаАсізкогоvtwfрис?3g?


 
Рис. 1. Костел Матері Божої Неустанної Помочі Рис. 2. Костел св. Франціска Асізкого
на Левандівці. Арх. Генрик Заремба. 1921 р. [3] монастиря капуцинів. Арх. Ян Кароль
Сас-Зубрицький. 1921–1930 рр. [7]

До початку 5+,4 р? будівництво майже всіх нових сакральних обrєктів зосереджено на
околицях міста: або ж на територіях: що адміністративно Львову не належали fхоча згодом вони
ставали частиною містаg? У центральній частині Львова сакральне будівництво обмежено
реставрацієютареконструкцієюнаявниххрамів:щочасто істотнозмінювалоархітектурнийобраз
будівлі:надаючийомуриссучасності?
Таким прикладом є перебудова костелу св? Миколая fвул? Грушевського: 3g? Храм
тринитаріїв збудовано протягом 5t,+o5tyu років? Після ліквідації ордену костел Миколая став
парафіяльним: а згодом: у 5*,t році: його передано ченцям7єзуїтам? У 5+3yo5+3s роках будівля

 5
зазнала капітальної реконструкції: після якої повністю змінився його зовнішній вигляд: збага7
тившисьмотивамиар7деко?КерувавцієюреконструкцієюархітекторТадеушВрубель?
У5+3tр?реконструйованокостелсв?Анниfвул?Городоцька:,3gзапроектомБроніславаВіктора
f€HMQPIłRbPdLMHgv*w?Тодівежаотрималановенеобароковезавершення:дещостилізованевдусіар7деко?
У 5+,+ р? відбудовано вежу костелу Кларисок fпл?Митна: 3g? Реалізований проект
архітекторів Антонія Лобоса та Владислава Витвицького датовано 5+,+ р?: проте схожі плани
розробляли ще на початку 5+,47х років: пропонуючи різноманітні стилеві пропозиції o від
необарокоідеталейуформахар7декодофункціоналізмуfархітекторЛ?Дюрковичgv+wfрис?,g?
З,47хроківзміненозагальнуконцепціюрозташуванняримо7католицькиххрамівуструктурі
Львова?ЩепередпочаткомПершоїсвітовоївійнигостровідчуваласянеобхідністьстворенняплану
регуляціїміста:вякому:зокрема:повиннівизначатисямісцябудовиновихсвятиньv54w?Конкурсна
планрегуляціїміставідбувсятількинапочатку5+3yр?Автор одногоздвохконкурснихпроектів
Тадеуш Толвінський передбачав: що ƒкостели стануть на височинах: що оточують місто: у
місцях:щодомінуютьнадновимидільницями:щобздобутиякнайбільшеархітектурневраженняз
їх монументальних брилƒ v55w? І перші храми: споруджені після остаточного утворення
ВеликогоЛьвова5квітня5+,5р?:зведеносаметак:якпропонувавТ?Толвінський?
Актуальність пошуку сучасного образу католицьких храмів засвідчено в публікаціях
молодшого покоління архітекторів? Їх головна ідея полягала в тому: що не лишень внутрішній
сакральний зміст повинен єднати католицьку святиню з традицією: цю спорідненість потрібно
продемонструвати також у зовнішніх архітектурних формах: оскільки ??не для того ми вивчали
історіюпольськоїархітектури:абинепамrятатипронеїпритворенніновихбудівельv53w?Звідси
випливалапринциповатезаzкостелинеобхіднопроектуватиібудувати:некопіюючибезпосередньо
конкретні історичні стилі: проте памrятаючи про їхнє значення для вшанування культурних
надбаньнаціїтаконтинуаціїтрадицій?


 
Рис. 3.Відбудова вежі костелу Кларисок. Арх. Рис. 4. Костел Матері Божої Остробрамської.
Антоній Лобос та Владислав Витвицький. 1939 р. Арх. Тадеуш Обмінський. 1930–1934 рр. [15]
Фото Ю. Богданової


 6
 Саме таким прикладом є Костел Матері Божої Остробрамської: побудований як вотивна
святиня v5,w? Ґрунт під спорудження костелу надало місто на верхньому Личакові у 5+3* р?: а
наступного року оголошено конкурс на його проект? З шести проектів: що надійшли fавторства
В? Дайчака: В? Мінкевича: Ф? Мончинського: Т? Обмінського: О? Сосновського  і А? Шишко7
Богушаg: жюрі: під голосуванням ініціатора будови: львівського архієпископа Болєслава
Твардовського: обрало 5+ квітня 5+,4 р? проект професора Львівської політехніки o Тадеуша
Обмінського? Остаточно це рішення затверджено на громадських зборах у залі Сокола X v5yw
fрис? yg? Обраний проект взорувався на формах ранньохристиянської базиліки з високою вежею7
кампаніллою? Зазначена у літературі схожість такого вирішення з проектом Б? Ляхерта та
Й? Шанайцина костел Божого Провидіння у Варшаві v5uw не повинна дивувати: оскільки під час
розроблення умов за взірець взяли саме цей конкурс? Спорудили костел Матері Божої
Остробрамської у 5+,3o5+,y рр?: вже після смерті автора проекту Т? Обмінського? Роботами
керував автор одного з конкурсних проектів o Вавжинець Дайчак? Зараз це церква Покрови
ПресвятоїБогородиціУГКЦfвул?Личаківська:5tug?
У ,47х роках розпочалося будівництво ще кількох мурованих храмів? У 5+,5 р? у межах
реалізації програми Великого Львова до міста приєднано Сигнівку? З кінця ~XXІ ст? Сигнівку
заселяли німецькі колоністи? У 5+34o5+,4 рр? дільницю почали швидко забудовувати садибними
будинками для робітників? Сам костел св? Петра та Павла запроектовано у розмірах: що
перевищувалитодішніпотребипарафії?Уцьомуразівраховувалиперспективиростунаселенняцієї
дільниці у майбутньому і необхідність використання костелу як гарнізонного для залоги
військового аеродрому на Скнилові? Спорудження храму за проектом архітектора В?Дайчака
розпочато у 5+,5 р? fрис? ug? До початку Другої світової війни костел збудовано під дах і
недобудованою залишалась лише вежа над головним входом? У повоєнний час недозведену
споруду використовували як склад: пізніше до неї добудували приміщення котельної? Зараз це
церкваВознесінняХристовогоУГКЦfвул?Городоцька:,5+аg?
Так само недобудованим залишився і костел Матері Божої Королеви Корони Польської на
НовомуЗнесінні?У5+3uр?напарцелібілявул?Новознесенської:,y:нарозівул?ДоброїВоліfтепер
Саковичаg:збудованопарафіяльнийдеревrянийкостелМатеріБожоїКоролевиПольщі?У5+,yр?на
цю парафію прибули оо? Салетини: які вирішили збудувати тут великий мурований костел за
проектом Веслава Гжимальського? Комітет будови костелу хотів спорудити величну будівлю з
високоюстрімкоювежею:щобисильнозакцентуватипольськийхарактерЗнесіння?Храмуразі
реалізаціїставби:можливо:найцікавішоюсакральноюбудівлеюміжвоєнногоперіоду?Будівництво
костелурозпочато5+,tроку:однакдовійнинезавершено?
У 5+,4 р? орден кармелітів босих отримав дозвіл на побудову монастиря на землях
підміського села Персенківки: яка із реалізацією плану розвитку інженера Іґнація Дрекслера
щойно увійшла до першої дільниці Львова? У 5+,3 р? на Персенківці коштом ордену та за
проектомархітектораЛюдомилаДюрковичаспорудженомонастиркармелітівбосихтаКостел
Матері Божої Параманної? Проектом передбачено монастир і тринавний костел у простих
помірковано7модерністичних формах із деякими історичними елементами: такими як руст:
антаблемент: обрамлення вікон? Протягом реалізації у 5+,3o5+,* роках проект зазнав змін?
Довелось відмовитись від високої вежі7дзвіниці: східчастий фронтон костелу замінено на
трикутний?БудівництвомвідіменіспілкиЛюдомилаДюрковичаіСтаніславаМаліникерував
Володимир Ващишин fрис? sg? У 5+,t р? на брукованому подвірrї поставлено фігуру святого
Йосифа o роботу скульптора Марrяна Шпіндлераh наступного року: на фасаді: встановлено
фігуру Матері Божої: виконану зі штучного каменю? У 5+ys р? останні монахи ордену
кармелітанців виїхали до Польщі: а приміщення костелу та монастиря відійшли до
новоствореногольвівськогоавтобусногозаводуv5sw?

 7
  
Рис. 5. Костел св. Петра Рис. 6.Костел Матері Божої Параманної монастиря кармелітів
та Павла на Сигнівці. босих. Арх. Людомил Дюркович. 1932–1938 рр. [16]
Арх. Вавжинець Дайчак.
1931–1939 рр. [Джерело: Irina
Kotłobułatowa. Lwów na dawnej
pocztówce. Międzynarodowe
Centrum Kultury. – Kraków,
2002. – S. 185]

У 5+5y році до активної діяльності монахи7місіонери у Львові повернулися у звrязку з
розбудовою південно7східної частини Львова та ідеєю архієпископа Юзефа Білчевського про
утворення тут нової парафії і будівництва для неї костелу? Влітку 5+5+ р? закуплено будинок на
вул?ДверніцькогоfтеперСвенціцькогоg:y*:ділянкудлябудівництвакостелуі утворенокомітетз
будівництва?Першийпроекткостелувиконаввідомийархітектор АдольфШишко7Богуш?Проте з
огляду на відтермінування будівництва через брак коштів та спорудження на ділянці гімназії
№*:першийпроекткостелуставнеактуальним?Улистопаді5+,sр?назасіданнікомітетузбудови
костелувирішенооголоситизагальнопольськийконкурснапроекткостелуМісіонерівуЛьвові?На
конкурснадійшлопонад34проектівf54oіз7замежЛьвоваg?Уквітні5+,tр?вПалаціМистецтвна
територіїСхіднихторгівуСтрийськомупарку їх представленоназагальнийоглядгромадськості?
До реалізації вибрано проект Тадеуша Людвіка Теодоровича7Тодоровського: який отримав тільки
третє місце? Після доробок та затверджень остаточного проекту до спорудження взялися лише
5uсерпня5+,*р?5вересня5+,+р?цокольнучастинукостелуoнижнійкостелoзакінчено?
Ізвстановленнямрадянськоївладибудівництвоприпинено:аоргани:лави:ікониoвикинуто?
Костелперетворивсянаовочевийсклад?У5+y5р?святинюповернутомонахамипідчаснімецької
окупації? Тому 5+y3 р? зrявився проект Броніслава Віктора: який стосувався модифікації
попередньогопроектукостелу:протепідчасвійнибудівництвомайженевелося?
Після закінчення війни і остаточного встановлення радянської влади монахи змушені були
покинути Львів? У 5+t3 р? виконано надбудову і адаптацію наявної частини костелу для палацу
спортуТрудовірезервизгіднозпроектомС?Соколова?У3454р?палацспортуТрудовірезерви
переданонабалансНаціональногоуніверситетуЛьвівськаполітехніка?
Початок Другої світової війни не дав змоги закінчити спорудження розпочатих храмів і
реалізуватицілунизкупроектованихzо?латинськихРедемптористів:с?Назаретанок:парафіяльних
костелівнаБогданівці:Клепарові:Левандівці?Взв|язкузцимуЛьвовіпрактичновідсутнізакінчені
сакральні споруди 5+,4 років? Щоправда: зараз на території міста знаходяться кілька храмів:

 8
спорудженихуцейперіодутодішніхприміськихгромадах?Однаксамецяобставинавплинулана
зовнішнійвиглядцихспоруд?
Костел у Кривчицях: побудований за проектом Є?Білінського: за стилем повністю можна
зарахуватидоспорудісторизму?5+,5р?комітетзбудівництвакостелувКривчицяхпридбавнову
ділянку? Проект розробив архітектор Вавжинець Дайчак? Однак з невідомих причин його не
реалізовано?Розробленоновийпроект:заосновуякоговзятопланізагальнірисироботиДайчака?
Тогосамогорокубудівництвозавершеноv5tw?
Греко-католицькі храми?Такогожзначення:якіполяки:сакральномубудівництвунадавали
українці? Церква у Львові в умовах формування національної польської держава стала єдино
можливим легітимним способом заявлення про свою ідентичність? Безумовно стиль греко7
католицькихсвятиньтакожнаділенийвеличезнимсимволічнимзначенням?Джереломдляпошуку
форм нових сакральних обrєктів найчастіше були форми народного деревrяного зодчества: або ж
форми українського бароко? Потрібно визнати: що модерністичні впливи на православну
архітектурувцейперіодзначноскромніші:аніжвбудівництвікостелів?Цеповrязаноізбаченням
замовниківтаїхніхестетичнихпреференційfазамовникаминайчастішебулирелігійнігромадиg:а
такожканонічнихнастанов?
Українці за кількістю населення становили третю групу? Так: у 5+35 р? їх мешкало
3t3s+ осіб: що становило 53:y x від загальної кількості населення: у 5+,5 р? відповідно
y4ty,f5u:+xg:у5+y5р?osu*44f33:4xgv5*w?Увідсотковомуспіввідношенніїхкількістьпотроху
збільшувалася: що певно відображено на будівельній активності? За міжвоєнний період у Львові
зведеноuхрамів:двазякихнезбереглося:аодинрадикальноперебудований?
ДеревrянимхрамомбулацеркванаБогданівці:спорудженавлітку5+5*р?якфіліальнакаплиця
св? Андрія fвід 5+,5 р? o окрема парафія св? Андрія і Володимираg? Вона знаходилася на розі
вул?Церковноїfзаразвул?У?КравченкоgіГородоцькоїнамісцісучасноїбагатоповерховоїзабудови?
У 5+3, р? греко7католицька громада Левандівки побудувала муровану церкву св? Андрія і
Йосафатаfвул?Г?Чечета:5g?ІдеябудівництвацерквивукраїнськоїгромадиЛевандівкивиниклаще
передвійною:протечерезтогочасніскладніполітичнітаекономічніумовиреалізаціюзадуманого
вдалося розпочати лише у 5+35 р? Проект церкви розробив Сергій Тимошенко o харківський
архітектор: який прибув до Галичини: втікаючи з більшовицької України? С? Тимошенко тоді
працював у відомому архітектурному Бюро Івана Левинського: яке все ще функціонувало:
незважаючинасмертьсвогозасновникаікерівникау5+5+р?Тогосамого5+35р?громадаактивно
взялася до зведення церкви: яке тривало 3 роки? Будівля загалом відтворює характерний образ
хрещатоїупланіоднобанноїукраїнськоїцерквиfрис?tg?ПіслязавершенняДругоїсвітовоївійнита
встановлення радянської влади храм св? Андрія і св? Йосафата став власністю Української
православноїцеркви?Лишеу5+*+р?йогоповернутовірнимУГКЦv5+w?
Наступним львівським проектом С?Тимошенка стала ще церква св?Андрія Первозванного? Її
проект:назамовленнягромадидавньогопідльвівськогоселаКлепарів:архітекторзавершиву5+3,р?
Проект С? Тимошенка: виконаний у 5+3,р?: два роки пролежав без руху і лише у 5+3u р? інженер
ВасильЧижевськийподавйогоназатвердженнядо магістратуfу5+3,р?С?Тимошенко емігрувавдо
Чехословаччиниg? Від управління надійшло багато зауважень: які стосувалися здебільшого
архітектурногодекорубудівлі?ЗмінидопроектувнесеноархітекторомВасилемРжевським:післячого
у5+3sр?розпочалося будівництвоцеркви?Наглядздійснювавльвівськийархітектор ЄвгенНагірний?
Зведенняхрамутривалодовгоoаждо5+3+р?:аосвяченнявідбулосяу5+,yр?v34wfрис?*g?
Унікальним випадком стало спорудження церкви Премудрості Божої при Свято Іванівській
лаврі оо? Студитів? Цей видатний памrятник української деревrяної архітектури  o Миколаївська
церква ~XXX ст? із с? Кривки наТурківщині  o заініціативою митрополита Андрея Шептицького
перевезенотавстановленоуЛьвовізазгодоювоєводськогоконсерваторапамrятоку5+,5р?Нацей
факт посилалися члени комітету будови церкви на Новому Знесінні: оскільки: на відміну від
спорудження костелу: дозвіл на будову греко7католицького храму дістати в тодішніх політичних
умовахбулонелегко?

 9
  
Рис. 7. Церква св. Андрія і Йосафата Рис. 8. Церква св. Андрія Первозванного на Клепарові.
на Левандівці. Арх. Сергій Тимошенко. Арх. Сергій Тимошенко. 1923o1939 рр. Фото Ю. Богданової
1921o1923 рр. Фото Ю. Богданової

У 5+,3 р? громада Нового Знесіння вирішила побудувати нову церкву: оскільки храм на
СтаромуЗнесіннівженемігзадовільнитипотребусьогопередмістя?Проектдеревrяноїтрибанної
хрещатої у плані церкви Христа Царя виконав архітектор Лев Левинський? Магістрат відмовився
затвердити цей проект з огляду на вогненебезпечний будівельний матеріал? Наступного року
комітетбудовицерквиподавназатвердженняновийпроект:нацейразвжемурованоготрибанного
храмузаркадоюдовколабабинця:опрацьованийтимсамимЛ?Левинським?Цейпроектмагістрат
також відмовився затвердити: обґрунтувавши це малими розмірами ділянки v35w? Окрім того: на
думкуБюрорегуляціїміста:цебувƒтиповийприкладпсевдотрадиційноїархітектурноїспоруди:
вякійформатаконструкціявзаємномаскуютьсяіперешкоджаютьоднаоднійƒ?Критиціпіддано
як естетичні: так і конструктивні якості споруди? Згодом до ділянки церкви додано ще три?
Остаточний третій проект храму виконав Євген Нагірний у спрощених класичних формах? Баня
каплицістановилавиразнудомінантуспоруди:куди:окрімхраму:входилоприміщеннязахоронки?
Цей проект і затверджено: але не як сакральну споруду: а як саме захоронку? До осені 5+,u р?
вимурували фундаменти нової церкви Христа Царя? Однак: через пошкодження місцевої школи
ім? Короля Данила: яка потребувала відбудови: прийнято рішення передати кошти з церковного
будівництва на її відновлення? Зважаючи на це: у 5+,+ р? постала лише невелика каплиця?
Радянськавладанамагаласяусімасиламиобмежитипрагненнямісцевихжителівзбудувативелику
церкву: а у 5+s5 р? цілком заборонила діяльність священиків на парафії? Після цього у стінах
каплиці відкрили автотранспортне підприємство і лише через ,4 років: із проголошенням
незалежності України: розпочато нову сторінку в історії парафії? На старих фундаментах
спорудженоу5++uр?храмПреображенняГосподньогоУАПЦfвул?Ковельська:,tgv33w?
Складноюбуладоляцерквисв?ІоанаБогословапримонастирісс?Василіанокfвул?Генерала
Чупринки: 545g? Перший проект: автором якого був Роман Грицай із Рогатина: являв собою
традиційну трибанну церкву бойківського типу? Цей проект міська влада Львова не затвердила?
Тоді Р? Грицай виконав інший проект церкви з однією банею і функціоналістським фасадом?
Поданийназатвердженнядомагістратуу5+,yр?:такожприйнятоневідразу?Лишеу5+,tр?після
чисельних поправок його вдалося завтвердити? Спорудження церкви: в цокольному поверсі якої
знаходився зал для зборів: до початку Другої світової війни не  завершено? Потім недобудовану
церквуадаптувалидляпотреббібліотекиЛьвівськоголісотехнічногоінституту:повністюзмінивши
їїфасадитапланувальнуструктуру?

 10
 Висновки
Важливоюсакралізацієюміськогопроструєбудівництвокультовихбудівель:щовираженоу
спорудженнікостелівтацерков уЛьвовіміжвоєнногочасу?Місцевибранозоглядунапублічно7
політичні наміри та важливу соціальну роль новозведених обrєктів: а: зважаючи на стиль
сакральнихбудівель:можнастверджуватинаціональніінтенції суспільства?Уримо7католицькому
сакральному будівництві спостерігаємо активне використання форм історичних стилів: що
трактувалисяякнаціональніfзигмунтовськийренесанс:надвіслянськаготикаg:якіосучасню7
валися та поєднувалися із стилістикою інтернаціонального модернізму? Це символізувало
одночаснезверненнядовласнихкоренівіджерелтапрагненнядооновленнятамодернізаціїнаціїу
процесібудівництвамононаціональноїдержави?Важливоюрисоютворчостіархітекторів7українців
також було прагнення використати особливості національної спадщини та досягнути єдності
народного та міжнародного: споконвічного і новітнього? Українські національні традиції в
сакральномубудівництвіпереосмисленозгідноізстилістичнимиуподобанняминовогочасу?Вони
розвинутітаоновлені:спрямованінапробудженнянаціональноїсвідомостінароду:піднесенняйого
духовнихнадбань?
Отже: виняткову роль церкви fримо7католицької для поляків та греко7католицької для
українцівgповrязанозістилемсакральноїбудівлі:оскількисамеформавізуалізовувалаідеологічні
посиланняпольськоїдержавитабуланосієміманіфестацієюнародноговідродженняутогочасному
розумінні?Інтенсивнебудівництвосакральнихспоруд уміжвоєннийперіодпризвелодострокатої
стильовоїмозаїкиїхархітектури?Порядзвернакуляризмомтаісторизмомспівіснуютьмотивиар7
деко та функціоналізм? Можна говорити про творче протистояння: але водночас і
взаємопроникненнядвохфілософічнихпрофесійнихсвітоглядівoісторизмуімодернізму? Історизм
повrязано із прагненням візуалізації національної самобутності народу: легітимізації його
присутності на цих землях? Модернізм віддзеркалював загальносвітову тенденцію до пошуку
нового стилю і нової архітектурної парадигми: спрямованої винятково у майбутнє: яке також
будувалиівПольщі:незабуваючипросвоюісторіютаборотьбу?

1. Богданова Ю. Військова виставка 1916 р. Галицька Брама № 11–12 (83–84) (2001) – с. 24–27.
2. Лозинський Р. Етнічний склад населення Львова, Львів, 2005, с. 164–189. 3. Brzezina K. Kościół
parafialny p. w. Matki Boskiej Nieustającej Pomocy na Lewandówce, w: Kościoły i klasztory Lwowa z
wieków XIX i XX, Т. 14., Kraków, (2004). – s. 217–224. 4. Smirnow J. Historia świątyń rzymskokatolickich /
Kurier Galicyjski 3 (55) (2008). – s. 15. 5. http://risu.org.ua/ua/relig_tourism/religious_region/61348/
(Перегляд 05. 05.2017). 6. Drobne wiadomości, Architekt 4 (1905). – s. 63. 7. Brzezina K. Kościół p.
w. Św. Franciszka z Asyżu i klasztor oo. kapucynów na Zamarstynowie, w: Kościoły i klasztory Lwowa z
wieków XIX i XX, Kraków, 2004. – s. 225–245. 8. Konkurs na kościół św. Anny we Lwowie, Architekt 11–
12 (1911). – s. 178. 9. Cielątkowska R. Architektura i urbanistyka Lwowa II Rzeczpospolitej, Zblewo,
1998. – s. 73. 10. Konkurs na plan rozbudowy i przebudowy miasta Lwowa, Lwów, 1919. – s. 4.
11. Tołwiński T. Opis szkicowego projektu rozbudowy miasta Lwowa, Warszawa, 1924. – s. 9.
12. Andrzejaczek T. Architektura kościelna, Młoda Architektura 3 (1939). – s. 7–13; 13. Medyński A.
Lwów. Przewodnik dla zwiedzających miasto, Lwów, 1937. – s. 122. 14. Sztuki Piękne VI (1930). – s. 459.
15. Cielątkowska R. Architektura i urbanistyka Lwowa II Rzeczpospolitej. – s. 73. 16. Skrabski J. Kościół i
klasztor OO. Karmelitów Bosych na Persenkówce, w: Kościoły i klasztory Lwowa z wieków XIX i XX,
Т. 12, Kraków, 2004., s. 280–292. 17. Krasny P. Kościół filialny p. w. Podwyższenia Krzyża Św. w
Krzywczycah, w: Koscioły i klasztory Lwowa z wieków XIX i XX, Kraków, 2004– s. 255–259.
18. Лозинський Р. Етнічний склад населення Львова. – с. 164–189. 19. Слободян В. Галицькі проекти
церков Сергія Тимошенка. Архітектурна спадщина Волині 3 (2012). – с. 292. 20. Слободян В.
Галицькі проекти церков Сергія Тимошенка. – с. 293. 21. Вуйцик В. Церкви Знесіння, Галицька
Брама 6 (30) (1997). – с. 6. 22. Вуйцик В. Церкви Знесіння. – с. 6.



 11
 S. Linda, Y. Bohdanova*
Z[P[\MK]LGOFQPO^RLPMQRK_QP[GHIPL]:
VGTRHLWGQLMNVGIPSQRQaYHOFPLGOLJHGcJQaRWGQLRKI:
mVGTRHLWGQLMNYHOFPLGOLJHRK…Q[PHMQWGQLVGIPSQ

THE SACRAL ARCHITECTURE OF LVIV IN TIME PERIOD
BETWEEN WORLD WARS: THE PLURALISM OF STYLES


© Linda S., Bohdanova Y., 2018

 

EFG HGIJKLI MN LFG cPHIL MHKa RH aPa R WRUMH OFRQSG PQ SGM7TMKPLPORK WRT MN …JHMTG? \MKRQa
M`LRPQGaPQaGTGQaGQOGRQaILRHLGaRQMLFGHILRSGMNPL|IILRLG`JPKaPQS?\MKPIFRJLFMHPLPGIFRaROMWTKPORLGa
LRIdPQ`MLFGOMQMWPORKRQaPaGMKMSPORKRITGOLI?EFGGOMQMWPORKMQGPQOKJaGaM[GHTRIIPQSLFGILRSQRLPMQ
MN GOMQMWPO RQa WMaGHQP†PQS: `RKRQOPQS GOMQMWPORK aG[GKMTWGQL MN [GH] aPNNGHGQL KG[GK HGSPMQI? EFG
PaGMKMSPORKMQGPQOKJaGaOHGRLPQSMNIMKPaQRLPMQRKILRLGPQOMQaPLPMQIMNFR[PQSWRQ]GLFQPOSHMJTIRQaOM7
G‡PILPMQ MNIMWGTMbGHNJKHGKPSPMJIOMQNGIIPMQI?cMHWPQSLFG QRLPMQRK PaGQLPL]RQa OHGRLPQSROMQOGTL MN
bFRLaMGIPLWGRQLM`GR\MKGbGHGLFGWMILQGOGIIRH]LGHWIMNILRLG`JPKaPQS?
ˆRLFMKPOPIWTKR]GaRWRUMHHMKGPQNMHWPQSLFGITGOPRK\MKPIFPaGQLPL]PQLPWGTGHPMa`GLbGGQMHKa
bRHI?XQNROL:`GPQSRTMKG WGRQL`GPQSRORLFMKPO?EFG OFJHOFTHMSHGIIGaNHMWHGKPSPMJI7MQK] PQILPLJLPMQ
PQLM PWTMHLRQL RQa TMbGHNJK LMMK NMH OHGRLPQS ILRLG RQa QRLPMQ? YQa OFJHOF RHOFPLGOLJHG `GORWG RQ
PWTMHLRQL bR] NMH [PIJRKP†PQS \MKPIF PQaGQLPL] MN LFRL LPWG? XL bRI NMHWGa bPLF LFG LGQGL MN OHGRLPQS
QRLPMQRKILRLG:IRQOLPNPGabPLFMQGHGKPSPMQ?EFRLPILFGHGRIMQbF]PLPITMIIP`KGLMM`IGH[GJIGMNFPILMHPORK
IL]KGINMHWIbFPOFWR]`GORKKGaQRLPMQRKfLFG‰PSWJQa|IHGQGIIRPQOG:LFG_TTGH7PIKRSMLFPOgPQLFG
HMWRQ7ORLFMKPO IROHRK RHOFPLGOLJHG? EFG] bGHG RKIM WMaGHQP†Ga RQa OMQQGOLGa LM LFG PQLGHQRLPMQRK
WMaGHQPIW IL]KG? EFPI bRI R SHGRL G‡RWTKG MN RaaHGIIPQS MbQ HMMLI RQa PQ LFG IRWG LPWG o QRLPMQRK
WMaGHQP†RLPMQbFPKG`JPKaPQSRIPQSKG7QRLPMQILRLG?
EFG PWTMHLRQL LHRPLI MN LFG _dHRPQPRQ RHOFPLGOLI| OHGRLP[G bMHd bGHG LFG JHSG LMbRHaI JIPQS
FPSFKPSFLI MN LFG QRLPMQRK FGHPLRSG RQa ROFPG[PQS LFG JQPL] MN QRLPMQRK RQa PQLGHQRLPMQRK: MN RQOPGQL RQa
WMaGHQ?EFG QRLPMQRK LHRaPLPMQI bGHG HGLFMJSFL ROOMHaPQS LM IL]KPILPO LHGQaI MN LFG QGb LPWG?EFG] bGHG
aG[GKMTGaRQaHGNHGIFGa:TMPQLPQSRLLFGRbRdGQPQSMNTGMTKG|IOMQOPMJIQGIIRQaPL|IITPHPLJRKTHMSHGII?
YOOMHaPQS LM LFPI: WJOF RLLGQLPMQ bRI OMQQGOLGa LM LFG G‡OGTLPMQRK HMKG MN LFG OFJHOF fHMWRQ7
ORLFMKPONMH\MKGIRQa SHGOM7ORLFMKPO NMH_dHRQPRQIgRQa PQNJKGQOGaLFGIL]KG MNIROHRK`JPKaPQS?€GORJIG
QRWGK] LFG IFRTG bRI LM [PIJRKP†G LFG PaGMKMSPORK WGIIRSGI MN LFG \MKPIF ILRLG RQa bRI R ORHHPGH RQa
WRQPNGILRLPMQMNLFGQRLPMQRKHGIJHHGOLPMQPQLFRLLPWG?XQLGQIG`JPKaPQSMNIROHRKILHJOLJHGIPQLPWGTGHPMa
`GLbGGQMHKabRHIFRIKGRaLMILHPQSGaIL]KPIFWMIRPOMNLFGPHRHOFPLGOLJHG?GHQROJKRHPIWRQaFPILMHPIW
bGHGOM7G‡PILPQSbPLFRHaGOMWMLP[GIRQaNJQOLPMQRKPIW?GWR]LRKdR`MJLOHGRLP[GOMWTGLPLPMQRQaPQ
LFGIRWGLPWGo WP‡PQS MNLbMTFPKMIMTFPOTHMNGIIPMQRK MJLKMMdIo FPILMHPIWRQa WMaGHQPIW? ŠPILMHPIW
bRI OMQQGOLGa LM [PIJRKP†RLPMQ MN QRLPMQRK PaGQLPL] MN LFG TGMTKG RQa KGSPLPWRLPMQ MN PL|I THGIGQOG RL LFPI
KRQa?‹MaGHQPIWbRIHGNKGOLPQSSKM`RKLHGQaMNIGRHOFPQSQGbIL]KGRQaQGbRHOFPLGOLJHGTRHRaPSWbFPOF
KMMdGa MQK] PQLM LFG NJLJHG? ‰JOF TRHRaPSW bRI RKIM `JPKL PQ \MKRQa `JL LFG] aPa QML NMHSGL LFGPH MbQ
FPILMH]RQaILHJSSKG?
Key words: Second Polish Republic, interwar period, sacred construction.









 12