Неперекладність - це властивість тексту чи мови, для якої неможливо

знайти еквівалента при перекладі на іншу мову. Як відомо, у системі значень

мови кожного народу відбиті результати досвіду людини. Саме через
відмінні умови життя, клімату, історії, культурних цінностей, традицій та
звичаїв, у кожній мові виникають такі одиниці, що позначають явища та
процеси, властиві лише побуту та способу життя кожного конкретного
народу. Вони можуть як мати свої відповідники у близьких чи далеких
народів, так можуть і взагалі не мати таких. Ось чому до труднощів
перекладу відносять переклад безеквівалентної авторської лексики.
Однак, незважаючи на те, що безеквівалентна лексика породжує
труднощі перекладу, деякі письменники припускають, що мова має сакральні
поняття, які є невід'ємною частиною національної ідентичності.
Неперекладність розглядається як доказ національного генія. "Коли
перекладачі говорять про неперекладне, вони часто підкріплюють уявлення
про те, що кожна мова має свого" генія "," сутність ", яка природно виділяє її
серед усіх інших мов і відображає
"душу”.

1. Почнемо з транслітерації. Транслітерація як спосіб перекладу дозволяє

максимально коротко і точно передати смисловий зміст
безеквівалентної одиниці, але сам предмет або явище можуть
залишитися незрозумілими читачеві, тому виникає необхідність
додатково звертатися до тлумачного словника і описового перекладу.
Однак, застосування перекладачами транслітерації пояснюється
важливістю передачі національного колориту тексту. У багатьох
прикладах транслітерацією відтворюються національні страви,
військові реалії та інші специфічні явища
 2. Часте використання перекладачами описового перекладу пояснюється
тим, що безеквівалентна лексика є в багатьох випадках незнайомою і
новою для носіїв іншої мови, і є необхідність в її тлумаченні, а у
випадку використання описового перекладу повністю розкривається
суть явища, передається національна своєрідність. Достоинство этого
способа перевода – полное раскрытие сути, основной недостаток –
громоздкость.

Отже, питання перекладу безеквівалентної лексики й досі залишається

одним з найбільш актуальних у мовознавстві, бо стосується міжкультурного
розуміння та етнічного й історичного розмежування країн та їх національних
мов. Кожен переклад є унікальним, в різних ситуаціях та чи інша стратегія
перекладу може виявитись більш доречною.