Реферат «Мистецтво античності»

Виконав:
Погиба Даніель
Васильович
9-В клас
 Греція

В історії культури стародавньої Греції дослідники виділяють такі

періоди: егейський або крито-мікенський (ІІІ-ІІ тис. до н е.), героїчний або
гомерівський (ХІ - ІХ ст до н е.), архаїчний (УІІІ-УІ ст до н е.),
классіческіц (У-ІУ до н е.), елліпістіческій (період від початку походу
Олександра Македонського сходові до завоювання Римом Єгипту зветься
елліністичного (остання третіна ІУ-І в до н е.).

У 12-13 ст до н е. в Греції відбувся розпад первісного ладу і

з'явилося патріархальне рабовласництво, яке у 8-6 ст до н е. стало основою
економічної і політичної життя суспільства. Виникло товарно-грошове
господарство, яке зосередилось у рабовласницьких містах-державах
(полісах). Ключову роль в цей час зіграли два міста-держави - Афіни і
Спарта. Боротьба між ними за владу закінчилася перемогою Спарти в
Пеллопонейской війні (431-404 до н е.). У 146 р до н е. територия Греції
була включена до складу Римської імперії.

У Давньогрецьких полісах сформувалася могутня духовна культура,

яка справила великий вплив на розвиток цивілізації багатьох країн світу.
Сьогодні ми використовуємо слова, поняття, назви, імена, вирази які
дійшли до нас саме з культури Стародавньої Греції.

Основою суспільного життя в античних державах був поліс, тобто

місто-держава який об'єднував місто і навколишні землі з селами.

Поліс був самостійною політичною, господарської та культурної

одиницею, об'єднання вільних громадян. З 6 в до н е. у більшості полісів
встановилась демократична форма правління, яка охороняла права всіх
громадян, робила їх свідомими і активними учасниками політичного
життя.

Майже всі громадяни полісів були грамотними. Містами-державами

керували колективно їх вільні громадяни. Це була своєрідна
рабовласницька демократія, вона виховала у греків особливе
світосприймання, бо суспільним ідеалом став вільний і політично активна
людина.

Саме така людина була головним об'єктом і змістом культури.

 Герой єгипетської, месопотамської або індійської культури сильний
своєю загадковістю, надприродне, зв'язком з небом і його стихійними
силами, герой ж культури Стародавньої Греції - реальна людина. Навіть
грецькі боги мають людську подобу, володіють людськими достоїнствами
і здібностями: вони помиляються, сваряться, ревнують, обмовляють і т.п.

Греки високо цінували врівноваженість, спокійно, міру вчинків

людини, який був вільним громадянином і брав участь у керівництві
державою. Звідси відсутність у грецькому мистецтві гігантоманії, звідси
бажання вписувати спорудження та скульптури у природне середовище.
Зразком того вдалого вписування в ландшафт є комплекс Акрополя в
Афінах. Або ж скульптура Афродіти Мілоської. Висота фігури відповідає
зростанню середньої гречанки-дівчата, в ній немає ніякої помпезності і
показного величі, але зате стільки піднесеного спокою, краси жіночого
тіла, виражене в мармурі.

За Гераклітом, у грецькій культурі людина розглядається як

смертний БОГ, а БОГ - як безсмертний чоловік (антропоморфізм).

Така риса пронизує не тільки мистецтво, але й філософію, науку,

міфологію, весь світогляд. Вже ранні філософські системи Анаксілеандра,
Парменіда, Піфагора, Демократа, Геракліта, "логосу", діалектики в будову
світу. Знаменитий вислів Геракліта про те, що двічі неможливо увійти в
одну і ту ж саму річку, стало з часом вихідною точкою розробки
діалектики як принципу філософського мислення. У стародавній грецькій
філософії беруть початок матеріалістична атомістичне вчення (Демократ) і
ідеалізм (Сократ і Платон). У Древній Греції виникла нова галузь знань -
історія. "Батько історії" Геродот зачав летописно-Описова форму вивчення
суспільства. Аристотель у науковій роботі "Політика" сформував першу
теорію держави. Грецький учений Евклід заклав основи геометрії, Архімед
- механіки.

Древня Греція - це батьківщина європейського театру. Наприкінці 5

початок 4 століття до н е. театри були вже у все більших грецьких містах.
"Театр" - гр слово, в перекладі означає "Місце для видовищ".

В Афінах театр був влаштований на схилах Акрополя. Це був один з

найбільш великих театрів Еллади - на 17 тис. Глядачів. У грецьких театрах
була чудова акустика. Все, що говорилося на сцені було добре чути навіть
в останніх рядах.

Греки дуже любили театри. Вони влаштовували вистави 2-3 рази на

рік. Вистави починалися вранці і тривали до самого вечора кілька днів
поспіль. Кожен день показували кілька п'єс. П'єси були веселими або
сумними (трагедії або комедії). Дуже популярні були трагедії Есхіла
("Перси"). Велику популярність мала трагедія Софокла "Антігона". А
знаменитим автором комедій в середині 5 в до н е. був афінянин
Арістофан (п'еса "Птахи").

У Греції 1 раз на 4 роки проводилися всенародні спортивні змагання

- ігри (у м. Олімпії). За легендою, Олімпійські ігри заснував знаменитий
герой Геракл. Перші ігри - 776 р до н е.. Вони проводилися з тих пір 1000
років, до того часу коли їх заборонили на вимогу християн (4 в н е).
Поновили їх в 1896р. З ті пір вони стали всесвітніми і проводяться в різних
країнах по черзі.

N Гомер "Іліада" і "Одіссея" - ХІІІ ст до н е..

N Статую Афіни Палаади У Парфеноні ("Храм діви") зробив Фізіан

(11 м висоти) - зі слонової кістки і золота.

В архітектурі греки славилися колонами. Вони застосовували колони

трьох типів:

n Дорійська

n ионийские

n коринфские

1. прості і суворий на вигляд, зверху до низу покриті жолобками;

2. Стрункішою і тонше (капітель у вигляді двох завитків);

3. Капітель у вигляді корзинки з листям.

Часто замість колон греки використовували кам'яні статуї які своїми

тілами підтримували дах або карниз. Такі статуї-колони у вигляді
чоловіків називаються атлантами, а у вигляді жінок - каріатидами. Ці види
колон використовувалися архітекторами всього світу.

Скульптура

Відомі грецькі скульптори - Фізій, Мирон, Поліклет і ін

Статуї відливали з бронзи або висікали з білого мармуру, які

розмальовували. Греки ніколи не зображували потворних, некрасивих
людей, вони вважали зображати потрібно лише красу. Найвідоміші статуї
"Діскобоя" Мирона, "Афродіта Мілоська" невідомого скульптора, статуя
Апполлона Бельведерського і "Геракл з левом" Ліссіппа.

Культура стародавнього Риму

В 2 в до н е. (146 г) Греція опинилася під владою Риму. Але, як

писав Горацій "завойована (лядській) Греція перемогла некультурного
переможця". Гордовітий Рим, перед яким тремтіли завоювання народи,
змушений був схилити голову перед величчю культури маленької Еллади.
Пізніше, коли він стане великою імперією, створить свою самобутню
культуру, але тільки тоді, коли набереться досвіду в завоюванні сусіда.
Насамперед Рим запозичив весь пантеон грецьких богів, змінив їхні імена
на римський лад, скульптури та художники старанно копіювали грецькі
зразки, поети і драматурги переписували сюжети неповторної грецької
поезії і драми. Вплив грецької культури був настільки сильне, що
спочатку, після завоювання Еллади, римська наука стала двомовною. У
римських освічених родинах прийнято було розмовляти поряд із
латинською ще й грецькою мовою. Тільки з часом римські філологи
розробили лексичну і синтаксичну системи латині настільки, що їй можна
було передавати всі тонкощі всебічно розвиненого грецької мови.

У розвитку культури Стародавнього Риму можна виділити такі

основні періоди:

1. Етруська УІІІ-ІІ ст до н е..

2. "Царський" УІІІ-УІ в до н е.

3. Римської республіки 510-31 рр. до н е.

 4. Римської імперії 31 рр. до н е. - 476 г н е.

У 1-2 вв поступово розквітає римська культура, в першу чергу

цивільне будівництво.

У 75-80 рр. н е. в Римі був побудований знаменитий Колізей, який

став відомою пам'яткою староримской архітектури. За призначенням - це
великий амфітеатр (висота 48,5 м, у плані - еліпс, осі якого 190 і 156 м) для
проведення гладіаторський битв, циркових видовищ.

У першій чверті 2 в н е. створена ще одна пам'ятка архітектури -

Пантеон ("храм усім богам". Це велике циліндричне споруду, перекриту
напівсферичним куполом, з входом у вигляді портика. Активно будували
й інші споруди : арки, лазні, терми, форуми, ПАЛАЦ, кріпосні стіни. Рим
знайшов солідного і розкішного вигляду.

Значного розвитку набули санітарія, гігієна, право, які стали

гордістю Риму. Розцвіли живописне мистецтво, поезія, театр.

Для зміцнення своєї влади римські імператори широко

використовували різноманітні масові видовища. Цезар у 46 році наказав
викопати на Марсовому полі штучне озеро, на якому було організовано
битва між сирійським і єгипетським флотами. У ній брало участь 2000
гребців і 1000 матросів. А імператор Клавдій влаштував на Фуцинському
озері битву Сицилійського і Родоського флотів за участю 19 000 чоловік.
Ці видовища вражали своїми масштабами і пишністю, переконуючи
глядачів у могутності правителів Риму.

У 476 році Рим був захоплений вестготами і вандалами. Так

відійшла в історію Римська імперія та її культура.