4 та 6 пара

Черепно мозкових нервів

Виконала:
Блоковий нерв
N. Trochlearis

 Він бере початок від рухового ядра – ядра

блокового нерва (nucleus nervi trochlearis) і
єдиний з усіх черепних нервів виходить на
дорсальній поверхні стовбура мозку позаду
lamina tecti, з’являючись з боків від
вуздечки верхнього мозкового паруса. Нерв
огинає збоку ніжку мозку і, проходячи
через dura mater, розміщується у бічній
стінці sinus cavernosus вздовж очного нерва
(гілка V пари) спочатку під окоруховим
нервом, а потім – вище нього. В очну ямку n.
trochlearis потрапляє крізь верхню
очноямкову щілину і, обігнувши сухожилок
м’яза-підіймача верхньої повіки, іннервує
m. obliquus superior.
 Хід корінція блокового нерву має дві характерні
особливості, які відрізняють його від інших черепних нервів:

1. Корінець нерву в речовині середнього мозку іде вверх, а не вниз

і виходить не на основі, а на дорзальній поверхні середнього
мозку в межах верхнього мозкового парусу (перетинка білої
речовини між верхніми ніжками мозочка).

2. Корінець блокового нерву в межах верхнього мозкового парусу

здійснює перехрест. Завдяки цьому праве ядро блокового нерву
інервує верхній косий м’яз лівого ока і навпаки. здесь».
Відвідний нерв
N. Abducens

Він має одне рухове ядро відвідного нерва

(nucleus n. abducentis), яке розташоване в
мосту і залягає в ділянці середніх відділів
eminentia medialis ромбоподібної ямки під
лицевим горбком. Нерв виходить з речовини
мозку між заднім краєм мосту і пірамідою
довгастого мозку (у цибулино-мостовій
борозні). Далі нерв іде під мостом наперед,
догори й назовні, пронизує тверду оболону
головного мозку ззаду і збоку від dorsum sellae
та виходить у печеристу пазуху. Тут він залягає
назовні від внутрішньої сонної артерії. Із
порожнини черепа відвідний нерв виходить
крізь верхню очноямкову щілину і в очній ямці,
проходячи під n. oculomotorius, іде
присередньо до бічного прямого м’яза очного
яблука, який він іннервує.
Синхронні повороти очей в одному напрямі здійснюються завдяки
зв’язкам між окремими ядрами цієї групи нервів. Такий зв’язок
забезпечує задній поздовжній пучок, який починається в
середньому мозку у ядрах заднього поздовжнього пучка. Для
здійснення свідомих рухів очей до заднього поздовжнього пучка
надходять імпульси із задніх відділів середньої лобової звивини
протилежної півкулі великого мозку.
 Порушення функцій
При порушенні функції блокового нерва у хворого
з’являється двоїння предметів при погляді вниз.
Об’єктивно при дослідженні рухів очних яблук при
цьому можна відмітити деяке обмеження рухів
очних яблук до низу. Симптоми ураження
верхнього косого м’яза розвиваються на
протилежній стороні, так як волокна нерва
здійснюють перехрест в передньому мозковому
парусі.

При порушенні функції відвідного

нерву порушується рухи очного яблука назовні.
При цьому хворий відмічає двоїння, яке
посилюється при погляді в бік пошкодженого
нерву. При огляді хворого з вираженим
порушенням функції відвідного нерву констатують
збіжну косоокість (внаслідок перетягування ока до
середини медіальним прямим м”язом ока, який
іннервується окоруховим нервом).
 Причини пошкодження IV ч.м.н.
Ішемічне ураження IV нерва. Можливе (хоча й рідко) ізольоване ураження ядра IV нерва при лакунарному
інфаркті

Травматичне ураження IV нерва. Ураження стовбура нерва під час черепно-мозкової травми виникає значніше
частіше, ніж під час ішемічного інсульту, оскільки IV нерв вельми чутливий до пошкоджень через свій довгий
обхідний шлях навколо середнього мозку. Приблизно 30% уражень IV нерва є травматичними. Травма орбіти
або всього обличчя - найчастіша причина ураження IV нерва у дорослих.

Пухлинне ураження IV нерва. Причиною деструкції IV нерва можуть стати такі новоутворення: пухлини, що
поширюються на ділянку кавернозного синуса: аденоми гіпофіза, менінгіоми, лімфоми; назофарингеальна
карцинома (рак носоглотки); ізольована невринома або шваннома нерва; карцинома, що проростає у
сфеноїдальний синус.

Системні захворювання як причина дисфункції IVнерва. Ураження IV нерва можливе за таких системних
захворювань, як цукровий діабет, дифузні захворювання сполучної тканини, первинні васкуліти (гранулематоз
Вегенера, мікроскопічний поліангіїт).

Інфекційне ураження IVнерва може бути спричинене вірусами, бактеріями та грибками.

 Причини пошкодження VI ч.м.н.
На різних ділянках шляху VI нерва його ураження може бути спричинене різними причинами, а саме

1. На рівні ядра VI нерва - вроджене ураження (синдром Mobius), пухлина, інфаркт, синдром Верніке-Корсакова.

2. На рівні корінця нерва - демієлінізація, інфаркт, пухлина.

3. У субарахноїдальному просторі - менінгіт (гнійна інфекція, сифіліс, туберкульоз, саркоїдоз, аутоімунний

васкуліт), субарахноїдальний крововилив, наслідки нейроінфекцій, пухлина ската, травма, компресія
аневризмою (передня нижня мозочкова артерія) або звивистою судиною, саркоїдоз.

4. На рівні пірамідки скроневої кістки - інфекція в ділянці соскоподібного відростка або верхівки піраміди,
перелом піраміди скроневої кістки, аневризма, тромбоз нижнього кам'янистого синусу, зміщення стовбура
мозку донизу після люмбальної пункції або епідуральної анестезії при супратенторіальних об'ємних процесах,
шваннома трійчастого нерва.

5. У кавернозному синусі та верхній очноямковій щілині - аневризма, пухлина (менінгіома, назофарингеальна

карцинома, аденома гіпофіза), каротидно-кавернозне співустя, тромбоз, артеріовенозна мальформація,
синдром Толоса-Ханта, герпетична інфекція (Herpes Zoster), синусит.

6. В орбіті - інфаркт (часто поєднується з гіпертонічною хворобою та цукровим діабетом), пухлина, мігрень.
 Дослідження функцій
При дослідженні окорухових нервів звертають увагу на
ширину очних щілин, Звертається увага — чи не опущена
верхня повіка (птоз), яка форма зіниць (в нормі зіниці круглої
форми) і їх рівномірність. Нерівномірність зіниць
називається анізокорією, звуження — міозом, розширення
— мідріазом.

Далі досліджуються конвергенцію очних яблук.

Конвергенція – це сходження очних яблук до середньої лінії
при наближені предмету до обличчя на якому був
зафіксований погляд. При цьому одночасно відбувається
звуження зіниць – реакція зіниць на конвергенцію.
Порушення конвергенції та реакції зіниць на конвергенцію
спостерігається при порушенні функції системи нервових
волокон, які з’єднують в одну систему всі окорухові нерви
(так звана система зовнішнього повздовжнього пучка).

Обов’язковим є дослідження зіничних реакцій на світло.

Розрізняють пряму та спів дружню реакцію зіниць на світло.
Пряму реакцію зіниць на світло перевіряють окремо в
кожному оці. Для цього одне око закривають, а друге то
освітлюють то затінюють. При цьому відбувається або
звуження зіниці при освітлені ока, або розширення зіниці –
при затіненні ока.
 Дослідження функцій
Співдружню реакцію досліджують шляхом затінення
або освітленням одного ока спостерігаючи при
цьому за реакцією зіницю протилежного ока. Так,
при освітленні правого ока зіниця лівого ока
звужується а при затіненні – розширюється.

Потім досліджується функція окорухових м’язів. Для

цього просять хворого зафіксувати погляд на
неврологічному молоточку і стежити очима за його
рухами. При дослідженні рухів очних яблук вверх,
вниз, всередину і назовні відмічають чи відбувається
рух очних яблук за рухом молоточка і при цьому
цікавляться чи у хворого не з’являється двоїння
(диплопія) і якщо з’являється, то при якому
положенні очних яблук воно найбільш виражено.
Якщо хворий відмічає двоїння в очах, його просять
закрити одне око і повторюють дослідження при
цьому диплопія повинна зникнути, якщо вона
викликана порушенням функції окорухових м’язів,
оскільки двоїння можливе тільки при бінокулярному
зорі.
Дякую за увагу!