Ой болить у мене зуб, бо не хоче їсти суп.

У мене кругла голова

Хоче меду, хоче грушки, Очка два, вушка два,
Хоче теплої пампушки, Ніс один і рот маленький,
А як ще дасте сметани, І волоссячко біленьке.
Вмить боліти перестане.

Ходила синиця у синій спідниці,

Ой болить у мене зуб, бо не хоче їсти суп. Збирала у кошик достиглі суниці,
Хоче меду, хоче грушки, А синичатко, жовтенький животик,
Хоче теплої пампушки, Збирало сунички не в кошик, а в ротик.
А як ще дасте сметани,
Вмить боліти перестане.
Що так пахне, смакота?
Запитав кіт у кота.
Котику під вушко Кіт над ніркою приліг:
Принесли подушку, Миші там печуть пиріг.
Він її під хвіст поклав
І подякував:”Няв, няв”.
Кую кую чобіток.
Подай, бабо, молоток.
Коло річечки щодня Не подаш молотка –
Бавить жаба жабеня, Не підкую чобітка.
Накриває лапкою,
Називає жабкою.
Сіра киця милася,
У вікно дивилася,
Киця Мура, де ти була? Хвостиком махала,
Я гукав, а ти не чула. Кошенят шукала…
Я сиділа під столом, Де ж мої малята,
Їла кашку з молоком! Сірі кошенята?
Час уже їм спати,
Сірим кошенятам.
Падав сніг на поріг,
Кіт зліпив собі пиріг,
Поки жарив, поки пік, Маленький баранчик у лікаря бував,
То пиріг водою стік. Не плакав не боявся і ротик відкривав.
Кіт не знав, що на пиріг І каже лікар: “Молодець, тепер прошу тебе,
Треба тісто а не сніг. Скажи, будь ласка, букву А, Баранчик каже:
“Беее”.

У слона болить нога,

Він сьогодні шкутильга, Сів дракончик на балкончик,
Гостював комар у нього, З’їв фіранку і вазончик.
Наступив йому на ногу. Ми дракона не злякались,
Тільки дзвінко засміялись.
Заходь мерщій у хатку,
Жабка Мама, Будем їсти мармеладку.
Жабка Тато
Жeбонять щось Жабeняті.
Жабeнятко слухає і животик чухає. У мене щіточка зубна.
Подивіться, ось вона.
Зверху-вниз і навпаки.
Чищу зуби залюбки.
Водичко-водичко, Вушка слух, слух, слух,
Помий мені личко. Носик нюх, нюх, нюх…
Рожеве та біле,
Як яблучко спіле. Звичка є у совеняти,
Коли вдень лягає спати,
Одягає окуляри,
Ще й одразу аж дві пари!
Засмутилось кошеня, Малюка питають: “Нащо?”.
Треба в школу йти щодня. Каже: “Сни так видно краще”.
І придумало умить,
Що у нього хвіст болить.
Довго думав баранець
І придумав накінець. Іграшки заснули всі,
“Ця хвороба не проста, Кіт дрімає на вікні,
Треба різати хвоста”. Навіть пташечка мовчить
Кошеня кричить :”Ніколи! Це тому що (Левчик) спить.
Краще я піду до школи!”

1. Зранку гноми в ліс пішли… (ходьба Я печу, печу, печу,

на місці). Діткам всім по калачу.
2. По дорозі гриб знайшли… Зверху маком притрушу,
(нахиляємося вперед, потім В піч гарячу покладу.
піднімаємося, при цьому руки Випікайтесь калачі
тримаємо на талії). У на каленій печі,
3. А за ним то раз-два-три… Буду я дітей скликати,
(нахиляємося вправо, вліво…). Калачами пригощати.
4. Показалися ще три!… (руки вперед і
розводимо в сторони).
5. І поки гриби збирали…
(нахиляємося і руками намагаємося Дятел, дятел конопатий!
дістати до пальців ніг). Ти кому будуєш хату?
6. Гноми в школу не попали…(руками Це не хата, тук-тук-тук,
беремося за щоки і хитаємо Під корою сидить жук.
головою вправо, вліво). Цей шкідливий короїд
7. Побігли, поспішили… (біг на місці Попадеться на обід.
або по колу).
8. І гриби всі погубили… (присідаємо).
Де ти, білочко, живеш,
Раз – ялинка, два – дубочок,
три – березовий гайочок, Що ти, білочко, гризеш?
а чотири – це травиця, У зеленому ліску я гризу горішки,
п’ять – мурашка-трудівниця, І гриби, і шишки.
шість – колючий їжачок, А в зимові люті дні
сім – грибок-боровичок, Ти не мерзнеш у дуплі?
вісім – білка, дев’ять – пташка, Мене добре зігріва
десять – квіточка-ромашка. Моя шубка хутрова,
А тому зимові дні
Мені зовсім не страшні.
Дві долоньки міцно спали,
Сни у кулачках тримали.
Як проснулись – потягнулись Хто це під дубочком
І чарівно усміхнулись. Стука молоточком?
Зайчик для лисички
Шиє черевички.
Ручки хлоп, хлоп, хлоп, Черевички під заказ,
Ніжки топ, топ, топ… Їх пошити треба враз.
Чоботарик поспішав,
По гвіздочку не попав,
А попав по пальці,
Ойойой, рятуйте зайці!

Білка скочила на гілку,

Розгойдала білка гілку,
Погойдалась білка трішки
Та й майнула по горішки.
Глянь, руденька білочка
Скочила на гілочку.
І ми з нею скачемо,
Більше ми не плачемо.
Ой! Який чудовий сміх.
Білка дала нам горіх!
Дощик-дощик, кап-кап-кап,
Мокрі всі доріжки.
Ми не підемо гулять,
Бо намочим ніжки.
Гей, грибочки, не дрімайте!
Швидко в кошик мій стрибайте.
Мухомору лиш скажу:
Я з такими не дружу.

У лісі є зелена хатка,

Там поснули ведмежатка, Слон купив собі краватку
А найменший вереда У велику жовту цятку.
Своїй мамі набрида. А маленьке слоненя
Каже: «Я не хочу спати, Приміря її щодня.
Утечу вночі із хати, Хоче бути слонятко
Якщо меду не даси, Ну точнісінько як татко.
Хліба, сала й ковбаси!»
«Люлі-люлі, треба спати,
Над синком шепоче мати, Пішла курочка на грядку,
Як заснеш — тобі усе Ко , ко, ко – кричить курчаткам,
Сон в корзині принесе». Я знайшла вам черв’ячка
І зеленого жучка.
На обід біжать до мами
Три лисички, три сестрички Дітлахи її слухняні.
Миють лапки, миють личка
Не впускає тато-лис
Їх не митими у ліс. Літо, спека, бо жнива.
В житі зайчики, аж два.
- Де ми будем, брате, жити,
З’їла мишка
Як покосять в полі жито?
Цілу книжку,
І сказала миша:
“Я – найрозумніша!!!”. - Раз, два - та й тікати -
Буде нас стіжок ховати!
Раз, два - та й зима...
Малювала зранку мишка В ліс втечемо - нас нема.
Три цукерки, два горішка.
А в обід в куточку сіла
І смачний малюнок з’їла.
Джміль, оса та бджілка -
От і вся лічилка.
Скочив котик,
Сів на плотик,
Миє ротик і животик.
Він маленький і чистенький,
Гарний Мурчик мій маленький.
Летіла лелека,
Летіла здалека,
Та й сіла на хаті
Зірки рахувати.
Не їла, не спала,
Всю ніч рахувала,
А вдосвіта збилась,
Зоря покотилась,
Упала додолу
На піжмурці в колу.

В небо синє
По драбинці
Сходить сонце
У хмаринці.
Сонце сяє,
Літом пахне,
За собою дощик
Тягне.
Каже дощику:
– Не злись,
Я ховаюсь,
Ти жмурись!