Пенсійна система в Україні

Семінар 9
1. Проблеми пенсійного забезпечення громадян України.

Головними проблемами пенсійної системи є старіння населення, різні

економічні кризи та погіршення показників макроекономіки.

Пенсійне забезпечення – це одне із головних джерел доходу

непрацездатних громадян похилого віку. Для непрацездатних
пенсіонерів ця виплата є основою матеріального забезпечення та
існування.

Пенсійна система країни є одним з найважливіших елементами

соціального захисту осіб похилого віку. У пенсійній системі України є ряд
проблем, які пов’язані з низьким рівнем пенсійного забезпечення та
майже відсутньою диференціацією розмірів пенсій.

З метою ліквідації цих та ряду інших недоліків було проведено

реформування системи пенсійного забезпечення.

Пенсійна реформа в Україні мас досягти таких цілей:

- створити ефективнішу і дієвішу систему адміністративного управління

в пенсійному забезпеченні;

- забезпечити фінансову стабільність пенсійної системи;

- встановити залежність розміру пенсії від величини заробітку і

трудового стажу;

- заохотити громадян до заощадження коштів на старість;

- забезпечити надійність заощаджень учасників пенсійних програм

- підвищити рівень життя пенсіонерів.

Для розв’язання проблем, які постали в системі пенсійного забезпечення,
і підвищення рівня життя пенсіонерів потрібно запровадити такі зміни:

~ встановити пряму залежність розміру пенсії' від розміру внесків.

Хто не сплачує внесків, той не отримуватиме пенсії. Хто сплачує внески в

більшому розмірі або протягом довшого часу, той одержуватиме
пропорційно більшу пенсію, порівняно з тими, хто здійснює менші
відрахування з меншого заробітку або працює протягом коротшого часу;
 - забезпечити точний облік періодів зайнятості, заробітної платні та
сплачених внесків;

- впорядкувати систему призначення пільгових пенсій.

Всі працівники, які сплачують однакові внески, мають отримувати

однакові пенсії;

~ стимулювати пізніший вихід на пенсію. Завдяки подовженню віку

виходу на пенсію вдасться збільшити кількість платників внесків і
підвищити пенсії;

- вилучити програми соціальної допомоги з пенсійної системи.

Соціальні пенсії, доплати, адресна допомога та інші види допомоги має

фінансувати Державний бюджет. У майбутньому всі ці виплати потрібно
об’єднати в єдину програму соціальної допомоги - програму
гарантованого мінімального доходу сім’ї;

- для стимулювання платіжної дисципліни встановити оптимальне

співвідношення між розмірами пенсій і внесками.

Автоматизований облік пенсійних даних суттєво знизить ймовірність

помилок у нарахуванні пенсій і запобігатиме зловживанням під час
оформлення документів для призначення пенсій;

- скоротить час роботодавців на подання відомостей про осіб, які в них

працюють, і перерахування коштів до Пенсійного фонду;

- сприятиме поліпшенню платіжної дисципліни платників внесків

- підприємств і громадян. Кожний працівник матиме можливість

контролювати вчасність та повноту перерахування внесків до Пенсійного
фонду з боку роботодавця;

- усуне потребу заповнення трудових книжок. Всю потрібну для

призначення пенсії інформацію зберігатимуть у персоніфікованій базі
даних і регулярно оновлюватимуть на підставі звітів роботодавців;

- забезпечить органам соціального захисту населення можливість

використовувати дані про зайнятість і заробітки громадян для визначення
права окремих категорій громадян на додаткову матеріальну допомогу;

- закладе основу розробки ефективних автоматизованих систем

управління іншими програмами соціального страхування, таких як
допомога з безробіття, допомога через тимчасову непрацездатність та
нещасний випадок на виробництві.

Посилання:http://dspace.wunu.edu.ua/bitstream/
2. Реформування пенсійної системи – важливий напрям соціальної
політики.

А тому реформування пенсійної системи має бути виваженим, системним

і всебічно “прорахованим” з огляду як на глобальні тренди та виклики
(насамперед, демографічні), так і на національну специфіку та задані
соціальні орієнтири розвитку. Лише за таких умов пенсійні реформи
включатимуть відповідні запобіжники для уникнення потенційних загроз і
матимуть підгрунтя для суспільної довіри та підтримки їх проведення.

Посилання:https://razumkov.org.ua/uploads/article/2017-PENSII.pdf

Пенсійна система України потребує термінового фундаментального

реформування. Стійкість фінансів пенсійної системи досягла критично
низького рівня і вимагає внесення суттєвих змін до її структури. Велика
кількість пенсіонерів призводить до високого рівня пенсійних видатків,
не зважаючи на невеликий розмір пенсій. Демографічні тенденції
створюватимуть все сильніший тиск на пенсійну систему і державні
фінанси. Подальше скорочення рівня пенсійних виплат не може бути
реальною альтернативою, так як це призведе до збільшення бідності
серед громадян літнього віку. Тому реформи повинні бути спрямовані на
зменшення притоку нових пенсіонерів і збільшення числа платників
пенсійних внесків.

Підвищення ефективного пенсійного віку і збільшення необхідного

трудового стажу, які є дуже низьким за міжнародними стандартами, разом
з подальшим ужорсточінням можливих варіантів дострокового виходу на
пенсію будуть сприяти скороченню фінансових дисбалансів пенсійної
системи в майбутньому. Крім того, ефективність і справедливість
системи може бути поліпшена за рахунок зменшення або усунення
категоріальних надбавок і спеціальних професійних пенсій. Існує значний
потенціал для розширення бази єдиного соціального внеску і посилення
дотримання вимог законодавства щодо сплати ЄСВ.

Пенсійна реформа також може мати важливий непрямий вплив на

стійкість фінансів пенсійної системи завдяки збільшенню загальної
чисельності робочої сили за рахунок представників старших вікових груп
й відповідного збільшення кількості платників єдиного внеску на
загальнообов'язкове держав

Посилання:reforming-ukraine-pension-system.pdf
042517-reforming-ukraine-pension-system.pdf

3. Міжнародний досвід організації пенсійного забезпечення.

Види пенсійного забезпечення
Згідно із законом система пенсійного забезпечення складається з трьох
рівнів:
Солідарна система;
Накопичувальна система (має запрацювати з 2023 року);
Система недержавного пенсійного забезпечення.

Рівень Вид Принцип дії Суб’єкти

Солідарна Державне На основі сплаченого Пенсійний фонд

система забезпечення ЄСВ (від України (ПФУ)
підприємств, ФОПів,
усіх
працевлаштованих
людей) та пенсійних
зборів (такий збір,
наприклад, є і за
послуги мобільного
зв’язку – 7,5% чи
купівлі нерухомості –
1% від вартості
угоди)

Накопичувальна Обов’язкова Роботодавці Обрані

система накопичувальна перераховуватимуть Недержавні
кошти із зарплат пенсійні фонди
працівників на та
індивідуальні Накопичувальні
пенсійні рахунки. фонди

Ці кошти
зростатимуть
завдяки
інвестиційному
прибутку
 Недержавне Добровільна Учасники фондів, Недержавні
пенсійне накопичувальна їхні сім’ї та/чи пенсійні фонди,
забезпечення роботодавці роблять страхові
добровільні внески організації та
на індивідуальні банки
пенсійні рахунки
учасника в НПФ.

Ці кошти
зростатимуть
завдяки
інвестиційному
прибутку

США
Модель пенсійної системи США ґрунтується переважно на особистому
пенсійному страхуванні населення. У США функціонують державні та
приватні пенсійні програми, що працюють за принципом накопичувальних
систем. Вони виконують соціальну та інвестиційну роль.
Розподільні пенсійні системи
Розподільна система є «обміном між поколіннями», тобто працюючі
громадяни утримують пенсіонерів. Принцип «обміну» здійснюється в
обов'язковому порядку, і працює лише на державному рівні.
Державна розподільна система призначена не для інвестицій, а для
гарантованої виплати пенсій пенсіонерам.
Найбільша державна пенсійна система США (Загальна федеральна
програма – ЗФП) побудована за розподільним принципом та охоплює
майже всіх, хто працює в приватному секторі економіки.
Накопичувальні пенсійні системи
До накопичувальних пенсійних систем належать державні та приватні
пенсійні програми.
Державні накопичувальні пенсійні програми призначені для забезпечення
громадян, які працюють на уряд і місцеві органи влади. Основним
джерелом надходжень до накопичувальних пенсійних фондів є щорічні
внески Федерального уряду, а також інвестиційний дохід фондів. Участь
громадян у приватних накопичувальних пенсійних програмах є
добровільною.
Інвестиційна функція накопичувальних пенсійних систем відіграє головну
роль. Накопичувальні пенсійні фонди є найбільшим джерелом
довгострокових інвестицій в економіку США.
 Модель пенсійної системи США функціонує в деяких країнах Латинської
Америки, а також у Португалії.

Німеччина

Модель пенсійної системи Німеччини характерна також для Австрії, Італії,

Франції та багатьох інших країн Західної Європи. Пенсійна система
Німеччини характеризується як «система трьох рівнів».
Перший рівень – обов'язкове пенсійне страхування.
Перший рівень є обов'язковим для окремих систем, що функціонують на
основі законодавчих норм. У Німеччині є чотири «обов'язкові системи»
такого типу:
пенсійне страхування робітників та службовців, а також деяких категорій
самозайнятого населення (діячі мистецтв і публіцисти; особи, які мають
ремісничі спеціальності; особи, які працюють удома тощо);
пенсійне забезпечення чиновників, яке є обов'язковою системою для
держапарату;
допомога щодо забезпечення старості для фермерів і для членів їхніх родин;
пенсійне забезпечення за професійними групами (лікарі, аптекарі,
ветеринари, архітектори, адвокати, нотаріуси тощо).
Державна пенсія в Німеччині має розподільний характер і залежить від
рівня зарплати і виробничого стажу. Працівник і роботодавець
відраховують до державного пенсійного фонду однаковий відсоток, що
становить 19,4% фонду оплати праці.
Другий рівень – «пенсії від підприємств».
Багато підприємств виплачують пенсії своїм колишнім співробітникам
додатково до пенсій, зароблених у системі встановленого законом
пенсійного страхування. Ця форма захисту в старості є добровільною.
Підприємство самостійне вирішує питання надання пенсії своїм
співробітникам.
Третій рівень – турбота про свою старість приватним способом.
Для цього прийнятні всі форми створення приватного капіталу (купівля
нерухомості, створення фонду цінних паперів, укладання договорів про
довготермінові ощадні внески, про страхування життя з метою
накопичення коштів, про пенсійне страхування).
Типовою формою створення приватного капіталу є укладання договору
про страхування життя з метою накопичення коштів чи укладання
індивідуального договору про пенсійне страхування.
Особливістю німецької моделі є те, що на підприємстві є самоврядний
структурний підрозділ, що займається корпоративними та особистими
пенсійними програмами працівників.
Пенсійну систему Німеччини вважають однією з найефективніших у
Європі, вона дуже впливає на розвиток і формування пенсійних систем у
багатьох країнах.

Швеція
У 1999 році у Швеції було введено нову триівневу пенсійну систему.
Перший рівень – розподільна система.
Розмір пенсії в розподільній системі залежить від заробітної плати
працівника, він формується з внесків, що становлять 16% заробітної
плати. З цих внесків складаються умовні накопичення, тобто
накопичуються не живі гроші, а зобов'язання. Умовні накопичення
індексуються з урахуванням темпів зростання заробітної плати і
демографічної ситуації в країні. Розмір пенсії визначається на підставі
умовних накопичень та очікуваної тривалості життя.
Другий рівень – накопичувальна система.
Накопичувальна пенсія залежить від заробітної плати працівника, який
відраховує 2,5% заробітної плати на індивідуальний пенсійний рахунок.
Працівник має можливість вибрати приватний пенсійний фонд чи навіть
кілька фондів, де він розміщує свої накопичення.
На інвестиційну діяльність фондів у Швеції накладені значні обмеження.
За пенсійними фондами здійснює нагляд міністерство фінансів країни, що
проводить щорічну фінансову перевірку і звітує про роботу фондів перед
національним парламентом.
Гарантовану пенсію виплачують громадянам, які одержують дуже
маленьку умовно-накопичувальну і накопичувальну пенсії чи зовсім їх не
одержують.
Гарантована пенсія фінансується з державного бюджету, її починають
виплачувати після досягнення 65 років. У повному розмірі її
встановлюють тим людям, які прожили в країні 40 років після того, як
досягли 25-річного віку.
Третій рівень – добровільне пенсійне забезпечення.
Найбільшого поширення у Швеції набули добровільні професійні пенсійні
системи, регульовані колективним договором між працівником і
роботодавцем. Вони охоплюють близько 90% працівників і забезпечують
додаткову пенсію. Все більшу популярність набувають також
індивідуальні добровільні накопичувальні пенсійні схеми.
 Посилання:
https://knpf.bank.gov.ua/uchasnykam/baza_znan/pensiini_fondy_u
_sviti.html

Ключові поняття:
Пенсія-регулярна грошова виплата (у розрахунку на місяць), яка
призначається у встановленому державою порядку як захід
матеріального забезпечення певних категорій осіб за принципами
пенсійного страхування, загальнолюдської солідарності та субсидування.

Пенсійне забезпечення–це одне із головних джерел доходу непрацездатних

громадян похилого віку. Для непрацездатних пенсіонерів ця виплата є основою
матеріального забезпечення та існування.

Пенсійна система України—сукупність створених в Україні правових,

економічних і організаційних інститутів і норм, метою яких є надання
громадянам матеріального забезпечення у вигляді пенсії.

Пенсійний фонд України – центральний орган виконавчої влади, який здійснює

управління соціальною системою загального обов'язкового державного
пенсійного страхування, проводить збір, акумуляцію та облік страхових внесків;
призначає пенсії та готує документи щодо їх виплати; забезпечує своєчасне та у
повному обсязі фінансування та виплату пенсій, соціальних оплат, що
здійснюються відповідно до законодавства за рахунок Пенсійного фонду
України; здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного
фонду України.

Трудові пенсії — це державний вид пенсії, що передбачає щомісячну

грошову виплату для забезпеченості громадян у старості, на випадок
повної чи часткової непрацездатності, втрати годувальника, а також у
зв'язку з досягненням законодавчо встановленого стажу роботи у сферах
трудової діяльності.

Соціальні пенсії (допомоги) - це щомісячні державні виплати

особам, які не є працездатними з певних причин (за віком, по
інвалідності, по втраті годувальника).
Пенсія за віком-згідно зі статтею 26 Закону України “Про
загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” право на
призначення пенсії за віком мають чоловіки та жінки після досягнення 60,
63 або 65 років. Вік виходу на пенсію визначає набутий особою страховий
стаж

Пенсія по інвалідності – один із видів державного пенсійного

забезпечення для людей, які стали непрацездатними чи без джерела
доходу в разі інвалідності.

Пенсійна реформа-передбачає, що всі працевлаштовані українці матимуть

свої пенсійні накопичувальні рахунки, — Прем'єр-міністр | Кабінет
Міністрів України Впровадження обов'язкового пенсійного накопичення і
реформа Фондового ринку та ринку капіталів — серед ключових
пріоритетів роботи Уряду у 2023 році.

Трудовий пенсійний стаж — тривалість роботи і інших видів діяльності, з

якими пов'язується право людини, головним чином, у сфері пенсійного
забезпечення,проте треба зауважити, що саме страховий стаж впливає на
нарахування пенсії. Основним документом, що підтверджує трудовий
стаж роботи, є трудова книжка, за відсутності якої або відповідних записів
у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів,
виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними
установами.

Страховий пенсійний стаж— це відрізок часу, протягом якого особа

підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню
та за який щомісяця сплачувалися внески в сумі не менше, ніж
мінімальний страховий внесок (ст. 24 ЗУ «Про загальнообов'язкове
державне пенсійне страхування»).