Лекція 3

Тема : Планування роботи в початковій школі.

План
1. Планування роботи початкової школи.
2. Перспективне планування роботи школи. SWOT-аналіз.
3. Річне планування початкової школи.
4. Поточне планування початкової школи:
а) вимоги до складання розкладу уроків в початкових класах;
б) вимоги до складання календарного плану роботи вчителя початкових класів;
в) вимоги до складання плану здійснення виховної роботи вчителя початкових класів.
5. Облік роботи закладу освіти.

1
 1. Планування роботи початкової школи.

Планування роботи школи – це педагогічне моделювання діяльності навчального закладу, яке

дозволяє упорядкувати освітню діяльність, забезпечити систематичність, керованість і наступність
результатів освітнього процесу.
План – це документ, що визначає змістові орієнтири діяльності, порядок її виконання, обсяг,
часові межі.
Планування роботи початкової школи, як і ЗЗСО взагалі, регламентується рамками:
 навчальних програм,
 рядом методичних рекомендацій,
 наказами органів управління освітою.
Під час складання плану адміністрація школи має керуватися:
 постановами уряду про ЗЗСО;
 наказами МОН України;
 наказами місцевих органів управління освітою;
 нормативними документами, інструктивними листами та положеннями, що стосуються
роботи окремих ланок;
 планом роботи обласних, міських, районних відділів освіти;
 результатами аналізу освітньої роботи за попередній період та завданнями, які з нього
випливають;
 запитами та міркуваннями вчителів та батьків з питань реалізації завдань, які стоять перед
школою;
 запитами та інтересами дитячого колективу;
 розумінням суті кінцевої мети, яка має бути досягнута колективом школи.
Кваліфіковане, якісне планування роботи - основа успішного керівництва школою, раціональної
організації освітнього процесу, цілеспрямованої діяльності всього педагогічного колективу та
адміністрації школи.

Плануючи роботу початкової школи, необхідно керуватися такими принципами:

- науковості: опора на закони суспільного розвитку, досягнення сучасної науки, психолого-
педагогічні закономірності навчання і виховання, наукову організацію праці, передовий педагогічний
досвід;
- цілеспрямованості й перспективності: окреслення завдань щодо залучення колективу до
творчих пошуків, аналізу досягнутого, визначення шляхів розв’язання проблем;
- системності: здійснення системного, комплексного підходу до складання планів з доцільним
співвідношенням перспективного і поточного планування, скоординованість планів усіх рівнів
управління освітою;
- наступності: послідовність у діяльності педагогічного колективу, врахування досягнень та
недоліків;
- конкретності: чітке без декларативності і загальних фраз формулювання завдань, визначення
питань, актуальних у конкретних умовах; обов’язкового встановлення строків виконання намічених
заходів, визначення виконавців, передбачення системного контролю;
- демократизації і гласності: залучення до планування всього педагогічного колективу, батьків та
органів громадського самоврядування, а також використання їх творчої ініціативи й активності в
широкому обговоренні та колективному схваленні планових заходів, забезпечення гласності при
реалізації основних завдань школи;
- неперервності: поєднання перспективного та оперативного планування;
- єдності при укладанні планів й організації їх виконання;
- реальності: врахування можливостей педагогічних кадрів і наявної навчально-матеріальної бази
школи, дотримання рівномірного і пропорційного розподілу запланованих завдань;
- економічності: бережливе, доцільне й раціональне використання часу, зусиль, матеріальних і
фізичних ресурсів з одночасним забезпеченням високої ефективності навчально-виховної роботи.

Серед форм планування в початковій школі виділяють:

 текстове
 графічне
2
  комбіноване (текстове і графічне)

В сучасних початкових школах упроваджується комбіноване планування, а також різні форми

календарно-графічного планування (план-циклограма, план-сітка, план на планшеті), які виявилися
ефективнішими порівняно з текстовою формою та більше відповідають умовам сьогодення, тому що
сприяють розвиткові самостійності, ініціативи, та творчості педагогів.

У практиці діяльності загальноосвітніх навчальних закладів використовується така система

планування:
 перспективний план роботи початкової школи (план роботи школи на 3-5 років),
 річний план (план роботи на навчальний рік),
 поточне планування (календарні плани організаційної, методичної та позакласної роботи).

2. Перспективне планування роботи початкової школи.

Перспективний план розвитку школи передбачає напрями діяльності школи з перспективою на 3-5
років.
Йому передує:
 всебічний аналіз роботи за попередній період,
 визначення головних завдань на новий період,
 прогнозування організаційно-педагогічних проблем розвитку школи й основних напрямів
удосконалення освітнього процесу,
 прогнозування особливостей функціонування та розвитку педагогічного та учнівського
колективів,
 прогнозування проблем із матеріально-технічною базою школи.
Перспективний план роботи школи забезпечує розподіл сил і засобів на тривалий період, надає
системності, ритмічності, чіткого використання наявних засобів і залучення нових.

Перспективне планування не може бути єдиним за формою й змістом для всіх шкіл. У ньому
повинні враховуватися місцеві умови й особливості кожної школи. Сьогодні часто унаочнюють
перспективний план роботи школи презентаціями у Microsoft PowerPoint
Перспективний план роботи школи забезпечує:
- розподіл сил і засобів на тривалий період,
- надає системність і послідовність в освітньому процесі школи,
- чітке використання наявних засобів і залучення нових.
Новим терміном у плануванні робити в закладах освіти є SWOT-аналіз.
SWOT-аналіз (СВОТ-аналіз) – є універсальним методом, що використовується у процесі
стратегічного планування діяльності закладу освіти. Його сутність полягає у розділенні факторів і явищ,
що впливають на функціонування та розвиток навчального закладу, на 4 категорії:
 сильні сторони;
 слабкі сторони;
 можливості
 загрози.
Для реалізації аналізу потрібно розв’язати наступні завдання:
 визначити сильні та слабкі сторони внутрішнього середовища, можливості та загрози
зовнішнього середовища;
 обґрунтувати отримані чинники;
 визначити рекомендовану стратегію

Цей аналіз не містить усієї інформації для прийняття раціональних управлінських рішень, але дає
змогу оцінити наявну ситуацію. Його сутність полягає в розділенні чинників і явищ, що впливають на
функціонування і розвиток ЗЗСО

3
 Метою SWOT-аналізу є узагальнення ситуації в закладі освіти та ринку освітніх послуг,
визначення шансів та загроз його існування через виявлення сильних і слабких сторін як даного закладу
так і конкурентів.
SWOT-аналізу – проводять для будь якої частини роботи школи:
- SWOT-аналіз педагогічної діяльності педагогічних працівників закладу освіти;
- SWOT-аналіз системи оцінювання учнів;
- SWOT-аналіз освітнього середовища;
- SWOT-аналіз управлінських процесів

3. Річне планування початкової школи.

Річне планування – це планування на рік дає змогу поєднувати перспективні завдання з

конкретними завданнями на семестр, місяць навчального року.
Річний план складається за участю всього педагогічного колективу загальноосвітнього
навчального закладу.
До складання річного плану приступають у кінці навчального року. На серпневому засіданні
педагогічної ради обговорюється і затверджується річний план роботи закладу на майбутній навчальний
рік.
Форма складання річного плану роботи довільна. Наприклад, структура річного плану може
відтворювати структуру стратегії розвитку закладу. У ньому дається глибокий аналіз освітнього
процесу за минулий і визначаються основні завдання на новий навчальний рік.
Другим варіантом структури плану можуть бути напрями внутрішньої системи забезпечення
якості освітньої діяльності та якості освіти. У такому випадку в річному плані треба врахувати всі
аспекти освітньої діяльності, представлені в етапах самооцінювання, яке школа має проводити щороку.
Структура річного плану може мати такі блоки:
 освітнє середовище закладу освіти;
 система оцінювання здобувачів освіти;
 педагогічна діяльність працівників закладу освіти;
 управлінські процеси закладу освіти.
Важливо, щоб у будь-якому з варіантів структури річного плану документ містив:
 строки виконання (термін виконання);
 інформацію про відповідальних за реалізацію кожного завдання;
 форму узагальнення за результатами виконання (наказ, розклад, аналітична
записка, навчальний план тощо);
 відмітки про виконання.
Педагогічна рада схвалює річний план на засіданні. Після затвердження річний план має стати
корисним і практичним робочим документом, а не формальною частиною документообігу.
Його треба оприлюднити й пояснити всім учасникам освітнього процесу цілі та завдання, що
мають бути виконані протягом року, моніторити, переглядати, доопрацьовувати.

Наведена структурна схема є орієнтовною. Школи набули чималого досвіду планування роботи на
рік, і багато з них виробили власні схеми структури плану.

4. Поточне планування початкової школи:

Поточне планування школи визначає програму діяльності окремих підрозділів школи і виконавців
(вчителів) на певні терміни упродовж навчального року.
Поточне планування передбачає складання:
1) розкладу: уроків, шкільних гуртків, спортивних секцій;
2) календарних планування вчителя початкових класів;
3) поурочних планів учителів, планів виховної роботи класних керівників, вихователів груп
подовженого дня;
4) планів роботи методичних об'єднань, інших форм методичної роботи, які працюють на базі
школи;
5) плану роботи шкільної бібліотеки;
6) плану-календаря освітнього процесу, в якому зазначаються загальношкільні заходи.

4
 Календарне планування навчального матеріалу (планування на семестр) здійснюють безпосередньо
при підготовці програм. На основі календарних планів учителі розробляють поурочні плани, структуру
і форми яких визначають самостійно.
Поурочний план є робочим документом учителя і може бути складений у формі конспекту, тез,
таблиці тощо.
В ньому відображають мету, завдання і головні положення змісту уроку, його етапи й відповідні
їм методи і прийоми організації навчальної діяльності учнів. Багато вчителів мають розгорнуті
конспекти або тематичні розробки уроків, складені в попередні роки, можуть з дозволу директора
школи користуватися ними як поурочним планом, вносячи за необхідності доповнення й корективи.
Плани роботи класних керівників, вихователів груп подовженого дня, педагогів-організаторів,
бібліотекарів, а також керівників методичних об'єднань, гуртків, спортивних секцій складають на
період, визначений педагогічним колективом, у довільній формі, вони не підлягають обов'язковому
затвердженню директором школи.

а) вимоги до складання розкладу уроків в початковій школі

Розклад уроків – один із основних законів школи.

Розклад уроків у 1–4-х класах — це правильне чергування навчальних предметів, запланованих
для вивчення протягом дня і протягом тижня, за якого враховано, що на опанування кожного предмета
потрібен різний рівень інтелектуальних зусиль.
Розклад уроків в початковій школі складає заступник директора з навчально-виховної роботи в
початковій школі.
Заступник повинен добре знати:
 Державний стандарт початкової освіти (17.08.2017);
 Типовий навчальний план (розподіл годин на тиждень з кожної дисципліни та предмету, що
вивчається в початковій школі, різних авторів і різних класах початкової школи);
 всі зміни та рекомендації МОН до навчальних програм для 1-4-их класах НУШ на новий
навчальний рік.
 навчальний план за яким працює школа,
 відомості про навчальне навантаження вчителів початкової школи,
При складанні розкладу необхідно враховувати:
1. Тип школи (ЗЗСО, початкова школа, малочисельна школа);
2. Розклад та тривалість перерв;
3. Кількість обов’язкових навчальних годин на тиждень для учнів 1-4 класів (до 24 годин, якщо 6
денний робочий тиждень).
4. Працездатність учнів змінюється протягом робочого дня і протягом тижня; характерно, що вона
залежить і від віку учнів.
5. Розклад навчальних занять повинен враховувати оптимальне співвідношення навчального
навантаження протягом тижня, а також чергування протягом дня і тижня навчальних занять з
навчальних предметів природничо-математичного, суспільно-гуманітарного циклів із
навчальними предметами художньо-естетичного, фізкультурно-оздоровчого та технологічного
циклів.
6. Навчальні заняття, що вимагають значного розумового напруження для учнів 1-4 класів, слід
проводити на 2-3 навчальних заняттях.
7. Неоднакова розумова діяльність учнів і в різні дні навчального тижня: її рівень зростає до
середини тижня і залишається низьким на початку (понеділок) і в кінці (п’ятниця) тижня.
8. Розподіл навчального навантаження протягом тижня встановлюють таким чином, щоб
найбільший його обсяг припадав на вівторок, середу
На втомлюваність впливає ступінь психофізіологічного напруження, яке потрібне для засвоєння
тих або інших елементів навчальної програми.
Тут визначаються такі чинники:
- обсяг інформації, спрямованої на сприйняття та її подальшу переробку;
- складність навчального матеріалу;
- ступінь новизни навчального матеріалу;
- тип уроку та його структура;

5
 - методична майстерність викладача;
- емоційний стан учня;
- ступінь цікавості до предмета;
- взаємини класу та вчителя, учня та вчителя;
- санітарний стан навчальних приміщень.
За концепцією НУШ у початковій школі домашні завдання або не задають взагалі, або вони
необов’язкові. Усе залежить від навчального циклу, який наразі проходить дитина.
Навчання в 1−4-х класах поділено на два цикли:
І. Адаптаційно-ігровий цикл: 1−2-й класи
Мета першого циклу навчання — допомогти дитині легко адаптуватися до нового середовища.
Саме тому в 1-му класі НУШ домашні завдання не задають і не записують у журнал.
Вчителя радять батька: творити удома з дітьми; досліджувати разом світ; розпитувати малят про
все, що вони робили в школі; планувати щодня з дитиною, чим цікавим і новим займетесь увечері (щось
дослідити, створити, намалювати, поспівати); читати дітям (необхідно щоденного читання дітям у
зручний час та у зручному для дитини місці впродовж 20 хвилин.).
У 2-му класі домашні завдання для школярів теж необов’язкова. Але вчитель має право зазначати
в журналі пошукові, дослідницькі та творчі завдання. Наприклад: написати коротку історію або казку;
зробити лепбук, тощо.
Але якщо дитина не хоче — жодного примусу бути не може.
ІІ. Основний цикл: 3−4-й класи
Мета другого циклу навчання — організувати навчальний процес так, щоб в учнів формувалися
самостійність і відповідальність. Після закінчення 4-го класу діти мають бути повністю готові до
навчання в основній школі.
Якщо вчитель задає домашнє завдання у 3–4-му класі, це обов’язково фіксується в журналі в
колонці «Домашні завдання». Часто вчителі дають завдання підготувати індивідуальні та групові
проєкти. Дуже гарно працюють завдання на вибір, коли учні самостійно можуть обрати одне завдання з
трьох і виконати його вдома.
Виконання домашніх завдань учнями 3-4 класів має займати не більше 1 години, т.т. 13 хв. на 1
урок.
На вихідні та канікулярні дні учням початкових класів домашнє завдання не задаються.
11. В малочисельних початкових школах є два підходи до складання розкладу занять: 1) поєднання
уроків різнопредметного змісту (укр..мова і образ. мист., природознавство та літературне
читання); 2) поєднання уроків однопредметного змісту (математика і математика; музика і
музика).

б) вимоги до складання календарного плану роботи вчителя початкових класів.

Календарне планування (календарно-тематичне планування) - це розподіл у часі окремих тем з

врахуванням кількості годин, що визначаються програмою на кожну тему, кількості тижневих годин
(визначених навчальним планом) і розкладу занять. Воно складається згідно з чинними Типовими
освітніми програмами для 1–2 класів НУШ (2019) та Типовими освітніми програмами для 3-4 класів
НУШ (Савченко О. Я., або Шияна Р. Б.), підручників для 1-4 класів з рівних предметів, що вивчаються.
Календарне планування складає вчитель початкових класів для кожного навчального предмету і
кожного нового навчального року, враховуючи Державний стандарт початкової загальної освіти.
Календарне планування розглядається та обговорюють на засіданні педагогічної ради,
узгоджується із заступником директора з науково-виховної роботи в початковій школі, затверджується
директор навчального закладу не пізніше ніж 30 серпня.
Завданнями календарного планування є:
 визначення місця кожної теми в річному курсі й місце кожного уроку в темі;
 визначення взаємозв’язку між окремими уроками, темами річного курсу;
 організація раціональної роботи й озброєння учнів системою компетентностей із предмета.

в) вимоги до складання плану виховної роботи вчителя початкових класів.

6
 У Новій українській школі виховний процес є невід’ємною складовою освітнього процесу
спрямовуватися на формування:
 відповідальних та чесних громадян суспільства;
 громадянської культури;
 культури та навичок здорового способу життя, екологічної культури і дбайливого ставлення до
довкілля;
 прагнення до утвердження довіри, взаєморозуміння, миру, злагоди між усіма народами, етнічними,
національними, релігійними групами; почуттів доброти, милосердя, толерантності, турботи,
справедливості, шанобливого ставлення до сім’ї, відповідальності за свої дії;
 культури свободи та самодисципліни, відповідальності за своє життя, сміливості та реалізації
творчого потенціалу як невід’ємних складників становлення особистості.
Єдність навчання, виховання і розвитку учнів забезпечується спільними зусиллями всіх
учасників освітнього процесу.
Успіх виховного процесу залежить від відносин між вчителем і учнем, які повинні будуватися на
основі співдружності, співробітництва і ділового партнерства.
Виховний план класного керівника 1, 2, 3, 4 класу складається з таких розділів

Розділ І: Теоретичні засади роботи класного керівника

1. Мета і завдання виховної роботи
2. Нормативно – правове забезпечення (Накази, Постанови, Листи МОН)
3. Посадові обов'язки класного керівника
4. Циклограма діяльності класного керівника (що виконує учитель: щоденно, щотижня, щомісяця,
щосеместрово, щорічно, за неоюхідністю)
5. Складання психолого-педагогічної характеристики особистості (Характеристика учня
складається і записується в особовій справі в 1,4,9,12 класах та за вимогою адміністрації школи чи
інших органів управління)

Розділ ІІ: Основні напрями діяльності та справи класного колективу

1. Основні напрямки виховної роботи з класним колективом:
 ЦІННІСНЕ СТАВЛЕННЯ ДО СІМ’Ї, РОДИНИ, ЛЮДЕЙ
 ЦІННІСНЕ СТАВЛЕННЯ ДО МИСТЕЦТВА
 ЦІННІСНЕ СТАВЛЕННЯ ДО ПРАЦІ
 ЦІННІСНЕ СТАВЛЕННЯ ДО ПРИРОДИ
 ЦІННІСНЕ СТАВЛЕННЯ ДО СЕБЕ
 ЦІННІСНЕ СТАВЛЕННЯ ОСОБИСТОСТІ ДО СУСПІЛЬСТВА І ДЕРЖАВИ
Розділ ІІІ: Індивідуальна робота
Основні напрями індивідуальної роботи з учнями:
 Розвиток пізнавальних інтересів;
 Формування комунікативних засобів;
 Виховання самодисципліни;
 Розвиток творчих здібностей;
 Корекція поведінки;
 Вихід із кризових ситуацій;
 Робота з обдарованими дітьми;
Розділ ІV: Робота з батьками
Основні напрямки індивідуальної та групової роботи з батьками
 Індивідуальні бесіди;
 Анкетування учнів та батьків;
 Вивчення матеріального та соціального статусу сім’ї
 Відвідування сімей удома;
 Класні батьківські збори;
 Засідання батьківського комітету;
 Педагогічний всеобуч.

7
 5. Облік роботи початкової школи

Шкільна документація – це кількісна і якісна характеристика стану освітнього процесу та

фінансово-господарських операцій, здійснених закладом освіти.
Міністерством освіти України визначено перелік документації, яка є обов'язковими в школі.
Перелік обов’язкової ділової документації
1. Ліцензія на право проведення освітньої діяльності (стосується тільки приватних загальноосвітніх
навчальних закладів).
2. Матеріали іституційного аудиту закладу освіти.
3. Свідоцтво про державну атестацію закладу освіти.
4. Матеріали державної підсумкової атестації здобувачів освіти.
5. Статут закладу освіти.
6. Книги наказів з основної діяльності, з кадрових питань.
7. Книга обліку руху учнів.
8. Алфавітна книга запису учнів.
9. Журнали обліку вхідного і вихідного листування.
10. Книга протоколів засідання педагогічної ради.
11. Книги обліку педагогічних працівників, трудових книжок працівників, обліку і видачі свідоцтв та
атестатів про освіту, обліку і видачі Похвальних листів і Похвальних грамот, наслідків
внутрішкільного контролю (ведуть директор та його заступники), протоколів загальних зборів
(конференції) колективу закладу, протоколів піклувальної ради, батьківського комітету та
учнівського комітету (якщо такі створені).
12. Класні журнали (1 - 4 класи, 5 - 9 класи, 10 - 12 класи).
13. Журнали груп продовженого дня.
14. Журнали обліку пропущених і заміщених уроків.
15. Журнали обліку роботи гуртка, факультативу, секції тощо.
16. Журнал обліку звернень та заяв громадян.
17. Особові справи учнів, педагогічних працівників та медичні картки учнів.
18. Табелі навчальних досягнень учнів.
19. План роботи на поточний навчальний рік.
20. Перспективне прогнозування розвитку матеріально-технічної бази, кадрового забезпечення та
навчально-виховного процесу загальноосвітнього навчального закладу.
21. Навчальні плани та навчальні програми.
22. Нормативно-правова документація Міністерства освіти і науки України та місцевих органів
управління освітою з питань організації навчально-виховного процесу у загальноосвітніх
навчальних закладах.
23. Розклад уроків для учнів 1 - 4 класів та 5 - 11 (12) класів.
24. Графік роботи гуртків, секцій, об’єднань тощо.
25. Графік проведення позакласних заходів.
26. Типові правила внутрішнього розпорядку для працівників державних навчальноих закладів
України тощо

Всі документи можна поділити на такі групи:

1) планування освітнього процесу закладу освіти;
2) документація особового складу і навчально-педагогічна документація;
3) фінансово-господарська документація.

Класний журнал є основним документом, що відображає хід освітнього процесу та успішність і

досягнення учнів протягом навчального року.
Класний журнал (далі - журнал) учнів початкових класів, які здобувають освіту відповідно до
Державного стандарту початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21
лютого 2018 року № 87, ведеться в закладах освіти незалежно від форм власності для:
 систематизації інформації про учнів класу;

8
 контролю реалізації освітньої програми, фіксації домашнього завдання (у разі його надання)
та результатів підсумкового (семестрового, річного) оцінювання учнів другого циклу
початкової освіти;
 обліку відвідування учнями навчальних занять, заміщення тимчасово відсутніх у зв'язку з хворобою
вчителів, проведення консультацій, додаткових психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових
занять (послуг) тощо.
Журнал може заповнюватися в електронній або паперовій формі.
Заклади освіти можуть створювати документи лише в електронній формі за умови наявності
відповідного технічного забезпечення, що відповідає вимогам законодавства.
Журнал в електронній формі є інформаційно-телекомунікаційною системою, інформація в якій
має бути захищена від несанкціонованого знищення або змінення (модифікації). Обробка персональних
даних при веденні журналу здійснюється із забезпеченням захисту персональних даних відповідно до
законодавства.
Класний журнал розрахований на один навчальний рік. Зберігається класний журнал 5 років, а
випускних класів – 10 років.
Журнал заповнюють класний керівник та вчителі, які викладають окремі предмети. На них
покладена особиста відповідальність за своєчасність, стан та достовірність записів.
Журнал ведеться в усіх класах ЗЗСО та заповнюється виключно українською мовою.
Допускаються окремі записи у темах навчальних занять, домашнього завдання мовою навчального
предмета (іноземною, мовою корінного народу чи національної меншини), зокрема для навчальних
предметів з іноземних мов.
Про правила його заповнення та ведення щороку Міністерства освіти і науки України видаються
відповідні інструкції («Про внесення змін до методичних рекомендацій щодо заповнення класного
журналу учнів початкових класів Нової української школи. Наказ МОН № 1096 від 02.09.2020).
Робити записи на всіх сторінках журналу необхідно чітко й розбірливо, пастою або чорнилом
одного кольору. Якщо для вивчення окремих предметів клас ділиться на групи, то для кожної з них у
журналі відводять окремі сторінки і після назви предмета у дужках записують номер групи (I група; II
група).
На сторінках журналу не допускаються будь-які виправлення. У разі помилкового або
неправильного запису поряд робиться правильний, який засвідчується підписом керівника навчального
закладу та скріплюється печаткою.
Встановлено такі види класних журналів: для 1-4 класів та 5-11 класів.
Журнал групи продовженого дня ведеться у всіх загальноосвітніх навчальних закладах, які
мають групи продовженого дня. Журнал розраховано на один навчальний рік.
У залежності від складу групи, журнал позначається: групи з учнів одного класу — додаванням
його назви (наприклад, "1-А класу"), зведеної - перерахуванням класів (наприклад, "1-А, 1-Б класів, ІІ-
ІІІ класів").
Журнал складається з таких розділів:
І Режим роботи груп продовженого дня.
ІІ Відомості про вихователів.
ІІІ Відомості про учнів групи.
ІV Показники здоров’я учнів.
V Відвідування групи учнями.
VІ Облік роботи
VII Відомості про зайнятість учнів у позакласних та позашкільних заходах
VIII Відомості про батьків.
Журнал зберігається в архіві школи 5 років.