Лекція № 3

Тема.
Внутрішньошкільне
управління.
 План
1. Функціональні обов’язки директора загальноосвітнього
навчального закладу , його заступників .
2. Планування роботи загальноосвітнього навчального закладу.
3. Облік роботи загальноосвітнього навчального закладу .
4. Зміст внутрішньошкільного контролю. Види і методи
внутрішньошкільного контролю.
5. Організація внутрішньошкільного контролю.
6. Атестація педагогічних працівників.
7. Особливості керівництва навчально-виховною роботою в
початковій школі
8. Навчально-матеріальна база школи
 1. Функціональні обов'язки директора
загальноосвітнього навчального закладу, його
заступників
Керівниками загальноосвітніх навчально-виховних
закладів повинні бути ерудовані, авторитетні люди,
які мають організаторські здібності, досвід
педагогічної діяльності. Прекрасним прикладом
такого керівника був директор Павлиської школи
В.О.Сухомлинський.

«Учителем учителів — а тільки вчитель

учителів і є справжнім керівником, якому вірять
і якого поважають, — можна стати лише тоді,
коли з кожним днем усе більше заглиблюєшся в
деталі, в тонкощі педагогічного процесу, коли
перед тобою відкриваються все нові й нові грані
того, що можна назвати мистецтвом впливу на
душу людини»

Керівник навчально-виховного закладу перш за все вихователь

педагогічного колективу. Він повинен бути прикладом для педагогічних
працівників, добре знати свій предмет, вміти науково аналізувати роботу
колективу, постійно вдосконалювати свою педагогічну майстерність.
 Директор середнього загальноосвітнього навчально-
виховного закладу призначається і звільняється його
засновником або уповноваженим ним органом. За свою діяльність
директор середнього загальноосвітнього навчально-виховного
закладу несе відповідальність перед учнями, їх батьками,
педагогічними працівниками, радою школи, місцевим органом
державної влади, засновником.
Які обов'язки директора?
здійснює керівництво всією діяльністю закладу;
несе персональну відповідальність за організацію і якість навчально-виховного
процесу, за зміцнення здоров'я і фізичний розвиток учнів, за фінансово-
господарський стан закладу;
здійснює контроль за ходом навчально-виховного процесу, його результатами;
створює умови для творчого зростання педагогічних працівників,
використання ними нових ефективних форм, методів тощо;
приймає і звільняє своїх заступників, педагогічних і технічних працівників.
розпоряджається шкільним майном і коштами;
відкриває рахунки в установах банку, укладає угоди.
 Заступник директора з навчально-виховної роботи.
Заступника директора призначає і звільняє директор навчального
закладу. Якщо в навчальному закладі два і більше заступники, то обов'язки
між ними розподіляє директор.
До функціональних обов'язків заступника директора входить:
правильна організація навчально-виховного процесу (складання розкладу
навчальних занять, гурткова робота, чергування по школі);
контроль за виконанням навчальних планів і програм, за станом викладання окремих
навчальних предметів, за якістю знань, умінь і навичок учнів, за їх поведінкою;
складає звіти про стан навчально-виховної роботи в закладі.
Заступник директора школи з виховної роботи.
Призначається він з числа досвідчених педагогічних працівників.
Які обов'язки заступника?
організовує вивчення інтересів, запитів учнів, зайнятості їх в гуртках;
виявляє учнів, схильних до правопорушень;
вивчає можливості залучення батьків до співпраці зі школою;
взаємодіє з інспекціями у справах неповнолітніх, прокуратурою, медичними та
наркологічними службами;
забезпечує підбір і розстановку класних керівників;
організовує діяльність класних керівників, вихователів;
контролює позаурочну виховну роботу з учнями;
 2. Планування роботи загальноосвітнього
навчально-виховного закладу
Єдиним документом у плануванні роботи загальноосвітнього
навчально-виховного закладу є річний план. Він складається за
участю всього педагогічного колективу закладу. До складання
річного плану приступають у кінці навчального року. На
серпневому засіданні педагогічної ради обговорюється і
затверджується цей план.
Форма складання річного довільна. У ньому дається глибокий
аналіз навчально-виховної роботи за минулий і визначаються
основні завдання на новий навчальний рік.
У річному плані передбачаються Планується в плані організація
заходи щодо підготовки закладу до внутрішньошкільного контролю:
нового навчального року, переведення Перевірка виконання рішень уряду в галузі освіти,
учнів у наступний клас, допуск учнів перевірка стану викладання окремих навчальних
до екзаменів, випуск учнів із школи. предметів, перевірка документації тощо.
У річному плані відображаються
питання роботи адміністрації з В плані визначаються заходи щодо зміцнення
педагогічними кадрами: організація навчально-матеріальної бази:
стажування молодих спеціалістів, Поповнення і обладнання кабінетів, заходи для
проходження курсів підвищення зміцнення здоров'я дітей, проведення спортивно-
кваліфікації тощо. оздоровчих заходів, роз'яснення учням правил
дотримання техніки безпеки тощо.
 На основі річного плану директор закладу освіти, його
заступники складають план-календар роботи школи, в якому
визначають дати і осіб, відповідальних за проведення
загальношкільних заходів, засідань педагогічної ради, шкільних
свят та інших. План-календар навчально-виховного закладу
повинен сприяти раціональній організації діяльності
педколективу, не допускати перевантаження вчителів і учнів.

Крім річного плану роботи навчально-виховного закладу,

встановлена ще така система планування:

1. Розклад уроків, шкільних гуртків, спортивних

секцій;
2. Календарні і поурочні плани вчителів, плани виховної роботи класних
керівників, вихователів груп продовженого дня;
3. Плани роботи методичних об'єднань, інших форм методичної роботи,
які працюють на базі школи;
4. План роботи шкільної бібліотеки;
5. План роботи батьківського комітету школи.
Розклад уроків. Правильно складений розклад занять значною
мірою визначає організацію навчально-виховного процесу в школі,
зайнятість педагогів і учнів.
 При складанні розкладу занять потрібно
врахувати такі вимоги:
1. Найвища працездатність школярів протягом тижня у віторок і
середу, а протягом робочого дня — другий, третій і четвертий
уроки, тому саме на цей період потрібно планувати більш складні
предмети.
2. Перший урок, як правило, буває малоефективним, тому що діти
зранку ще не готові до напруженої розумової праці.
3. Більш складні навчальні предмети потрібно чергувати з образотворчим
мистецтвом, музикою, фізкультурою, кресленням
4. Не рекомендується поєднувати в один 5. Навчальні предмети, на вивчення
день навчальні предмети, з яких вимагається яких відведено 2 години в тиждень,
виконання великих за обсягом домашніх потрібно ставити в розклад з інтервалом в
завдань. 2-3 дні.
6. Спарені предмети доцільно планувати у старших класах і тільки з таких предметів, на
яких потрібно виконувати великі за обсягом практичні роботи.
7. Уроки, які читає вчитель у паралельних класах, потрібно ставити в один і той же день.
8. При складанні розкладу потрібно забезпечити 9. Раціонально планувати
рівні можливості вчителям-предметникам для уроки вчителям, які працюють у
проведення занять у навчальних кабінетах. двох змінах.
10. Враховувати пропускну можливість їдальні, майстерень, спортивних залів,
навчальних кабінетів, пришкільних майданчиків.
11. Враховувати розклад телепередач.
 Складає розклад занять заступник директора школи з навчально-
виховної роботи. Деякі особливості є при складанні розкладу занять
для класу-комплекту (клас-комплект — це два чи три класи учнів,
зведені в один, які займаються в одному приміщенні, з одним
учителем і в один і той же час). При складанні розкладу занять у класі-
комплекті треба враховувати можливості навчальних предметів для
організації самостійної роботи на уроці. Можна поєднувати і однакові
навчальні предмети. У цьому випадку вчитель має можливості
проводити однотемніуроки.

У практиці роботи малокомплектної школи склалося два підходи до складання

розкладу занять:
Поєднання уроків різнопредметного змісту Поєднання уроків однопредметного змісту
(українська мова і образотворче мистецтво, (математика і математика, фізкультура і
природознавство і українське читання та ін.). фізкультура, музика і музика).

Якщо в клас-комплект входять першокласники, то в такому випадку доцільно працювати

за системою скорочених уроків.
Особливістю даного розкладу занять є :
1) скорочена тривалість занять (30-40 хв.);
2) перші 1-2 уроки вчитель працює з першим класом, а учні другого класу приходять на 2-3
урок;
3) 3-5-ті уроки вчитель проводить з двома (трьома) класами разом;
4) після 4-5 уроку в учнів першого класу заняття закінчуються, а вчитель проводить заняття
з учнями другого класу;
5) тривалість перерв між уроками 10 хвилин.
 3. Облік роботи загальноосвітнього
навчального закладу
Міністерством освіти України визначено перелік документації, яка є обов'язковою в
загальноосвітньому навчально-виховному закладі.
Її можна поділити на такі групи:

1) планування навчально-виховної роботи закладу освіти;

2) документація особового складу і навчально-педагогічна;
3) фінансово-господарська документація.
Планування навчально-виховної роботи у загальноосвітніх навчально-виховних закладах
здійснюється згідно з методичними вказівками та рекомендаціями Міністерства освіти України
До другої групи документації належить алфавітна книга, особова справа учня, класний
журнал, журнал факультативних занять, журнал групи продовженого дня, журнал обліку роботи
гуртка (об'єднання), книга обліку бланків і видачі атестатів про повну загальну середню освіту,
книга обліку особового складу педагогічних працівників, книга обліку трудових книжок
працівників закладу освіти, журнал обліку пропусків і заміщення уроків учителями, книга
наказів, контрольно-візитаційна книга тощо.
Фінансово-господарська документація: технічний паспорт загальноосвітнього навчально-
виховного закладу, інвентарні списки основних засобів, інвентарна книга бібліотечного фонду,
книга складського обліку матеріалів та інші.
 Алфавітна книга запису учнів ведеться в кожному загальноосвітньому
навчально-виховному закладі. У ній записуються всі учні навчально-
виховного закладу в алфавітному порядку, незалежно від класу, в якому вони
навчаються. Щорічно до неї заносяться відомості про учнів нового прийому.
Для кожної літери відводяться окремі сторінки. Номер запису учня в книзі є
одночасно номером його особової справи.
Вибуття учня оформляється наказом директора із зазначенням причин
вибуття. У алфавітній книзі записується номер і дата наказу, вказується
причина вибуття.
Після використання всіх сторінок алфавітної книжки на ту чи іншу
літеру продовження записів здійснюється в новій книзі в порядку наступних
номерів. Виправлення в книзі підтверджуються підписом директора закладу
і скріплюються печаткою. Термін зберігання алфавітної книги 50 років.

Особова справа учня заводиться з моменту вступу його в навчальний

заклад. До неї заносяться такі дані: загальні відомості про учня, підсумкові
оцінки успішності за кожен клас, записи про нагороди (похвальні листи,
похвальні грамоти, золота або срібна медаль).
Особові справи учнів І-ІV класів ведуть учителі початкових класів, V-XІ
класів — класні керівники. Особова справа має номер, що відповідає
номеру в алфавітній книзі (наприклад, № В/128 означає, що учень записаний
в алфавітній книзі на літеру В під № 128).
При вибутті учня з навчально-виховного закладу особова справа
видається на підставі письмової заяви батькам або особам, що їх заміняють.
Після закінчення учнем навчально-виховного закладу його особова
справа зберігається 5 роки.
 Класний журнал ведеться в кожному навчально-виховному закладі за
формою, затвердженою Міністерством освіти. Встановлені два види
класних журналів: для І-ІV і V-XІ (XІІ) класів. Відповідні записи в них
роблять вчителі початкових класів, класні керівники

Облік індивідуальних і групових занять, які проводяться з

учнями згідно з навчальним планом, а також заняття з правил
безпечної поведінки на вулицях і дорогах, з питань протипожежної
безпеки, цивільної оборони, санітарії і гігієни записуються на вільних
сторінках журналу.
Графи розділу «Загальні відомості про учнів» класний керівник
заповнює на підставі документальних даних про учнів протягом
перших 10 днів навчального року і систематично протягом року
вносить в цей розділ відповідні записи в зв'язку з прибуттям або
вибуттям учнів.
У графі «Рішення педагогічної ради» записуються рішення про
наслідки успішності учнів: «Переведено до наступного класу»,
«Призначено повторні екзамени з предметів ...», «Видано свідоцтво
про закінчення школи», «Видано атестат про середню освіту.
Нагороджено золотою медаллю». При цьому зазначається дата і
номер педагогічної ради.
Класний журнал розрахований на один навчальний рік. Контроль за веденням та
зберіганням його здійснюють директор. Свої зауваження вони записують на спеціальній
сторінці в кінці журналу. Зберігається журнал у справах школи 5 років, а випускних класів
– 10 років.
 Журнал факультативних, додаткових занять та консультацій є основним документом для
обліку даних видів занять. У початкових класах облік додаткових занять, консультацій
здійснюється у класних журналах на спеціально відведених сторінках. Вимоги до ведення записів
у журналі факультативних, додаткових занять та консультацій аналогічні до ведення класних
журналів.

Журнал групи продовженого дня ведеться в усіх загальноосвітніх навчально-виховних

закладах, де є групи продовженого дня. Журнал групи продовженого дня розрахований на один
навчальний рік. Ведення відповідних записів у даному журналі є обов'язковим для кожного
вихователя. Правильність ведення журналу перевіряє директор навчального закладу і заступник
директора з навчально-виховної роботи.

Журнал планування та обліку роботи гуртка розрахований на один

навчальний рік і ведеться керівником гуртка.
 Книга обліку бланків і видачі атестатів про повну
загальну середню освіту. Книга повинна бути
пронумерована, прошнурована і скріплена підписами
завідуючого відділом освіти районної
держадміністрації, інспектора і гербовою печаткою.
У книзі зазначається кількість отриманих і виданих
атестатів про повну загальну освіту (із зазначенням їх
номерів). Решту чистих і зіпсованих бланків здається у
відділ освіти районної держадміністрації, про що в
книзі робиться відповідний запис і розписується
завідуючий відділом освіти чи інспектор.
Атестати про повну загальну освіту видаються на
Книга обліку бланків і видачі
основі рішення педагогічної ради навчально-виховного
свідоцтв про неповну середню
закладу. В книзі записується дата і номер протоколу.
освіту ведеться аналогічно до книги
Книга обліку похвальних листів і похвальних обліку бланків і видачі атестатів про
грамот ведеться у кожному загальноосвітньому повну загальну середню освіту.
навчально-виховному закладі. Облік похвальних листів У книзі обліку видачі золотих і
«За відмінні успіхи у навчанні», похвальних грамот срібних медалей заносяться
«За особливі успіхи у вивченні окремих предметів» в відомості про видачу золотих і
книзі ведеться окремо. У книзі обліку особового складу срібних медалей.
педагогічних працівників, записуються всі педагогічні
працівники закладу, відмічаються результати атестації Усі ці книги зберігаються
вчителів (вказується дата і номер рішення атестаційної
в справах закладу 75 років.
комісії).
 Книга протоколів педагогічної ради. Вона ведеться в усіх навчально-виховних закладах, де є педагогічна рада.
У ній фіксуються всі питання, які розглядаються на засіданні педагогічної ради, а також прийняті рішення.
Книга обліку трудових книжок працівників загальноосвітнього навчально-виховного закладу ведеться у
всіх закладах. Трудові книжки зберігаються у директора закладу. Зберігається дана книга у справах закладу 50
років.
Журнал обліку пропусків і заміщення уроків вчителями (зберігається 5 років) ведеться заступником
директора загальноосвітнього навчально-виховного закладу з навчально-виховної роботи.
Книга наказів ведеться в тих загальноосвітніх навчально-виховних закладах, де є не менше 3-х працівників. У
ній записуються накази і розпорядження з питань навчально-виховного процесу, про розподіл посадових обов'язків
між керівництвом закладу, педагогічного навантаження вчителів, про рух учителів і учнів. Книга наказів
зберігається у справах закладу 50 років.
У контрольно-візитаційну книгу (зберігається 10 років) заносяться зауваження і пропозиції осіб, що
перевіряли роботу загальноосвітнього навчально-виховного закладу. У записах вказується їх прізвища та ініціали
й посада, дата.
Книга запису наслідків внутрішньошкільного контролю (зберігається 3 роки). Її ведуть директор
навчально-виховного закладу та його заступники з навчально-виховної роботи (кожен окремо). У ній
записують результати внутрішньошкільного контролю.
В інвентарній книзі бібліотечного фонду навчально-виховного закладу враховується
вся наявна в даному закладі література. Зберігається книга до ліквідації бібліотеки.
 4. Зміст внутрішньошкільного контролю, вимоги до
нього. Види і методи внутрішньошкільного контролю

Внутрішньошкільний контроль — це глибоке і

всестороннє вивчення і аналіз навчально-виховного
процесу в загальноосвітньому навчально-виховному
закладі і координація на основі цього всіх відносин в
колективі.
У зміст внутрішньошкільного контролю входить контроль
за виконанням всеобучу, станом викладання навчальних
предметів, якістю знань, умінь і навичок учнів, виконанням
навчальних планів і програм, покласною і позашкільною
виховною роботою, організацією методичної роботи, веденням
шкільної документації, виконанням наказів, розпоряджень,
доручень.

Результативність внутрішньошкільного контролю значною мірою залежить від

дотримання певних вимог. Це плановість, систематичність і оперативність, диференційований
підхід у ході контролю, об'єктивність, дієвість контролю, гласність його результатів.
Знаючи зміст внутрішньошкільного контролю і вимоги до нього, керівництво
загальноосвітнім навчально-виховним закладом повинно визначити, які види і методи
внутрішньошкільного контролю доцільно використати при перевірці того чи іншого об'єкту.
 Єдиної класифікації видів внутрішньошкільного контролю немає.
У практиці роботи загальноосвітніх навчально-виховних закладів
найбільш поширеними є такі види контролю:
Оглядовий Попередній Персональний Тематичний Фронтальний
Класно-узагальнюючий
У цій класифікації немає єдиної основи, тому що оглядовий і попередній — класифікація за
часом проведення, тематичний і фронтальний — за змістом, класно-узагальнюючий — за об'єктом і
за змістом.
Оглядовий контроль передбачає ознайомлення за короткий період зі станом
справ у навчально-виховному закладі (з професійним рівнем учителів, з роботою
над загальноосвітньою проблемою та ін.). Він використовується на початку та в
кінці навчального року. Завдання оглядового контролю полягає у виявленні нового,
передового в практиці роботи вчителів, а також тих труднощів, з якими
зустрічаються окремі педагоги, і вироблення заходів для надання їм практичної
допомоги.

Попередній контроль спрямований на попередження можливих помилок вчителя в підготовці та проведенні

уроку, виховного заходу, занять гуртка, вивченні окремих тем, розділів навчальної програми. Ця форма
контролю використовується в роботі з молодими та малодосвідченими вчителями. Перед вивченням складної
теми керівник навчально-виховного закладу рекомендує молодим вчителям, які вперше викладають дану тему,
попередньо поурочно розробити її, обговорити усе з керівником методичного об'єднання.

Персональний контроль застосовується для надання допомоги окремим педагогам, зокрема молодим і
малодосвідченим вчителям, а також вчителям, які одержали рекомендації за наслідками атестації. Такий вид
контролю дає можливість виявити недоліки в роботі вчителя і надати йому необхідну методичну допомогу. це
не одноразова дія. Керівник закладу вказує термін для виправлення недоліків.
 Тематичний контроль — це контроль за розв'язанням окремих
педагогічних проблем. Він може переслідувати різну мету: контроль
за станом викладання окремих навчальних предметів, за формуванням
національної свідомості учнів, розвитком пізнавальної самостійності
школярів тощо. Тематичний контроль передбачений в річному плані
роботи загальноосвітнього навчально-виховного закладу. Результати
цього контролю обговорюються на педагогічній раді.

Фронтальний контроль використовується для перевірки в повному обсязі всієї системи роботи
вчителя, групи вчителів. Він охоплює перевірку таких питань, як планування навчального матеріалу
(календарне і поурочне), виховної роботи з класом, роботи гуртка, проведення уроків, позакласних заходів
тощо. Тривалість фронтального контролю — 2-3 тижні. Аналіз його результатів може проводитися у
вигляді бесіди з учителем, розглядатися на засіданні предметного методичного об'єднання вчителів.
Класно-узагальнюючий контроль передбачає вивчення впливу різних учителів на учнів одного класу.
Керівник закладу освіти або його заступник з навчально-виховної роботи протягом кількох днів відвідує
всі уроки в одному класі. Такий контроль, як правило, здійснюється в слабших класах. Мета його —
вивчити причини відставання учнів у навчанні, низької дисципліни. Такими причинами можуть бути
відсутність єдиних вимог зі сторони вчителів, що викладають навчальні предмети в даному класі,
перевантаження учнів домашніми завданнями,
Методи внутрішньошкільного контролю:
Усна перевірка;

Метод письмової перевірки;

Методи спостереження навчальних і виховних занять.

 5. Організація внутрішньошкільного
контролю в загальноосвітньому
навчальному закладі
Структура організації внутрішньошкільного контролю складається з
таких етапів:
1) визначення мети і об'єкта
контролю;
Контроль за станом викладання
навчальних предметів. Мета такого
2) складання плану перевірки;
контролю — це підвищення якості
викладання вчителем навчальних
3) вибір видів і методів контролю; предметів і якості знань, умінь і
навичок та вихованості учнів. У
4) констатування фактичного річному плані роботи
стану справ; загальноосвітнього навчально-
виховного закладу вказано перелік
5) об'єктивна оцінка цього стану; навчальних дисциплін, стан
викладання яких планується вивчати,
6) висновки, що випливають з а також строки вивчення, хто буде
оцінки даного стану; вивчати і в якій формі будуть
7) рекомендації щодо підвищення заслуховуватися результати
ефективності процесу контролю
8) повторний контроль за
виконанням рекомендацій.
 У ході перевірки стану викладання навчального предмету вивчаються
такі питання:
• якість та ефективність уроків учителя; якість знань, умінь і навичок учнів;

• виконання вчителем навчальних планів і програм;

• організація позакласної роботи з предмета;

• участь учителя в різних формах методичної роботи.

У процесі спостереження уроків перевіряючий звертає увагу на такі

питання:
— знання вчителем фактичного матеріалу;
— доцільність вибору методів і прийомів
навчання;
— способи активізації і стимулювання
пізнавальної діяльності учнів;
— питома вага самостійних і творчих завдань
на уроці;
— дотримання принципів навчання;
— виховання інтересу до предмета;
— щільність уроку, раціональне використання
часу;
— забезпечення міжпредметних зв'язків у
процесі реалізації дидактичної мети уроку;
— якість засвоєння учнями навчального
матеріалу на уроці;
— обсяг і характер домашніх завдань;
— психологічний мікроклімат на уроці.
 Контроль за якістю знань, умінь і навичок учнів
передбачає такі завдання:
1) виявлення фактичного рівня знань, умінь і навичок учнів
та відповідність їх програмним вимогам;
Контроль за 2) з'ясування причин низької успішності учнів класу або
організацією позакласної окремих учнів;
роботи з предмета 3) вивчення системи роботи вчителя з відстаючими учнями з
передбачає перевірку метою попередження недоліків та ліквідації прогалин у
знаннях, а також системи роботи з обдарованими учнями;
виконання плану роботи
3) надання методичної допомоги вчителеві щодо
предметного гуртка, підвищення якості знань, умінь і навичок учнів,
спостереження і аналіз удосконалення форм і методів роботи з відстаючими, а також з
навчальних занять, якість творчо обдарованими учнями.
відвідування гуртка учнями, Основними методами контролю є спостереження уроків,
результативність його усне опитування учнів за раніше складеними питаннями,
роботи, а також врахування опитування учнів у кінці уроку (5-7 хв.), короткочасні
письмові роботи. Результати контролю за якістю знань,
участі учителя в організації
умінь і навичок учнів обговорюються на засіданні
та проведенні учнівських педагогічною ради школи, методичного об'єднання,
олімпіад з предмета, днів оформляються наказом по школі.
або тижнів, вечорів з даної
навчальної дисципліни та Контроль за веденням шкільної документації. У систему
інших заходів. контролю за веденням шкільної документації входить
перевірка класних журналів, зошитів, щоденників учнів,
журналів груп продовженого дня, факультативних занять,
предметних гуртків.
 6. Атестація педагогічних працівників
Атестація педагогічних працівників проводиться з метою
активізації творчої професійної діяльності, стимулювання фахової та
загальної освіти педагогічних працівників, посилення мотивації
якісної праці, підвищення професійної відповідальності за результати
навчання і виховання.
Атестації підлягають: Атестації не підлягають:
1) педагогічні працівники з 1) молоді спеціалісти, стаж роботи
вищою освітою; яких менший 3 років;
2) педагогічні працівники з середньою спеціальною 2) вчителі, які перебувають на
тривалому лікуванні;
та загальною середньою освітою.
Періодичність проведення чергової атестації — один раз у 5 років. У випадку відмови
педагогічного працівника проходити чергову атестацію йому встановлюється кваліфікаційна
категорія на ступінь нижча від попередньої.
Атестація педагогічних працівників проводиться атестаційними комісіями. Атестаційна комісія
складається з голови (керівника закладу, органу освіти), його заступника (члена профспілки),
секретаря, членів комісії (найбільш досвідчені педагоги, заступник керівника закладу, органу
освіти).
У випадку, коли педагогічні працівники, які атестуються, не претендують на підвищення
кваліфікаційної категорії і з боку адміністрації установи не мають претензій до своєї роботи,
атестаційна комісія може підтвердити встановлену їм кваліфікаційну категорію.
 Порядок проведення атестації такий.
У вересні керівник навчально-виховного закладу, органу
освіти визначає педагогічних працівників, які в поточному
році будуть проходити атестацію. До 30 вересня
утворюється атестаційна комісія, яка розглядає заяви від
педагогічних працівників про бажання пройти атестацію та
подання адміністрації установи, органу освіти про
позачергову атестацію педагогічних працівників, що
знизили рівень навчально-виховної роботи, і затверджує
графік проведення атестації.
У квітні атестаційна комісія на своєму засіданні розглядає атестаційні
матеріали і приймає рішення:

1) відповідає посаді, яку посідає; За рішенням атестаційної

комісії педагогічним
2) відповідає посаді, яку посідає, за умови працівникам встановлюються
виконання певних рекомендацій; такі кваліфікаційні категорії:
«спеціаліст вищої категорії»,
3) не відповідає посаді, яку посідає;
«спеціаліст І категорії», «спеціаліст
ІІ категорії», «спеціаліст», можуть
присвоюватися педагогічні
4) підтверджує (не підтверджує) відповідну звання «старший вчитель»,
кваліфікаційну категорію;
«вчитель-методист», «вихователь-
методист», «педагог-організатор-
5) присвоює відповідне звання, категорію. методист» і інші.
 7. Особливості керівництва навчально-
виховною роботою в початковій школі
Специфіка керівництва початковою школою
зумовлена такими чинниками, як:
мала чисельність педагогічного і учнівського колективу;
віддаленість від відділів освіти і методичних служб, від
великих педагогічних колективів;
недостатня матеріальна база та забезпеченість
методичними рекомендаціями.
Якщо в повній загальноосвітній школі керівництво її діяльністю здійснюють директор та його
заступники, то в початковій школі — тільки директор. Він визначає основні напрямки роботи
школи і погоджує їх з кожним членом колективу.
У початковій школі можливості директора в здійсненні внутрішньошкільного контролю
обмежені, оскільки він як учитель зайнятий своїми уроками. З метою вивільнення часу директор
школи може почати уроки в своєму класі на годину пізніше, тоді він матиме змогу відвідати
перший урок в одного з учителів.
Можливий і такий варіант, коли протягом тижня учні одного класу за згодою батьків
навчаються в другу зміну. Директор школи в такому випадку має можливість відвідати систему
уроків учителя.
Оскільки педагогічний колектив початкової школи невеликий, то до організації виховної
роботи директор може залучати батьків учнів, громадськість.
 8. Навчально-матеріальна база школи
Однією з умов підвищення рівня навчання і виховання
учнів є наявність необхідної навчально-матеріальної бази
школи.
Для проведення навчальних занять у загальноосвітніх
навчально-виховних закладах обладнуються навчальні кабінети
для учнів І-ІV класів, робочі кабінети для початкових класів.
Кабінети навчальних предметів повинні бути забезпечені
необхідним навчальним обладнанням, комплектом необхідних
технічних засобів навчання, в них потрібно створити
фільмотеки, діатеки, фототеки, відеотеки

Робочі місця для учнів обладнуються двомісними партами або учнівськими столами і
кріслами з урахуванням антропометричних особливостей учнів, з дотриманням правил
техніки безпеки, а також вимог естетики.
Відстань від класної дошки до першого ряду парт (столів) повинна бути 160-200 см, а між
першим рядом і столом учителя — 50 см. Відстань між останнім рядом і задньою стіною,
між партами (столами) і зовнішньою стіною — 50-60 см, між рядами парт — 60-70 см.
Площа класних кімнат у сучасних типових проектах шкільних приміщень дорівнює 50 м2
(по 1,25 м2 на учня), висота — 3-3,5 м, а об'єм — 150-175 м3.
При використанні телепередач відстань між першим рядом і екраном повинна бути від 2
до 5,5 м, а при розгляді діафільму — 1,8-2,4 м, а останнього ряду — 4-6 м (причому ширина
екрану становить 1,2-1,4 м).
 Класна дошка повинна бути темно-зеленого або темно-
коричневого кольору, відстань від підлоги до нижнього краю
дошки повинна бути 70-80 см для учнів початкових класів, 80-90
см — для V-XІ класів.

Колір стін, стелі, підлоги, вікон, дверей класної кімнати значною

мірою впливає на працездатність учнів. Підлога повинна бути не дуже
темною, матовою. Стелю білять вапном. У білий колір фарбують двері,
вікна, підвіконня. Стіни фарбують у теплі тони (світло-жовтий, оранжевий),
якщо вікна класної кімнати виходять на північ, і в холодні (світло-зелений,
світло-голубий, світло-сірий), якщо вікна виходять на південь.
У тих класних кімнатах, вікна яких виходять на південь і південний
захід, для захисту від яскравих сонячних променів доцільно
використовувати світлі штори. Не рекомендується ставити на підвіконня
кімнатні квіти, захаращувати класну кімнату стендами.
На робочому місці в класній кімнаті повинна бути забезпечена
нормальна освітленість: 48 Вт/м2 від лампи розжарювання, 20 Вт/м2 від
люмінесцентних ламп.
У класних кімнатах для учнів І-ІV класів, а також у навчальних кабінетах
розміщують умивальники.
Вішалки для верхнього одягу учнів розміщують у спеціальному
приміщенні, а для учнів початкових класів можуть обладнувати шафи для
одягу в класних кімнатах.
Шкільні бібліотеки розміщують в ізольованих приміщеннях, що
відповідають санітарно-гігієнічним умовам. До складу бібліотечних
приміщень входить книгосховище, абонемент, читальний зал. Оснащуються
вони типовим бібліотечним обладнанням і предметами бібліотечної
техніки.