Лабораторна робота № 2

НЕЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ МЕТОДИ ПСИХОЛОГІЧНОГО

ДОСЛІДЖЕННЯ

Мета: побудувати дослідницьку програму та розробити протокол

спостереження; оволодіти загальною послідовністю дій у спостереженні за
типами поведінки студентів (за методикою спостереження Р. Бейлза).

ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ
Спостереження – метод безпосереднього дослідження реальності,
спрямований на ідентифікацію, найменування, порівняння, опис та
класифікацію окремих явищ та їх сукупності. Предметом спостереження як
правило виступають поведінка, вербальна та невербальна активність, емоційна
сфера та інші аспекти психічного, які піддаються безпосередньому вивченню.
Процедура спостереження:
1. Підготовчий етап.
Формулювання дослідницької проблеми, предмета та об’єкта
спостереження, мети та орієнтовних завдань спостереження, пошук бази
спостереження, розробка дослідницької програми (деталізованої схеми
спостереження, із зазначенням усіх необхідних етапів, матеріалів та процедур,
яка оформлюється у вигляді наукового документу).
Слід розрізняти «об’єкт дослідження» як його науковий контекст і
«об’єкт спостереження» як особу (вибірку), за якою спостерігають.
Використання поняття «об’єкт» стосовно людей в такому контексті цілком
коректно.
2. Етап проведення спостереження.
На цьому етапі отримується емпіричний матеріал, ведеться протокол
спостереження (додатковий дослідницький документ, в якому фіксуються
показники за усіма параметрами спостереження з метою їх подальшого
аналізу).
3. Етап обробки та інтерпретації результатів.
На цьому етапі здійснюється якісний та кількісний аналіз результатів, їх
узагальнення, розробляються різноманітні пояснювальні схеми, типології та
класифікації, інтерпретуються отримані результати.
 Таблиця 1
Класифікація видів психологічного спостереження
КРИТЕРІЙ: • Вільне спостереження (нерегульоване, нецілеспрямоване) — мінімум
особливості обмежень стосовно предмета та організаційних процедур.
організації • Цілеспрямоване спостереження — стандартизовані вимоги щодо
мети, предмету спостереження, особливостей організації.
КРИТЕРІЙ: • Систематичне спостереження — високий рівень структурування та
рівень узагальнення одиниць спостереження; наявність системи категорій —
узагальненості параметрів спостереження.
одиниць • Несистематичне спостереження — низький рівень систематизації
дослідження одиниць спостереження, вибірковість параметрів спостереження.
КРИТЕРІЙ: • Зовнішнє спостереження — спостерігач не взаємодіє з предметом
позиція спостереження, реєструє його прояви зі сторони.
спостерігача • Включене спостереження — спостерігач безпосередньо
включений у коло осіб, за поведінковими проявами яких
спостерігає.
КРИТЕРІЙ: • Приховане спостереження (етологічний підхід) — спостерігач не
спосіб повідомляє учасникам про процедуру спостереження.
спостереження • Відкрите спостереження (етнологічний) — спостерігач повідомляє
учасникам про процедуру спостереження.
КРИТЕРІЙ: • Польове спостереження — проводиться в умовах, звичайних для
місце життя та діяльності учасників.
проведення • Лабораторне спостереження — проводиться в умовах лабораторії.
КРИТЕРІЙ: • Лонгітюдне спостереження — тривале спостереження (до
хронологія кількох років) з одними і тими учасниками.
організації • Періодичне спостереження — спостереження протягом
чітко заданих проміжків часу з неодноразовими повторними зрізами.
• Одноразове спостереження — опис окремого випадку.
КРИТЕРІЙ: спосіб • Стандартизоване спостереження — цілеспрямоване спостереження,
звіту спостерігача звіт готується за стандартизованою формою з описом усіх можливих
параметрів.
• Нестандартизоване спостереження — спостереження,
яке може бути цілеспрямованим, однак не мати чітких параметрів.

ХІД РОБОТИ

Практичні завдання:
1. Уявіть собі, що ви починаєте дослідження з використанням методу
спостереження і повинні розробити чіткі операціональні визначення видів
поведінки, які будете спостерігати. Для кожної з таких гіпотез дайте
операціоналізоване визначення поведінкових актів, які будуть фіксуватися, і
опишіть, як би ви провели дослідження (тобто, де ви будете його проводити,
чи будете ви певним чином впливати на спостережувані умови і т. д.).

1. Чоловіки при розмові перебивають жінок частіше, ніж жінки чоловіків.

2. Коли діти самостійно організовують гру, то більш старші об'єднуються в
групи, а молодші діти вважають за краще гратися поодинці.
 3. Більшість студентів університету у бібліотеці насправді вчаться менше
половини того часу, який проводять там.
4. Пари обмінюються поглядами частіше до заміжжя, ніж після нього.
5. Собаки агресивніші на своїй території, ніж за її межами
Далі вибираєте одне із завдання … або завдання 2 або завдання 3, в залежності
за якою схемою хочете проводити спостереження. (або завдання 2 схема
В. Горбунової, або завдання 3 схема Р. Бейлза)

2. Побудова дослідницької програми спостереження

Студенти працюють індивідуально під наглядом викладача. Перед
початком роботи студентам подається інструкція: «Вам будуть запропоновані
орієнтовні теми. На їх основі побудуйте дослідницьку програму спостереження
за схемою, запропонованою В. Горбуновою.
Орієнтовні теми дослідницької програми:
1) спостереження за переважаючим типом запам’ятовування;
2) спостереження за мірою імпульсивності;
3) спостереження за емоційним мікрокліматом у групі;
4) спостереження за тенденцією членів групи до домінантності чи
підкорення;
5) спостереження за мірою прояву конфліктності членів групи;
6) спостереження за схильністю до певного виду агресивності;
7) спостереження за тенденцією до конформності;
8) спостереження за специфікою мисленнєвої діяльності;
9) спостереження за зовнішніми ознаками рівня згуртованості групи;
10) спостереження за особливостями сприймання.

Таблиця 1
Орієнтовна структура дослідницької програми

Етап роботи Проблема: Спостереження за уважністю студентів протягом

навчального дня
Вибір об’єкта (вибірки) та Предмет: уважність студентів на лекціях; об’єкт: група
предмета спостереження студентів
Вибір параметрів Параметри та кодування: кількість перепитувань (число),
спостереження, системи їх кількість відволікань (число), відсторонений (ВВ) /
кодування, способів зацікавлений вигляд (ЗВ). Реєстрація – безпосереднє
реєстрації спостереження
Вибір часової тривалості Тривалість – 4 пари по 80 хвилин
Вибір технічних засобів Протокол, ручка
Вибір контрольованих В ході спостереження студенти навчаються у одній
параметрів аудиторії, яка постійно провітрюється; матеріал має однаковий
рівень складності та цікавості

Протокол спостереження
 Проблема: спостереження за проявами вольового зусилля учнями
протягом навчального дня.
Предмет: вольове зусилля на уроках.
Об’єкт: група учнів 1-го класу у кількості 30 осіб.
Параметри та кодування: кількість перепитувань (число), кількість
відволікань (число), відсторонений (ВВ) / зацікавлений вигляд (ЗВ).
Реєстрація – безпосереднє спостереження
Тривалість – 4 уроки по 35 хвилин
Технічні засоби: протокол, ручка
Контрольовані параметри: в ході спостереження учні навчаються у одній
аудиторії, яка постійно провітрюється; матеріал має однаковий рівень
складності та цікавості.
Таблиця 3
Прояви вольового зусилля під час уроків

Учасники Параметри спостереження

спостереження вигляд кількість відволікань кількість перепитувань
І ІІ ІІІ IV І ІІ ІІІ IV І ІІ ІІІ IV
1. Олексій ЗВ ЗВ ЗВ НЗ 3 8 4 2 2 2 3 7
С.
2. ….

Обробка та інтерпретація результатів:

1) якісний та кількісний аналіз результатів;
2) узагальнення результатів;
3) пояснювальні схеми, типології, класифікації;
4) інтерпретація отриманих даних.

3. Спостереження за типами поведінки студентів (за

методикою спостереження р. Бейлза)
Методика спостереження Р. Бейлза є класичним і найбільш відомим
варіантом спостереження в соціальній психології. Її особливістю є те, що
спостереження ведеться за групою в цілому і дозволяє реєструвати різні види
взаємодій в групі за єдиним планом.
Згідно Р. Бейлза, взаємодія (інтеракція) в групі відбувається тоді, коли
індивід здійснює будь-яку дію (акт), що служить стимулом для іншого індивіда.
Процес взаємодії описується за допомогою 12 категорій, які
відображають основні взаємини і групові процеси в чотирьох областях –
позитивні емоції, негативні емоції, постановка проблеми, вирішення проблеми
(див. рис. 1).
При виконанні деякої загальної задачі діяльність групи, на думку
Р. Бейлза, розвивається як послідовність фаз:
a) орієнтування членів групи в загальному завданні (обмін інформації);
b) оцінка ходу виконання завдання членами групи (оцінювання думок);
c) контроль (спроба членів групи впливати одне на одного);
d) знаходження групового рішення;
e) ослаблення міжособистісних і внутрішньоособистісних напруг;
f) прояв солідарності (або розколу між ними).
 Рис. 1. Система категорій Р. Бейлза

Умовні позначки у системі категорій Р. Бейлза:

А – область позитивних емоцій;
В, С – області постановки і вирішення задачі;
D – область негативних емоцій.

Ключ зв’язку технологій:

a – проблеми орієнтації;
b – проблеми оцінювання думок;
c – проблеми контролю;
d – проблеми знаходження рішення;
e – проблеми подолання напруженості;
f – проблеми інтеграції.

Основою підведення спостережуваного акту під ту чи іншу категорію

служить зміст висловлювання учасника, його інтонаційні характеристики,
міміка і звернення до інших учасників, а також взаємозв'язок висловлювання з
попередніми.
 Приклад підведення під категорію. Учасник 1: «Цікаво, ми маємо одні і ті
ж факти?» (Просить висловити думку). «Мабуть, нам слід з’ясувати це
питання» (висловлює думку). Учасник 2. «Так» (погоджується). «Ми зможемо
заповнити прогалини в наявній у нас інформації» (висловлює думку, оцінку).
«Нехай всі по черзі повідомлять наявні у них дані» (висловлює пропозицію,
оцінку).

Робоча група складається з спостерігача, протоколіста та 5-7

досліджуваних, які почергово міняються ролями. Протягом 20 хв. досліджувані
дискутують на задану тему.
Орієнтовні теми для дискусії:
1) Актуальні проблеми навчання у сучасній вищій школі.
2) Навіщо гендерна рівність потрібна чоловікам і жінкам.
3) Підвищення стипендій не сприяє поліпшенню успішності студентів.
4) Евтаназія – за і проти.
5) Чи замінить електронна друковану книгу.

Спостереження може вестися з двома часовими позначками, які

поділяють весь процес на три рівних проміжки для перевірки закономірностей,
встановлених Р. Бейлз. Протоколіст заповнює протокол спостереження.

ПРОТОКОЛ СПОСТЕРЕЖЕННЯ №
Дата Група Спостерігач

№ Учасник № категорій Примітка

1.
2.
3.
…

Обробка результатів спостереження. За матеріалами протоколів

спостереження складається підсумкова матриця представленості категорій.
Якщо вводилися часові мітки, то матриці заповнюються окремо для кожного
етапу (проміжку) дискусії.
 Зразок підсумкової матриці

№ категорій Загальна Відносна

№ Учасник 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
активність активність
1. Іванов
2. Петров
…

n Ім’я….
Сума 100%

В аналізі порівнюється частота висловлювань в кожній з областей в

дискусії в цілому і на окремих її етапах, перевіряються гіпотези Р. Бейлза про
послідовність фаз групового процесу і т.д.

ЛІТЕРАТУРА:
1. Бондарчук О. І. Експериментальна психологія : курс лекцій
К. : МАУП, 2003. – 120 с.
2. Галян О. І. Експериментальна психологія : навч. посіб. К. :
Академвидав, 2012. – 400 с.
3. Максименко С. Д. Експериментальна психологія : підручник. К. :
Центр учбової літератури, 2008. – 360с.