Professional Documents
Culture Documents
Пр. 1.
Пр. 1.
ДІЯЛЬНІСТЬ
Діяльність людини - це свідома активність, яка виявляється в системі доцільних
дій, спрямованих на досягнення поставленої мети. Власне свідомий характер людської
діяльності виявляється в її плануванні, передбаченні результатів, регуляції дій, прагненні
до її вдосконалення, доборі найкращих та найефективніших засобів, використання
досягнень науки тощо.
ДІЯЛЬНІСТЬ - це внутрішня і зовнішня активність людини, яка спрямована на
особистісні зміни, трансформація предметів та явищ залежно від потреб людини, а також
створення нових.Діяльність є цілеспрямованим процесом взаємодії людини з
навколишнім світом. У ній людина реалізує своє ставлення до світу, людей, предметів,
явищ і до самої себе. У діяльності ніби "зливається" людська індивідуальність, її сутність і
об'єктивний світ. Дієвість механізму такої взаємодії розкривається у виявленні
функціонального^призначення кожного структурного елемента діяльності, що у своїй
сукупності характеризують діяльність як систему. Традиційно виокремлюють два рівні
психологічної структури діяльності: мікроструктуру (рис.171) й макроструктуру.
МІКРОСТРУКТУРА ДІЯЛЬНОСТІ: мотив - ціль - спосіб, засіб - результат.
У МАКРОСТРУКТУРІ ДІЯЛЬНОСТІ можна виокремити 4 основні блоки:
спонукально-ціннісний (мотиви, цілі);
прогностично-проективний (прогнозування, вибір, планування);
виконавчо-реалізуючий (способи, засоби, результат);
оцінно-порівняльний (аналіз, виявлення неузгодженості в результатах і
процесі їхнього досягнення).
Системоутворювальним чинником діяльності є мотив. При цьому, як правило,
діяльність полімотивована, тобто її спонукає багато мотивів, їхня ієрархія. Провідні
мотиви здебільшого визначають спрямованість діяльності. Однак у певних ситуаціях на
неї можуть впливати мотиви, які не мали спочатку спонукальної сили. Діяльність є
сукупністю дій, кожна з яких має свою мету. Отже, мета є системоутворювальним
чинником дії. Дія є одиницею аналізу діяльності, тому що містить усі її ознаки, а отже,
містить акт свідомості - постановку та утримання мети, спрямованість поведінки.
Діяльність є системною якістю сукупності дій. Аналіз діяльності відбувається через аналіз
її дій. Діючи, людина відчуває зворотний вплив з боку предмета діяльності, ситуації,
здобутих результатів. Вони мають формуючий характер, розвиваючи саму особистість.
Мета- це те, чого прагне досягнути людина, задля чого вона працює, долаючи
труднощі й перешкоди, чого хоче досягти у своїй діяльності. Отже, без мети не може бути
свідомої діяльності.
Мотив— це внутрішня рушійна сила, яка спонукає людину до діяльності. Мотиви
діяльності та поведінки людини генетично пов'язані з її органічними й культурними
потребами. Потреби породжують інтереси, тобто спрямованість особистості на певні
об'єкти з метою пізнати їх, оволодіти ними. Спонуками до діяльності є різні матеріальні
потреби (в їжі, одязі, житлі) та соціокультурні (пізнавальні, суспільно-політичні,
естетичні). Мотивація діяльності буває близька (здійснити бажане найближчим часом),
віддалена (здійснення бажаного планують на тривалий час) та далека (здійснити бажане
через десятки років). Розрізняють мотиви також за рівнем усвідомлення. Бувають яскраво
й чітко усвідомлювані мотиви: обов'язки перед колективом, відповідальність,
дисциплінованість тощо. Але часто діють неусвідомлювані спонуки, наприклад, звички,
упереджене ставлення до певних фактів життя, людей тощо. Однак незалежно від міри
усвідомлення мотиву діяльності він є вирішальним чинником у досягненні поставленої
мети.
Дія– це моторна функція живого організму. Будь – яка конкретна діяльність є
поєднанням певної системи дій. Кожна дія складається із системи рухів., тобто операцій,
підпорядкованих завданню, яке виконується в тих чи інших конкретних умовах. Серед
великої кількості відомих людських дій ( трудові, комунікативні, соціальні та ін.)
найбільш розповсюдженими є предметні дії, які спрямовані на зміну стану чи
властивостей предмету. Їх аналіз показує, що, не дивлячись на зовнішню різноманітність,
всі вони, як правило, складаються в основному з трьох простих елементів – взяти,
перемістити і відпустити в поєднанні з допоміжними рухами корпусу тіла, ніг і голови. В
різних видах рухів ці елементи розрізняються особливістю поєднання, траєкторією,
силою, швидкістю, амплітудою і тим, якими частинами тіла вони виконуються.
Вправа «Самоаналіз»
Цілі:
– аналіз сильних і слабких якостей власного особистістнопрофесійного потенціалу,
можливостей та викликів майбутньої професійної діяльності;
– переконання учасників у необхідності термінової трансформації у напрямку
збільшення потенціалу конкурентності;
– чітке визначення напрямку змін;
– вироблення нових конкурентоспроможних рішень.
Матеріали: ватман, маркери, зошити, ручки.
Результат цього мозкового штурму логічно обґрунтовує попередні зміни і визначає
цілі розвитку.
Дуже часто недоліки можна перевести у достоїнства, і для того, щоб
розвиватися і бути конкурентоспроможним необхідно переводити свої мінуси в
плюси. Але для того, щоб щось змінити, необхідно чітко уявляти, що саме ми
будемо змінювати і навіщо. Найкращим чином цього можна досягти за допомогою
об’єктивної оцінки конкурентного середовища і наявного власного потенціалу.
Уміння бачити свої сильні сторони, перспективні можливості, а також слабкі
сторони і небезпеки та побудувати у відповідності до них подальшу стратегію
розвитку – одне з найважливіших вмінь ефективного фахівця та керівника. Для
створення стратегії змін дуже ефективним є метод самоаналізу, який саме зараз
ви маєте можливість опанувати. В подальшому ви зможете використовувати його
і в своєму розвиткові, наприклад при обмірковуванні стратегії свого професійного
та кар’єрного зростання.
Інструкція.
Розділіть аркуш паперу на 4 частини.