You are on page 1of 6

ПСИХОЛОГІЧНА ПІДГОТОВКА У ВОЛЕЙБОЛІ

Волейбол ставить високі вимоги до психологічної підготовки


спортсменів. Без цього не можна досягти успіхів у змаганнях.
Психологічна підготовка — рівноцінний компонент усього навчально-
тренувального процесу. її умовно поділяють на загальну психологічну
підготовку та психологічну підготовку до змагання (гри). Завданням
психологічної підготовки є формування дисциплінованості, наполегливості,
завзятості, працелюбності, впевненості в своїх силах, здібності до
максимального вияву своїх можливостей, сміливості, рішучості, волі до
перемоги. Загальна психологічна підготовка волейболістів відбувається в
період спортивного вдосконалення, а не тільки перед майбутніми
змаганнями.
Психологічна підготовка гравця найбільше проявляється в напружених
відповідальних іграх.
Готуючи команду до змагань, враховують такі основні моменти:
1. Бажано звільнити спортсменів напередодні гри від зайвого
навантаження, підтримати їхнє бажання взяти участь у змаганнях і здобути
перемогу.
2. Допомогти гравцям у вирішальний момент сконцентрувати і виявити
свої найкращі якості для досягнення перемоги. Вміло обрана тактика гри,
знання можливостей суперника відіграють важливу роль у досягненні
успіхів.
Наполегливість, витримка й самовладання при подоланні труднощів у
оволодінні складними прийомами техніки й тактики гри, сумлінне
виконання фізичних вправ, єдиноборство з рівним чи сильнішим
суперником загартовують волю й формують характер гравця.
Психологічні якості формуються не тільки під час тренування й
змагань. У процесі виховання враховують особисті інтереси індивідуума,
його смаки, уподобання, характер роботи, навчання тощо.
Група волейболістів тільки тоді стане справжньою командою, здатною
успішно виступати у змаганнях, коли їх об'єднують спільні спортивні
завдання, єдність думок і поглядів на різні життєві питання.
Основні завдання загальної психологічної підготовки волейболіста
наступні:
1. Розвиток морально-вольових якостей особистості спортсмена.
2. Розвиток процесів сприйняття, в тому числі формування та
вдосконалення спеціалізованих видів сприйняття, таких, як «почуття
м'яча», «почуття сітки», «відчуття майданчика», «почуття часу»,
«почуття партнера».
3. Розвиток уваги, зокрема, її обсягу, інтенсивності, стійкості,
розподілу і переключення.
4. Розвиток тактичного мислення, пам'яті, уявлення та уяви, здібності
швидко і правильно оцінювати ігрову ситуацію, приймати ефективне
рішення і контролювати свої дії.
5. Розвиток здібностей керувати своїми емоціями в процесі підготовки
до змагань і в процесі самої гри.

Виховання морально-вольових якостей особистості спортсмена


Дуже важливо в процесі навчально-тренувальної роботи не тільки
підготувати висококваліфікованого спортсмена з точки зору його фізичних
якостей і техніко-тактичних навичок, а й надати позитивний вплив на
розвиток його характеру, вдосконалення світобачення, духовної сфери,
формування почуття колективізму, різнобічних інтересів тощо.
Найважливішим фактором розвитку особистості служить
самовиховання, організація якого повинна спрямовуватися тренером.
Особливості формування морально-вольових якостей особистості
волейболістів і їх прояв знаходяться в тісному зв'язку зі специфікою
волейболу - колективним характером гри.
Вплив колективу великий. Але це залежить від його складу і від того,
які в ньому переважають традиції, які взаємини і зв'язки. Як правило,
колектив благотворно впливає на формування позитивних властивостей
особистості спортсменів. Проте в колективах, де тренери приділяють
недостатню увагу виховній роботі, нерідко виділяються волейболісти, з
непоганими ігровими навичками, але нестійкі в моральному відношенні.
Вони часом роблять негативний вплив на колектив. Слід завжди пам'ятати,
що моральний стан команди знаходиться в прямій залежності від характеру
як ігрових, так і особистісних взаємин всередині команди. Почуття
колективізму, товариські взаємовідносини і допомоги, згуртованість
спортсменів - необхідна умова успішних виступів команди. Тому тренеру по
волейболу особливу увагу слід приділяти питанням міжособистісних
взаємин, комплектування команди
Велике напруження уваги, складність рухових навичок, гостра
змагальна боротьба, ліміт часу і взагалі вся волейбольна діяльність
вимагають від спортсмена великої напруги волі. Вольові якості
волейболістів проявляються в діях, спрямованих на подолання труднощів
визначених специфікою даного виду спорту.
Щоб розвивати ті чи інші вольові якості необхідно враховувати
конкретні ситуації, з якими стикається спортсмен в процесі підготовки
Існує два види труднощів - об'єктивні і суб'єктивні. Об'єктивні
труднощі обумовлені особливостями гри в волейбол, а суб'єктивні -
пов'язані з особливостями особистості спортсмена.

Вольова підготовка - це складний і тривалий процес. Основною і


необхідною умовою розвитку вольових якостей у волейболістів є
систематичне виконання в процесі навчально-тренувальних занять вправ, що
вимагають застосування вольових зусиль.

Основні вольові якості, які повинен мати волейболіст:

- Цілеспрямованість і наполегливість

- Витримка і самовладання;
- Рішучість і сміливість;

- Ініціативність та дисциплінованість

Цілеспрямованість і наполегливість. Ці якості виражаються в ясному


усвідомленні цілей і завдань, що стоять перед волейболістами, в активному і
неухильному прагненні до підвищення спортивної майстерності, в
працьовитість

Витримка і самовладання. Ці якості виражаються в подоланні


негативних емоційних станів (надмірна збудливість, розгубленість,
пригніченість і т.п.) для попередження стомлення.

Рішучість і сміливість. Ці якості виражаються в здібності вчасно


знаходити і приймати обмірковані рішення у відповідальні моменти гри і без
коливань приводити їх у виконання. Сміливо, не боячись прийняти на себе
відповідальність, вступити у двобій. Активно діяти в ім'я досягнення мети в
небезпечних і відповідальних ситуаціях.

Ініціативність і дисциплінованість. Ці якості виражаються в здібності


спортсмена вносити в гру творчість, ініціативу. Гравець, що володіє
ініціативністю, є організатором, веде за собою команду. Дисциплінованість
виражається в умінні підпорядковувати свої дії завданням колективу.

Обов'язкова дисципліна означає не сліпе підпорядкування з примусу, а


добровільне підпорядкування на основі усвідомлення необхідності
виконання свого обов'язку.

Вольові якості нерозривно пов'язані і взаємно обумовлені. Не у всіх


волейболістів вольові якості розвинуті рівномірно. Процес формування цих
якостей не повинен відбуватися стихійно, ними треба керувати. Тому, чим
правильніше буде організовано тренувальний процес і чим краще буде
поставлена виховна робота, тим успішніше будуть формуватися вольові
якості волейболістів.
Більша рухова активність гравців, швидко мінлива ігрова обстановка,
чергування удач і невдач, фізична напруга, крім того, вплив глядачів, що
активно виражають своє відношення до того, що відбувається на
волейбольній площадці, - все це надає право вважати волейбол емоційним
видом спорту. Для процесу гри характерні не тільки яскраво виражені
позитивні й негативні емоційні стани, інтенсивність їхнього переживання,
але й те, що змінність успіху під час гри визначає різку їхню зміну.
Інтенсивність емоційних станів залежить від значимості змагань.
Протягом гри вона неоднакова. Найбільш інтенсивні емоції проявляються у
відповідальні моменти гри, особливо наприкінці партій.
Характер і зміст емоційних станів дуже впливає як на активність
волейболістів у процесі учбово-тренувальних занять, так і на ефективність
ігрових дій. Самовладання й емоційна стійкість допомагають волейболістові
уникати зайвих порушень під час тренувальних занять і змагань, зберігати
потрібну координацію й точність рухів, ясність тактичної думки й тощо.
У психології спорту розроблені спеціальні прийоми, які можуть
застосовуватися з метою:
- зняття або зниження фізичного стомлення й відновлення спортивної
працездатності;
- зняття або зниження нервового стомлення й перевтоми, пов’язаного
з емоційною перенапругою під час тренувальних занять і змагань;
- зняття або зниження несприятливих емоційних станів перед
змаганням і під час гри й заспокоєння при зайвому нервовому
порушенні;
- боротьби з безсонням.
Навчання волейболістів прийомам саморегуляції емоційних станів
вимагає звичайно не менш двох-трьох місяців систематичних занять.
Ефективність застосування прийомів саморегуляції можлива лише в тому
випадку, якщо спортсмен повністю опанував цими прийомами як у процесі
тренувальної, так й у змагальній діяльності.
Питання

1. Що допомагає волейболістові уникати зайвих порушень під час


змагань?
2. Що є завданням психологічної підготовки волейболіста?
3. Назвіть основні умови успішного виступу команди?
4. Що формує характер гравця?
5. В чому проявляються вольові якості волейболістів?
6. Основні завдання загальної психологічної підготовки
волейболістів?
7. Коли найбільш всього проявляється психологічна підготовка
гравця?
8. Від чого залежить моральний стан команди?

You might also like