Варіант 1

КЕЙС МОДЕЛІ РИНКУ ПРАЦІ

(завдання після тексту)
Модель ринку праці США характеризується високою активністю суб’єктів ринку праці, яка ґрунтується на
державній політиці підтримки конкурентного стану економіки та прагненням до індивідуального успіху.

Політика зайнятості на підприємствах орієнтується на високу географічну (територіальну) мобільність

працівників між підприємствами, на прийом вже підготовлених в учбових закладах країни кадрів, на
мінімум витрат підприємства на виробниче навчання. Заробітна плата є результатом індивідуальних і
колективних переговорів, укладання контракту або колективного договору. Важливу роль в колективних
переговорах грають профспілки, більшість яких створюються за галузевим принципом. Як наслідок, рівень
заробітної плата залежить від попиту і пропозиції робочої сили, складності робіт, продуктивності праці,
можливостей підприємства. Страхування на випадок безробіття регулюється федеральними законами і
законами штатів. Федеральний закон встановлює загальні принципи страхування по безробіттю, які потім
деталізуються в законах кожного з штатів. Страхові внески по безробіттю платять підприємці і найняті
робітники, велика частка їх падає на підприємців. Зібрані гроші спрямовуються окремо до федерального
фонду і фондів штатів.

Сукупність відносин з найму працівників, рівня заробітної плати та соціального страхування має назву
зовнішнього (національного) ринку праці, який характеризується відкритістю для всіх учасників.
Комплектація робочих місць здійснюється шляхом набору основної маси робочої сили, підготовленої поза
межами підприємства. Хоча у США переважає зовнішній ринок праці, але існує і внутрішній ринок.
Внутрішній (внутрішньофірмовий) ринок праці характеризується закритістю, слабкою конкуренцією. Рух
робочої сили здійснюється в основному у рамках фірми, тобто перехід (переведення) робочої сили з одного
робочого місця на інше, оволодіння суміжними

спеціальностями. Підготовка персоналу здійснюється усередині підприємства і підпорядкована меті і цілям

конкретного підприємства. Внутрішньофірмові ринки відокремлені один від одного. На їх діяльності
позначається характер виробництва і внутрішній розпорядок роботи. Тому кадри тієї або іншої фірми мають
незначну конкурентоспроможність на зовнішньому ринку. Внутрішній ринок вирішує два головних
завдання: забезпечення процесу оволодіння специфічними знань і навичками та внутрішньофірмовим
досвідом; запобігання витоку одержаних знань і досвіду за межі фірми.

Наприклад, принципу довічної гарантії зайнятості дотримується найбільша компанія ІВМ. Для реалізації
цього принципу, компанія здійснює політику безперервного збільшення розміру фондів соціального
розвитку, надає працівникам численні пільги і заохочення. Проте, для США переважаючим залишається
зовнішній ринок.

Завдання
1. Назвіть переваги та недоліки американської моделі ринку праці.

Американська модель ринку праці характеризується регулюванням трудових відносин на основі

суворої класифікації посад, чітких меж кожного змісту роботи та професійної мобільності. При
цьому розподіл робіт базується на класифікації міждисциплінарних спеціальностей та відповідних
робіт цих спеціальностей. Політика компанії щодо зайнятості також дуже особлива. Тому у разі
скорочення виробництва компанії швидше звільнять працівників, ніж скоротять робочий день або
перемістять працівників усередині своїх компаній, як у моделі внутрішнього ринку праці. Заробітна
плата визначається шляхом класифікації робіт за їх складністю, а підвищення по службі часто
пов’язане з переходом на іншу роботу, а не з підвищенням професійної кваліфікації. Підприємство
 менше уваги приділяє професійному навчанню працівників. Організація профспілок ґрунтується на
галузевих і професійних ознаках.

Американська модель спирається на певні ідеали, насамперед індивідуалізм. Хоча американці, як

правило, утворюють групи, вони намагаються підтримувати та створювати свою власну ідентичність.
Вони хочуть бачити себе тим, хто бере на себе ініціативу і не залежить від інших. Основою
економічної діяльності є конкуренція, яка є частиною американського процесу мислення,
інструментом управління, який використовується для мотивації працівників працювати краще. Це
основа бажання бути найкращим у будь-якому місці. Успіх у конкурентній боротьбі посилює
бажання людини отримати визнання через досягнення в конкурентному середовищі.

Ще однією характеристикою ринку праці США є високий рівень контролю роботодавця над
працівниками. Про це свідчать офіційні письмові документи, які визначають майже всі аспекти
відносин роботодавець-працівник. У цих документах встановлюються виплати, пільги, винагороди,
дисципліна та інші аспекти встановлених роботодавцем правил. Деякі компанії та державні
установи мають правила професійної поведінки або етики, яких працівники повинні дотримуватися.

Ринок праці США базується на працівниках, які мають професію, доступну для різних компаній і
підприємств. Цей ринок праці зосереджується на професійному навчанні, яке здійснюється поза
компанією. При цьому підприємці не прагнуть інвестувати в навчання, а регулювання виробничих
відносин базується на жорсткій класифікації посад і чітких межах змісту кожної роботи для
підтримки професійної мобільності персоналу. Країна зберігає стабільну ситуацію та економічну
рівновагу. Серед усіх інших моделей вона вважається найефективнішою.

2. Чи можна американську модель ринку праці впровадити на Україні? Відповідь аргументуйте.

Перш за все хочу сказати, що американська модель вважається ефективною, але не ідеальною, тому
треба прагнути позичити досвід та навички цієї моделі, але створити щось нове, щось краще. Хоча
американська модель достатньо корисна, я вважаю що наша країна ще до неї не готова. Якщо
говорити про перехід на неї, то цей процес повинен бути затяжним та поступовим, тому что в наших
країнах менталітет сильно відрізняється. Українці б досить скептично ставились до таких правил, що
діють на американському ринку. Якщо дивитися на цей процес на десятки років вперед, то
зрозуміло, що громадяни із часом б звикли до таких умов, що б дійсно поліпшити наші умови. Зараз
ми поки не готові мати такі ж самі умови праці, як в Америці, але ми йдемо маленькими кроками. І,
гадаю, що нове покоління буде до цього готове. Звісно існують деякі випадки співпраці українців з
американськими компаніями, але цей досвід ще досить слабо розвинут, для того щоб робити якісь
висновки.

Як відомо, в сучасних умовах держави немає установ, які б не регулювали відтворювальний процес
на рівні держави та підприємства, а роботодавці не звертали б уваги на певні відтворювальні
процеси. Можна говорити лише про те, як держава та роботодавці значно впливають на ці процеси.
Багато що залежить від моделі економічного розвитку, прийнятої даною країною. З огляду на це,
можна розрізняти два крайніх прояви моделі внутрішнього ринку праці, яку часто називають
«патерналістською» та «бюрократичною», і дві моделі державного регулювання економіки –
«соціально орієнтовану» та «ліберальну» доктрину . Поєднання цих моделей дасть чотири
різновиди. Однак у кожній країні, яка обрала соціально орієнтовану або ліберальну модель
економічного розвитку, може бути дві, наприклад, соціально орієнтований патерналізм або
бюрократія, залежно від політики кожної компанії на внутрішньофірмовому ринку праці. Саме такі
моделі ринку праці теоретично можуть діяти в Україні, але, зважаючи на національні особливості,
на наш погляд, переважатиме соціально орієнтована бюрократична модель.

3. Американська модель ринку праці є жорсткою чи гнучкою? Відповідь аргументуйте.

Я вважаю американську модель жорсткою. Як я вже сказала раніше, модель, що є характерною для
моделі ринку праці США, регулювання виробничих відносин базується на суворій класифікації
 посад, а межі змісту кожної роботи чітко визначені для підтримки професійної мобільності. При
цьому класифікація робіт базується на наскрізних професіях та класифікації робіт, що відповідають
цим професіям. Політика компанії щодо зайнятості також дуже особлива. Тому у разі скорочення
виробництва компанії швидше звільняють працівників, ніж скорочують робочий день або
переміщають працівників усередині своїх компаній, як у моделі внутрішнього ринку праці.
Заробітна плата визначається шляхом класифікації робіт за їх складністю, а підвищення по службі
часто пов’язане з переходом на іншу роботу, а не з підвищенням професійної кваліфікації.
Підприємство менше уваги приділяє професійному навчанню працівників. Як додаток, працівник
повинен робити звіт чому він навчився за ці пів року, дивляться на показники, які були за весь цей
період часу. І від цих всіх показників залежить чи підвищать заробітню плату, чи ні, чи хочуть вони
тебе бачити своїм працівником, чи ні.

КЕЙС ЗАЙНЯТІСТЬ
(завдання після тексту)
Стаття 1. Визначення термінів

1. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

1) безробіття - соціально-економічне явище, за якого частина осіб не має змоги реалізувати своє право на
працю та отримання заробітної плати (винагороди) як джерела існування;

2) безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших
передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи;

3) вакансія - вільна посада (робоче місце), на яку може бути працевлаштована особа;

4) ваучер - документ встановленого зразка, що дає особі відповідно до цього Закону право на
перепідготовку, підготовку на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні, спеціалізацію, підвищення
кваліфікації у навчальних закладах чи у роботодавця;

5) вільно обрана зайнятість - реалізація права громадянина вільно обирати вид діяльності, не заборонений
законом (зокрема такий, що не пов'язаний з виконанням оплачуваної роботи), а також професію та місце
роботи відповідно до своїх здібностей і потреб;

6) державне регулювання зайнятості - формування і реалізація державної політики у сфері зайнятості

населення з метою створення умов для забезпечення повної та продуктивної вільно обраної зайнятості і
соціального захисту в разі настання безробіття;

7) зайнятість - не заборонена законодавством діяльність осіб, пов'язана із задоволенням їх особистих та

суспільних потреб з метою одержання доходу (заробітної плати) у грошовій або іншій формі, а також
діяльність членів однієї сім'ї, які здійснюють господарську діяльність або працюють у суб'єктів
господарювання, заснованих на їх власності, у тому числі безоплатно;

8) зареєстрований безробітний - особа працездатного віку, яка зареєстрована в територіальному органі

центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та
трудової міграції, як безробітна і готова та здатна приступити до роботи;

9) конкурентоспроможність працівника - сукупність якостей особи, що характеризують її здатність

працювати, рівень володіння знаннями, уміннями та навичками;

10) молодий працівник - громадянин України віком до 35 років, випускник професійнотехнічного або
вищого навчального закладу, який у шестимісячний строк після закінчення навчання працевлаштувався
самостійно або за направленням навчального закладу чи територіального органу центрального органу
виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, та
продовжує працювати протягом трьох років за кваліфікацією, яку він набув під час навчання, в тому числі
незалежно від місця першого працевлаштування;
11) неповна зайнятість - зайнятість працівника на умовах робочого часу, що менший від норми часу,
передбаченої законодавством, і може встановлюватися за договором між працівником і роботодавцем з
оплатою праці пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку;

12) нове робоче місце - робоче місце, яке створене у зв'язку із створенням нового суб'єкта господарювання
(крім того, що створений шляхом припинення) або збільшенням штатної чисельності працівників за умови
відсутності скорочення (зменшення) середньомісячної чисельності за попередні 12 місяців, а також
створене шляхом модернізації або зміни технології виробництва, що потребують нових знань, навичок та
вмінь працівника;

13) особи працездатного віку - особи віком від 16 років, які не досягли встановленого статтею 26 Закону
України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"пенсійного віку;

14) повна зайнятість - зайнятість працівника за нормою робочого часу, передбаченою згідно із
законодавством, колективним або трудовим договором;

15) працевлаштування - комплекс правових, економічних та організаційних заходів, спрямованих на

забезпечення реалізації права особи на працю;

16) працездатні особи - особи віком від 16 років, які проживають на території України і за станом здоров'я
здатні до активної трудової діяльності;

17) продуктивна зайнятість - зайнятість, що дає змогу забезпечити ефективне суспільне виробництво та
задовольнити потреби працівника на рівні не менше встановлених законодавством гарантій;

18) професійне навчання - набуття та удосконалення професійних знань, умінь та навичок особи відповідно
до її здібностей, що забезпечує відповідний рівень професійної кваліфікації для професійної діяльності та
конкурентоспроможності на ринку праці;

19) ринок праці - система правових, соціально-трудових, економічних та організаційних відносин, що

виникають між особами, які шукають роботу, працівниками, професійними спілками, роботодавцями та їх
організаціями, органами державної влади у сфері задоволення потреби працівників у зайнятості, а
роботодавців - у найманні працівників відповідно до законодавства;

20) робоче місце - місце (приміщення), на якому працівник постійно чи тимчасово перебуває в процесі
трудової діяльності і яке визначене, зокрема на підставі трудового договору (контракту);

21) соціальний захист у разі настання безробіття - комплекс заходів, що передбачений

загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття та законодавством про
зайнятість населення;

22) суб'єкт господарювання, який надає послуги з посередництва у працевлаштуванні, -зареєстрована в

установленому законом порядку юридична особа, яка провадить господарську діяльність, незалежно від
форми власності, виду діяльності та господарювання, а також фізична особа - підприємець, що надають
послуги з посередництва у працевлаштуванні в Україні та/або за кордоном відповідно до цього Закону та
інших актів законодавства;

23) трудова міграція - переміщення особи, пов'язане з перетинанням державного кордону або меж
адміністративно-територіальної одиниці з метою виконання або пошуку роботи;

24) часткове безробіття - вимушене тимчасове скорочення передбаченої законодавством тривалості

робочого часу у зв'язку із зупиненням (скороченням) виробництва продукції з причин економічного,
технологічного і структурного характеру без припинення трудових відносин.

Стаття 43. Статус безробітного

1. Статусу безробітного може набути:

1) особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка
через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та
здатна приступити до роботи;

2) інвалід, який не досяг встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне
пенсійне страхування" пенсійного віку та отримує пенсію по інвалідності або соціальну допомогу
відповідно до законів України "Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-
інвалідам" та "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам";

3) особа, молодша 16-річного віку, яка працювала і була звільнена у зв'язку із змінами в організації
виробництва і праці, зокрема припиненням або перепрофілюванням підприємств, установ та організацій,
скороченням чисельності (штату) працівників.

2. Статус безробітного надається зазначеним у частині першій цієї статті особам за їх особистою заявою у
разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу
виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції,
незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування.

Завдання
1. Чи є неповна зайнятість частковим безробіттям?

Неповна зайнятість може бути частковим безробіттям, але при певних умовах. Самі по собі це схожі,
але не однакові поняття. Різниця полягає в тому, що неповна зайнятість це занятість з меншою
нормою часу ніж це передбачено законодавством. Ці умови створюються за договором між
працівником і роботодавцем залежно від виробітку або відпрацьованого часу. Часткове безробіття
це вимушене тимчасове скорочення робочого часу через скорочення виробництва але без
припинення трудових відносин.

При умові, що працівник бажає працювати на умовах повної зайнятості, однак вимушений
працювати на умовах неповної зайнятості, то це є частковим безробіттям. Якщо ж працівника
влаштовує така форма зайнятості, то це не безробіття, а добровільна неповна зайнятість

2. Які категорії безробітного є в українському законодавстві ? Як умови по наданню статусу

безробітного в українському законодавстві відрізняються від методології МОП у класифікації
економічно-активного населення?

В українському законодавстві до категорії безробітних відносяться громадяни, які припинили

трудові відносини, не навчаються на денній формі, не набули пенсійного віку та мають страховий
стаж. Це, зокрема, стосується осіб, яким виповнилося 35 років. Статус безробітного можуть також
отримати й особи до 35 років, які не мають страхового стажу і які претендують на перше робоче
місце.

В українському законодавстві статусу безробітного набувають люди віком від 15 до 70 років які не
мали роботи (прибуткового заняття); шукали роботу або намагалися організувати власну справу
впродовж останніх чотирьох тижнів, що передували опитуванню, тобто робили конкретні кроки
протягом зазначеного періоду з метою знайти оплачувану роботу за наймом чи на власному
підприємстві; були готові приступити до роботи впродовж двох найближчих тижнів, тобто почати
працювати за наймом або на власному підприємстві з метою отримання оплати або доходу. Що ж
до методології МОП, то статусу набувають особи віком 15 років і старше, які одночасно
задовольняють трьом умовам: не мали роботи (прибуткового заняття); впродовж останніх чотирьох
тижнів, що передували обстеженню, активно шукали роботу або намагались організувати власну
справу; впродовж найближчих двох тижнів були готові приступити до роботи, тобто почати
працювати за наймом або на власному підприємстві з метою отримання оплати або доходу. До
категорії безробітних також відносять осіб, які приступають до роботи протягом найближчих двох
тижнів; знайшли роботу, чекають відповіді тощо.
3. Які види політики Україна застосовує, щоб подолати безробіття? Відповідь аргументуйте.

В наш час українська влада поставила перед собою два основних методи боротьби з безробіттям:
підвищення заробітної плати та створення нових робочих місць. Тому кроком до подолання
безробіття стало підвищення заробітної плати та її відв’язування від прожиткового мінімуму. Згідно
з проектом державного бюджету на 2018 рік, з 1 січня наступного року мінімальна заробітна плата в
Україні підвищилась до 3 723 грн. На 2022 рік місячний розмір мінімальної заробітної
плати становитиме 6500 грн. Також важливим є створення нових робочих місць. Рекордне число
вакансій було на початку 2021 року З вересня до кінця 2021 року воно зменшувалося. Зараз, у квітні
2022, кількість вакансій зменшилась майже на 30% порівняно з початком року.

Держава прагне створити умови для повної, продуктивної та вільно обраної зайнятості та зменшити
безробіття. Зайнятість населення, яке проживає на території України, забезпечується державою
шляхом реалізації Державної політики зайнятості. Продуктивна зайнятість досягається в процесі
трудових відносин між роботодавцями і працівниками. Громадяни мають виключне право на
вільний вибір діяльності, не забороненої законодавством, у тому числі діяльності, не пов’язаної з
оплачуваною зайнятістю, а також діяльності щодо вибору професії та роботи відповідно до своїх
можливостей. Будь-яка форма примусової праці забороняється, якщо інше не передбачено
законом.

Також держава надає додаткові гарантії працевлаштування громадянам, які потребують

соціального захисту та не можуть на рівних конкурувати на ринку праці, звертаючись за допомогою
до Національної служби зайнятості. Для таких громадян виконавчими органами місцевих
державних адміністрацій та відповідними радами за поданням Центру зайнятості встановлюються
квоти зайнятості не більше 5% від загальної кількості зайнятих, у тому числі роботи у формі гнучкого
найму.

КЕЙС ПРОДУКТИВНІСТЬ ПРАЦІ

Завод виготовляє купажну каву (100% - продукції) . Продукція елітна. Виробництво на 60% автоматизовано.

Завдання
(Потрібно порахувати задачу. Знайти виробіток та порівняти за різними методами)
1) Чи має підприємство резерви підвищення продуктивності праці?

Резерви зростання продуктивності праці - це такі можливості її підвищення, які вже виявлені, але з
різних причин поки що не використані. Резерви використовуються і знову виникають під впливом
науково- технічного прогресу. Кількісно резерви можна визначити як різницю між максимально
можливим і реально досягнутим рівнем продуктивності праці в конкретний момент часу.

Для виявлення резервів підвищення продуктивності праці, побудуємо наступні розрахункову

таблицю

Найменування Обсяг виробництва в Відпрацьовано Виробіток, ум.од./н-год

продукції умовних одиницях нормо-годин
Баз пер. Зв пер. Баз пер. Зв пер. Баз пер. Зв пер. Відхил.
Кава 1 100 130 8230 10233 0,01215 0,0127 0,0005
Кава 2 200 400 8021 9870 0,02493 0,04053 0,01559
Кава 3 720 600 8133 8233 0,08853 0,07288 - 0,01565
Кава 4 800 804 8223 8333 0,09729 0,09648 - 0,00080
Разом 1820 1934 32607 36669 0,05582 0,05274 - 0,00307

Виробіток на 1 нормо-годину показує, скільки продукції виробляється за відпрацьовану нормо-

годину. Як бачимо, для таких видів продукції, як кава 3 та кава 4 виробіток на одну нормо-годину
зменшився, що означає, що при відновлення виробітку на рівні базового періоду, підприємство
може отримати збільшення продуктивності праці. Розрахуємо кількість відпрацьованих нормо-
годин на одного робітника та продуктивність праці в умовно-натуральних одиницях в базовому та
звітному періодах на одного робітника.

Показник Базовий період Звітний період Відхилення

Чисельність робітників, осіб 5 6 1
Відпрацьовано нормо-годин 32607 36669 4062
Відпрацьовано одним робітником 6521,4 6111,5 -409,9
нормо-годин, н-год/ос.
Виробіток на одну нормо-годину, 0,05582 0,05274 -0,00307
ум.од./н-год.
Продуктивність праці одного робітника, 364 322,333 -41,667
ум.од./ос.

Резервами підвищення продуктивності праці одного робітника в умовно-натуральних одиницях, є

збільшення нормо-годин, відпрацьованих одним робітником та підвищення виробітку на одну
нормо-годину. Розрахуємо можливий виробіток на одну відпрацьовану нормо-годину за умови
використання резервів підвищення продуктивності праці за кавою 3 та 4:

ГВп=(0,0127*10233+0,04053*9870+0,08853*8233+0,09729*8333)/36669= =0,05644 ум.од./н-год.

Резерв підвищення продуктивності праці в умовно-натуральних одиницях за рахунок підвищення

виробітку на одну відпрацьовану нормо-годину:

ΔППгв=(ГВп-ГВб)*ВНГб=(0,05644-0,05274)*6521,4=24,11 ум.од./ос.

За рахунок підвищення виробітку на одну нормо-годину, продуктивність праці в умовно-

натуральних одиницях можна збільшити на 24,11 умовних одиниці на особу. Резерв підвищення
продуктивності праці в умовно-натуральних одиницях за рахунок збільшення кількості
відпрацьованих одним робітником нормо-годин:

ΔППвнг=ГВп*(ВНГб-ВНГз)=0,05644*(6521,4-6111,5)=23,13 ум.од./ос.

За рахунок підвищення кількості відпрацьованих одним працівником нормо-годин, продуктивність

праці в умовно-натуральних одиницях можна збільшити на 23,13 умовних одиниці на особу. Таким
чином, загальні резерви зростання продуктивності праці в умовно-натуральних одиницях
становлять
 ЗРпп=24,11+23,13=47,24 ум. од. на особу

3) Проаналізуйте рівень продуктивності за різними методами продуктивності праці, обґрунтуйте

переваги та недоліки вимірювання продуктивності праці.

Рівень продуктивності праці характеризується двома показниками. По-перше, виробленням

продукції в одиницю часу. Це прямий, найбільш поширений і універсальний показник
продуктивності праці. По-друге, рівень продуктивності праці характеризується трудомісткістю
виготовлення продукції, яка виражає витрати робочого часу на виробництво одиниці продукції.

При вимірюванні продуктивності праці також використовуються натуральні, трудові та вартісні групи
методів.

Натуральні методи дозволяють встановити прямий зв'язок між кількістю створеної продукції (в
штуках, тоннах та інших вимірниках) і витратами праці на її виробництво. Це найбільш простий і
достовірний метод. Цей метод може знайти широке застосування на рівні робочого місця
підрозділу, а на рівні компанії його застосування обмежено.

Трудові методи вимірювання рівня продуктивності праці засновані на використанні інформації про
трудомісткості і виготовленні товарів, а також їх складових частин (вузлів, деталей та окремих
операцій). Загальний обсяг виробництва товарів оцінюється в одиницях робочого часу - нормо-
годинах, а потім ставиться до фактично відпрацьованому часу. Недоліком трудових методів є
необхідність попереднього нормування витрат праці і стабільне їх використання. Для сучасного
виробництва, швидко мінливого під впливом нововведень, такі методи не використовуються через
високу вартість.

Суть вартісних методів полягає у визначенні обсягу виробництва товарів в грошовій одиниці,
віднесеного до чисельності персоналу, що брав участь у виготовленні цих товарів. Вони є найбільш
поширеними методами вимірювання об'єму продукції та послуг, однак вимагають порівнянних цін у
часі, оскільки схильні інфляційним спотворень. Є універсальними для підприємств і організацій всіх
галузей економіки і використовуються при міжгалузевих і регіональних порівняннях. Ці методи
можна використовувати тільки при добре налагодженій нормативній базі підприємства.

Як показник економічної ефективності використовується показник продуктивності суспільної праці,

в якому виражається економічна ефективність капітальних вкладень, впровадження нової техніки,
використання основних виробничих фондів, економія матеріальних витрат. Чим більше ВВП
виробляється протягом року на кожного зайнятого в економіці в результаті здійснення того чи
іншого заходу, тим вище показник продуктивності суспільної праці.

Розрахуємо показники продуктивності праці в умовно-натуральних та вартісних показниках.

Показник Базовий період Звітний період Відхилення

Чисельність працівників, осіб 5 6 1
Обсяг виробництва в умовних одиницях 1820 1934 114
Продуктивність праці на одного робітника, 364 322,333 -41,667
ум.од./ос.
Чисельність промислово-виробничого 12 16 4
персоналу, осіб
Вартість виробленої продукції, тис. грн 610 675 65
Виробіток на одного працівника, тис. грн./ос. 50,833 42,188 -8,646

У звітному періоді зменшилась як продуктивність праці основних робітників в умовно-натуральному

вимірі, так і у грошовому вимірі продуктивність праці всього промислово-виробничого персоналу.
Це свідчить про зниження ефективності використання персоналу на даному підприємстві.
КЕЙС ОРГАНІЗАЦІЯ ТА НОРМУВАННЯ ПРАЦІ

КЕЙС ОРГАНІЗАЦІЯ ТА НОРМУВАННЯ ПРАЦІ

1. Класифікуйте витрати робочого часу:
1) за ступенем продуктивності;
2) за структурою виконання виробничого завдання.
- Слюсар- верстатник прийшов на роботу о 8.00.
- Отримав в 8.10 креслення деталей та норми виробітку, о 8.11 повернувся на робоче місце.
- Протер станок машинним маслом за 2 хв.
- У 8.17 хв почав встановлювати різець (2 хв).
- У 8. 27 хв підвезли заготовки деталей.
- Слюсар з 8.28 до 11.45 обробляв деталі.
- У 11.46 хв пішов покурити до 12.01
- У 12.00 до 12 15 відключили світло в цеху, робітник сидів та чекав коли вімкнуть
- З 12.16 до 12.20 точив різець для ножа собі додому;
- З 12.21 до 12.39 обробляв деталі.
- З 12.39 до 12.41 прибирав стружку з під валка (станок забився)
- З 12.42 до 12.47 перевіряв деталі та наявність браку;
- З 12.47 до 12.50 деталі склав у кошик для готових виробів
- З 12.50 до 12.59 здавав деталі
- З 13.00 до 13.45 пішов на обідню перерву.

Для виконання завдання потрібно заповнити таблицю

Час операції Назва операції Витрати роб часу за Витрати роб часу за
ступенем продуктивності стуктурою виконання
( маєте знайти виробничого завдання
класифікацію та позначити ( маєте знайти
кожну операцію) класифікацію та позначити
кожну операцію)
8.00 Початок робочого Підготовчо-завершальний Час неефективної роботи
дня час (Тп-з)
8.10 Отримання Підготовчо-завершальний Час неефективної роботи
креслень час (Тп-з)
8.11 Підготовка станка Час організаційного Час ефективної роботи
обслуговування (Торг)
8.17 Встановлення різця Основний час (То) Час ефективної роботи
8. 27 Отримання Допоміжний час (Тд) Час ефективної роботи
заготовок
8.28 до 11.45 Обробка деталей Час роботи (Тр) Час ефективної роботи
11.46 Перерва (перекур) Регламентовані перерви Час простоїв, що залежать
(час на відпочинок і від робітника
особисті потреби робітника
(Твоп) )
12.00 до 12 15 Пауза через Час нерегламентованих Час простоїв, що не
технічний збій перерв (Тпн) (час перерв, залежать від робітника
зумовлених недоліками
технології та організації
виробництва (Тпнт) )
12.16 до 12.20 Заточка різця (для Час непродуктивної роботи Час неефективної роботи
власного (Трн)
користування)
12.21 до 12.39 Обробка деталей Час роботи (Тр) Час ефективної роботи
 12.39 до 12.41 Чистка станка Час технічного Час ефективної роботи
обслуговування (Ттех)
12.42 до 12.47 Контроль якості Час роботи (Тр) Час неефективної роботи
виконаної роботи
12.47 до 12.50 Складання Час роботи (Тр) Час неефективної роботи
виготовлених
деталей
12.50 до 12.59 Здача деталей Час оперативної роботи Час неефективної роботи
(Топ)
13.00 до 13.45 Обідня перерва Регламентовані перерви Час простоїв, що не
(Тпр) залежать від робітника

2. Наведіть приклад кооперації праці.

Кооперація поділяється на складну і просту. Проста кооперація є об’єднанням діяльності

працівників з метою виконання одноманітної роботи, в той час, як складна кооперація базується на
поділі праці групи робітників, які виконують єдиний виробничий процес. Прикладом кооперації
праці є збирання врожаю зернових культур – при даній кооперації різні групи працівників
об’єднуються для виконання однієї задачі: комбайнери, водії автомобілів – забезпечують
транспортування врожаю, працівники, що зайняті його скиртуванням тощо.

3. Ви засновуєте велику кав’ярню з нуля. Штат 16 чоловік (директор, бухгалтер, прибиральниця,

водій\вантажник, 2 кондитери, 1 кухарі, 1 піцайоло, 2 баристи, 5 касирів-офіціантів, 1
посудомийниця) Які напрямки праці та в якій послідовності будете застосовувати ( проранжуйте)?
Які методи нормування будете використовувати, відповідь обґрунтуйте? Назвіть приклади всіх
норм праці на прикладі Вашої кав’ярні

Буду застосовувати наступні напрямки праці:

- Умови праці й чинники їх формування

- Розподіл і кооперація праці
- Організація й обслуговування робочих місць
- Нормування праці
- Дисципліна праці.

Методи нормування будуть використовуватись наступні: метод порівняння з типовими нормами,

статистичний метод. Завдяки статистичному методу можна буде зібрати дані щодо затрат часу на
виготовлення напою/десерту та встановити норми. Метод порівняння з типовими нормами дасть змогу
визначити, як ефективно, порівняно з загальноприйнятими нормами, працює кав’ярня та її персонал.

КЕЙС ОПЛАТА ЗМІНА 2021

(завдання після тексту)
Таблиця 1: Передбачувані витрати на робочу силу для всієї економіки в ЄС EUR, 2004 - 2014, за годину

Таблиця 2: Витрати на робочу силу за годину, розбивка за видами економічної діяльності 2014 з
урахуванням економічного спаду (EUR) Джерело: Євростат(lc_lci_lev)

Погодинні витрати на робочу коливалася між євро і 3,8 євро 40,3 в ЄС 28 держав-членів в 2014 році

У 2014 році середня погодинна вартість робочої сили в економіці в цілому (за винятком сільського
господарства і державного управління), за оцінками, 24,6 євро в ЄС-28 і Євро 29,2 в єврозоні (EA-18). Тим не
менш, ця середня маски значні відмінності між державами-членами ЄС, з найнижчими витрат на робочу
силу, записаних в Болгарії (EUR 3.8), Румунії (EUR 4.6), Литві (EUR 6.5) та Латвії (EUR 6.6), а найвища в Данії
( EUR 40,3), Бельгії (39,1 євро), Швеція (37,4 євро) і Люксембург (35,9 євро).При порівнянні оцінок вартості
робочої сили в євро протягом довгого часу, слід зазначити, що дані для тих держав-членів поза зоною євро
під впливом коливань валютних курсів. Малюнок 1 показує рівні по всій держав-членів.

В рамках ділової економіки, витрати на робочу силу на годину були найвищими в галузі (EUR 25.5 в ЄС-28 і
Євро 32,0 в єврозоні), а потім по послугах (EUR 24.3 і євро 28,2 відповідно) та будівництва (EUR 22.0 і євро
25,8) , В основному, що не-бізнес (за винятком економіки державне управління), витрати на робочу силу в
годину були EUR 24,7 у країнахЄС-28 і Євро 29,1 в єврозоні в 2014 році.

Витрати, не пов'язані з заробітною платою

Витрати на оплату праці складаються з зарплати плюс витрати, не пов'язані з заробітною платою, таких як
соціальні внески роботодавців. Частка витрат, не пов'язаних із заробітною платою в цілому по економіці
склала 24,4% в ЄС-28 і 26,1% в зоні євро, з найнижчим на Мальті (6,9%) і Данії (13,1%) і найвищий у Швеції
(31,6% ) і Франція (33,1%).

Зниження витрат на робочу силу на Кіпрі, в Португалії, Хорватії та Ірландії

Між 2013 і 2014, погодинні витрати на робочу силу в економіці в цілому в євро зросли на 1,4% в ЄС-28 і на
1,1% в зоні євро. У зоні євро, найбільший приріст були записані в Естонії (6,6%), Латвії (6,0%) та Словаччині
(5,2%).Зменшує спостерігалися на Кіпрі (-2,8%), Португалії (-0,8%) та Ірландії (-0,2%). Для держав-членів поза
зоною євро в 2014 році, і виражається в національній валюті, найбільше зростання витрат на робочу силу в
економіці в цілому між 2013 і 2014 були зареєстровані в Румунії (6,0%), Литві та Польщі (3,5% і) та Угорщини
(3,3%), а найменший в Данії (0,9%) і Великобританії (+ 1,3%). Зниження було зафіксовано в Хорватії (-
0,8%).Малюнок 2 аналізує щорічне зростання між 2013 і 2014 році.
Курсові ефекти

При порівнянні витрат на робочу силу в євро протягом довгого часу, слід зазначити, що дані для держав-
членів поза зоною євро під впливом коливань валютних курсів. Вражаюче, що погодинні витрати на робочу
силу для всієї економіки в Чеській Республіці збільшилися на 2,0% з 2013 по 2014 в кронах, але знизився на
3,8% в євро. У Швеції вони збільшилися на 2,8% в крон, в той час як зменшення на 2,2% в євро. У трудових
витрат Великобританія для всієї економіки у фунтах виросла на 1,3%, але на 6,7% в євро, в той час як в
Угорщині відбулося збільшення на 3,3% погодинної трудових витрат у форинт, в порівнянні з невеликим
зниженням на 0,5% в євро. Усі відмінності можуть бути проаналізовані шляхом порівняння таблиць 1 і 2.

Опитування вартість праці

Опитування вартість робочої сили (LCS) забезпечує структурну інформацію про вартість робочої сили.
Вартість праці годину від LCS розраховується як:

Оплата праці працівників + Професійне навчання витрати + Інші витрати + податки - субсидії.

Для ЄС-28 вага кожної змінної у вартості робочої сили на годину в 2012 році було:

Завдання
1. Охарактеризуйте структуру та динаміку витрат на робочу силу в країнах ЄС.

У країнах Євросоюзу основу вартості робочої сили становить заробітна плата. У 2014 році, порівняно
з 2013 роком, погодинна вартість робочої сили за прогнозами мала зрости від 1,1% до 1,4%. Однак,
витрати на робочу силу за годину у 2014 році, навіть з урахуванням економічного спаду,
перевищили прогнозований відсоток. Проте для держав-членів, які знаходяться поза зоною євро, і в
яких оплата праці здійснюється у національній валюті, спостерігався спад витрат на робочу силу.

Найвищі витрати на робочу силу на годину були у галузі ділової економіки, потім послугах,
будівництві.

3. Яку роль грає ціна робочої сили у витратах на робочу силу у 2012 (результати опитування) та у
2014 році? Чи співставні ці показники?

Витрати на оплату праці складаються з зарплати плюс витрати, не пов'язані з заробітною платою,
таких як соціальні внески роботодавців. Ціна робочої сили у 2012 році була значно вища за витрати
на робочу силу. У 2014 році погодинні витрати на робочу силу в економіці в цілому в євро зросли на
1,4% в ЄС-28 і на 1,1% в зоні євро, а частка витрат, які не пов’язані з заробітною платою складала від
7 до 25 %. Проте показники 2012 та 2014 року не доцільно порівнювати.

5. Чи пов’язані витрати на робочу силу з мінімальним розміром оплати праці? Обгрунтуйте

відповідь.

Так, витрати на робочу силу пов’язані з мінімальним розміром оплати праці, тому що при
підвищенні мінімальної заробітної плати збільшиться відсоток податку за працівника, що потягне за
собою збільшення витрат на робочу силу.
КЕЙС ОПЛАТА КОРОТКО
Визначити систему, форми, підсистеми оплати праці для приватної стоматологічної клініки за
професіями:

- стоматолог;
- прибиральниця;
- санітарка;
- хірург;
- ортодонт.

Стоматолог, хірург та ортодонт під час виконання своєї роботи, як працівники з професіональною
лікарською підготовкою, використовують технічно обгрунтовані норми. Їм слід надати відрядну
форму оплати праці з акордною системою через змогу збільшувати виробіток понад установлену
норму за відсутність негативного впливу цієї форми оплати праці на якість продукції, рівень
дотримання технологічних режимів і вимог техніки безпеки. Що ж до прибиральниці та санітарки, то
їм слід встановити почасову форму оплати праці. Система для даних працівників буде почасово-
преміальною, а підсистема – місячна оплата.