МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КРИВОРІЗЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра педагогіки

Заліковий виховний захід

ВЧИМОСЯ СПІЛКУВАТИСЯ

Підготувала:

студентка 2 курсу магістратури

факультету іноземних мов

групи НАФм-16

Користова Кристина Семенівна

Перевірив методист кафедри

педагогіки:

Білоус Олена Сергіївна

Кривий Ріг – 2021

Тема виховного заходу: «ВЧИМОСЯ СПІЛКУВАТИСЯ».

Місце проведення: 9-А клас, КСЗШ № 20.

Форма проведення: круглий стіл.

Мета заходу: розширити знання учнів про етичні норми безконфліктного

спілкування та мистецтва володіти собою; розвивати почуття відповідальності,
самодисципліни і самоорганізації, комунікативні навички спілкування, уважність,
уміння слухати, співпрацювати, бачити моральну сторону своїх слів, передбачати
їх наслідки; виховувати культуру спілкування (між однокласниками, учнями і
вчителями, батьками і дітьми); прищеплювати навички культури людських
стосунків; розвивати толерантне ставлення один до одного.

Обладнання: Мультимедійний проектор, роздатковий матеріал.

ХІД ВИХОВНОГО ЗАХОДУ

Люди – це найцікавіше і найкраще, що є в

житті. Щоб спілкуватися з ними, потрібно
навчитися зробити крок їм на зустріч,
придаючи контакту все нові форми і відтінки.

В. О. Сухомлинський

Вступне слово вчителя: Так часто трапляється, що ми не вміємо

спілкуватись, але не можемо зупинитися, замислитися і спробувати
навчитися спілкуванню. Подолання невпевненості в собі краще за все можна
досягнути через спілкування. Вам є що сказати з даного питання! Запрошую
вас обговорити цю тему за круглим столом, і спробувати, зняти «маску» у
спілкуванні з оточуючими, «наточити пилку» і щось змінити на краще у
вашому житті.
Як ви зрозуміли, сьогодні мова піде про спілкування. А розпочнемо
захід невеличким бліц-опитуванням, за традицією скориставшись вільним
мікрофоном.
 Інтерактивна вправа «Мікрофон».

 Що, на вашу думку, означає «вміти спілкуватися»?

 Чому ми з одними людьми легко починаємо спілкуватись, а до інших
не можемо навіть підійти?
 А з чого починається спілкування?
 Яке значення в житті має спілкування?
 Чи можна прожити без спілкування з оточуючими?
 Чи завжди Ви можете знайти спільну мову з іншими?
 Чи завжди Ви отримуєте радість і задоволення від спілкування?
 Чи завжди вдається Вам довести свою думку?
 Чи завжди Ви почуваєтесь комфортно, спілкуючись з
малознайомими людьми?

Вчитель: Як бачимо, існує вічна проблема вміння володіти

майстерністю слова. Тож що таке спілкування? Чому ми кожен раз
повертаємось до питання культури спілкування. Навіщо нам так необхідно
володіти цим мистецтвом?
(Учні висловлюють власні думки, пояснюють значення слова)
Учень 1: Життя кожної людини від самого її народження і до смерті
проходить серед людей. Без їхньої допомоги вона не може навчитися навіть
ходити, не кажучи вже про її життєві функції. Жодна людина не існує сама
по собі. Кожен з нас може жити серед людей і пов’язаний з ними безліччю
найрізноманітніших відносин. Формою такого взаємозв’язку є спілкування.
Лише у спілкуванні з собі подібними вона (людина) пізнає найбільші
цінності людського життя – дружбу і любов.
Учень 2: Спілкуватися ми вміємо. Але мистецтво означає бути
витонченим, а це не всі вміють. Треба володіти мистецтвом бути комусь
потрібним.
Учень 3: Треба володіти мистецтвом бути комусь потрібним. Але якщо
під час спілкування я не відчуваю віддачі – навіщо потрібно моє мистецтво?
Я ввічлива з тими, хто цього чекає.
Учень 4: Спілкування означає прагнути до порозуміння, уникати
ворожнечі. З самого початку дотримуватися дружнього тону. Своїм стилем
спілкування обрати партнерство. Бути дуже обережними з вразливими, з
тими, хто не розуміє гумору, хто поважає лише свою думку.
Учень 5: Ми вчимося спілкуватися з учителями, зі своїми
однокласниками. Вчимося доброзичливості, терпимості, вміння вислухати і
зрозуміти один одного, не виливаючи свій гнів на іншого. Якщо ти з чимось
не погоджуєшся, то повідом про це ввічливо і тактовно.
Учень 1: Слово не є щось малозначиме. Воно не є мертвим знаряддям,
воно живе і має безліч відтінків. Одне і те саме слово може бути грізним,
лагідним, байдужим. Словом можна піднести людину до небес, можна
вилікувати, можна поранити, а то і вбити.
Учень 2: Спілкування – одна з форм людської взаємодії. Люди не
можуть жити по-справжньому, не обмінюючись досвідом, без контактів з
товаришами, без впливу один на одного.
Учень 3: Спілкування – обмін діями, вчинками, думками, почуттями,
переживаннями з іншими людьми, а також звернення людини до самої себе,
особистої душі, спогадів, мрій.
Учень 4: Народна мудрість вчить:
 Гостре словечко коле сердечко.
 Вода все сполоще, а злого слова – ні.
 Одне погане слово скажеш – почуєш десять.
 Від теплого слова і лід розтане.
 Сказаного не наздоженеш, відрубаного не приточиш.
 Слово – не горобець, вилетить – не спіймаєш.
 Погане слово краще проковтнути, ніж промовити.
 Ласкаве слово, як весняне сонце.
 Яка людина, така її й мова.
 Язик багато може зробити: і настрій піднести, і справу зіпсувати.
Учень 1: У народі здавна побутує повір’я, що слово, як і думка, здатні
матеріалізуватися і, матеріалізуючись, повертається до людини підсиленим у
своїй дії. Хороше слово повертається добром, лихе слово – злом. Від
поганих, лайливих слів виникають хвороби, невдачі. Саме у малокультурних
родинах, де вживаються лайливі слова, виникає більше всяких бід і нещасть.
Не проходять ні для кого безкарно недоброзичливі випади проти ближнього:
брехні, омови і ін. Отже, кожен повинен слідкувати за своєю мовою.
Учень 2: Кожній людині тією чи іншою мірою властива потреба у
спілкуванні. З одного боку, це потреба у нових враженнях, почуттях,
знаннях. А з іншого – це потреба поділитись з кимось власними
переживаннями й думками. У більшості випадків кожна людина має певне
коло знайомих або друзів, з якими вона спілкується найбільш охоче. І лише
найближчим друзям ми розкриваємо свої таємниці, ділимося своїми
найпотаємнішими думками та мріями, тому в процесі такого товариського
спілкування дуже важливо вміти співпереживати з іншою людиною,
поставити себе на її місце, дати їй пораду, перейматися її болями і тривогами.
Учень 3: Що ж таке спілкування? У словнику читаємо: «Спілкування –
це процес взаємодії між людьми, в якому відбувається обмін діяльністю,
інформацією, досвідом, умінням і навичками, результатами праці. У більш
вузькому розумінні під спілкуванням розуміють процес обміну інформацією
та досвідом.»
Вчитель: Отже, ми дійшли висновку, що спілкування має велике
значення у нашому житті, але, на жаль, не завжди ми отримуємо задоволення
у спілкуванні. Інколи важко знайти потрібні слова, а вміння говорити,
слухати є важливими умовами взаєморозуміння.
А зараз ми пограємо в гру, яка називається «Уміння спілкуватися».
Умови гри такі: трьом парам учнів будуть запропоновані теми,
згідно яких вони будуть спілкуватися.
Завдання: змусити співрозмовників спілкуватися з ними за своєю
темою.
(вчитель роздає картки з темами: літо – зима; собака – кішка; море –
ліс).
 Вчитель: Дякую за активну участь у грі. Дейл Карнегі, ректор
Інституту ораторського мистецтва та людських відносин, в своїй відомій
книзі «Як завоювати друзів і чинити вплив на людей» писав, що під час
бурхливого спілкування, як суперечка, переможців немає, у 9-ти випадках з
десяти після закінчення суперечки її учасники ще більше впевнені в своїй
правоті. Ми всі буваємо свідками того, як у нас виникають суперечки через
улюблені напрямки в музиці. Яким, на вашу думку, є правильний шлях, аби
виграти суперечку?
«Уникнути її, тому, що той, кого впевнили проти волі, залишається
при своїй думці», - радить Д. Карнегі.
У китайців є прислів’я: «Далеко йде той, хто м’яко ступає».
Працелюбні китайці 5 тисяч років вивчали людську натуру,
накопичили багато спостережень і прийшли до висновку: якщо ви хочете,
щоб люди схилились до вашої точки зору, робіть усе, щоб ваш
співрозмовник з самого початку вимушений був сказати вам «так».
А чи можуть допомогти в спілкуванні міміка, жести, посмішка?
Учень 4: Я все сприймаю – і міміку, і жести; без емоцій людину важко
сприймати. Коли це приємна ситуація, то емоції – це дуже добре. А коли тебе
сварять – краще хай без жестів і міміки, гарна посмішка може привернути
увагу.
Учень 5: Коли я роздратований – ніхто цього не помічає, бо я вмію
керувати своїми емоціями. Коли я роздратований, то батьки до мене
ставляться з обережністю, не зачіпають.
Вчитель: Мудрість і толерантність у спілкуванні допоможе нам вдало
розв’язати конфліктні ситуації. А що означає бути толерантним?
Учень 1: Розуміння толерантності неоднозначне в різних культурах,
воно залежить від історичного досвіду народів. В англійській мові
толерантність – «готовність та здатність без протесту сприймати особистість
або річ», а у французькій – «повага свободи іншого, його образа думки,
поведінки, політичних і релігійних поглядів». У китайській мові бути
толерантним означає «дозволяти, допускати, проявляти великодушність по
відношенню до інших». В арабській – толерантність «прощення, м’якість,
співчуття, терпіння».
Учень 2: Толерантність – це готовність і здатність без протесту
сприймати особистість; повага до свободи іншого, його думок, поведінки,
політичних та релігійних поглядів; виявлення почуття милосердя, співчуття,
терпіння, готовність до примирення.
Учень 3: Толерантна особистість – людина, яка добре знає себе і знає
інших; виявляє співчуття, терпіння, почуття гумору, чуйність, довіру,
альтруїзм; уміє слухати, володіти собою, не засуджує інших.
Учень 4: Здатність поводитися толерантно може стати особистісною
рисою, а відтак – забезпечити успіх у спілкуванні. Толерантні люди більше
знають про свої недоліки та переваги. Вони критично ставляться до себе і не
прагнуть в усіх бідах звинувачувати інших. Толерантна людина не ділить світ
на два кольори – чорний та білий. Вона не акцентує увагу на розбіжностях
між «своїми і «чужими», а тому готова вислухати й інші точки зору.
Вчитель: Отже, толерантна особистість знає і правильно оцінює себе.
Її добре ставлення до себе співіснує з позитивними і доброзичливим
ставленням до інших. До вашої уваги пропонується експрес-тест «Наскільки
ви толерантні».
Тест на толерантність

Проявляти толерантність – це означає розуміти один одного,

ставитися один до одного терпимо, щоб будувати мирне майбутнє.
1. Для того щоб не було війни...
а) не можна нічого зробити, оскільки війни будуть завжди!
б) потрібно розуміти, чому вони відбуваються.
2. У школі проходить акція «Милосердя»...
а) це тебе не цікавить;
 б) намагаєшся, чим можеш, допомогти ветеранам.
3. Ти борешся проти насильства...
а) насильством;
б) ти приєднуєшся до інших людей, щоб сказати «ні».
4. Один товариш тебе зрадив...
а) ти мстиш йому;
б) ти намагаєшся порозумітися з ним.
5. Бачиш, коли сильний кривдить слабкого...
а) байдуже проходиш повз;
б) втручаєшся.
6. Ти не згоден з кимось...
а) ти не даєш йому говорити;
б) ти все-таки слухаєш його.
7. Учитель чекає відповіді учня...
а) викрикуєш з місця;
б) даєш можливість відповісти іншому.
8. У тебе в класі біженець чи біженці з інших республік...
а) ти не спілкуєшся з ним;
б) допомагаєш йому влитися в колектив.
Вибери ту відповідь, яку ти вважаєш правильною, і порахуй, скільки
відповідей під пунктом «б».
Ключ до тесту:
Якщо у тебе тільки відповідь «б»:
Чудово! Ти проявляєш велику толерантність. Ти є майбутнім громадянином
світу. Поясни своїм друзям, як тобі це вдається.
Якщо у тебе від 3-х до 5-ти відповідей «б»:
Так! Ти не дуже толерантним. Ти занадто прагнеш нав'язати свої ідеї, але
проявляєш допитливість, і в тебе гарна уява. Використовуй ці свої якості для
боротьби за толерантність.
 Якщо у тебе менше 3-х «б»:
Ай-ай-ай! Ти зовсім не толерантний! Однак, якщо б ти був налаштований
більш оптимістично, і тобі подобалося дискутувати, ти міг би стати більш
щасливим! Давай, приклади ще трохи зусиль!
(підведення підсумків тесту)
Вчитель: Якщо ж ви по-справжньому хочете навчитися добре
спілкуватись, вам стануть у нагоді практичні поради, підготовлені нами в
ході роботи.
Учень 1: Пам’ятайте:
1. Хто любить людей – того й люди люблять.
2. Цікавтеся людьми, що оточують вас, їхніми турботами і радощами.
3. Не виявляйте до співрозмовника зверхності.
4. Давайте людям відчути їх значимість і робіть це щиро.
5. Проявляйте повагу до думки інших.
6. Ніколи не говоріть людині, що вона не права.
7. Вчіться ставити себе на місце іншої людини.
8. Робіть добро.
Учень 2: Нагадаємо основні правила спілкування:
1. Виявляйте інтерес до людей. Хай ваш співрозмовник відчує, що він
не байдужий вам.
2. Навчіться посміхатися. Щира, доброзичлива посмішка – це
мистецтво.
3. Зазвичай, розмовляючи, ми не звертаємось до співрозмовника на
ім‘я. У кращому випадку – скоромовкою. Не заощаджуйте на цьому. Звук
власного імені дуже приємний людині.
4. Будьте хорошим слухачем. Знаючи інтереси свого співрозмовника,
намагайтеся переводити розмову в русло його інтересів.
Учень 3: Чого треба навчитися і до чого прагнути під час спілкування:
1. Знати, з ким спілкуватися.
2. Не хвилюватися і не боятися.
 3. Мати теми для розмов та ставити мету спілкування.
4. Уміти ставити запитання.
5. Тактовно і спокійно говорити.
6. Уміти вчасно промовчати.
7. Вчасно іти на компроміс.
8. В оптимістичному плані керувати своїм настроєм.
9. Прагнути до доброзичливості.
10. Прагнути до справедливості.
11. Прагнути до справедливої оцінки.
12. Прагнути, щоб люди були задоволені спілкуванням.
Учень 4: Запам’ятайте, чого потрібно уникати під час спілкування:
1. Не говорити багато;
2. Не докучати повчанням;
3. Не говорити про свої хвороби, біди, нещастя;
4. Не бути людиною настрою;
5. Не говорити з іншими про те, що їх не цікавить;
6. Якщо можна, уникати проблем критики;
7. Не хвилюватися;
8. Не говорити монотонно;
9. Не говорити довгими реченнями;
10. Не говорити спочатку про другорядне, про дрібниці й не
зловживати мімікою, жестами;
11. Не зловживати часом;
12. Не змінювати надто часто теми розмови;
13. Не сваритися.
Учень 5: Кожна людина повинна дотримуватись правил спілкування:
1. Охайний вигляд, доброзичливий настрій, приваблива посмішка
викликають бажання спілкуватися.
2. Тема бесіди повинна бути цікавою для всіх. Зверніть увагу, може,
вам лише здається, що присутні зацікавлені вашою розповіддю.
 3. Учіться уважно слухати. Чим уважніші ви слухачі, тим приємніше з
вами спілкуватися.
4. Ніколи не перебивайте співрозмовника. Не намагайтеся весь час
говорити.
5. Не кажіть того, що може образити вашого співрозмовника.
6. Менше розповідайте про себе, якщо вас про це не просять.
7. Не нахваляйтеся.
8. Не підглядайте і не підслуховуйте чужих розмов.
9. Якщо у компанії у вас виникло бажання щось сказати своєму
товаришу віч – на – віч, зачекайте, поки ви залишитеся на самоті.
10. Ніколи не говоріть про відсутніх, якщо хтось розпочинає подібну
бесіду, не підтримуйте її.
А почувши, не передавайте цієї розмови, щоб не виглядати пліткарем.
Заключне слово вчителя: Майже все наше життя проходить серед
людей. Нам щодня доводиться спілкуватися не тільки з тими, кого ми добре
знаємо, але й з багатьма незнайомими або навіть з неприємними нам людьми.
Отже, діти від вас залежить, чи буде ваша взаємодія з іншими живою,
яскравою, плідною, чи навпаки. Головне – намагайтеся розуміти та поважати
одне одного, живіть у мирі та злагоді з самим собою і з усім світом.
Якщо ці правила допоможуть вам легше і швидше знайти друзів,
підняти вашу популярність, навчать вас стримувати емоції, підтримувати
доброзичливі стосунки з різними людьми, значить наша зустріч за круглим
столом була недаремною.
Пам’ятайте! Мистецтво спілкування – це результат безперервних
зусиль над собою. Але це варте того. Удосконалюйтесь! Будьте відкритими й
доброзичливими, виваженими у словах і діях. Бажаю вам всім оволодіти
великим даром мистецтва спілкування. І пам’ятайте, що в житті все залежить
тільки від вас.
 Аналіз виховного заходу «Вчимося спілкуватися»

Проведений мною виховний захід у 9-А класі на тему уміння

спілкуватися виявився доволі актуальним та доцільним. Напередодні
проведене анкетування, щодо стосунків у колективі, в черговий раз
підтвердило мої догадки, так як у класі існували конфліктні ситуації,
пов’язанні з порушенням норм етичного спілкування. Тематика виховного
заходу була спрямована на розвиток культури спілкування учнів, етичних
норм та толерантного ставлення. Згідно цілей, вікових особливостей та рівня
розвитку учнів 9 класу, мною був обраний формат круглого стола, щоб учні
могли комфортно себе почувати під час заходу, бачити один одного та вільно
виражати свою думку, тим самим тренуючи ті самі навички спілкування.
Процес підготовки до заходу передбачав підготовчу роботу з учнями, а
саме бесіди та залучення їх до участі у виховному заході. Іванов А. та
Жданова К. виявили бажання виступити з доповідями на тему і були
проконсультовані мною, щодо вибору певних аспектів теми для обговорення.
Проблеми та питання порушені у нашому виховному заході були обрані за
критеріями актуальності та доцільністю для розвитку комунікаційних
навичок учнів. Хоча тема і не являється новою та невідомою для 9 класу, все
ж таки я вважаю її вкрай важливою для нагадування у сучасних шкільних
колективах. Виховний захід є достатньо інформаційно насичений та містить
важливі виховні задач для розвитку якості здорових взаємовідносин та
дружної атмосфери у класі. Також мною був розроблений чіткий план
виховного заходу, враховуючи часові обмеження. Напередодні проведення
заходу я підготувала наочний матеріал, картки з завданнями, анкети та разом
з учнями ми підготували клас до проведення формату круглого стола, а саме
розставили парти належним чином (по колу), щоб всі учасники могли бачити
один одного.
Під час проведення заходу матеріал був раціонально викладений,
зберігалася структура заходу та етапи були логічно взаємопов’язані між
собою. Мені вдалося налаштувати учнів на довірливу відкриту розмову та
наладити психологічно-комфортну та сприятливу для спілкування
атмосферу. Учні поважали один одного та не боялися поділитися власними
переживаннями, щодо заданої теми. Я намагалася звертати увагу учасників
бесіди на моральні та етичні цінності спілкування між людьми, наводячи
власні підсилюючі правдивість моїх слів приклади з життя. Ми розглянули
детально приклади життєвих ситуацій учнів та проаналізували належну
поведінку при здійсненні того чи іншого комунікативного акту. Протягом
заходу, ми торкалися особливо проблемних питань та конфліктних ситуацій,
в яких учні намагалися розібратися та знайти оптимальний вихід, тим самим
зберігаючи етичні норми спілкування.
Захід був послідовний, доцільно підібрані методичні прийоми зуміли
активізувати пізнавальну діяльність учнів та активну участь у процесі.
Фрагментом виховної справи, що виявився особливо успішним виявилися
обговорення конфліктних ситуацій та шляхів їх уникнення на конкретних
прикладах, завчасно підготовлених. Не менш ефективним виявилося
тестування «Наскільки ти толерантний?», де кожен зміг отримати результат,
проаналізувати свої позитивні та негативні риси та зробити для себе
висновки.
Я намагалася відноситися до кожного однаково з повагою та
позитивним ставленням, що, на мою думку, мені вдалося. Зовнішній вигляд
відповідав моїй ролі вчителя, жести і міміка стримані, через хвилювання. Для
налаштування бесіди, я підтримувала регулярно візуальний контакт з
більшістю учнів. Не завжди в мене виходило підтримувати належну
дисципліну у класі, але класний керівник допоміг з особливо проблемними
учнями.
Протягом виховного заходу учні були зацікавлені, активні при
виконанні завдань, участі у інтерактивних вправах та уважні до моїх прохань,
щодо поважного ставлення один до одного. Загалом перебувала позитивна
сприятлива атмосфера з дотриманням правил поведінки. Я вважаю, що
протягом виховного заходу нам вдалося досягти суспільної думки, щодо
важливості етичних норм та толерантності при здійсненні спілкування у
шкільному та будь-якому іншому колективі. Тож захід виявився успішним,
результативним та більшість цілей було по закінченню досягнуті.